Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 2 (Л-Р)

Подождите немного. Документ загружается.

221

Bi–U), відомі: в РФ (Ховуакси, Тува), Марокко (Бу-Аззер), Ка-

наді (Кобальт, Ельдорадо), М’янмі (Боудвін), Чехії і Німеччи-

ні (Рудні гори). Головні мінерали: рудні – нікелін, шмальтин,

хлоантит, скутерудит, сафлорит; жильні – кварц, кальцит.

Другорядні: рудні – глаукодот, арсенопірит, герсдорфіт, ко-

бальтин, лелінгіт, халькопірит, борніт, сфалерит, ґаленіт,

самородне срібло, самородний бісмут, іноді уранова смолка;

жильні – доломіт, родохрозит, хлорит, іноді серпентин.

Родовища силікатних нікелевих руд кори вивітрювання ві-

домі: на Уралі (Кемпірсайське, Сахарінське, Буриктальське,

Рогожинське, Черемшанське), на о.Нова Каледонія, в Індоне-

зії, на Кубі, в Бразилії, США, Австралії, Греції і Албанії.

У Новій Каледонії відомо до 1500 родовищ силікатних руд

нікелю. Верхні горизонти кори вивітрювання представлені

залізистими латеритами, які в нижній частині (на глибині

10-27 см) збагачені ґарнієритом. Він утворює гнізда, в яких

він цементує уламки брекчій, і прожилки, а також жили по-

тужністю від 0,1 до 45 м, в середньому 1 м. Вони просте-

жуються на глибину 50-100 м, іноді до 150 м. У низах кори

вивітрювання зустрічаються руди із вмістом 3-4% Со; вміст

нікелю досягає 3-4 %.

За кількістю запасів родовища Н.р. поділяють на унікаль-

ні, великі, середні та дрібні. Унікальні родовища ( в Новій

Каледонії; Садбері в Канаді) містять понад 500 тис. т металу,

великі – 500-250 тис. т, середні 250-100 тис. т, дрібні менше

100 тис. т. Багаті сульфідні руди містять нікелю понад 1%, ря-

дові – 1-0,5%, бідні – 0,5-0,1%; багаті силікатні руди мають

в своєму складі нікелю понад 2%, рядові – 2-1,3 % і бідні

– 1,3-1%.

Загальні світові запаси Н.р. бл. 210 млн т. Гол. видобувні

країни: Канада, Н.Каледонія, Австралія. На території Украї-

ни нікелеві руди виявлено на Побужжі (6 родовищ) та в Сер.

Придніпров’ї (4 родовища). У Побузькій групі розробляється

Деренюхське та Липовеньківське родов. Готується до експлу-

атації Тарнаватське родов. Через порівняно суттєві глибини

залягання (40-50 м), розміщення на орних землях, значну

віддаленість від заводу розробка родовищ Сер. Придніпров’я

визнана на кінець ХХ ст. нерентабельною. Див. також ресур-

си і запаси нікелю. В.Ф.Бизов, А.Ю.Дриженко, І.В.Волобаєв,

В.С.Білецький.

НІКЕЛІН, -у, ч. * р. никелин, а. nickeline, niccolite, nickelite,

copper nickel, nickel arsenide; н. Nickelin m, Niccolit m, Kupfer-

nickel n, Rotnickelkies m – 1) Мінерал класу сульфідів, арсенід

нікелю координаційної будови. Формула: NiAs. Містить (%):

Ni – 43,92; As – 56,08. Домішки: Со до 2%, Fe, S до 1%, Sb.

Сингонія гексагональна. Утворює рідкісні кристали, пірамі-

дальні, часто спотворені, з горизонтальною штриховкою. Гус-

тина 7,78. Тв. 5,5-6,0. Колір світлий мідно-червоний. Риса бу-

рувато-чорна. Блиск металічний. Крихкий. Добрий провідник

електрики. Зустрічається в гідротермальних кобальто-нікеле-

во-срібних та урано-бісмутових родовищах разом з сульфіда-

ми та арсенідами нікелю, кобальту й з самородним бісмутом

і сріблом. Відомий у родов. Рудних гір (ФРН, Чехія) і Ко-

бальт (пров. Онтаріо, Канада), Шладмінг (Штірія, Австрія),

Хову-Акси (Тува), Берикуль (Зах. Сибір, Росія). Руда нікелю.

Збагачується важкосередовищною сепарацією, флотацією в

колективний мідно-нікелевий концентрат з подальшою се-

лекцією прямою флотацією. За назвою хім. елемента нікелю

(F.S.Beudant, 1832). Син. – ніколіт, колчедан, нікелевий черво-

ний купфернікель.

2) Сплав міді, нікелю й манґану; відзначається великим

електричним опором, стійкістю проти корозії.

НІКЕЛЬ

, -ю, ч. * р. никель, а. nickel, н. Nickel n – хімічний

елемент, відомий з глибокої старовини. Сріблясто-білий ме-

тал. Виділений шведським хіміком А.Кронштедтом в 1751

р. Символ Ni, ат. н. 28; ат.м. 58,70. Густина 8,9; t

плав 1455 °С;

кип 2900 °С. Утворює тверді розчини з Fe, Со, Mn, Cu, Pt, Au,

Pd, Cr та ін. Кларк в земній корі 5,8·10

-3

%. В природі існує

у вигляді різних оксидів, сульфідів, силікатів і належить до

стратегічних корисних копалин.

Відомо понад 100 мінералів Н., гол. з яких: мілерит, по-

лідиміт, пентландит, ваесит, нікелін, уілемсеїт, непуїт,

анаберґіт. Пластичний і ковкий. Тривкий щодо дії кисню

повітря. Його важливість пояснюється різноманітними уні-

кальними властивостями металу: добавка нікелю в сплави

збільшує їх міцність, зносостійкість, корозійну стійкість,

підвищує тепло- і електропровідність, поліпшує магнітні і

каталітичні властивості. Завдяки високій хімічній, терміч-

ній і механічній стійкості застосовується в металургії (80%

загальної кількості) для виготовлення нержавіючої сталі, в

реактивній авіації, ракетобудуванні, атомній, радіоелектрон-

ній, енергетичній, хімічній і харчовій промисловості. Пере-

важна частина Н. використовується для отримання легованих

сталей і сплавів (з Fe, Cr, Cu і т.д.). Застосовують також для

захисних прикриттів, лужних акумуляторів тощо. Н. отри-

мують з нікелевих, мідно-нікелевих, кобальт-нікелевих руд.

Сергєєв П.В., Білецький В.С.

НІКЕЛЬ

, -ю, ч. * р. никель, а. nickel, н. Nickel n – мінерал, са-

мородний нікель координаційної будови – Ni. Майже повніс-

тю складається з елементу нікелю

. Домішки: Co, Fe. Сингонія

кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристали кубічні розміром

до 1 мм. Утворює також зростки кристалів і виділення не-

правильної форми. Двійники по (111). Колір жовто-бронзо-

вий. Знайдений у вигляді включень у хізлевудиті в зразках з

острова Нова Каледонія, зустрічається також у метеоритах.

Назва – від шведського “nickel” – гном, злий підземний дух,

який заважає гірникам (П.Рамдор, P.Ramdor, 1967).

Розрізняють мінерали: нікель-азбест (те саме, що азбест

нікелистий); нікель-антигорит (антигорит нікелистий);

нікель-асболан (асболан нікелистий); нікель арсенистий

(застаріла назва нікеліну); нікель-вермікуліт (вермікуліт

нікелистий); нікель-гексагідрит (шестиводневий сульфат

нікелю – Ni[SO

4]·6H2O. Склад у %: NiO – 3,90-22,57; SO3

– 30,43-30,82; H

2O – 41,05-41,90. Домішки: FeO (6,41); MgO

(3,87);CuO (2,14). Утворює кірочки до 1 см товщиною і на-

льоти голубувато-зеленого кольору. Спайність досконала.

Блиск скляний. Знайдений у Норильському родов. (Сибір) як

періодичний мінерал на стінках гірничих виробок); нікель-

гімніт (те саме, що антигорит нікелистий); нікель-девейліт

(девейліт нікелистий, різновид хризотилу, який містить NiO);

нікель-епсоміт (епсоміт нікелистий); нікель-кабрерит (ка-

брерит – різновид анаберґіту, який містить до 9,3% MgO);

нікель-кобальтомелан (колоїдна суміш окcидів манґану, ко-

бальту, нікелю та алюмінію); нікель-лінеїт (полідиміт); ні-

кель-магнетит (треворит); нікель-мелантерит (мелантерит

нікелистий); нікель-монтморилоніт (монтморилоніт ніке-

листий); нікель-нонтроніт (нонтроніт нікелистий); нікель-

оксид (1. – бунзеніт – оксид нікелю координаційної будови,

NiO; 2. – оксид нікелю складу Ni

3O4); нікель-олівін (штучний

ортосилікат нікелю – Ni

2[SіO4]); нікель-пірит (бравоїт); ні-

кель-сапоніт (сапоніт нікелистий); нікель-сепіоліт (сепіоліт

нікелистий); нікель сірий (помилкова назва айкініту); нікель

сірчистий (мілерит); нікель-скутерудит (хлоантит); нікель

стибіїстий (брейтгауптит – антимонід нікелю координаціної

будови, NiSb); нікель телуристий (мелоніт

); нікель-тетраед-

рит (тетраедрит нікелистий); нікель-фальерц (тетраедрит

нікелистий); нікель-хлорит (хлорит нікелистий); нікель-хри-

зотил (ґарнієрит).

НІК — НІК

222

НІКЕЛЬ-ЗАЛІЗО, -…-а, ч. * р. никель-железо, а. nickel-iron,

н. Nickeleisen n – мінерал, самородне залізо з нікелем у вигляді

твердого розчину – (Fe, Ni). Сингонія кубічна. Гексоктаедри-

чний вид. За умовами знаходження виділяють нікель-залізо

земне та метеоритне. Головними різновидами метеоритного

заліза є теніт і камасит.

Розрізняють: нікель-залізо земне (самородне нікель-залізо зем-

ного походження, яке містить 67-77 % Ni); нікель-залізо метеоритне

(самородне нікель-залізо космічного походження, яке містить 24-48 %

Ni); нікель-залізо фосфорне (шрейберзит).

“НІМІ” ГІРСЬКІ ПОРОДИ, -их, -их, -рід, мн. * р. “немые”

горные породы, а. unfossiliferous rocks, н. fossillose Gesteine n

pl – товщі гірських порід, які не містять органічних залишків,

що вказують на їх вік.

НІОБАТИ, -ів, мн. * р. ниобаты, а. niobates, н. Niobate n pl

– група мінералів – солей ніобієвих кислот (ортоніобієвої

3NbO4 і метаніобієвої HNbO3). Як домішки містять сполуки

танталу. У мінералогії Н. розглядаються як складні оксиди.

Використовують для одержання ніобію, танталу та інших рі-

дкісних елементів. Інша назва – т а н т а л о н і о б а т и.

НІОБІЄВІ РУДИ, -их, руд, мн. * р. ниобиевые руды, а. nio-

bium (niobic) ores, н. Nioberze n pl – природні мінеральні утво-

рення, що містять ніобій в таких сполуках і концентраціях,

при яких їх промислове використання технічно можливе і

економічно доцільне.

Відомо понад 50 мінералів, що містять Nb і Та (без чи-

сленних різновидів). Гол. рудні мінерали ніобію: пірохлор

(40-80% Nb

2О5), колумбіт (50- 78% Nb2О5) і лопарит (7-20%

2О5). Важливими рудними мінералами є група колумбіту-

танталіту (Fe,Mn) (Nb,Ta)

2O5 (75–86% Nb2O5

+ Та2О5), воджи-

ніт (Mn,Fe) (Та,Sn)

2О6 (70% Та2О5), група пірохлору-мікро-

літу (Са,Na)

2(Nb,Ta)2O6 (ОН,F) (30–70% Nb2O5 + Та2О5), яка

включає численні різновиди (урано-танталовий пірохлорга-

тчетоліт, рідкісноземельно-танталовий пірохлор-мариньякіт,

плюмбо-пірохлор та ін.), лопарит (ТRCe,Na,Ca)(Тi,Nb,Тa)O

(8-20% Nb

2O5+ Та2О5), фергюсоніт YNbO4–броцаніт CeNbO4

(38–58% Nb

2O5) та ін. У Н.р. часто містяться домішки танта-

лу. Мінерали групи колумбіту, фергюсоніт, лопарит стійкі в

зоні гіпергенезу і нагромаджуються в розсипах. В залежності

від генетич. типу руди містять також мінерали флуору, цирко-

ниію, стронцію, рідкісних земель, урану, торію, літію, бери-

лію та ін.

Всі е н д о г е н н і родов. пов’язані з лужними і суб-

лужними породами. Осн. промисловими типами родовищ є:

пірохлорові карбонатити, лопаритові нефелінові сієніти, ко-

лумбіт-пірохлорові лужні ґраніти і ґраносієніти, пірохлорові

альбітити.

Е к з о г е н н і родовища Н.р. представлені корами вивіт-

рювання на карбонатитах і колумбітових ґранітах, а також

алювіальними, делювіально-елювіальними, озерними і флю-

віогляціальними розсипами колумбіту, пірохлору, лопариту.

Гол. добувні країни: Бразилія, Канада, ДР Конго, Нігерія,

Австралія. Унікальним родовищем ніобію є карбонатити Бо-

ррейро-де-Араша в Бразилії, що містять до 4% Nb

2O5.

В Україні руди ніобію і спорідненого з ним танталу не

видобувають. Промислові концентрації виявлені в рудах

комплексних родовищ центральної, південно-східної та пів-

нічно-західної частин Українського щита. Державним бала-

нсом запасів корисних копалин України запаси п’ятиоксиду

танталу та ніобію враховуються по розсипному циркон-ру-

тил-ільменітовому Малишевському (Дніпропетровська обл.)

та корінному апатит-рідкіснометалічному Новополтавському

(Запорізька обл.) родовищах.

Великими вважаються родовища Н.р. із запасами понад

500 тис. т Nb

2O5, дрібними – із запасами менше 100 тис.

Багаті родовища містять понад 0,4–0,5 % Nb

2O5, бідні – 0,1-

0,15% Nb

2O5. Всі родовища поділяють на власне ніобієві (Nb:

Та>20:1), тантало-ніобієві (Nb:Та від 20:1 до 5:1) і танталові

(Nb:Та від 5:1 до 1:3).

До промислових типів ніобієвих і танталових родовищ на-

лежать: магматичні, пегматитові, альбітитові, полевошпато-

вих метасоматитів, карбонатитові, вивітрювання і розсипні.

До м а г м а т и ч н и х родовищ належать лопаритоно-

сні стратифіковані масиви агпаїтових нефелінових сієнітів,

пов’язані з тектоно-магматичною активізацією древніх щи-

тів і представлені округлими в плані масивами центрального

типу, що мають у вертикальному розрізі лійкоподібну форму.

Лопарит – комплексна сировина, з нього добувають Та, Nb,

ТR, Ce, Ti. Рудні концентрати містять 0,5-0,6% Та

2О5 при

співвідношенні Nb

2O5:Та2О5 = 13:1-14:1.

Альбітитові родовища виникають в складчастих областях

на посторогенних етапах їх розвитку і пов’язані з багатофа-

зними ґранітними комплексами. Кінцеві заключні їх фази

локалізуються у вузлах сполучення тектонічних зон і зустрі-

чаються у вигляді невеликих (до 1 км

) штоків, куполів, що

формуються на глибинах 1-2,5 км.

Родовища полевошпатових метасоматитів локалізуються в

зонах активізації і пов’язані з регіональними розломами, що

проходять в межах фундаменту платформ, або в областях

завершеної складчастості. Родовища представлені довгас-

тими покладами, що не мають чітких геологічних контурів,

з вкрапленими і прожилково-вкрапленими рудами. Основний

рудний мінерал - пірохлор, збагачений ТR, що містить 4-6%

Та

2О5 при співвідношенні Nb:Та 10:1-12:1. Вміст Nb2O5 від

0,15-0,2 до 0,6%, ZrO

2 - від 1 до 2%. Геохімічно відрізняються

підвищеними вмістами F, Zr, Nb>Ta, TRCe, TRY, Th, U, Mo

іноді Li, Sn, Be.

Карбонатити і їх кори вивітрювання є важливим джере-

лом отримання ніобію. Всі карбонатитові родовища розта-

шовуються на платформах, древніх щитах і приурочені до

глибинних розломів. Карбонатити часто супроводжуються

своєрідними апатит-форстерит-магнетитовими породами з

кальцитом, які описані під назвами фоскорити, камафори-

ти, нельсоніти. У одних з них різко переважає магнетит і

вони стають залізняком (Ковдорський масив, Росія), в інших

– апатит (Палабор, ПАР), але в них постійно у вигляді ак-

цесорних мінералів зустрічається баделеїт, рідше гатчетоліт,

пірохлор, циркеліт, а також халькопірит. На тлі бідного вмісту

2O5 (0,1-0,15% на масу карбонатиту) виділяються окремі

зони і ділянки із вмістом 0,3-0,7% Nb

2O5 і більше. Так сере-

дній вміст для руд родовища Ніобек (Сант-Оноре) в Канаді

0,6-0,7%.

Сучасні площові кори вивітрювання, збагачені колум-

бітом, виникають в країнах, розташованих в тропіках, де

широко розвинені колумбітоносні ґраніти. Такі молоді луж-

ні ґраніти плато Джос в Нігерії. Приблизно 65% колумбіту

добувається з вивітрених ґранітів і 35% з розсипів. Істотне

значення мають також площові і особливо лінійні кори вивіт-

рювання на карбонатитах, в яких міститься до 10-15% Р

2О5

і до 1-4% Nb

2O5. Глибина поширення лінійних кір, приуроче-

них до тектонічних зон, нерідко досягає 100 м. І.В.Волобаєв,

В.Ф.Бизов, А.Ю.Дриженко, В.С.Білецький.

НІОБІЙ, -ю, ч. * р. ниобий, а. niobium, н. Niob n, Niobium n

– хімічний елемент, символ Nb, ат. н. 41; ат.м. 92,9064. Сві-

тло-сірий блискучий пластичний метал. Хімічно неактив-

ний. Густина 8,570; t

плав 2500 °С, tкип 4927

°С. При взаємодії

з галогенами утворює галогеніди. Н. – літофільний елемент,

НІК — НІО

223

пов’язаний з ґранітними, нефелін-сієнітовими, ультраоснов-

ними лужними породами і карбонатитами. Його кларк в зе-

мній корі 2·10

-3

% мас. Тісно асоціює з Та, утворюючи спільно

з ним понад 50 мінералів. Найважливіші мінерали: група ко-

лумбіту-танталіту (Fe, Mn) (Nb, Ta)

2O6, пірохлор (Ca, Na) (Nb,

Ta, Ti)2O6(OH,F), лопарит (Na, Ce, Ca)2(Ti, Nb, Ta)O3.

За хім. властивостями близький до танталу. Ніобій і тан-

тал завжди зустрічаються спільно. У 1801 р. англійським хі-

міком Ч.Гатчетом з мінералу, знайденого в Колумбії, уперше

був виділений оксид нового елемента, названий колумбієм.

У 1802 р. шведський хімік А. Екеберґ виділив схожий оксид

іншого елемента, названого танталом. Обидва елементи

вважалися ідентичними, але в 1844 р. Г.Розе довів, що у всіх

мінералах поряд з танталом присутній ще один елемент, ве-

льми близький до нього за властивостями, який був ним на-

званий ніобієм. Колумбіт Гатчета виявився сумішшю ніобію

і танталу, але назва колумбіт аж до 1949 р. зберігалася за

ніобієм, поки не було прийняте рішення залишити за елемен-

том назву ніобій.

Н. надзвичайно стійкий на холоді і при невеликому нагрі-

ванні до дії багатьох агресивних середовищ, у т.ч. і кислот. Н.

розчиняє тільки плавикова кислота, її суміш з азотною кисло-

тою і луги. Амфотерний. З добавками Sn, Zr, Ge відрізняється

надпровідністю при низьких температурах (180 К). Тугопла-

вкий. Пластичний, зберігає міцність при високих температу-

рах. Н. входить до багатьох жаро- та корозійностійких спла-

вів. Н. – один з осн. компонентів при легуванні жароміцних

сталей. Н. і його сплави використовуються як конструкційні

матеріали для деталей реактивних двигунів, ракет, газових

турбін, хім. апаратури, електронних приладів, електричних

конденсаторів, надпровідних пристроїв.

Ніобати широко застосовують як сегнетоелектрики,

п’єзоелектрики, лазерні матеріали. Ніобій широко викорис-

товується у вигляді фероніобію, як добавка до нержавіючих

сталей. Невеликий поперечний перетин захоплення теплових

нейтронів (1,1 барн) робить його перспективним констру-

кційним матеріалом для ядерних реакторів. Білецький В.С.,

Сергєєв П.В.

НІОБІТ, -у, ч. * р. ниобит, а. niobite, н. Niobit m – мінерал

класу оксидів і гідрооксидів, чорного або бурувато-чорного

кольору. Руда ніобію. Інша назва – колумбіт. (W.K.Haidinger,

1845).

НІОБО…, * р. ниобо…, а. niobo…, н. Niobo… – префікс, який

вживається в назвах мінералів, щоб підкреслити вміст ніобію

в мінералі. Напр., ніобоанатаз, ніобобєлянкініт, ніобоешиніт,

ніоболабунцовіт, ніоболопарит, ніобопірохлор, ніоботанта-

лати, ніоботанталіт, ніоботанталотитанат, ніоботапіоліт, ніо-

бофіліт, ніобоциркеліт, ніобоцирконоліт, ніобочевкініт та ін.

НІОБОТАНТАЛАТИ, -ів, мн. * р. ниоботанталаты, а. nio-

botantalates, н. Niobotantalate n pl – мінерали, солі ніобієвих

та танталових кислот: H

3NbO4, H3NbO3, H3TaO4 i HTaO3. У

мінералогії розглядаються як складні оксиди.

НІОБОФІЛІТ, -у, ч. * р. ниобофиллит, а. niobophyllite, н.

Niobophyllit m – мінерал, ніобіїстий аналог астрофіліту ша-

руватої будови. Формула: 1. За Є.Лазаренком: (K, Na)

3(Fe,

Mn)

7[Nb2 (Si4O12)2O4 | (OH)3]. 2. За. К. Фреєм: (K, Na)3(Fe

Mn)

6(Nb, Ti)2 Si8 (O, OH, F)31. Містить (%): K2O – 5,51; Na2O

– 2,49; Fe + Fe

2O3 – 23,74; MnO – 9,83; Nb2O5 – 14,76; TiO2 –

2,94; SiO

2 – 33,40; Al2O3 – 0,89; H2O – 3,72; F – 0,46. Домішки:

MgO (0,16); CaO (0,72); (Ce,La)

2O3 (1,50); Ta2O5 (0,52). Синго-

нія триклінна. Спайність досконала. Густина 3,42. Колір шо-

коладно-бурий. Знайдений як акцесорний мінерал у параґней-

сах у районі Сіл-Лейк на півострові Лабрадор (Канада). Від

ніобо… й грецьк. “філлон” – лист (E.H.Nickel, J.F.Rowland,

D.J.Charette, 1964).

НІПЕЛЬ, -я, ч. * р. ниппель;

а. nipple, pin; н. Nippel m – 1)

Трубка, патрубок, з різзю

(різьбою) на обох кінцях. 2)

Металева трубка з нарізкою

на кінцях для герметично-

го з’єднання трубопроводів,

шлангів і т.ін.

НІТР..., НІТРИ..., НІТРО...,

НІТРАТО…, * р. нитр..., нитри..., нитро..., нитрато…, а.

nitra…, nitri…, nitre…, nitro…, nitrato…, н. Nitr…, Nitro…,

Nitrato… – у складних словах відповідає поняттям “азот”,

“азотний”. Напр., мінерали: нітробарит, нітрит, нітратин, ніт-

рокальцит, нітрати тощо. Від лат. “nitrogenium” – азот.

НІТРАТ АМОНІЮ, -у, -…, ч. – Див. аміачна селітра.

НІТРАТИ, -ів, мн. * р. нитраты, а. nitrates, н. Nitrate n pl

– солі і ефіри азотної кислоти HNO

3. Солі мають кристалі-

чну острівну будову. Виникають виключно при екзогенних

процесах, часто внаслідок гниття органічних решток. Мож-

ливе також утворення азотистих сполук з азоту повітря під

час громових розрядів. Застосовують як добрива, протрави

при фарбуванні, компоненти вибухових речовин. Н. амонію,

лужних та лужноземельних металів називають селітрами.

Ефіри – безбарвні або світло-жовті, приємні на запах рідини.

Містять у молекулі одну або декілька ONO

2-груп, пов’язаних

з органічним радикалом. Деякі ефіри (нітрогліцерин) застосо-

вують як вибухові речовини (див. нітрогліцеринові ВР).

НІТРАТИ ПРИРОДНІ, -ів, -их, мн. * р. нитраты природные,

а. natural nitrates; н. natürliche Nitrate n pl – клас мінералів,

солей азотної кислоти HNO

3 з острівною будовою. Через ви-

соку розчинність у воді більшість є порівняно рідкісними мі-

нералами. Усього в класі Н.п. виділяють 9 мінералів, з яких

промислові скупчення утворюють тільки натрієва селітра

NаNО

3 і калійна селітра КNО3. Форми виділення – землиста

і порошкувата маса, нальоти, вицвіти, рідше – зернисті аґ-

реґати. Н.п. утворюються в природі в осн. двома шляхами:

біогенним (при гнитті органічних решток) і внаслідок окис-

нення азоту атмосфери при грозових розрядах або під дією

сонячної радіації. Біогенні Н.п. виникають внаслідок діяльно-

сті нітробактерій у багатих органічною речовиною ґрунтах.

Необхідною умовою для накопичення Н.п. є жаркий сухий

клімат, в іншому випадку нітрат інтенсивно вилуговується.

Переважаюча форма виділення біогенних Н.п. – ґрунтові ви-

цвіти. Останні поширені на багатих гумусом ґрунтах долини

р.Ганг (Індія), а також в Алжирі, Італії, Угорщині, Франції,

країнах Сер. Азії.

НІТРИДИ, -ів, мн. * р. нитриды, а. nitrides, н. Nitride n pl – мі-

нерали, сполуки азоту з різними більш електропозитивними

елементами. Кристалічні речовини. За своїми властивостями

близькі до самородних елементів (напр., сидеразот – Fe

5N2,

відомий у вулканічних нальотах у лаві Етни; осборніт – TiN,

знайдений у метеориті з Індії).

НІТРИФІКАЦІЯ, -ії, ж. * р. нитрификация, а. nitriﬁ cation,

н. Nitrierung f, Nitriﬁ kation f – процес окиснення аміаку до

азотної кислоти; відбувається під впливом нітритних і ніт-

ратних бактерій, що живуть у ґрунті. Відіграє першорядну

роль у кругообігу азоту в біосфері. Свідчить про завершення

процесу мінералізації в екосистемі. Обробка ґрунту, яка по-

кращує його аерацію, посилює Н.

НІТРОГЛІЦЕРИНОВІ ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ (ВР), -их,

-их, -вин, мн. * р. нитроглицериновые взрывчатые вещества

(ВВ), а. gelatins, nitroglycerin explosives, blasting oils, explosive

Ðèñ. Í³ïåëü.

НІО — НІТ

224

oils, н. Glyzerintrinitratsprengstoffe m pl, Nitroglyzerinspreng-

stoffe m pl, Nitrosprengstoffe m pl – вибухові речовини (ВР),

що містять нітроефіри як основний компонент; крім того, до

їхнього складу можуть входити окисники (селітра калієва, на-

трієва та амонійна), нітросполуки, горючі невибухові добавки

та речовини, що гасять полум’я. В залежності від вмісту ніт-

роефірів та консистенції вони поділяються на пластичні, на-

півпластичні та порошкоподібні. Н.в.р. більш чутливі до зов-

нішнього впливу, ніж аміачно-селітряні, схильні до старіння

та ексудації, деякі з них замерзають при температурі нижче

+10

°С. Н.в.р. токсичні і більш чутливі до механіч. впливу, ніж

амоніти, і вимагають обережного поводження, їх застосову-

ють тільки в патронованому вигляді.

НІТРОМЕТАН, -у, ч. * р. нитрометан, а. nitromethane; н.

Nitromethan n – рідка ВР, що застосовується для внутріш-

ньопластового висадження при видобутку нафти та газу. Н.

леткий та отруйний. Але малочутливий до механіч. впливів.

За енергетичними показниками Н. аналогічний гексогену. Н.

використовується як самостійна рідка морозостійка ВР, що не

змішується з водою, а також як компонент аміачно-селітря-

них сумішей та алюмовмісних ВР.

НІТРОМЕТР, -а, ч. * р. нитрометр, а. nitrometer, н. Nitrome-

ter n, Azotometer n – прилад, яким визначають вміст азоту в

його сполуках з киснем (оксидах).

НІТРОНАТРИТ, -у, ч. – Див. натрієва селітра.

НІТРОСПОЛУКИ, -лук, мн. * р. нитросоединения, а. nitro-

compounds, н. Nitroverbindungen f pl – органічні речовини, в

молекулах яких є нітрогрупа – NO

2, пов’язана з атомами вуг-

лецю.

Розрізняють Н. аліфатичного та ароматичного рядів. Н. широко

застосовують у виробництві сірчистих барвників, вибухових речовин,

запашних речовин тощо.

НІША, -і, ж. * р. ниша, а. stable, stable-hole; н. Nische f, Höh-

le f, Einbruch m, Stall m – заглиблення в очисному вибої або в

стінці гірничої виробки, необхідне для початку очисного ви-

ймання, розташування бурових верстатів, скреперних лебі-

док, зберігання кріпильних та інших матеріалів, а також для

монтажу комбайна у вибої (верхня і нижня Н. в лаві). Про-

ходження Н. здійснюється, в основному, буропідривним спо-

собом, нішонарізними машинами, відбійними молотками. На

кар’єрах Н. служать для розміщення напівстаціонарних дро-

барок і як укриття для людей.

НОВА ГЛОБАЛЬНА ТЕКТОНІКА (ТЕКТОНІКА ЛІТО-

СФЕРНИХ ПЛИТ), -ої, -ої, -и, ж. (-и, -…, ж.) * р. новая

глобальная тектоника, а. new global tectonics, н. neue globale

Tektonik f (Tektonik f der Lithosphärenplatten) – тектонічна гі-

потеза, згідно з якою літосфера розбита на великі плити, які

рухаються по астеносфері в горизонтальному напрямку. Біля

серединно-океанічних хребтів літосферні плити нарощують-

ся за рахунок речовини, яка піднімається з надр, і розходяться

в сторони (спрединг). У глибоководних жолобах одна плита

находить на іншу і поглинається (субдукція) мантією. Там, де

плити зіштовхуються між собою, виникає складчаста спору-

да. Н.г.т. – сучасний варіант гіпотези мобілізму. Те ж, що й

тектоніка плит.

НОВАЧЕКІТ, -у, ч. * р. новачекит, а. novaсekite, novačekite, н.

Novačekit m – мінерал, водний ураноарсенат магнію шарува-

тої будови, група отеніту. Формула: Mg[UO

2|AsO4]2 ·10H2O.

Містить (%): MgO – 4,01; UO

3 – 56,96; As2O5 – 22,88; H2O

– 16,15. Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамі-

дальний вид. Утворює лусочки, таблички, пластинки, лускаті

аґреґати. Спайність досконала. Густина 3,13-3,25. Тв. 2-3.

Колір солом’яно-жовтий до лимонно-жовтого. Блиск слабкий,

воскоподібний. Знайдений разом з ураноспінітом, лімонітом,

кварцом у Шнеберґу (Саксонія, ФРН), Менценшванді (Швар-

цвальд, ФРН), Яхімові (Чехія), Вудро-Майн (шт.Нью-Мексі-

ко, США) як вторинний мінерал. За прізв. чеськ. мінералога

Р.Новачека (R.Novaček), C.Frondel, 1951.

НОВОСАДКА, -и, ж. * р. новосадка, а. novosadka – сіль (ку-

хонна, ґлауберова, сода), яка у вигляді твердої фази випадає з

ропи протягом сезону.

НОВОУТВОРЕННЯ, -…, мн. * р. новообразования, а. neoc-

rystallizations, н. Neugebilde n pl – мінерали, які утворилися

метасоматичним шляхом, виповнюючи порожнини у раніше

сформованих мінеральних комплексах.

НОГА, -и, ж. * р. нога, а. leg; н. Fuss m, Eckstiel m – стояк,

ферма, опора, вертикальна колона.

НОГА ВЕЖІ, -и, -..., ж. * р. нога вышки; а. derrick leg; н.

Turmfuss m, Eckstiel m – стояк; ферма, опора; конструкція чи

вертикальні колони бурової платформи, на які опирається па-

луба.

НОГА ТЕЛЕСКОПІЧНА, -и, -ої, ж. * р. нога телескопичес-

кая; а. telescopic leg; н. teleskopisches Bein n – розсувна нога.

НОДУЛЬ, -ю, ч. * р. нодуль, а. nodule, н. Nodul – округлі дрі-

бні (розміром 5-15 мм) виділення мінералів. Особливо харак-

терні для хроміту в хромітових рудах.

НОЖОВИЙ СКИДАЧ, -ого, -а, ч. * р. ножевой сбрасыва-

тель, а. knife plough, н. Abstreifer m, Abstreicher m – пристрій

для однобічного скидання (згортання) з конвеєра стрічкового

всього або частини матеріалу, що транспортується, в промі-

жку між приводним та натяжним барабанами. Робочим ор-

ганом Н.с. є металевий лист, що опускається на виположену

стрічку конвеєрну під певним кутом до поздовжньої осі.

НОЗЕАН, -у, ч. * р. нозеан, а. nosean, н. Nosean m – мінерал,

алюмосилікат натрію каркасної будови з додатковим аніо-

ном [SO

. Формула:

8[SО4][AlSiO4]6. Мі-

стить (%): Na

2O – 27,3;

3 – 14,1; Al2O3 – 26,9;

SiO

2 – 31,7. Сингонія

кубічна. Гекстетраедри-

чний вид. Утворює кри-

стали додекаедричного

обрису, часто суцільні

маси. Двійники по (111).

Спайність ясна. Густи-

на 2,3-2,4. Тв. 5,0-6,5.

Колір сірий з жовтува-

тим, зеленуватим або

блакитним відтінками,

рідше білий. Злам ра-

ковистий. Рідкісний.

Рис. Схема нарощення літосфери в області серединно-океанічних хребтів, руху твердої літосфери

та пластичної астеносфери, яка є основним джерелом руху (за Менардом).

НІТ — НОЗ

225

Розповсюдження: оз. Лаахер (Ейфель, ФРН), Албанські гори

(Італія), Канарські о-ви. За прізв. франц. мінералога К.В.Ноза

(K.W.Nose), M.H.Klaproth, 1815.

Розрізняють: нозеан карбонатистий (різновид нозеану, який міс-

тить до 1% CaCO

3).

НОМЕНКЛАТУРА, -и, ж. * р. номенклатура, а. nomenclatu-

re, assortment, mix, н. Nomenklatur f – 1) Сукупність назв про-

дукції, що виробляється, напр., Н. кабелів, тросів, грохотів,

сит, доліт, електродвигунів, центрифуг, фільтрів, конвеєрів,

екскаваторів тощо. 2) Сукупність прийнятих для наукового

вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій га-

лузі знання. 3) Перелік рахунків, що їх відкриває бухгалтерія.

4) Працівники, призначені чи затверджені вищими органами

на якісь посади. 5) Перелік документів, напр., номенклатура

карт – система позначень окремих аркушів багатоаркушних

карт.

НОМОГРАМА, -и, ж. * р. номограмма, а. nomograph (abac,

alignment chart); н. Nomogramm n – спеціальне креслення,

яким зображується функціональна залежність між величина-

ми. До впровадження персональних комп’ютерів Н. широко

застосовувалися для одержання без розрахунків приблизних

рішень громіздких багатофакторних рівнянь. Напр., у магні-

тному збагаченні корисних копалин використовують номогра-

му для оптимізації ланцюжка процесів сепарації за критері-

єм мінімального часу, при бурінні свердловин використовують

номограму Грузинова, при гідравлічному транспорті сипкого

матеріалу – номограму Світлого і т.д. В.С.Білецький.

НОМОГРАМА ГРУЗИНОВА, -и, -..., ж. * р. номограмма

Грузинова; а. Gruzinov’s nomograph (abac, alignment chart); н.

Grusinowsches Nomogramm n – графіки залежності зведеної

напруги, яка виникає в насосних штангах під дією змінних

навантажень, від глибини опускання штангового насоса у

свердловину за різних діаметрів насосів і штанг. Н.г. викорис-

товується для вибору конструкції колони насосних штанг для

штангово-насосної експлуатації свердловин.

НОМОГРАМА СВІТЛОГО, -и, -..., ж. * р. номограмма Свит-

лого, а. Svitlyj’s nomograph (abac, alignment chart); н. Switlyj-

sches Nomogramm n – графіки для визначення крупності мате-

ріалу, який піддається гідравлічному транспорту. Дозволяють

враховувати подрібнення різних композицій сипких матеріалів

під їх час гідротранспорту, зокрема магістрального.

НОНІУС, -а, ч. * р. нониус, а. vernier, н. Nonius m – 1) Допо-

міжна шкала вимірювальних приладів для відліку дробових

часток поділки основної шкали. 2) Те ж саме, що й верньєр. За

прізвищем португальського математика П.Нуніша.

НОНТРОНІТ, -у, ч. * р. нонтронит, а. nontronite, н. Non-

tronit n – мінерал підкласу шаруватих силікатів групи сме-

ктитів (залізиста відміна монтморилоніту). Формула: 1. За

Є.Лазаренком: (Fe, Mg)

2 [Si4О10](OH)2 ·nH2О. 2. За “Fleischer’s

Glossary” (2004): Na

0,3Fe2(Si,Al)4O10 (OH)2·nH2O. Домішки Al,

Mg, Ni, Cu, Сo, Zn (до цілих %). Сингонія моноклінна. Кри-

сталічна структура шарувата. Зустрічається у землистих,

прихованокристалічних аґреґатах, щільних опалоподібних

масах, лускуватих утвореннях. Густина 1,7-1,9 (до 2,3). Тв.1-

2. Колір зелено-жовтавий, буруватий. Блиск матовий. Жирний

на дотик. Пухкий, воскоподібний. Злам раковистий. Утво-

рюється при вивітрюванні серпентинітів. При подальшому

вивітрюванні заміняється гідроксидами заліза. Входить до

складу нікелевих руд. Родовища – в РФ, Казахстані, на Кубі, в

Новій Каледонії, Франції, Австралії. За назвою родов. Нонт-

рон (Франція), P.Berthier, 1827. Син. – моренсит.

Розрізняють: нонтроніт алюміністий (різновид нонтроніту, який

містить до 19,69 % Al2O3); нонтроніт нікелистий (різновид нонтроні-

ту, який містить до 3 % NiO); нонтроніт хромистий (різновид нонт-

роніту, який містить 10,3 % Cr

2O3).

НООКЛАРКИ, -ів, мн. * р. ноокларки, а. nooclarks, н. Noo-

Clarke-Zahlen f pl, Noo-Clarke-Werte m pl – (від термінів ноо-

сфера та кларки – В.С.Білецький, 2001) – числа, які вказують

середній вміст (в %) хімічних елементів у даному космічному

тілі, в межах зони, доступної для впливу людини (в надрах

у вузькому їх розумінні). Термін ноокларки потребує конкре-

тизації (розрахунків) стосовно окремих корисних копалин на

Землі. Доцільність його введення визначається практичною

цінністю знання кларків хімічних елементів у зоні впливу

людини, де можливі гірничі роботи відповідні даному рівню

розвитку техніки. Очевидно, що Н. має історичний характер і

буде змінюватися в залежності від досягнутого рівня науки та

техніки. Див. також кларк, елементи хімічні, Земля.

НООСФЕРА, -и, ж. * р. ноосфера, а. noosphere, н. Noosphä-

re f – оболонка Землі, в якій виявляється вплив людини на

структуру й хімічний склад біосфери, відбувається взаємодія

природи та людського суспільства. Термін введений визнач-

ним українським вченим В.І.Вернадським. Серед складових

частин Н. виділяють антропосферу (сукупність людей як орга-

нізмів), техносферу (сукупність штучних об’єктів, створених

людиною, та природних об’єктів, змінених в результаті діяль-

ності людства) та соціосферу (сукупність соціальних факто-

рів, характерних для даного етапу розвитку суспільства і його

взаємодії з природою). Діяльність людини в гірництві виявля-

ється як у техносфері, так і в соціосфері. В.С.Білецький.

НОРБЕРҐІТ, -у, ч. * р. норбергит, а. norbergite, н. Norbergit

m – мінерал, флуоргідроксилсилікат магнію гр. гуміту (орто-

силікат магнію острівної будови). Формула: Mg

3[SiO4](F,OH)2.

Mg частково заміщується Fe

. Містить (%): MgO – 59,6; SiO2

– 29,6; F – 18,7; H

2O –7,9. Сингонія ромбічна. Утворює табли-

тчасті кристали, суцільні маси. Густина 3,1-3,2. Тв. 6,5-6,75.

Колір білий, рудий, коричневий. Блиск скляний, смоляний.

Зустрічається разом з іншими мінералами в породах, які за-

знали метасоматозу. Розповсюдження: Франклін (шт. Нью-

Джерсі, США), Паргас (Фінляндія), Піткяранта (Карелія, РФ).

Вперше знайдений в р-ні Норберґа (Швеція), що дало назву

мінералу (P.Geijer, 1926). Син. – пролектит.

НОРДИТ, -у, ч. * р. нордит, а. nordite, н. Nordit m – міне-

рал, силікат рідкісних земель острівної будови. Формула: 1. За

Є.Лазаренком: Na

3SrMn2(Ce, La)[Si6O18]. 2. За Г.Штрюбелем:

3SrZnCeSi6O17. Склад у % (з Ловозерського лужного масиву,

Кольський півострів): Na

2O – 11,70; Ce2O3 – 8,77; SrO – 7,40;

MnO – 6,04; La

2O3 – 10,48; SiO2 – 45,53. Домішки: CaO (4,46);

MgO (2,00); Fe

2O3 (1,84); Y2O3 (0,95); K2O (0,08). Сингонія ро-

мбічна. Утворює променисті зростки зігнутих пластинчастих

кристалів розміром до 1,5 см. Спайність досконала. Густи-

на 3,48. Тв. 5,5-6,0. Колір змінюється від світло-коричневого,

майже безбарвного до темно-коричневого, майже чорного.

Характерний мінерал агпаїтів, содалітових сієнітів і зв’яза-

них з ними усингітових пегматитів. Знайдений у Ловозерсь-

кому масиві (Кольський п-ів), Гійом (о. Калімантан). Від нім.

“Nord” – північ (В.І.Герасимовський, 1941).

НОРИТ, -у, ч. * р. норит, а. norite, н. Norit m – магматична

гірська порода, різновид габро. Гол. породотвірні мінерали:

основний плагіоклаз (35-70%), ортопіроксен (20-60%), кліно-

піроксен (до 5%). Різновиди з вмістом клінопіроксену понад 5%

назив. габроноритами, з вмістом олівіну 5-35 % – олівіновими

норитами. У деяких різновидах Н. присутні (до 5%) біотит,

кварц, мікроклін, рідко – кордієрит. З акцесорних мінералів

зустрічаються титаніт, апатит, циркон. Іноді значний вміст

ільменіту і титаномагнетиту. Структура звичайно гіпіді-

оморфно-зерниста, текстура масивна або трахітоїдна. Сер.

хім. склад (%): SiО

2 – 50,32; TiO2 – 0,34; Аl2О3 – 16,71; Fe2О3

– 2,47; FeO – 9,41; MnO – 0,11; МgО – 8,63; CaO – 9,41; Na

НОМ — НОР

226

– 1,93; К2O – 0,36; Р2O5 – 0,06. Зустрічається в складі великих

розшарованих інтрузивів основних і ультраосновних порід, в

анортозитових комплексах раннього докембрію, в анортозит-

рапаківіґранітних асоціаціях; іноді складає дрібні самостійні

інтрузиви. З норитовими інтрузивами пов’язані родов. суль-

фідних мідно-нікелевих руд, що містять платиноїди, а також

родов. апатит-магнетит-ільменітових руд. В Україні є на Во-

лині та у Приазов’ї. Н. використовується як будів. і облицю-

вальний матеріал.

НОРІЙСЬКИЙ ЯРУС, -ого, -у, ч. * р. норийский ярус, а. No-

rian, н. Nor n, Norien n, Norium n – середній ярус верхнього

відділу тріасової системи. Від назви гір Норійські Альпи в

Австрії.

НОРІЯ, -ії, ж. * р. нория, а. noria, bucket elevator, continuous

bucket elevator; н. Becherwerk n, Elevator m – транспортний

засіб для переміщення сипких матеріалів системою ковшів,

що закріплені через певні проміжки на безкінечній стрічці,

ланцюгах або канатах. Транспортування може відбуватися в

горизонтальному, вертикальному напрямках та похило з мож-

ливістю багаторазових змін кута нахилу. Ковші можуть мати

дренажні отвори, якщо транспортування суміщається зі зне-

водненням. Інша назва – елеватор. О.А.Золотко.

НОРМА, -и, ж. * р. норма, а. standard, norm, quota, rate, н.

Norm f, Rate f – загальновизнане, узаконене правило, міра,

закон, взірець, звичайний стан. Встановлена у директивному

порядку, регламентована величина, міра чи допустима гра-

ниця того чи іншого показника, що визначає придатність к.к.

для її подальшого використання. Н. я к о с т і – граничний

вміст корисного компонента в основному продукті збагачен-

ня корисних копалин; для вугілля, навпаки, – граничний вміст

золи, сірки та вологи як шкідливих або баластних домішок.

Н. в з а є м н о г о з а с м і ч е н н я – гранично допустимий

вміст сторонніх компонентів або фракцій у кожному з проду-

ктів збагачення.

Норми показників якості (НПЯ) розроблюються гірничи-

ми підприємствами окремо для кожного продукту переробки,

що випускається, з урахуванням прийнятої технології і умов

виробництва товарної продукції. НПЯ оформлюються у ви-

гляді ТУ відповідно діючим стандартам і переглядаються не

рідше одного разу на рік, а також у випадку різкої зміни якос-

ті сировини, що надходить на переробку. Методика розробки

НПЯ для рядового вугілля на шахтах і кар’єрах базується на

результатах опробування вугільних пластів. Пластові проби

визначають якісну характеристику вугілля в пласті до його

видобування, а експлуатаційні – характеристику видобутого

вугілля. Норми встановлюються на такі показники якості по

зольності, вологості, сірчистості та ін. показниках (вміст

дріб’язку < 6 мм, вміст мінеральних домішок крупністю > 25

мм). В.О.Смирнов, В.С.Білецький.

НОРМА ЧАСУ, -и, -..., ж. * р. норма времени; а. standard

time, time rate; н. Zeitnorm f – регламентована витрата часу,

встановлена на виробництво одиниці продукції чи виконан-

ня одиниці роботи (виріб, операцію тощо), які виробляють-

ся одним чи групою працівників, відповідної чисельності та

кваліфікації за певних організаційно-технічних умов. Н.ч.

встановлюється в людино-хвилинах і людино-годинах. До

складу Н.ч. для ручних, машинно-ручних і машинних робіт

включають такі елементи витрат часу:

N1 = tо+ tд + tм + tпз + tв + tпер,

де tо, tд, tм, tпз, tв, tпер – час відповідно основний, допоміжний,

обслуговування робочого місця, підготовчо-завершальний,

відпочинку та особистих потреб, неусувних перерв, які пе-

редбачені технологією та організацією виробничого процесу.

Н.ч. встановлюється для виконання певної продукції чи

роботи в раціональних організаційно-технічних умовах, для

раціонального використання обладнання з урахуванням про-

гресивної організації праці. Напр., у нафтогазовидобувній

промисловості і в бурінні Н.ч. застосовуються дуже широко,

а саме в процесі нормування технологічних операцій з ремо-

нту та обслуговування свердловин, під час буріння стовбура

свердловини (спуско-піднімання, механічного буріння тощо)

та ін. Н.ч. встановлюються розрахунковим шляхом – технічно

обґрунтовані (на спуско-піднімання), а також дослідно-ста-

тистичним (механічне буріння та ін.) чи дослідним шляхом.

Між Н.ч. та нормою виробітку є зворотний зв’язок. У разі

підвищення норми виробітку Н.ч. знижується. У міру вдос-

коналення техніки і технології, покращання організації праці

і виробництва Н.ч. переглядаються в установленому порядку.

В.С.Бойко.

НОРМАЛІЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. нормализация, а. normalization,

standardization, н. Normalisierung f, Normalisation f – 1) Вста-

новлення норми, зразка на підставі відповідних дій, розраху-

нків. 2) Приведення до норми, до нормального стану, врегу-

лювання.

НОРМАЛЬ, -і, ж. * р. нормаль, а. normal, н. Normale f,

Senkrechte f, Normenblatt n – 1) Перпендикуляр до дотичної

(прямої або площини), що проходить через точку дотику. 2)

Деталь установленого зразка. 3) Документ, яким визначають

типи, розміри, норми і технічні умови на продукцію певної

галузі промисловості або підприємства.

НОРМАЛЬНА ВОДА, -ої, -и, ж. * р. нормальная вода, а.

standard sea-water, н. Normalwasser n – очищена морська вода

з точно встановленим вмістом хлору (бл. 19,38%), що відпо-

відає солоності 35‰. Використовується як міжнародний ета-

лон для визначення солоності морської води.

НОРМАЛЬНИЙ РОЗРІЗ ТОВЩІ ПОРІД (НОРМАЛЬНА

КОЛОНКА), -ого, -у, -…, ч. (-ої, -и, ж.) * р. нормальный раз-

рез толщи пород (нормальная колонка), а. normal section of

rock mass, columnar section, normal sequence of strata, н. nor-

maler Schnitt m der Gesteinsdicke (Normalproﬁ l n) – креслення,

на якому в прийнятому масштабі зображено послідовність

гірських порід по нормалі до їх напластування; є основним

елементом при побудові геологічної карти. В.В.Мирний.

НОРМАТИВ, -у, ч. * р. норматив, а. standard, norm, н. Nor-

mative n – показник норм, згідно з якими проводиться певна

робота або здійснюється що-небудь.

НОРМАТИВ НАВАНТАЖЕННЯ НА ОЧИСНИЙ ВИБІЙ, -

у, -…, ч. * р. норматив нагрузки на очистной забой, а. daily

rate of breakage faces (stopes, walls) load, н. Normative n der

Abbaustrebbelastung – обґрунтована величина добового видо-

бутку з очисного вибою, що повинна бути досягнута в конкре-

тних умовах при ефективному використанні добувного обла-

днання і прогресивній організації виробництва та праці.

НОРМАТИВНИЙ, * р. нормативный, а. normative, standard,

н. normativ – 1) Той, що встановлює норму, стандарти, визна-

чає правила. 2) Який відповідає нормативу, встановлений

нормативом. Напр., нормативні запаси сировини тощо.

НОРМИ АМОРТИЗАЦІЇ, норм, -…, мн. * р. нормы амор-

тизации; а. depreciation rates, н. Dämpfungsnormen f pl,

Stossdämpfungsnormen f pl, Abschwächungsnormen f pl – роз-

мір амортизаційних відрахувань, виражений у процентах

до початкової вартості основних фондів. У деяких галузях

промисловості, специфічні умови яких не дають можливос-

ті обчислювати амортизаційні відрахування в процентах до

вартості основних фондів, Н.а. встановлюють до якоїсь іншої

бази. Так, у нафтовидобувній, гірничовидобувній, вугільній

промисловості, у промисловості нерудних матеріалів та ін.

НОР — НОР

227

Н.а. визначають у гривнях на тонну видобутих копалин. Н.а.

складається з двох частин: для повного відновлення (ренова-

ції) та на капітальний ремонт і модернізацію основних фон-

дів. Н.а. періодично уточнюють і змінюють. В.С.Бойко.

НОРМУВАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВТРАТ, -…, с. * р.

нормирование эксплуатационных потерь, а. rate setting of op-

erational losses, н. Normung f der Abbauverluste – встановлен-

ня величини втрат корисної копалини, яка для гірничо-геоло-

гічних умов даної ділянки відповідає найбільш ефективному

з економічної точки зору варіанту його розробки.

НОУБЛІТ, -у, ч. * р. ноублит, а. nobleite, н. Nobleit m – мі-

нерал, водний борат кальцію. Формула: Ca[B

6O10]·4H2O або

Ca[B

6O9(ОН)2]·3H2O. Склад у % (з родов. Фарнес-Крік, США):

CaO – 16,96; B

2O3 – 60,80; H2O – 21,84. Домішки: Na2O (0,26);

2O3 (0,15); SrO (0,11); K2O (0,06); Li2O (0,02). Сингонія мо-

ноклінна. Утворює аґреґати дрібних кристалів, ниркоподіб-

ні кірочки. Кристали таблитчасті, гексагональні або у вигляді

ромбів до 3 мм. Спайність по (100) досконала по (001) недос-

конала. Густина 2,09. Тв. 3-3,5. Безбарвний. Кристали прозо-

рі, в аґреґатах білий. Блиск слабкий скляний, на площинній

спайності перламутровий полиск. Злам нерівний. Гнучкий,

нееластичний. В шліфі безбарвний. Частково розчиняється

у воді, добре – в кислотах. Утворюється при вивітрюванні

колеманіту. Супутні мінерали: колеманіт, гіроніт, сасолін.

Зустрічається в родов. боратів Фарнес-Крік у Долині Смерті

(шт. Каліфорнія, США) разом з боронатрокальцитом, гоуери-

том, мейєргоферитом, колеманітом, пандермітом. За прізв.

амер. геолога Л.Ф.Ноубла (L.F.Noble), R.C.Erd, J.F.McAllister,

A.C.Vlisidis,1961. Син. – ноблеїт.

НОУ-ХАУ (НОУ-ГАУ), * р. ноу-хау, а. know how, н. Know-

how n – від англійського know how (знаю як) – передача на

договірній основі різних знань та досвіду наукового, техні-

чного, виробничого, адміністративного чи іншого характеру,

які практично застосовуються в діяльності підприємства чи у

професіональній діяльності, але ще не стали загальним над-

банням. Передача здійснюється на основі укладання ліцен-

зійних договорів. Однією з ознак є елемент конфіденційності.

Форми Н.-х. різноманітні. У техн. сфері – конструкційні крес-

лення, результати дослідів і їх протоколи, звіти про проведені

науково-дослідні роботи, статистичні розрахунки, формули,

рецепти, методики, списки машин, обладнання, матеріали,

компоненти, робочі плани з зазначенням часу і допусків, ін-

струкції з технології (напр., розпорядження з теплового ре-

жиму), документація по виготовленню, звіти про вироблену

продукцію, інструкції для монтажу, дані з програмування,

методики навчання виробничого персоналу і т.д. Договором

визначаються предмет операції, його ціна, термін дії, час і

місце використання, права і обов’язки (включаючи передачу,

прийом, оплату і терміни), відповідальності у разі невиконан-

ня зобов’язань, основи для звільнення від відповідальності

або припинення дії договору. Звичайно в договір включаєть-

ся умова про нерозголошування Н.-х. в період дії ліцензійної

угоди і після її закінчення, що повинно гарантуватися покуп-

цем. В.В.Суміна.

НСУТИТ, -у, ч. * р. нсутит, а. nsutite, н. Nsutit m – мінерал,

гідратизований різновид MnO

2. Містить (%): MnO2 – 90,57;

MnO – 2,60; Н

2О – 2,97. Домішки: SiO2; Fe2O3; K2O; MgO; NiO;

2O3; CaO. Сингонія гексагональна. Утворює тонкозернис-

ті, волокнисті, рідше компактні аґреґати, іноді таблитчасті

кристали. Густина 4,24-4,67. Тв. 5. Колір білий, світло-кори-

чневий. Поширений мінерал гіпергенних утворень. Похо-

дження: осадове, гідротермальне. Знайдено на манґановому

родов. Нсута (Ґана), за яким названо мінерал (R.K.Sorem,

E.N.Cameron, 1960).

НУБІЙСЬКО-АРАВІЙСЬКИЙ ЩИТ, -…, -ого, -а, ч. – ви-

ступ докембрійського фундаменту на півд.-сході Африкан-

ської платформи. Осьова частина Н.-А.щ. розсічена з півн.

заходу на півд. схід рифтом Червоного моря на дві частини –

Нубійську (на заході) і Аравійську (на сході). Щит складений

в основному породами низів верхнього протерозою – ґнейса-

ми, кристалічними і метаморфічними сланцями, кварцитами,

мармурами. Крім того, мають місце інтрузії ґранітів, молоді

виливи базальтів.

НУКЛІД, -а, ч. * р. нуклид, а. nuclide, н. Nuklid n, Kernart f,

Kernsorte f, Atomart f, Atomsorte f – загальна назва атомних

ядер і атомів. Позначається символом Н з індексами:

HN,

де А = Z+N – масове число; Z, N – відповідно число протонів

і нейтронів у ядрі. Радіоактивні ядра і атоми називаються

радіонуклідами.

НУКЛОН, НУКЛЕОН, -а, ч. * р. нуклон, а. nucleon, н. Nukleon

n, Kernbaustein m, Kernbestandteil m – загальна назва прото-

нів і нейтронів, з яких складаються атомні ядра. Мають від-

повідні античастинки – антипротон і антинейтрон. Протон і

нейтрон розглядаються як два зарядові стани однієї частинки

– нуклону.

НУЛЬ-ІНДИКАТОР, -…-а, ч. * р. нуль-индикатор, а. null-in-

dicator, н. Nullindikator m, Null(an)zeiger m, Nullinstrument n

– прилад, яким виявляють нульове значення різниці порівню-

ваних величин. Як Н.-і. застосовують гальванометр, фото-

елемент тощо.

НУЛЬ ПОСТА, -я, -а, ч. * р. нуль поста, а. datum, zero of

gauge, н. Pegelhauspunkt m, Pegelnullpunkt m – умовний рі-

вень, від якого відраховують висоти рівня моря в даній точці.

Див. також футшток Кронштадтський.

НУТЧФІЛЬТР, -…-а, ч. * р. нутчфильтр, a. nutsch ﬁ lter, н.

Nutsche f, Filternutsche f – найпростіший вакуум-фільтр,

принцип дії якого полягає в просочуванні рідини крізь пору-

ваті керамічні плити або тканину, що лежить на ґратці, з-під

якої відсмоктують повітря. Див. вакуум-фільтр.

НЬЮБЕРИЇТ, -у, ч. * р. ньюбериит, а. newberiite, н. Newbe-

ryit m – мінерал, кислий водний фосфат магнію. Формула:

MgH[PO

4]·3H2O. Містить (%): MgO – 23,12; P2O5 – 40,73; H2O

– 36,15. Сингонія ромбічна. Ромбічно-дипірамідальний вид.

Утворює великі таблитчасті кристали. Спайність досконала.

Густина 2,1. Тв. 3-3,5. Колір білий. Іноді безбарвний. Розчи-

няється в HNO

3. Зустрічається в гуано з місцевості Баллерат

(Австралія), в провінції Тарапака (Чилі), Мехільонес (Мекси-

ка), на Уралі (РФ). Від прізв. австрал. вченого Дж.К.Ньюбері

(G. von Rath, 1879).

НЬЮТОН, -а, ч. * р. ньютон, а. newton, н. Newton n – оди-

ниця сили в Міжнародній системі одиниць. Н. – сила, що 1кг

маси надає прискорення 1м/с

. Від прізв. англійського фізика

І. Ньютона.

НЬЮТОНІТ, -у, ч. * р. ньютонит, а. newtonite, н. Newtonit m

– мінерал алюмінію. Назва вживається як синонім алуніту та

для означення суміші алуніту і каолініту. За назвою місцево-

сті Ньютон (шт. Арканзас, США), R.N.Brackett, J.F.Williams,

1891).

НОР — НЬЮ

228

ОБВАЖНЮВАЧ, -у, ч. * р. утяжелитель, а. dense media sol-

id, weighting material, medium solid; н. Schwerstoff m, Beschwe-

rungsmittel n – тверда тонкоподрібнена речовина, компонент

важкого середовища, що забезпечує його задану густину.

Використовується, зокрема, у важкосередовищному збага-

ченні корисних копалин. Вимоги до речовини О.: 1. Висока

густина, яка дозволяє утворювати важке середовище при мі-

німальній концентрації та в’язкості; 2. Хімічна нейтральність

і відсутність шкідливих впливів на середовище і обслугову-

ючий персонал; 3. Доступність, низька вартість; 4. Здатність

до реґенерації, тобто до вилучення простими засобами для

повторного використання. Найчастіше як О. використовують

глини, кварцовий пісок, барит, пірит, магнетит, арсенопірит,

ґаленіт, кварц, феросиліцій, колошниковий пил, залізну ока-

лину та ін.

Характеристика обважнювачів

Обважню-

вач

Хімічна

формула

Густина, кг/м

Твер-

дість

за шка-

лою

Мооса

обваж-

нювача

суспен-

зії*

Барит

Пірит

Магнетит

Арсенопірит

Феросиліцій

Ґаленіт

BaSO

FeS2

Fe3O4

FeAsS

85 % Fe,

15 % Si

PbS

4400

5000

6000

7000

7500

2200

2500

2800

3800

3300

3,0 – 3,5

6,0 – 6,5

5,5 – 6,5

5,5 – 6,0

7,0 – 7,6

2,0 – 3,0

*максимальна

У практиці гравітаційного збагачення для приготування

суспензій на вуглезбагачувальних фабриках найчастіше вико-

ристовують магнетитовий концентрат густиною 4400 – 4700

кг/м

, на рудозбагачувальних фабриках – ґранульований або

подрібнений феросиліцій густиною 6800 – 7200 кг/м

, а також

суміші магнетитового концентрату з феросиліцієм. Крупність

О. – (93-97)% класу – 0,16 мм.

Результати збагачення корисних копалин суттєво залежать

від фізичних властивостей обважнювача, а також від власти-

востей суспензій – густини, в’язкості і стійкості. В.О.Смир-

нов, В.С.Білецький.

ОБВАЖНЮВАЧІ БУРОВИХ РОЗЧИНІВ, -ів, …, мн. * р.

утяжелители буровых растворов; а. mud weighting materi-

als, weighting materials (loading agents) of mud, drilling mud

heaver, н. Beschwerungsmittel n pl, Schwerstoffe m pl der Bohr-

spülungen – хімічно інертні малоабразивні важкі мінерали, які

використовуються для збільшення густини бурових розчинів.

Кількість О., що вводяться в розчин для надання йому заданої

густини, визначається за формулою

де Со – витрата обважнювача; ρо – густина обважнювача; ρор

– густина обважненого бурового розчину; ρ

вр – густина вхід-

ного бурового розчину.

Як О. в основному використовується барит, густина якого

4200-4500 кг/м

. Інші О. застосовуються в спеціальних умовах;

наприклад, при розкритті продуктивних пластів, у буровий

розчин вводять кислоторозчинні карбонатні мінерали – сиде-

рит (з густиною 3700-3900 кг/м

), доломіт (2800-2900 кг/м

при бурінні в аномальних пластових умовах густину бурового

розчину підвищують до 2350-2400 кг/м

за рахунок додавання

галеніту (7400-7700 кг/м

), гематиту (4900-5300 кг/м

), маг-

нетиту (5000-5200 кг/м

). Ефективним О. є магбар, який має

високу обважнювальну здатність, меншу вартість та менші

питомі витрати порівняно з баритом і магнетитом (Рябо-

конь С.А., Мосин В. А. // Строительство нефт. и газ. скважин

на суше и на море. - 2000. - 3. - С. 27-31).

Густина обважненого бурового розчину повинна забез-

печувати тиск розчину на стінки свердловини, який переви-

щує пластовий на 5-10%. Для введення О. в буровий розчин

використовуються гідравлічні мішалки чи гідророзмішувачі

ежекторного типу. Буровий насос пропомповує через ежек-

торний змішувач розчин, який треба обважнити, одночасно

включається в роботу тарільчастий живильник, який подає в

змішувач порошок. Із змішувача розчин надходить в ємкість

насоса і подається у свердловину. Обважнені бурові розчини

використовуються для запобігання прониканню в стовбур

свердловини газу, нафти, води з пластів, зберігання ціліс-

ності стінок свердловини, складених слабкозцементованими

породами, зменшення навантаження на талеву систему. Див.

також промивна рідина обважнена. В.С.Бойко.

ОБВАЛ, -у, ч. * р. обвал, а. (процес) fall(ing)

, crumbling

, col-

lapse

, caving

, (гірська порода, матеріал, що обвалився) land-

slide

2-3

, landslip

2-3

, н. Bergsturz m, Niederbruch m, Einsturz m –

1) Cтрімке падіння великої маси ґрунту, гірської породи, снігу

тощо внаслідок зсуву, руйнування і т.ін. Може супроводжу-

ватися обвальним землетрусом. 2) Купа землі, г.п., каміння,

снігу і т.ін., що звалилися згори. 3) Частина земної поверхні з

слідами відпадання, відвалювання маси г.п., ґрунту.

За складом порід розрізнюють О. скельні, або кам’яні, зем-

ляні (ґрунтові) і змішані, а за об’ємом порід обвалення – обва-

ли великі (сотні або тисячі м

), малі (до 200 м

) і каменепади

(падіння і скочування окр. каменів).

ОБВАЛЕННЯ, -…, с. * р. обрушение, а. caving, collapse, fall,

foundering; н. Bruch m, Abbruch m, Einsturz m, Einbruch m,

Zubruchgehen n, Bruchbau m, Zubruchwerfen n – процес ви-

никнення розломів і опускання по них частин раніше сфор-

мованих тектонічних структур. Супроводжується зсуванням

гірських порід з відокремленням від масиву шматків, брил,

блоків і т.п. Настає через ослаблення сил зчеплення між окр.

частинами масиву, який зі стану спокою переходить у стан

руху. О. може бути викликане примусовим впливом на масив

(за допомогою вибуху, механічним і гідравлічним впливом);

відносно довготривалим впливом на масив або його части-

ну природних чинників, таких як вода, т-ра, вивітрювання;

впливом підземних поштовхів при гірничих ударах, раптових

викидах вугілля, газу, порід і землетрусах.

ОБВАЛЕННЯ МАСОВЕ, -…, -ого, с. * р. обрушение массо-

вое, а. mass caving, bulk caving; н. Massenabbruch m – 1) При

розробці родовищ відкритим способом: відбивання гірської

породи з обваленням її на дно кар’єру вибухом камерних заря-

дів. 2) При розробці родовищ підземним способом – обвалення

великих мас корисної копалини з наступним їх випуском при

безпосередньому контакті з обваленими вмісними породами

(при системах поверхового і підповерхового обвалення).

ОБВ — ОБВ

229

ОБВАЛЕННЯ НАВИСАЮЧОГО МАСИВУ ВУГІЛЛЯ, -…,

с. * р. обрушение нависающего масива угля, а. caving of an

overhanging coal block, н. Zubruchwerfen n von überhängendem

Kohlenmassiv – різновид обвалення вугілля. Обвалене вугілля

розташовується у виробці під кутом, близьким до кута приро-

дного укосу. Вісь порожнини, що утворилася після обвалення,

направлена під прямим кутом до лінії простягання пласта і

розширена в гирлі. Відносне газовиділення дорівнює або ме-

нше різниці між природною газоносністю пласта і залишко-

вою газоносністю обваленого вугілля. Обвалене вугілля має

таку ж крупність, що й при звичайній виїмці. Порушення

виробничого процесу пов’язане з руйнуванням лінії діючого

вибою. Явище виникає як на газоносних так і негазоносних

крутих та круто-похилих пластах. Типові умови виникнен-

ня О.н.м.в.: порушення технології управління покрівлею або

кріплення масиву вугілля, що нависає. Пласти представлені

маломіцним сипким вугіллям, що характеризується невели-

ким коефіцієнтом тертя між пластом і боковими породами

або між окремими пачками пласта. Звичайно виявляється при

механічному впливі на пласт або після припинення виїмки.

Чинники, що визначають розвиток явища, – вага вугілля, мале

зчеплення на контакті між пластом і боковими породами або

між окремими пачками пласта. Попереджувальні ознаки, як

правило, відсутні, іноді – звукові ефекти в масиві. О.С.По-

дтикалов.

ОБВАЛЕННЯ (ОБРУШЕННЯ) ПОКРІВЛІ, -…, с. * р. обру-

шение кровли, а. roof caving, roof collapse, н. Firstenbruch m,

Zubruchwerfen n des Hangenden – порушення цілісності, зсу-

вання гірських порід, які покривають пласт або рудне тіло

корисної копалини, що супроводжується їх вивалом у гірничу

виробку. Повне обвалення є одним із способів управління по-

крівлею в очисних вибоях. При міцних породах покрівель, схи-

льних до зависання, застосовують примусове О.п. Мета тако-

го О.п. – послабити дію гірничого тиску. У цьому випадку

О.п. розуміється як управління гірничим тиском (покрівлею).

В рудних шахтах іноді застосовують спец. системи розробки,

в основу технології видобутку яких покладено принцип обва-

лення руд і вмісних порід. Закономірності О.п. при підземній

розробці вивчають з метою обґрунтування систем розробки,

вдосконалення методів розрахунку кріплення, правил охорони

гірничих виробок і підземних споруд.

ОБВАЛЬНИЙ ЗЕМЛЕТРУС, -ого, -у, ч. * р. обвальное зем-

летрясение, а. collapse earthquake, н. Einsturzbeben n – зем-

летрус, викликаний обвалом склепіння в підземній природ-

ній порожнині у розчинних г.п. (вапняках, доломітах) або в

порожнині, яка утворилася внаслідок виконаного вибуху. Як

правило, О.з. має обмежену дію.

ОБВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ, -их, -ів, мн. * р. обвальные процес-

сы, а. landsliding, caving, falling, н. Absturzerscheinungen f pl,

Sturzerscheinungen f pl – гравітаційні процеси на схилах, що

виявляються в обваленні частини масиву гірських порід. Від-

різняються короткочасністю, при цьому швидкості зміщення

досягають сотень м/с. О.п. поділяють на обвали і вивали, розу-

міючи під останніми випадання з крутих укосів і обривів окр.

брил і каменів. За ін. класифікаціями виділяють осипи, вивали,

обвали, розвали, лавини уламково-глибові і сніжно-кам’яні.

ОБВАЛЮВАНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ості, -…, ж. * р.

обрушаемость горных пород, а. caving of rock, н. Abbröcke-

lung f der Gesteine, Bruchfähigkeit f der Gesteine – властивість

гірських порід обвалюватися при їхньому оголенні. Розміри

шматків, що обвалюються, залежать від структури (шару-

ватість, тріщинуватість), літологічного складу та фізико-

механічних властивостей порід. Категорія О.г.п. визначаєть-

ся на підставі відповідної класифікації. В Україні найбільш

поширеною класифікацією гірських порід за обвалюваністю

при розробці вугільних пластів є класифікація Донецького

науково-дослідного вугільного інституту (Донвугі). О.С.По-

дтикалов, П.П.Голембієвський.

ОБВІД, -у, ч. – те ж саме, що й байпас.

ОБВОДНЕНА ЗОНА НАФТОВОГО ПЛАСТА, -ої, -и, ...,

ж. * р. обводненная зона нефтяного пласта; а. encroached

zone of an oil reservoir, н. Verwässerungszone f der Erdölschicht

– об’єм нафтового пласта, який знаходиться між початко-

вим положенням водонафтового контакту (ВНК) і умовною

(оскільки дуже часто поточне положення ВНК є невідомим)

межею між зоною обводнених і безводних свердловин. В

О.з.н.п. коефіцієнт охоплення не рівний одиниці і досягнуте

нафтовилучення може змінюватися під час експлуатації по-

кладу в широких межах. В.С.Бойко.

ОБВОДНЕНА ЧАСТИНА НАФТОВОГО ПЛАСТА, -ої,

-и, ..., ж. * р. обводненная часть нефтяного пласта; а. en-

croached part of an oil reservoir, н. verwässerter Teil m der Erd-

ölschicht – об’єм нафтового пласта, який знаходиться між

початковим і поточним положенням водонафтового контак-

ту (ВНК). Для О.ч.н.п. можна вважати досягнутий коефіцієнт

охоплення рівним одиниці, а значину досягнутого коефіцієн-

та нафтовилучення – коефіцієнту витіснення (на відміну від

обводненої зони нафтового пласта). В.С.Бойко.

ОБВОДНЕНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ, -ості, -…, ж. * р. обводнен-

ность продукции; а. water ratio (water cut, water holdup) of

production; н. Produktionsverwässerung f – у нафтовидобуван-

ні – відношення відібраної за період (добу, місяць, квартал,

рік) води до кількості видобутої за цей період продукції (во-

донафтової суміші), виражене в частках одиниці або в проце-

нтах (за масою чи об’ємом), по експлуатаційному об’єкту в

цілому, окремому пласту багатопластового об’єкта, ділянці

пласта, свердловині і ін.

ОБВОДНЕННЯ ПРОДУКЦІЇ, -.., c. * р. обводнение продук-

ции; а. dynamics of the water production ratio, н. Verwässern n

der Produktion – перебіг у часі (динаміка) значин обводненос-

ті продукції експлуатаційного об’єкта в цілому, окремого пла-

ста багатопластового об’єкта, ділянки пласта, свердловини і

ін., що вивчається в абсолютному або відносному часі.

ОБВОДНЕНІСТЬ РОДОВИЩА, -ості, -…, ж. * р. обвод-

нённость месторождения, а. water of a deposit, water content

of a deposit, degree of water encroachment into the ﬁ eld, н. Was-

serhaltigkeit f, Bewässerung f, Wasserführung f der Lagerstätte

– узагальнене поняття про наявність і кількість поверхневих

і підземних вод у районі родовища (шахтного чи кар’єрного

поля); насиченість масиву г.п. підземними водами, яка визна-

чає величину очікуваного припливу води у виробки і ускла-

днює ведення гірничих робіт. Найбільш поширеною, хоча

умовною, характеристикою О.р. є коефіцієнт багатоводно-

сті шахт (рудників, кар’єрів). О.р. визначається сукупністю

гідрогеол. та інж.-геол. чинників. До гідрогеол. чинників на-

лежать кількість водоносних горизонтів (іноді до 5-7), що роз-

криваються виробками (або тріщинами, що розвиваються над

ними), умови їх живлення, потужність, напір, (до дек. сотень

м), коефіцієнти фільтрації (до десятків м/добу), рівень во-

довіддачі. Осн. інж.-геол. чинники: набухання, пластичність,

клейкість, здатність розмокати, коеф. розм’якшення при ви-

пробуваннях на міцність при стисненні, розтягненні, зсуві.

О.р. приводить до раптових проривів води і пливунів, здиман-

ня г.п., ґрунту, обвалення покрівлі тощо. Існують загальні і

галузеві типізації родовищ к.к. за рівнем їх обводненості.

Найбільш представницькими і детальними є галузеві типіза-

ції для вугільних, залізорудних, нафтових і газових родовищ.

Для кожного з виділених типів родов. розроблені методи роз-

ОБВ — ОБВ

230

рахунку водоприпливів у виробки, інж. заходи щодо захисту

їх від води і зниження ступеня негативного впливу підземних

і поверхневих вод на умови ведення гірничих робіт.

ОБВОДНЕННЯ СВЕРДЛОВИНИ, -…, c. * р. обводнение

скважины; а. encroachment of water (water intrusion), drown-

ing, н. Sondenverwässern n – надходження у свердловину, яка

експлуатує заданий горизонт, води з нижче- або вищезале-

глих водоносних горизонтів у зв’язку з неякісним цементу-

ванням або порушенням герметичності обсадної колони.

ОБВОДНЕННЯ СВЕРДЛОВИНИ ПІДОШОВНОЮ ВО-

ДОЮ, -…, c. * р. обводнение скважины подошвенной водой;

а. bottom water encroachment (intrusion) of a well, н. Sondenver-

wässern n mit Sohlеnwasser – надходження у видобувну сверд-

ловину підошовної води у зв’язку з близкістю нижніх отворів

фільтра до початкового або поточного водонафтового (ВНК)

(газоводяного) контакту, з утворенням водяних конусів або з

неякісним цементуванням свердловини в інтервалі між отво-

рами фільтра і ВНК.

ОБВОДНЮВАЛЬНИЙ ПЛАСТ, -ого, -а, ч. * р. обводняющий

пласт; а. drowning bed; н. verwässernde Schicht f – пласт, який

є джерелом обводнення свердловини і з якого вода припливає

в нафтову (чи газову) свердловину.

ОБВОДНЮВАНА СВЕРДЛОВИНА, -ої, -и, ж. * р. обвод-

няющаяся скважина; а. water producing well; н. verwässerte

Sonde f – видобувна свердловина з відносно невисокою, але

зростаючою швидким темпом обводненістю продукції (наф-

ти, газу).

ОБДУКЦІЯ, -ії, ж. * р. обдукция, а. obduction, н. Obduktion f

– насування океанічної літосфери (земної кори і порід верх-

ньої мантії) на край континентальної плити (згідно з уявлен-

нями нової глобальної тектоніки). О. супроводжується вини-

кненням зон дрібнофокусних землетрусів, нахилених в бік

від краю континенту. Сучасний процес О., як припускають,

протікає в сх. частині Середземного моря, де плита Егейсь-

кого моря насувається на ложе Середземного моря. Див. нова

глобальна тектоніка.

ОБЕЗВОДНЕННЯ, -…, с. * р. обезвоживание, а. dewatering,

dehydrating; н. Entwässerung f, Wasserentzug m – операції по

видаленню надлишкової вологи з продуктів збагачення корис-

них копалин. Застарілий термін, див. зневоднення.

ОБЕЗЗОЛЮВАННЯ, -…, с. * р. обеззоливание, а. deashing,

ash removal; н. Entaschung f, Entäschern n – зниження вмісту

зольних компонентів у вугіллі шляхом збагачення або засто-

суванням спеціальних способів їх видалення, напр., хімічно-

го розчинення (вилуговування). Застарілий термін, див. зне-

золювання.

ОБЕЗПИЛЮВАННЯ, -…, с. * р. обеспыливание, а. dust re-

moval, dedusting; н. Entstaubung f – пневматична обробка ви-

копної сировини або продуктів її збагачення для зменшення

вмісту в них пилу; зниження вмісту пилу у корисній копалині,

напр., у вугіллі. Застарілий термін, див. знепилювання.

ОБЕЗПИЛЮВАЧ ВІДЦЕНТРОВИЙ, -а, -ого, ч. * р. обес-

пыливатель центробежный, а. centrifugal deduster, н. Zentri-

fugalkraftstaubabscheider m, Schleuderabscheider m – цилінд-

рично-конічний апарат для видалення пилу (частинок до 0,5

мм) з вугілля вологістю не більше 6-7%. Застарілий термін,

див знепилювач відцентровий.

ОБЕЗСІРЧЕННЯ ВУГІЛЛЯ, -…, с. – Див. знесірчення ву-

гілля.

ОБЕЗСОЛЕННЯ ТА ОБЛАГОРОДЖЕННЯ СОЛОНОГО

ВУГІЛЛЯ, -…, с. – Див. знесолення та облагородження со-

лоного вугілля.

ОБЕЗШЛАМЛЮВАННЯ (ДЕШЛАМАЦІЯ), -…, с. (-ії, ж.)

* р. обесшламливание (дешламация), а. desliming, slime re-

moval, sludge removal; н. Entschlammung f – зниження вмісту

шламу в оброблюваному вугіллі; видалення найбільш тонко-

дисперсної частини подрібнених руд (шламів) з пульпи для

підвищення якості концентрату. Застарілий термін, див. зне-

шламлювання.

ОБ’ЄКТ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ, -а, -ого, ч. * р. эксплуата-

ционный объект; а. exploitation play (target), production facil-

ity, н. Förderobjekt n, Exploitationsobjekt n – 1) Елементарний

об’єкт розробки або сукупність елементарних об’єктів, які

розробляються при забезпеченні контролю і регулювання

процесу їх експлуатації. 2) У нафто- та газовидобуванні –

елементарний об’єкт розробки або сукупність елементарних

об’єктів, які розробляються одною сіткою свердловин. Син.

– об’єкт розробки.

ОБ’ЄКТ РОЗРОБКИ, -а, -…, ч. * р. объект разработки; а.

exploitation play (target); н. Aufbauobjekt n – 1) Один або декі-

лька кондиційних пластів родовища, які виділені виходячи з

геолого-технічних умов і економічних міркувань для розроб-

ки і експлуатації. 2) У нафто- та газовидобуванні – один або

декілька продуктивних пластів родовища, які виділені вихо-

дячи з геолого-технічних умов і економічних міркувань для

розбурювання і експлуатації єдиною системою свердловин.

Див. об’єкт експлуатаційний.

ОБ’ЄКТ РОЗРОБКИ БАЗИСНИЙ, -а, -…, -ого, ч. * р. объ-

ект разработки базисный; а. base productive oil reservoir; н.

Basisbeаrbeitungsobjekt n – у нафто- та газовидобуванні – ни-

жній продуктивний пласт багатопластового родовища, який

залягає на глибині, доступній для масового буріння експлуа-

таційних свердловин за сучасного стану техніки і технології,

характеризується найбільшою продуктивністю, значними за-

пасами корисних копалин (нафти, газу) і високою сортністю

та якістю нафти і газу, а також є достатньо підготовленим

для розробки. Син. – базисний експлуатаційний об’єкт.

ОБ’ЄКТ РОЗРОБКИ ЕЛЕМЕНТАРНИЙ, -а, -…, -ого, ч. * р.

объект разработки элементарный; а. elementary exploitation

play (target); н. elementares Exploitationsobjekt n – 1) Пласт

або кілька пластів корисної копалини в межах розглядуваної

площі родовища або її частини. 2) У нафто- та газовидобу-

ванні – надійно ізольований зверху і знизу непроникними по-

родами окремий продуктивний (нафтовий, газовий) пласт, а

також кілька пластів, гідродинамічно сполучених між собою

в межах розглядуваної площі родовища або її частини. Син.

– поклад.

ОБ’ЄМ ГАЗУ [ГАЗОСХОВИЩА] АКТИВНИЙ, -у, -…, -ого,

ч. – Див. активний об’єм газу.

ОБ’ЄМ ГАЗУ (ГАЗОСХОВИЩА) БУФЕРНИЙ, -у, -…, -ого,

ч. – Див. буферний об’єм газу.

ОБ’ЄМ ГАЗУ [ГАЗОВОГО ПОКЛАДУ] ЗАЛИШКОВИЙ,

-у, -…, […], -ого, ч. * р. объем газа [газовой залежи] оста-

точный; а. residual volume of gas [gas reservoir]; н. restliches

Erdgasvolumen n (der Gaslagerstätte) – мінімальний об’єм

газу, який знаходиться в газовому покладі перед початком за-

помповування газу в поклад як в газосховище.

ОБ’ЄМ КАР’ЄРУ, -у, -…, ч. * р. объем карьера, a. quarry vol-

ume, open-pit volume н. Tagebauvolumen n – об’єм гірських по-

рід, що підлягають розробці в кінцевих (проектних) контурах

кар’єру.

ОБ’ЄМ ПАРЦІАЛЬНИЙ І-того КОМПОНЕНТА СУМІШІ,

-у, -ого, -…, ч. * р. парциальный объем і-ого компонента сме-

си; а. partial volume of mixture i-component; н. Partialvolumen

n der i-Komponente des Gemisches – об’єм, який мав би цей

компонент, якби його тиск дорівнював тиску суміші.

ОБ’ЄМНИЙ ГІДРОДВИГУН (ПНЕВМОДВИГУН), -ого, -а,

(-а), ч. * р. объемный гидродвигатель (пневмодвигатель); а.

ОБВ — ОБ’Є