Бутенко А.І., Сараєва І.М. Якимов С.В. Підприємництво в Україні: напрямки розвитку

Подождите немного. Документ загружается.

За результатами діяльності у 2004 р. суб'єктами

малого підприємництва отримано 4143,5 млн.грн.

доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт,

послуг), що на 27,1% перевищує відповідний показник

2003 р. і становить 7,0% від загального обсягу в цілому

по області.

Слід відзначити, що сальдований фінансовий

результат у 2004 р. дорівнює 185,2 млн.грн. збитку й у

порівнянні з 2003 р. збільшився на 140,9 млн.грн. Хоча

60,9% МП області отримали позитивний фінансовий

результат у сумі 207,1 млн.грн. прибутку і тільки 39,1%

були збитковими та отримали збитків на суму 392,3

млн.грн.

Як свідчать дані офіційної статистики, найбільші

обсяги збитків від звичайної діяльності до

оподаткування (65,1% від сальдованого фінансового

результату МП) зазнали підприємства, які займаються

операціями з нерухомістю, здаванням під найом та

наданням послуг користувачам – 120,6 млн.грн., що в

25,6 рази більше, ніж у 2003 році (Рис.1.9).

Значно погіршились результати господарювання

підприємств промисловості. У 2004 р. у промисловості

отримано 34,0 млн.грн. збитку від звичайної діяльності

до оподаткування проти збитку в сумі 2,2 млн.грн. у 2003

році.

Приведені офіційні статистичні дані знаходяться

явно у протиріччі з кількістю агентств з продажу

нерухомості, що знов відкриваються, й об'єктів нового

будівництва. Крім того, у ринковій економіці приватне

підприємство не може бути збитковим протягом

декількох років – воно обов’язково повинне

збанкрутувати. Якщо цього не відбувається, то це

свідчить, по-перше, про недосконалість ринкових

механізмів (зокрема, механізму банкрутства), а, по-

друге, про приховування прибутків і часткове

функціонування в неформальному секторі економіки.

Рис.1.9. Фінансовий результат підприємств Одеської

області від звичайної діяльності до оподаткування за

видами економічної діяльності у 2003-2004 рр.,

млн. грн.

Обсяг капіталовкладень МП за 2004 р. досяг

623,3 млн.грн. (проти 241,3 млн.грн. у 2001 році).

Переважна частина інвестицій у матеріальні активи

(46,1%) витрачена на капітальне будівництво

(включаючи поліпшення будівель та споруд), 30,6% –

придбання нових основних засобів та 23,3% – на

придбання раніше існуючих основних засобів.

Майже одна сьома валових інвестицій у

нематеріальний основний капітал була витрачена на

придбання програмного забезпечення – 690,8 млн.грн.,

або 13,5%.

Слід зазначити, що інвестування малого бізнесу

знаходиться на досить низькому рівні. Так, обсяг

Розвиток малого підприємництва в Одеській області у 2004 році. Економічна

доповідь. – Одеса: Держкомстат України, Головне управління статистики в Одеській

області, ОНУ ім.І.І.Мечнікова, 2005. – С.14.

валових інвестицій у розрахунку на одне МП склав у

2004 році 44,1 тис.грн. (Табл.1.10) проти 220,8 тис.грн.

інвестицій по всіх підприємствах СПД області (у 2003 р.

35,3 тис.грн. проти 202,6 тис.грн. відповідно).

Велика частка МП в Україні, опитаних у вересні

2004 року (90,5%) і червні 2005 р. (86,7%) зовсім не

залучали інвестицій для розвитку підприємства  ні

зовнішніх, ні інвестицій із власних джерел

Рівень технічного оснащення підприємств

комп'ютерною технікою і засобами зв'язку за період

2004-2005 рр. зріс за всіма показниками (див. табл.1.11).

Таблиця 1.11

Наявність на МСП України засобів зв'язку та

комп’ютерної техніки

2005

2004

наявність,%

середня

кількість,

од.

наявність,%

середня

кількість,

од.

Телефонний

зв'язок

97,7

3,5

97,1

3,2

Комп’ютери

81,6

5,0

74,2

3,9

Факс

71,3

1,4

65,1

1,4

Мобільний зв'язок

50,2

4,4

41,2

3,6

Доступ до

Інтернет

51,1

3,0

40,9

2,5

Електронна

пошта

48,5

3,1

36,9

2,9

Комп’ютерна

мережа

49,6

4,0

29,8

5,8

Малі та середні підприємства України: показники діяльності та стратегії розвитку.

– Київ: USAID/BIZPRO, 2005. – С.54.

Там же. – С.27.

За даними соціологічних досліджень

, більше

половини (59,7%) МСП, які брали участь в опитуванні,

відповіли, що протягом останніх п'яти років вони

розробляли нові технології для удосконалення продукції

відповідно до запитів покупців. Але «лідируючу позицію

як у випадку з самостійною розробкою нових технологій

для цілей удосконалення вже існуючої продукції, чи

розробки принципово нового продукту, так і придбання

технологічних розробок інших підприємств займають

саме великі підприємства»

(Рис.1.10).

35,8

21,9

12,4

61,6

31,4

28,1

81,4

52,9

32,8

Розробляли нові

технології для

удосконалення

продукції

Розробляли нові

технології для

виготовлення нового

продукту

Купували нові

технології для

задоволення потреб

ринку

Малі

Середні

Великі

Рис.1.10. Рівень інноваційної активності підприємств-

експортерів на протязі 2001-2005 рр. в залежності від їх

розміру, %

Перспективи малих та середніх підприємств України у міжнародній торгівлі.

Аналітична доповідь. – БІЗПРО, 2006.

Експортна діяльність підприємств України / Дослідження БІЗПРО. – К.: USA-

ID/BIZPRO, 2005. – С.46.

Разом з тим, лише 4% усієї вибірки і 6%

промислових підприємств увели системи управління

якістю на підставі стандартів міжнародних організацій зі

стандартизації

. Дані опитування 2005 р. вказують, що

переважна більшість МСП (87,6%) не малі міжнародних

сертифікатів ні на окремі види продукції, ні на продукцію

серійного виробництва, послуги тощо

. Також

переважна більшість МСП не мають ні українських

(78,9%), ні міжнародних патентів (97,6%) на розробки

новітніх технологій, які були впроваджені на

підприємстві на протязі останніх 5 років.

В Одеській області, за даними офіційної

статистики

, технологічні інновації у 2004 р.

здійснювало тільки 4 малих підприємства, що не досягає

навіть 0,1% загальної кількості МП (у 2003 р. кількість

МП, які здійснювали інновації складала 19 МП).

Витрати на інновації по малих підприємствах у

2004 р. склали 3689,9 тис.грн. (проти 469,8 тис.грн. у

2003 р.). Це становило лише 2,0% від обласного

показника або 922,5 тис. грн. Основна частка витрат –

97,6% або 3600,0 тис.грн. припала на МП транспорту,

1,5% - на МП сфери операцій з нерухомістю, здавання

під найом та послуг користувачам та досить незначна

частка (0,9%) – на підприємства сфери готелів та

ресторанів.

Середньорічна кількість працюючих на МП у 2005

році нараховувала 102,9 тис.осіб, що складає 20% від

загальної кількості зайнятих по області.

Відповідно до статистичної інформації Одеської

облдержадміністрації, станом на 1.07.2006 р. в Одеській

Бізнес-середовище в Україні. Проект ―Дослідження підприємницького сектору в

Україні‖. – К.: МФК, 2003.  112с.

Перспективи малих та середніх підприємств України у міжнародній торгівлі.

Аналітична доповідь. – БІЗПРО, 2006. – С.5.

Розвиток малого підприємництва в Одеській області у 2004 році. Економічна

доповідь. – Одеса: Держкомстат України, Головне управління статистики в Одеській

області, ОНУ ім.І.І.Мечнікова, 2005. – С.17.

області було зареєстровано 136 тис. фізичних осіб-

суб'єктів підприємницької діяльності. Інакше кажучи,

кожен сьомий працездатний житель регіону має

відношення до підприємницької діяльності, Переважна

частина підприємців області працює в сфері торгівлі,

кожен 4-й з них – на ринку "7-й км". На другій позиції за

популярністю у приватних підприємців стоїть діяльність,

яка пов'язана з транспортними перевезеннями.

Частка працюючих у малому підприємництві (у

відсотках до загальної кількості працездатного

населення області), яку можна розглядати як показник

соціальної потужності сектора МП у регіоні, зросла

незначно – з 4,3% у 1998 р. до 7,1 у 2004 р., а в 2005 р.

навіть знизилася до 7,0. Динаміку зміни цього показника

можна побачити на рис.1.11.

7,1

6,7

5,2

6,2

5,9

4,3

1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005

роки

Частка працюючих на МП від загальної кількості працездатнього населення

Рис.1.11. Динаміка показника частки працюючих на МП

від загальної кількості працездатного населення.

Таким чином, можна стверджувати, що роль

малого бізнесу як фактора забезпечення зайнятості і

соціального захисту населення в регіоні не є дуже

великою.

Середньомісячна заробітна плата в малому

бізнесі залишається низькою і навіть не досягає

прожиткового мінімуму. З цього можна зробити

висновки: по-перше, про недостатню мотивацію для

ведення підприємницької діяльності, а по-друге, знову ж,

як вже відмічалося, що певна частина роботи

оплачується неофіційно.

Слід зазначити, що за останні роки різко знизився

рівень соціального захисту працівників малого

підприємництва й умов їхньої праці. Головним недоліком

господарського функціонування цих підприємств є

застосування застарілих технологій і устаткування,

недостатність виробничих площ, ненормована

тривалість робочого дня.

На малих підприємствах у багатьох випадках не

виконуються санітарні норми і правила організації

технологічних процесів, не проводиться медичне

обстеження при прийомі на роботу і періодична

диспансеризація, не забезпечена охорона здоров'я в

процесі роботи – усе те, що необхідно для нормальної

роботи в цивілізованому суспільстві. Практично не

функціонують профспілки.

Аналіз показників розвитку малого бізнесу в

Україні показує, що незважаючи на позитивну динаміку,

він не в змозі виступати інституційним фактором

створення ринкового середовища. Підприємці - фізичні

особи не справляються з роллю стабільних ринкових

суб'єктів, тим більше - орієнтованих на стратегічний

розвиток. Не відбувається і подальшої демонополізації

економіки. Відсутність значимого росту (принаймні, в

офіційному секторі) кількості робочих місць не генерує

легітимних індивідуальних доходів, не формує прозору

культуру бізнесу. Про перспективи переростання

частини малого бізнесу в середній, або, наприклад,

інтенсивного розвитку малого інноваційного малого

бізнесу говорити не приходиться.

Не реформованість загальної системи

оподаткування і неоднаковий розподіл податкового

тягаря для різних суб'єктів господарювання може стати

фактором одного із структурних порушень розвитку

підприємництва. За даними соціологічних досліджень,

зростання малого бізнесу в Україні на відміну від

розвинених країн не є істотним джерелом розвитку

сектора середніх підприємств

(Табл.1.12).

Таблиця 1.12

Способи створення МСП

(відсотків,%)

Підприємства

Малі

Середні

Реєстрація підприємства

51,8

26,4

Приватизація підприємства

16,0

24,0

Відокремлення підприємства

28,5

46,3

Розширення діяльності

1,7

0,4

Реорганізація підприємства

0,9

2,4

Інше

1,1

0,4

Як видно з таблиці 1.12, малі підприємства

створюються головним чином шляхом реєстрації нових

підприємств (51,8%), середні підприємства – або

шляхом реєстрації нових підприємств (26,4%), або в

результаті реорганізації великих підприємств (46,3%)

при здійсненні приватизаційних процесів. За

результатами досліджень Інституту економічних і

політичних консультацій, кількість середніх підприємств,

що виросли з малих підприємств, в Україні складає

близько 1%

Акімова І. Кузяків О. Промислові підприємства середнього розміру в Україні

//"Пріоритети". Вісник Доктрини приватної ініціативи. – 2004. – № 8(14).

Дослідження зовнішньоекономічної діяльності малих та середніх підприємств

Львівської області. – Львів: Європейський центр ділової інформації, 2005.

Там же.

Основними перешкодами для переростання МП у

середні підприємства, на думку підприємців, є: недолік

ресурсів для інвестування, втрата податкових переваг,

обмежений доступ і висока вартість кредитних ресурсів,

більш жорсткі вимоги щодо ведення бухгалтерської

звітності і низький платоспроможний попит.

Як вже відзначалося, на відміну від великих

підприємств, успішний розвиток малого бізнесу

залежить не від економіки масштабу, а в більшому

ступені  від гнучкості фірм і їх чутливості до потреб

клієнта. Тому вони повинні орієнтуватися переважно на

місцевий ринок товарів і послуг, де можна знайти більш

вигідні ніші, і істотно залежать від рівня розвитку

ринкової інфраструктури в регіоні.

Більшість МСП, за даними соціологічних

опитувань

, працюють, головним чином, на локальному

рівні, 65,5% з них не виходять за межі області, де вони

розміщені (див.Табл.1.13).

Таблиця 1.13

Географія реалізації продукції та послуг МСП на

внутрішньому ринку, %

Виключно в області, де розташовано підприємство

65,6

Виключно в інших областях України

1,5

І в областях, де розташовано підприємство, і в інших областях

32,2

Підприємство не працює на внутрішньому ринку України

0,7

Рівень зовнішньоекономічної діяльності

українських малих і середніх підприємств залишається

низьким. На момент опитування (червень 2005 р.)

Перспективи малих та середніх підприємств України у міжнародній торгівлі. – С.5-

експортом займалися лише 7,8% МСП, а імпортом –

12,2%. У структурі зовнішньоекономічних операцій

основну частину займає готова продукція для продажу

(54,7% в імпорті). Якщо в експорті це може оцінюватися

як позитивне явище, то в імпорті – це ознака

небезпечної тенденції, що може сприяти експансії на

ринок України іноземних виробників

За період між двома соцопитуваннями

(2004-2005 рр.) спостерігалося значне зниження частки

підприємств-експортерів у сфері промисловості (з 20,8%

до 9,9%). На думку експертів, це пояснюється

погіршенням світової кон'юнктури продукції промислових

підприємств, а також нестабільністю внутрішньої

політико-економічної ситуації

Регуляторні обмеження і високий рівень корупції

приводять до зростання трансакційних витрат малого

бізнесу, ускладнюють його прибуткову довгострокову

діяльність у легальному секторі економіки і поглинають

ресурси його розвитку. Тому для економічного

виживання в цих умовах малим підприємствам потрібна

більш висока норма рентабельності, що стримує

потенційних підприємців.

Проведений аналіз показує, що мале

підприємництво сьогодні є цілком сформованим

самостійним сектором економіки і за кількісними

показниками превалює в структурі підприємницького

сектора. Протягом останніх десяти років спостерігається

позитивна динаміка за багатьма показниками: кількістю

малих підприємств на 1000 осіб наявного населення,

кількістю зайнятих, обсягами реалізації продукції тощо.

Таким чином, сектор малого бізнесу може розглядатися

як фактор демпфірування соціальної напруженості,

Дослідження зовнішньоекономічної діяльності малих та середніх підприємств

Львівської області. – Львів: Європейський Центр Ділової інформації, 2005.

Малі та середні підприємства України: показники діяльності та стратегії розвитку.

– Київ:USAID/BIZPRO, 2005. – С.3.