161
того, у 1999 р. у Алмати відкрито
історії гірничо-рудної промисловості
ану. У Російській Федерації діє ряд ре-
них гірничих музеїв - у м. Гуково Рос-
ї обл. - музей шахтарської праці, музей
- на Кузбасі, музей “Гірничозаводсь-
ал” - у Нижньому Тагілі, музей історії
ї справи Алтаю - у м. Зміїногірську.
раїні є декілька музейних експозицій з
гірництва. Лисичанський музей історії
ва заснований 1995 року, в переддень
ання 200-річчя Донецького вугільного
, в приміщенні колишньої штейгерів-
коли м. Лисичанськ. Основна експо-
рисвячена історії розвитку вугільної
ловості. За 10 років існування музей
ло понад 60 тис чоловік.
У Канаді діють гірничі музеї: 1. Cape Breton Mining
Museum, Nova Scotia; 2. British Columbia Museum of Mining,
Britannia Beach, BC; 3. Rossland Mining Museum, Rossland,
British Columbia.
У Європі гірничі музеї є в: Англії, Німеччині, Шотлан-
дії, Ірландії, Словенії, Іспанії, Чехії, Україні, Польщі, Греції,
Росії (▪ National Coal Mining Museum, Wakefi eld, England;
▪ Haig Colliery Mining Museum, Cumbria, UK; ▪ Durham
Mining Museum, UK; ▪ Museum of Lead Mining, Dumfries and
Galloway, Scotland; ▪ Peak District Mining Museum, Matlock
Bath, UK; ▪ Tom Leonard Ironstone Mining Museum, Cleveland,
UK; ▪ Llywernog Silver-Lead Mine, Wales; ▪ Scottish Mining
Museum, Newtongrange, Scotland; ▪ Mining Heritage Trust of
Ireland; ▪ National Mining Museum of Luxembourg; ▪ German
Mining Museum, Bochum, Germany; ▪ Upper Harz Mining
Museum, Clausthal-Zellerfeld, Germany; ▪ Coal Mining Museum
of Slovenia, Velenje, Slovenia; ▪ Mining Museum Cultural
Association, Spain; ▪ Mining Museum, Brezove Hory, Czech
Republic; Mining Museum, Milos Island, Greece; ▪ Mining
Museum, Lysychansk, Ukraine; ▪ Mining Museum, Freiberg,
Germany; ▪ Mining Museum, Wieliczka. Poland; Mining Museum
of S.-Piterburg mining institute (за назвами відповідних інтер-
нет-сайтів).
Крім того, у 1999 р. у Алмати відкрито Музей історії гірни-
чо-рудної промисловості Казахстану. У Російській Федерації
діє ряд регіональних гірничих музеїв – у м. Гуково Ростовсь-
кої обл. – музей шахтарської праці, музей вугілля – на Кузбасі,
музей “Гірничозаводський Урал” – у Нижньому Тагілі, музей
історії гірничої справи Алтаю – у м. Зміїногірську.
В Україні є декілька музейних експозицій з історії гірни-
цтва. Лисичанський музей історії гірництва заснований 1995
року, в переддень святкування 200-річчя Донецького вугіль-
ного басейну, в приміщенні колишньої штейгерівської школи
м. Лисичанськ. Основна експозиція присвячена історії роз-
витку вугільної промисловості. За 10 років існування музей
відвідало понад 60 тис чоловік.
У 1974 р. було відкрито музей історії Національного гірни-
чого університету України (м. Дніпропетровськ), який має бл.
7 тис експонатів. У 2001 р. рішенням Вченої ради НГУ музею
присвоєне ім’я О.М.Поля. У 2002 р. при вугільній компанії
“Шахта “Краснолиманська” (м. Родинське Донецької обл.)
відкрито музей шахти. Експозиція історії гірництва діє у м.
Докучаївську (Донецька обл.), де працює Докучаївський флю-
со-доломітний комбінат. При Криворізькому технічному уні-
верситеті діє гірничо-мінералогічний музей. В.С.Білецький.
МУКА, -и, ж. * р. мука, а. meal, н. Mehl n – частина назви
ряду мінералів.
Розрізняють: мука арсениста (зайва назва порош-
куватого арсеноліту); мука біла кварцова (маршаліт – тонкопорош-
куватий мучнистий різновид кварцу); мука гірська (маршаліт); мука
крем’яна (застаріла назва порошкуватого різновиду опалу); мука не-
бесна (порошкуватий ґіпс).
МУЛ, -у, ч. * р. ил, а. ooze, mud, н. Schlamm m, Schlick m – 1)
Тонко дисперсний водонасичений неущільнений осад, що
ут ворюється на дні водоймищ. М. – початкова стадія форму-
ван ня багатьох осадових гірських порід. Розрізня ють М. мор-
ський і конти нен тальний (озерний, болотяний), за генезисом
– тери генний (глинистий і ін.), біогенний (діатомовий, гло-
біге риновий, радіолярієвий і ін.), хемо генний (кар бо натний
та ін.), вулканогенний (збагачений вулканічним попе лом), за
ґранулометричним складом – дріб ноалев рито вий, алеврито-
пелітовий, пелітовий. Іноді М. збага чені органіч. речовиною
(сапропель). 2) Тонкодис персний ви сокозольний продукт об-
робки та зневод нення шламів, що утворився внаслідок подріб-
нення та стирання части нок глинистих порід, їх розмокання
в процесі зба гачен ня. При накопиченні в обігових водах М.
підви щує їх в’язкість, що негативно впливає на ефек тивність
граві таційного збагачення. Осадження та зневоднення М.
пов’язане зі значними труднощами, навіть при застосу ва нні
флокулянтів. Див. також радіолярієвий мул, мул пте роподо-
вий, мул голубий, мулисті потоки, сапро пель. В.С.Білецький.
МУЛ ГОЛУБИЙ (БЛАКИТНИЙ), -у, -ого (-ого), ч. * р. ил го-
лубой, а. blue mud, blue ooze, н. dunkler Schlick m – різновид
глибоководних мулів, який складається переважно з тонкого
алевритового і глинистого матеріалу, що надходить з суходо-
лу. При окисненні червоніє.
МУЛ ПТЕРОПОДОВИЙ, -у, -ого, ч. * р. ил пте ро по до вый,
а. pteropod ooze; н. Pteropodenschlamm m – різновид сучасних
пела гіч них вапняно-глинистих мулів, збагачених вапняко ви-
ми раковинами крилоногих молюсків – птеро под, які ведуть
планктоновий спосіб життя. На 60 – 80% склада єть ся з СаСО
3
(арагоніт), решта – глинистий матеріал. Зустрічається в теп-
лих водах, переважно в тропіч них частинах океанів, г.ч. Атла-
нтичного, на глиб. 700 – 3500 м. Займає всього бл. 0,4% площі
дна Світового ок.
МУЛИСТІ (КАЛАМУТНІ) ПОТОКИ, -их (-их), -ів, мн. СУ-
СПЕНЗІЙНІ ПОТОКИ, -их, -ів, мн. ТУРБІДНІ ТЕЧІЇ, -их, -ій,
мн. * р. мутьевые потоки, суспензионные потоки, тур би дные
течения; а. turbidity fl ows, turbidity streams, suspension currents,
н. Schlammfl uten f pl, Schlammströme m pl, Suspensionsströme m
pl, turbide Strömungen f pl – придонні течії в морях і океанах,
які містять мулисті частинки і харак теризу ють ся підвищеною
густиною. Виникають на схилі морсь кого дна, коли порушу-
ється рівновага великих мас пух ко го донного осаду і виникає
підводний обвал (напр., внас лідок землетрусу). Донний ма-
теріал у вигляді грязьового (мулистого, каламутного) потоку
спускається вниз по схилу з великою (до 70-90 км/год) швидкі-
стю на відстань до сотень км; при цьому не тільки переносить
осадовий матеріал, але й еродує морське дно, що може спри-
яти утворенню підводних каньйонів. Тверду компо ненту М.п.
складають частки різного розміру (від глинис тих до гру бозе-
рнистих). Відклади М.п. (турбідіти) значно поширені в су-
часних морях і у багатьох викопних товщах різного геол. віку.
МУЛІТ, -у, ч. * р. муллит, а. mullite, н. Mullit m – мінерал під-
класу острів них силікатів з групи кіаніту-силіманіту, силі-
кат алюмінію острівної будови. Формула: 1. За Є.Лазаренком
і Г.Штрюбелем: Al
8[O3(O0,5OH,F)|Si3AlO16] 2. За К.Фреєм:
З·Аl
2O3·2SiO2. Містить (%): SiO2 – 28,2; Al2O3 – 71,8. Ут во рює
з силіманітом безперервний ряд твердих роз чинів. Криста-
лізується в ромбічній сингонії. Ромбо-дипірамідальний вид.
Спайність ясна. Густина 3,1-3,2. Тв. 6-7. Безбарвний і фіоле-
тово-рожевий. Блиск скляний. М. – високотемпературний мі-
нерал деяких контактово-метаморфічних порід. Має хороші
вогнетривкі властивості (т-ра плавлення 1825-1850 °С), завдя-
ки чому знаходить ши ро ке застосування як кислотостійкий і
вогнетривкий ма те ріал в хімічній, металургійній і керамічній
промисловості. Рід кісний. Уперше встановлений в Шотландії
(о. Мулл, від якого походить назва мінералу) у вплавлених у
лаву глинистих включеннях четвер тин них лав. (N.L.Bowen,
J.W.Greig, E.G.Zies, 1924). Син. – порцит, порцеланіт.
Розрізняють: α-муліт (зайва назва муліту); β-муліт (зайва назва
муліту); γ-муліт (різновид муліту, який містить FeO i TiO).
МУЛОНАКОПИЧУВАЧ, -а, ч. * р. илонакопитель, а. sludge
tank, н. Schlammansammler m – гідротехнічна споруда, штуч-
но створений ставок для накопичення та від стою ван ня відхо-
дів флотації та високозольних тон кодис перс них мулів і оде-
ржання проясненої води, що повер тається на збагачувальну
фабрику для повтор но го використання. М. споруджуються
за межами території фабрики, переважно з використанням
МУК — МУЛ