Брюховецький В. (ред.) Іван Мазепа і його доба: історія, культура, національна пам’ять

Подождите немного. Документ загружается.

141141

До генеалогії роду Мазеп

1616 р. Згаданий Микола Мазепа Колединський у люстрації

Київського воєводства 1616 р.

Оглоблин О.

Назв. праця. – С. 58

1620 р. Дід гетьмана – Михайло, – згадка самого Мазепи

про те, що його дід служив московському цареві.

Припущено його смерть під Цецорою разом

з коронним гетьманом Жолкевським у 1620 р.

Тут же згадано про якогось Федора Мазепу,

учасника повстання Наливайка (1596 р.), який був

страчений у Варшаві

Оглоблин О. … – С. 59 Не виявлено

1622 р. Згаданий Микола Мазепа у люстрації Київського

воєводства 1622 р.

Оглоблин О.

Назв. праця. – С. 58

1637 р. Декрет Володимирського гродського суду про

Адама Мазепу у справі про вбивство шляхтича Яна

Зеленського, через яке «яко шляхтич неосілий» був

засуджений на інфамію

У 1645 р. дістав королівський глейт на

відшкодування. Був помилуваний

Оглоблин О.

Назв. праця. – С. 68

Архив Юго-Западной

Росии. – К., 1863. –

Ч. 3. – Т. 1. Акты

о козаках.

ЦДІАУК. Ф. 25, оп. 1,

спр. 72, с. 962–964.

142

Іван Мазепа та його доба. Історія

142

1639 р., 20 березня – припустима дата народження

Івана Мазепи – встановлено за Кременецьким

«поєзуітским молитовником»

Інші варіанти

1629 р. –

1632 –

1639–1640 рр. –

1643–1644

��durr�…

Оглоблин

О Назв. праця. – С. 60

Де Броель-Плятер,

повторюють

Костомаров, Уманець;

Т. Падура на

підставі матеріалів

А. Осінського, за ним

М. Возняк

М. Грушевський,

на підставі власних

підрахунків

;

А. Стороженко для

Модзалевського

Не виявлено.

1649 р. Згадані Мазепи у козацькому реєстрі по різних

полках, зокрема згаданий Мирон Мазепа –

білоцерківський полк

Реєстр Війська

Запорозького 1649 р. –

К., 1995. – С. 177.

Оглоблин О.

Назв. праця. – С. 58, 68

143143

До генеалогії роду Мазеп

1654 р. Білоцерківський отаман Степан Михайлович (так

в оригіналі – Т. Л.) Мазепа, участь у Переяславських

переговорах, делегат до Бутурліна разом

з І. Виговським.

Адам Мазепа згаданий білоцерківським атаманом

Грушевський М. С.

Історія України-Руси. –

Т. 9. – Кн. 1. – С. 743

Оглоблин О.

Назв. праця – С. 59, без

жодних посилань.

Біднов

Акты Ю З Россіи. –

Т. Х. – С. 405

Не виявлено.

1656–

1659

рр.

Навчання Івана Мазепи за кордоном

1658 р. Посилає Іван Виговський Мазепу до короля Яна-

Казимира, діяч Гадяцької унії

Оглоблин О.

Назв. праця. – С. 59, без

посилань

Не виявлено.

144

Іван Мазепа та його доба. Історія

144

1659 р. Адам Мазепа отримав на сеймі підтвердження на

Мазепинці.

Акт був внесений до Володимирських гродських книг

14 травня 1669 р.

Степан Мазепа у складі посольства до короля від Івана

Виговського.

Степан Мазепа був на сеймі у питанні затвердження

Гадяцької унії

Оглоблин О.

Назв. праця – С. 59

Sl�� G��gr�f�c��. –

T. 6. – S. 185

Чухліб Т.

Назв. праця. – С. 90

Стрельчевський С.

К вопросу о сражениях

Польши с козаками

в 1657–1658 годах. – К.,

1873. – С. 13

ЦДІАУК. Ф. 28, оп. 1,

спр. 109

1659 р. Іван Мазепа посланий від короля до гетьмана Івана

Виговського з листами

Оглоблин О.

Назв. праця. – С. 61

Не виявлено.

1660 р. Іван Мазепа посланий до Юрія Хмельницького

з листами від короля

Оглоблин О.

Назв. праця. – С. 61

Не виявлено.

145145

До генеалогії роду Мазеп

1662 р. 9 березня Адам Мазепа отримує королівський

привілей на чернігівське підчашество «по смерті

Солтика»

26 серпня – королівський привілей на виключення

Адама Мазепи з-під будь-якої судової влади.

Іван Мазепа згадується дворянином королівським

Sl�� G��gr�f�c��. –

T. 6. – S. 185

Біднов…

D�� W�r��»

1853 p., № 150.

B�r��c� �.

H��r�c�� p�m�џ��

��m��ch r�d��

� ��ќb D�� . –.

W�r��, 1858 – S. 363

Uru��… �. 279

1663 р. 3 квітня – Королівський привілей Івану Мазепі на

с. Будище у Богуславському старостві за померлим

Яном Лісочинським

3 квітня – Королівський привілей охорони на

маєткові інтереси Адама Мазепи

26 серпня – Королівський еx�p� на припинення всіх

судових справ проти Адама Мазепи.

B�r��c�. Там само.

Оглоблин

О Назв. праця. – C. 59,

без посилань

L�p�� W. � d��ќ�

U�r��, 219, пр. 1

Біднов…

«D�� W�r��»

1853 p., № 150.

Біднов…

146

Іван Мазепа та його доба. Історія

146

1665 р. [березня] – Згаданий Адам Мазепа як підчаший

королівський, в інструкції київської шляхти послам

на сейм 12 березня, як осілий шляхтич Чернігівського,

а потім Київського воєводства, володів Трилісами,

мав сина покоєвим при королі Яні-Казимирі, мав

просити короля підтвердити володіння надані його

попередниками.

3 листопада – Іван Мазепа отримує привілей

королівський на чернігівське підчашество по смерті

Адама Мазепи,

Інструкція Тетері про клопотання у маєткових

справах Івана Мазепи.

[Каманін І]

К родословной гетмана

Ивана Мазепы. // КС,

1886. – № 10. – С. 757–

759, Архив ЮЗР. – К.,

1861. – Ч. 2. – Т. – С.

177, 182

Vо�um�� L�gum. S�g��.

Оглоблин О.

Назв. праця. – С. 59, 61

без посилань

ЦДІАУК ф. 11, оп. 1,

спр. 15, арк. 103 –

№ 118

1668–

1669 р.

Одруження Івана Мазепи з Ганною Фридрикевич

(донька Семена Половця, білоцерківського

полковника 1653–1654 рр., ген. обозного з 1664 р.,

генерального судді за Дорошенка; її попередній

чоловік – Самійло (Козма) Фридрикевич полковник

білоцерківський з 1664 р., генеральний осавул у Опари.

Пасинок Мазепи – Криштоф Фридрикевич, сотник

седнівський 1699–1700 рр.

Оглоблин О.

Назв. праця. – С. 62

Не виявлено.

1669 р. На службі гетьмана Петра Дорошенка. Оглоблин О.

Назв. праця. – С. 62

Не виявлено.

147147

До генеалогії роду Мазеп

1672 р. Іван Мазепа бере участь у поході на Галичину. Оглоблин

О Назв. праця.. – С. 63

Не виявлено.

1673 р. Іван Мазепа очолює посольство до Криму Оглоблин

О Назв. праця. – С. 63

Не виявлено.

1674 р. Ротмістр гетьманської корогви.

Посланий Дорошенком до гетьмана у Переяслав

Самойловича у справі об’єднання країни, у цьому ж

році поїздка до Криму з полоненими запорожцями

на подарунок хану Спасіння через Сірка – відіслання

Мазепи до Батурина.

Оглоблин

О Назв. праця. – С. 63

Акты ЮЗР. – Т. 11. –

С. 496–497, 570.

1674 р. Згаданий Іван Мазепа в числі інших коханців Олени

Ковалевської (батько – Станіслав Ковалевський,

київський ловчий дружини володимирського

земського судді Яна Загоровського. Відбувалося

раніше, оскільки це дата судової справи.

Каманін І.

Мазепа и его

прекрасная Елена. //

КС, 1886. – № 11.

Токаржевський: «З цього можемо вивести, що пращур гетьмана, Микола Курч Мазепа (підкреслення – Т. Л.),

якому у 1544 р. король Сигізмунд І надав виділений з білоцерківського староства хутір, названий „Мазепинцями“

„за конну службу“, був шляхтичем з роду; що батько його, якого так само нема жадних даних вважати за недавно

нобілігованого, належав до того самого покоління, що й сини князя Михайла Костянтиновича Курцевича, яких

знаєм лише двох». – Назв. праця. – С. 54.

148

Іван Мазепа та його доба. Історія

148

Цит. // Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. – К., 2008. – С. 273.

h��p://��.m��p�.��m�/b��gr�ph/m��p�9.h�m�

У Н. Яковенко помилково 1578 року. 1578 р. – підтвердження. Назв. праця. – С. 273.

Євген Чернецький бездоказово припускає, що то був Шостак. Див.: Чернецький Є. Як звали Мазеп козацьким

звичаєм? Реконструкція родоводу гетьмана Івана Мазепи // Мазепа І. През шаблю маєм права. – Біла Церква,

2004. – С. 99.

Оглоблин додає: «Відтоді Курч стає гербом Мазеп-Колединських» – кн. Курцевич, як «підстароста

білоцерківський, прийняв його до свого родового герба». Там само. Вважає Мазеп і Курцевичів родичами, посилається

на графа де Броель-Плятера, який стверджував, що Мазепи користувались спочатку «Бончею», а потім «Курчем».

Перевірити зараз за оригіналом неможливо.

Коментар Сергія Павленка на вказаному сайті нам здається безпідставно політизованим: «Якраз напередодні

Київщина була охоплена великим протипольським повстанням, і, очевидно, Мазепа брав участь у ньому, а тому

вищезгадану кримінальну справу слід розглядати у його контектсі як наслідок придушення опору повсталих,

покарання найбільш „засвічених“ учасників (підкреслення – Т. Л.). Польський уряд після розгрому козацького

заворушення 1638 р. оголосив запорожців поза законом, обмежив кількість реєстрових козаків до 6 000» і далі

зовсім гіпотетично: «Ймовірно, порятувала від страти Адама-Степана 18–20-річна Марія Мокієвська, яка згодилася

вийти за нього заміж (підкреслення – Т. Л.). Вбивці у старій Україні прощалися, якщо у такий спосіб їх рятували

дівчата… Можна припустити, що Марія і Адам Степан поріднились у ході повстання… (підкреслення – Т. Л.)». Для

порівняння див. публікацію у кінці статті.

149149

До генеалогії роду Мазеп

Біднов цитує акт інфамії: «як інфамованим, позбавленим чести й по-за законом сущим, ніхто ніяких звязків

та зносин не мав, ради й помочи йому ні в чому не подавав, в своїх домах і маєтках не переховував, а щоб з ним,

як з „виволанцем“, поводилися всі згідно з виразними приписами публичного права» (Архив ЮЗР. – Ч. 3. – Т. 1. –

С. 374–378.). У 1643 р. він порозумівся з родиною забитого ним Зеленського й дістав од неї «„qu�� pl�c�� gl��

� �� d� ��џd p��џc� (c�� d�� p��m pub��c�m ��ch��)“, засвідчив цей квіт в Луцькому ґродському

суді, а потім, на підставі цього, просив короля звільнити його від тої інфамії. 8 липня 1645 року Володислав ІV видав

Адамові Мазепі „g��“, яким звільняв його від інфамії й дав можливість спокійно жити в державі. Мазепа поспішив

вже 14 липня внести королівський ґлейт до книг ґродського Володимирського суду, а ґенеральний володимирський

возний на чотирьох рогах Володимирського замку й на базарі оповістив про зняття з Адама Мазепи інфамії» (Архив

ЮЗР. – Ч. 3. – Т. 1. – С. 397–400).

Грушевський М. Історія України-Руси. – Т. 9. – Кн. 1. – К., 1996. – С. 743.

Сергій Павленко у вказаній статті «…натрапляємо на сімох Мазеп, зокрема і Мирона Мазепу…».

Біднов В. Марія Магдалина, мати гетьмана Мазепи // Мазепа… С. 35–52 (далі – Біднов…).

Чухліб Т. Конотопська битва 1659 року в контексті міжнародної ситуації у Східній Європі // Конотопська

битва 1659 р. Збірник наукових праць. – К., 1996.

За С. Павленком у названій роботі.

150

Іван Мазепа та його доба. Історія

150

Отже, маємо представників МАЗЕП:

Микола (1544), Васько (1552), Михайло (1572,

1581), Василь (1595), Микола (1616–1622), Михай-

ло (1620), Адам (1637, 1659, 1662, 1665), Степан

Михайлович (1654), Іван (з 1659).

Традиційно визнано, що Адам і Степан, це одна осо-

ба. Однак ще у Біднова були застереження щодо цього:

В царських грамотах і в ріжних актах останній

часто називається Іваном Степановичем, отже ви-

ходить, що батько його називався Степаном. Між

тим дослідувачі такого імени не знають, а звичай-

но називають батька Адамом … Звідки був цей Сте-

пан Мазепа, невідомо, тільки ототожнювати його

з Адамом Мазепою ніяк неможливо. Напевно обидва

ці Мазепи були родичами, жили в Мазепинцях, і Ма-

рина з Мокієвських була жінкою Степана Мазепи,

про якого нічого не знаємо.

Крім того, таке ж застереження було висловлене

в статті К родословной гетмана Ивана Мазепы

, –

і хоч автор на підставі вирахування за роками служ-

би покоєвим Івана Мазепи висловлював можливість

ідентифікації Адама зі Степаном Мазепою, загалом

зауважив:

Подождем однако дальнейших розысканий

и разъ яснений

Таким чином, наведені імена і згадки про Мазеп

є лише окремими представниками роду, і як би не

спокусливо було об’єднати їх у послідовну родову

сув’язь – робити це передчасно.

Спосіб дослідження генеалогії Мазеп може бути

Назв. стаття, с. 758–759.

Там само.