з «норбленівським» та «підгорецьким» портретами,
для О. Лазаревського найбільш важливим було
те, що обидва переховувалися саме на польських
теренах. З цієї ж причини вони, як і низка інших
(зокрема «краківський» портрет), не були свого часу
знищені з наказу Петра І. Водночас «географічний»
критерій дозволив іншим дослідникам, зокрема
В. Січинському, стверджувати, що на користь
достовірності певних зображень свідчить саме той
факт, що вони були виконані саме в Україні і довгий
час переховувалися в родинах, у навчальних закладах
чи при монастирях, які були пов’язані з гетьманом
І. Мазепою. Продовжуючи свої міркування щодо
критеріїв достовірності, В. Січинський звернув увагу
на ще два з них. По-перше, частина з відомих нині
зображень гетьмана робилася за життя І. Мазепи
(тобто йдеться про критерій «відповідності часу»)
1
,
а по-друге, вони виконувалися майстрами, які його
особисто бачили (критерій «пам’яті»)
2
.
Важливим критерієм достовірності можна вва-
жати наявність супровідних зображень, які за пев-
ними ознаками можуть підтвердити припущення
1
Тут варто згадати, що всі відомі на сьогодні гравюри на
честь гетьмана, а також один з його гравірованих портретів були
виконані саме протягом 1705/6–1708 рр.
2
Назва цього критерію є досить умовною, але його сутність
полягає в тому, що такі відомі свого часу гравери як І. Мігура,
Д. Галяховський, І. Щирський, О. та Л. Тарасевичі і навіть
М. Бернігерот бачили І. Мазепу протягом його життя і навіть
не один раз. Відомостей про те, що гетьман хоча б раз позував
цим майстрам, не існує, а отже, усі твори виконувалися ними
«по пам’яті». Саме тому, наприклад, зображення І. Мігури та
Д. Галятовського можуть різнитися деталями, але в передачі
загальних, основних рис збігатися.