Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 2 (Л-Р)

Подождите немного. Документ загружается.

111

або між шарами вічномерзлих порід. Див. також води надме-

рзлотні, багаторічна мерзлота.

МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ВУГІЛЛЯ, -ої, -…, ж. *

р. международная классификация угля, а. international coal

classiﬁ cation, н. internationale Kohlenklassiﬁ kation f – Див. кла-

сифікація вугілля.

МІЖНАРОДНА МІНЕРАЛОГІЧНА АСОЦІАЦІЯ (МMA),

-ої, -ої, -ії, ж. * р. международная минералогическа ассоци-

ация (МMA), а. international mineralogical association (ІMA),

н. International Mineralogical Association (ІMA) – міжнародна

група 38 національних організацій, мета якої – розвиток мі-

нералогії, зокрема стандартизація номенклатури понад 4000

відомих мінеральних видів. МMA є складовою частиною

Міжнародної спілки (союзу) геологічних наук (МСГН).

Найбільш активною в ММА є Комісія з нових мінералів

та назв мінералів (Commission on New Minerals and Mineral

Names (CNMMN)) утворена у 1959 р. Вона координує при-

своєння назв нововідкритим мінералам і перегляд існуючих

назв. Членами ММА є:

- Австрійське мінералогічне товариство (Osterreichische

Mineralogische Gesellschaft);

- Геологічне товариство Бразилії (Sociedade Brasileira de

Geologia);

- Мінералогічна асоціація Канади (Mineralogical Association

of Canada);

- Французьке товариство з мінералогії і кристалографії

(Societe Francaise de Mineralogie et de Cristallographie);

- Німецьке мінералогічне товариство (Deutsche

Mineralogische Gesellschaft);

- Італійське товариство з мінералогії і петрології (Societa

Italiana di Mineralogia e Petrologia);

- Мінералогічне товариство Японії (Mineralogical Society

of Japan );

- Російське мінералогічне товариство (Российское минера-

логическое общество);

- Мінералогічна асоціація Південної Африки (Mineralogical

Association of South Africa);

- Шведське мінералогічне товариство (The Swedish

Mineralogical Society);

- Швейцарське мінералогічне і петрографічне товариство

(Schweizerische Mineral- und Petrographische Gesellschaft );

- Мінералогічне товариство Великобританії та Ірландії

(Mineralogical Society of Great Britain and Ireland);

- Мінералогічне товариство Америки (Mineralogical Society

of America).

З 1994 р. до ММА входить і Українське мінералогічне то-

вариство (УМТ). В.І.Павлишин.

МІЖНАРОДНА РАДА НАУКОВИХ СПІЛОК (МРНС), -

ої, -и, -…, ж. * р. Международный совет научных союзов

(МСНС), а. International Council of Scientiﬁ c Unions (ICSU), н.

Internationaler Rat m der Wissenschaft oder der wissenschaftli-

chen Vereinigungen – неурядова наукова організація, яка об’єд-

нує міжнародні союзи, спілки, національні наукові установи

і наукові асоціації з природничих та точних наук. Веде істо-

рію від Міжнародної асоціації академій (заснована у 1899 р.),

реорганізованої у 1918-1919 рр. в Міжнародну дослідницьку

раду, з 1931 р. – Міжнародна рада наукових спілок. Об’єднує

понад 20 міжнародних наукових організацій і національних

наукових установ різних країн. Зокрема включає Міжнарод-

ну спілку геологічних наук, Міжнародну спілку геодезичних

і геофізичних наук, Міжнародну спілку географічних наук,

Міжнародну спілку кристалографії, наукові комітети з анта-

рктичних досліджень та ін. Сприяє проведенню міжнародних

наукових програм, наукових конгресів і т. п. У системі МРНС

діють спеціальні наукові комітети: з антарктичних дослі-

джень, з водних досліджень, з проблем довкілля та ін. Має

консультативний статус при ООН. Місце перебування – Па-

риж. В.С.Білецький.

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА ОДИНИЦЬ, -ої, -и, ж. * р.

Международная система единиц, а. International System of

Units, SI System, н. Internationales Einheitensystem n, Interna-

tionales Masssystem n – найбільш поширена система одиниць

фізичних величин SI – від англійського System International.

Прийнята ХІ Генеральною асамблеєю з мір і ваг (1960 р.). Си-

стема складається з 7 основних (довжини – метр, маси – кі-

лограм, часу – секунда, сили електричного струму – ампер,

термодинамічної температури – кельвін, сили світла – канде-

ла, кількості речовини – моль) і 2 додаткових (плоского кута

– радіан, тілесного кута – стерадіан) та цілого ряду похідних

одиниць. Перевага системи SI в її універсальності.

МІЖНАРОДНА СПІЛКА (СОЮЗ) ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК

(МСГН), -ої, -и, -…, ж. * р. Международный союз геологичес-

ких наук (МСГН), а. International Union of Geological Sciences

(IUGS), н. Internationale Union f (Vereinigung) für geologische

Wissenschaften – заснована у 1961 р. Входить до складу Між-

народної ради наукових спілок. Включає національні (і регі-

ональні) організації геологів 117 країн. Секретаріат МСГН

розташовується у м. Трондгейм (Trondheim), Норвегія, при

Geological Survey of Norway (NGU). МСГН – головний нау-

ковий спонсор Міжнародного геологічного конґресу. МСГН

– партнер ЮНЕСКО у виконанні Міжнародної програми

геологічних досліджень (International Geoscience Programme

(IGCP) і є в Мережі ЮНЕСКО Geopark. Бере участь у інших

програмах ООН, зокрема у організації Міжнародного року

планети Земля, який ООН заплановано провести у 2008 р.

В.С.Білецький.

МІЖНАРОДНА СПІЛКА ГЕОДЕЗИЧНИХ І ГЕОФІЗИ-

ЧНИХ НАУК (МСГГН АБО МГГС), -ої, -и, -…, ж. * р.

Международный союз геодезических и геофизических наук

(МГГС), а. International Council of Geodesic and Geophysical

Sciences, н. Internationale Union f für Geodäsie und Geophysik

– заснована у 1919 р. Входить до складу Міжнародної ради

наукових спілок.

МІЖНАРОДНА СПІЛКА КРИСТАЛОГРАФІЇ (МСК), -ої, -и,

-…, ж. * р. Международный союз кристаллографии (МСК),

а. International Crystallography Union, н. Internationale Union

f für Kristallographie – заснована у 1947 р. Входить до складу

Міжнародної ради наукових спілок.

МІЖНАРОДНА СПІЛКА ОХОРОНИ ПРИРОДИ ТА ПРИ-

РОДНИХ РЕСУРСІВ (МСОП), -ої, -и, -…, ж. * р. Междуна-

родный союз охраны природы и природных ресурсов (МСОП),

а. International Conservancy and Natural Resources Conserva-

tion Association, н. Internationale Union f für den Schutz der Na-

tur und Naturschätze – заснована у 1948 р. Члени (1990) – 626

національних наукових, державних та ін. установ із 120 країн,

33 міжнародних організації. Видає “Червону книгу”, серійні

випуски, напр., “Список національних парків та еквівалент-

них резерватів”.

З 1979 р. офіційний програмний документ МСОП – Все-

світня стратегія охорони природи (розроблена у 1978 р.). Має

консультативний статус при ЮНЕСКО, ЕКОСОС (Економі-

чна і соціальна рада при ООН). Штаб-квартира – в м. Глан

(Швейцарія). На 17-й Генеральній асамблеї МСОП (1978,

Сан-Хосе, Коста-Ріка) Спілка перейменована у Всесвітню

спілку охорони природи (The World Conservation Union).

В.С.Білецький.

МІЖНАРОДНЕ ТОВАРИСТВО З МАРКШЕЙДЕРСЬКОЇ

СПРАВИ (ISM), -ого, -а, -…, с. * р. Международное обще-

МІЖ — МІЖ

112

ство по маркшейдерскому делу, а. International Society for

Mine Surveying (ISM), н. Internationale Gesellschaft f für Mark-

scheidewesen (ISM) – товариство об’єднує представників ма-

ркшейдерських служб гірничих підприємств країн-учасників,

а також представників науково-дослідних, проектних, навча-

льних закладів, які працюють в галузі маркшейдерії.

Діяльність товариства спрямована на поширення наукових

та практичних досягнень в сфері маркшейдерського забезпе-

чення гірничих робіт та суміжних галузях, обмін досвідом,

розробку вимог щодо освіти спеціалістів вказаного профілю

та ін.

Товариство створене у 1968 році, як неурядова організація;

зареєстроване в ЮНЕСКО, має свій статут, герб і прапор. В

1978 році ISM визначено як допоміжну організацію у складі

світового гірничого конгресу.

До складу ISM входить понад 30 країн з розвинутою гір-

ничою промисловістю. Україна, як самостійна держава, стала

членом ISM у 1991 році. Роботою товариства керує президент,

який обирається на 3 роки, і Президія ISM. Головні рішення

товариства приймаються на конгресах.

У період між конгресами проводить роботу Президія ISM,

і 5 комісій різного профілю, які також є структурними під-

розділами М.т.м.с. Періодичність зборів Президії і комісій

регламентується статутом ISM. Місце і дату проведення збо-

рів визначають при роботі конгресів. Архів ISM знаходиться

в м. Остраві (Чехія) в технічному університеті Vysoka Skola

Banska. В.В.Мирний.

МІЖНАРОДНИЙ ГЕОДИНАМІЧНИЙ ПРОЕКТ, -ого, -ого,

-у, ч. * р. международный геодинамический проект, а. inter-

national geodynamic project, н. internationales geodynamisches

Projekt n – комплекс досліджень рухів і деформацій земної

кори – причини глибинних геологічних явищ. Проводився у

1871-1980 рр. вченими понад 40 країн.

МІЖНАРОДНИЙ ГЕОЛОГІЧНИЙ КОНҐРЕС (МГК), -ого,

-ого, -у, ч. * р. международный геологический конгресс, а. In-

ternational Geologic Congress, н. Internationaler geologischer

Kongress m – МГК традиційно проводиться один раз на 3 – 4

роки почергово на різних континентах (табл.).

Се-

сія

Рік

Країна-

організатор

Місце

проведення

К-сть

країн

К-сть

учас

ників

1-а 1878 Франція Париж 23 310

2-а 1881 Італія Болонья 22 420

3-я 1885 Німеччина Берлін 22 445

4-а 1888 Великобританія Лондон 25 830

5-а 1891 США Вашингтон 26 546

6-а 1894 Швейцарія Цюріх 20 401

7-а 1897 Росія С.-Петербург 27 1037

8-а 1900 Франція Париж 30 1016

9-а 1903 Австрія Відень 31 664

10-а 1906 Мексика Мехіко 34 707

11-а 1910 Швеція Стокгольм 36 879

12-а 1913 Канада Торонто 49 981

13-а 1922 Бельгія Брюссель 38 518

14-а 1926 Іспанія Мадрид 52 1123

15-а 1929

Південно-

Африканський

Союз

Преторія 50 575

16-а 1933 США Вашингтон 54 1182

17-а 1937 СРСР Москва 50 2362

18-а 1948 Великобританія Лондон 84 1778

19-а 1952 Алжир Алжир 82 2910

20-а 1956 Мексика Мехіко 105 3696

21-а 1960

Північна

Європа

Копенгаген 101 3379

22-а 1964 Індія Нью-Делі 109 2479

23-а 1968 Чехословаччина Прага 103 3793

24-а 1972 Канада Монреаль 110 4700

25-а 1976 Австралія Сідней 85 3461

26-а 1980 Франція Париж 116 4883

27-а 1984 СРСР Москва 110 5699

28-а 1989 США Вашингтон 108 5800

29-а 1992 Японія Кіото 102 4861

30-а 1996 Китай Пекін 102 6000

31-а 2000 Бразилія

Ріо-де-

Жанейро

145 3500

32-а 2004 Італія Флоренція 140 5000

За всю більш ніж сторічну історію конгреси не проводили-

ся тільки під час світових воєн. При конгресі засновані комісії

з розділів геології – від стратиграфії до системи викладан-

ня геології в країнах, що розвиваються. З метою проведення

постійної роботи між сесіями МГК в 1960 р. було утворено

міжнародну спілку геологічних наук (МСГН). З цього часу

МГК проводиться спільно з МСГН.

Під егідою МГК були створені перші міжнар. геологічні,

тектонічні та ін. спеціалізовані карти світу і окр. континен-

тів, які вирішальним чином вплинули на розвиток геології

як глобальної науки, що розглядає процеси, які протікають

на планеті Земля загалом. Під час чергової сесії МГК під-

водяться підсумки наук. досягнень, отриманих у період між

двома сесіями, і розробляються осн. напрями досліджень на

майбутнє. На конгресі відбуваються переобрання керівницт-

ва міжнародних геологічних організацій. Згідно із Статутом

конгресу (1976) вищим органом МГК є Генеральна асамблея,

на яку збираються всі учасники конгресу. На ній обираються

президент і генеральний секретар. Виконавчим органом МГК

є Рада конгресу, яка складається з представників всіх країн,

що направили своїх делегатів. 33-й Міжнародний Геологі-

чний Конгрес планується провести 6 – 14 серпня 2008 р. в

Осло, Норвегія. Девіз 33-го МГК: “Система наук про Землю:

основа для забезпечення розвитку” (“Earth System Science:

Foundation for Sustainable Development”). В.С.Білецький.

МІЖНАРОДНИЙ ГЕОФІЗИЧНИЙ РІК (МГР), -ого, -ого, -

у, ч. * р. международный геофизический год (МГГ), а. Inter-

national Geophysical Year, н. Internationales geophysikalisches

Jahr n – комплексні дослідження глобальних геофізичних

процесів у земній корі, атмосфері та Світовому океані за єди-

ною програмою та методикою. Проводився з 1 липня 1957 р.

по 31 грудня 1958 р. за участю 67 країн, у тому числі й Укра-

їни. Надалі дослідження продовжені в рамках міжнародного

геофізичного співробітництва.

МІЖНАРОДНИЙ КОНҐРЕС ЗІ ЗБАГАЧЕННЯ ВУГІЛЛЯ,

-ого, -у, -…, ч. * р. Международный конгресс по обогащению

углей, а. International Coal Preparation Congress (ICPC), н.

Internationaler Kongress m für Kohlenaufbereitung – форуми

МІЖ — МІЖ

113

скликаються кожні 3 – 4 роки, за винятком 6-го конгресу, який

проходив з семирічною перервою (табл.).

Кон-

грес

Рік

Місце проведення,

країна-організатор

К-сть

країн

К-сть

учасників

1 1950 Париж (Франція) 17 338

2 1954 Ессен (ФРН) 20 770

3 1958 Брюссель, Льєж (Бельгія) 24 880

4 1962 Харрогіт (Великобританія) 20 800

5 1966 Пітсбург (США) 15 400

6 1973 Париж (Франція) 21 283*

7 1976 Сідней (Австралія) 20 500

8 1979 Донецьк (СРСР, Україна) 27 484

9 1982 Делі (Індія) 15 533

10 1986 Едмонтон (Канада) 21 376*

11 1990 Токіо (Японія) 20 255*

12 1994 Краків (Польща) 24 352*

13 1998 Брісбен (Австралія) 15 352*

14 2002 (Йоганнесбурґ) ПАР 17 338*

15 2006 Пекін (Китай) 21 249*

*плюс неврахована кількість учасників від країни-організатора

Осн. завдання конгресу: сприяння наук.-техн. співпраці

для прогресу в збагаченні вугілля і у вирішенні екологічних

проблем на основі всебічного обговорення питань техн. роз-

витку, обмін інформацією про досягнення науки, техніки і

технологій вуглезбагачення, посилення ділових контактів і

обміну досвідом практичного використання в збагаченні ву-

гілля прогресивної технології і високопродуктивної техніки.

Кожен з конґресів традиційно має своє гасло, в якому сконце-

нтровано тенденцію розвитку вуглезбагачувальної галузі на

час проведення конґресу. Так, на XIV конґресі у 2002 р. були

констатовані тенденції зниження втрат вугілля, маловідход-

на технологія збагачення, автоматизація і комп’ютеризація

управління якістю. На XV конґресі (2006) – створення еко-

логічно чистих вуглезбагачувальних фабрик. Наступний кон-

грес відбудеться у США. О.А.Золотко, В.С.Білецький.

МІЖНАРОДНИЙ КОНҐРЕС ЗІ ЗБАГАЧЕННЯ КОРИС-

НИХ КОПАЛИН, -ого, -у, -…, ч. * р. Международный кон-

гресс по обогащению полезных ископаемых, а. International

Minerals Processing Congress (IMPC), н. Internationaler Kon-

gress m für Aufbereitung der Bodenschätze

– Конгрес скликаєть-

ся кожні 2 – 3 роки (табл.).

Конгрес Рік

Місце проведення,

країна-організатор

К-сть

країн

К-сть

учас-

ників

1 1952 Лондон (Великобританія) 17 332

2 1953 Париж (Франція) 19 302

3 1955 Гослар (ФРН) 22 490

4 1957 Стокгольм (Швеція) 33 523

5 1960 Лондон (Великобританія) 40 644

6 1963 Канни (Франція) 55 752

7 1964 Нью-Йорк (США) 34 535

8 1968 Ленінград (СРСР) 45 1048

9 1970 Прага (Чехословаччина) 46 986

10 1973 Лондон (Великобританія) 45 635

11 1975 Кальярі (Італія) 53 787

12 1977 Сан-Паулу (Бразилія) 42 562

13 1979 Варшава (ПНР) 26 730

14 1982 Торонто (Канада) 41 560

15 1985 Канни (Франція) 53 752

16 1988 Стокгольм (Швеція)30

17 1991 Дрезден (ФРН) 39 630

18 1993 Сідней (Австралія)40

19 1995 Сан-Франциско (США) 40 700

20 1997 Аахен (ФРН) 50 1000

21 2000 Рим (Італія)55

22 2003 Кейптаун (ПАР)50

23 2006 Стамбул (Туреччина) 55 2000

Осн. завдання конгресу: сприяння наук.-техн. співпраці для

прогресу в збагаченні корисних копалин і їх комплексного

використання. Осн. теми доповідей перших конгресів: теорія

і практика подрібнення, флотації, магнітних і електричних

процесів збагачення. З 1970-х рр. набули актуальності допо-

віді про хім. і мікробіологічні бактерійні методи, автоматиза-

цію і комп’ютеризацію технол. процесів, а також екологічні

проблеми, утилізацію відходів, переробку технол. сирови-

ни (шлаків, сміття). На останніх конґресах увага приділена

впливу фундаментальних досліджень на збагачувальні опера-

ції майбутнього та тенденціям у фаховій освіті спеціалістів зі

збагачення корисних копалин. 24-й Коґрес відбудеться у Пекі-

ні, Китай у 2008 р. В.С.Білецький.

МІЖНАРОДНИЙ КОНҐРЕС З МАРКШЕЙДЕРСЬКОЇ

СПРАВИ, -ого, -у, -…, ч. * р. Международний конгресс по

маркшейдерскому делу, а. International Surveying Congress

(International Congress on Mine Surveying), н. Internationa-

ler Kongress m für Markscheidewesen – М.к.м.с. скликається

один раз на 3 роки для обміну досвідом у галузі маркшей-

дерської справи, вироблення й прийняття рішень, планування

роботи на майбутнє. Під час роботи конгресу організуються

міжнародні виставки сучасних маркшейдерсько-геодезичних

приладів та інструментів, технологій ведення маркшейдер-

ських робіт, досягнень в маркшейдерії та суміжних галузях,

проводяться технічні екскурсії для ознайомлення з науковими

закладами і промисловими підприємствами країни – органі-

затора конгресу. На М.к.м.с. на наступні 3 роки обирається

новий президент ISM і два віце-президенти. Президентом

стає представник країни, в якій відбудеться конгрес через 3

роки, а віце-президентами – президент-представник країни,

де конгрес щойно закінчився і представник країни, в якій пла-

нується проведення конгресу через 6 років. Дані про М.к.м.с.

наведені в таблиці.

Кон-

грес

Рік Місце проведення

К-сть

учасників

К-ість

країн

К-ість

доповідей

1 1969 Прага (Чехословаччина) 450 19 53

2 1972 Будапешт (Угорщина) 400 22 92

3 1976 Леобен (Австрія) 370 24 114

4 1979 Аахен (ФРН) 400 25 75

5 1982 Варна (Болгарія) 634 23 198

6 1985

Харогейт (Великобританія)

360 24 91

7 1988 Ленінград (СРСР) 1325 29 262

8 1991 Лексінгтон (США) 475 23 116

9 1994 Прага (Чехія) 378 27 116

10 1997 Фремантл (Австралія) 341 31 123

11 2000 Краків (Польща) 350 25 129

12 2004 Фусінь, Пекін (Китай) 216 24 121

МІЖ — МІЖ

114

Починаючи з 1985 р., за рішенням президії ISМ, при про-

веденні конгресів повинні змінюватись континенти місць їх

проведення. Раніше запланований на 2003 р. конгрес в Китаї

не відбувся через масові захворювання атипічною пневмоні-

єю в цій країні. Рішенням 31-го засідання президії ISM в м.

Мішкольц (Угорщина) конгрес було перенесено на вересень

2004 р. в Китай, де він і відбувся. Згідно з його рішенням впе-

рше в Україні (Донецьк – Ялта) у вересні 2005 р. відбулось

33-є засідання президії ISM, на якому було представлено 16

країн, а 5 – делегували свої повноваження для голосування.

На цьому засіданні країни наступних міжнародних конгре-

сів ISM було сплановано так: 2007 р. – Угорщина, 2010 р.

– Південна Африка, 2013 р. – Німеччина, 2016 р. – Україна.

В.В.Мирний.

МІЖНАРОДНИЙ ПОЛЯРНИЙ РІК (МПР), -ого, -ого, -у, ч. *

р. международный полярный год (МПГ), а. International Polar

Year, н. internationales Polarjahr n

– комплексні дослідження

полярних областей Землі та окремих гірських льодовикових

районів. 1-й МПР: серпень 1882 – серпень 1883; 2-й МПР:

серпень 1932 – серпень 1933; У 1957 – 1958 рр. дослідження

проведені в рамках Міжнародного геофізичного року (МГР).

МІЖНАРОДНИЙ ТОРФОВИЙ КОНҐРЕС, -ого, -ого, -у, ч. *

р. Международный торфовый конгресс, а. International Peat

Congress, н. Internationaler Kongress m für Torf – проводяться з

метою сприяння науково-технічному співробітництву в галу-

зі освоєння торфових родовищ та комплексного використан-

ня торфу, а також охорони навколишнього середовища. Під

час проведення М.т.к. організовуються міжнародні виставки

торфових машин і обладнання, екскурсії для ознайомлення

з промисловими підприємствами та науковими установами

торфового профілю країни – організатора конгресу.

З 1968 року М.т.к. скликаються кожних чотири роки

(табл.). Тематику, час і місце проведення наступного конгре-

су та ін. організаційні питання вирішує Виконавчий комітет

Міжнародного торфового товариства (МТТ), вперше ство-

рений у 1968 р. на 3-му М.т.к. в Квебеку (Канада). Статут

МТТ затверджений також у 1968 р. міжнародною торфовою

конференцією у Москві. Проведення, фінансування і публі-

кація праць чергового М.т.к. покладається на національний

торфовий комітет (Н.т.к.) країни-організатора М.т.к. До скла-

ду МТТ на правах постійних членів входять Національні тор-

фові комітети (Н.т.к.) країн: Австралії, Республіки Бєларусь,

Великої Британії, Греції, Данії, Естонії, Індонезії, Ірландії,

Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Росії,

Сполучених Штатів Америки, Угорщини, України, Фінлян-

дії, Чехії. Український Н.т.к. був прийнятий до складу МТТ у

2000 р. як 19-й постійний член. Дані про міжнародні торфові

конгреси наведені в таблиці.

13-й Міжнародний торфовий конгрес відбудеться 9 – 15

червня 2008 р. в Тулламоре, Ірландія.

У МТТ функціонують 7 науково-технічних комісій: 1

– опис, стратиграфія, класифікація та збереження торфових

родовищ; 2 – промислове використання торфу і торфових

родовищ для енергетики, садівництва, захисту довкілля та

інших цілей; 3 – використання торфу і торфових родовищ у

сільському господарстві; 4 – фізичні, хімічні та біологічні ха-

рактеристики торфу; 5 – використання вироблених торфових

родовищ; 6 – торф у бальнеології, медицині і терапії; 7 – лі-

сівництво на торфових родовищах. Науково-технічні комісії

здійснюють свою роботу шляхом проведення симпозіумів за

планом, що затверджується щорічними зборами МТТ. Украї-

на представлена у науково-технічних комісіях МТТ чотирма

членами.

Кон-

грес

Рік

Місце про-

ведення,

країна-ор-

ганізатор

К-сть уча-

сників

К-сть

країн

Девіз конгресу

1 1954

Дублін,

Ірландія

--Організаційний

2 1963

Ленінград,

СРСР

700 26

Міжнародний до-

свід використання

торфу і торфових

родовищ

3 1968

Квебек,

Канада

350 15

Нові напрямки у

вивченні торфових

родовищ

4 1972

Гельсинки,

Фінляндія

370 23

Торф на службі лю-

дини і довкілля

5 1976

Познань,

Польща

500 25

Роль торфу і тор-

фових родовищ у

захисті довкілля

6 1980

Дулут,

США

420 22

Роль торфових ро-

довищ у світі об-

межених ресурсів

7 1984

Дублін,

Ірландія

400 39

30 років міжнар.

співробітництва з

вивчення торфу:

підсумки та перс-

пективи

8 1988

Ленінград,

СРСР

680 27 Не мав

9 1992

Уппсала,

Швеція

348 26

Торф у природі та

у промисловості:

предмет балансу

10 1996

Бремен,

Німеччина

350 39

Використання тор-

фових родовищ:

минуле, сьогоден-

ня і майбутнє

11 2000

Квебек,

Канада

430 32

Захист земель і

торфових родовищ

12 2004

Тампере,

Фінляндія

530 34

Розумне викорис-

тання торфовищ

У проміжках між конгресами діяльністю МТТ керують

щорічні збори товариства (Annual Report), а в період між збо-

рами – виконавчий комітет (Executive Board), до складу якого

входять президент товариства, 2 – 3 віце-президенти і 4 – 5

членів.

Президенти МТТ: А. Сунгрен (1968-1970), Е. Ківінен

(1970-1980); Л. Хейкурайнен (1980-1985), Ю. Пессі (1985-

1992); Р.Петтерссон (1992-1996); Є.-Д.. Бекер-Платен

(1996-2000); Г.Худ (2000-2004), Маркку Мякела (з 2004 р.).

Генеральним секретарем МТТ з 1991 по 2004 р. був Р.Со-

по (Фінляндія), який зробив великий внесок у становлення

творчих контактів між науковцями і спеціалістами торфової

галузі України та Фінляндії, з 2004 р. – Яаакко Сіпола (Фін-

ляндія). В.О.Гнєушев.

МІЖНАРОДНІ ВУГІЛЬНІ КОНФЕРЕНЦІЇ (МВК), -их, -их,

-ій, мн. * р. международные угольные конференции (МУК), а.

international coal conferences, н. internationale Bergbau-Konfe-

renzen f pl (Kohlen-Konferenzen f pl) – наукові та науково-прак-

тичні форуми вчених, присвячені проблемам генезису, стру-

ктури і властивостей вугілля, теорії і практиці його розвідки,

добування та переробки. Найбільш відомою та найвищого

МІЖ — МІЖ

115

рівня вважається МВК “Наука про вугілля” – International

Conference on Coal Science (ICCS), на якій розглядаються фу-

ндаментальні аспекти вугільної науки (структура, фізичні та

хімічні властивості твердих палив та їх складових) на сучас-

ному рівні, а також нові досягнення у підходах до раціональ-

ного використання вугілля різного походження й якості. ICCS

проводиться раз у 2 роки у різних країнах світу. Напр., ICCS-

95 відбулася у Іспанії, ICCS-97 у Німеччині, ICCS-99 у Китаї

(Тайвань), ICCS-2001 у США (Сан-Франциско), ICCS-2003 у

Австралії (Квінсленд), ICCS-2005 – у Японії (Окінава).

Проблема використання вугілля різного ступеня мета-

морфізму у якості прекурсора нових вуглецевих матеріалів

(сорбентів тощо) для каталізаторів і т. і. присутня у міжна-

родній вуглецевій конференції “Carbon”, що теж відбуваєть-

ся раз у 1-2 роки у різних країнах. Конференція “Carbon-96”

відбулася у Великій Британії, “Carbon-98” – у Японії (Токіо),

“Carbon-99 – у США (Харлестон), “Carbon-2001” – у США

(Лексінгтон), “Carbon-2002” – у Китаї (Пекін), “Carbon-2003”

– в Іспанії (Ов’єдо), “Carbon-2004” – у США (Провіденс),

“Carbon-2005” – у Півд. Кореї (Гуенгью), “Carbon-2006” – у

Шотландії (Абердін).

Міжнародна конференція “Catalysis and Adsorption in fuel

processing and environmental protection” проходить у Польщі

– 1996, 1999, 2002, 2005 рр.); Міжнародна конференція “Coal

Structure” (Польща, 1992, 1994, 1996, 2002 р.) також прово-

диться польськими вченими за сприянням Європейського

Союзу.

European Coal Conference (Велика Британія – 1993, Чехія

– 1995, Туреччина – 1997, Польща – 2000, Бельгія – 2002, Се-

рбія – 2005 р.) сфокусована на проблемах вугільної геології з

спеціальним аспектом на проблемах охорони довкілля.

Чехія у останні роки активно приймає у себе представни-

ків вугільної геологічної науки (Міжнародна геологічна кон-

ференція “Coal Geology Conference”, Прага – 1998, 2001, 2003

рр.).

Американська геологічна служба раз на 2 роки організує

міжнародні робочі зустрічі з питань якості вугілля в усьому

світі (International Coal Quality Meeting, м. Рестон, США).

Pittsburgh Coal Conference проходить щорічно на базі Пітс-

бурзького університету і розглядає питання технології спа-

лювання, газифікації, одержання водню з вугілля, технології

моніторингу довкілля, глобальної зміни клімату, хімії вугілля,

утилізації відходів вуглевидобутку та вуглепереробки. У 2006

р. відбулася вже 23-я конференція. 24-а конференція має бути

в 2007 р. у Йоганнесбурзі (ПАР).

В Росії щорічно проходить міжнародна конференція з

проблем переробки твердого палива: “Химия и технология

твердого топлива”, “Химия и природосберегающие техноло-

гии использования угля”, Звенигород – 1999, 2001, 2003, 2005

рр.). До 70-ліття Института горючих ископаемых (ИГИ) в Ро-

сії відбулася конференція “Перспективы развития углехимии

и химии углеродных материалов в ХХІ веке“ (Звенигород,

2005 р.).

Крім того, в країнах СНД проходить міжнародний симпо-

зіум “Проблемы катализа в углехимии” (Донецьк, Україна,

1990 р., Красноярськ, 1993 р., Новосибірськ, 1997 р., Крас-

ноярськ, Росія, 2000 р.), на засіданнях якого розглядаються

актуальні проблеми конверсії твердих палив у більш екологі-

чно чисті енергоносії та шляхи підвищення її ефективності за

рахунок використання природних та штучних каталізаторів.

В Україні спеціальні наукові вугільні конференції в остан-

ні 10 років не проводились. Науково-практичні конференції

проводяться регулярно на спеціалізованих виставках “Уголь/

Майнінг” (“Експодонбас”, Донецьк), з 1997 р. щорічно – у

смт Мілекине (ЗАТ “Ана-Темс”, Національний гірничий уні-

верситет, УкрНДІвуглезбагачення та ін.). Вугільна тематика

була присутня на міжнародній зустрічі з питань енергетики

(Київ, 2000 р.), на науково-практичній конференції “Донбас-

2020: охорона довкілля та екологічна безпека” (м. Донецьк

– 2001 р.), “Екологія промислових регіонів” (м. Горлівка-

1999), „Вугільна теплоенергетика: проблеми реабілітації та

розвитку” (Алушта, Крим, 2004, 2005, 2006 рр.), на щорічних

Форумах гірників при Національному гірничому університеті

(м.Дніпропетровськ) та ін. Т.Г.Шендрик, В.С.Білецький.

МІЖПЛАСТОВІ ПЕРЕТОКИ, -их, -ів, мн. * р. межпласто-

вые перетоки; а. interbedded cross ﬂ ow, intrareservior com-

munications, interformational ﬂ ow, н. Interschichtenströme m

– утворені в процесі експлуатації при різниці тиску між

пластами перетоки рідини (води, нафти) з пласта з більшим

тиском у пласт з меншим тиском, інтенсивність яких зале-

жить від ступеня гідродинамічного зв’язку і перепаду тиску

між ними.

МІЖРЕМОНТНИЙ ПЕРІОД (МРП), -ого, -у, ч. * р. межре-

монтный период; а. overhaul period, overhaul life; н. Reparatu-

rintervall n – тривалість фактичної експлуатацiї об’єкта, напр.,

свердловини (у добах) мiж попереднiм i наступним ремонтами.

Мiжремонтний перiод обчислюють стосовно конкретної све-

рдловини, групи свердловин i всiх свердловин пiдприємства. В

галузевiй методицi для обчислення МРП стосовно конкретної

свердловини пропонується загальний вiдпрацьований сверд-

ловиною час роздiлити на кількість ремонтiв, тобто t

c = te/n,

де t

с – мiжремонтний перiод; tе – загальний вiдпрацьований

свердловиною час за контрольний перiод; n – кількість ремо-

нтів даної свердловини. Якщо протягом контрольного перiоду

свердловину не ремонтували, то дана формула непридатна для

розрахунку середньої тривалостi роботи свердловини. Бiльш

правильним є розрахунок МРП як середньої тривалостi робо-

топридатного стану свердловини, тобто

де tpi – тривалiсть мiжремонтного перiоду на i–тому промiжку

роботопридатного стану свердловини; i = 1, 2, 3...n – кількість

промiжкiв (перiодiв) роботопридатного стану свердловини

протягом контрольного перiоду.

Для групи свердловин МРП за певний час визначають за

формулою:

де tгр, tpj, tkj – вiдповiдно мiжремонтний перiод, тривалiсть

простою (ремонту) i календарний час експлуатацiї групи све-

рдловин i j-ої свердловини; n

j – кiлькiсть ремонтiв по j-тiй све-

рдловинi; N – кількість усiх свердловин.

Протягом розрахункового перiоду частина свердловин

може бути переведена з одного способу експлуатацiї на iнший,

частина переведена в нагнiтальнi чи спостережнi, частина

введена iз консервацiї i т.п. Тодi з урахуванням перебiгу кіль-

кості свердловин у часi середнiй мiжремонтний перiод групи

свердловин, що експлуатуються одним способом, доцiльнiше

визначати як середньозважений за часом

МІЖ — МІЖ

116

де tгр.к – середнiй мiжремонтний перiод k-ої групи свердловин;

j = 1,2,3 ... z – кількість свердловин у k–iй групi, якi працюють

у контрольному перiодi; t

j – сумарний час роботи j-ої сверд-

ловини за контрольний перiод.

Загальний мiжремонтний перiод роботи свердловин

пiдприємства (цех, нафтогазовидобувне пiдприємство,

акцiонерне товариство) вираховується як середньозважений

по фонду свердловин

де tп – мiжремонтний перiод роботи свердловин пiдприємства;

k=1,2,3 ... z – кількість груп свердловин за способами експлу-

атацiї; λ – кількість свердловин у k-iй групi.

МРП змiнюється в дуже широких межах, а саме: вiд

декiлькох тижнiв для штангово-насосних свердловин за умов

ускладнень вiдкладеннями пiску до декiлькох рокiв при фо-

нтаннiй експлуатацiї чи при експлуатацiї газових свердло-

вин. МРП в основному визначається способом експлуатацiї,

оскiльки ймовiрнiсть зупинок, пов`язаних з необхiднiстю ре-

монту, залежить вiд складностi обладнання, його надiйностi

тощо. На МРП також впливають: а) умови експлуатацiї (ви-

сота пiдняття рiдини i величина дебiту, правильнiсть вста-

новлення технологiчного режиму); б) ступiнь проявлення

ускладнюючих чинникiв (пiсок, парафiн, солi, корозiя, велика

в`язкiсть продукцiї, накопичення води чи газоконденсату на

вибої, викривлення стовбура свердловини); в) якiсть вигото-

влення, досконалiсть та надiйнiсть обладнання; г) якiсть ви-

конання попереднього ремонту.

Зі збiльшенням тривалостi мiжремонтного перiоду зрос-

тає накопичений видобуток нафти i газу iз свердловини. Його

зменшення може мати мiсце у випадках: а) коли свердловина

внаслiдок неякiсних ремонтiв вводиться з дебiтом, меншим

за режимний; б) планово-попереджувальний (профiлакти-

чний) ремонт при поступовому зменшеннi дебiту здiйсню-

ється в термiни, якi вiдрiзняються вiд економiчно обґрунто-

ваних. Економiчно обґрунтованi термiни проведення ремонту

або iншими словами оптимальну кількість ремонтiв кожної

конкретної свердловини визначають за допомогою економiко-

математичної моделi iз умови максимiзацiї прибутку, одержа-

ного вiд видобутої iз свердловини нафти (газу). З цiєї моделi

можна визначити дебiт нафти (газу), за якого економiчно

доцiльно починати здiйснювати планово-попереджувальний

ремонт. В.С.Бойко.

МІЖШАРОВА ТОВЩА, -ої, -і, ж. * р. междуслоевая тол-

ща, а. interstratum thickness, н. Zwischenschichtenserie f, Zwi-

schenschichtenfolge f — при розробці потужних пластів або

покладів з поділом на шари — товща корисної копалини між

шарами, що залишається при їх вийманні.

МІКОЇДИ, -дів, мн. * р. микоиды, а. mikoides, micoids, н. Glim-

mergesteine n pl – породотвірні мінерали лускуватої будови.

Від англ. mica – слюда. Маловживаний термін.

МІКРИНІТ, -у, ч. * р. микринит, а. micrinite, н. Mikrinit m –

мацерал інертинітової мацеральної групи, який зустрічається

в дуже малих округлих ґранулах і є “вторинним мацералом”,

який утворюється в процесі вуглефікації. Термін похідний від

слова “мікроніт” (Стопс, 1935 р.). Був уведений Конґресом зі

стратиграфії вугленосних відкладів в Геєрлене (Нідерланди)

у 1935 р. за пропозицією К.А. Сейлера для опису найдрібні-

ших ґранул з інертинітовою відбивною здатністю.

Походження. Мікриніт являє собою залишки колишніх

ліпоїдних речовин (ліптинітових або вітриніту, багатого на

водень) (Альпен і Прегермейн, 1965 р.; Тейхмюллер, 1974 р.).

Тіссен і Шпрунк (1936 р.) у прохідному світлі зернисту дослі-

дили опакову речовину, яка утворилася із залишків вторинних

стінок трахеїд. Іноді мікриніт формується в процесі торфоут-

ворення (Шібаока, 1978, 1983 рр.; Тейлор і Лью, 1989 р.).

Мікриніт може також бути результатом сильної фрагментації

інших інертинітових мацералів. Часто важко відрізнити мік-

риніт і інші невеликі інертинітові уламки. Тоді мікриніт роз-

різнюють від інертодетриніту за граничною крупністю в 2

мкм (Діссель, 1992 р.). Аґреґати мікриніту можуть розпізна-

ватися і відрізнятися від макриніту за їх зернистістю. У зв’яз-

ку з невеликим розміром окремих зерен мацеральний аналіз

мікриніту утруднений. Можна точно підрахувати тільки його

аґреґати. Необхідно розрізнювати мікриніт і деякі інші тон-

козернисті матеріали типу каолініту або поригелініту у вугіл-

лі низького ступеня вуглефікації. На відміну від мікриніту,

інші матеріали звичайно мають чіткі внутрішні відбиття і не

характеризуються явною зернистістю інертинітового виду.

Фізичні властивості. Колір мікриніту блідо-сірий до біло-

го. Відбивна здатність вища, ніж у супроводжуючого вітри-

ніту, але часто нижча, ніж у

інших інертинітових маце-

ралів того ж вугілля. В об-

ласті RrVit 1,4 % мікриніт

стає схожий з вітринітом

за відбивною здатністю і

більше не розпізнається.

У зв’язку із зернистістю

мікриніту його відбивну

здатність можна визначити

тільки приблизно на аґреґа-

тах частинок. Мікриніт не

флуоресціює.

Твердість шліфування.

Різниця в твердості щодо

інших мацералів інертині-

тової мацеральної групи не-

велика або відсутня.

Хімічні властивості. У

зв’язку з малою крупністю ґранул мікриніту і трудністю у ви-

діленні чистого мікриніту хімічні дані відсутні. На відміну

від інших інертинітових мацералів мікриніт виділяє віднос-

но велику кількість летких речовин (Штах та інші, 1982 р.).

Залягання. Мікриніт – типовий мацерал вугілля середньої

стадії вуглефікації і порівняно рідкісний для молодого вугіл-

ля. Він зустрічається в більшості мікролітотипів як окремі

тонкі зерна або аґломерації зерен в різних кількостях. Мік-

риніт характерний для вітриніту, який походить від колоде-

триніту, де він зустрічається в безпосередній близькості до

спориніту і алгініту. Це також один з типових мацералів дов-

гополуменевого вугілля і богхедів, в яких він може утворюва-

ти основну масу. Мікриніт – це інертинітовий компонент та-

кого вітринертиту, який утворюється зі смолистого дерева.

Загалом палеозойське вугілля містить більше мікриніту, ніж

більш молоде вугілля, тому що перше багатше на ліптиніт,

ніж останнє. У вугіллі кам’яновугільного періоду процентний

вміст мікриніту складає в середньому 3-6% і може досягати

19 %. У вугіллі посткам’яновугільних періодів кількість мі-

криніту рідко перевищує 3 %. (Діссель, 1992 р.). Крім того,

мікриніт зустрічається в горючих сланцях (Тейхмюллер і

Вольф, 1977 р.; Тейхмюллер і Оттен’ян, 1977 р.) і чорних сла-

нцях (Стасюк, 1991 р.).

Практична значущість. Мікриніт є инертинитовым ма-

цералом з найвищою реакційною здатністю і бере участь у

Мікриніт (білі дрібні розсіяні

компоненти). Білі уламки менше

15 мкм – інертодетриніт. Вугілля

марки Д. Кузнецький басейн. Відби-

те світло. Імерсія. Шкала 0,02 мм.

Фото Г.П.Маценко.

МІЖ — МІК

117

всіх процесах конверсії. За допомогою мікроскопа в проду-

ктах і залишках конверсії вугілля не розпізнається (Діссель і

Вольф-Фішер, 1987 р.).

Походження слова: “микро” (грецьк.) – малий. Син. – тон-

кий мікриніт (МКПВОР, 1963 р.).

МІКРО..., * р. микро..., а. micro…, н. Mikro… – у складних

словах означає: дуже малий, найдрібніший; пов’язаний з

вивченням або вимірюванням дуже малих предметів, явищ,

величин; у назвах одиниць вимірювання – мільйонна частка.

Напр., мікроампер – одиниця сили електричного струму, мі-

льйонна частка (10

-6

) ампера. Від грецьк. “мікро” – малий.

МІКРОАЛМАЗ, -у, ч. * р. микроалмаз, а. microdiamond, н.

Mikrodiamant m – алмаз крупністю менше 0,5 мм. Походжен-

ня остаточно не встановлене. Гіпотези: 1) кристали алмазу,

що мали недостатньо часу для росту; 2) кристали, які утво-

рилися в середовищі з обмеженим вмістом вуглецю, що затри-

мало їх ріст. Місцем утворення М. може бути мантія Землі на

глибині 150 – 200 км; кімберлітова чи лампроїтова магма, яка

піднімається на поверхню; місця зіткнення тектонічних плит.

М. знайдені також у метеоритах. За формою зустрічаються

октаедричні, додекаедричні, кубічні монокристали М., інколи

– зерна неправильної форми та змішані кубічно-октаедричні

кристали. Найбільш поширеними є октаедри, які складають

понад 50% всіх М.

МІКРОАНАЛІЗ, -у, ч. * р. микроанализ, а. microanalysis, н.

Mikroanalyse f – сукупність методів і прийомів, за допомогою

яких можна викону-

вати аналіз малих

кількостей неорга-

нічних та органіч-

них речовин (від мі-

льйонних до сотих

часток грама).

МІКРОБІОЛОГІЧ-

НЕ ЗБАГАЧЕННЯ

ВУГІЛЛЯ, -ого,

-…, с. * р. мик-

робиологическое

обогащение угля,

а. microbiological

preparation of coal;

н. mikrobiologische

Aufbereitung f der

Kohle – спеціальний

метод збагачення,

оснований на відмінностях в адгезійній активності зольної

(породної) та органічної (вугільної) речовини після її обробки

екзобілками. Вихідний матеріал подрібнюється до крупності

– 0,5 мм, обробляється протягом 3 – 5 діб розчином екзобілків

у водному середовищі, після чого гідросуміш перемішується.

При цьому зольна фаза аґреґатується, а вугілля залишається в

первинному стані.

Досліди ІНФОВ НАН України проведені на донецькому

вугіллі марки Д ЦЗФ “Трудівська” показали можливість зба-

гачення вихідного вугілля зольністю 50% з отриманням кон-

центрату і відходів відповідно зольністю 25 та 75%. В.С.Бі-

лецький.

МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПОШУКИ, -их, -ів, мн. * р. микроби-

ологические поиски, а. microbiological prospecting; н. mikro-

biologisches Prospektieren n – методи пошуку родов. к.к., які

базуються на дослідженні закономірностей розподілу мік-

роорганізмів. Уперше запропоновані у 1937 р. Використо-

вуються для пошуків нафти і газу, рудних к.к. М.п. родов.

нафти і газу здійснюються на регіональному (масштаб зйо-

мок 1:1000000-1:500000) і пошуковому (1:200000 1:100000)

етапах геолого-розвідувальних робіт. М.п. рудних родов. ви-

користовуються при рекогносцировці (1:200000-1:100000),

середньомасштабній (1:50000- 1:25000) і детальній (1:10000)

розвідці.

МІКРОВКЛЮЧЕННЯ ГАЗІВ, -чень, -…, мн. * р. микровклю-

чения газов, а. microocclusions of gases; н. Gasmikroeinschlüsse

m pl – мікропорції газу, герметизовані всередині кристалів,

а також в міжзернових порожнинах мінералів і порід. Розмі-

ри М.г. від дек. мм до дек. мкм; склад: СО

2, Н2, СО, N2, H2S,

F, Не, Аг, СН

4 та ін. М.г. присутні в мінералах інтрузивних,

ефузивних і метаморфічних порід, у мінералах гідротермаль-

ного і осадового генезису. М.г. поділяють на дві осн. групи:

сингенетичні – захоплені з розплаву в процесі кристалізації;

епігенетичні – ті, що потрапили в мікротріщини кристалу або

міжзерновий простір і були загерметизовані новими порціями

мінеральної речовини. М.г. є важливим джерелом генетичної

інформації. Насиченість ними порід і мінералів, склад мікро-

включень відображають характер процесів і фіз.-хім. умов

мінералоутворення. За результатами дослідження ізотопного

складу водню, вуглецю і кисню М.г. судять про джерела і міру

глибинності мінералотвірних речовин.

МІКРОЕЛЕМЕНТИ НАФТИ, -ів, -..., мн. * р. микроэлемен-

ты нефти; а. microelements of oil; н. Erdölmikroelemente n pl

– хімічні елементи, наявні в нафтах у невеликих концентра-

ціях (у тисячних або сотих частках процента) і виділяються

в золі, що отримується після перегонки нафти (S, Mg, Na,

2, N2, Wn, P, Ni, J, Si, Ca, Fe, Al, Mn, Ag, Cu, Ti, U, Sn, As та

ін.).У нафтах виявлено понад 40 мікроелементів, загальний

вміст яких рідко перевищує 0,02 – 0,03% від маси нафти. Син.

– мікрокомпоненти нафти, мінеральні речовини нафти.

МІКРОЕМУЛЬСІЇ, -ій, мн. * р. микроэмульсии; а. microemul-

sions; н. Mikroemulsionen f pl – високодисперсні системи, які

утворюються двома взаємно нерозчинними рідинами. Діа-

метр крапельок дисперсної фази від 10 до 200 нм, їх об’ємна

частка може сягати 50% і більше. Основні типи М. такі ж, як

у звичайних емульсій: прямі (типу “масло у воді”) і обернені

(“вода в маслі”). Завдяки малим розмірам крапель М., на від-

міну від звичайних емульсій, стійкі і, як правило, прозорі.

МІКРОЗОНД, -а, ч. * р. микрозонд, а. microsonde, н. Mikro-

sonde f – інструмент для вивчення мікроскопічних зразків ре-

човини, мінералів.

Приклади – йонний мікрозонд SHRIMP (Sensitive Higb-

Resolution Ion Microprobe) та його більш сучасний аналог

CAMECAIMS-1280 створені для дослідження гірських порід

(вік, склад) у Австралійському національному університеті в

Канберрі.

Інший приклад – мікрозонди на основі нанотрубок ву-

глецю. Останні дозволяють маніпулювати найдрібнішими

об’єктами – аж до окремих молекул – пересувати їх, поверта-

ти, піднімати, збирати в структури. Створюються мікрозонди

на основі нанотрубок вуглецю з певними фунціональними

групами на їх кінцях, які дозволять розпізнавати хімічні та

біологічні мікрооб’єкти, одержувати зображення розподілу в

об’єкті певних груп атомів.

Джерела: Джон Велли. История юной Земли // В мире нау-

ки (Scientiﬁ c American). № 1, 2006. С. 40-45.

МІКРОКАВЕРНИ, -верн, мн. * р. микрокаверны; а. microcav-

erns; н. Mikrokavernen f pl

– дрібні порожнини (розміром від

0,05 до 1-2 мм), досить широко поширені в карбонатних наф-

тогазонасичених породах вторинного утворення, що пов’яза-

не з розчиненням (вилуговуванням) органічних залишків, їх

уламків, окремих зерен цементуючої або цементованої речо-

Ì³êðîàëìàçè ó ôîðì³: 1,3 – îêòàåäð³â;

2 – äîäåêàåäðà; 4 – êóáà.

МІК — МІК

118

вини чи аґреґату зерен. Під мікрокавернами часто розуміють

пори будь-якого розміру. Син. – пори розчинення.

МІКРОКАРОТАЖ, -у, ч. * р. микрокаротаж, а. microlog-

ging; н. Mikrobohrlochmessung f, Mikrokarottage f, Mikrolog n

– метод геофіз. досліджень у свердловинах, який застосову-

ється для детального вивчення розрізу свердловини зондами

малого розміру (дек. см). Мікрозонди поділяють на звичайні

(ґрадієнт- і потенціал-зонди) і сфокусовані, що є аналогами

зондів бічного каротажу.

МІКРОКАРОТАЖ БОКОВИЙ, -у, -ого, ч. * р. микрокаро-

таж боковой; а. trumpet logging, microlaterologging, н. Seiten-

mikrokarottage f – мікрокаротаж, який передбачає детальне

вимірювання позірного опору присвердловинної частини роз-

різу екранованими мікрозондами з радіальним фокусуванням

струму, що зменшує вплив (порівняно з мікрокаротажем)

глинистої кірки і дає змогу використати виміри для кількіс-

ного вивчення питомого опору порід, які безпосередньо при-

лягають до свердловини. В.С.Бойко.

МІКРОКЛІМАТ КАР’ЄРУ, -у, -…, ч. * р. микроклимат карье-

ра, а. open-pit microclimate; н. Mikroklima n des Tagebaus – клі-

мат приземного шару повітря в кар’єрі або всередині кабін

кар’єрних машин. Характеризується поєднанням осн. параме-

трів, що діють на організм людини: т-рою, відносною вологіс-

тю, швидкістю руху повітря і т-рою навколишніх поверхонь.

З метою створення сприятливого для роботи М.к. застосову-

ють активне провітрювання внутрішньокар’єрного простору,

осушення г.п. тощо. Мікроклімат у кабіні кар’єрних машин

визначається тепловиділенням в ній і мікрокліматичними па-

раметрами приземного шару. Т-ра, відносна вологість і шви-

дкість руху повітря в кабіні регламентуються для теплого і

холодного періодів року. Значення т-ри, відносної вологості і

швидкості руху повітря в робочій зоні на постійних робочих

місцях при важкій роботі: в холодний період року (при т-рі

зовнішнього повітря нижче 10°С) відповідно 13-18°С, не бі-

льше за 75%, не більше за 0,5 м/с; в теплий період року (при

т-рі зовнішнього повітря 10°С і вище) – не більше 26°С, 75%,

1 м/с. А.Ю.Дриженко.

МІКРОКЛІМАТ ШАХТИ, -у, -…, ч. * р. микроклимат шахты

а. mine microclimate, н. Grubenmikroklima n – метеорологічні

умови в підземних гірничих виробках шахти (рудника). М.ш.

характеризується сукупністю середньорічних значень т-ри,

відносної вологості, тиску, швидкості руху повітря і т-ри по-

верхонь виробок. Регламентація М.ш. направлена насамперед

на охорону здоров’я шахтарів. В Україні гранично допустима

т-ра 26°С при швидкості повітря не менше 2 м/с і вологості

90%. В ін. країнах межі інші: у Великобританії: 27,8 °С, ФРН

°С, ПАР 33,3

°С (за мокрим термометром, при швидкості

повітря понад 0,25 м/с). Відносна вологість повітря зміню-

ється від 70-80% в приствольних дворах до 90-100% в кінці

очисних вибоїв. Швидкість руху повітря в гірничих виробках,

де постійно перебувають люди, змінюється в межах 0,25-8

м/с.

МІКРОКЛІМАТОЛОГІЯ, -ії, ж. * р. микроклиматология, а.

microclimatology, н. Mikroklimatologie f – розділ кліматології,

присвячений вивченню мікроклімату (напр., в гірничій справі

– мікроклімату кар’єру, мікроклімату шахти, рудника, копа-

льні тощо).

МІКРОКЛІН, -у, ч. * р. микроклин, а. microcline, Amazon stone,

н. Mikroklin m – породоутворювальний мінерал класу силіка-

тів групи польових шпатів, алюмосилікат калію каркасної

будови. Формула: K[AlSi

3O8]. Містить (%): К2О – 16,93; Al2O3

– 18,35; SiO

2 – 64,72. Ізоморфні домішки Na, Rb, Fe, Ba, Рb і

ін. Сингонія триклінна. Пінакоїдальний вид. Утворює таблит-

часті кристали, зернисті і крупнокристалічні аґреґати. Двій-

ники по карлсбадському, бавенському, манебахському, альбі-

товому та перикліновому законах. Густина 2,57. Тв. 6,0-6,5.

Спайність досконала в двох напрямах. Колір білий, рожевий,

сірий. Блиск скляний, на площинах спайності перламутро-

вий. Крихкий. Часто містить закономірно орієнтовані врос-

тки альбіту, що виникли при розпаді високотемпературних

твердих розчинів лужного (калінатрового) польового шпату.

Походження М. – магматичне, метаморфічне, метасоматич-

не, гідротермальне. Важливий породоутворювальний мінерал

багатьох магматичних та метаморфічних порід, пегматитів.

Знахідки: Мюден (ФРН), р. Верцаска (Тессін, Швейцарія),

Стригом (Польща), Хундхольмен та Івеланд (Норвегія), шт.

Арканзас, Колорадо (США), Кентау (Казахстан), Урал, Каре-

лія (РФ), Мадагаскар, Японія і ін. На території України є на

Волині та в Приазов’ї. Використовують у фарфоро-фаянсовій

промисловості. Від мікро… і грецьк. “кліно” – нахиляю: кут

між площиною спайності відхиляється від прямого кута на

20°. (J.F.A.Breithaupt, 1830).

Розрізняють: мікроклін-альбіт (анортоклаз); мікроклін бериліїс-

тий (те саме, що шпат польовий бериліїстий); мікроклін зелений (те

саме, що амазоніт); мікроклін максимальний (мікроклін з найбіль-

шим ступенем косокутності кристалічної ґратки); мікроклін натрії-

стий (анортоклаз); мікроклін-олігоклаз (зайва назва анортоклазу);

мікроклін-пертит (взаємне проростання мікрокліну альбітом, яке

утворюється внаслідок розпаду твердого розчину); мікроклін рубідії-

стий (різновид мікрокліну, який містить до 3% Rb

2O3).

МІКРОКЛІНІЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. микроклинизация, а. microcli-

nization, н. Mikroklinisation f – метасоматичні перетворення в

мінеральних комплексах, які ведуть до заміщення плагіокла-

зів мікрокліном (Г.Д.Афанасьєв, 1949).

МІКРОКОМПОНЕНТИ, -ів, мн. * р. микрокомпоненты, а.

microcomponents, н. Mikrokomponenten f pl – 1) В мінералогії

– ізоморфні домішки в мінералах. 2) В петрографії вугілля

– те ж саме, що й мацерали.

МІКРОКОМПОНЕНТИ НАФТИ, -ів, -..., мн. * р. микроком-

поненты нефти; а. microcomponents of oil; н. Mikrokomponen-

te m pl des Erdöls – Див. мікроелементи нафти.

МІКРОКРИСТАЛИ, -ів, мн. * р. микрокристаллы, а. microc-

rystals, н. Mikrokristalle m pl – мінерали розміром 10

–5

– 10

–6

м,

які спостерігаються у вигляді кристалів.

МІКРОЛІТ, -у, ч. * р. микролит, а. microlite, н. Mikrolith m – 1)

Мінерал, танталистий різновид ряду мікроліт-пірохлор. Фор-

мула: (Ca,Na)

2Та(F,OH). Склад у % (з родов. Івеланд, Норве-

гія): CaO – 10,48; Na

2O – 3,26; Ta2O6 – 73,72; H2O – 2,78. До-

мішки: UO

2 (4,21); ZrO2 (4,55); FeO (2,77); TiO2 (1,58); Ce2O3

(0,50); MgO (0,34). Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид.

Звичайно метаміктний. Утворює дрібні октаедричні криста-

ли, включення у вигляді зерен. Двійники рідкісні. Спайність

по (111) ясна. Густина 5,5. Тв. 5,5-6,0. Колір світло-жовтий до

бурого, іноді гіацинтово-червоний, зелений. Риса блідо-жо-

вта, бурувата. Блиск скляний або смолистий. Крихкий. Злам

майже раковистий. Ізотропний. Зустрічається в ґранітних

пегматитах і метасоматично змінених ґранітах. Дуже рід-

кісний. Знахідки: Ельба (Італія), Утьо (Норвегія), Честерфілд

(шт. Массачусетс, США), Забайкалля (РФ), Казахстан. Від

мікро... й грецьк. “літос” – камінь (Ch.U.Shepard, 1835). Син.

– гаддаміт, метасімпсоніт.

2) Мікрокристали в осн. масі виливної породи.

Розрізняють: мікроліт баріїстий (різновид мікроліту з родов. Ші-

Шіко в Бразилії, який містить до 5% ВаО); мікроліт бісмутистий

(різновид мікроліту, який містить 3,25% Ві

2О3); мікроліт залізистий

(різновид мікроліту, який містить до 10% FeO); мікроліт залізний

(різновид мікроліту, який містить до 10% Fe

2O3); мікроліт ніобіїс-

тий (різновид мікроліту, який містить 43,5% Nb2O5, з пров. Наталь

у Півд.-Африк. Республіці); мікроліт свинцевистий (різновид мік-

роліту, який містить до 27,78% PbO); мікроліт титановий (різновид

МІК — МІК

119

мікроліту, який містить до 14% ТіО2); мікроліт уранистий (різновид

мікроліту, який містить до 4,21% UO

2).

МІКРОЛІТИ, -ів, мн. * р. микролиты, а. microlites, н. Mikroli-

the m pl – дуже дрібні голчасті або пластинкоподібні криста-

лики, які зустрічаються в основній масі ефузивних порід. М.

протиставляються більш крупним і раннім вкрапленикам вул-

канічних г.п. і кристалітам, тобто найдрібнішим зародковим

кристалоутворенням, які являють собою продукт розкриста-

лізації вулканічного скла. Мінеральний склад М. визначається

складом породи. Від мікро… й грецьк. “літос” – камінь.

МІКРОЛІТОВА СТРУКТУРА, -ої, -и, ж. * р. микролитовая

структура, а. microlitic texture, н. mikrolithische Struktur f –

структура основної маси порфірових г.п., до складу яких вхо-

дять мікроліти, іноді з домішками невеликої кількості скла.

МІКРОЛІТОТИПИ, -ів, мн. * р. микролитотипы, а. microli-

thotypes, н. Mikrolithotype m pl – нашарування, які складають

органічну частину гумусового вугілля і розрізняються за скла-

дом та участю мацералів групи вітриніту V

t, інертиніту J,

ліптиніту L.

Термін введений К.А. Сейлером в 1954 р. для позначення

типових асоціацій мацералів і асоціацій мацералів з мінера-

лами, виявлених при мікроскопії гумусового вугілля. Мікролі-

тотип може бути аґломерацією одного мацерала або приро-

дних мікроскопічних асоціацій мацералів однієї або більше

груп з (або) без випадкової (побічної) мінеральної речовини.

Між літотипами і мікролітотипами ясного взаємозв’язку не

існує. Напр., літотип дюрен тьмяного вигляду може склада-

тися не тільки з клариту, багатого ліптинітом, тримацериту

і дюриту, але і з вітриту, сильно забрудненого мінеральною

речовиною.

Номенклатурна комісія Міжнародного комітету з петроло-

гії вугілля встановила мінімальну оцінювану товщину (поту-

жність) мікролітотипів в 50 мкм, а також саму назву згідно

відомої системи Стопс-Геерлен (система SH) та закінчення в

назвах “іт”(“ит”). М. класифікують за числом груп мацералів

на одномацерали (мономацерали) – вітрит, інертит, та лі-

птит; двомацерали (бімацерали) – кларит(іт) V

t+L, дюрит

J+L, вітринертит Vt+J та тримацерали Vt,+J+L. В складі од-

номацералів допускається присутність інших у кількостях до

5% об’ємних. Для складних М. участь окремих груп маце-

ралів повинна бути більшою 5% об’ємних. При переважанні

одного з мацералів після назви мікролітотипу пишуть індекс

цього мацералу, напр., кларит L, дюрит J.

Основні мікролітотипи

Мікроліто-

тип

Основні групи

мацералів і мінералів

Кількість

мацера-

льних

груп

Вітрит

Ліптит

Інертит

Вітриніт

Ліптиніт

Інертиніт

Монома-

церал

Кларит

Дюрит

Вітрінертит

Вітриніт + ліптиніт

Інертиніт + ліптиніт

Вітриніт + інертиніт

Бімацерал

Тримацерит Вітриніт + ліптиніт +

інертиніт

Тримаце-

рал

Карбомі-

нерит

Карбаргіліт

Карбанкерит

Карбосиліцит

Карбопірит

Мацерали + невиразні

мінерали

Мацерали + глинисті

мінерали

Мацерали + карбонати

Мацерали + кварц

Мацерали + сульфідні

мінерали

незале-

жно від

кількості

присутніх

мацераль-

них груп

Інша вітчизняна схема класифікації (Донецьк, М.М.Лі-

фшиць, 1959) побудована більш деталізовано і за іншим

принципом – за співвідношенням всіх трьох груп мацералів

незалежно від їх участі. В умовних межах вмісту мацералів,

за вітринітом визначається назва мікролітотипів, які відпо-

відають назвам літотипів. За сучасною номенклатурою: уль-

тракларит, кларит, дюрокларит, клародюрит, дюрит та уль-

традюрит. За вмістом ліптиніту та інертиніту М. відносять

до ліптинітових, змішаних та інертинітових; відповідно після

назви М. пишуть індекс мацерала, напр., кларит L.

М. з тісно зв’язаними вкрапленнями глинистої речовини,

оксидів кремнію, карбонатів або сумішей мінералів при їх

вмісті 20-60% об’ємних, а піриту 5-20% названі відповідно

– карбаргіліт, карбосиліцит, карбанкерит, карбомінерит, кар-

бопірит (ISO. 7404-1-84).

М. мають пластовидну лінзоподібну форму, розмір від мі-

кроскопічного до значного, площа розповсюдження варіює в

широких межах. При потужності шарів від декількох см до 1

м та більше вони представляють своєрідні типи вугілля ви-

копного з рівномірним розподілом мацералів (це є характер-

ною особливістю М.) і, відповідно, однорідною структурою,

наприклад, клареновий кутинітовий, ультрадюреновий типи

та ін. У відповідності зі складом мацералів М. розрізняють

за хімічними, фізичними та технологічними властивостями,

напр., за густиною, міцністю, тріщинуватістю. При руйну-

ванні та подрібненні вугілля його дезінтеграція відбувається

по площинах дотику мікролітотипів і карбомінеритів. Це

приводить до того, що частинки подрібненого вугілля круп-

Ì³êðîë³òîòèïè: à – êëàðèò (ó íèçüêîâóãëåô³êîâàíîìó êàì`ÿíîìó

âóã³ëë³. Ñ1. Ëüâ³âñüêî-Âîëèíñüêèé áàñåéí. Â³äáèòå ñâ³òëî. ²ìåðñ³éíå

ñåðåäîâèùå); á – äþðèò (Òàì æå. Â³äáèòå ñâ³òëî. ²ìåðñ³éíå ñåðå-

äîâèùå); â – â³òðèò (â àíòðàöèò³ Ñ2. Äîíåöüêèé áàñåéí. Â³äáèòå

ïîëÿðèçîâàíå ñâ³òëî. Ñòàí çãàñàííÿ.); ã – ë³ïòèò (Òàì æå. Â³ä-

áèòå ïîëÿðèçîâàíå ñâ³òëî. Ñòàí çãàñàííÿ.); ä – â³òðèíåðòèò (Tr-I.

Ìàéêþáåíñüêèé áàñåéí. Â³äáèòå ñâ³òëî. ²ìåðñ³ÿ.); å – êàðáîñèë³-

öèò (îêðóãë³ óòâîðåííÿ) ó àíòðàöèò³ Äîíåöüêîãî áàñåéíó. Â³äáèòå

ïîëÿðèçîâàíå ñâ³òëî. Ñòàí çãàñàííÿ. Øêàëà 20 ìêì.

МІК — МІК

120

ністю менше 3 мм представлені різними мікролітотипами і

карбомінеритами. Ця відома особливість гумусового вугілля

справляє суттєвий вплив на їх збагачення. Різна міцність М.

проявляється в ґрануломеричному складі, а також впливає на

характер пилоутворення, сорбційну здатність, окиснення, са-

мозаймання та спікливі властивості вугілля. Склад, розмір і

розподіл М. є характеристикою мікроструктури (і структури)

вугілля, одною з ознак типу вугілля і кореляції вугільних пла-

стів.

Походження слова: mikros (грецьк.) – маленький, lithos

(грецьк.) – камінь, typos (грецьк.) – тип. Син.: макротип (Г.Х.

Кейді, 1942 р.), частково стрейфенарт (streifenart), частково

підтип, тип вугілля (ТВМ).

МІКРОМІНЕРАЛИ, -ів, мн. * р. микроминералы, a. micromin-

erals, н. Mikrominerale n pl – мінеральні індивіди розміром

–5

-10

–6

м, які можна спостерігати у оптичному мікроскопі.

Найбільш наближені до ідеальних кристалів.

МІКРОНЕОДНОРІДНІСТЬ [ПЛАСТА], -ості, ж. * р. мик-

ронеоднородность (пласта); а. microinhomogeneity (of a for-

mation), н. Mikroinhomogenität f – зміна параметрів пласта

(проникності, пустотності, нафтогазоводонасиченості,

ґранулометричного складу, карбонатності, глинистості і

т.д.) в об’ємах, порівняних з розмірами керна.

МІКРОПОРИСТІСТЬ, -і, ж. * р. микропористость, а. mi-

croporosity, н. Mikroporosität f – характеристика розмірів і кі-

лькості мікропор (як правило, діаметром 0,7-1,5 нм) у твердо-

му матеріалі. Див. пористість вугілля, пористість гірських

порід.

МІКРОРЕЛЬЄФ, -у, ч. * р. микрорельеф, а. microrelief, н. Mi-

krorelief n, Kleinformen f pl des Reliefs – комплекс нерівностей

земної поверхні, обумовлений г.ч. екзогенними процесами з

коливаннями висот не більше дек. метрів; дрібні форми рель-

єфу, що є деталями тієї чи іншої ділянки земної поверхні (ре-

льєф річкових заплав, рівчаків тощо). Приклад: степові блю-

дця, прируслові вали, полігональні утворення. На території

України притаманні певним районам мікроформи утворилися

під впливом денудації (гриви на шаруватих товщах Донецької

височини), останці (на кристалічних породах Придніпровсь-

кої, Приазовської, Подільської височин); суфозії і просадки

– блюдця степові і поди на лесових породах Придніпровсь-

кої і Причорноморської низовин; карстових процесів – лійки

карстові на розчинних породах Передкарпаття, Закарпатської

низовини, Подільської височини, Кримських гір тощо. Серед

акумулятивних мікроформ – численні конуси виносу в гирлах

ярів і балок, делювіальні шлейфи біля підніжжя гір і височин,

кучугури на піщаних терасах Дніпра, окремі піщані горби на

водно-льодовикових рівнинах Поліської низовини, зсувні фо-

рми рельєфу.

МІКРОСИСТЕМА, -и, ж. * р. микросистема, а. microsystem,

н. Mikrosystem n – матеріальна система з мікрочастинок (ато-

мів, нуклонів).

МІКРОСКЛАДЧАСТІСТЬ, -ості, ж. – те ж саме, що й плой-

частість.

МІКРОСКОП, -а, ч. * р. микроскоп, а. microscope, н. Mikro-

skop n – оптичний прилад для розглядання дрібних невиди-

мих неозброєним оком предметів у збільшеному зображенні;

о п т и ч н и й М. дає збільшення до 3000 раз; е л е к т р о н

н и й М., в якому збільшене зображення одержують за допо-

могою пучків електронів, дає збільшення в десятки і сотні

тисяч раз.

МІКРОСКОПІЯ, -ії, ж. * р. микроскопия, а. microscopy, н.

Mikroskopie f – сукупність методів застосування мікроскопа і

способи виготовлення мікроскопічних препаратів.

МІКРОСКОПІЧНИЙ АНАЛІЗ, -ого, -у, ч. * р. микроскопичес-

кий анализ, а. microscopic analysis; н. mikroskopische Analysе f

– вимірювання розмірів частинок під мікроскопом і класифі-

кація їх на групи у вузьких межах певних розмірів (для мате-

ріалів крупністю від 50 мкм до десятих часток мкм).

МІКРОСТРУКТУРА, -и, ж. * р. микроструктура, а. micro-

structure, н. Mikrostruktur f – будова твердих тіл (металів, гір-

ських порід та ін.), що її можна спостерігати лише за допомо-

гою оптичного або електронного мікроскопа.

МІКРОТИПІЯ, -ії, ж. * р. микротипия, а. photomicrograph

print, н. Mikrotypie f – репродукція (відбиток) з фотографії,

знятої через мікроскоп.

МІКРОТОМ, -а, ч. * р. микротом, а. microtome, н. Mikrotom

n – прилад, за допомогою якого одержують надтонкі зрізи

для досліджень. Дозволяє отримувати зрізи товщиною 1 – 60

мкм. Див. ультрамікротом.

МІКРОТРІЩИНИ, -ин, мн. * р. микротрещины; а. microﬁ s-

sures; hair cracks; н. Mikroklüfte f pl, Mikrorisse m pl, feine Ris-

se m pl – тріщини порід-колекторів, які розрізняються лише в

шліфах під мікроскопом, з розкриттям менше 100 мкм (0,005-

0,1 мм), звичайно мають невелику протяжність, слабко- або

сильнозвивисту форму. Розкриття 100 мкм є умовною вели-

чиною.

МIКРОТРIЩИНУВАТIСТЬ, -і, ж. * р. микротрещинова-

тость, а. microﬁ ssuring, microfracturing, н. Mikroklüftigkeit

f, Mikroklüftung f – розриви у породi, непомiтнi неозброєним

оком, якi простежуються тiльки пiд мiкроскопом, і виявляють

себе при руйнуванні породи. Див. також кліваж, мікротрі-

щини.

МІКРОТУРБУЛЕНТНІСТЬ, -і, ж. * р. микротурбулент-

ность; а. microturbulence; н. Mikroturbulenz f – турбулент-

ність, яка може супроводжувати макротурбулентність і для

якої характерні розміри мас рідини, що переміщуються (ма-

сштаби турбулентності), є незрівнянно малими порівняно з

характерними поперечними розмірами потоку (глибиною від-

критого потоку тощо). Мікротурбулентності відповідають

найвищі частоти пульсації швидкості. З мікротурбулентністю

пов’язаний дифузійний механізм зустрічі мікрочастинок між

собою і мікрочастинок з бульбашками повітря у процесах

флотації, масляної аґреґації тощо.

МІКРОФЕНОКРИСТАЛИ, -ів, мн. * р. микрофенокристал-

лы, а. microphenocrysts, н. Mikrophänokristalle m pl – вкрапле-

ники кристалів мінералів у вивержених породах, видимі лише

під мікроскопом.

МІКРОФОТОГРАФІЯ, -ії, ж. * р. микрофотография, а.

photomicrography, н. Mikrophotograﬁ e f – фотографія (знімок),

утворена фотографуванням з використанням мікроскопа для

значного збільшення зображень об’єктів (напр., аншліфів ву-

гілля, мінералів), що їх фотографують.

МІКРОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ, -ого, -у, ч. * р. микрохимический

анализ, а. microchemical analysis; н. mikrochemische Analysе f

– сукупність прийомів і методів якісних і кількісних аналізів,

що використовуються при дослідженні проб масою 10

-3

-10

-2

г для твердого зразка або об’ємом 0,1-1 мл для розчину. М.а.

застосовують у різних галузях промисловості в тих випад-

ках, коли кількість речовини, що досліджується, дуже мала:

для аналізу включень в рудах, мінералах і сплавах та ін., при

аналізі високотоксичних і радіоактивних речовин з міркувань

безпеки, при аналізі коштовних і рідкісних матеріалів, а та-

кож для зниження трудомісткості аналізу складних органіч-

них сполук.

МІКСЕР, -а, ч. * р. миксер, а. mixer, н. Mixer m, Mischer m – 1)

Пристрій для гомогенізації сумішей шляхом їх турбулентно-

го перемішування. Може бути застосований для моделювання

МІК — МІК