Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 2 (Л-Р)

Подождите немного. Документ загружается.

151

ритним локомотивом з двигуном іне-

рційного типу або дизельним. Вантаж

у контейнерах або пакетах на гаках

підвішується до рами возика або без-

посередньо до локомотива.

У підземних умовах монорейкові

і підвісні канатні установки довжи-

ною до 2 км застосовують у виробках

висотою понад 1,7 м і з кутом нахилу

від 0 до 30°. Продуктивність М.д. для

доставки кріплення, матеріалів і устат-

кування на відстань 1 – 1,5 км із шви-

дкістю 0,25 – 1,85 (2,0) м/с дорівнює 10 – 35 т/год, перевізна

здатність канатних установок для переміщення людей при

швидкості 1,2 м/с досягає 200 чол/год. Комплекс устаткуван-

ня шахтної підвісної М.д. з дизелевозами є більш універсаль-

ним, забезпечує перевезення матеріалів, устаткування, людей

по розгалуженій трасі підземних виробок необмеженої дов-

жини під кутом нахилу до 30°. Удосконалення монорейкових,

канатних та надґрунтових доріг в нашій та ін. країнах відбу-

вається в напрямку збільшення швидкості руху, спрощення

конструкцій і підвищення їх надійності. В.М.Маценко.

МОНОСИЛІКАТИ, -тів, мн. * р. моносиликаты, а. monosili-

cates, н. Monosilikate n pl – солі полікрем’яних кислот, у яких

відношення кількості йонів кисню, зв’язаного з кремнієм, до

кількості йонів кисню, зв’язаного з основами (при написанні

формул у вигляді оксидів), дорівнює одиниці (напр., у форс-

териті – SiO

2·2MgO).

МОНОТАКСІЯ, -ії, ж. * р. монотаксия, а. monotaxis, н. Mo-

notaxis f – часткове взаємно орієнтоване зростання двох хімі-

чно та кристалографічно різнорідних фаз з утворенням тіль-

ки одного спільного для них ряду кристалічної ґратки. Такі

випадки одномірного структурного контролю зустрічаються

рідко. Вперше вони були зафіксовані

у 1965 р. Термін М. запропонував у

1972 р. Дж. Донней.

МОНОТЕРМІТ, -у, ч. * р. монотер-

мит, а. monothermite, н. Monothermit

m – тонкодисперсна гідрослюда з

Часів’ярського родовища (Донбас,

Україна). Маловивчена.

МОНОШИХТА, -и, ж. * р. моно-

шихта, а. single-component burden,

н. Monoeinsatz m, Monomöller m

– суміш матеріалів, продукт спіль-

ного грудкування шихти доменних і

електрометалургійних печей.

МОНСЬКИЙ ЯРУС, -ого, -у, ч. * р. монский ярус, а. Montian,

н. Montium n, Mons n, Mont n – нижній ярус палеоцену Захід-

ної Європи. Від назви г. Монс (Mons), Бельгія.

МОНТАЖ, -у, ч. * р. монтаж; а. mounting, assembling, in-

stallation; н. Montage f – 1) Установлення устаткування (ма-

шин, конструкцій, споруд) чи його складових частин на місце

використання за певними планами, кресленнями. 2) Добір і

з’єднання окремих частин (елементів) у єдине ціле (машину,

споруду тощо).

МОНТАН-ВІСК, -…-у, ч. * р. монтан-воск, а. montanwachs,

mineral wax; н. Montanwachs n – Див. гірський віск.

МОНТБРЕЇТ, -у, ч. * р. монтбрейит, а. montbrayite, н. Mont-

brayit m – мінерал, телурид золота. Формула: Au

2Te3. Містить

(%): Au – 50,77; Te – 49,23. Домішки: Bі, Pb, Sb, Ag. Сингонія

триклінна. Спайність по (110), (011) і (111). Форми виділен-

ня: зерна неправильної форми, суцільні маси. Густина 9,94.

Тв. 2,5. Колір жовтувато-білий. Блиск сильний металічний.

Дуже крихкий. Злам раковистий. Анізотропний. Зустрічаєть-

ся разом з самородним золотом, телуробісмутитом, алтаї-

том і сульфідами в родов. Роб-Монтбрей (оз. Абітібі, пров.

Квебек, Канада). Рідкісний. За назвою родов. Роб-Монтбрей

(М.А.Peacock, R.M.Thompson, 1945).

МОНТЕБРАЗИТ, -у, ч. * р. монтебразит, а. montebrasite, н.

Montebrasit m – мінерал, гідроксилфосфат літію та алюмінію,

ряд амблігоніту-монтебразиту. Формула: LiAl[PO

4](OH);

Li заміщається на Na з утворенням нітромонтебразиту, а гр.

ОН залізом з утворенням амблігоніту. Сингонія триклінна.

Кристали ідіоморфні, великі, округлі. Спайність досконала.

Густина 3. Тв. 5,5-6,5. Колір білий з відтінками жовтого, ро-

жевого, зеленого або блакитного. Блиск від скляного до мас-

ного. Вперше знайдений в р-ні Монтебра (Франція), крім того

– у масивних аґреґатах рудника Кістон, Блек-Гіллс (шт. Півд.

Дакота, США), Естремадура (Іспанія), Варутреск (Швеція) і

Казахстані. В Україні є у Приазов’ї. Рідкісний. Руда літію. За

назвою родов. Монтебраз, Франція (A.Des Cloizeaux, 1871).

МОНТИЧЕЛІТ, -у, ч. * р. монтичеллит, а. monticellite, н.

Monticellit m – мінерал, ортосилікат магнію і кальцію острі-

вної будови, гр. олівіну. Формула: MgCa[SiO

4]; Mg частково

заміщується Fe, а Ca – на Mn. Містить (%): CaO – 35,88; MgO

– 25,63; SiO

2 – 38,49. Сингонія ромбічна. Ромбодипірамідаль-

ний вид. Спайність недосконала. Утворює дрібні призматичні

кристали, зернисті маси. Густина 3,1-3,3. Тв. 5-6. Безбарвний

до сірого, зеленуватий. Відомі знахідки в р-ні вулкану Везувій

(Італія), в Шаннон-Т’єр (Тасманія). Зустрічається в США у

штатах Нью-Йорк, Арканзас, Каліфорнія, а також у Тіроль-

ських Альпах і на Уралі (в Шишимських горах). Рідкісний.

М. залізистий – штучний силікат заліза і кальцію CaFe[SiO

– відомий у металургійних шлаках. За прізв. італ. мінералога

Т.Монтічеллі (T.Monticelli), H.J.Brooke, 1831.

Ðèñ. Ìîíîðåéêà.

Ðèñ. Ìîíîðåéêîâà äîðîãà: 1 – ê³íöåâèé áëîê; 2 – çàìêíóòèé òÿãîâèé êàíàò; 3 – ïðèñòð³é äëÿ

ï³äòðèìóâàííÿ êàíàòà; 4 – ïàñàæèðñüêà âàãîíåòêà; 5 – âàíòàæí³ êàðåòêè; 6 – ïðèâîäíèé

â³çîê; 7 – ìîíîðåéêà; 8 – âóçîë â³äõèëÿþ÷èõ áëîê³â; 9 – íàòÿæíèé ïðèñòð³é; 10 – ïðèâîäíà

ñòàíö³ÿ.

Ìîíîðåéêîâà äîðîãà ô³ðìè „DBT” (Deutsche Bergbau Technik).

МОН — МОН

152

МОНТМОРИЛОНІТ, -у, ч. * р. монтмориллонит, а. montmo-

rillonite, н. Montmorillonit m – мінерал класу силікатів,

напiвкристалiчний водний алюмосилiкат шаруватої будо-

ви. Спрощена хiмiчна формула: (Na,Ca)

0,3(Al,Mg)2[Si4O10]

(OH)2·nH2O. Хім. склад змінний: вміст SiО2 45-55%, Аl2O3

18-20%, МgО і Fe2O3 частки %, Na2O і СаО до 1,5%, Н2O

до 24-26%. Сингонія моноклінна. Форми виділення: тонко-

дисперсні, прихованокристалічні, щільні землисті аґреґати,

іноді утворює змішаношаруваті зростання з каолінітом та

гідрослюдами. Густина 2. Тв. 1-2. Колір білий з сіруватим і

червонуватим відтінками, зелений. Блиск матовий, восковий.

Злам щільних різновидів – раковистий. Здатний iнтенсивно

поглинати воду в значних кiлькостях, при цьому сильно на-

бухає; при сушiннi важко вiддає приєднану воду. Важливий

мінерал осадових комплексів. Утворюється осадовим шляхом

(глини), при вивітрюванні порід, вулканічного попелу і скла,

рідше – гідротермальним способом. Монтморилонітові глини

(бентоніт, гумбрин, асканіт, кіл) використовуються у виробн.

цементу, кераміки, цегли, для приготування бурових розчинів,

як сорбенти, барвники, очищувачі, відбілювачі і миючі засо-

би. Родов. відомі в РФ, Грузії, в Україні (Черкаське і Горбсь-

ке), у Франції, ФРН, США. Використовують у нафтовій, текс-

тильній, ґумовій, паперовій та інших галузях промисловості.

Від назви родовища Монтморільйон у Франції (A.A.Damour,

D.Salvetat, 1847).

Розрізняють: монтморилоніт водневий (різновид монтморилоні-

ту, в якому обмінні основи заміщені воднем); монтморилоніт каліїс-

тий (різновид монтморилоніту, який містить до 4,6 % К

2О); монтмо-

рилоніт кальціїстий (різновид монтморилоніту, який містить до 3,5

% СаО); монтморилоніт лужний (загальна назва для монтморилоні-

тів, які містять калій або натрій); монтморилоніт магніїстий (різно-

вид монтморилоніту, який містить до 15,3 % MgO); монтморилоніт

натріїстий (різновид бейделіту або монтморилоніту, який містить

2-5 % Na

2O); монтморилоніт нікелистий (різновид монтморилоніту

з родовища Нью-Майн у пров. Оїта (Японія) з незначним вмістом

нікелю); монтморилоніт-хлорит (змішаношарувате упорядковане

утворення, що складається з монтморилоніто- і хлоритоподібних

пакетів); монтморилоніт цинковистий (різновид монтморилоніту,

який містить до 39,33 % ZnO); монтморилоніт Н (монтморилоніт

водневий).

МОНТМОРИЛОНІТИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. монтмориллони-

тизация, а. montmorillonitization, н. Montmorillonitisation f,

Montmorillonitisierung f – метасоматичний процес, внаслідок

якого відбувається утворення монтморилоніту.

МОНТРОЗЕЇТ (МОНТРОУЗИТ), -у, ч. * р. монтрозеит

(монтроузит), а. montroseite, н. Montroseit m – мінерал, окси-

гідроксид ванадію ланцюжкової будови. Формула: VO(OH).

V частково заміщається Fe. Склад у % (з родов. Мотроз, шт.

Колорадо, США): V

2O3 – 11,10; V2O5 – 66,90; FeO – 8,26; H2O

– 4,82. Домішки: SiO

2, Al2O3. Сингонія ромбічна. Ромбодипі-

рамідальний вид. Спайність досконала. Дрібнокристалічний.

Густина 4,0-4,4. Тв. 4-4,2. Колір і риса чорні. Блиск напівме-

талічний до алмазного. Злам раковистий. Крихкий. Непрозо-

рий. Зустрічається у розсіяному вигляді в пісковиках. Вважа-

ється первинним мінералом. Великі поклади знайдені в шт.

Колорадо (США). Відомі асоціації з урановою смолкою, кофі-

нітом, піритом, ґаленітом та ін. сульфідами. Руда ванадію.

(Назва – A.D.Weeks, E.A.Cisney, A.M.Sherwood, 1950).

МОНЦОНІТ, -у, ч. * р. монцонит, а. monzonite, н. Monzonit

m – 1) Плутонічна гірська порода сублужного ряду. Склада-

ється з калінатрового польового шпату (35-45%), плагіоклазу

(андезин, лабрадор, 35-55%) і кольорових мінералів (авгіт,

амфібол, біотит, 0-40%). Колір сірий, рожево-сірий. Різно-

види за темнокольоровим мінералом: авгітовий, біотитовий,

роговообманковий. Середній склад М. (%): SiО

2 – 55,36; TiО2

– 1,12; Аl

2O3 – 16,58; Fe2O3 – 2,57; FeO – 4,58; МgО – 3,67;

CaO – 6,76; Na

2O – 3,51; К2О – 4,68. Фіз. властивості близькі

до діориту. М. складають автономні масиви, беруть участь у

будові складних інтрузивів. Поширені на Тянь-Шані, в Ка-

захстані, Дал. Сході, в Італії, Норвегії, США. З монцонітом

просторово пов’язані вольфрамова, молібденова, мідна, золо-

та мінералізація. Від назви гори Монцоні в Альпах (Італія). 2)

Мінерал, алюмосилікат лугів заліза і кальцію.

МОНЧЕЇТ, -у, ч. * р. мончеит, а. moncheite, н. Moncheit m

– мінерал, бісмуто-телурид платини та паладію. Формула:

(Pt, Pd)(Te, Bi)

2. Склад у % (з Мончегорського родов.): Pt

– 26,6; Pd – 6,9; Te – 45,5; Bi – 20,9. Сингонія гексагональна.

Спайність по (0001). Колір сталево-сірий. Блиск металічний.

В аншліфах у відбитому світлі білий. Здатність відбиття 60 %.

Знайдений у вигляді дрібних зерен в халькопіриті й піротині

з жил Мончегорського родов. (Кольський п-ів), яке дало назву

мінералу (А.Д. Генкин, Н.Н.Журавлёв, Е.М.Смирнова, 1963).

МООСА ШКАЛА, -…, -и, ж. * р. Мооса шкала, а. Mohs scale,

mineralogical scale of hardness; н. Mohs-Skala f, Mohssche Ska-

la f, Skala f für Mineralhärte – десятибальна шкала твердості

мінералів. Див. шкала Мооса.

МОРАЕСИТ, -у, ч. * р. мораэcит, а. moraesite, н. Moraesit

m – мінерал, водний основний фосфат берилію. Формула:

Ве

2(OH) [PO4]·4H2O. Склад у % (з Бразилії): ВеО – 25,28; Р2О5

– 34,76; Н

2О – 39,80; нерозчинний залишок (0,30). Домішки:

2О3 (0,11); Сингонія моноклінна. Утворює променисті сфе-

роліти, грубоволокнисті кірочки, тонкоголчасті, довгопри-

зматичні кристали. Спайність досконала у двох напрямах.

Густина 1,805. Колір білий. Зустрічається в берилоносних пе-

гматитах, де утворюється на заключних стадіях формування

пегматитів у процесі заміщення берилу пізніми розчинами,

які містять фосфор. Відомий у шт. Мінас-Жерайс (Бразилія).

Рідкісний. За прізв. браз. геолога Л. Ж.Мораеса (L.J.Moraes),

M. L. Lindberg, W. T. Pecora, A. L. de Barbosa, 1953.

МОРВАН, -у, ч. * р. морван, а. morvan, н. Morvan n – 1) Пе-

ретин під деяким кутом двох різновікових денудаційних по-

верхонь (пенепленів). Напр., перетин оголеного ерозією нахи-

леного пенеплену Лінії водоспадів (вздовж сх. границі плато

Підмонт в США) з неогеновим пенепленом Гаррісберґ. 2)

Рельєф горстового масиву Морван в Центр. Франції зі скла-

дною структурою та історією розвитку, яка характеризується

поєднанням плато, куест, консеквентних долин-каньйонів.

Термін М. запропонований америк. вченим У.М.Дейвісом.

МОРДЕНІТ, -у, ч. * р. морденит, а. mordenite, н. Mordenit m

– мінерал, водний алюмосилікат натрію, калію та кальцію ка-

ркасної будови, гр. цеолітів. Формула: 1. За Є.Лазаренком: Ca

(Na

2,K2)[AlSi5O12]4·6H2O. 2. За К.Фреєм: (Na2,K2Ca)[Al2Si10O24]

·7H

2O. 3. За Г.Штрюбелем: (Na2,K2Ca)[AlSi5O12]·7H2O. Склад

у % (з місцевості Морден, Канада): CaO – 2,1; K

2O – 3,5; Na2O

–2,3; Al

2O3 – 11,4; SiO2 – 67,2; H2O – 13,5. Сингонія ромбічна.

Ромбо-пірамідальний вид. Утворює голчасті, волокнисті, таб-

литчасті і променисті, нирковидні аґреґати. Кристали мають

вертикальну штриховку. Густина 2,12-2,15. Тв. від 3-4 до 5-

5,5. Безбарвний, білий, червоний, коричневий. Блиск скляний.

Вперше знайдені поблизу Мордена (Канада). Зустрічається в

жилах та мигдалинах ріолітів та андезитів, порожнинах ба-

зальтів, в осадових породах разом з іншими цеолітами. Іноді

асоціює з кварцом. Розповсюджений в бентонітових глинах

тутових відкладів Японії. Присутній у цементі пісковиків та

як аутигенний мінерал у крейді. Рідкісний. За назвою місце-

вості Морден, Нова Шотландія, Канада (H.How, 1864).

МОРЕ, -я, с. * р. море, а. sea, н. Meer n, See f – частина Сві-

тового океану, яка відособлена від нього суходолом, підви-

щеннями підводного рельєфу або островами і має своєрідний

гідрометеорологічний режим. За ступенем відособлення і

режимом розрізняють М. внутрішні (середземні і напівзамк-

МОН — МОР

153

нуті), окраїнні й міжострівні. Окраїнні моря – це моря, які ха-

рактеризуються вільним зв’язком з океаном і, в ряді випадків,

відокремлені від них ланцюгом островів або напівостровів.

До морів такого типу належать: Берингове, Охотське, Япон-

ське, Східно-Китайське, Південно-Китайське, Карибське та

ін. Внутрішньоконтинентальні моря з’єднуються з океаном

через вузькі і відносно неглибокі протоки (Середземне, Чор-

не, Балтійське та інші моря). Іноді М. називають великі озера

(Каспійське, Аральське) та відкриті частини океану (Саргасо-

ве). Моря – перспективний ареал видобутку к.к. Вже сьогодні

в морях добувають нафту, руди тощо. Див. морська геологія,

морська вода, морська геофізична розвідка, морська гірнича

технологія, морська розвідка родовищ, буріння морське, бу-

рова платформа, морські відвали, морські нафтові промисли,

морські розсипи, морський земснаряд, морські відклади, мор-

ські трубопроводи.

Найважливіші моря

Назва Площа, тис. км

Найбільша

глибина, м

Атлантичний океан

Азовське 39 15

Балтійське 419 470

Ірландське 47 197

Карібське 2777 7090

Лабрадор 841 4316

Лазарєва 929 Понад 4500

Мармурове 12 1273

Рисер-Ларсена 1138 5035

Саргасове 6000-7000 7110

Північне 565 725

Середземне

В тому числі:

Адріатичне

Іонічне

Лігурійське

Тиренське

Егейське

2505

144

169

214

191

5121

1230

5121

2546

3830

2561

Уедела 2910 6820

Чорне 422 2210

Індійський океан

Андаманське 605 4507

Аравійське 4832 5803

Арафурське 1017 3680

Девіса 21 1369

Космонавтів 699 5124

Лаккадивське 786 4131

Маусона 333,3 1000

Співдружності 260 4535

Тиморське 432 3310

Північний Льодовитий океан

Баренцеве 1424 600

Баффіна 530 2414

Біле 90 350

Бофорта 481 3749

Східно-Сибірське 913 915

Гренландське 1195 5527

Карське 883 600

Лаптєвих 662 3385

Лінкольна 38 582

Норвезьке 1340 3970

Чукотське 595 1256

Тихий океан

Амундсена 98 585

Балі 40 1589

Банда 714 7440

Беллінсгаузена 487 4115

Берінгове 2315 5500

Внутрішнє Японське 18 74

Східно-Китайське 836 2719

Жовте 416 106

Коралове 4068 9174

Новогвінейське 338 2665

Охотське 1603 3521

Росса 440 2972

Серам 161 5319

Соломонове 755 9140

Сулавесі 453 5914

Сулу 335 5576

Тасманове 3336 6015

Фіджі 3177 7633

Філіппінське 5726 10830

Флорес 115 5121

Південно-Китайське 3537 5559

Яванське 552 1272

Японське (Східне) 1062 3720

Моря-озера

Каспійське 376 1025

Аральське 36,5 54,5

Мертве 1050 36

МОРЕНА, -и, ж. * р. морена, а. moraine, till, glacial drift; н.

Моränе f – скупчення несортованого уламкового матеріалу,

який переноситься і відкладається льодовиками. За складом

М. дуже різноманітні (від суглинків до валунників), невідсор-

товані, містять гальку й валуни з льодовиковими шрамами та

поліровкою. Розрізнюють рухомі і відкладені М.

Р у х о м і М. поділяють на поверхневі, внутрішні і донні.

Серед поверхневих М. виділяють бокові (берегові) М. та се-

рединні М.

В і д к л а д е н і М. складаються зі скупчень уламко-

вого матеріалу, залишеного льодовиком після його відступу,

і утворюються за рахунок всіх видів рухомих М. Серед них

розрізняють основні (донні і абляційні), локальні (місцеві),

М. напору та ін. Особливо великого розвитку М. досягли в

областях, що покривалися в четвертинному періоді материко-

вою кригою. Такі М. носять назву основних.

Морени є основою різних поверхневих утворень і струк-

тур: моренних гряд, терас, озер, амфітеатрів тощо.

Моренна гряда – валоподібне скупчення продуктів вивіт-

рювання гірських порід, відкладених льодовиком.

Моренне озеро – 1. Озеро в западині серед льодовикових

відкладів у кінцевій або донній морені – континентального

льодовика. Розповсюджені в областях давнього зледеніння.

2. Озеро, яке утворюється за валом морени, що залишена в

МОР — МОР

154

долині відступаючим льодо-

виком. Зустрічається в гірсь-

ких районах.

Моренний амфітеатр

– напівкільцевий вал з декі-

лькох гряд кінцевих морен,

які обрамляють місця лока-

лізації гірських льодовиків,

що виходять у долину.

Моренний рельєф – аку-

мулятивний рельєф, утво-

рений дією льодовиків. На

рівнинах розрізняють гор-

бисто-западинний рельєф

основної морени; моренні

рівнини – хвилясті або рівні

поверхні, утворені основ-

ною мореною; рельєф кін-

цево-моренних гряд; рельєф

друмлін. У горах моренний

рельєф представлений мо-

ренами береговими, грядами

кінцевих морен, горбисто-

моренним рельєфом.

На території України су-

цільні площі монолітних

морен зосереджені на ліво-

бережжі Середнього При-

дніпров’я, на правобережжі

Дніпра від Ірпеня до Росі

та в межиріччі Уж – Ірша.

Див. морена бокова, морена

берегова, морена дислокова-

на, морена локальна, морена

лопатева кінцева, морени

рухливі, тераса моренна.

В.С.Білецький.

МОРЕНА БЕРЕГОВА, -и, -

ої, ж. * р. морена береговая,

а. border moraine; н. Ufer-

moräne f – морена долин-

них льодовиків, відкладена

у вигляді гряд або сходинок

вздовж схилів долини при

частковому або повному та-

ненні льодовика. Берегові

морени, розташовані одна над одною, називають терасами

осідання. М.б. добре зберігається в умовах сухого контине-

нтального клімату, напр., на Памірі. У р-нах більш вологого

клімату перетворюється в комплекс земляних пірамід.

МОРЕНА БОКОВА, -и, -ої, ж. * р. морена боковая, а. lat-

eral moraine; н. Seitenmoräne f, Randmoräne f – скупчення ще-

беню та великих уламків гірських порід на околиці гірського

льодовика нижче снігової лінії, яке пересувається вниз разом

з льодовиком. М.б. тягнеться по краях льодовикового язика

у вигляді валу. При таненні льодовика переходить у морену

берегову.

МОРЕНА ДИСЛОКОВАНА, -и, -ої, ж. * р. морена дисло-

цированная, а. contorted drift, contorted till, disturbation till; н.

Stauchmoräne f, Staumoräne f – морена, зім’ята у помітно ви-

ражені складки і розчленована льодовиком, який рухається, на

насунені одна на другу лускуваті структури.

МОРЕНА ДОННА, -и, -ої, ж. * р. морена донная, а. bottom-

moraine, ground moraine, subglacial moraine; н. Grundmoräne

f, Untermoräne f – уламки порід, які переносяться всередині

льодовика і в його основі. Після танення льодовика ця морена

утворює великий і досить рівний шар моренного матеріалу.

Син. – основна морена.

МОРЕНА КІНЦЕВА, -и, -ої, ж. * р. морена конечная, а.

frontal moraine, end moraine; н. Frontalmoräne f, Endmoräne

f – уламковий матеріал, відкладений у вигляді дугоподібних

гряд біля нижнього кінця долинного льодовика при його три-

валому стаціонарному положенні. Включає матеріал бокових

морен, основної (донної) морени, серединної і внутрішньої

морен. Пониззя, які розділяють гряди М.к., часто зайняті озе-

рами, а зовнішня гряда на декілька десятків метрів вивищу-

ється над дном долини. Син. – морена фронтальна.

МОРЕНА ЛОКАЛЬНА, -и, -ої, ж. * р. морена локальная, а.

local moraine; н. Lokalmoräne f, örtliche Moräne f – основна

морена, яка складається переважно з уламків місцевих корін-

них г.п. Син. – місцева морена.

МОРЕНА ЛОПАТЕВА КІНЦЕВА, -и, -ої, -ої, ж. * р. море-

на лопастная конечная, а. lobate frontal moraine; н. gelappte

Frontalmoräne f, gezackte Frontalmoräne f – кінцево-моренні

гряди четвертинного покривного зледеніння Євразії та Півн.

Америки, які утворюють в сукупності фестони або гірлянди,

що обмежують лопаті колишнього льодовика.

МОРЕНА СЕРЕДИННА, -и, -ої, ж. * р. морена срединная, а.

medial moraine, median moraine; н. Mittelmoräne f – скупчення

моренного матеріалу у вигляді гряди, яке виникає посередині

льодовикового язика при злитті бокових морен гірсько-до-

линних льодовиків.

МОРЕНА ФРОНТАЛЬНА, -и, -ої, ж. – Див. морена кінце-

ва.

МОРЕНИ РУХЛИВІ, -рен, -их, мн. * р. морены движущиеся,

а. moving moraines, н. sich bewegende Moränen f pl – накопи-

чення щебеневого або валунного матеріалу на поверхні або

всередині льодовика, який пересувається. Рух морени прак-

тично повністю визначається рухом льодовика.

МОРЕНОЗИТ, -у, ч. * р. моренозит, а. morenosite, н. Mo-

renosit m – мінерал, семиводний сульфат нікелю острівної

будови. Формула: Ni [SO

4]·7H2O. Містить (%): NiO – 26,69;

3 – 28,47; H2O – 44,84. Ізоморфний з епсомітом. Сингонія

ромбічна. Ромботетраедричний вид. Псевдотетрагональний.

Штучні кристали короткопризматичні. Природний морено-

зит представлений голчастими кристалами, волокнистими

вицвітами, сталактитами. Спайність по (010) ясна. Густи-

на 1,95-2,00. Тв. 2-3. Колір яблучно-зелений до зеленувато-

білого. Блиск скляний. Злам раковистий. У шліфах зелений.

Утворюється при окисненні нікелевих сульфідів. Зустріча-

Ëüîäîâèê Êîðîíåéøí î. Áàôô³-

íîâà Çåìëÿ (Êàíàäà). Òåìí³ ë³í³¿

– áîêîâ³ ³ ñåðåäèíí³ ìîðåíè.

Ïåðåäã³ðñüêèé ëüîäîâèê Ìàëàñï³-

íà (Àëÿñêà). ×³òêî ðîçð³çíÿþòüñÿ

âèãíóò³ ñìóãè ìîðåí.

Åêñïåäèö³éíèé òàá³ð íà ìîðåí³

(Êàâêàç). Ôîòî Â.Ñ. Á³ëåöüêîãî.

Ñåðåäèííà (1) ³ áîêîâ³ (2) ìîðåíè (Êàâêàç). Ôîòî Â.Ï.Êîíäðàõ³íà.

МОР — МОР

155

ється в порожнинах зон окиснення в родов. мідносульфідних

руд. Розповсюдження: Яхімов (Чехія), Ортегаль (Іспанія),

копальня Уоллес (оз. Гурон, Канада). За прізв. С.Морено (Sr.

Mоreno), D. A. Casares, 1851.

МОРИНІТ, -у, ч. * р. моринит, а. morinite, н. Morinit m – мі-

нерал, кислий водний флуорофосфат натрію, кальцію й алю-

мінію. Формула: Na

2Ca4Al4 [F6 | О2 | (РО4)4]·5H2O. Містить (%):

2O – 6,99; CaO – 13,54; Al2O3 – 17,27; F – 12,87; P2O5 – 32,06;

2O – 17,27. Сингонія моноклінна. Утворює таблитчасті маси.

Спайність по (100) ясна. Густина 2,94. Тв. 4. Колір винно-че-

рвоний або білий. У кислотах не розчиняється. Екзогенний

продукт вивітрювання амблігоніту. Зустрічається разом з

ін. фосфатами в олов’яних рудах Монтебраза (Франція), Ві-

їтаніемі (Фінляндія), у Казахстані. За прізв. М. Моріно (М.

Morineau), A. Lacroix, 1891. Син. – єжекіт.

МОРИТ, -у, ч. * р. морит, а. mohrite, н. Mohrit m – мінерал,

кінцевий залізистий член ізоморфного ряду “морит – бусен-

гоїт”. Формула: (NH

4)2 Fe(SO4)2·6H2O. Склад у % (з софіоні

Травале, Італія): (NH

4)2O – 13,13; FeO – 17,49; SO3 – 41,05;

2O – 27,10. Домішки: MgO (0,56); MnO (0,11); нерозч. за-

лишок (0,16). Сингонія моноклінна. Утворює кірочки, скла-

дені дрібними кристаликами. Спайність досконала. Густина

1,86. Безбарвний або блідо-зелений. Виявлений у складі му-

зейних зразків мінералів з софіоні Травале у Тоскані (долина

Чечина, Італія). За прізв. нім. хіміка К. Ф.Мора K.F.Mohr),

C.L.Garavelli, 1964.

МОРІОН, -у, ч. * р. морион, а. morion, н. Morion m – мінерал

класу силікатів. Напівпрозорий димчастий кварц, що просві-

чує буро-чорним кольором. Часто майже непрозорий, цілком

чорний. Розповсюдження: в альпійських жилах Альп Австрії

та Швейцарії, в Маунт-Епетайт (Оберн, шт. Мен, США), а та-

кож Франція, Росія (Урал), Казахстан, Мадагаскар, Бразилія.

В Україні є в межах Українського щита. Застосовують у оп-

тиці, радіотехніці, ювелірній справі. Заст. назва – морморіон

(C.Plinius Secundus, 77).

МОРОЗНА (КРІОГЕННА) УСАДКА ПОРІД, -ої, -и, -…, ж.

(ої, -и, -…, ж.) * р. морозная (криогенная) усадка пород, а.

frost rock contraction; н. Frostschrumpfung f des Gesteins, kryo-

gene Schrumpfung f des Gesteins – скорочення лінійних розмі-

рів порід при їх промерзанні за рахунок фазових змін води,

що складає загальну вологість порід. Виявляється тільки в

пухких піщано-глинистих породах.

МОРОЗОСТІЙКІСТЬ (МОРОЗОТРИВКIСТЬ) ГІРСЬКИХ

ПОРІД, -і, (-і), -…, ж. * р. морозостойкость горных пород,

а. frost resistance of rock; н. Frostbeständigkeit f, Kältebestän-

digkeit f des Gesteins – характеристика опірності порід їх ро-

зукріпленню в процесі їх промерзання і відтавання, яка про-

являється в здатності насиченої водою породи витримувати

багаторазове заморожування та вiдтавання без ознак руйну-

вання та iстотної втрати маси. М. оцінюється коеф. морозо-

стійкості К

м, який дорівнює відношенню границі міцності

порід при стисненні після 25 циклів замороження (при т-рах

від -15 до – 40 °С) і відтавання до межі міцності повністю во-

донасиченої початкової породи в умовах т-р вище °С. До мо-

розостійких відносять породи з К

м >0,75. М. оцінюють також

кількістю циклів замороження і відтавання, що приводить до

руйнування породи. Так, карбонатні породи витримують 100

– 200 циклів, пісковики і порфірити – до 400. М. знижуєть-

ся при збільшенні ефективної пористості порід, ступеня їх

насичення водою, при значних температурних ґрадієнтах.

Дрібнозернисті однорідні породи, як правило, більш моро-

зостійкі, ніж грубозернисті полімінеральні. М. характеризує

експлуатаційну якість буд. щебеню, ґравію, кам’яних блоків,

облицювальних плит, фасонних виробів з каменю; визначає

стійкість укосів бортів і уступів на кар’єрах при тривалому

їх використанні. В.І.Саранчук.

МОРСЬКА БУРОВА ПЛАТФОРМА, -ої, -ої, -и, ж. – Див.

бурова платформа.

МОРСЬКА ВОДА, ВОДА ОКЕАНУ, -ої, -и, ж., -и, -у, ч. * р.

морская вода, вода океана; а. sea water, ocean water; н. Meer-

wasser n, Seewasser n – вода морів і океанів. Переважаюча кі-

лькість М.в. знаходиться в Світовому океані (1,37 млрд км

Середній сумарний солевміст М.в. бл. 35‰, т-ра замерзання

1,91 °С, густина 1020 кг/м

. Склад М.в. постійний – 99,99%

за масою сольового складу припадає на

—

, SO4

2—

, HCO3

—

, CO3

2—

—

, F

—

, Na

, K

, Mg

, Ca

, Sr

. При цьому 85% солей у М.в.

складає NaCl, у значних кількостях присутні: MgCl

2, MgSO4,

CaSO

4, NaBr, а також розчинені гази та органічні речовини

(1-5 мг/л).

М.в. характеризується постійністю сольового складу, під

якою розуміють стабільність співвідношення між концентра-

ціями головних йонів, що витримується поза залежністю від

їх абсолютних концентрацій у воді відкритих частин океану

(моря). Для океану вміст солей (солоність) в середньому скла-

дає 35‰, а в морях, в залежності від ступеня їх ізольованості

від океану, припливу слабкомінералізованих поверхневих вод

суші, кліматичних умов, солоність води коливається в знач-

них межах. Відмічається трохи менший солевміст у полярних

акваторіях і підвищений до 39-42‰ в південних. Розподіл со-

лей за глибиною в осн. постійний, в ниж. горизонтах зростає

вміст розчиненої вуглекислоти, внаслідок чого в глибинних

ділянках осад карбонату кальцію розчиняється. Різка зміна

складу води за глибиною спостерігається в Чорному м. за ра-

хунок двох потоків через Босфор (верхнього, більш прісного,

з Чорного м. і нижнього, більш солоного, в Чорне м.) і дії

сульфатредукуючих бактерій, що приводить до накопичен-

ня сірководню (до 14 мг/л). Йонний склад Світового океану

характеризується такими даними: Na

– 10,7‰, K

– 0,39‰,

– 0,42‰, Mg

– 1,30‰, SO4

2−

– 2,70‰, Cl

−

– 19,35‰, Br

−

– 0,06‰, CO

2−

– 0,07‰. Внаслідок високої концентрації ком-

понентів і величезного їх сумарного вмісту у водах Світо-

вого ок. (приблизно 10

т) М.в. використовується для отри-

мання багатьох хім. сполук. Напр., у країнах жаркого клімату

(КНР, Японія, Індія, Австралія і ін.) упарюванням за рахунок

сонячного тепла отримують 30-40% світового видобутку солі.

В перспективі, з появою нових технологій, з М.в. можливе

вилучення ряду цінних к.к. Морська вода містить в розчине-

ному вигляді практично всі елементи періодичної таблиці.

В.С.Білецький.

МОРСЬКА ВОДА НОРМАЛЬНА, -ої, -и, -ої, ж. * р. мор-

ская вода нормальная; а. normal sea water, н. normales Meer-

wasser n, normales Seewasser n

– морська вода з солоністю 34-

35‰ (г/дм

). Лабораторним шляхом для досліджень готують

морську воду штучну, що містить солі NaCl, MgCl

2, Na2SO4,

CaCl

2, KCl, NaHCO3, KBr, H3BO4, SCl2, NaF, які взято у певній

пропорції. Необхідно вводити поправку на вміст кристаліза-

ційної води в застосовуваних реактивах, якщо вона в них є.

МОРСЬКА ГЕОЛОГІЯ, -ої, -ії, ж. * р. морская геология, а.

marine geology, submarine geology; н. maritime Geologie f, Mee-

resgeologie f – наука, що вивчає склад, будову та історію роз-

витку надр Землі, прихованих водами морів і океанів. Об’єкт

дослідження г.ч. – океанічна земна кора, площа якої складає

бл. 71 % поверхні Землі. Осн. завдання – вивчення походжен-

ня, будови й історії розвитку океанів і морів, з’ясування умов

утворення і характеру розміщення в них корисних копалин.

Напрями дослідження включають: вивчення походження і

розвитку рельєфу дна, складу, умов формування і просторові

зміни донних осадів, магматичних і метаморфічних гірських

МОР — МОР

156

порід, дослідження тектоніки і геодинаміки океанської кори,

глибинної будови Землі, вулканізму, сейсмічності, геохім.

особливостей і геофіз. полів; реконструкцію палеогеологіч-

них, палеоокеанологічних і палеогеодинамічних умов; дослі-

дження будови зон переходу океан – континент, походження

і характеру розміщення горючих (нафта і газ), рудних (залі-

зо-марганцеві конкреції, металоносні осади, масивні сульфі-

ди, металоносні розсипи і т. п.) і нерудних (фосфорити і ін.)

корисних копалин.

МОРСЬКА ГЕОФІЗИЧНА РОЗВІДКА, -ої, -ої, -и, ж. * р.

морская геофизическая разведка, а. off-shore geophysical ex-

ploration, off-shore geophysical prospecting; н. geophysikali-

sche Offshore-Erkundung f – сукупність геофізичних методів

пошуків і розвідки родов. і вивчення геол. будови земної кори

в межах континентального шельфу, континентального схилу

і ложа Світового ок. Для М.г.р. використовуються експеди-

ційні судна, які обладнуються комплексом геофізичних ре-

єструючих і обробляючих систем, ехолотами для вивчення

рельєфу дна, радіонавігаційними засобами визначення міс-

цезнаходження судна (радіогеофізичні способи, супутникова

геодезія). При проведенні М.г.р. використовуються г.ч. сей-

смічні, а також магнітометричні, гравіметричні, ядерно-фі-

зичні і електричні методи дослідження, які в ряді випадків

комбінують з бурінням і відбором проб гірських порід.

МОРСЬКА ГІРНИЧА ТЕХНОЛОГІЯ, -ої, -ої, -ії, ж. * р.

морская горная технология, а. off-shore mining technology; н.

Tiefseebergbautechnologie f – сукупність способів видобуван-

ня твердих корисних копалин під водами Світового океану.

Надра Світового ок. розробляються підземними гірничими

виробками та буровими свердловинами. Розробка поверх-

невих родов. шельфу і ложа океану проводиться відкритим

способом через водну товщу. У залежності від гірничогеоло-

гічних, гідрометеорологічних умов розробки родовищ засто-

совуються різні технічні засоби і методи видобутку.

Розсипи розробляються

переважно багаточерпа-

ковими, гідравлічними і

ґрейферними драгами, ер-

ліфтними установками.

Для розробки родов. за-

лізо-марганцевих конкрецій

проектується видобуток гі-

дравлічними і насосними

аґреґатами, зокрема ерлі-

фтами, ківшевими драга-

ми. В ході розвитку робіт

нарівні з терміном “М.г.т.”

з’являються терміни “під-

водний видобуток корис-

них копалин з дна океанів

і морів” і “морське гірни-

цтво”.

Буровими свердловина-

ми розробляються на ше-

льфі родов. нафти і газу.

Видобуток ін. видів

корисних копалин прово-

диться із застосуванням гі-

дророзпушення (фосфори-

ти, уранові руди, янтар),

вилуговування (уранові

руди), розчинення (сіль),

виплавки (сірка) і ін. Висо-

ка дисперсність морських

розсипів обумов-

лює можливість

застосування

спеціальних тех-

нологій селектив-

ного видобування

корисних копалин,

при якому з роз-

сипу вилучають

тільки корисний

компонент (при-

клад – техноло-

гія фірми “Явата

Сейтетцу” видо-

бування залізо-

вмісних пісків

– рис.1). Перспе-

ктивними є ерлі-

фтні установки

для видобутку

к.к. з дна морів та

океанів (рис. 2).

Підземними

виробками (рис.

3) добувають ву-

гілля в Японії,

США, Велико-

британії та інших

країнах. Найбіль-

ше підприємст-

во по видобутку

сірки за допомо-

гою свердловин

на шельфі – на

родов. Гранд-Айл

в Мексиканській

затоці (США, шт.

Луїзіана). Техно-

логія видобутку

не відрізняється

від технології

на суші. Особ-

ливість полягає

у попередженні

прориву морсь-

ких вод у гірничі

виробки. До М.г.т.

відносять також

способи вилучен-

ня твердих к.к.

з морської води.

Див. судно…, те-

ндер буровий.

МОРСЬКА ПІН-

КА, -ої, -и, ж. *

р. морская пенка,

a. meerschaum,

sepiolite, н. Mee-

resschaum m, Se-

piolith m – міне-

рал, те ж саме, що

й сепіоліт.

МОРСЬКА РОЗВІДКА РОДОВИЩ, -ої, -и, -…, ж. * р. мор-

ская разведка месторождений, а. off-shore exploration, marine

Ðèñ. 1. Ñõåìà ã³äðîâèäîáóòêó çàë³çî-

âì³ñíèõ ï³ñê³â ô³ðìè “ßâàòà Ñåéòå-

òöó”: 1 – ñóäíî; 2 – âîäÿíèé íàñîñ;

3 – òðóáîïðîâ³ä; 4 – ïóëüïîïðîâ³ä;

5 – ìàãí³òíà ñèñòåìà; 6 – çåìëå-

ñîñ; 7 – ã³äðîðîçïóøóâà÷; 8 – âñàñ;

9 – ãðîõîò; 10 – òðîñ; 11 – ìàãí³ò.

Ðèñ 3. Ðîçêðèòòÿ êîð³ííèõ ðîäîâèù ìîðñüêîãî

äíà: à – ñòâîëîì ç áåðåãà; á – ñòâîëîì ç íàìè-

òîãî îñòðîâà; â – ñòâîëàìè, ðîçòàøîâàíèìè

ó âîä³; 1 – ñòâîë; 2 – ìîðå; 3 – êîðèñíà êîïà-

ëèíà; 4 – ðîçïóøåí³ îñàäè; 5 – êîð³íí³ ïîðîäè;

6 – çåìñíàðÿä; 7 – íàìèâíèé îñòð³â;

8 – åñòàêàäà; 9 – ïëàâó÷à ïëàòôîðìà;

10 – ñèñòåìà êð³ïëåííÿ, ñòàá³ë³çàö³éí³

ïðèñòðî¿.

Ðèñ. 2. Ñõåìà ãëèáîêîâîäíîãî ã³äðîâèäîáóòêó

êîìïàí³¿ “Ä³ïñ³ Âåí÷àñ”: 1 – ñïåö³àë³çîâàíå

ñóäíî; 2 – òðóáîïðîâ³ä äëÿ ï³äéîìó êîðèñíî¿

êîïàëèíè; 3 – çì³øóâà÷³ åðë³ôòó; 4 – ðàìà

ç øàðí³ðîì; 5 – ïðèñòð³é äëÿ çáîðó ã³ðñüêî¿

ìàñè; 6 – äâèãóí; 7 – ïðèñòðî¿, ÿê³ êîðèãóþòü

ïîëîæåííÿ ñóäíà.

МОР — МОР

157

exploration, н. Offshore-Lagerstättenerkundung f – комплекс

геологічних робіт по вивченню, геолого-економічній оцінці

і підготовці до пром. освоєння мінеральної сировини в аква-

торіях морів і океанів. Методи та засоби М.р.р. дуже різні,

що обумовлюється контрастними умовами роботи, напр., на

шельфі і на глибоководних ділянках. Для М.р.р. застосовують

буріння (свердловини на шельфі, зокрема похилі), спеціальні

глибоководні апарати, відбір проб дослідницькими суднами,

структури бетонні напівзанурені тощо. . Див. судно…, тен-

дер буровий.

МОРСЬКА СТАЦІОНАРНА ПЛАТФОРМА (МСП), -ої, -ої,

-и, ж. * р. морская стационарная платформа (МСП); а. off-

shore ﬁ xed platform; н. Offshore-Stationarplattform f – гідротех-

нічна споруда для буріння та експлуатації нафтових і газових

свердловин на морі. Складається із декількох опорних блоків,

які встановлюються і закріплюються забивними палями на

дні моря. На верхній палубі встановлюється бурове та екс-

плуатаційне обладнання. Див. бурова платформа.

МОРСЬКЕ БУРІННЯ, -ого, -…, с. – Див. буріння морське.

МОРСЬКИЙ ЗЕМСНАРЯД, -ого, -а, ч. * р. морской земсна-

ряд, а. marine dredge, н. Seekettenschwimmbagger m – морське

спеціалізоване судно, обладнане пристроями для виймання

донних порід, відмін-

не від мор. драг в осн.

відсутністю на їх борту

засобів збагачення ко-

рисних копалин. Вико-

ристовують при підво-

дному видобутку к.к.,

як правило, тих, що не

вимагають збагачення,

днопоглиблювальних

роботах тощо. Перший

М.з. побудований в 1878

р. Його експлуатація на

будівництві каналу в

Нідерландах показала

високу рентабельність.

Сучасні М.з. класифі-

кують за призначенням:

для видобутку буд. мате-

ріалів і ін. к.к.; для дно-

поглиблення і намивання

берегових площ, пляжів

і споруд; багатоцільові,

в т.ч. для збору розлитої

нафти в морі. За спо-

собом виймання породи

розрізнюють механічні, ґрейферні, штангові, ківшеві, роторні

і гідравлічні (землесосні, ерліфтні, ежекторні). М.з. можуть

експлуатуватися при висоті хвилі до 2,4 м, продуктивність їх

по породі 20000 м

/год.

МОРСЬКІ ВІДВАЛИ, -их, -ів, мн. * р. морские отвалы, а.

off-shore spoil banks; н. Meereshalden f pl – штучні насипи на

дні моря, що утворюються внаслідок укладання розкривних

порід або відходів збагачення у виробленому просторі або за

межами контуру підводного кар’єру. У залежності від місця

розташування поділяються на пляжеві, мілководні, шельфові

і глибоководні. Характеризуються малою потужністю і мали-

ми (менше за 10° ) кутами природного укосу. Місце закладан-

ня вибирається з урахуванням переважаючого напряму течій

в р-ні робіт, напряму переміщення фронту робіт, рельєфу дна,

глибини моря, відстані місця розробки від берега, величини

осідання добувного засобу і ін. Сприятливі ділянки для обла-

штування М.в. – пониження рельєфу дна, старі річкові русла,

каньйони, місця з придонними течіями, направленими в сто-

рону від підводного кар’єру.

МОРСЬКІ ВІДКЛАДИ, -их, -ів, мн. * р. морские отложения,

а. marine sediments, sea sediments; н. Meeresablagerungen f pl,

Meeressedimente n pl – донні осади сучасних і древніх морів

і океанів Землі. Переважають над континентальними відкла-

дами, складаючи більше 75% загального об’єму осадової

оболонки континентів і практично весь осадовий чохол су-

часного Світового ок. До М.в. належать більшість вапняків,

доломіту, мергелей, кременистих і глинистих порід, значна

частина алевролітів, пісковиків, конґломератів. Багато ме-

таморфічних г.п. (ґнейси, сланці, мармури) спочатку нагро-

маджувалися як М.в. За походженням діляться на теригенні,

біогенні, вулканогенні і хемогенні; за речовинним складом на

алюмосилікатні (уламкові і глинисті), карбонатні (вапнякові і

доломітові), кременисті, залізисті, сапропелеві, фосфатні і ін.;

нагромаджуються в широкому діапазоні фаціальних умов. За

глибиною басейну розрізнюють мілководні (до 200 м) і глибо-

ководні (200 – 11000 м).

МОРСЬКІ НАФТОГАЗОВІ ПРОМИСЛИ, -их, -их, -ів, мн.

* р. морские нефтегазовые промыслы, а. off-shore oil and gas

ﬁ elds; н. Offshore-Öl-Gasfelder n pl – технологічні комплек-

си, призначені для видобутку і збору нафти, газу і конден-

сату з морських родов. вуглеводнів, а також для підготовки

продукції до подальшого транспортування. Розробляються

г.ч. нафтові родовища, видобуток здійснюється переважно

фонтанним способом (з підтримкою пластового тиску ме-

тодами заводнення) з подальшим переходом на газліфтний і

ін. механізований способи видобутку. Відмінність М.н.п. від

промислу на суші – необхідність розміщення основного і до-

поміжного обладнання на морських нафтогазопромислових

гідротехнічних спорудах (штучних о-вах, греблях, естакадах,

стаціонарних платформах) або на спеціалізованих плавучих

установках (в останньому випадку гирла свердловин розташо-

вуються нижче за рівень води, г.ч. на дні моря).

Технологічні схеми М.н.п. залежать від глибини моря, мо-

жливості появи (і товщини) льодових утворень, висоти хвиль,

швидкості вітру і ін. природно-кліматичних умов (експлуата-

ція здійснюється г.ч. на незамерзаючих акваторіях до глибин

300 – 1000 м), а також від фіз.-хімічних характеристик флюї-

дів, що добуваються, їх запасів, дебіту свердловин.

При глибинах моря до 25 – 30 м М.н.п. розташовуються

переважно на штучних островах і греблях (до 5 – 10 м), еста-

кадах і ін. спорудах на палях.

На глиб. понад 25-30 м для облаштування морських родов.

застосовують в осн. стаціонарні платформи, що складаються

з металічної або залізобетонної опорної частини і палуби, на

якій розміщують гирла свердловин та промислове обладнан-

ня.

На більших глибинах використовують г.ч. платформи: з

добувними свердловинами або технологічним обладнанням

(для збору і підготовки продукції), енергетичними об’єктами,

компресорними станціями, житловими приміщеннями і ін.

Глибоководні стаціонарні платформи (глиб. понад 80 м), як

правило, є багатофункціональними.

Одна з найбільших у світі морська платформа для видобу-

тку газу – платформа “Троль”: висота ноги-опори платфор-

ми 369 м, кількість опор – 4, обслуговує 39 свердловин глиби-

ною до 1500 м на родовищі “Поле Тролей” в Північному морі.

Перспективи освоєння глибоководних родов. вуглеводнів (до

глиб. 600-900 м) пов’язані з використанням платформ на на-

тяжних опорах (ПНО), які кріпляться до забитих в дно моря

паль за допомогою пучка труб (ланцюгів або тросів). За пері-

Ðèñ. Ñõåìà ã³äðîâèäîáóòêó ìîðñüêî-

ãî ðîçñèïó: 1 – íàóêîâî-äîñë³äíèé

êîðàáåëü; 2 – ãíó÷êèé ï³äéîìíèé

òðóáîïðîâ³ä; 3 – ºìê³ñòü äëÿ ïðèéîìó

ã³äðîñóì³ø³; 4 – íàñîñ; 5 – âàíòàæíà

ñòåëà; 6, 7 – ãíó÷ê³ øëàíãè äëÿ ïîäàí-

íÿ âîäè òà ïîâ³òðÿ; 8 – áëîê êîìïðå-

ñîð³â; 9 – ´ðóíòîçàá³ðíèé ïðèëàä;

10 – ïîïëàâêè; 11 – ï³ñêè ðîçñèïó.

МОР — МОР

158

од 1997 – 1998 рр. на світовий

ринок поставлені 54 мобільні

морські бурові установки, у

2000 р. кількість установок для

буріння на шельфі складала 153

(Ninety-nine rigs set to hit market

by 2000 / DeLuca M. // Offshore.

Int. Ed. – 1998. – 58, 7. – З. 34,

36, 38-39, 166-167.).

Платформа “Гібернія” не-

подалік від узбережжя Нью-

фаундлена (Канада) видобуває

нафту з глибини 80 м. Її фун-

дамент побудовано з 450 тис.

т залізобетону. Він здатний

витримати натиск айсберга

вагою в 1 млн т. Запланований

строк роботи “Гібернії” – 18

років (до 2015 р.).

Платформа Рам-Пауелл,

збудована фірмами Shell Oil,

Amoco i Exxon, веде видобуток

нафти у Мексиканській зато-

ці. Платформа має 46 ярусів,

встановлена на палях, вбитих

у морське дно на глибині 980

м. Вона здатна протистояти 22-

метровим хвилям і ураганним

вітрам швидкістю до 225 км/год.

На родовищі Марлім біля узбережжя Кампос (Бразилія)

розташована одна з найглибших нафтових свердловин на дні

моря – 1709 м. Використані підводні човни з дистанційним

керуванням для встановлення видобувного устаткування на

дні моря. Нафту можна перекачувати на шельфову платформу

або на транспортний танкер, який утримується над свердло-

виною на “мертвому якорі”. Ця технологія має перспективи

застосування на глибинах до 3 тис. м.

В Україні морські нафтогазові промисли діють на Чорно-

му і Азовському морях г.ч. ДАТ “Чорноморнафтогаз” (в кінці

ХХ ст. 3028 чол, 2 бурові установки – “Сиваш”, “Таврида”;

24 судна, 9 платформ, 2 блок-кондуктора). За 1994 – 2005 рр.

в Чорному й Азовському морях відкрито декілька нових газо-

вих родовищ. В.С.Бойко, В.С.Білецький.

МОРСЬКІ РОЗСИПИ (ЛІТОРАЛЬНІ РОЗСИПИ), -их, -ів,

мн. (-их, -ів, мн.) * р. морские россыпи (литоральные россы-

пи), а. submarine placers (littoral placers), н. Mineralseifen f pl

im Schelfbereich, Meeresseifen f pl (Litoralseifen f pl) – вини-

кають на узбережжі континентів і океанічних островів, фор-

муючись у товщі прибережних відкладів під впливом прили-

вно-відливних хвиль, прибійних потоків, вздовж берегових і

розривних хвильових течій на пляжах і підводному берего-

вому схилі.

У межах узбережжя відомі сучасні і древні М.р. на мор. те-

расах (абс. відмітка до 200 м) і затоплені на шельфі (на глиб.

до 30 м), утворення яких пов’язане з береговими лініями кай-

нозойської ери.

На континентах знаходяться викопні М.р., приурочені до

протерозойських, палеозойських, мезозойських, палеогено-

вих і неогенових берегових зон. М.р. складають в осн. важ-

кі акцесорні мінерали (ільменіт, рутил, циркон, магнетит,

титаномагнетит, монацит, лейкоксен, ґранат, ставроліт,

кіаніт, силіманіт), рідше – корисні компоненти (золото,

платиноїди, каситерит, мінерали рідкісних металів, алмази,

хроміти, янтар), що надходять в М.р. з розташованих в бере-

говій зоні проміжних колекторів (родов. кори вивітрювання,

морени, дельти), де вони містяться в низьких концентраціях,

а також з алювіальних, еолових розсипів і корінних родовищ.

Розташовуючись на 1 – 2 м вище за середній рівень моря,

вздовж верх. краю пляжу біля підніжжя берегового уступу,

продуктивні пласти невеликої потужності (0,2-0,6 м і шир.

в осн. десятки м) простягаються з інтервалами паралельно

береговій лінії на десятки, іноді сотні км. Зерна корисних

компонентів мають малі розміри (0,1-0,3 мм), досягаючи 80

– 90% концентрації в окр. прошарках і родовищах. Родов. ал-

мазів, золота, платиноїдів, каситериту і рідкіснометалічних

мінералів приурочені до грубоуламкових піщано-гравійних

відкладів абразійно-акумулятивних берегів. Зерна мінералів

дрібні (0,3-0,5 мм), іноді зустрічаються самородки золота і

платини. Сер. вміст золота і платиноїдів – сотні мг/м

-дек.

г/м

. Вміст алмазів може бути виключно високим (сер. вміст

0,5-2 кар/м

і маса кристалів 0,5-2 кар., ювелірні камені скла-

дають до 90-95%). Пром. значення М.р. велике. Вони – осно-

вні джерела одержання титану, цирконію, рідкісних земель,

торію і частково алмазів.

На сучасному узбережжі розробляються найбільш поши-

рені ільменіт-рутил-циркон-монацитові М.р. в Австралії,

Америці, Індії, Шрі-Ланці і титано-магнетитові М.р. в

Японії, Н. Зеландії (десятки млн т); відомі розсипи алмазів в

Півд. Африці (запаси млн карат); зустрічаються розсипи золо-

та і платини на Алясці, янтарю в Прибалтиці. Більшість ро-

дов. розробляють на суші. Зростає число підводних розсипів,

що розробляються. Їх виймання ведеться багаточерпаковими

драгами і землесосами.

МОРСЬКІ ТРУБОПРОВОДИ, -их, -ів, мн. * р. морские

трубопроводы; а. off-shore pipelines, marine pipelines, subsea

pipelines, н. Offshore-Rohrleitungen f pl – трубопроводи, які

прокладаються в морських акваторіях; служать для транс-

портування нафти, нафтопродуктів, природних і штучних

газів (в т.ч. скраплених), води та ін. М.т. розміщують під дном

(заглиблені трубопроводи), на дні (незаглиблені) і біля дна

(занурені). Конструктивно М.т. виготовляються однотрубни-

ми (товщина стінки понад 7 мм), двотрубними “труба в тру-

бі” або багатотрубними та захищаються антикорозійною ізо-

ляцією з полімерних і бітумних матеріалів посиленого типу.

Ю.Г.Світлий.

МОРТИРА, -и, ж. – Див. балістична мортира.

МОРФО…, * р. морфо…, а. morpho…, н. Morpho… – у скла-

дних словах відповідає поняттю “форма”.

МОРФОГЕНЕЗ, -у, ч. * р. морфогенез, а. morphogenesis, н.

Morphogenese f – в геології – процес виникнення і розвитку

форм рельєфу земної поверхні.

МОРФОГРАФІЯ, -ії, ж. * р. морфография, а. morphography,

н. Morphographie f – орографія, опис зовнішніх рис рельєфу

земної поверхні без розгляду питань генезису, віку та розви-

тку рельєфу.

МОРФОЛІТИ, -ів, мн. * р. морфолиты, а. morpholites, н.

Morpholithe m pl – мінеральні аґреґати у вигляді округлих

або сплюснутих ниркоподібних жовен з концентричними

горбиками та кільцями. Часто зростаються по кілька штук

разом. Термін маловживаний. Від грецьк. “морфе” – форма і

“літос” – камінь. (C.Ehrenberg, 1840).

МОРФОЛОГІЧНА КОРЕЛЯЦІЯ, -ої, -ії, ж. * р. морфоло-

гическая корреляция, а. landforms correlation; н. morphologi-

sche Korrelation f – співвідношення форм рельєфу, при якому

одні форми виникають в результаті руйнування інших. Напр.,

співвідношення передгірного шлейфу і гірської країни, за ра-

хунок руйнування якої він виник.

Ìîðñüê³ ñòàö³îíàðí³ ïëàòôî-

ðìè â Êàñï³éñüêîìó (âåðõí³é

çí³ìîê) òà ×îðíîìó (íèæí³é

çí³ìîê) ìîðÿõ.

МОР — МОР

159

МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ, -ого, -у, ч. * р. морфологичес-

кий анализ, а. morphological analysis; н. morphologische Ana-

lyse f – метод визначення характеру та історії розвитку нових

рухів земної кори, оснований на вивченні сучасного рельєфу

земної поверхні, г.ч. на аналізі профілю схилів річкових до-

лин, які відбивають співвідношення між ерозійно-денудацій-

ними процесами і тектонічними рухами. Метод запропоно-

ваний нім. вченим В.Пенком в 1924 р.

МОРФОЛОГІЯ, -ії, ж. * р. морфология, а. morphology, н.

Morphologie f – наука про будову та форму речовин, органі-

змів і т.і.

МОРФОЛОГІЯ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ, -ії, -ї, -і, ж. * р. мор-

фология земной поверхности, а. morphology of the Earth’s sur-

face, н. Morphologie f der Erdoberﬂ äche – 1) Те ж саме, що й

геоморфологія. 2) Сукупність форм рельєфу земної поверхні.

МОРФОЛОГІЯ КРИСТАЛІВ, -ії, -ів, ж. * р. морфология

кристаллов, а. morphology of crystals, н. Morphologie f der

Kristalle – зовнішня форма кристалів.

МОРФОЛОГІЯ МІНЕРАЛІВ, -ії, -ів, ж. * р. морфология ми-

нералов, а. morphology of minerals, н. Morphologie f der Mi-

nerale – розділ мінералогії, що займається вивченням форми

мінералів. Поділяється на морфологію кристалів та морфоло-

гію кристалічних аґреґатів і аморфних мінералів. М.м. вну-

трішня – це розподіл неоднорідностей всередині мінералу,

який виявляється, г.ч., у зональній та секторіальній будові.

МОРФОМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. морфометрия, а. morphometry,

н. Morphometrie f – галузь геоморфології, присвячена методам

визначення числових характеристик форм рельєфу земної по-

верхні (довжини, площі, об’єму, висоти, глибини, щільності

розчленувань та ін.). Морфометричні показники отримують

г.ч. в результаті обробки топографічних карт та аерофотома-

теріалів. Син. – орометрія.

МОРФОСКУЛЬПТУРИ, -тур, мн. * р. морфоскульптуры,

а. morphosculptures, land sculptures; н. Morphoskulpturen f pl,

geomorphologische Skulpturen f pl – форми рельєфу, в утворен-

ні яких головна роль належить екзогенним процесам.

МОРФОСТРУКТУРИ, -тур, мн. * р. морфоструктуры, а.

morphostructures, land structures; н. Morphostrukturen f pl – ве-

ликі нерівності рельєфу континентів або дна океанів, у вини-

кненні яких головна роль належить ендогенним процесам. До

морфоструктур відносять низовини, рівнини, плато тощо.

Найбільші М. – виступи материків, серединно-океанічні хре-

бти і т.д. Іноді одні й ті ж елементи рельєфу різні автори від-

носять до морфоструктур або морфотектур (геотектур).

МОРФОТЕКТОНІКА, -и, ж. – Див. структурна геоморфо-

логія.

МОРФОТЕКТУРА, -и, ж. * р. морфотектура, а. morphotex-

ture, н. Morphotektur f – найбільші елементи рельєфу Землі

(материки, найбільші океанічні западини). Те саме, що й гео-

тектура.

МОРФОТРОПІЯ, -ії, ж. * р. морфотропия, а. morphotro-

pism, н. Morphotropie f – здатність мінералів змінювати тип

кристалічної структури, яка зумовлена зміною хімічного

складу. Спостерігається при значній різниці хімічних влас-

тивостей, а також розмірів атомів чи йонів, що заміщуються

(напр., у ряді хлоридів – перехід від структури типу NaCl до

структури типу CsCl; серед карбонатів – коли магнезит, си-

дерит, кальцит, родохрозит мають структуру типу кальци-

ту з координаційним числом 6 відносно кисню, а араґоніт,

стронціаніт, барит мають структуру типу араґоніту з коор-

динаційним числом 9).

МОСИТ

, -у, ч. * р. мосит, а. mohsite, н. Mohsit m – 1) Те ж

саме, що й ільменіт. За прізв. мінералога Ф.Мооса (F.Mohs),

A.Levy, 1827. 2) Мінерал загального складу: X

2Y5O12, де Х =

U, Ce, La, Fe

, Fe

. Y = Ti, Fe

, Cr, V. Сингонія тригональна.

Густина 5. Тв. 4,5. Колір чорний. В тонких сколах – коричне-

вий. Розповсюдження: Івеланд (Норвегія), Радіум-Гілл (Ола-

рі, Півд. Австралія).

МОСИТ

, -у, ч. * р. моссит, а. mossite, н. Mossit m – оксид

заліза, марганцю, танталу та ніобію острівної будови. Фор-

мула: (Fe, Mn) (Nb, Ta)

2O6. Склад у % (з родов. Мосс): FeO

– 16,62; Nb

2O5 – 31,00; Tа2O5 – 52,00. Домішки: SnO2 (0,18).

Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний

вид. Кристали короткопризматичні або ізометричні. Двій-

ники по (013). Густина 6,93-7,90. Тв. 6,5-6,75 (до 8). Колір

чорний. Блиск напівалмазний. Риса коричнево-бура до буру-

вато-сірої. Прозорий у тонких уламках. У прохідному світлі

жовтуватий до червонувато-бурого. Одновіс. Знайдений у

пегматитовому родов. Мосс (Християніяфіорд, Норвегія), яке

і дало назву мінералу (W.C.Brцgger, 1897). Інші знахідки: Та-

ммела і Кіміто (Фінляндія).

Розрізняють мосит

манґанистий (різновид моситу, який містить

до 12% MnО).

МОСТОВИЙ ПЕРЕВАНТАЖУВАЧ (ПЕРЕВАНТАЖУ-

ВАЛЬНИЙ МІСТ), -ого, -а, ч. (-ого, -а(-у), ч.) * р. мостовой

перегружатель, а. bridging loader, loading crane, н. Verlade-

brücke f – кран підіймальний мостового типу, яким переванта-

жують сипкі вантажі. Вантажопідйомність мостового перева-

нтажувача 5 – 30 т, швидкість переміщення 10 – 30 м/хв. Див.

перевантажувач кар’єрний.

МОТИВ СТРУКТУРНИЙ, -у, -ого, ч. * р. мотив структур-

ный, а. structural tune, н. Strukturmelodie f – у мінералогії – ха-

рактер розподілу катіонів у тетраедричних та октаедричних

порожнинах найщільнішої упаковки аніонів у залежності від

типу сполуки (АХ, АХ

2, А2Х3 та ін.) та співвідношення розмі-

рів катіонів і аніонів. (М.В.Бєлов, 1947).

МОТОБУР, -а, ч. * р. мотобур, а. self-propelled drilling rig,

portable drilling rig; н. Motordrehbohrmaschine f – автономна

бурильна машина обертальної чи ударно-обертальної дії з

двигуном внутрішнього згоряння для буріння неглибоких све-

рдловин чи шпурів. М. застосовуються при геологорозвідува-

льних роботах, інж. дослідженнях, будівництві доріг у важко-

доступних місцях, проходженні канав і допоміжних роботах.

М. обертального буріння являє собою пристрій з редуктором,

що передає обертання від бензинового двигуна буровому ін-

струменту. М. бурять шпури діаметром 40 – 50 мм, глиб. до

2 – 3 м в м’яких і мерзлих породах, а з використанням шнеків

– свердловини глиб. 5 – 10(15) м, діаметром до 200 мм. Швид-

кість буріння М. в сезонно-мерзлих породах до 30 м/год, бага-

толітньомерзлих породах до 10 м/год. Змінна продуктивність

10 – 20 м. При бурінні свердловин у м’яких і пухких породах

змінна продуктивність досягає 40 – 80 м.

МОТОВОЗ, -а, ч. * р. мотовоз, а. diesel locomotive, rail car;

н. Diesellokomotive f – локомотив, на якому встановлена си-

лова установка у вигляді двигуна внутрішнього згоряння. За-

стосовують на невеликих кар’єрах.

МОТРАМІТ, -у, ч. * р. моттрамит, а. mottramite, н. Mottramit

m – мінерал, гідроксилванадат свинцю та міді гр. олівеніту;

мідистий різновид ізоморфного ряду “мотраміту-деклаузиту”.

Формула: PbCu[VO

4](OH). Cu заміщюється Zn з утворенням

деклуазиту. Сингонія ромбічна. Ромбо-тетраедичний вид.

Форми виділення: пірамідальні і стовпчасті кристали, дру-

зи, масивні або гроновидні, радіально-променисті аґреґати.

Спайність відсутня. Густина 5,9-6,2. Тв. 3-3,5. Колір зелений

або червонувато-коричневий. Блиск масний, сильний смоля-

ний до алмазного. Крихкий. Злам раковистий. Вторинний

мінерал. Зустрічається в зонах окиснення рудних родовищ,

напр., Цумеб (Намібія). Перша знахідка – в родов. Моттрам

МОР — МОТ

160

(Англія), за яким названо мінерал (H.E.Roscoe, 1876). Син. –

весбін, купро-деклуазит, пситациніт, тритохорит, шафнерит.

МОУРИТ, -у, ч. * р. моурит, а. mourite, н. Mourit m – міне-

рал, водний ураномолібдат. Формула: UMo

5O12(OH)10. Склад

у % (змінені кислі ефузиви): UO

2 – 19,38; UO3 – 2,40; MoO3

– 63,67; H

2O – 7,74. Домішки: SiO2 (1,72); Al2O3 (1,36); Fe2O3

(0,57); CaO (2,09); MgO (0,49); K

2O (0,58); Na2O (0,54). Си-

нгонія моноклінна. Утворює овальні жовна або натічні кі-

рки і тонкі дрібнолускуваті виділення. Розмір жовен 3 – 4

см. Густина 4,2 і більше. Тв. 3-3,5. Колір фіолетовий. Риса

фіолетово-синя. Знайдений у зонах гіпергенної зміни ура-

но-молібденових руд, які знаходяться серед гідротермально

змінених кислих ефузивів девонського періоду. Рідкісний. За

назвою хім. елементів: молібдену й урану. (Е.В.Копченова,

К.В.Скворцова, Н.И.Силантьева, Г.А.Сидоренко, Л.В.Михай-

лова,1962).

МОФЕТИ, -ів, мн. * р. мофеты, а. moffetes, н. Mofetten f pl

– струмені вуглекислого газу з домішками водяної пари та ін.

газів, які виділяються з невеликих каналів та тріщин на схи-

лах вулкана та з незастиглих лавових потоків. Температура

бл. 100°С.

МОХОРОВИЧИЧА ПОВЕРХНЯ, -…, -і, ж. * р. Мохоровичи-

ча поверхность, а. Mohorovičić discontinuity; н. Mohorovičić-

Diskontinuität f – границя розділу (складна перехідна зона)

між земною корою та верхньою мантією Землі, що виявляєть-

ся за стрибкоподібним збільшенням швидкості проходження

поздовжніх сейсмічних хвиль від 6,7 – 7,6 до 7,9 – 8,2 км/с,

поперечних з 3,6 – 4,2 до 4,4 – 4,7 км/с. Встановлена в 1909 р.

хорват. сейсмологом А. Мохоровичичем (1857 – 1936).

МОШНОГІРСЬКИЙ КРЯЖ, -ого, а, ч. – горбисте підвищен-

ня на Придніпровській височині на правобережжі р. Вільшан-

ки у межах Черкаської обл. Площа 27х4 км. Пересічна висота

– 160-180 м., макс. 202 м. Складається з глин, пісковиків і піс-

ків, які використовуються як буд. матеріали.

МУАСАНІТ, -у, ч. * р. муассанит, а. moissanite, н. Moissa-

nit m – мінерал, карбід кремнію координаційної будови – SiC.

Містить (%): Si – 70,03; C – 29,07. Сингонія гексагональна.

Дигексагонально-пірамідальний вид. Кристали таблитчасті.

Густина 3,1-3,2. Тв. 9,5. Колір зелений, чорний, синюватий.

Злам раковистий. Блиск металічний. Має дуже сильне залом-

лення та високу дисперсію. Знайдений у вигляді дрібних гек-

сагональних пластинок у залізному метеориті в шт. Арізона

(США) разом з дрібними алмазами, а також в осадових поро-

дах, в т.ч. в Україні, Росії (Сибір), Чехії. Дуже рідкісний. На-

званий на честь франц. геолога Муассана (G.F.Kunz, 1905).

МУЗЕЇ ГЕОЛОГІЧНІ ТА МІНЕРАЛОГІЧНІ, -їв, -их, -их, мн.

а. музеи геологические и минералогические, а. geological and

mineralogical museums, н. geologische und mineralogische Mu-

seen n pl – культурно-освітні та науково-дослідні заклади, що

збирають, вивчають, експонують та зберігають геологічні та

мінералогічні експонати, колекції мінералів тощо.

Найвідомішими в Україні є: 1 – Рівненський музей бур-

штину; 2 – Володарськ-Волинський музей коштовного та

декоративного каменю; 3 – Національний науково-природо-

знавчий музей; 4 – музей Інституту геохімії, мінералогії та

рудоутворення НАН України; 5 – музей Київського націона-

льного університету ім.Т.Г.Шевченка; 6 – Державна скарб-

ниця “Скарби України” при національному банку України; 7

– музей Львівського Національного університету; 8 – музей

Національного технічного університету “Харківський політе-

хнічний інститут”; 9 – музей Донбаського гірничо-металур-

гійного інституту; 10 – музей Національної гірничої академії

(м. Дніпропетровськ); 11 – музей Донецького національного

технічного університету; 12 – музей Криворізького гірничору-

дного інституту; 13 – музей Одеського національного універ-

ситету; 14 – Кримський краєзнавчий музей. В.І.Павлишин.

МУЗЕЇ ГІРНИЦТВА, МУЗЕЇ ГІРНИЧОЇ СПРАВИ, -їв, -…,

-их, мн. а. музеи горного дела, а. mining museums; н. Bergbau-

museen n pl – культурно-освітні та науково-дослідні заклади,

що збирають, вивчають, експонують та зберігають артефакти з

гірничої справи.

У США діє

цілий ряд музеїв

гірничої справи

– у шт. Монтана,

Арізона, Коло-

радо, Кентуккі,

Мічіган, Нью-

Мексіко, Вайо-

мінг, Дакота,

Міннесота та ін.,

причому вони

мають як уні-

версальний, так

і вузькоспеціа-

лізований характер – це музеї мідевидобувної, залізорудної,

золоторудної і т.д. промисловості (▪ World Museum of Mining,

Butte, Montana; ▪ Arizona Mineral and Mining Museum, Phoenix,

Arizona; ▪ Bisbee Mining & Historical Museum, Bisbee, Arizona;

▪ National Mining Hall of Fame & Museum, Leadville, Colorado;

▪ Walsenburg Mining Museum, Walsenburg, Colorado; ▪ Western

Museum of Mining & Industry, Colorado Springs, CO; ▪ Creede

Underground

Mining Museum,

Creede, Colorado;

▪ Argo Gold

Mine and Mill,

CO; ▪ Kentucky

Coal Mining

Museum, Benham,

Kentucky; ▪

Copper Mining

Museum, Calumet,

Michigan; ▪ Iron

Mining Museum,

Iron Mountain,

Michigan; ▪

Sterling Hill

Mining Museum,

New Jersey; ▪ New

Mexico Mining

Museum, Grants,

New Mexico;

▪ Black Hills

Mining Museum,

Lead, South

Dakota; ▪ Trona

Mining Museum,

Lyman, Wyoming;

▪ Golden Loop

Historic Parkway,

Cripple Creek,

CO; ▪ Crystal

Gold Mine, Idaho;

▪ Minnesota

Museum of

Mining).

Ã³ðíè÷èé ìóçåé ó Áîõóì³ – íàéá³ëüøèé ã³ðíè÷èé

ìóçåé ó ñâ³ò³.

Градек – Чеський музей срібла, м. Кутна Гора.

Середньовічна шахта. Чеський музей срібла.

Крі

Музей

Казахс

гіонал

товськ

вугілл

кий У

гірнич

В У

історії

гірниц

святку

басейн

ської

зиція

проми

відвід

МОУ — МУЗ