Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 2 (Л-Р)

Подождите немного. Документ загружается.

191

і анаеробних умовах. Н.о. залежно від масштабів, характеру

окиснювальних процесів і типу вихідної нафти має велику

густину (від 960 до 1050 кг/м

), низький вміст бензинів (до

3-10%), високий відсоток смолисто-асфальтенових компоне-

нтів (понад 20%).

НАФТА ПЛАСТОВА, -и, -ої, ж. * р. нефть пластовая; а.

base oil, crude oil, raw oil, н. Schichtenerdöl n – суміш вугле-

водневих компонентів і розчинених у них невуглеводневих

домішок, які містяться в покладі при пластовому тиску і пла-

стовій температурі в рідкому стані. Стан Н.п. характеризу-

ється рядом коефіцієнтів. Основні з них такі.

Коефіцієнт стисливості пластової нафти (а. compression

ratio of oil in place) – кількісна характеристика об’ємної пру-

жності пластової нафти, що являє собою відношення віднос-

ної зміни об’єму пластової нафти

за її ізотермічного сти-

снення (розширення) до приросту тиску Δp:

де V0

– початковий об’єм.

Об’ємний коефіцієнт пластової нафти (а. volumetric ratio of

oil in place) – кількісна характеристика зміни об’єму пластової

нафти, що являє собою відношення об’єму V

пл пластової наф-

ти до об’єму V

роз розгазованої нафти за зміни термобаричних

умов від пластових до стандартних; він не є постійною вели-

чиною і залежить від виду процесу розгазування (сепарації).

Температурний коефіцієнт об’ємного розширення пласто-

вої нафти (а. temperature coefﬁ cient of volumetric expansion of

oil in place) – кількісна характеристика теплового розширен-

ня пластової нафти, що являє собою відношення відносної

зміни об’єму нафти ΔV/V

0 за її ізобаричного нагрівання (охо-

лодження) до приросту температури ΔТ : β

т = ΔV/(V0 ΔТ), де

0 – початковий об’єм. В.С.Бойко.

НАФТА ПРУЖНА, -и, -ої, ж. * р. нефть упругая; а. viscous

oil; н. elastisches Erdöl n – нафта, об’єм якої змiнюється вiд

змiни тиску.

НАФТА РОЗГАЗОВАНА (ДЕГАЗОВАНА), -и, -ої, (-ої), ж.

* р. нефть розгазированная (дегазированная); а. degassed oil;

н. Totöl n, entgastes Erdöl n – суміш вуглеводневих компонентів

і невуглеводневих домішок, отримана після вилучення нафти

із надр і видалення з неї частини компонентів і домішок у газо-

вому стані при зниженні тиску та підвищенні температури.

НАФТА СИЛЬНОСМОЛИСТА, -и, -ої, ж. * р. нефть силь-

носмолистая; а. extra-pitchy petroleum, very tarry oil; н. stark

harzhaltiges Erdöl n – нафта з вмістом смол понад 28% (за

деякими авторами понад 15%).

НАФТА СИРА, -и, -ої, ж.* р. нефть сырая; а. base oil, crude

oil; н.rohes Erdöl n – нафта пластова, видобута із надр. Син.

– видобувна нафта.

НАФТА СІРЧИСТА, -и, -ої, ж. * р. нефть сернистая; а. sul-

fur- bearing crude[oil]; н. schwefelhaltiges Erdöl n – нафта з

вмістом сірки від 0,51 до 2%. Див. також нафта високосірчи-

ста, нафта малосірчиста.

НАФТА СМОЛИСТА, -и, -ої, ж. * р. нефть смолистая; а.

resin oil; н. harzhaltiges Erdöl n, Teererdöl n – нафта з вмістом

смол, який змінюється в межах 8-28% (за деякими авторами,

в межах 5-15%). Див. нафта малосмолиста, нафта сильно-

смолиста.

НАФТА СТАБІЛІЗОВАНА, -и, -ої, ж. * р. нефть стабили-

зированная; а. stabilized oil; н. stabilisiertes Erdöl n – нафта,

з якої вилучено легкі вуглеводні, яка практично нездатна ви-

паровуватися в атмосферу і тиск насиченої пари якої є не бі-

льше 0,066 МПа.

НАФТА ТОВАРНА, -и, -ої, ж. * р. нефть товарная; а. stock-

tank oil, saleable oil, separator oil; н. Tanköl n, Tankerdöl n – ву-

глеводнева рідина, яка отримується в результаті пропускання

видобувної нафтогазової суміші через наземне устаткування

з метою відділення від нафти газоподібних компонентів та

пластової води і відповідає певним товарним кондиціям.

НАФТА ЧИСТА, -и, -ої, ж. * р. нефть чистая; a. clean oil,

pure oil, pipeline oil; н. reines Erdöl n – нафта, що містить

не більше 1% домішок і води; надходить у трубопровід після

відстоювання і спускання води та шламу.

НАФТА ЧОРНА, -и, -ої, ж.* р. нефть черная; а. black oil; н.

schwarzes Erdöl n – дуже важка нафта; термін використову-

ють під час транспортування, щоб відрізнити чорну нафту від

білої – легкої або чистої, а також конденсату.

НАФТЕНИ, -ів, мн. * р. нафтены; а. naphthenes; н. Naphthene

n pl – циклічні насичені вуглеводні загальної формули С

nH2n;

зустрічаються в нафті. Н. – складова частина моторних па-

лив і мастил. Інші назви – циклопарафіни, поліметилени.

НАФТЕНОВІ КИСЛОТИ, -вих, -лот, мн. * р. нафтеновые

кислоты; а. naphthene acids; н. Naphthensäuren f pl – органіч-

ні кислоти, що виділяються з нафти. Солі Н.к. застосовують

для виготовлення мастил, масляних фарб тощо. Див. нафти

кисневмісні сполуки.

НАФТИ АЗОТОВМІСНІ СПОЛУКИ, -…, -их, -лук, мн. * р.

нефти азотсодержащие соединения; а. nitrogen-bearing oil

compounds, н. stickstoffhaltige Erdölverbindungen f pl – спо-

луки насичені ациклічні C

nH2nN, гетероциклічні (піридини і

хініміни) C

nH2n-рN (р = 5, 11) і циклоалкано-аренові CnH2n-рN

(р =7, 11, 13, 17). У нафтах виявлено такі важливі азотовміс-

ні сполуки: 1) основи-піридини, піперидини, хіноліни, ізохі-

ноліни, бензохіноліни, акридини, ароматичні аміни, аніліни;

2) нейтральні сполуки – ароматичні аміди, нітрили, піроли,

індоли (бензпіроли), карбазоли, порфірини. Вміст азоту в на-

фтах змінюється від 0,02 до 0,56% (мас.).

НАФТИ АНОМАЛЬНО В’ЯЗКІ, нафт, -…, -их, мн. – Див.

аномально в’язкі нафти.

НАФТИ АРОМАТИЗАЦІЯ, -…, -ії, ж. – Див. ароматизація

нафти.

НАФТИ ВИДОБУТОК, -и, -у, ч. НАФТОВИДОБУТОК, -у,

ч. * р. нефти добыча, нефтедобыча; а. oil recovery; н. Erdöl-

förderung f – кількість безводної нафти (в тоннах), яка видо-

бувною структурою здана споживачам і витрачена на власні

потреби, з урахуванням фактичних (нормованих) технологі-

чних втрат.

НАФТИ ЗНЕВОДНЕННЯ, -..., с. * р. нефти обезвоживание;

а. oil dehydration, н. Erdöldehydration f – технологічний про-

цес відділення води від нафти з метою надати нафті товар-

них кондицій за вмістом води. Н.з. передбачає звичайно по-

переднє руйнування емульсії нафти і води шляхом додавання

деемульгаторів, нагрівання і т. ін., а відтак відстоювання.

НАФТИ І НАФТОВИХ ФРАКЦІЙ ГРУПОВИЙ АНАЛІЗ

СКЛАДУ, …, -ого, -у, -…, ч. * р. нефти и нефтяных фракций

групповой анализ состава; а. group analysis of the composition

of oil and oil fractions, н. Gruppenanalyse f der Erdöl- und Erd-

ölfraktionszusammensetzung – аналіз складу нафт і нафтових

фракцій за типом молекул вуглеводнів з визначення вмісту

аренів, алкенів, циклоалканів і алканів.

НАФТИ І НАФТОВИХ ФРАКЦІЙ ЕЛЕМЕНТНИЙ АНАЛІЗ

СКЛАДУ, …, -ого, -у, -…, ч. * р. нефти и нефтяных фракций

элементный анализ состава; а. ultimate analysis of the com-

position of oil and oil fractions, н. Elementarzusammensetzung

sanalyse f des Erdöls und der Erdölfraktionen – аналіз складу

нафти і нафтових фракцій за типом молекул вуглеводнів (ви-

значається вміст аренів, алкенів, циклоалканів і алканів) і за

відносною кількістю елементів (вуглецю, водню, сірки, азоту,

кисню та мікроелементів).

НАФ — НАФ

192

НАФТИ І НАФТОВИХ ФРАКЦІЙ СТРУКТУРНО-ГРУПО-

ВИЙ АНАЛІЗ СКЛАДУ, …, -ого, -у, -…, ч. * р. нефти

и нефтяных фракций структурно-групповой анализ соста-

ва; а. structural-group analysis of the composition of oil and oil

fractions, н. Strukturgruppenanalyse f der Erdöl- und Erdölfrak-

tionszusammensetzung – аналіз складу нафти і нафтових фра-

кцій за вмістом структурних груп вуглеводнів, коли нафта і

нафтові фракції розглядаються як побудовані з ароматичних

кілець, насичених вуглецевих кілець і алканових ланцюгів.

Індивідуальний склад може бути поки що визначений лише

для газових і бензинових фракцій.

НАФТИ КИСНЕВМІСНІ СПОЛУКИ, -…, -их, -лук, мн. *

р. нефти кислородсодержащие соединения; а. oxygen-bear-

ing oil compounds, н. sauerstoffhaltige Erdölverbindungen f pl

– сполуки кислого (нафтові кислоти, феноли) і нейтрального

характеру (спирти, кетони, ефіри, пероксиди і гідроперокси-

ди). Нафтові кислоти (іноді неточно звані нафтеновими кис-

лотами) являють собою суміш органічних кислот з різними

молекулярними масами, які містять у молекулі аліфатичні,

циклоалканові і аренові радикали. На базі нафтових кислот

отримують естери, ангідриди, хлорангідриди, аміди, нітрили,

амідазоліни, аміни, алканоламіди, четвертинні амонієві солі.

Вони можуть викликати корозію кольорових металів і, в не-

значній мірі, корозію сталевих, чавунних, алюмінієвих дета-

лей. Їх вміст у нафтах може перевищувати 1%. Концентрація

фенолів у нафтах невелика (до 0,049%). Вони характеризу-

ються високою реактивною здатністю, полярністю, окисно-

відновними властивостями. Значний вміст кисневих сполук

характерний для висококиплячих і залишкових фракцій на-

фти. Асфальтени містять 1-9% кисневмісних продуктів, у

т.ч. до 60% естерних, до 20% – карбонільних і гідроксильних

структур. В.С.Бойко.

НАФТИ КЛАСИФІКАЦІЯ, -…, -ії, ж. * р. нефти классифи-

кация; а. oil classiﬁ cation; н. Erdölklassiﬁ kation f – розподіл

нафт на класи, типи, групи і види. За складом дистилятної

частини нафти ділять на п’ять класів: метанова, метано-на-

фтенова, нафтенова, метано-нафтено-ароматична і нафтено-

ароматична.

За вмістом сірки нафту ділять на малосірчисту (до 0,5%),

сірчисту (0,5-2%) і високосірчисту (понад 2%).

За вмістом фракцій, що википають при перегонці до те-

мператури 350°С, її ділять на типи: Т

1 (понад 45%), Т2 (30-

45%), Т

3 (менше 30%).

За вмістом базових мастил нафти ділять на чотири гру-

пи: М

1 (понад 25%), М2 (20-25%), М3 (15-20%) і М4 (менше

15%).

За вмістом твердих парафінів її ділять на три види: П

1 (ме-

нше 1,5%), П

2 (1,5-6%), П3 (понад 6%).

За вмістом смол і асфальтенів нафту ділять на малосмо-

листу (до 10%), смолисту (10-20%) і високосмолисту (понад

20%).

У практиці вживається умовний поділ нафти на легку, се-

редню і важку відповідно з густиною до 850, 850 – 950 і по-

над 950 кг/м

Нафта і газ є єдиними корисними копалинами (правда,

до них вже починаємо стихійно відносити і чисту питну під-

земну воду), що мають здатність переміщатися. Через свою

рухомість вони можуть завдавати шкоди довкіллю, але і нако-

пичуються в надрах та утворюють поклади. Див. також класи-

фікація нафт. В.С.Бойко.

НАФТИ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ГРУПОВОГО СКЛАДУ, -…, -

ів, -…, мн. * р. нефти методы анализа группового состава; а.

analysis methods of oil type content, н. Analysenmethoden f pl der

Erdölgruppenzusammensetzung – сукупність неінструменталь-

них методів аналізу (за критичними температурами розчи-

нення; рефрактометричний, газохроматографічний; рідинної

хроматографії на силікагелі в присутності флуоресціюючих

індикаторів; оборотної газової хроматографії; екстрактивної

кристалізації) і методів мас-спектрометрії, хромато-мас-спе-

ктрометрії, спектрального аналізу, функціонального аналізу

(для сірко-, азото- і кисневмісних сполук).

НАФТИ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СКЛА-

ДУ, -…, -ів, -…, мн.* р. нефти методы анализа индивиду-

ального состава; а. analysis methods of oil individual content,

н. Analysenmethoden f pl der Erdölindividualzusammensetzung

– сукупність методів газової хроматографії (для аналізу на-

фтових газів, бензинових фракцій, висококиплячих вуглево-

днів, невуглеводневих компонентів) і аналітичної реакційної

газової хроматографії. На сьогодні у складі нафт виявлено

близько 1000 індивідуальних сполук. Більша частина з них

належить до вуглеводнів, бл. 250 – до сірко-, бл. 85 – до кисне-

і понад 30 – до азотовмісних сполук.

НАФТИ МЕТОДИ СТРУКТУРНО-ГРУПОВОГО АНАЛІЗУ,

-…, -ів, -…, мн.* р. нефти методы структурно-группового

анализа; а. methods of oil structural and type content, н. Struk-

turgruppenmethoden f pl der Erdölanalyse – сукупність мето-

дів кореляції складу і фізико-хімічних констант для легких

і середніх фракцій (“молекулярна маса – елементний склад

фракцій”, “питома рефракція – густина – молекулярна маса”

тощо) і аналізу асфальтено-смолистих речовин (методи уль-

трацентрифугування, кріоскопічний, світлорозсіювання,

молекулярної плівки, дослідження гідродинамічних характе-

ристик, фракціонування, рентгенографії, електронної мікро-

скопії, термічного аналізу і т.д.).

НАФТИ МІКРОЕЛЕМЕНТИ, -…, -ів, мн. * р. нефти мик-

роэлементы; а. oil trace elements, н. Erdölmikroelemente n pl

– метали (понад 30 елементів) і неметали (бл. 20 елементів),

які містяться в нафті (V, Ni, Fe, Zn, Al, Hg, Cd, Cu, Mn, Se,

As, Pb, Sb, Ba, Mo, Cr, Ag, Au, Na, Ca, Br, Si, Sr, Co, Ti, Ga, Sn

тощо). Частина металів у нафтах знаходиться в формі солей

органічних кислот і хелатних комплексів, у яких атом мета-

лу розміщений в центрі порфіринового циклу або в пусто-

тах конденсованих ароматичних фрагментів, а основна маса

– в формі складних полідентатних комплексів. Багато з таких

комплексів можуть вступати в йонний обмін з металами, які

присутні в розчинах або на поверхні гірських порід, що кон-

тактують з нафтою. Найбільша кількість металів міститься

в асфальтено-смолистих речовинах. Ванадій повністю конце-

нтрується в асфальтено-смолистих речовинах. Нікель також

сконцентрований у найбільш високомолекулярній частині на-

фти. В.С.Бойко.

НАФТИ ПАРАФІНИСТІ, нафт, -их, мн. * р. нефти парафи-

нистые, а. parafﬁ n oils; н. Parafﬁ nöle n pl – нафти, що містять

значну кількість розчинених парафінів. Всі нафти містять у

своєму складі певну кількість парафінів, вміст їх коливається

від 0,2 до 30 мас. % і більше. Як правило, нафта як сировина

для отримання палива і масел за вмістом парафінів поділя-

ється на 3 види: малопарафіниста (до 1,5% парафінів), пара-

фіниста (від 1,5 до 6,0%) і високопарафіниста (понад 6,0%).

Парафіни обмежено розчинні в нафтах. Випадання парафі-

нів із розчину негативно позначається на розробці нафтових

родовищ, експлуатації свердловин та транспортуванні видо-

бувної нафти.

НАФТИ СВІТЛІ ФРАКЦІЇ (ДИСТИЛЯТИ), -…, -их, -ій, (-ів),

мн. * р. нефти светлые фракции (дистилляты); а. light frac-

tions (distillates) of oil; н. helle Erdölfraktionen f pl (Destillate n

pl) – фракції, які википають за температур до 350 °С і тиску,

що трохи перевищує атмосферний. Звичайно, при атмосфер-

НАФ — НАФ

193

ній перегонці одержують такі фракції, назва яким присвоєна

в залежності від напрямку їх подальшого використання: поча-

ток кипіння: 140 °С – бензинова фракція; 140-180 °С – лігрої-

нова фракція (важка нафта), 140-220 °С (180-240 °С) – гасова

фракція, 180-350 °С (220-350 °С, 240-350 °С) – дизельна фра-

кція (легкий або атмосферний газойль, оляровий дистилят).

Див. також фракційний склад нафти.

НАФТИ СІРКОВМІСНІ СПОЛУКИ, -…, -их, -лук, мн. * р.

нефти серoсодержащие соединения; а. sulphur-bearing oil

compounds, н. schwefelhaltige Erdölverbindungen f pl – сполуки

насичені ациклічні C

nH2n+2S і циклічні CnH2n-рS (р = 0, 2, 4, 6),

тіофенові C

nH2n-4S і тіофено-циклоалкано-аренові CnH2n-рS (р

= 6, 8, 10, 14, 16, 18, 22, 24, 26, 28, 30, 32). До Н.с.с. належать

елементарна сірка, сірководень, дисульфіди, меркаптани (ті-

оли, тіофеноли, циклоалканотіоли, ареноалканолотіоли, тіо-

нафтоли), сульфіди (тіаалкани, тіаалкени, тіаалкіни; діарилсу-

льфіди, тіациклоалкани, алкиларилсульфіди, арилтіаалкани).

Вміст сірки у нафті становить 0,1-2,83% (мас.).

НАФТИ ТЕМНІ ФРАКЦІЇ, -…, -их, -ій, мн. * р. нефти фрак-

ции темные; а. dark fractions of oil; н. dunkle Erdölfraktionen

f pl – мазут і одержані з нього фракції. Продукти, одержані

при вторинних процесах переробки нафти, так само, як і при

первинній перегонці, відносять до світлих фракцій нафти,

якщо вони википають при температурах до 350 °С, і до тем-

них, якщо межі википання 350 °С і вище. Див. також фрак-

ційний склад нафти.

НАФТИ ТОВАРНІ КОНДИЦІЇ, -…, -их, -ій, мн. * р. нефти

товарные кондиции; а. tank oil standards, saleable oil stand-

ards, н. Tankererdölkonditionen f pl – вимоги до якості нафти,

яку здають нафтотранспортним підприємствам, щодо вмісту

води (не більше 0,5-1%), хлористих солей (не більше 100-

1800 мг/л), механічних домішок (не більше 0,05%) і тиску

насиченої пари за температури здавання (не більше 0,06665

МПа). Див. якість товарної нафти.

НАФТИ ТОВАРНІ ЯКОСТІ, -…, -их, -ей, мн. * р. нефти то-

варные качества; а. properties of tank oil; н. Tankererdöleigens

chaften f pl – фракційний і груповий склади нафти, вміст сір-

ки і масел, теплота згоряння. Див. якість товарної нафти.

НАФТИДИ, -ів, мн. * р. нафтиды, а. naphtides; н. Naphthide n

pl – група природних бітумів, що включає нафту, гази приро-

дні горючі, газоконденсати, а також природні похідні нафти:

мальти, асфальти, асфальтити, оксикерити, гумінокерити,

керити, антраксоліти, озокерити тощо. Межі між переліче-

ними класами Н. визначаються фіз.-хім. показниками.

НАФТОБАЗА, -и, ж. * р. нефтебаза; а. oil tank farm, bulk

plant, petroleum storage depot, н. Öltanklager n – комплекс спо-

руд і пристосувань для приймання, зберігання, перевантажен-

ня з одного виду транспорту на інший і відпускання нафти

і нафтопродуктів. Н. розрізняють: за характером операцій

– перевалочні, розподільні, перевалочно-розподільні і приза-

водські; за способом постачання – водні (морські і річкові),

залізничні, трубопровідні, автотранспортні; за номенклату-

рою нафтопродуктів і нафт, що зберігаються. Залежно від

сумарної місткості резервуарів і тари для зберігання нафти і

нафтопродуктів поділяються на 3 категорії (І – понад 100000

, ІІ – від 20000 до 100000 м

, ІІІ – до 20000 м

НАФТОВА ВАННА, -ої, -и, ж. * р. нефтяная ванна; а. oil

bath, oil patch, н. Erdölbad n – спосіб ліквідації прихоплення

бурового інструмента внаслідок прилипання до стінки сто-

вбура свердловини, суть якого полягає в нагнітанні легкої, ма-

лов’язкої безпарафінистої нафти в інтервал прихоплення.

НАФТОВА ГЕОЛОГІЯ, -ої, -ії, ж. * р. нефтяная геология, а.

oil geology, н. Erdölgeologie f – розділ геології, що вивчає фор-

ми скупчень нафти і газу в надрах Землі, умови їх виникнен-

ня, перетворення, руйнування і закономірностей розміщення.

Наукові і практичні цілі: розробка теорії нафтоутворення, а

також методів пошуку і розвідки родов. нафти і газу; пер-

спективна оцінка виявлених і потенційно нафтогазоносних

об’єктів. Н.г. тісно пов’язана з тектонікою, структурною,

історичною і регіональною геологією, літологією, геохімією,

геофізикою і гідрогеологією. Осн. теоретичні проблеми: похо-

дження і перетворення вуглеводнів у земній корі (цей розділ

відособився в самост. напрям досліджень – геохімію нафти і

газу); формування і руйнування покладів цих корисних копа-

лин; закономірності розміщення скупчень нафти і газу.

НАФТОВА ЕМУЛЬСІЯ, -ої, -ії, ж. – Див. емульсія

нафтова.

НАФТОВА ОБЛЯМІВКА, -ої, -и, ж. * р. нефтяная отороч-

ка; а. oil fringe, oil rim, н. Erdölsaum m – нафтова частина га-

зонафтового або газоконденсатно-нафтового покладу, розмір

і геологічні запаси якої набагато менші від газової (газокон-

денсатної) частини двофазного покладу. Залежно від розмірів

Н.о. розділяють на промислові і непромислові. За умовами

залягання відносно газової частини покладу виділяють під-

стеляючі і обрисовуючі Н.о.

НАФТОВА ПРОВІНЦІЯ, -ої, -ії, ж. * р. нефтяная провин-

ция; а. petroliferous province; н. Erdölprovinz f – велика геогра-

фічна територія, яка об’єднує сукупність суміжних нафтога-

зоносних областей і в якій зустрічаються родовища нафти і

газу в однакових або близьких геологічних умовах. Див. наф-

тогазоносна провінція.

НАФТОВА РОПА, -ої, -и, ж. – староукраїнська назва наф-

ти. Зустрічається в документах ХVІ ст. Див. також скельний

олій.

НАФТОВА СВЕРДЛОВИНА, -ої, -и, ж. * р. нефтяная

скважина; а. oil well; н. Erdölbohrung f, Erdölsonde f – свер-

дловина, що призначена для розкриття нафтового покладу і

видобування з нього нафти і нафтового газу. Н.с. поділяють

на видобувні, нагнітальні, оціночні, п’єзометричні і спостере-

жні. Конструкція Н.с. вибирається виходячи з особливостей

геологічної будови родовища, глибини місцезнаходження по-

кладу, призначення свердловини та інших факторів. Констру-

кція і обладнання видобувних свердловин, крім того, залежать

від способу видобування нафти (див. також газліфт, насосне

видобування, фонтанне видобування нафти). Кількість і роз-

міщення Н.с. на площі нафтового покладу визначається при

складанні проекту його розробки залежно від геологічної бу-

дови покладу, властивостей порід-колекторів і пластової на-

фти, а також від вибраної для даних умов системи розробки.

В.С.Бойко.

НАФТОВА СВЕРДЛОВИНА МАЛОДЕБІТНА, -ої, -и, -ої,

ж. * р. нефтяная скважина малодебитная; а. marginal oil

well, idle producer, stringer, stripper, н. Sonde f mit geringer För-

derrate, geringproduktive Sonde f – нафтова свердловина з де-

бітом до 5 м

/доб незалежно від висоти підняття рідини.

НАФТОВА ШАХТА, -ої, -и, ж. * р. нефтяная шахта; а. oil

mine; н. Erdölschacht m – єдина система підземних споруд у

межах шахтного поля (два шахтних стовбури – головний і

допоміжний, штреки, канави, колодязі), де видобувається на-

фта з пласта за рахунок стікання її по виробках (звичайно

в комбінації з підземними свердловинами – вертикальними,

похилими, довгими горизонтальними) або рідше – нафто-

насичена порода з наступною обробкою і екстракцією з неї

нафти. Див. шахтна розробка нафтових родовищ. В.С.Біле-

цький.

НАФТОВЕ РОДОВИЩЕ, -ого, -а, с. * р. нефтяное место-

рождение; а. oil ﬁ eld, petroleum deposit, н. Erdölfeld n, Erd-

öllagerstätte f – cукупність покладів нафти, приурочених до

НАФ — НАФ

194

однієї або декількох пасток (рис. 1 – 6), які контролюються

єдиним структурним елементом, і розміщених на одній лока-

льній площі. Границі суміжних Н.р. проводяться по контурах

суміжних покладів сусідніх площ. Більшість запропонованих

класифікацій Н.р. базується на тектонічних уявленнях. Н.р.

приурочені до таких основних тектонічних елементів: пла-

тформ з докембрійською (дорифейською або частково бай-

кальською) складчастою основою; молодих платформ з па-

леозойською і частково байкальською складчастою основою;

крайових прогинів перед складчастими спорудами герцинсь-

кого, мезозойського, альпійського віку; епігеосинклінальних

орогенних областей; епіплатформних орогенних областей.

Основні параметри, які характеризують Н.р.: геологічна

будова площі родовища; розміщення локальної структури

стосовно структур вищого порядку, наявність різних стру-

ктурних планів, характеристика продуктивних горизонтів

і флюїдоупорів, типи і кількість пасток і покладів, фазовий

стан вуглеводнів у покладах, запаси, їх густина по площі та

ін. Н.р. може об’єднувати декілька структурних поверхів,

що значно ускладнює його розвідку і розробку та вимагає

вивчення співпадінь у плані контурів покладів між собою і з

контурами структур. За кількістю покладів Н.р. можуть бути

однопокладовими або багатопокладовими, за фазовим вміс-

том вуглеводнів – нафтові, газонафтові, газоконденсатно-на-

фтові. За запасами виділяють супергігантські (понад 500 млн

Ðèñ. 1. Ñõåìè ïëàñòîâèõ ïîêëàä³â íàôòè ³ ãàçó: à – ñêëåï³í÷àñò³

íåïîðóøåí³; á, â – ñêëåï³í÷àñò³ ïîðóøåí³ ï³äêèäîì ³ íàñóâîì;

ã-³ – åêðàíîâ³ (ã, ä – òåêòîí³÷íà, å, º – ñòðàòèãðàô³÷íà,

æ, ç – ë³òîëîã³÷íà, è – ä³àãåíåòè÷íà, ³ – ã³äðàâë³÷íà åêðàí³çàö³ÿ).

Ðèñ. 3. Ñõåìè ìàñèâíèõ ïîêëàä³â íàôòè ³ ãàçó: à – ó ñòðóêòóðíèõ

âèñòóïàõ; á – â åðîç³éíèõ âèñòóïàõ; â – ó á³îãåííèõ (ðèôîãåííèõ)

âèñòóïàõ; ã – åêðàíîâàí³ ïîêëàäè.

Ðèñ. 5. Ñõåìè ïîêëàä³â íåïðàâèëüíî¿ ôîðìè, îáìåæåíèõ ç óñ³õ

ñòîð³í: à – ó ïîðèñòèõ àáî òð³ùèíóâàòèõ ïîðîäàõ; á – îáìåæåí³

âîäîíàñè÷åíèìè ïîðîäàìè.

Ðèñ. 2. Ñõåìè ðîäîâèù íàôòè ³ ãàçó àíòèêë³íàëüíèõ ñêëàäîê:

à, á – íåïîðóøåíèõ ³ ïîðóøåíèõ; â – ïîõîâàíèõ; ã – ìàëîàìïë³òóä-

íèõ; ä-æ – óñêëàäíåíèõ ãëèíèñòèì ³ ñîëÿíèì ä³àï³ðèçìîì, ãðÿçåâèì

âóëêàí³çìîì, äàéêàìè âèâåðæåíèõ ïîð³ä; ç – íàñóíåíèõ ïîêðèâ³â.

Ðèñ. 4. Ñõåìè ðîäîâèù íàôòè ³ ãàçó ó âèñòóïàõ íà ñèíêë³íàëÿõ:

à, á – ðîäîâèùà åðîç³éíèõ ³ ðèôîãåííèõ âèñòóï³â; â – ðîäîâèùà

ñèíêë³íàëåé.

Ðèñ. 6. Ñõåìè ðîäîâèù íàôòè ³ ãàçó ó ìîíîêë³íàëÿõ:

à – â çîíàõ ðîçëîì³â; á – ç âèêëèíþâàííÿì;

â – â çîíàõ ñòðàòèãðàô³÷íèõ íåóçãîäæåíü.

НАФ — НАФ

195

т нафти), гігантські (від 100 до 500 млн т), великі (від 30 до

100 млн т), середні (від 10 до 30 млн т), дрібні (менше 10 млн

т) і непромислові Н.р. В.С.Бойко.

НАФТОВИДОБУВАННЯ, -…, с. * р. нефтедобыча, а. oil

production, н. Erdölgewinnung f – видобування нафти і су-

путніх нафтових газів із земних надр, збирання цих проду-

ктів і попереднє очищення їх від води та твердих домішок.

Основні способи нафтовидобування: фонтанний (з викори-

станням природного фонтанування нафти), компресорний і

глибиннонасосний – найпоширеніший (із застосуванням за-

нурених у бурову свердловину штангових та інших насосів). У

сепараторах з видобутої нафти відокремлюють супутній газ

і тверді домішки, на спеціальних установках її зневоднюють

і знесолюють, після чого перекачують по нафтопроводах за

призначенням. В Україні (на західноукраїнських землях) пер-

шу нафту механізованим способом (із свердловин) одержано

в 1862 році. В.С.Бойко.

НАФТОВИЙ ВАЛ, -ого, -у, ч. * р. нефтяной вал; а. oil bank;

н. Erdölwelle f – суцільна маса (зона) підвищеної нафтонаси-

ченості у вигляді валу перед водонафтовим фронтом у по-

кладі під час витіснення газованої нафти водою (полімерним

розчином і т. д.).

НАФТОВИЙ ГАЗ, -ого, -у, ч. * р. нефтяной газ, а. oil gas;

petroleum (associated) gas; н. Erdölbegleitgas n, Erdölgas n,

Naphthagas n, Fettgas n, Ölgаs n –1) Вуглеводневий газ (в

основному насичені вуглеводні), який видобувається разом

з нафтою (попутно). Відокремлюється під час її сепарації.

Н.г. – газ, розчинений у нафті при пластових умовах; виді-

ляється при експлуатації нафтових покладів внаслідок зни-

ження пластового тиску нижче за тиск насичення нафти.

Вміст Н.г. (м

/т) у нафтах (газовий чинник) коливається від

3-5 у верхніх горизонтах до 200-250 і більше у глибоких пла-

стах. За складом Н.г. поділяють на вуглеводневі (95-100%

вуглеводнів), вуглеводневі з домішкою вуглекислого газу (СО

4-20%), вуглеводневі з домішкою азоту (N

2 3-5%), вуглевод-

нево-азотні (N

2 до 50%); за співвідношенням метану і його

гомологів – на сухі (СН

4 понад 85%, С2Н5+вищі 10–15%) і жирні

(СН

4 60–85%, С2Н5+вищі 20–35%). Для встановлення кількості

і складу Н.г. проби нафти, відібрані на гирлі свердловини або

в пластових умовах (глибинним пробовідбірником), піддають

дегазації. Через часткову дегазацію нафти у привибійній зоні

і піднімальних трубах Н.г., відібраний на гирлі свердловини,

містить більше метану і менше його гомологів, ніж газ з гли-

бинних проб нафти. Н.г. використовується як паливо (отри-

мують “скраплений” пропан-бутановий газ і газовий бензин)

і в нафтохімічній промисловості (виробництво полімерних

виробів та ін.). Термін “попутний газ” не рекомендується.

2) Газ (ненасичені вуглеводні, водень) термічної й каталітич-

ної переробки (крекінгу або піролізу) нафти. Використовують

як паливо, як сировину для одержання етилового спирту, бар-

вників тощо. Син. – попутний газ.

Див. також: газу нафтового видобуток, коефіцієнт вико-

ристання ресурсів нафтового газу, газу нафтового пластові

ресурси, газу нафтового робочі ресурси. В.С.Бойко.

НАФТОВИЙ ЗБІРНИЙ ПУНКТ, -ого, -ого, -у, ч. * р. нефтя-

ной сборный пункт; а. oil gathering point; н. Erdölsammelpunkt

m, Erdölsammelstation f – комплекс споруд, призначений для

збирання і промислової обробки продукції нафтових свердло-

вин Н.з.п. забезпечує підготовку нафти і газу до транспорту-

вання, а також зберігання нафти і очищення пластової води.

До складу Н.з.п. входять установка сепарування, зневоднення

і знесолення нафти, очищення пластових вод, осушування і

очищення газу, резервуарні парки, насосні станції, газоко-

мпресорні станції, система технологічних трубопроводів,

факельна система, об’єкти енерго- і водопостачання та ін.

В.С.Бойко.

НАФТОВИЙ ПЛАСТ, -ого, -а, ч. – Див. нафтогазоносний

пласт.

НАФТОВИЙ ПОКЛАД, -ого, -у, ч. * р. нефтяная залежь,

а. oil ﬁ eld, oil pool; н. Erdöllager n – природне одиничне ску-

пчення нафти у пастці, утвореній пластом-колектором і

покришкою (покриттям), яке контролюється єдиним водона-

фтовим контактом (ВНК). Межа між суміжними поклада-

ми в одному пласті проводиться за зміною положення ВНК.

Н.п. звичайно оконтурюється водою: законтурною (поза вну-

трішнім контуром нафтогазоносності) або підошовною (яка

знаходиться під покладом нафти); рідше буває обмежений з

усіх боків непроникними породами і не має контакту з во-

дою (піщана лінза). Осн. параметри Н.п.: площа, ефективна

потужність (товщина), пористість, проникність і нафтона-

сиченість колектора, пластова т-ра, пластовий тиск, висот-

не положення ВНК. За запасами Н.п. поділяють на унікальні

(понад 300 млн т), гігантські (від 100 до 300 млн т), великі

(від 30 до 100 млн т), середні (від 10 до 30 млн т), дрібні (до

10 млн т) і непромислові. Крім того, Н.п. характеризують за

будовою колектора в пастці (пластові, масивні); за типом

колектора (поровий, тріщинний, кавернозний, змішаний); за

типом екрана в пастці (склепінчасті, літологічно, стратигра-

фічно, тектонічно, гідродинамічно екрановані і ін.); за якістю

нафти, густиною, в’язкістю, структурно-груповим складом;

кількістю і складом розчиненого в ній газу та інших компо-

нентів. Режими робіт Н.п. при експлуатації визначаються

характером прояву рушійних сил, які зумовлюють приплив

нафти до експлуатаційних свердловин; залежать від геологі-

чної будови і фізико-хімічних властивостей пласта і нафти,

а також від штучно створюваних умов розробки. Сукупність

покладів, приурочених до загальної ділянки земної поверхні і

підлеглих єдиній тектоніч. структурі, утворює нафтове родо-

вище. Див. водонафтовий поклад, газонафтовий поклад, на-

фтовий поклад з газовою шапкою, газоконденсатно-нафто-

вий поклад, нафтовий поклад з газоконденсатною шапкою.

В.С.Бойко.

НАФТОВИЙ ПОКЛАД З ГАЗОВОЮ ШАПКОЮ, -ого, -у,

…, ч. * р. нефтяная залежь с газовой шапкой; а. gas cap oil

pool, н. Erdöllager n mit der Gaskappe – Див. газонафтовий

поклад.

НАФТОВИЙ ПОКЛАД З ГАЗОКОНДЕНСАТНОЮ ШАП-

КОЮ, -ого, -у, …, ч. * р. нефтяная залежь с газоконденса-

тной шапкой; а. gas (condensate) cap oil pool, н. Erdöllager n

mit der Gaskondensatkappe – Див. газоконденсатно-нафтовий

поклад.

НАФТОВИЙ ПРОМИСЕЛ (НАФТОПРОМИСЕЛ), -ого, -у,

(-у), * р. нефтяной промысел (нефтепромысел), а. oil ﬁ eld; н.

Erdölfeld n, Erdölförderfeld n, Naphthagrube f – технологічний

комплекс, призначений для видобутку і збору нафти на ро-

довищі, а також обробки продукції (нафти, нафтового газу,

пластової води) з метою підготовки її до подальшого транспо-

ртування споживачам. Споруди та комунікації Н.п. підрозді-

ляються на основні (експлуатаційні, нагнітальні і контрольні

свердловини, трубопроводи, насосні і газокомпресорні стан-

ції, установка підготовки нафти і води, резервуарні парки та

інші) і допоміжні (об’єкти енерго- і водопостачання, каналіза-

ції і зв’язку, механічні майстерні, транспортна мережа та ін.).

Сучасні Н.п. характеризуються високим рівнем автоматизації

і телемеханізації, що дозволяє здійснювати контроль і управ-

ління режимами експлуатації нафт. свердловин, систем збору

і підготовки нафти, газокомпресорними, нафто- і водонасос-

НАФ — НАФ

196

ними станціями. В кінці ХХ ст. бл. 85-90% нафти добувалося

на комплексно-автоматизованих промислах. В.С.Бойко.

НАФТОВИЙ РЕЗЕРВУАР, -ого, -а, ч. – Див. резервуар на-

фтовий.

НАФТОВИЛУЧЕННЯ ІЗ [НАФТОВОГО] ПЛАСТА, -…,

с. * р. нефтеотдача нефтяного пласта; а. oil recovery ra-

tio, production rate of an oil reservior, н. Erdölabgabefaktor m,

Erdölextraktionsgrad m – ступінь вилучення нафти з продук-

тивних пластів у процесі розробки родовища. Для кількісної

оцінки Н. використовують коефіцієнт Н. (β) – відношення

видобутої кількості нафти до початкових запасів (величини

зводяться до стандартних або пластових умов); виражається

в частках одиниці або у відсотках. Н. визначається ступенем

(повнотою) вилучення нафти з об’ємів продуктивного пласта

(об’єкта), які беруть участь у процесі розробки (т.зв. коефіці-

єнт витіснення β

ВИТ.), і часток цих об’ємів у сумарному об’ємі

нафтонасичених порід пласта (коефіцієнт охоплення β

ОХОПЛ):

β = β

ВИТ. βОХОПЛ. Іноді в ході проведення прогнозних розраху-

нків Н. вводять додатково коефіцієнти, які дають змогу вра-

ховувати несприятливий вплив інших факторів. Розрізняють

поточне Н. (яке визначається в процесі розробки родовища),

кінцеве (на момент завершення розробки, яке здійснюєть-

ся на природних режимах виснаження покладу), додаткове

(досягається застосуванням методів підвищення Н. пласта),

а також безводне (визначається до моменту прориву води у

видобувні свердловини). Син. – нафтовіддача (не рекоменд.).

В.С.Бойко.

НАФТОВИЛУЧЕННЯ КІНЦЕВЕ, -…, -ого, с. * р. конечное

нефтеизвлечение; а. ultimate oil recovery; н. ﬁ nale Erdölförde-

rung f – досягнуте нафтовилучення із пласта на межі еконо-

мічної доцільності його експлуатації. Коефіцієнт Н.к. прямує

до нуля не тільки за нескінченного розрідження сітки свер-

дловин, але й за її нескінченного ущільнення. Це пов’язано з

тим, що за дуже щільної сітки свердловин витрати на їх екс-

плуатацію настільки великі, що собівартість навіть перших

тонн нафти, видобутих із пласта, значно перевищує гранич-

ну собівартість нафти (через значне зниження граничної об-

водненості продукції і малий об’єм води, яка пройшла через

пласт). Розрідження сітки свердловин призводить до змен-

шення Н.к. внаслідок переривчастості пласта, його неодно-

рідності і т. ін. За деякої густоти сітки свердловин спостеріга-

ється максимум коефіцієнта Н.к., а оптимальний коефіцієнт

Н. к. зміщений відносно максимального в сторону меншої

густоти сітки свердловин (у бік більшої площі, що припадає

на одну свердловину), що покращує загальні економічні пока-

зники розробки. В.С.Бойко.

НАФТОВИЛУЧЕННЯ ФІЗИЧНЕ, -…, -ого, с. * р. физичес-

кое нефтеизвлечение; а. physical oil recovery; н. physikalische

Erdölförderung f – максимально можливе нафтовилучення із

пласта за заданого режиму його розробки незалежно від три-

валості і вартості його отримання. На Н.ф. впливають лише

геолого-фізичні фактори. Коефіцієнт Н.ф. прямує до нуля за

нескінченного розрідження сітки свердловин і прямує до ма-

ксимальної значини за нескінченного ущільнення сітки све-

рдловин. В.С.Бойко.

НАФТОВІ ВОДИ, -их, вод, мн. * р. нефтяные воды, а. oil wa-

ter, н. Erdölbegleitwasser n, Erdölwasser n – води нафтоносних

горизонтів; знаходяться в тісному взаємозв’язку з нафтою і

розчиненим у ній газом. За умовами залягання в нафтовому

пласті і за співвідношенням з нафтовим покладом розрізня-

ють: крайові (контурні) і підошовні. Якщо нафтовий пласт

відслонений, його верхня частина до деякої глибини може

бути заповнена верхньою крайовою водою (атмосферного по-

ходження). Нижня крайова вода підпирає поклади поза зовні-

шнім контуром нафтогазоносності. В повністю водоплавній

частині покладу (в нафтоносних структурах з невеликими ку-

тами падіння пластів і в пластах з великою товщиною колек-

торів, де нафта насичує тільки верхню частину пласта) води,

які підпирають поклад, називаються підошовними водами.

Гідрохімічний склад Н.в. відображає літологічні особливості

продуктивного горизонту і склад покладів. Для крайових Н.в.

нафтових покладів характерні вищі концентрації органічних

кислот, бензолу, фенолів, важких вуглеводнів. Води газових

покладів звичайно менш багаті органічними компонентами.

Ця особливість часто є ознакою наявності або відсутності

нафтової облямівки. Для Н.в. характерний широкий діапазон

мінералізації, але частіше за все вони високомінералізовані

(до 200 г/л та більше). За йонно-сольовим складом виділяють

хлоридні кальцієво-натрієві, хлоридні кальцієво-магнієві і

гідрокарбонатно-натрієві Н.в. Останні характеризуються пе-

реважно невеликою мінералізацією (до 10 г/л). Вони суттєво

відрізняються від інших типів природних вод майже повною

відсутністю сульфатів, підвищеними концентраціями I, Br,

B, Ba, Ra, Sr, V, Ni та інших мікроелементів, високою газо-

насиченістю вуглеводнями (до пентану включно), сірковод-

нем, вуглекислотою, підвищеним вмістом органічних кислот,

бензолу, фенолів, біогенного азоту, амонію. Надійна ізоляція

Н.в. від верхніх водоносних горизонтів забезпечує тривале

збереження їх специфічних особливостей. Хімічний склад і

властивості Н.в. суттєво впливають на повноту витіснення

нафти з пластів і враховуються при проектуванні розробки

родовищ, особливо з використанням заводнення і фізико-хі-

мічних методів підвищення нафтовилучення. Н.в., які над-

ходять разом з нафтою, ускладнюють процес видобування

нафти, зумовлюючи утворення твердих неорганічних солей

на внутрішніх поверхнях промислового обладнання. З метою

видалення Н.в. проводять знесолення і зневоднення нафти.

Найбільш поширеними гіпотезами походження Н.в. є: інфі-

льтраційна, викопних і похованих вод, органічна і ювенільна.

Однак жодна з них не пояснює все різноманіття і специфіку

Н.в. Ймовірно, Н.в. мають різне походження. Син.: пластові

води. В.С.Бойко, В.Г.Суярко.

НАФТОВІДДАЧА (НАФТОВОГО ПЛАСТА), -і, ж. * р. не-

фтеотдача (нефтяного пласта), а. oil recovery ratio; н. Erdöl-

abgabe f, Erdölextraktionsgrad m (der Erdölschicht) – показник,

що характеризує ступінь вилучення нафти з продуктивних

пластів у процесі розробки родовища. Для кількісної оцін-

ки Н. використовують коеф. Н. (β) – відношення видобутої

кількості нафти до початкових запасів (величини зводяться

до стандартних або пластових умов); виражається в частках

одиниці або у відсотках. Розрізняють поточну Н. (яка визна-

чається в процесі розробки родовища), кінцеву (на момент

завершення розробки, яка здійснюється при природних ре-

жимах виснаження покладу), додаткову (досягається застосу-

ванням методів підвищення Н. пласта), а також безводну (ви-

значається на момент прориву води у видобувні свердловини).

Найбільший вплив на Н. мають в’язкість нафти (чим більша

в’язкість, тим менша Н.), геол. будова родовища і пластово-

водонапірної системи (чим більше в продуктивному інтерва-

лі виділяється пластів і пропластків, що характеризуються

уривчастістю простягання, неоднорідністю властивостей

колекторів, тим менша Н.), а також системою розробки родо-

вища і видом пластової енергії, що зумовлює приплив нафти

до добувних свердловин. За природних режимів виснаження

нафтового покладу і сприятливих геолого-геохімічних умов

(в’язкість нафти – 1,25-5,0 МПа·с, незначні неоднорідності

пласта) коеф. Н. складає: при пружно-водонапірному ре-

жимі – 50-70%; режимі газованої рідини (розчиненого газу)

НАФ — НАФ

197

– 25-35%; гравітаційному – 30-40%; газонапірному – 35-40%.

Найбільша нафтовіддача (65-70%) при сучасних системах

розробки нафт. родов. досягається нагнітанням у пласт спе-

ціальних робочих аґентів. Перспективним є застосування

таких способів збільшення Н.: закачування у пласт води з

добавками ПАР (що приводить до різкого зниження поверх-

невого натягу на межі нафти з водою або нафти з породою),

газоводяних сумішей, що змішуються з нафтою у пластових

умовах (вуглеводневі розчинники, а також суміші вуглеводне-

вих газів і СО

2). При вилученні високов’язкої нафти ефекти-

вними є теплові методи впливу на пласт, що передбачають

закачування в пласт теплоносія або ґенерування тепла безпо-

середньо в пласті. В.С.Бойко.

НАФТОВІ КОНГРЕСИ, -их, -сів, мн. – Див. світові нафтові

конгреси.

НАФТОВІ МАСЛА, -их, -сел, мн. * р. нефтяные масла; а.

petroleum oils, mineral oils, н. Mineralöle n pl – Див. масла мі-

неральні.

НАФТОГАЗОВА ГАЛУЗЬ, -ої, -і, ж. * р. нефтегазовая от-

расль; а. oil-and-gas branch, petroleum industry branch; н. Erd-

öl- und Erdgasindustriezweig m – галузь економіки, яка разом з

іншими галузями забезпечує пошук, розвідку та розробку ро-

довищ нафти і газу, транспортування, переробку, зберігання

і реалізацію нафти, газу та продуктів їх переробки. Див. на-

фтогазовий комплекс.

НАФТОГАЗОВЕ РОДОВИЩЕ, -ого, -а, с. * р. нефтегазо-

вое месторождение; а. oil-and-gas ﬁ eld; н. Erdöl- und Erdgas-

lagerstätte f – родовище, яке характеризується переважанням

сумарних запасів нафти над геологічними запасами газу (по-

ряд з нафтогазовими в розрізі родовища можуть зустрітися

газонафтові, нафтові, газоконденсатногазові поклади). Див.

газонафтове родовище, нафтовий поклад, газонафтовий по-

клад, нафтовий поклад з газовою шапкою.

НАФТОГАЗОВИЙ КОМПЛЕКС (ПРОМИСЛОВІСТЬ), -

ого, -у, ч. (і, ж.) * р. нефтегазовый комплекс (промышлен-

ность), а. oil and gas industry, petroleum and gas industry; н.

Erdöl-Gas-Industrie f – галузь важкої промисловості, підпри-

ємства якої розвідують, видобувають і переробляють нафту

та газ, транспортують і

зберігають їх. За запаса-

ми нафти та газу Україна

посідає четверте місце в

Європі після Норвегії, Ве-

ликобританії і Нідерландів.

На її території розташовані

три нафтогазових регіони:

Західний (Львівська, Івано-

Франківська, Чернівецька,

Закарпатська обл.), Схід-

ний (Полтавська, Сумська,

Харківська та Чернігівська

обл.) та Південний (Причо-

рноморсько-Кримський).

Таким чином, промислові і

прогнозовані запаси нафти

в Україні залягають у Дніп-

ровсько-Донецькій нафто-

газоносній області, Карпат-

ській та Причорноморській

нафтогазоносних провінці-

ях. На державному балансі

нараховується 289 родовищ

вуглеводнів. Експлуатується

понад 4300 нафтових та га-

зових свердловин. Потреби

України за рахунок власного

видобутку забезпечуються

нафтою на 10-12 %, а газом

на 20-22 %. Розроблена про-

відними фахівцями програ-

ма “Нафта і газ України до

2010 р.” передбачає довести

сумарні обсяги видобутку

нафти з конденсатом до 7,5

млн т (для порівняння – у

1996 – 1997 рр. – по 4,1 млн

т), а газу - до 35 млрд м

(у

1996 – 1997 рр. – 18,1-18,4

млрд м

Особливо важливі об’єк-

ти нафтогазової галузі, пе-

релік яких визначається Ка-

бінетом Міністрів України,

охороняються спеціалізова-

ними охоронними підрозді-

лами відповідно до чинного

законодавства. Режим охо-

Ïàíîðàìà ì. Áîðèñëàâà. Íàôòîâ³ âåæ³.

Ïîøòîâà ëèñò³âêà 1920-ò³ ðð.

Íàôòîãàçîâèé êîìïëåêñ Óêðà¿íè.

Ñòîð³íêè ç ³ñòîð³¿: 1 – íàôòîâà

ëàìïà, 1853 ð.; 2, 3 – ñòàíêè-

êà÷àëêè íàôòîâèäîáóâíèõ ñâåðä-

ëîâèí ð³çíèõ ðîê³â; 4-6 – ïðîêëà-

äåííÿ ìàã³ñòðàëüíèõ íàôòî- òà

ãàçîïðîâîä³â.

Ƚɚɡɨɜɿ ɚɝɟɧɬɢ

Ⱥɡɨɬ

Ⱦɜɨɨɤɢɫ

ɜɭɝɥɟɰɸ

Ƚɚɡ ɜɢɫɨɤɨɝɨ

ɬɢɫɤɭ

Ƚɚɡ ɞɢɦɨɜɢɣ

Ƚɚɡ ɿ ɜɨɞɚ

ɏɿɦɿɱɧɿ ɚɝɟɧɬɢ

ȿɦɭɥɶɫɿʀ

ɇɚɮɬɨɜɿ

ɦɿɰɟɥɹɪɧɿ

ɪɨɡɱɢɧɢ

ȼɨɞɹɧɿ

ɦɿɰɟɥɹɪɧɿ

ɪɨɡɱɢɧɢ

ɉɨɥɿɦɟɪɢ

Ʌɭɝɢ

ɉɚɪ

Ɍɟɩɥɨɜɿ ɚɝɟɧɬɢ

ɋɭɯɟ

ɝɨɪɿɧɧɹ

ȼɨɥɨɝɟ

ɝɨɪɿɧɧɹ

ɉɚɪɨɰɢɤɥɿɱɧɚ

ɞɿɹ

ɋɭɯɚ ɩɚɪɚ

ȼɨɥɨɝɚ ɩɚɪɚ

Ƚɚɪɹɱɚ ɜɨɞɚ

Ɂɚɜɨɞɧɟɧɧɹ

Ɍɟɯɧɨɥɨɝɿɹ

ɐɢɤɥɿɱɧɚ ɞɿɹ

Ɍɢɫɤ ɧɚɝɧɿɬɚɧɧɹ

Ɂɦɿɧɚ ɩɨɬɨɤɿɜ

ȿɤɫɩɥɭɚɬɚɰɿɹ

ɫɜɟ

ɞɥɨɜɢɧ

ɋɢɫɬɟɦɚ ɪɨɡɪɨɛɤɢ

Ɋɨɡɦɿɳɟɧɧɹ

ɫɜɟɪɞɥɨɜɢɧ

Ɉɛ’ɽɤɬɢ

ɪɨɡɪɨɛɤɢ

Ɋɨɡɤɪɢɬɬɹ

ɩɥɚɫɬɿɜ

Ìåòîäè çá³ëüøåííÿ íàôòîâ³ääà÷³ ïëàñò³â.

НАФ — НАФ

198

рони інших об’єктів нафтогазової галузі відповідні підпри-

ємства визначають самостійно з дотриманням вимог чинного

законодавства. Підприємства нафтогазової галузі зобов’язані

укомплектувати робочі місця кваліфікованими кадрами, за-

безпечувати їм безпечні умови праці.

Працівники, які забезпечують виробничі процеси в нафто-

газовій галузі, зобов’язані проходити спеціальну підготовку і

перевірку знань (атестацію) згідно з вимогами законодавст-

ва. Перелік спеціальностей і посад працівників, які повинні

проходити спеціальну підготовку і атестацію, затверджується

Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально упов-

новаженого центрального органу виконавчої влади, до відан-

ня якого належать питання охорони праці.Працівникам під-

приємств нафтогазової галузі, які перебувають у зоні впливу

шкідливих і небезпечних факторів, надаються передбачені

чинним законодавством пільги в порядку, встановленому Ка-

бінетом Міністрів України. Дисципліна праці працівників,

зайнятих на роботах з видобування нафти і газу на континен-

Таблиця 1. Динаміка фактичного видобутку нафти з конденсатом в Україні

№ Підприємства 1990 1991 1992 1993

тис.т % тис.т % тис.т % тис.т %

1. Видобуток нафти і газового конден-

сату

5253 100 4933 100 4474 100 4248 100

1.1.

1.2.

1.3.

1.4.

1.5.

Держнафтогазпром (НАК “Нафтогаз

України”), в т.ч.

ВАТ “Укрнафта”

ДК “Укргазвидобування”

ДАТ “Чорноморнафтогаз”

Інші підприємства

5253

4348

886

100

82,8

16,9

0,3

4933

4207

710

100

85,3

14,4

0,3

4474

3896

560

100

87,1

12.5

0,4

4248

3636

597

100

85,6

14,1

0,3

2. Видобуток нафти 4092 100 3945 100 3617 100 3335 100

2.1.

2.2.

2.3.

2.4.

2.5.

Держнафтогазпром (НАК “Нафтогаз

України”), в т.ч.

ВАТ “Укрнафта”

ДК “Укргазвидобування”

ДАТ “Чорноморнафтогаз”

Інші підприємства

4092

4076

100

99,6

0,15

0,25

3945

3928

100

99,6

0,1

0,3

3617

3599

100

99,5

0,1

0,4

3335

3318

100

99,5

0,1

0,4

Таблиця 1., продовження

№ 1994 1995 1996 1997 1998 1999

тис.т % тис.т % тис.т % тис.т % тис.т % тис.т %

1. 4202 100 4093 100 4103 100 4138 100 3900 100 3801 100

1.1.

1.2.

1.3.

1.4.

1.5.

4198

3528

634

99,9

84,0

15,1

0,8

0,1

4099

3315

642

97,9

81,0

15,7

1,2

2,1

3928

3192

668

175

95,7

77,8

16,3

1,6

4,1

3880

3114

682

258

93,8

75,3

16,5

2,0

6,2

3750

2993

675

150

96,2

76,8

17,3

2,1

3,8

3656

2951

631

145

96,2

77,6

6,6

2,0

3,8

2. 3159 100 2995 100 2956 100 2890 100 2692 100 2664 100

2.1.

2.2.

2.3.

2.4.

2.5.

3155

3139

99,9

99,4

0,1

0,4

0,1

2915

2894

97,3

96,6

0,1

0,6

2,7

2816

2793

140

95,3

94,5

0,1

0,6

4,7

2662

2611

228

92,1

90,3

1,2

0,6

7,9

2571

2519

121

95,6

93,6

1,6

0,4

4,4

2557

2491

107

96,0

93,5

2,2

0,3

4,0

Таблиця 1., закінчення

№

2000 2001 2002 2003 2004 2005

За станом на

01.07.2006

тис.т % тис.т % тис.т % тис.т % тис.т % тис.т % тис.т %

1. 3693 100 3709 100 3737 100 3975 100 4180 100 4358 100 2260 100

1.1.

1.2.

1.3.

1.4.

1.5.

3564,4

2864,6

634,7

65,1

128,11

96,5

77,6

17,2

1,8

3,4

3571,6

2811,4

687,3

72,9

137,12

96,2

75,8

18,5

2,0

3,7

3604,7

2812

701,2

91,5

132,67

96,4

75,2

18,8

2,4

3,6

3768,5

2895,3

787,2

86,0

206,6

94,8

72,8

19,8

2,2

5,2

3883,3

3025,6

782,5

75,2

296,76

92,9

72,4

18,7

1,8

7,1

4000,9

3120,6

796,3

84,1

356,51

93,9

71,6

18,3

1,9

8,2

2049

1581,8

419

48,2

210,59

90,6

70,0

18,5

2,1

9,3

2. 2619 100 2612 100 2627 100 2815 100 3004 100 3154 100 1630 100

2.1.

2.2.

2.3.

2.4.

2.5.

2523,2

2436,5

79,6

7,1

95,53

96,3

93,0

3,0

0,3

3,7

2507,8

2406,7

93,7

7,4

103,88

95,9

92,1

3,6

0,3

4,0

2533,2

2430,1

93,8

9,3

94,11

96,4

92,5

3,5

0,4

3,6

2680,5

2567,4

102,9

10,2

134,51

95,2

91,2

3,6

0,4

4,8

2821,9

2714,3

97,5

10,1

181,91

93,9

90,4

3,2

0,3

6,1

2901,9

2783,2

108,2

10,5

252,07

92,0

88,2

3,4

0,4

8,0

1464,4

1400,3

58,7

5,4

166,13

89,8

86,0

3,6

0,3

10,1

НАФ — НАФ

199

Таблиця 2. Поставка нафти в Україну

Роки

Обсяги поставок

Україна Росія Казахстан Інші країни Всього

млн т % млн т % млн т % млн т % млн т %

1989 4,4 7,15 55,1 89,6 - - 2,0 3,25 61,5 100

1990 4,1 7,1 51,6 89,0 - - 2,3 3,9 58,0 100

1991 3,9 7,4 46,5 88,2 - - 2,3 4,4 52,7 100

1992 3,6 9,6 33,3 88,5 - - 0,7 1,9 37,6 100

1993 3,3 14,4 19,5 85,2 - - 0,1 0,4 22,9 100

1994 3,2 17,1 13,8 73,8 1,7 9,1 - - 18,7 100

1995 3,0 18,5 10,8 66,7 2,3 14,2 0,1 0,6 16,2 100

1996 3,0 23,5 7,3 57,0 1,9 14,8 0,6 4,7 12,8 100

1997 2,9 24,6 5,4 45,8 3,5 29,6 - - 11,8 100

1998 2,77 21,4 7,1 56,3 2,8 22,3 - - 12,6 100

1999 2,6 21,7 7,8 65,0 1,6 13,3 - - 12,0 100

2000 2,5 30,5 3,8 46,3 1,9 23,2 - - 8,2 100

2001 2,4 15,5 9,3 60,0 3,8 24,5 - - 15,5 100

2002 2,3 10,9 16,5 78,1 2,3 11 - - 21,1 100

2003 2,1 8,6 21,3 87 1,1 4,4 - - 24,5 100

2004 2,3 9,7 20,8 87,0 0,8 3,3 - - 23,9 100

2005 2,5 14,7 14,5 85,3 ----17100

За станом на

01.07.2006 р. 1,8 24,3 5,6 75,7 ----7,4100

Табл. 3. Показники діяльності нафтопереробних заводів України

Показник Кременчу-

цький

Херсонсь-

кий

Одеський Дрогобиць-

кий

Надвірнянсь-

кий

Лисичансь-

кий

Усього

1998 р

Переробка нафти, тис.т

- у т.ч. давальницької,%

6124,4

1220,5

100

1990,3

100

701,2

940,9

1731,6

100

12708,9