Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 2 (Л-Р)

Подождите немного. Документ загружается.

121

в лабораторних умовах деяких технологічних процесів зба-

гачення корисних копалин, напр., масляної аґреґації вугілля.

2) Посудина для зберігання чавуну в рідкому стані. В міксері

усереднюється його хімічний склад і температура, а також ча-

стково видаляються домішки.

МІКСТ, -у, ч. * р. микст, а. mixed product, н. Mixt m – проміж-

ний за якістю продукт збагачення корисних копалин, який яв-

ляє собою переважно суміш частинок корисного компонента

та відходів, що потребує подальшого розділення (контрольно-

го збагачення) – на відміну від справжнього промпродукту,

який переважно складається зі зростків корисного компоне-

нта та відходів.

МІЛАРИТ, -у, ч. * р. миларит, а. milarite; н. Milarit m – мі-

нерал підкласу кільцевих силікатів, метасилікат калію, каль-

цію, алюмінію і берилію кільцевої будови. Формула: 1. За

Є.Лазаренком: КСа

2Ве2Аl[Si12О30]·0,5H2О. 2. За К.Фреєм:

[К

2Са4Ве4Аl2Si24О60]·H2О. 3. За М.І.Новіковою: КСа2(Ве, Аl)3

(Si

12О30)·5H2О. Склад у % (з родов. Мілар, Швейцарія): K2O

– 4,91; CaO – 11,70; Al

2O3 – 4,68; BeO – 5,24; SiO2 – 71,66;

2O – 1,07. Домішки Na2O. Сингонія гексагональна. Дигекса-

гонально-дипірамідальний вид. За кристалічною структурою

близький до берилу, що зумовлює їх схожість у морфології

кристалів та ін. властивостей. Відмінність структур виража-

ється в заміні одноповерхових кілець Si

16O18 – тетраедрів у

берилі подвійними гексагональними кільцями складу Si

12О30

в мілариті. Форми виділення – призматичні і голчаті крис-

тали, іноді снопоподібні і напівсферичні аґреґати. Густина

2,55±0,05. Тв. 6,0-6,5. Колір світлий, жовтувато-зеленуватий

і трав’янисто-зелений, безбарвний, рідше білий і рожевий.

Блиск скляний. Аномально двовісний. М. – відносно рідкіс-

ний мінерал, зустрічається в родов. різних генетичних типів.

Первинний М. кристалізується в жилах альпійського типу, де

асоціює з кварцом і кальцитом. Частіше розвивається шляхом

метасоматич. заміщення більш ранніх мінералів берилію: бе-

рилу в ґранітних пегматитах; фенакіту, мелінофану, рідше

бертрандиту в родов. флюорит-фенакіт-бертрандитової фо-

рмації. В останньому випадку М. утворює значні скупчення

в асоціації з альбітом, кальцитом, флюоритом і входить до

складу берилієвих руд. поряд з фенакітом і бертрандитом.

Рідкісний. Знахідки: Валь-Куф поблизу Руера і Валь-Стрем

(Граубюнден) Швейцарія, Сибір (РФ), Казахстан. За назвою

долини Мілар (Швейцарія), G.A.Kenngott, 1870.

МІЛАЦЦЬКА ТРАНСГРЕСІЯ, -ої, -ії, ж. * р. милаццская

трансгрессия, а. Milazzian transgression, н. Milazza-Trans-

gression f – міжльодовикова нижньоплейстоценова транс-

гресія Середземного моря, відклади якої складають морську

терасу висотою 55-60 м на Півдні Італії. Імовірно відповіда-

ють гюнц-міндельському потеплінню. Від назви м. Мілаццо

(Milazzo), що на о. Сицилія.

МІЛЕРИТ, -у, ч. * р. миллерит, а. millerite, н. Millerit m – мі-

нерал, сульфід нікелю ланцюжкової будови. Формула: NiS.

Нікелевий колчедан. Містить (%): Ni – 64,67; S – 35,33. До-

мішки Fe, Co, Cu. Сингонія тригональна. Дитригонально-ди-

пірамідальний вид. Форми виділень – радіально-променисті,

волосоподібні, сплутано-волокнисті, іноді зернисті аґреґати,

кірочки; кристали мають голчату форму (з поздовжнім штри-

хуванням), довж. 0,5-15 мм (до 7 см). Спайність досконала.

Густина 5,2-5,6. Тв. 3,5-4,5. Колір латунно-жовтий, іноді з

веселковою грою кольорів. Риса зеленувато-чорна. Блиск

металічний. Непрозорий. Крихкий. Добрий провідник елек-

трики. Утворюється гідротермальним шляхом, зустрічається

в сульфідних жилах в асоціації з нікелевими і кобальтови-

ми мінералами. На родов. мідно-нікелевих руд присутній як

пізній або вторинний мінерал. Входить до складу нікелевих

руд. Збагачується аналогічно пентландиту. Зустрічається

в гідротермальних сульфідних жилах Саксонії, Саарбрюке-

на, Ділленбурґа, Зігена (ФРН), шт. Пенсильванія, Нью-Йорк,

Айова, Міссурі, Вісконсін (США), Ґламорґан (Уельс, Велико-

британія), Маларктик, Квебек, Садбері (пров. Онтаріо, Кана-

да) та ін., а також у кам’яновугільних родовищах Кладно, Яхі-

мов (Чехія). Рідкісний. За прізв. англ. мінералога В.Міллера

(W.G.Miller), W.K.Haidinger, 1845.

МІЛІСИТ, -у, ч. * р. миллисит, а. millisite, н. Millisit m – мі-

нерал, основний водний фосфат натрію, кальцію й алюмінію

острівної будови. Формула: (Na,K) CaA

l6[PO4]4(OH)9·3H2O. За

ін. даними К відсутній. Склад у % (з родов. Фейрфілд): Na

2О

– 3,73; CaO – 6,75; Al

2O3 – 36,87; P2O5 – 34,22; H2O – 18,42.

Сингонія тетрагональна. Утворює волокнисті аґреґати, схожі

на халцедон кірки, тонковолокнисті сфероліти. Густина 2,83.

Тв. 5-6. Колір білий, світно-сірий. Знайдений у фосфатних

жовнах у родов. Фейрфілд та Льюінстон (шт. Юта, США). За

прізв. амер. дослідника Ф.Т.Мілліса (F.T.Millis), Е.S.Larsen,

E.V.Shannon, 1930.

МІЛКОВОДНІ ВІДКЛАДИ, - их, ів, мн. * р. мелководные отло-

жения, а. shallow-water sediments; н. Flachwasserablagеrungen

f pl – група мор. осадів, що відкладаються на глибинах до 200

м. Найбільш надійний критерій виділення мілководних утво-

рень – склад геліофобних донних організмів.

МІЛОНІТ, -у, ч. * р. милонит, а. mylonite; н. Mylonit m, Knetge-

stein n – кластогенна порода, що утворилася при динамомета-

морфізмі в зонах розломів при перетиранні і розвальцюванні

різних г.п. по поверхні розривів тектонічних. Відрізняються

від своїх аналогів – катаклазитів тонкодисперсністю. За зов-

нішнім виглядом – щільні конґломерати. Див. тектоніт.

МІМЕТЕЗИТ, -у, ч. * р. миметезит, а. mimetesite, н.

Mimet(es)it m, Mimeten m – мінерал, хлорарсенат свинцю

острівної будови, гр. апатиту. Формула: Pb

5Cl[AsO4]3; AsO4

може заміщатися на PO

4 з утворенням піроморфіту. Склад у

% (з родов. Бена-е-Падру, Сардинія): PbO – 67,29; Cl – 9,55;

2O5 – 23,16. Домішки: P2O5, Sb2S5. Сингонія моноклінна

(псевдогексагональна). Гексагонально-дипірамідальний вид.

Зустрічається у формі призматичних, короткопризматичних

(діжкоподібних), рідше голчастих кристалів, а також куляс-

тих та ниркоподібних і гроновидних аґреґатів, друз. Густина

7,2-7,3. Тв. 3,5-4,0. Колір блідо-жовтий, жовтувато-коричне-

вий або оранжево-жовтий. Риса біла. Блиск від смоляного до

напівалмазного. Прозорий до напівпрозорого. Злам раковис-

тий. Крихкий. Вторинний мінерал, який асоціює з церуситом

та лімонітом. Зустрічається в зоні окиснення свинцевих руд.

Відомий в Бадені, Гессе, Саксонії (ФРН), Пршибрамі (Чехія),

Нерчинську (Росія), Пюї-де-Дом (Франція). Крім того, є в Ан-

глії, Швеції, Намібії, США. Рідкісний. Від грецьк. “міметес”

– наслідувач (J.F.A.Breithaupt, 1841).

Розрізняють: міметезит ванадіїстий (різновид міметезиту, який

містить до 4% V

2O5); міметезит звичайний (зайва назва міметезиту);

міметезит кальціїстий (різновид міметезиту, який містить до 9%

СаО); міметезит кальціїсто-баріїстий (різновид міметезиту, який мі-

стить до 9% СаО і 8% ВаО); міметезит фосфатистий (різновид міме-

тезиту, який містить до 16% P

2O5); міметезит флуористий (різновид

міметезиту, який містить флуор, що заміщує хлор).

МІМЕТЕЗІЯ, -ії, ж. * р. миметезия, а. mimetesy, н. Mimetesie-

ren n – явище, при якому двійникові зростки набирають форм

вищої симетрії у порівнянні з симетрією окремих індивідів.

Напр., трійники ромбічних карбонатів – перуситу, вітериту

мають гексагональний вигляд. Від грецьк. “міметес” – наслі-

дувач.

МІНАЛ, -у, ч. * р. минал, а. minal, н. Minal m – кінцевий член

ізоморфних рядів мінералів, який сам може бути мінералом,

що зустрічається в природі, напр., Mg

2 [SiO4] i Fe2[SiO4] в

МІК — МІН

122

олівіні, але може не зустрічатися в природі в чистому вигляді,

напр., Ni

2[SiO4] в олівіні. Відповідає поняттю компонента (у

фізико-хімічному розумінні) мінералів змінного складу.

МІНАСРАҐРИТ, -у, ч. * р. минасрагрит, а. minasragrite, н.

Minasragrit m – мінерал, основний водний сульфат ванадію.

Формула: VO[SO

4]·5H2O. Містить (%): V2O4 – 23,89; SO3

– 34,59; H2O – 41,52. Сингонія моноклінна. Призматичний

вид. Форми виділення: волокнисті й пластинчасті кристали,

зернисті аґреґати, тонкі нальоти, сфероліти. Спайність до-

сконала. Колір синій. Блиск скляний. Розчиняється у воді. Рі-

дкісний. Знайдений у вигляді нальотів на патроніті (сульфід

ванадію VS

4) в родов. Мінас-Раґра (Серро-де-Паско, Перу), за

яким і названо мінерал (W.T.Schaller, 1915).

МІНГУЦИТ, -у, ч. * р. мингуццит, а. minguzzite, н. Minguz-

zit m – мінерал, водний оксалат калію і заліза. Формула:

3Fe

[C2O4]3·3Н2О. Склад у % (з о-ва Ельба): К2О – 26,0;

2O3 – 16,05; С2О3 – 42,13; Н2О – 12,95; нерозчинний зали-

шок – 0,10. Домішки: Al

2O3 (0,10); FeO (2,28); MgO (0,10);

СаО (0,03). Сингонія моноклінна. Утворює дрібні таблитчасті

кристали. Спайність по (010). Густина 2,08. Колір зелений.

Легко розчиняється у воді. Знайдений у родов. Капо-Каламіта

(о. Ельба, Італія) як вторинний мінерал. За прізв. італ. мінера-

лога Ґ.Мінгуцці (G.Minguzzi), C.L.Garavelli, 1955.

МІНЕРАГЕНІЯ, -ії, ж. * р. минерагения, а. minerageny; н.

Mineralbildung f – розділ геології, що вивчає регіональні геол.

закономірності формування і розміщення родов. всіх різно-

видів к.к. Розділяється на загальну, локальну і генетичну М.

Загальна М. досліджує епохи формування всіх груп к.к., їх

сукупний розподіл за структурно-формаційними зонами пла-

тформ, геосинклінально-складчастих територій, дна морів і

океанів. Локальна М. характеризує ці процеси для окр. різно-

видів корисних копалин. Найбільший її розділ – металогенія,

що визначає регіональні особливості утворення і розподілу

рудних родовищ. Генетична М. вивчає регіональні геол. за-

кономірності виникнення і просторового розподілу окремих

генетичних груп і класів родов. корисних копалин, таких як

осадова група, кори вивітрювання, стратиформна, гідротер-

мальна, скарнова, карбонатитова, пегматитова, магматична.

МІНЕРАГРАФІЯ, -ії, ж. * р. минераграфия, а. mineragraphy,

н. Mineragraphie f – розділ мінералогії, що досліджує рудні

мінерали. Осн. завдання М.: діагностика і вивчення власти-

востей та складу мінералів, що складають різні типи руд ро-

дов. корисних копалин; вивчення взаємостосунків мінералів

(структурно-текстурний аналіз, що характеризує особливості

будови мінералів і руд). Методи вивчення властивостей вклю-

чають: вимірювання відбивної здатності мінерала в діапазоні

видимого ближнього УФ і ближнього ІЧ-спектрів (240-1100

нм) і побудову спектральних дисперсійних кривих, що ха-

рактеризують забарвлення мінералів; вивчення дисперсії

поглинання і заломлення, внутр. рефлексів, явища поляриза-

ції, вимірювання твердості та ін. фіз. властивостей. Міне-

раграфічні дослідження дозволяють визначати мінеральний

склад руд, типоморфні особливості мінералів і мінеральних

парагенезисів як для визначення генетичних типів родов., так

і для різних етапів (стадій) їх формування. Ці дослідження за-

стосовуються на всіх стадіях геол.-розвідувальних робіт при

вивченні речовинного складу твердих к.к., їх збагачуваності і

технол. властивостей руд і продуктів їх переробки. Інколи М.

розуміють як метод дослідження руд у полірованих шліфах за

допомогою рудного мікроскопа. Від пізньолат. “minera” – ру-

дник, рудна жила, руда і грецьк. “графо” – пишу.

МІНЕРАЛ, -у, ч. * р. минерал, а. mineral, н. Mineral n – при-

родна хімічна сполука кристалічної будови, що утворюється

внаслідок прояву геологічного процесу. Ця дефініція є най-

більш визнаною (А.Г. Булах, 1977) й охоплює передусім ти-

пові (обов’язкові, прямі) природні об’єкти, які є складовими

частинами гірських порід, руд і утворились внаслідок прояву

геологічних процесів на (в) Землі або інших космічних тілах

(за іншою версією до мінералів у широкому розумінні цьо-

го поняття зараховують також рідини – нафту, мінер. воду і

т.д. та природний газ – прим. ред.). Число відкритих мінералів

зростає з року в рік і нині перевищую 4000. Від пізньолат.

“minera” – рудник, рудна жила, руда.

Поняття “мінерал” виникло давно й з того часу безперерв-

но змінюється відповідно до зміни змісту мінералогії. На по-

чатковому етапі її розвитку термін “мінерал” був синонімом

терміна “копалина” й охоплював власне мінерали (в сучасно-

му розумінні), гірські породи, руди та скам’янілості. Нині мі-

нералогія досягла такого консолідованого стану розвитку, що

чітко окреслилося коло її об’єктів дослідження, якими стали

мінерали-кристали будь-якої форми. Отже, основна сутність

мінералу – кристалічний стан, обумовлений закономірним

розташуванням будівельних частинок (атомів, йонів, моле-

кул) у просторі й підпорядкований законам симетрії. Відтак,

некристалічні (тверді) природні утворення (речовини з амо-

рфним, метаміктним, інколи колоїдним станом) не є мінера-

лами. Їх рекомендовано віднести до іншої множини сполук

– мінералоїдів. Однак останні є повнокровними об’єктами

мінералогії або суміжних наук, оскільки генетично й параге-

нетично пов’язані з мінералами.

Нетрадиційними об’єктами дослідження в мінералогії є

хімічні сполуки кристалічної структури, які штучно отримує

(синтезує) людина; сполуки, що виникають внаслідок пере-

творення, часто довільного, техногенних продуктів – тери-

конів шахт, відходів підприємств, атомних електростанцій

тощо, а також каміння, що утворюється в організмі людей,

тварин, рослин. Всі ці сполуки є назагал другорядними об’єк-

тами мінералогії й їх доцільно відповідно називати так: шту-

чні мінерали, техногенні мінерали, біомінерали.

Мінерали існують в природі поодиноко у вигляді міне-

ральних індивідів (кристалів-багатогранників або криста-

лів-зерен) або, що буває значно частіше, утворюють між со-

бою зростки аґреґати (мономінеральні або полімінеральні).

Останні переважають. Зростки бувають закономірні та випа-

дкові. Мінеральні індивіди складають всі камені (гірські по-

роди, руди), тобто складають весь мінеральний світ подібно

індивідам-організмам, які складають світ тварин і рослин. У

природі існує величезна кількість мінеральних індивідів, які

своїм існуванням фіксують дискретність мінерального світу,

є одиничними об’єктами мінералогії й являють собою конк-

ретну форму існування мінеральних видів.

МІНЕРАЛЬНИЙ ВИД, -ого, -у, ч. * р. минеральный вид, а.

mineral A, н. Mineral A n – основна таксономічна одиниця

сучасної мінералогії. З погляду логіки, вид у сучасній мі-

нералогії – це сукупність мінеральних індивідів з певними

ознаками схожості, за якими вони водночас відрізняються від

решти індивідів. Точне сучасне визначення: мінеральний вид

– сукупність мінеральних індивідів, що належать до однієї

просторової групи симетрії й характеризуються однаковим

(близьким) хімічним складом або безперервною зміною скла-

ду в природних межах (В.І.Павлишин, 1997).

Хімічне та структурне (кристалохімічне) розмаїття мінера-

лів твориться в природі за рахунок прояву законів поєднання

(зв’язування) атомів і явища ізоморфізму. Кристалічна стру-

ктура мінералів підпорядковується 230 просторовим групам

симетрії. Найголовнішими типами хімічного зв’язку в міне-

ралах є йонний, ковалентний, металічний й молекулярний. З

погляду розподілу хімічних зв’язків мінерали поділяються на

МІН — МІН

123

ізодесмічні та гетеродесмічні. Серед перших можна виділити

мінерали з координаційним і каркасним мотивами, серед дру-

гих – мінерали з острівним, ланцюжковим і шаруватим мо-

тивами. Структурний мотив – це якісна структурна характе-

ристика мінералів, яка відбиває найістотніші риси їх атомної

будови, яскраво-адекватно віддзеркалюється в морфології та

фізичних властивостях мінеральних кристалів.

Мінеральний різновид – це поняття виникло з метою ди-

ференціації однойменних видів, які відрізняються між собою.

Мінеральний різновид – індивіди, що природно відокреми-

лися всередині виду за характерними ознаками складу, стру-

ктури, морфології або фізичних властивостей, не властивих

для інших індивідів цього виду. Число мінеральних різнови-

дів у природі сумірне з числом мінеральних видів.

Найважливішою в мінералогії є кристалохімічна класифі-

кація мінералів, в якій зазвичай виділяють такі таксони: цар-

ство, тип, клас, підклас, група, вид, різновид. У земній корі

найпоширеніші мінерали класу силікатів та алюмосилікатів.

За ними йдуть оксиди, гідроксиди, карбонати. Незначна час-

тина земної кори представлена простими речовинами, сульфі-

дами, галогенідами, іншими класами.

Форма й розміри мінералів дуже розмаїті – від види-

мих лише в електронному мікроскопі до кристалів-гігантів

об’ємом декілька десятків кубічних метрів і масою в десятки

й навіть сотні тонн. Фізичні властивості мінералів є функці-

єю їхньої конституції (взаємопов’язаних хімічного складу та

кристалічної структури). Найважливішими з них є: густина,

оптичні (у тім числі забарвлення), механічні, магнітні, елек-

тричні, люмінесцентні властивості. За поширенням мінерали

умовно поділяють на породоутворювальні, рудні або рудотві-

рні, другорядні, акцесорні, рідкісні й дуже рідкісні.

Умови утворення (генезис) мінералів у природі досліджу-

ється в рамках генетичної мінералогії. Кожний мінерал у при-

роді проходить стадії зародження, росту, зміни (інколи впри-

тул до цілковитої руйнації), які реалізуються в різних умовах

геологічних процесів мінералоутворення (перетворення).

У житті окремої людини, як і людства в цілому, мінера-

ли мають надзвичайно велике значення. Сучасне суспільство

біля 75% матеріалів готує з мінералів. Розвиток металургій-

ної, хімічної, машинобудівної промисловості, атомної ене-

ргетики, нової техніки, високих технологій базується на мі-

неральній сировині. Успіхи сільського господарства значною

мірою визначаються використанням мінеральних добрив.

Чимало мінералів забезпечують прогрес у фармацевтичній,

паперовій, керамічній, оптичній, ювелірній промисловості.

В.І.Павлишин.

Література: 1. Поваренных А.С. Кристаллохимическая

классификация минеральных видов. – К.: Наук. думка, 1966.

2. Булах А.Г. Общая минералогия. – СПб: Изд-во С.-Петерб.

ун-та, 1999. 3. Павлишин В. Вступ до мінералогії (курс лек-

цій). – К.: Вид-во ДГЦУ, 1997. 4. Павлишин В. Основи крис-

талохімії мінералів. – К.: РВЦ “Київ. ун-т”, 1998. 5. Павли-

шин В.І. Основи морфології та анатомії мінералів. – К.: ВПЦ

“Київ. ун-т”, 2000.

МІНЕРАЛЬНИЙ РІЗНОВИД, -ого, -а, ч. – Див. мінеральний

вид.

МІНЕРАЛ А, -у, ч. * р. минерал А, а. mineral A, н. Mineral A

n – складний гідроокис урану, свинцю, калію, натрію, каль-

цію і барію. Знайдений у вигляді щільних аґреґатів яскраво-

оранжевого до золотисто-жовтого кольору в пегматитах шт.

Нью-Гемпшир і Півн. Кароліна (США). Недостатньо вивче-

ний. С.Frondel, 1956.

МІНЕРАЛ-В’ЯЗЕНЬ, -у, -ня, ч. * р. минерал-узник, а. cap-

tive mineral – мінерал, який викристалізувався у включенні в

мінералі-господарі. Н.П.Ермаков, 1941.

МІНЕРАЛ ГЕНТЦЕ, -у, -… ч. * р. минерал Гентце, а. Hentze

mineral, н. Hentze-Mineral n – викопна смола, описана Гентце

в 1921 р. Знайдена в коренях пнів старих сосен поблизу Ма-

ґдебурґа (ФРН).

МІНЕРАЛ-ГІГАНТ, -у-у, ч. * р. минерал-гигант, а. giant min-

eral, н. gigantischer Kristall m, Riesenkristall m – те саме, що

кристал гігантський.

МІНЕРАЛ-ГОСПОДАР, -у, -ря, ч. * р. минерал-хозяин, а. host

mineral, н. Wirtmineral n – мінерал, який містить включення.

Н.Rosenbuch, 1873.

МІНЕРАЛ ГУДРОНОВИЙ, -у, -ого, ч. * р. минерал гудро-

новый, а. tar mineral, н. Goudronmineral n – те ж саме, що й

озокерит.

МІНЕРАЛ ДЮРРФЕЛЬДА, -у, … ч. * р. минерал Дюррфель-

да, а. Durrfeld mineral, н. Dürrfeld-Mineral n – титанат магнію.

Виявлений у вигляді дрібних чорних кристалів у друзових

порожнинах ґраніту Епрехштайн з г. Фіхтель (Баварія, ФРН),

V. Dürrfeld, 1910.

МІНЕРАЛ З МОЗАМБІКУ, -у, … ч. * р. минерал из Мозам-

бика, а. mineral from Mozambique, н. Mineral n aus Mosambik

(Moçambique) – різновид ільменіту уранового з Мозамбіку.

F.A.Bannister, J.E.Horne, 1950.

МІНЕРАЛ I, -у, … ч. * р. минерал I, а. mineral I, н. Mineral I

n – гідрооксид манґану, кобальту й міді. Формула: 3(Mn

2O3,

MnO

2)·Cо2O3·3CuO·8H2O. Утворює лускуваті аґреґати.

М’який. Колір чорний. Знайдений у Камбові (Катанга, Конго-

Кіншаса), L. de Leenheer, 1936.

МІНЕРАЛ II, -у, … ч. * р. минерал II, а. mineral II, н. Mine-

ral II n – водний оксид манґану і кобальту. Формула: (Mn,

Cо)

2O3·CoO·3H2O, в якому Mn : Co = 2 : 3. Знайдений у ви-

гляді порошкуватих виділень чорного кольору у тріщин-

ках малахіту з родов. Блек (Катанга, Конго-Кіншаса), L. de

Leenheer, 1936.

МІНЕРАЛ S, -у, … ч. * р. минерал S , а. mineral S, н. Mineral

S n – сульфід, який містить Ni, Ge і небагато Cu та Fe. Синго-

нія тетрагональна. Виявлений у вигляді мікроскопічних кри-

сталів, схожих на пірит у шліфах з родов. Цумеб (Намібія).

(H.Strunz, 1959).

МІНЕРАЛ Q, -у, … ч. * р. минерал Q, а. mineral Q, н. Mineral

Q n – складний сульфід. За спектральним аналізом містить

Fe, Cu, Sb, Pb, Ag. Сингонія моноклінна. Голчастий. Колір сі-

рий. Знайдений у піритоарсенопіритових рудах в Йєллоунайф

(Півн.-Західні Території, Канада), L.Coleman, 1953.

МІНЕРАЛ Х, -у, … ч. * р. минерал Х, а. mineral X, н. Mine-

ral X n – гідрооксид свинцю та уранілу. Формула: 8 [UO

2 |

(OH)

2]·Pb(OH)2·4H2O. Сингонія ромбічна. Утворює псевдоге-

ксагональні кристали. Спайність досконала. Колір янтарно-

оранжевий. Знайдений у зоні окиснення разом з фурмар’єри-

том та фергусонітом (резерфордитом). Рідкісний. Інша назва

– вандендрисшеїт (Ch. Palache, H. Berman, 1933).

МІНЕРАЛ Ц, -у, … ч. * р. минерал Ц, а. mineral C, н. Mineral

C n – складний гідрооксид урану, свинцю та барію. Утворює

щільні мікрокристалічні аґреґати оранжево-коричневого до

шоколадно-коричневого кольору. Знайдений в уранових ро-

дов. США як продукт зміни уранініту або ураноторіаніту

(C.Frondel, 1956).

МІНЕРАЛ-НОСІЙ, -у, -сія, ч. * р. минерал-носитель, а. car-

rier mineral, н. Träger m, Träger-Mineral n – мінерал, який мі-

стить ізоморфні домішки.

МІНЕРАЛ-СВІДОК, -у, -а, ч. * р. минерал-свидетель, а. wit-

ness-mineral, н. Zeuge-Mineral n – мінерал, за яким можна від-

МІН — МІН

124

новити умови утворення комплексів, серед яких цей мінерал

знаходиться.

МІНЕРАЛ ТОРІЇСТИЙ ФЛЮОРЕСЦІЮЮЧИЙ, -у, -ого, -

ого, ч. * р. минерал ториевый флюоресцирующий, а. thorium

ﬂ uorescent mineral н. ﬂ uoreszierendes Thorium-Mineral n – мі-

нерал, який містить 64,54% ThO

2 і 0,81% UO2. За рентґеногра-

мою подібний до ториту, від якого відрізняється своїми оп-

тичними та ін. фізичними властивостями (W.L.Minto,1956).

МІНЕРАЛИ АБІСОФІЛЬНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы абис-

софильные, а. abyssophobic minerals, н. abyssophile Minerale

n pl – мінерали, характерні для глибинних процесів мінера-

лоутворення і не стійкі на малих глибинах. Від грецьк. “абіс-

сос” – безодня і “філео” – люблю (Д.С.Коржинський, 1940).

МІНЕРАЛИ АБІСОФОБНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы абис-

софобные, а. abyssophobe minerals; н. abyssophobe Minera-

le n pl – мінерали, не стійкі на великих глибинах внаслідок

того, що розкладаються там вуглекислотою (напр., силікати

кальцію, воластоніт та ін.), а також внаслідок процесів від-

новлення, окиснення та ін. Від грецьк. “абіссос” – безодня і

“фобео” – боюся (Д.С.Коржинський, 1940).

МІНЕРАЛИ АВТИГЕННІ, -ів, -их, мн. – Див. аутигенні мі-

нерали.

МІНЕРАЛИ АКЦЕСОРНІ, -ів, -их, мн. – Див. акцесорні мі-

нерали.

МІНЕРАЛИ АЛОГЕННІ, -ів, -их, мн. * р. минералы аллоген-

ные, а. allogenic minerals; н. allogene Minerale n pl – те саме,

що мінерали уламкові.

МІНЕРАЛИ АЛОТИГЕННІ, -ів, -их, мн. * р. минералы ал-

лотигенные, а. allothigenic minerals, н. Allothigenminerale n

pl, allothigene Minerale n pl – те саме, що мінерали уламкові.

МІНЕРАЛИ АЛЬПІЙСЬКИХ ЖИЛ, -ів, -…, мн. * р. минера-

лы альпийских жил, а. Alpine type veins minerals, н. alpine (al-

pidische) Gangminerale n pl – мінерали, які виповнюють сухі

тріщини розриву в складчастих метаморфічних породах.

Утворюються внаслідок латерально-секреційного перероз-

поділу речовини, яка знаходиться у вмісних породах, на кін-

цевій стадії метаморфізму. Для кожного типу метаморфіч-

них порід характерний свій комплекс мінералів, якісний хім.

склад яких відповідає складові оточуючих порід. Від назви

Альпійських гір, де ці жили найбільш вивчені.

МІНЕРАЛИ АМОРФНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы аморф-

ные, а. amorphous minerals; н. amorphe Minerale n pl – міне-

рали, які не мають явно вираженої кристалічної будови. Від

грецьк. “аморфос” – безформний.

МІНЕРАЛИ АНГЕДРАЛЬНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы ан-

гедральные, а. anhedral minerals; н. xenomorphe Minerale n pl

– те саме, що мінерали ксеноморфні. Від грецьк. “ан” – не, без

і “гедра” – грань.

МІНЕРАЛИ АНІЗОДЕСМІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

анизодесмические, а. anisodesmic minerals; н. anisodesmische

Minerale n pl – мінерали з різним типом зв’язку між струк-

турними одиницями. До них належать галоїди, кисневі спо-

луки (крім силікатів) і органічні мінерали. Від грецьк. “ан”

– не, без, “ісос” – який дорівнює і “десмо” – сніп, в’язка (Ch.

Palache, H.Berman, C.Frondel, 1946).

МІНЕРАЛИ АНОРГАНОГЕННІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

анорганогенные, а. anorganogenic minerals; н. anorganoge-

ne Minerale n pl – мінерали неорганічного походження. Від

грецьк. “ан” – не, без і “органон” – орган.

МІНЕРАЛИ АНТИСТРЕСОВІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

антистрессовые, а. antistress minerals; н. Antistressminerale

n pl – мінерали метаморфічних порід, утворенню яких спри-

яли підвищення температури і рівномірний гідростатичний

тиск. Від грецьк. “анти” – проти і англ. stress (стрес) – тиск

(A.Harker, 1918).

МІНЕРАЛИ ВАДОЗНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы вадозные,

а. vadose minerals; н. vadose Minerale n pl – мінерали, які утво-

рилися в корі вивітрювання. Від лат. vadosus – неглибокий

(В.І.Вернадський, 1924).

МІНЕРАЛИ ВАЖКІ, -ів, -их, мн. * р. минералы тяжелые, а.

heavy minerals; н. Schwerminerale n pl – мінерали з густиною

понад 2,9.

МІНЕРАЛИ ВАЖКОЇ ФРАКЦІЇ, -ів, -…, мн. * р. минералы

тяжелой фракции, а. heavy minerals; н. Schwerminerale n pl

– те саме, що мінерали важкі.

МІНЕРАЛИ ВИПАДКОВІ, -ів, -их, мн. * р. минералы слу-

чайные, а. accidental minerals; н. Zufallsminerale n pl – міне-

рали, які звичайно не властиві даним виверженим породам і

зустрічаються в них рідко, як виняток. Напр., самородне за-

лізо в деяких базальтах, кордієрит у деяких ґранітах та ін.

(E.Weinschenk, 1906).

МІНЕРАЛИ ВИПОВНЕННЯ, -ів, -…, мн. * р. минералы

наполнения, а. ﬁ lling minerals; н. Füllminerale n pl – мінера-

ли вивержених порід, які утворилися останніми. Можливо

– продукти розкладання раніше утворених мінералів (напр.,

кальцит та мікроклін у деяких ґранітах). Термін рідковжива-

ний (A.Törnebohm, 1882).

МІНЕРАЛИ ВТОРИННІ, -ів, -их, мн. * р. минералы вторич-

ные, а. secondary minerals; н. Sekundärmіnerale n pl – мінера-

ли, що утворилися внаслідок хім. вивітрювання або заміщен-

ня мінералів, що раніше виділилися. Зустрічаються часто,

особливо в поверхневих зонах земної кори, де утворюються

при процесах гіпергенезу. Перехід первинних мінералів у

М.в. супроводжується виносом і обміном речовини з навко-

лишнім середовищем. Приклад: перехід халькопіриту CuFeS

у вторинний борніт Cu

5FeS4. М.в. можуть утворюватися і при

зміні кристаліч. структури речовини із збереженням хім.

складу. Приклад: кубіч. халькозин переходить в ромбічний.

МІНЕРАЛИ ВУЛКАНІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы вулка-

нические, а. volcanic minerals, н. Vulkanminerale n pl, vulkani-

sche Minerale n pl – продукти вулканічних ексгаляцій. Утво-

рюються при безпосередній кристалізації з газів під час їх

охолодження або внаслідок взаємодії газів між собою.

МІНЕРАЛИ-ГЕОЛОГІЧНІ БАРОМЕТРИ, -ів, -их, -ів, мн. *

р. минералы-геологические барометры, а. minerals-geological

barometers; н. Minerale n pl – geologische Barometer n pl – мі-

нерали, які дозволяють встановлювати тиск, що існував під

час їх утворення.

МІНЕРАЛИ-ГЕОЛОГІЧНІ СПІДОМЕТРИ, -ів, -их, -ів, мн. *

р. минералы-геологические спидометры, а. minerals-geologi-

cal speedometers; н. Minerale n pl – geologische Geschwindig-

keitsmesser m pl – мінерали, які дозволяють встановлювати

швидкість кристалізації (Г.Б.Бокій, 1956).

МІНЕРАЛИ-ГЕОЛОГІЧНІ ТЕРМОМЕТРИ, -ів, -их, -ів, мн.

* р. минералы-геологические термометры, а. minerals-geo-

logical thermometers; н. Minerale n pl – geologische Thermo-

meter n pl – мінерали, за якими можна визначити температуру

середовища, при якій відбувалося їх утворення. Див. термо-

метри мінералогічні.

МІНЕРАЛИ ГЕТЕРОАТОМНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

гетероатомные, а. heteroatomic minerals; н. heteroatome Mi-

nerale n pl – мінерали, які складаються з різних типів атомів.

До них належать всі мінерали, за винятком деяких простих

речовин. Від грецьк. “гетерос” – інший і атома.

МІНЕРАЛИ ГЕТЕРОДЕСМІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

гетеродесмические, а. heterodesmic minerals; н. heterodesmi-

sche (anisodesmische) Minerale n pl – те саме, що мінерали ані-

МІН — МІН

125

зодесмічні. Від грецьк. “гетерос” – інший і “десмос” – зв’яз-

ка.

МІНЕРАЛИ ГЕТЕРОПОЛЯРНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

гетерополярные, а. heteropolar minerals; н. heteropolare Mine-

rale n pl – мінерали з істотно йонним типом зв’язку між струк-

турними одиницями. Від грецьк. “гетерос” – інший і “польос”

– полюс.

МІНЕРАЛИ ГІДАТОГЕННІ, -ів, -их, мн. * р. минералы гида-

тогенные, а. hydatogenous minerals; н. hydatogene Minerale n

pl – мінерали, які утворилися з водних розчинів.

МІНЕРАЛИ ГІДРАТОГЕННІ, -ів, -их, мн. * р. минералы гид-

ратогенные, а. hydratogenous minerals; н. hydratogene Mine-

rale n pl – мінерали магматичних порід, утворені з залишків

магми, збагаченої леткими компонентами. Звичайно – це во-

довмісні мінерали типу амфіболу, слюди та ін. Термін мало-

вживаний (H.Williams, F.J.Turner, C.Gildert, 1954).

МІНЕРАЛИ ГІПЕРГЕННІ, -ів, -их, мн. * р. минералы гипер-

генные, а. hypergene minerals, н. hypergene Minerale n pl – мі-

нерали, утворені в зоні гіпергенезу, в корі вивітрювання і біо-

сфері при низьких температурах і тисках. До М.г. належать

глинисті мінерали, гідроксиди, сульфати, нітрати тощо.

Від грецьк. “гіпер” – над, зверху і “генесис” – походження

(А.Е.Ферсман, 1922).

МІНЕРАЛИ ГІПОТЕРМАЛЬНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

гипотермальные, а. hypothermal minerals; н. hypothermale

Minerale n pl – мінерали, які відкладались з гідротермальних

розчинів на значній глибині. Температура їх утворення умов-

но приймається в межах 300-365 °С. Від грецьк. “гіпо” – під,

нижче і “терме” – теплота (W.Lindgren, 1913).

МІНЕРАЛИ ГІСТЕРОГЕННІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

гистерогенные, а. hysterogenetic minerals; н. hysterogene Mi-

nerale n pl – вторинні мінерали кристалічних сланців. Термін

маловживаний (F.Becke, 1916).

МІНЕРАЛИ ГЛИНИСТІ, * р. минералы глинистые, а. clay

minerals, н. Tonminerale n pl – силікатні мінерали, які входять

до складу основної маси глин (фракція менше 0,01 мм). Ха-

рактеризуються шаруватою будовою. За структурою глинисті

мінерали розрізняють: а) з двошаровими пакетами (каолініт,

галуазит та ін.), б) з тришаровими пакетами (гідрослюда, мо-

нтморилоніт та ін.), в) змішаношаруваті – чергування три-

шарових пакетів типу тальку – пірофіліту з одношаровим

пакетом типу бруситу – гідраргіліту (хлорити та ін.). Див.

також глинисті мінерали.

МІНЕРАЛИ ГОЛОВНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы главные, а.

prinсipal minerals, н. wesentliche Minerale n pl – мінерали, які є

головною складовою частиною гірських порід.

МІНЕРАЛИ ГОМЕОПОЛЯРНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

гомеополярные, а. homeopolar minerals; н. homeopolare Mine-

rale n pl – мінерали з істотно ковалентним типом зв’язку між

структурними одиницями.

МІНЕРАЛИ ГОМЕОТИПНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы го-

меотипные, а. homeotypic minerals; н. homeotypische (isodes-

mische) Minerale n pl – те саме, що мінерали ізодесмічні.

МІНЕРАЛИ ГОМОАТОМНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы гомо-

атомные, а. homoatomic minerals; н. homoatomare Minerale n

pl – мінерали, які складаються з атомів однакового типу. До

них належать всі прості речовини, за винятком інтерметаліч-

них сполук.

МІНЕРАЛИ ГОМОДЕСМІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

гомодесмические, а. homodesmic minerals; н. homodesmische

Minerale n pl – те саме, що мінерали ізодесмічні.

МІНЕРАЛИ ДВОВІСНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы двуосные,

а. biaxial minerals; н. zweiachsige Minerale n pl – мінерали, оп-

тично двовісні. Це мінерали, які кристалізуються в ромбічній,

моноклінній або триклінній сингонії. Мають три показники

заломлення світла, які характеризують напрями розповсю-

дження трьох взаємноперпендикулярних променів Х, Y, Z.

МІНЕРАЛИ ДЕЙТЕРИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы дей-

терические, а. deuteric minerals; н. deuterische Minerale n pl

– мінерали, які виникають в кінцеву стадію кристалізації ма-

гми під впливом її летких складових частин у місці дотику

двох мінералів. Термін маловживаний.

МІНЕРАЛИ ДІАГЕНЕТИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы диа-

генетические, а. diagenetic minerals; н. diagenetische Minerale

n pl – мінерали автигенні, які утворилися під час діагенезу

осадів.

МІНЕРАЛИ ДІАМАГНІТНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы диа-

магнитные, а. diamagnetic minerals; н. diamagnetische Minera-

le n pl – мінерали, які характеризуються слабкими магнітними

властивостями. Магнітна стрийнятливість їх є негативною

і здебільшого лежить у межах від –10

-6

до –10

-7

на одиницю

об’єму.

МІНЕРАЛИ ДРУГОРЯДНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы вто-

ростепенные, а. auxiliary minerals; н. akzessorische Minerale n

pl – мінерали, які відіграють другорядну роль у складі порід.

МІНЕРАЛИ ЕОЛОВІ, -ів, -их, мн. * р. минералы эоловые, а.

eolian minerals, н. äolische Minerale n pl – мінерали, які ви-

никли під впливом діяльності вітру. Порівняно рідкісний тип

утворень; спостерігається майже виключно в пустельних ра-

йонах.

МІНЕРАЛИ ЕПІГЕНЕТИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы эпи-

генетические, а. epigenetic minerals, н. epigenetische Minerale

n pl – мінерали, які виникли після утворення вмісних компле-

ксів.

МІНЕРАЛИ ЕПІМАГМАТИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

эпимагматические, а. epimagmatic minerals; н. epimagmati-

sche Minerale n pl – те саме, що мінерали постмагматичні.

МІНЕРАЛИ ЕПІТЕРМАЛЬНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

эпитермальные, а. epithermal minerals; н. epithermale Minera-

le n pl – мінерали, які утворилися з гідротермальних розчинів

недалеко від земної поверхні; температура утворення умовно

приймається менше 200 °С.

МІНЕРАЛИ ЗОНАЛЬНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы зональ-

ные, а. zoned minerals, н. Zonenminerale n pl – мінерали, склад

яких змінюється від внутрішньої частини до краю у відпові-

дності з тими змінами фізичних та хімічних умов, які мали

місце під час кристалізації. М.з. – мінерали, в яких спостері-

гається чергування шарів різного хімічного складу або різних

фізичних властивостей. Зональність характерна для більшос-

ті мінералів, але для одних вона є видимою, а для інших ви-

являється тільки завдяки застосуванню спеціальних методів

досліджень. Зональність відбиває зміни зовнішніх умов рос-

ту мінералу під час мінералоутворення.

МІНЕРАЛИ ІДІОМОРФНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы идио-

морфные, а. idiomorphic minerals, н. Idiomorphminerale n pl,

idiomorphe Minerale n pl – мінерали зернистих аґреґатів, які

мають власні обмеження, характерні для даного мінералу.

МІНЕРАЛИ ІЗОДЕСМІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы изо-

десмические, а. isodesmic minerals; н. isodesmische Minerale n

pl – мінерали з однаковим типом зв’язку між структурними

одиницями. До них належать прості речовини, сульфіди і ки-

сневі сполуки.

МІНЕРАЛИ-ІНДИКАТОРИ ЗРУДНІННЯ, -ів, -ів, -…, мн. *

р. минералы-индикаторы оруденения, а. mineralization index

minerals, н. Vererzungsindikatorminerale n pl, Vererzungsindex-

minerale n pl – мінерали, що мають яскраво виражені типо-

морфні ознаки (напр., забарвлення), які легко виявляються

і супроводжують в рудах різних типів, промислово цінні

МІН — МІН

126

мінерали, визначення яких утруднене. Присутність М.-і.з.

– показник певного типу рудоносності. Розрізняють прямі і

непрямі М.-і.з. Перші можуть безпосередньо служити пошу-

ковими ознаками, наявність інших є сприятливим пошуковим

критерієм. До числа прямих М.-і.з. відносять як мінерали, що

входять в той же парагенезис, що й рудні мінерали, так і міне-

рали – продукти змін рудних мінералів, в т.ч. гіпергенних.

МІНЕРАЛИ КЛАСТИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы класти-

ческие, а. clastic minerals, н. klastische Minerale n pl – те саме,

що мінерали уламкові.

МІНЕРАЛИ КЛАСТОГЕННІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

кластогенные, а. clastogene minerals, н. klastogene Minerale n

pl – те саме, що мінерали уламкові.

МІНЕРАЛИ КОЛОЇДНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы коллоид-

ные, а. colloidal minerals; н. kolloidale Minerale n pl – міне-

рали, які складаються з дисперсних частинок колоїдної речо-

вини (10

-3

-10

-6

мм), що знаходяться в певному дисперсійному

середовищі.

МІНЕРАЛИ КОЛЬОРОВІ, -ів, -их, мн. * р. минералы цвет-

ные, а. coloured minerals; н. farbige Minerale n pl – те саме, що

мінерали фемічні.

МІНЕРАЛИ КОРЕЛЯЦІЙНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы кор-

реляционные, а. correlated minerals; н. Korrelationsminerale n

pl – мінерали, характерні для групи г.п. або відкладів певних

горизонтів, які використовуються для встановлення віку гео-

логічного.

МІНЕРАЛИ КОСМІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы космичес-

кие, а. cosmic minerals; н. kosmische Minerale n pl – те саме,

що космогенні мінерали. Див. також метеоритна речовина.

МІНЕРАЛИ КРИТИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы крити-

ческие, а. critical minerals; н. kritische Minerale n pl – мінера-

ли, характерні для певної метаморфічної фації і стійкі тільки

в ній.

МІНЕРАЛИ КСЕНОМОРФНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы ксе-

номорфные, а. xenomorphic minerals; н. xenomorphe (fremdge-

staltige) Minerale n pl – мінерали мінеральних комплексів, які

мають не свої характерні кристалографічні форми, а випадко-

ві, пов’язані з умовами росту й порядком утворення.

МІНЕРАЛИ ЛЕГКІ, -ів, -их, мн. * р. минералы легкие, а. light

minerals; н. Leichtminerale n pl – мінерали з густиною менше

2,9.

МІНЕРАЛИ ЛЕГКОЇ ФРАКЦІЇ, -ів, -…, мн. * р. минералы

легкой фракции, а. light minerals; н. Leichtminerale n pl – те

саме, що мінерали легкі.

МІНЕРАЛИ ЛЕПТОМОРФНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

лептоморфные, а. leptomorphic minerals; н. leptomorphe Mi-

nerale n pl – мінерали, які входять до складу кристалічної

породи, але не мають кристалографічного обрису і здають-

ся аморфними (напр., в основній масі так зване нефелінове

скло). Термін маловживаний.

МІНЕРАЛИ ЛЕПТОТЕРМАЛЬНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

лептотермальные, а. leptothermal minerals; н. leptothermale

Minerale n pl – мінерали, які утворились з гідротермальних

розчинів у проміжних умовах між мезо- й епітермальними.

Термін маловживаний.

МІНЕРАЛИ МАФІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы мафичес-

кие, а. maﬁ c minerals; н. maﬁ sche Minerale n pl – породоутво-

рюючі мінерали з великим вмістом магнію та заліза.

МІНЕРАЛИ МЕЗОДЕСМІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

мезодесмические, а. mesodesmic minerals; н. mesodesmische

Minerale n pl – мінерали, в яких між структурними одиниця-

ми проявляються як ізо- так і анізодесмічні зв’язки. До них

належать силікати та деякі борати.

МІНЕРАЛИ МЕЗОТЕРМАЛЬНІ, -ів, -их, мн. * р. минера-

лы мезотермальные, а. mesothermal minerals; н. mesothermale

Minerale n pl – мінерали, які утворилися з гідротермальних

розчинів на середніх глибинах. Температура їх утворення

умовно приймається в межах 175-300 °С.

МІНЕРАЛИ МЕТАМІКТНІ, -ів, -их, мн. – Див. метаміктні

мінерали.

МІНЕРАЛИ-МІНУС, -ів-…, мн. * р. минералы-минус, а. mi-

nus-minerals; н. Minus-Minerale n pl – залізисто-магніїсті силі-

кати, які утворюються у вивержених породах при скороченні

об’єму. Термін маловживаний.

МІНЕРАЛИ НАБУХАЮЧІ, -ів, -их, мн. * р. минералы набу-

хающие, а. swelling minerals; н. Schwellungsminerale n pl – де-

які мінерали шаруватої будови, які мають здатність поглинати

воду, що розміщується між структурними шарами, внаслідок

чого значно збільшується величина періоду с (для монтмори-

лоніту – від 9,6 до 28,4 Е).

МІНЕРАЛИ НАСКРІЗНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы сквоз-

ные, а. through minerals; н. Durchläuferminerale n pl – те саме,

що мінерали прохідні.

МІНЕРАЛИ НЕОБОРОТНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы необ-

ратимые, а. irreversible minerals; н. irreversible Minerale n pl

– мінерали, які при електростатичній сепарації не реагують

на зміну полярності електродів.

МІНЕРАЛИ НЕРУДНІ, -ів, -их, мн. – Див. нерудні мінерали.

МІНЕРАЛИ НЕСТІЙКІ, -ів, -их, мн. * р. минералы нестой-

кие, а. unstable minerals; н. instabile Minerale n pl – мінерали,

які легко піддаються хімічному вивітрюванню (сульфіди, олі-

він, ромбічні піроксени та ін.).

МІНЕРАЛИ НОРМАТИВНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы нор-

мативные, а. normative minerals; н. normative Minerale n pl

– стандартні мінерали вивержених гірських порід, вміст яких

визначають, перераховуючи результати хім. аналізів, що по-

дані у вигляді відповідних оксидів.

МІНЕРАЛИ, ОБОРОТНІ НЕГАТИВНО, -ів, -их, -…, мн. *

р. минералы, обратимые отрицательно; а. negatively revers-

ible minerals; н. negativ reversible Minerale n pl – мінерали, які

під час електростатичної сепарації при зміні знака електрода

відхиляються тільки до негативного електрода.

МІНЕРАЛИ, ОБОРОТНІ ПОЗИТИВНО, -ів, -их, -…, мн. *

р. минералы, обратимые положительно, а. positively revers-

ible minerals; н. positiv reversible Minerale n pl – мінерали, які

під час електростатичної сепарації при зміні знака електрода

відхиляються тільки до позитивного електрода.

МІНЕРАЛИ ОДНОВІСНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы одно-

осные, а. uniaxial minerals; н. einachsige Minerale n pl – те ж

саме, що мінерали оптично одновісні.

МІНЕРАЛИ ОПТИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы оптичес-

кие, а. optical minerals; н. optische Minerale n pl – мінерали, які

володіють оптичними властивостями. Це, зокрема, кварц (гір-

ський кришталь, моріон), ісландський шпат, флюорит, ґіпс

та інші. Використовуються у оптичній промисловості.

МІНЕРАЛИ ОПТИЧНО ДВОВІСНІ, -ів, -…, -их, мн. * р. ми-

нералы оптически двуосные, а. optically biaxial minerals, н.

optisch zweiachsige Minerale n pl – мінерали ромбічної, монок-

лінної та триклінної сингонії, у яких оптичною індикатрисою

є тривісний еліпсоїд, що має дві оптичні осі, перпендикулярні

до колових перетинів індикатриси.

МІНЕРАЛИ ОПТИЧНО НЕГАТИВНІ, -ів, -…, -их, мн. * р.

минералы оптически отрицательные, а. optically negative

minerals, н. optisch negative Minerale n pl – мінерали, в яких з

віссю обертання індикатриси збігається найменший показник

заломлення (в оптичних одновісах) або він є гострою бісект-

рисою (в оптичних двовісах) мінералів.

МІН — МІН

127

МІНЕРАЛИ ОПТИЧНО ОДНОВІСНІ, -ів, -…, -их, мн. * р.

минералы оптически одноосные, а. optically uniaxial minerals,

н. optisch einachsige Minerale n pl – мінерали тригональної,

тетрагональної і гексагональної сингонії, в яких оптичною ін-

дикатрисою є еліпсоїд обертання, що має одну оптичну вісь,

яка збігається з віссю обертання, а в мінералі – з головною

віссю симетрії.

МІНЕРАЛИ ОПТИЧНО ПОЗИТИВНІ, -ів, -…, -их, мн. *

р. минералы оптически положительные, а. optically positive

minerals, н. optisch positive Minerale n pl – мінерали, в яких

з віссю обертання індикатриси збігається найбільший пока-

зник заломлення (в оптичних одновісах) або він є гострою

бісектрисою (в оптичних двовісах) мінералів.

МІНЕРАЛИ ПАРАМАГНІТНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы па-

рамагнитные, а. paramagnetic minerals; н. paramagnetische

Minerale n pl – мінерали зі слабкими магнітними властиво-

стями, з позитивною магнітною сприйнятливістю в межах

-3

-10

-6

на одиницю об’єму.

МІНЕРАЛИ ПЕРВИННІ, -ів, -их, мн. * р. минералы первич-

ные, а. primary minerals; н. primäre Minerale n pl – мінерали,

які виникають при різноманітних процесах як первинні утво-

рення.

МІНЕРАЛИ ПЕРЕМІЩЕНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы пе-

ремещенные, а. displaced minerals; н. verlagerte, verschobene

Minerale n pl – мінерали, які утворилися у мінеральних ро-

довищах або гірських породах під впливом, головним чином,

перегрітої, інколи холодної води або газів при опусканні та

піднятті окремих блоків земної кори.

МІНЕРАЛИ ПЕРІОДИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы пери-

одические, а. periodical minerals; н. periodische Minerale n pl

– мінерали (мелантерит, мірабіліт та ін.), утворення яких

пов’язане з періодичною міграцією деяких елементів, що, в

свою чергу, зумовлюється періодичністю зміни умов, особли-

во метеорологічних.

МІНЕРАЛИ ПІРОГЕННІ, -ів, -их, мн. * р. минералы пироген-

ные, а. pyrogenous minerals; н. pyrogene Minerale n pl – пер-

винні мінерали магматичних порід.

МІНЕРАЛИ-ПЛЮС, -ів-…, мн. * р. минералы-плюс, а. plus-

minerals; н. Plus-Minerale n pl – лужні й лужно-вапнисті си-

лікати вивержених порід, які утворюються при розширенні

об’єму.

МІНЕРАЛИ-ПОКАЖЧИКИ, -ів-ів, мн. * р. минералы-пока-

затели, а. indicator minerals; н. Indikatorminerale n pl, Index-

Minerale n pl – те саме, що й мінерали типоморфні.

МІНЕРАЛИ ПОРОДОУТВОРЮВАЛЬНІ, -ів, -их, мн. – Див.

породотвірні мінерали.

МІНЕРАЛИ ПОСТЕРІОРНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы пос-

териорные, а. posterior minerals; н. Sekundärminerale n pl

– вторинні мінерали останніх стадій мінералоутворення.

МІНЕРАЛИ ПОСТМАГМАТИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

постмагматические, а. postmagmatic minerals; н. postmagma-

tische Minerale n pl – мінерали, що утворилися в магматичній

породі внаслідок післямагматичних процесів.

МІНЕРАЛИ ПОТЕНЦІАЛЬНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы по-

тенциальные, а. potential minerals, н. potentiale Minerale n pl

– мінерали в неповнокристалічних ефузивних породах, які не

викристалізувались, але повинні були б викристалізуватись,

якби кристалізація дійшла до кінця (кварц у склуватих ліпа-

ритах).

МІНЕРАЛИ ПРОХІДНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы проходя-

щие, а. passing minerals, н. Durchläuferminerale n pl – мінера-

ли, характерні для мінеральних комплексів різних генетичних

груп.

МІНЕРАЛИ ПСЕВДОМОРФНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

псевдоморфные, а. pseudomorphic minerals; н. pseudomorphe

Minerale n pl – мінерали, які утворилися на місці інших міне-

ралів при виповненні порожнин, що залишилися після них, із

збереженням форм попередніх мінералів.

МІНЕРАЛИ РАДІОАКТИВНІ, -ів, -их, мн. – Див. радіоакти-

вні мінерали.

МІНЕРАЛИ РЕАКЦІЙНІ, , -ів, -их, мн. * р. минералы реак-

ционные, а. reactional minerals; н. Reaktionsminerale n pl – мі-

нерали, які виникають, г. ч., внаслідок взаємодії рідкої магми

або постмагматичних розчинів з раніше утвореними мінера-

лами. Характерною їх особливістю є те, що вони складаються

як з успадкованих хім. елементів, так і з привнесених ззовні.

Звичайно ці мінерали утворюють так звані реакційні облямі-

вки.

МІНЕРАЛИ РЕЛІКТОВІ, -ів, -их, мн. * р. минералы реликто-

вые, а. relic minerals, mineral relicts, н. Reliktminerale n pl – мі-

нерали, які залишилися у даному мінеральному комплексі від

попередніх процесів мінералоутворення. В осадових породах

– це мінерали уламкові, які утворилися раніше від породи, в

метаморфічних – збережені від первинної породи після пере-

творення її в метаморфічну, в пегматитах і рудах – це міне-

рали, які залишилися при заміщенні у вигляді реліктів.

МІНЕРАЛИ РУДНІ, -ів, -их, мн. – Див. рудні мінерали.

МІНЕРАЛИ САЛІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы саличес-

кие, а. salic minerals; н. salische Minerale n pl – породотвірні

мінерали, в яких головну роль відіграють кремній і алюміній,

а також луги та кальцій. Звичайно світлозабарвлені або білі.

До них належать польові шпати, фельдшпатиди, мусковіт,

цеоліти та ін.

МІНЕРАЛИ СВІТЛІ, -ів, -их, мн. * р. минералы светлые, а.

light minerals, н. helle Minerale n pl, salische Minerale n pl – те

саме, що мінерали салічні.

МІНЕРАЛИ СЕЗОННІ, -ів, -их, мн. * р. минералы сезонные,

а. seasonal minerals, н. periodische Minerale n pl – те саме, що

мінерали періодичні.

МІНЕРАЛИ СИНАНТЕТИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

синантетические, а. synantetic minerals; н. synantetische Mi-

nerale n pl – мінерали, що утворилися в останні стадії криста-

лізації на межі двох мінералів, які виникли раніше, внаслідок

їх взаємодії та під впливом мінералізаторів. Термін маловжи-

ваний.

МІНЕРАЛИ СИНГЕНЕТИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

сингенетические, а. syngenetic minerals; н. syngenetische Mi-

nerale n pl – мінерали, які виникли одночасно з відкладанням

осадів. Вони можуть бути породотвірними, тобто становити

основну масу породи, в інших випадках – незначними домі-

шками.

МІНЕРАЛИ СТІЙКІ, -ів, -их, мн. * р. минералы устойчивые,

а. stable minerals, н. stabile Minerale n pl – мінерали, які важ-

ко піддаються процесам руйнування на поверхні Землі та в

зоні вивітрювання. Такі мінерали довго зберігаються без змі-

ни і витримують перенесення на значні відстані. До них на-

лежать: циркон, рутил, кварц, ґраніт та менш стійкі польові

шпати. Стійкі мінерали рудні утворюють розсипні родовища

(каситерит, хроміт, золото, платина та ін.).

МІНЕРАЛИ СУПЕРГЕННІ, -ів, -их, мн. * р. минералы супер-

генные, а. supergene minerals; н. supergene Minerale n pl – те

саме, що мінерали гіпергенні.

МІНЕРАЛИ-СУПУТНИКИ, -ів-ів, мн. * р. минералы-спутни-

ки, а. associate minerals, н. Begleitminerale n pl – 1) Другорядні

мінерали, що супроводять головний мінерал певної мінера-

лізації, з яким вони знаходяться в парагенетичному зв’язку:

піроп і алмаз в кімберлітах, хлорит і серицит в кварцових

МІН — МІН

128

жилах та ін. 2) Мінерали, захоплені разом з мінералотвірним

розчином у момент утворення включення. 3) Зайва назва мі-

нералів акцесорних.

МІНЕРАЛИ ТЕЛЕТЕРМАЛЬНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

телетермальные, а. telethermal minerals; н. telethermale Mi-

nerale n pl – мінерали, утворені біля земної поверхні з гідро-

термальних розчинів, які далеко мігрували від материнського

вогнища.

МІНЕРАЛИ ТЕМНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы темные, а.

dark minerals, н. dunkle Minerale n pl – те саме, що мінерали

фемічні.

МІНЕРАЛИ ТЕРИГЕННІ, -ів, -их, мн. * р. минералы тер-

ригенные, а. terrigene minerals; н. terrigene Minerale n pl – те

саме, що мінерали уламкові.

МІНЕРАЛИ ТИПОМОРФНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы ти-

поморфные, а. typomorphic minerals; н. typomorphe Minerale n

pl – мінерали, характерні для певних умов мінералоутворен-

ня. Часто типоморфними бувають не самі мінерали, а деякі

їхні ознаки: кристалографічні особливості (габітус, форма,

двійники, штрихуватість та ін.), характер аґреґатів, розміри

окремих індивідів, деякі фіз. властивості (забарвлення, блиск,

густина та ін.), деякі хім. властивості (домішки, ступінь гід-

ратації та ін.). Типоморфність ознак визначається тим, що

всі вони або деякі з них змінюються в залежності від умов

утворення мінералів. Див. також типоморфізм мінералів.

МІНЕРАЛИ УКРАЇНИ, -ів, -…, мн. * р. минералы Украи-

ны, а. minerals of Ukraine, н. Minerale n pl der Ukraine – це

орієнтовно 900 мінералів, встановлених у її надрах. Серед

мінералів України відомі представники всіх типів і класів,

зокрема прості речовини (мідь, золото, алмаз, графіт, сірка

тощо), інтерметалічні сполуки (амальгама срібла, амальгама

олова, станат міді тощо), карбіди, нітриди, фосфіди, силіціди

(когеніт, муасаніт, осборніт тощо), арсеніди та антимоніди

(нікелін, льолінгіт, брейтгауптит тощо), телуриди та селені-

ди (алтаїт, гесит, петцит, верліт тощо), сульфіди (ґаленіт,

сфалерит, пірит, кіновар, молібденіт тощо), оксиди (хро-

міт, магнетит, гематит, піролюзит тощо), гідроксиди та

оксигідрати (ґетит, псиломелан, брусит, гідраргіліт тощо),

силікати (олівін, ґранати, піроксени, амфіболи, слюди, гідро-

слюди, польові шпати, цеоліти тощо), борати (керніт, бура,

ашарит тощо), арсенати (скородит, бедантит тощо), фосфа-

ти (монацит, ксенотим, апатит тощо), вольфрамати та молі-

бдати (шеєліт, штольцит тощо), сульфати (ангідрит, барит,

целестин, ґіпс, алуніт тощо), карбонати (кальцит, магнезит,

доломіт, анкерит тощо), нітрати (натрієва селітра, калійна

селітра тощо), хлориди, бромиди, йодиди (галіт, сильвін, ко-

кциніт тощо), фториди (флюорит, кріоліт, геарксутит тощо),

бітуми та органічні мінерали (мальта, асфальт, керит, кар-

патит, ювеліт тощо).

За даними симетрійної статистики, поширеність мінералів

України підпорядковується таким закономірностям (В.І.Пав-

лишин та ін., 1986): 1. Послідовність за кількістю мінералів,

що належать до категорій симетрії, така ж як у земній корі,

тобто: низька – середня – вища. 2. Послідовність за кількістю

мінералів, що належать до певних сингоній, також ідентична

послідовності, встановленій для земної кори: моноклінна –

ромбічна – кубічна – тригональна – тетрагональна – гексаго-

нальна – триклінна. 3. Послідовність за кількістю мінералів,

що належать до видів симетрії, не відрізняється від послідо-

вності земної кори, а саме: планаксіальні – центральні – пла-

нальні – аксіальні – примітивні – інверсійно-планальні – ін-

версійно-примітивні. 4. Важливі за кількістю мінералів види

симетрії – 2m, mmm і m3m, які збігаються з послідовністю

для земної кори; подальше співставлення з даними для земної

кори показує розходження – незначне та істотне. 5. Важливі за

кількістю мінералів просторові групи симетрії – C 2/m, Pnma,

P 2

1 /c тощо. За цим показником виявлені помітні розходжен-

ня між середніми даними для земної кори та України.

Отже, чим нижчий ранг співставлення, тим істотніші від-

мінності між даними з мінералогії земної кори й України.

Звідси випливають рекомендації щодо пошуку нових мінера-

лів на території України. В геологічних утвореннях України

основна маса мінералів належить до кисневих сполук. Серед

них найпоширеніші силікати. Найменше представників у га-

лоїдному типі. Середнє положення посідають сульфіди та їх

аналоги. Достатньо добре представлені органічні сполуки.

Кількість нових мінералів, відкритих у надрах України,

порівняно невелика. За нашими даними (Минералы Украины,

1990), новими мінеральними видами та різновидами, відкри-

тими в Україні, є такі: ауербахіт, волнін, синґеніт (калушит),

гідротроїліт, паравівіаніт, γ-керченіт, β-керченіт, α-керченіт,

оксикерченіт, босфорит, тосудит, тараміт, F-тараміт (флуор-

тараміт), сколіт, донбасит, приазовіт, карпатит, фердисилі-

цит, феросиліцит, Ti-біотит-4M

3, Mn-стильпномелан, тарасо-

віт, Sr-пірохлор, подоліт (апатит вуглецевий).

За походженням мінерали України дуже розмаїті – магма-

тичні, пневматолітові, осадові, метаморфічні, імпактні; за ча-

сом утворення – від ранньоархейських до сучасних. Чимало з

них (кварц, оксиди та гідроксиди заліза й марганцю, графіт,

сірка самородна, ільменіт, каолініт, карбонати, розмаїті

солі, топаз, берил, кіновар тощо) мають велике промислове

значення. З вивченням мінералів України, початок якого гу-

биться в сивій давнині, пов’язані цікаві сторінки історії мі-

нералогії, біографій видатних вчених. Деякі мінерали відомі

тут з неоліту.

Статистичні характеристики мінерального складу надр

України, отримані у 1986 р. і нові дані, а також їх порівняння

зі складом земної кори в цілому, дозволяють зробити такі ос-

новні висновки:

1. Число мінеральних видів України за останні 20 років

зросло більш ніж на 300 видів і нині наближається до 900

видів. Помітно збільшилося також число різновидів мінера-

льних видів України, яке налічує бл. 250 представників. Крім

того, існує обґрунтований резерв нових для України і світу

мінеральних видів і різновидів. У порівнянні з земною ко-

рою у надрах України виявлено відносно більше мінералів

з класів простих речовин, халькогенідів, оксидів, сульфатів,

карбонатів і силікатів, утворених петрогенними (O, Si, Al, Fe,

Mg, Ca, Na, K, S, F, C) і значною кількістю “малих” елементів

різної геохімічної природи (Co, Ni, Cd, Sb, Bi, Be, Sc, Y, Ce,

Ta, Ag, Au, Pt, U, Th), які визначають основні риси мінерагенії

надр країни.

2. Надра України містять відносно мале число мінераль-

них видів ванадатів, арсенатів, фосфатів, боратів, мінералів

Se та низки халькофільних (Zn, Cu, Pb, Hg, Sn, Mo, Ge) і літо-

фільних (Cs, Sr, Ba, Cr, Ti, Mn, Zr) елементів. Особливо мало

серед мінералів I, Br, Cl. Невідомі в надрах України мінерали

Rb, Hf, Ga.

3. Принцип мінімальної дисиметризації (В.С.Урусов), яко-

му підпорядковується зміна симетрії у процесах еволюції мі-

неральних комплексів земної кори, з одного боку, і показники

симетричності надр України та їх еволюція в часі – з іншого,

а також особливе тектонічне положення України на Євразій-

ському континенті свідчать, що:

а) резерв нових мінеральних видів насамперед слід очіку-

вати серед “дефіцитних” для надр України класів і мінералів

окремих елементів, позначених у п. 2;

МІН — МІН

129

б) надра України – перспективна структура для відкриття

нових мінералів і нових видів мінеральної сировини.

В.І.Павлишин.

Література: 1. Минералы Украины: краткий справочник.

Н.П.Щербак, В.И. Павлишин, А.Л. Литвин и др. – К.: Наук.

думка, 1990. 2. Павлишин В.І., Зінченко О.В., Довгий С.О.

Мінеральне царство України //Записки Українського мінера-

логічного товариства, 2006, Т. 3. – с. 121-124.

МІНЕРАЛИ УЛАМКОВІ, -ів, -их, мн. * р. минералы обломоч-

ные, а. detrital minerals, fragmental minerals, н. Trümmermi-

nerale n pl – уламки різних мінералів, які входять до складу

осадових гірських порід.

МІНЕРАЛИ ФЕЛЬЗИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы фель-

зические, а. felsitic minerals; н. felsische Minerale n pl – скоро-

чена назва польових шпатів та кварцу, які містяться в магма-

тичній породі.

МІНЕРАЛИ ФЕМІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы фемичес-

кие, а. femic minerals; н. femische Minerale n pl – породотвірні

мінерали з великим вмістом заліза та магнію: піроксени, ам-

фіболи, біотит, рудні мінерали та ін.

МІНЕРАЛИ ФЕРОМАГНІТНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы

ферромагнитные, а. ferromagnetic minerals; н. ferromagneti-

sche Minerale n pl – мінерали, які характеризуються сильними

магнітними властивостями. Вони мають порівняно велику

позитивну магнітну сприйнятливість (маґгеміт, магнетит,

піротин та ін.).

МІНЕРАЛИ ФОСИЛІЗУЮЧІ, -ів, -их, мн. * р. минералы фос-

силизирующие, а. fossilized minerals; н. Fossilisationsminerale

n pl – мінерали, які утворюють псевдоморфози по органічних

(рослинних і тваринних) рештках. Див. також фосилізація.

МІНЕРАЛИ ФРЕАТИЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы фре-

атические, а. phreatic minerals; н. phreatische Minerale n pl

– мінерали, що утворилися у зв’язку з метаморфічними про-

цесами.

МІНЕРАЛИ ШТУЧНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы искусст-

венные, а. artiﬁ cial minerals, н. Kunstminerale n pl – продукти

лабораторного (заводського) чи технічного процесу, які за хі-

мічним складом, структурою й властивостями аналогічні або

близькі до відповідних природних мінералів. На сучасному

етапі у промислових масштабах отримують штучно корунд,

рубін, алмаз, слюди та ін. М.ш. широко використовують у

промисловості, ювелірній справі, науці, техніці.

МІНЕРАЛИ ЮВЕНІЛЬНІ, -ів, -их, мн. * р. минералы юве-

нильные, а. juvenile minerals; н. juvenile Minerale n pl – мінера-

ли, що утворились у зв’язку з магматичними процесами.

МІНЕРАЛІВ БУДОВА ЗОНАЛЬНА, -…, -и, -ої, ж. * р. ми-

нералов строение зональное, а. zonal structure of minerals, , н.

Zonenaufbau m von Mineralien – внутрішня будова кристалів,

зумовлена чергуванням у них шарів різного складу, або різ-

них властивостей. Залежить від зовнішньої форми кристалів

та умов росту.

МІНЕРАЛІЗАТОРИ, -ів, мн. * р. минерализаторы, а. miner-

alizers, mineralizing agents; н. Mineralisatoren m pl – розчине-

ні в магмі леткі речовини (вода, хлор, бор, флуор та інші), які

виділяються з неї під час охолодження або зменшення тиску;

сприяють процесові кристалізації мінералів при утворенні

гірських порід і руд. М. знижують температуру плавлення і

в’язкість магми, сприяють росту великих кристалів тощо.

Особливо характерні для залишкових розплавів і постмагма-

тичних розчинів.

МІНЕРАЛІЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. минерализация, а. mineralisa-

tion, н. Mineralisierung f, Mineralisation f – 1) В рудній геоло-

гії і металогенії – процеси відкладення рудної речовини міне-

ралотвірними аґентами (рудоносними розчинами, флюїдами,

газами, розплавами) з утворенням різних мінералів у вигляді

вкрапленості, прожилків та ін. виділень у мінералізованих

породах. 2)Речовина, відкладена в результаті процесу М. 3)

Насичення ґрунту мінеральними солями. 4) Природний (за

допомогою мікроорганізмів) або штучний розклад органіч-

них і неорганічних сполук, напр., відходів життєдіяльності

біокомплексу, зокрема людини, на прості мінеральні сполуки

– воду, аміак, сульфати, нітрати, оксиди різних металів, мі-

неральні солі. 5) У гідрохімії і гідрогеохімії – загальний ваго-

вий вміст у воді розчинених мінеральних речовин. Величина,

або міра, М. води вимірюється експериментально певним су-

хим (щільним) залишком або сумою йонів, сумою розчинених

мінеральних речовин (йонів і недисоційованих сполук) або

обчислюється за даними аналізу сухого залишку.

МІНЕРАЛІЗАЦІЯ ВОДИ ЗАГАЛЬНА, -ії, -..., -ої, ж. * р. ми-

нерализация воды общая; а. general mineralization of water; н.

universale Wassermineralisierung f – загальний вміст у воді мі-

неральних речовин (розчинених йонів, солей і колоїдів), який

виражається звичайно у вигляді однієї із наступних величин:

експериментально визначений сухий залишок; сума йонів;

сума мінеральних речовин; розрахований сухий залишок. За

мінералізацією підземні води діляться звичайно на прісні (ме-

нше 1 г/л), мінеральні або солоні (від 1 до 35 г/л чи 36 г/л) і

розсоли (понад 35 г/л чи 36 г/л). Існують і інші градації. Для

вод нафтогазових родовищ характерний широкий діапазон

зміни М. в. з. (від 5 до 400 г/л і вище). В.Г.Суярко.

МІНЕРАЛІЗАЦІЯ ВУГІЛЛЯ ВИКОПНОГО, -ії, -…, ж. *

р. минерализация угля ископаемого, а. mineralisation of fos-

sil coal, н. Mineralisation f der fossilen (mineralischen) Kohle

– сума мінеральних речовин вугілля викопного, яка потрапи-

ла до вугілля внаслідок прояву осадових процесів на етапах

торфоутворення, затоплення і поховання торфових покладів

та в процесі вуглефікації. Включає як сторонні мінерали та

елементи, так і мінеральну речовину рослин-вуглеутворю-

вачів. У складі вугілля викопного визначено бл. 50 мінералів

та 60 мікроелементів. Найбільш поширені (80-90%): глинис-

ті (60-80%), карбонати (сидерит, кальцит), кварц, сульфіди

заліза (пірит, марказит). Глинисті мінерали включають: као-

лініт, монтморилоніт, іліт, серицит, хлорит, полімінераль-

ні глинисті речовини – глініт. Ці мінерали присутні у вугіллі

в тонкорозсіяному стані, а також у вигляді грудок, шарів та

прошарків різної потужності, заповнюють порожнини, напр.,

порожнини клітин фюзиніту. Сидерит у вугіллі представле-

ний дрібнокристалічними аґреґатами, іноді у вигляді конк-

рецій (нирок), які включають залишки рослин, що добре збе-

реглися. Кальцит у вугільній речовині зустрічається також

у вигляді конкрецій, прошарків і фрагментів вуглефікованих

тканин, а також у вигляді нальотів і пластинок у тріщинах

вугілля.

Шари вугілля із вмістом карбонату 20-60% відносять до

карбанкериту. Кварц присутній у вугіллі у вигляді обкатаних

та напівобкатаних уламків кристалів, сконцентрованих у

окремих шарах (карбосиліцит), або розсіяних серед детри-

ніту; як правило, присутній у глинистих прошарках. Тонко-

кристалічні кварцові включення представлені конкреціями,

які виникли з колоїдних кременистих гелів, заповнюють по-

рожнини та тріщини вугільної речовини, зустрічаються у ви-

гляді інкрустацій залишків рослинних тканин. Пірит пред-

ставлений поодинокими включеннями. Його вміст у вугіллі

викопному досягає 5 %. При вмісті піриту 5-20% шари к.к.

відносять до карбопіриту. Розрізняють такі форми піриту у

вугіллі: а – крупнокристалічні, масивні, натічні, інкрустації

залишків тканин, фрагменти рослин; конкреції, а також на-

льоти і пластинки в тріщинах вугілля; б – мікрокристали

МІН — МІН

130

(менше 1 мкм) і мікросфероліти (діаметр менше 30 мкм), які

розсіяні у вугільній речовині майже рівномірно. Сфероліти

складаються з ультратонких кубічних кристалів піриту (іноді

з марказитом); утворилися до вуглефікації торфових (сапро-

пелевих) покладів всередині бульбашок сірководню, спочатку

у вигляді мельніковіту (чорного колоїдального дисульфіду за-

ліза), який зберігся переважно у розкристалізованому вигля-

ді (є критерієм відновленого типу вугілля). У вугіллі різних

покладів, пластів, різних зонах одного пласта вміст деяких

хім. елементів, напр., ґерманію, ґалію, вольфраму, золота,

урану, фосфору, сірки та ін. перевищує їх середній, кларко-

вий вміст у земній корі. Див. мінеральні домішки викопного

палива. В.І.Саранчук.

МІНЕРАЛІЗАЦІЯ ПРИРОДНИХ ВОД, -ії, -…, ж. * р. ми-

нерализация природных вод; а. salinity of subsurface water;

н. Mineralisierung f der Naturwasser – сумарний вміст усіх

виявлених при хімічному аналізі води мінеральних речовин;

звичайно виражається в мг/дм

(до 1000 мг/дм

) і в проміле

(тисячна частка) – ‰ (понад 1000 мг/дм

), а також в г/л. В

океанологічній практиці замість терміна М.п.в. вживається

термін солоність морської води. За ступенем мінералізації усі

природні води поділяються на чотири групи: прісні, з зага-

льною мінералізацією до 1 г/л; солонуваті – 1-10 г/л; солоні

– 10-50 г/л; ропи – понад 50 г/л. В.Г.Суярко.

МІНЕРАЛОГІЧНА ШКАЛА ТВЕРДОСТІ, -ої, -и, -…, ж. *

р. минералогическая шкала твердости, а. mineralogical scale

of hardness; н. Skala f für Mineralhärte, Mohs-Skala f, Mohs’sche

Skala f – 1) Десятибальна шкала твердості мінералів, за якою

розрізняють десять ступенів твердості. 2) Власне набір ета-

лонних мінералів для визначення їх відносної твердості ме-

тодом дряпання: 1 – тальк, 2 – ґіпс, 3 – кальцит, 4 – флюорит,

5 – апатит, 6 – ортоклаз, 7 – кварц, 8 – топаз, 9 – корунд, 10

– алмаз. Те ж саме, що й шкала Мооса.

МІНЕРАЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ, -ого, -у, ч. * р. минералогичес-

кий анализ, а. analysis of minerals, н. mineralogische Analyse

f – встановлення хімічного складу мінералів, їх структури,

фізичних властивостей і умов утворення, ідентифікація та кі-

лькісна оцінка вмісту основних мінералів, характеру їх асоці-

ації та розмірів вкрапленості, виявлення окремих різновидів,

структурних особливостей, дефектів кристалічної ґратки,

наявності мікродомішок. Розрізняють такі види М.а.: ґрану-

лометричний, кристалооптичний, кристалохімічний, пара-

генетичний, рентгеноспектральний (пулюєспектральний),

термічний, рентгенометричний (пулюєметричний), хіміч-

ний, фазовий, шліховий та ін. Здійснюється мікроскопічним

вивченням шліфів, люмінесцентним, термічним, рентгено-

структурним аналізами з використанням сучасних інстру-

ментальних методів рентгенографічного фазового аналізу,

електронно-зондового рентгеноспектрального мікроаналізу,

електронного зондування; хімічної діагностики та ін. спеці-

альних методів.

МІНЕРАЛОГІЧНІ ЗАПОВІДНИКИ, -их, -ів, мн. * р. мине-

ралогические заповедники, а. mineralogical reserves; н. Mi-

neralschutzgebiete n pl, Mineralschutzparke m pl – території,

відведені для збереження в природному стані унікальних

геол.-мінералогічних еталонів природи, які мають наукову

і навчально-просвітницьку цінність. Приклади: Кроноць-

кий заповідник (Камчатка, РФ), Йєллоустонський нац. парк

(США). В Україні мінеральна природа представлена у Кара-

дазькому природному заповіднику НАН України.

МІНЕРАЛОГІЯ, -ії, ж. * р. минералогия, а. mineralogy, н. Mi-

neralogie f – наука про мінерали, їх хімічний склад, будову,

властивості, генезис та розподіл у природі.

Мінералогія по-

кликана сприяти задоволенню потреб людства у мінеральній

сировині та її раціональному використанні.

Мінералогія – давня наука (за деякими даними, їй приблизно

2000 років), хоча сам термін “мінералогія” з’явився порівняно

недавно – 1636 р. і введений італійським натурфілософом Бер-

нардом Цезієм. Про практичне значення цієї науки у певній мірі

засвідчує походження терміна “мінерал” – від давнього слова

“мінера”, що означає руда або камінь, з якого можна вилучити

метал. Передбачається, що вживання терміна “мінерал” сягає

сивої давнини (приблизно 300 р до н.е.) й спричинене рудокоп-

ною та металоплавильною діяльністю кельтських племен. Зміст,

мета, завдання, об’єкти, структура мінералогії, як і будь-якої іншої

науки, з плином часу змінювались. На початку своєї історії мі-

нералогія була всеосяжною наукою про неживу природу. Пройшо-

вши декілька етапів диференціації, спричиненої все більш глибоким

пізнанням об’єктів дослідження, вона трансформувалася у природ-

ничо-історичну науку про мінерали-кристали.

Знахідки нових і життєво важливих мінералів були настільки

вагомими, що знайшли віддзеркалення у періодизації історії людс-

тва: кам’яний вік (використовується кремінь, обсидіан, нефрит),

бронзовий вік (халькопірит, каситерит), залізний вік (ґетит,

потім гематит, магнетит), вік атомної енергетики (уранініт).

Практицизм мінералогії ніяк не зменшився і в наш час, але нині

він реалізується на засадах теоретичних напрацювань (законів, пра-

вил) та емпіричних закономірностей, тобто знань, які отримують

в результаті всебічного дослідження хімічного складу, будови,

форми, властивостей, умов утворення й розподілу в природі

мінералів. Вдосконалення методичного арсеналу мінералогії,

відкриття нових мінералів, їх поглиблене вивчення збагачують

теорію, яка може бути використана для відкриття нових покладів

мінеральної сировини. Більшість напрямків мінералогії вже існували

з XVIII ст., деякі зародилися у другій половині ХХ ст. Найдавніши-

ми серед них є систематика мінералів, морфологія мінералів, вчення

про фізичні властивості, походження мінералів, прикладна мінера-

логія. У другій половині XX ст. виникли гострі екологічні проблеми,

спричинені пошуками, розвідкою, переробкою та використанням

мінеральної сировини. У їх вирішенні теж важлива роль нале-

жить мінералогії.

Сучасна мінералогія – фундаментальна природничо-істо-

рична наука, яка будується на генетичній основі. Індивідуа-

льність статусу мінералогії, як і будь-якої іншої науки, можна

визначити двома основними чинниками – об’єктами дослі-

дження та метою дослідження цих об’єктів. Об’єктами дослі-

дження в М. є мінерали. Мету мінералогічної науки Д.П.Гри-

гор’єв, спираючись на твори своїх попередників – Плінія

Старшого, Ж.Л.Бюффона, М.В.Ломоносова, М.І.Кокшарова,

В.І.Вернадського, влучно визначив як “пізнання природної

історії мінерального царства”. Таким чином, статус М. виче-

рпно обґрунтовується поєднанням – об’єкти (мінерали) плюс

мета (пізнання природної історії мінералів). Гол. завдання М.:

розробка наук. класифікації мінералів, виявлення зв’язків між

варіаціями їх складу, будови, властивостей і умовами утво-

рення та існування в природі; створення наук. основ для по-

шуків і оцінки родов. мінеральної сировини, вдосконалення

технології її переробки, залучення нових видів мінеральної

сировини в пром. використання; розробка методів штучного

вирощування і облагороджування кристалів цінних мінера-

лів. М. характеризується значним розмаїттям теоретичних і

прикладних напрямків, а також відповідною системою назв

– номенклатурою. За даними Є.К.Лазаренка, мінералогія на-

раховує бл. 14000 термінів, тобто слів або словосполучень,

якими позначаються наукові поняття.

Традиційно навчальна мінералогія ділиться на дві великі

частини: загальну або теоретичну та описову або системати-

МІН — МІН