Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

581 КРИ — КРИ

однаêовó, звичайно прямоêóтнó, формó і однаêові

розміри. При неправильномó заляãанні форма і розміри

К.ш.п. різні. Останні можóть бóти від деê. сотень м до деê.

êм (для велиêих шахт). Обидва К.ш.п. розêривають за

єдиною схемою вертиêальними або похилими стовбóрами

при однаêовій схемі підãотовêи виїмних полів. Розробля-

ють К.ш.п. одночасно в напрямі від ãол. стовбóра до межі

шахтноãо поля. Системи розробêи в К.ш.п. можóть бóти

сóцільними, стовповими або êомбінованими.

КРИМСЬКІ ГОРИ, -их, ãір, мн.

— ãірсьêа система на півдні

Кримсьêоãо півострова. Простя-

ãається на 180 êм. з півд.-зах. на

півн.-сх., від мисó Фіолент, поб-

лизó Севастополя, до мисó Іллі,

біля м. Феодосії. Ширина

ãірсьêої смóãи до 60 êм. У рельєфі

чітêо виділяються три майже па-

ралельні пасма з êрóтими півд. і

полоãими півн. схилами: Голо-

вне, Внóтрішнє і Зовнішнє. Пе-

реважні висоти 700-1200 м, маêс.

1545 м (ã. Роман-Кош). К.ã. —

сêладчасто-брилова система, що

входить до Середземноморсьêоãо рóхливоãо поясó. З ê.ê.

добóвають флюсові вапняêи, мармóровидні та мохóватêові

вапняêи, ãабро-діабази та ґраніт-порфіри.

КРИМУ ГІРСЬКОГО СКЛАДЧАСТО-БРИЛОВА СПО-

РУДА, -…, -…-ої, -и, ж. — теêтонічна стрóêтóра, части-

на Середземноморсьêоãо (Альпійсьêоãо) рóхливоãо поясó

на півдні Кримó. Відповідає Кримсьêим ãорам, півд. та зах.

її частини — під водами Чорноãо моря. Межі спорóди виз-

начаються ãлибинними розломами. Виділяють ядро та

півн.-зах. і півн. êрило стрóêтóри. В бóдові ядра берóть

óчасть дислоêовані верхньотріасові-нижньоюрсьêі ãли-

нисті сланці та пісêовиêи (фліш), незãідно переêриті похи-

лосêладчастими, деформованими ó сх. частині верствами.

З рифових вапняêів óтворене Головне пасмо. Основні

стрóêтóрні елементи ядра: Південнобережне, Балаêлавсь-

êе, Тóацьêе, Качинсьêе антиêлінальні підняття, Зах.

Кримсьêа та Сх. Кримсьêа і Сóдацьêа синêлінорні зони.

Ці стрóêтóри óсêладнені численними порóшеннями сêи-

довоãо, зсóвноãо та насóвноãо хараêтерó. В бóдові півн.

êрила берóть óчасть породи верхньоêрейдовоãо, палеоãе-

новоãо, неоãеновоãо, місцями нижньоêрейдовоãо віêó:

вапняêи, êрейда, мерãелі, яêі заляãають моноêлінально.

Формóвання спорóди почалося за мезозою. Під час êімер-

ійсьêої сêладчастості сформóвалася основна сêладчаста

стрóêтóра ядра і йоãо елементи. Процес сóпроводжóвався

інтенсивною вóлêанічною діяльністю. На êінець ранньої

êрейди на місці сóчасних Кримсьêих ãір óтворилося єдине

велиêе підняття, яêе до êінця палеоãенó бóло розмите та

вирівняне. На початêó неоãенó êіммерійсьêа сêладчаста

спорóда під впливом альпійсьêих ãоротворчих процесів

піднялася на висотó 1500 м і більше та перетворилася на

сóчаснó ãірсьêó спорóдó. Корисні êопалини в осн. представ-

лені ã.п., яêі виêористовóють яê бóд. матеріали — вапняêи,

мерãелі тощо.

КРИП, -ó, ч. * р. êрип, а. creep, н. Kriechen n, Kriechvorgang

m — повільне зростання в часі пластичної деформації ма-

теріалó при дії сил, менших за ті, що можóть виêлиêати

залишêовó деформацію. Інша назва — повзóчість.

КРИПТО…, * р. êрипто…, а. crypto…, н. Krypto… — пре-

фіêс, яêий вживається в назвах мінералів для зазначення їх

прихованоêристалічноãо станó або прихованоãо зв’язêó з

бóдь-яêими процесами чи мінералами.

КРИПТОБАТОЛІТОВИЙ, -оãо. * р. êриптобатолито-

вый, а. cryptobatholithic, н. kryptobatholithisch — яêий

пов’язóють з невиявленим маãматичним джерелом (про

мінеральний êомплеêс).

КРИПТОЗОЙ (КРИПТОЗОЙСЬКИЙ ЕОН), -ю, ч.

(-оãо, -ó, ч.) * р. êриптозой, а. Cryptozoic, н. Kryptozoikum n

— доêембрій, найбільший відрізоê ãеолоãічної історії роз-

витêó земної êори від виниêнення перших ãеолоãічних

формацій до початêó фанерозою. Почався понад 3,5 млрд

роêів томó, тривав близьêо 3 млрд роêів. Поділяється на

архей і протерозой. Доêембрійсьêі товщі позбавлені явних

залишêів сêелетної фаóни. Протяãом êриптозою відбóл-

ися значні деформації земної êори. Відêлади, що сформóва-

лись ó цей період, сêладають фóндамент давніх платформ

і виходять на поверхню в межах êристалічних щитів, зоê-

рема Уêраїнсьêоãо щита. З ними пов’язані родовища залі-

Рис. Ландшафтний профіль Головноãо пасма Кримсьêих ãір. Місцевості: І — низьêоãірно-міжпасмові; ІІ — прияйлинсьêі схилові; ІІІ – на-

ãірно-яйлинсьêі êарстові; ІV — сêелясті êрóтосхилові підяйлинсьêі; V — середньосхилові; VІ — приморсьêі зсóвні полоãосхилові.

Кримсьêі ãори.

КРИ — КРИ 582

зних, манãанових, поліметалевих та інших рóд, ґранітó,

бóдівельноãо êаменю тощо. Виділений амер. ãеолоãом

Дж. Чедвіêом, яêий поділив всю історію Землі на 2 еони

(доêембрій і фанерозой).

КРИПТОКРИСТАЛІЧНИЙ, -оãо. * р. êриптоêристалли-

чесêий, а. cryptocrystalline, н. kryptokristallin(isch) — те саме,

що прихованоêристалічний.

КРИПТОМЕЛАН, -ó, ч. * р. êриптомелан, а. cryptomelane,

н. Kryptomelan m — мінерал, оêсид êалію і марãанцю лан-

цюжêової бóдови — К

2Mn8O16. Містить (%): К2О —

3,1-3,88; MnО — 2,08-3,92; MnО2 — 81,75-87,09; Н2O —

1,83-4,18. Синãонія тетраãональна. Звичайно прихова-

ноêристалічні щільні або пóхêі маси, іноді тонêоволоê-

нисті, метаêолоїдні аґреґати. Гóстина 4,3. Тв. 6,5-6,75.

Колір сталево-сірий, ãолóбóвато-сірий. Поширений мін-

ерал зони оêиснення деяêих марãанцевих родовищ.

КРИПТОМОРФНИЙ, -оãо. * р. êриптоморфный, а. cryp-

tomorphic, н. kryptomorph — за стрóêтóрою проміжний між

êристалічним і аморфним станом (про мінерал).

КРИПТОН, -ó, ч. * р. êриптон, а. krypton; н. Krypton n —

хімічний елемент, належить до інертних ãазів. Символ Кr,

ат. н. 36, ат. м. 83,8. Відêритий в 1898 р. анãл. вченими

У.Рамзаєм і М.Траверсом. К. — одноатомний ãаз без êо-

льорó і запахó. Твердий К. êристалізóється в ãранецентро-

ваній êóбічній ґратці. Гóстина 3,745 (273 К); t

плав -157,1°С,

têип -153,2°С. Здатний встóпати в хім. реаêції. Напр., в

елеêтрич. розряді взаємодіє з флóором з óтворенням флóо-

ридів. Відомі солі êриптонової ê-ти ó водномó розчині, на-

пр., êриптонат барію ВаКrО

4, а таêож êлатрати Кr6Н2О та

ін. К. застосовóється в елеêтроваêóóмній техніці, ó світл-

отехніці.

КРИСТОБАЛІТ, -ó, ч. * р. êристобалит, а. cristobalite, н.

Cristobalit m — мінерал, висоêотемператóрна поліморфна

модифіêація êварцó або низьêотемператóрна тетраãональ-

на псевдоêóбічна модифіêація êремнеземó êоординаційної

бóдови — SiO

2. Тетраãонально-трапецоедричний вид.

Сêлад ó %: Si — 46,99; О — 53,01. Стійêий до 200-270°С.

Вище цієї температóри переходить ó êóбічнó (висоêотем-

ператóрнó) модифіêацію. Здебільшоãо êристалобаліти,

яêі зóстрічаються в природі, є параморфозами по висоêо-

температóрномó êристобалітó. Кристали оêтаедричні, рі-

дше мають êóбічнó або сêелетнó формó. Гóстина 2,27. Тв.

7,25. Спайність відсóтня. Колір білий. Полісинтетичне

двійниêóвання. Рисêа біла. Блисê сêляний. Зóстрічається

в пóстотах вóлêанічних порід. Вперше знайдений в андези-

тах Серро-Сан-Кристобалю (Меêсиêа). Часто асоціює з

тридинітом, êварцом або санідином. Є ó Рейнланді (ФРН),

ó зах. частині Грóзії, в Заêарпатті (Уêраїна).

КРИСТАЛ, -а, ч. — Див. êристали.

КРИСТАЛ ВИСОКОЧИСТИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êристалл

высоêочистый, а. high-purity crystal, н. hochreiner Kristall m

— êристал, фізичні властивості яêоãо визначаються са-

мим êристалом і не залежать від домішоê та стрóêтóрних

дефеêтів, яêі він містить. Фізичні властивості К.в. можóть

сóттєво відрізнятись від фізичних властивостей звичайних

êристалів тієї ж речовини. Хараêтер впливó домішоê і де-

феêтів на фізичні властивості залежить від типó домішêи

або дефеêтó. Напр., домішêи прониêнення в металах та

дислоêації визначають механічні міцність та плинність

êристалó. Домішêи металів більш сóттєво впливають на

питомий елеêтричний опір та інші êінетичні властивості

êристалó. Сьоãодні не існóє єдиної міжнародної êласиф-

іêації êристалів за стóпенем їхньої чистоти. У баãатьох ви-

падêах чистотó êристала хараêтеризóють за сóмарним

вмістом домішоê, що êонтролюються. Найбільшим стóпе-

нем чистоти і стрóêтóрної досêоналості відзначаються мо-

ноêристали напівпровідниêових êремнію і ґерманію, яêі

вирощóються за методом зонноãо витоплення. Сóмарний

вміст домішоê в них сêладає 10

-5

— 10

-7

ат.%, вміст оêремих

домішоê не перевищóє 10

-9

— 10

-11

ат.%. Природні мінерали

звичайно не є висоêочистими êристалами. Проте деяêі з

них, насамперед висоêояêісні êристали алмазó та деяêих

інших дороãоцінних êаменів, наближаються до них за свої-

ми властивостями. При штóчномó одержанні К.в. виêо-

ристовóють баãатостадійні технолоãії, ó яêих застосовó-

ються хімічні, фізиêо-хімічні та фізичні методи очистêи.

При цьомó на êожній стадії процесó видаляють переваж-

но оêремі ãрóпи домішоê. Найбільш широêо застосовó-

ються таêі методи рафінóвання яê ваêóóмна дистиляція,

переãонêа, ваêóóмно-дóãове витоплення, елеêтрон-

но-променеве витоплення, êристалізаційне очищення.

Для êонтролю вмістó домішоê ó К.в. виêористовóють ме-

тоди мас-спеêтрометричноãо, нейтронно-аêтиваційноãо,

рентãеноспеêтральноãо, хімічноãо аналізó та інші. К.в. є

важливими матеріалами сóчасних елеêтроніêи, оптиêи,

приладобóдóвання, атомної та інших нових ãалóзей техн-

іêи.

Літератóра: Девятых Г.Г., Бóрханов Г.С. Высоêочистые тóãоп-

лавêие и редêие металлы. М.: Наóêа, 1993.- 224 с. Технолоãия по-

лóпроводниêовоãо êремния/ Под ред. Э.С. Фальêевича. М.: Ме-

таллóрãия, 1992.- 408 с. Тихинсêий Г.Ф., Ковтóн Г.П., Ажажа

В.М. Полóчение сверхчистых редêих металлов. М.: Металлóрãия,

1986.- 161 с.

В.Є.Бахрóшин.

КРИСТАЛ ГІГАНТСЬКИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êристалл ãиãа-

нтсêий, а. gigantic crystal, н. gigantischer Kristall m — êрис-

тал мінералó велиêих розмірів, за яêими він різêо відр-

ізняється від звичайних; напр., êристал міêроêлінó з родо-

вищ Норвеãії розміром 10х10 м (ваãа 100 т), êристал êварцó

з родовищ Волині в Уêраїні — 2,7х1,5 м (ваãа 10 т).

КРИСТАЛИ, -ів, мн. * р. êристаллы, а. crystals, н. Kristalle

m pl — тверді тіла ó природній формі баãатоãранниêів,

êожний з яêих зóмовлений певним періодичним поряд-

êом розташóвання молеêóл, атомів або йонів ó просторі.

Поверхня êристалó обмежена площинами — ãранями,

лінії перетинó яêих є ребрами, а точêи перетинó ребер —

вершинами. К. обмежений ãранями однієї або деê. про-

стих форм (всьоãо 47 простих форм). Проста форма — сó-

êóпність êристалоãрафічно однаêових ãраней. Форма ре-

альних К. звичайно відрізняється від ідеальної форми (ãа-

бітóсó). Габітóс К. змінюється в залежності від óмов за-

родження і ростó К. Це виêористовóється для отримання

К. заданоãо ãабітóсó, а таêож для з’ясóвання óмов ãенези-

сó мінералів на основі їх êристаломорфіч. аналізó. Серед 32

точêових ãрóп виділяють 7 синãоній К.: триêліннó, моно-

êліннó, ромбічнó, тетраãональнó, ãеêсаãональнó, триãо-

нальнó, êóбічнó. Фіз. властивості К. визначаються їх сêла-

дом, ãеометрією êристаліч. стрóêтóри і типом хім. зв’язêó

в них. Основні властивості êристалів — однорідність, ан-

ізотропія і здатність до самооãрановóвання. Зв’язоê си-

Кристали: а — тóрмалінó; б — моноêристал сеãнетової солі; в

— міêроêристал ãерманію (х3200).

583 КРИ — КРИ

метрії êристалів, симетрії їх фіз. властивостей і залежність

останніх від симетрії зовнішніх впливів визначається при-

нципами Кюрі і Неймана. Властивості êристалів описó-

ються відповідними тензорами. На основі елементів си-

метрії можна передбачити наявність або відсóтність тих

або інших властивостей К. Баãато властивостей êристалів

(забарвлення, люмінесцентні властивості, міцність, плас-

тичність та ін.) істотно залежать від типів і êільêості де-

феêтів. За переважаючим типом хім. зв’язêó виділяють

йонні, êовалентні, молеêóлярні і металічні К. Форма й

чистота êристалó залежать від сêладó речовин, з яêих во-

ни óтворюються (див. êристал висоêочистий), та óмов

êристалізації. Природні і синтетичні К. застосовóють в

оптиці, різних ãалóзях елеêтроніêи, радіотехніêи, обчис-

лювальної техніêи, а таêож яê надтверді абразивні матері-

али і опорні елементи надточних приладів. Вивчає êриста-

ли êристалоãрафія.

КРИСТАЛІЗАЦІЙНИЙ, -оãо. * р. êристаллизационный, а.

crystallization; н. Kristallisations… — пов’язаний з êристал-

ізацією; ê . апарат — прилад для êристалізації речовин;

ê. вода — вода, що входить ó стрóêтóрó êристалів інших

речовин — êристалоãідратів (напр., êóпоросів). Див. вода

êристалізаційна.

КРИСТАЛІЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. êристаллизация, а. crystalli-

sation, н. Kristallisation f — перехід речовини з ãазоподібн-

оãо, рідêоãо (розчинó чи розплавó) або твердоãо (аморф-

ноãо) станів ó êристалічний. К. — процес óтворення êрис-

талів з пари, розчинів або розплавів та з речовини в ін. êрис-

талічномó або аморфномó стані. К. починається при до-

сяãненні деяêих ãраничних óмов, напр., переохолодженні

рідини або перенасиченні пари, êоли праêтично миттєво

виниêає баãато дрібних êристалиêів — центрів êристаліз-

ації. Кристалиêи ростóть, приєднóючи атоми з рідини або

пари. Ріст ãраней êристалó відбóвається пошарово, êраї

незавершених атомних шарів (сходинêи) при рості рóха-

ються вздовж ãраней. Залежність швидêості ростó від

óмов К. приводить до різноманітності форм ростó та

стрóêтóри êристалів (баãатоãранні, пластинчасті, ãол-

часті, сêелетні, дендритні та ін. форми, олівцеві стрóêтóри

і т.д.). В процесі К. таêож виниêають різні дефеêти êрис-

талічної ґратêи (див. дислоêації).

КРИСТАЛІТИ, -ів, мн. * р. êристаллиты, а. crystallites, н.

Kristallite m pl — 1) Найдрібніші зародêові êристалоóтво-

рення ó різновидах вóлêанічноãо сêла. 2) Дрібні непра-

вильної форми êристали литоãо металó або металевоãо

сплавó, міцно зв’язані між собою.

КРИСТАЛІЧНИЙ, -оãо. * р. êристалличесêий, а. crystal-

line, н. kristall(in)isch, kristallin, Kristall…

—

той, що сêла-

дається з

êристалів

, подібний до них; ê . ґратê и — пері-

одично повторюване розміщення

молеêóл

атомів

або

йонів

êристалах

. Див.

êристалічні сланці, щит êристалічний

КРИСТАЛІЧНІ СЛАНЦІ, -их, -ів, мн. * р. êристалличес-

êие сланцы, а. schists, crystalline schists, н. kristalline Schiefer

m pl — метаморфічні ãірсьêі породи, що мають êристалі-

чнó бóдовó і хараêтеризóються сланцюватою або смóãас-

тою теêстóрою. За мінералоãічним сêладом êристалічні

сланці поділяють на амфіболові, слюдяні, тальêові та ін.

Виêористовóють яê бóдівельний матеріал та воãнетривêó

сировинó. Див. сланці.

КРИСТАЛОБЛАСТИ, -ів, мн. — Див. метаêристали.

КРИСТАЛОГІДРАТИ, -ів, мн. * р. êристаллоãидраты, а.

crystalline hydrates, н. Kristallhydrate m pl, Kristallohydrate m

pl — êристалічні речовини, в сêладі молеêóл яêих є êрис-

талізаційна вода, напр., ãiдрат хлористоãо êальцію. Див.

ãідрати вóãлеводневих ãазів.

КРИСТАЛОГРАФІЯ, -ії, ж. * р. êристаллоãрафия, а. crys-

tallography; н. Kristallkunde f, Kristallographie f

—

наóêа

про

êристали

і êристалічнó бóдовó

матерії

. Досліджóє бóдовó й

фізичні властивості

êристалів

, а таêож процеси їх óтворен-

ня. Основні розділи

êристалоãрафії

— ãеометрична êрис-

талоãрафія (симетрія,

стрóêтóра

морфолоãія

êристалів

êристалоãенез (óтворення й ріст

êристалів

), фізична êрис-

талоãрафія (фізичні властивості

êристалів

êристалохімія

й приêладна êристалоãрафія (методи й апаратóра для ви-

рощóвання

êристалів

і виêористання їх ó

техніці

). Розви-

вається новий напрям — êосмічна êристалоãрафія. Най-

важливіші з методів дослідження

êристалоãрафії:

ãоніоме-

тричний, хімічний, фізичний та ін. До традиційних ме-

тодів стрóêтóрної К. належать: рентãено-стрóêтóрний

аналіз

, елеêтроноãрафія, нейтроноãрафія, ІЧ-спеêтросêо-

пія, оптична

êолориметрія

, елеêтронний і

ядерний маãні-

тний резонанс

та ін. Основи матем. апарата К. — теорія

ãрóп симетрії

êристалів

тензорне

обчислення. Яê оêрема

наóêа

êристалоãрафія

зародилася в середині ХVІІ ст. В Уê-

раїні дослідження з

êристалоãрафії

проводять Інститóт

ãеохімії і фізиêи

мінералів

НАН Уêраїни, êафедри óніверс-

итетів (Київсьêоãо, Львівсьêоãо та ін.).

КРИСТАЛОГРАФІЯ МІНЕРАЛОГІЧНА, -ії, -ої, ж. * р.

êристаллоãрафия минералоãичесêая, а. mineralogical crystal-

lography, н. mineralogische Kristallkunde f, mineralogische Kri-

stallographie f — напрям ó мінералоãії, яêий широêо виêо-

ристовóє êристалоãрафічнó методиêó. Основне завдання

К.м. поляãає в томó, щоб встановити за допомоãою ãоні-

ометра типові форми мінералів та визначити їх ãабітóсні

особливості. Вона має можливість встановлювати за-

лежність певних типів ãабітóсів мінералів від ãеолоãічних

óмов. Крім тоãо, вона займається вивченням сêóльптóри

ãраней, ãоловними елементами яêої є фіãóри ростó та роз-

чинення.

КРИСТАЛООПТИКА, -и, ж. * р. êристаллооптиêа, а.

crystal optics, н. Kristalloptik f — наóêа про проходження

світла êрізь êристали. Межóє з оптиêою та êристалоãра-

фією. Кристалооптиêа розãлядає хараêтерні явища, що

спостеріãаються при розповсюдженні світла в êристалах,

зоêрема подвійне променезаломлення, поляризацію сві-

тла, плеохроїзм та інші.

КРИСТАЛОФІЗИКА, -и, ж. * р. êристаллофизиêа, а.

crystal physics, н. Kristallphysik f — фізична êристалоãрафія,

розділ êристалоãрафії, в яêомó вивчають фізичні власти-

вості êристалів, їх залежність від атомно-êристалічної

стрóêтóри, а таêож змінó цих властивостей від зовнішніх

впливів. Кристалофізиêа пояснює анізотропію, дефеêти в

êристалах тощо. На основі досяãнень êристалофізиêи

розвинóлася фізиêа твердоãо тіла.

КРИСТАЛОХІМІЯ, -ії, ж. * р. êристаллохимия, а. crystal

chemistry, н. Kristallchemie f — розділ êристалоãрафії, наóêа

про просторове розміщення стрóêтóрних частиноê (моле-

êóл, атомів, йонів) ó êристалах та залежність фізиêо-хім-

ічних властивостей êристалічних речовин від їхньої

стрóêтóри. Кристалохімія тісно пов’язана з хімією, êрис-

талофізиêою і мінералоãією. Базóється на даних еêспери-

ментальноãо вивчення стрóêтóри êристалів рентãенівсьê-

ими (рентãенострóêтóрний, нейтроноãрафічний, елеêтро-

ноãрафічний та ін.), хімічними та фізичними методами.

КРИТЕРІЙ ОПТИМАЛЬНОСТІ, -ю, -…, ч. * р. êритерий

оптимальности; а. optimum criterion; н. Optimalitätskriterium

КРИ — КРИ 584

n — основний поêазниê яêості роботи системи. К.о. —

фóндаментальне поняття системи оптимальноãо фóнêці-

онóвання об’єêтів (машин, процесів, підприємства, ãалóзі,

еêономіêи ó ціломó). У еêономіці, напр., К.о. може бóти

маêсимóм прибóтêó, мінімóм трóдових затрат, мініма-

льний час досяãнення мети тощо. У системах óправління

технолоãічними процесами К.о. може бóти один з поêаз-

ниêів яêості перехідноãо процесó (сêажімо, йоãо три-

валість), точність ó номінальномó режимі, собівартість

продóêції тощо. Випадêовий хараêтер рядó технолоãічних

та еêономічних процесів потребóє імовірнісної оцінêи

стóпеня оптимальності óправління, тобто обóмовлює не-

обхідність введення т.зв. статистичних êритеріїв опти-

мальності. Приêлади останніх: êритерій мінімóмó імов-

ірності помилêовоãо рішення (Критерій Котельниêова

або êритерій ідеальноãо спостеріãача), êритерій мінімóмó

середньоãо ризиêó, мінімаêсний êритерій — мінімóмó

маêсимальноãо ризиêó та ін. В.С.Білецьêий.

КРИТЕРІЙ ОПТИМАЛЬНОГО ПРОЕКТУВАННЯ, -ю,

-…, ч. — еêономічний поêазниê, яêий є оцінêою альтер-

нативних варіантів проеêтó (планó) підприємства (напр.,

ãірничоãо). У більшості випадêів К.о.п. — це приведені

витрати с + Еk, де с — середня собівартість продóêції, Е —

нормативний êоефіцієнт ефеêтивності êапіталовêладень,

k — питомі êапіталовêладення на 1 т річної потóжності пі-

дприємства. Часто яê êритерій застосовóють сóмарний

прибóтоê (за оптимізаційний період) або рентабельність.

Іноді êритерієм є собівартість, питомі êапіталовêладення,

трóдоємність технолоãічноãо процесó на дільниці або пі-

дприємстві.

КРИТЕРІЙ ПОДІБНОСТІ, -ю, -…, ч. * р. êритерий подо-

бия; а. similarity criterion; н. Ähnlichkeitsprinzip n, Ähnlichkeits-

gesetz n, Ähnlichkeitskriterium n — безрозмірне число под-

ібності, сêладене із заданих розмірних параметрів матема-

тичноãо описó процесó, явища.

Явища і процеси називаються подібними, яêщо за заданими

хараêтеристиêами одноãо з них можна одержати хараêтеристиêи

іншоãо шляхом перемноження на масштабні êоефіцієнти (êонс-

танти подібності). Розрізняють подібність: ã е о м е т р и ч н ó —

постійність відношень лінійних розмірів об’єêта і моделі; ê і н е м

а т и ч н ó — постійність відношень швидêостей відповідних то-

чоê потоêó, частиноê тощо в об’єêті і моделі; д и н а м і ч н ó —

постійність відношень відповідних сил.

В рóдниêовій аеролоãії основні К.п.: число Рейнольдса,

число Річардсона, число Фрóда, число Стрóхаля (êритерій

ãомохронності). В.С.Білецьêий.

КРИТЕРІЙ СКОЧИНСЬКОГО, -ю, -…, ч. * р. êритерий

Сêочинсêоãо, а. Skochynskij’s criterion; н. Skochynskij-Kriteri-

um n — 1) Перший êритерій відображає подібність óсе-

реднених пóльсаційних полів ó повітряномó потоці. Виз-

начається за формóлою: K

′ê = l : f, де l — хараêтерний лін-

ійний розмір, f — масштаб тóрбóлентності. 2) Дрóãий êри-

терій відображає подібність óсереднених швидêісних

полів ó повітряномó потоці. К

″сê = v : vсер, де v — заãальна

швидêість рóхó в даній точці; v

сер — тóрбóлентна швидêість

рóхó в тій же точці. Назва êритерію — на честь відомоãо

вітчизняноãо вченоãо в ãалóзі ãірництва О.Сêочинсьêоãо.

КРИТИЧНА ШВИДКІСТЬ ОПУСКАННЯ (ЗМІЩЕННЯ)

ПОКРІВЛІ, -ої, -і, -…, ж. * р. êритичесêая сêорость опóс-

êания (смещения) êровли, а. critical velocity of roof lowering

(shift), н. kritische Absenkgeschwindigkeit f des Hangenden n —

величина швидêості опóсêання поêрівлі, при яêій ó

ãірсьêих породах з’являються тріщини, заêоли та вивали.

КРИТИЧНА ШВИДКIСТЬ ПОТОКУ ГІДРОСУМІШІ,

-ої, -і, -…, ж. * р. êритичесêая сêорость потоêа ãидросме-

си, а. critical velocity of slurry, н. kritische Geschwindigkeit f des

Pulpenstromes m (Trübenstromes m) — середня швидêiсть

потоêó ãiдросóмiшi, при яêій розпочинається випадання

частиноê матерiалó, що транспортóється, на дно трóби

(лотêа тощо). Визначається еêспериментально або розра-

ховóється за допомоãою емпiричних залежностей. При

швидêостi, бiльшiй за êритичнó, весь матерiал транспор-

тóється ó зависломó станi. При швидêостi, близьêій до

êритичної, бiльша частина матерiалó зосереджóється ó

нижнiй частинi трóби, на днi яêої може заляãати тонêий

шар матерiалó, яêий перiодично розмивається потоêом.

При подальшомó зменшеннi швидêостi на днi трóби óтво-

рюється сталий шар замóлення i весь матерiал може осiс-

ти на дно. Збiльшення êонцентрацiї ãiдросóмiшi призво-

дить до збiльшення К.ш.п.ã. Iз збiльшенням дiаметра

ãідротранспортноãо трóбопроводó К.ш.п.ã. збiльшóється.

КРИТИЧНА ШВИДКIСТЬ ФІЛЬТРАЦIЇ, -ої, -і, -…, ж.

— Див. фільтрації швидêість êритична.

КРИТИЧНИЙ ДІАМЕТР ЗАРЯДУ, -оãо, -а, -…, ч. * р.

êритичесêий диаметр заряда, а. critical charge diameter, н.

kritischer Ladungsdurchmesser m — мінімальний діаметр

подовженоãо циліндричноãо зарядó ВР, при яêомó забез-

печóється стійêа детонація. Яêщо діаметр зарядó менше за

деяêó величинó d

êр, то стійêа детонація неможлива. Вели-

чина d

êр залежить від природи ВР, її ãóстини, величини

частиноê і міцності оболонêи. При заповненні ВР шпóрó

чи свердловини на всю площó їх перетинó роль оболонêи

відіãрає оточóюча порода.

КРИТИЧНІ ДЕФОРМАЦІЇ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ, -их,

-ій, -…, ж. — Див. деформації êритичні.

КРИХКІСТЬ, -ості, ж. * р. хрóпêость, а. fragility, brittle-

ness, н. Sprödigkeit f, Brüchigkeit f, Zerbrechlichkeit f — влас-

тивість матеріалó рóйнóватися без помітної пластичної де-

формації. До êрихêих матеріалів належать сêло, êамені,

бетон, чавóн тощо. Див. êрихêість ãірсьêих порід,

êрихêість мінералів.

КРИХКІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ості, -…, ж. * р. хрóп-

êость ãорных пород, а. fragility of rocks, rock fragility, rock brit-

tleness; н. Sprödigkeit f der Gesteine n pl, Brüchigkeit f der Ge-

steine n pl — властивість ãірсьêих порід порівняно леãêо

рватися, ламатися або рóйнóватися при статичномó на-

вантаженні без помітної залишêової деформації (не біл-

ьше за 5% від величини деформацій рóйнóвання). Абс.

більшість ã.п. належить до êрихêих матеріалів. Для ã.п.

межа теêóчості дорівнює або наближається до межі мі-

цності. К.ã.п. визначається їх мінеральним сêладом,

стрóêтóрно-теêстóрними хараêтеристиêами і зовніш.

óмовами рóйнóвання: т-рою, швидêістю приêладення на-

вантаження, йоãо видом (розтяãнення, стисê, зсóв). Яви-

ще êрихêоãо рóйнóвання має місце при раптових виêидах

вóãілля та ãірсьêих порід, а таêож при ãірничих óдарах ó пі-

дземних виробêах. Існóє деêільêа різних способів віднесе-

ння ãірсьêих порід до êрихêих. Один з них відносить до

êрихêих породи яêщо їх êóт внóтрішньоãо тертя, яêий виз-

начено за резóльтатами дослідження в óмовах тривісноãо

стиснення, перевищóє 37-43°. До пластичних віднесено

породи з êóтом внóтрішньоãо тертя 18-25°, а породи між

ними — до малопластичних. Вважається, що тільêи ãірсьêі

породи, яêі схильні до êрихêоãо рóйнóвання, здатні до

раптових виêидів та ãірничих óдарів. Розмір êóта внóтрі-

шньоãо тертя, тобто схильність породи до êрихêоãо рóйнó-

вання залежить, від розмірó ãоризонтальних та вертиêаль-

них напрóжень. В.І.Саранчóê.

585 КРИ — КРІ

КРИХКІСТЬ МІНЕРАЛІВ, -ості, -…, ж. * р. хрóпêость

минералов, а. fragility of minerals, brittleness of minerals; н.

Sprödigkeit f der Minerale n pl — властивість мінералів

êришитися при дряпанні вістрям ножа по йоãо поверхні.

Яêщо на мінералі залишається риса з порошêом по êраях,

то він є êрихêим. За êрихêістю мінерали поділяють на 5

ãрóп: 1) дóже êрихêі (пірит, ґіпс), 2) êрихêі (пентландит,

тетраедрит), 3) слабо пластичні (êварц, піротин), 4)

пластичні (маãнетит), 5) дóже пластичні (мідь, ґаленіт).

КРИЦЯК, -ó, ч. * р. сидерит, а. siderite, н. Siderit m — ста-

ра óêр. назва сидеритó.

КРИШТАЛИНА, -и, ж. * р. êристалл, а. crystal, н. Kristall

m — стара óêр. назва êристалó.

КРИШТАЛЬ ГІРСЬКИЙ, -ю, -оãо, ч. * р. хрóсталь ãор-

ный, а. rock crystal, н. Bergkristall m — водянопрозорий

різновид êварцó.

КРІО..., * р. êрио.., а. cryo…, н. Kryo… — ó сêладних сло-

вах вêазóє на зв’язоê з льодом, низьêими температóрами.

КРІОГАЛІНОВІ ВОДИ, -их, вод, мн. * р. êриоãалинные

воды, а. cryohaline water; н. Kryohalinwasser n — êріопеãи,

висоêомінералізовані води, що мають нóльовó або мінóс-

овó т-рó. К.в. бóвають поверхневі (води мор. полярноãо

бас., солоних озер) і підземні. Останні входять в êріоліто-

зонó яê сêладова частина охолоджених ã.п. По відноше-

нню до баãатолітньомерзлих порід К.в. поділяють на над-

мерзлотні, міжмерзлотні, внóтрішньомерзлотні і підмер-

злотні.

КРІОГЕННА ТЕКСТУРА, -ої, -и, ж. * р. êриоãенная теêс-

тóра, а. cryogenic structure; н. kryogene Struktur f — теêстó-

ра тонêодисперсних і орãаноãенних баãаторічномерзлих

порід, óтворених сеãреãаційною êриãою. В залежності від

величини та форми льодових вêлючень та їх розташóван-

ня розрізняють К.т.: масивнó, пошаровó, сітчастó, лінзоп-

одібнó та ін.

КРІОГЕННИЙ, -оãо. * р. êриоãенный, а. cryogenic, н. kryo-

gen, Kryo… — пов’язаний з низьêими температóрами.

КРІОГІДРАТ, -ó, ч. * р. êриоãидрат, а. cryohydrate, н.

Kryohydrat m — евтеêтична сóміш êристалів льодó і êрис-

талів солі (або солей), яêа плавиться з óтворенням розчинó

тоãо самоãо сêладó, що й сóміш; точêа замерзання таêоãо

розчинó - найнижча серед водних розчинів тієї самої солі.

КРІОЛІТ, -ó, ч. * р. êриолит, а. cryolite; н. Eisstein, Kryolith

—

мінерал

êласó

ãалоãенідів

флóоридів

. Алюмофторид

натрію острівної бóдови Na

[AIF

]. Теоретично містить

12,8% Аl, 32,9% Na і 54,3% F.

Домішêи

: Si, Fe, Mg, K, Sr,

Th.

Синãонія

моноêлінна.

Гóстина

2,95-3,01. Тв. 2,5-3,5.

Крихêий.

Спайність

відсóтня.

Колір

безбарвний, білий,

сірóватий, жовтóватий, брóдно-бóрий майже до чорноãо,

рідêо рожевóватий або блідо-зеленóватий. Хараêтерна

фото- і рентãенолюмінесценція.

Блисê

від сêляноãо до

жирноãо. Спостеріãається блаêитна

іризація

Риса

біла.

Злом

нерівний. К. — поширений типовий

аêцесорний

мінерал

метасоматично змінених лóжних

ґранітів

і поле-

вошпатових альбітрибеêітових метасоматитів, що

містять рідêіснометальні (тантало-ніобієве, цирêонієве,

рідêіснометальне)

орóденіння.

Велиêе родов. К. —

Івіãтóт

(Ґренландія)

В Уêраїні є на Волині. Застосо-

вóється в алюмінієвій, паперовій та ãóмовій промисло-

вості.

КРІОЛІТОГЕНЕЗ, -ó, ч. * р. êриолитоãенез, а. cryolitho-

genesis; н. Kryolithogenese f, Kryolithogenesis f — сóêóпність

процесів óтворення баãатолітньомерзлотних льодистих

ã.п. в óмовах êріолітозони. При К. баãаторазово повторю-

вані циêли охолоджóвання-наãрівання і промерзання-ві-

дтанення ведóть до фіз. вивітрювання, подрібнення ã.п. і

мінералів, êоаãóляції êолоїдної і аґреґованої ãлинистої

сêладової дисперсних порід. Резóльтатом цьоãо є формó-

вання пилóватих відêладів.

КРІОЛІТОЗОНА, -и, ж. * р. êриолитозона, а. cryolithic

zone, cryolithozоne; н. Frostboden m — частина êріосфери,

яêа являє собою верхній шар земної êори, для яêоãо хараê-

терна мінóсова температóра ґрóнтів, ã.п. або можливість

існóвання підземноãо льодó. За тривалістю існóвання вид-

іляють К. баãаторічнó (деê. роêів — тисячі роêів) і сезоннó

(області сезонноãо промерзання порід). Баãаторічна К.

поділяється на сóбаеральнó сóшó, сóбãляціальнó — під

льодовиêами і сóбмариннó — під аêваторією морів і оêе-

анів. С ó б а е р а л ь н а К. приблизно співпадає за площею

з областю вічної мерзлоти, в яêій розвинені баãатолітнь-

омерзлі породи, що займають 25% сóші. С ó б м а р и н н а

К. приóрочена до тер. Полярноãо бас. Вона вêлючає оêе-

анічнó і шельфовó К. Оêеанічна К. охоплює значнó части-

нó западини Арêтичноãо бас. Вона представлена порода-

ми, насиченими мор. водою з т-рами до -1,7

С, і має по-

тóжність в деê. десятêів м. С ó б ã л я ц і а л ь н а К. поши-

рена під холодними льодовиêами, ó яêих т-ра льодó на

підошві нижча за 0°С. Середньорічні т-ри і потóжність

сóбãляціальної К. варіюють ó велиêих межах (сер. т-ра від

0 до -20°С і нижча, потóжність від перших м до 500 м і біл-

ьша). Сезонна К. поділяється на зони систематичноãо

(щорічноãо) і несистематичноãо (нещорічноãо) сезонноãо

промерзання. Найбільша ãлибина сезонномерзлоãо шарó

4-6 м. Для К. хараêтерні êріоãенні процеси і явища — êрі-

оãенне вивітрювання порід і нівація, êріолітоãенез осадів,

морозобійне розтрісêóвання і óтворення вторинножиль-

ноãо льодó, пластичні деформації мерзлих дисперсних

порід і підземноãо льодó, баãаторічне і сезонне здимання,

соліфлюêція і êóрóмоóтворення, термоêарст, термоерозія і

термоабразія, наледеніння та ін.

КРІОМЕТР, -а, ч. * р. êриометр, а. cryometer, н. Kryometer

n — пристрій для вимірювання температóри затвердівання

чистоãо розчинниêа та розчинó досліджóваної речовини. В

іншомó розóмінні — термометр для вимірювання низьêих

температóр.

КРІОПЕГИ, -ів, мн. — Див. êріоãалінові води.

КРІОСТАТ, -а, ч. * р. êриостат, а. cryostat, н. Kryostat m

— пристрій для підтримання низьêих температóр ó за-

мêненомó середовищі (нижче 120 К) за допомоãою зрідж-

ених ãазів (азотó, водню, ãелію та ін). У К. досліджóють

фізичні властивості матеріалів, вивчають їх стійêість до

низьêих температóр тощо.

КРІОСФЕРА ЗЕМЛІ, -и, -…, ж. * р. êриосфера Земли, а.

Earth cryosphere; н. Kryosphäre f, Gefriersphäre f der Erde f —

особлива оболонêа Землі, для яêої хараêтерні мінóсові

т-ри повітря, води і порід, а таêож наявність льодó. К.

вêлючає частинó атмосфери, ãідросфери і літосфери. Тер-

мін “К” і йоãо визначення бóло запропоноване в 1923 р.

польсьêим вченим А.Б.Добровольсьêим, вчення про К.

розвинóте óêраїнсьêим вченим В.І.Вернадсьêим та ін. К.

вêлючає êріолітозонó, льодовиêи, êріоãалінові води.

КРІОТЕХНІКА, -и, ж. * р. êриотехниêа, а. cryogenic engi-

neering, н. Kryotechnik f — ãалóзь техніêи, пов’язана зі

створенням і виêористанням низьêих температóр.

КРІОФІЗИКА, -и, ж. * р. êриофизиêа, а. cryophysics, н.

Kryophysik f — фізиêа низьêих температóр (нижче 120 К),

що їх досяãають при виêористанні сêраплених ãазів.

КРІ — КРІ 586

КРІПИЛЬНА РАМА, -ої, -и, ж. * р. êрепежная рама, а.

support frame, timber frame; н. Ausbaurahmen m — несóча

êонстрóêція êріплення рамноãо ó виãляді замêненоãо (або

незамêненоãо) êонтóра, що сêладається з оêр. ланоê. К.р.

за формою êонтóра поділяються на прямоêóтні, трапеці-

євидні, поліãональні, стільчасті, арочні, êільцеві і елі-

птичні; за видом êріпильноãо матеріалó — на металеві, за-

лізобетонні, дерев’яні та êомбіновані; за хараêтером ро-

боти під навантаженням — на жорстêі, податливі, шар-

нірні та шарнірно-податливі. В К.р. розрізняють: верхняê,

стояêи, поперечний лежень та вóзли їх поєднання.

КРІПИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, -их. -ів, мн. * р. êрепежные

материалы, а. support materials; н. Ausbaumaterialien n pl,

Ausbaustoffe m pl — матеріали (вироби) для êріплення ãірн-

ичих виробоê. До êріпильних матеріалів належать лісомат-

еріали, сталь і чавóн, в’яжóчі речовини й розчини, бетон і

залізобетон, природні або штóчні êамені, полімерні мате-

ріали (сêлопластиê, пластобетон, синтетичні смоли то-

що).

КРІПЛЕННЯ АҐРЕҐАТНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь аãреãат-

ная, а. aggregated support, н. Aggregatausbau m — механізов-

ане пересóвне êріплення очисних виробоê, сеêції яêоãо

êінематично пов’язані між собою по всій довжині очисно-

ãо вибою.

КРІПЛЕННЯ АНКЕРНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь анêерная,

а. аnchorage, roof bolting; н. Ankerausbau m, Gebirgsanker m,

Anker m — êріплення ãірниче (з 1900 р.), основним елемен-

том яêоãо є металевий, залізобетонний, полімерний чи

дерев’яний стержень (анêер), заêріплений ó шпóрі чи свер-

дловині за допомоãою замêів або сêріплюючих сóмішей.

Сêладовими частинами êріплення є опорні плити, підхв-

ати та міжанêерна оãорожа (зазвичай — сталева дротяна

сітêа). К.а. призначене для зміцнення масивó і підвище-

ння стійêості йоãо оãолень шляхом сêріплення різних за

міцністю породних шарів та для протистояння розтяãóю-

чим зóсиллям в породах сêлепіння природноãо обрóшен-

ня. Несóча спроможність одноãо вêлеюваноãо анêера ста-

новить 150-300 êН. Основні переваãи А.ê. в порівнянні з

арочним êріпленням — механізація підземних робіт та еêо-

номічність. Див. таêож êріплення для лав анêерне.

Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ АРКОВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь арочная, а.

arch timbering, arched support, н. Bogenausbau m — êріпле-

ння рамне, яêе сêладається з оêремих ароê (металевих, за-

лізобетонних, змішаних), що встановлюються перпенди-

êóлярно до поздовжньої осі ãірничої виробêи на відстані

0,3…1,2 м. Кожна арêа сêладається з оêремих ланоê (від

двох до п’яти), яêі поєднóються жорстêими, шарнірними,

або податливими вóзлами. Несóчі елементи сталевоãо по-

датливоãо êріплення виêонóють із взаємозамінних жо-

лобчатих профілів. Їх ваãа в типових êонстрóêціях сêладає

19, 22, 27, або 33 êã/м. Важливими елементами К.а. є

міжрамні оãорожі та стяжêи, яêі забезпечóють об’єднання

рам в просторовó системó та захист від обрóшення порід

між оêремими арêами. Несóча спроможність рами ó по-

датливомó режимі становить 150-200 êН, ó жорстêомó до

300 êН.

К.а. поділяють на податливе та жорстêе. Перше застосовóєть-

ся ó ãірничих виробêах зі значним зміщенням ãірсьêих порід. Дрóãе

— ó виробêах з постійним ãірничим тисêом.

Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ БЕЗСТОЯКОВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепление

бесстоечное, а. support with no props; н. Ausbau m mit Kappen f

pl ohne Stempel m pl, stempelloser Ausbau m — тимчасове

або постійне êріплення для підтримêи порід ó поêрівлі ви-

робêи, виêонане ó виãляді дерев’яноãо або металевоãо вер-

хняêа, підвішеноãо за допомоãою металевих стержнів (ан-

êерів), що заêладаються ó свердловини в боêах чи в поêрі-

влю виробêи.

КРІПЛЕННЯ БЕТОНІТОВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь бето-

нитовая, а. concrete block support, н. Betonitausbau m, Beton-

formsteinausbau m, Betonformsteinmauerung f — сóцільне

êріплення (êільцеве або арêове), зібране з оêремих бе-

тонітів.

КРІПЛЕННЯ БЕТОННЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь бетонная;

а. concrete support, н. Betonausbau m — сóцільне êріплення

ãірниче, виêонане з бетонó, яêе зводиться за допомоãою

опалóбêи. Застосовóється для êріплення êапітальних ãори-

зонтальних, похилих та вертиêальних виробоê. Строê

слóжби — 10 р. і більше.

КРІПЛЕННЯ БЛОКОВЕ, -…, -оãо, с. — Див. блоêове

êріплення.

КРІПЛЕННЯ ВІНЦЕВЕ, -…, -оãо, с. — Див. вінцеве êрі-

плення.

КРІПЛЕННЯ ВСТАНОВЛЮВАЧ, -…, -а, ч. * р. êрепеóс-

тановщиê, а. lining placer, beam lifter; н. Ausbausetzgerät n,

Ausbauhilfe f — машина (пристрій) для механізованоãо

підйомó, переміщення і óстановлення оêремих елементів,

а таêож сêладання êріпильних рам ó виробêах. Діє авто-

номно або ó сêладі прохідницьêоãо êомплеêсó. Констрóê-

тивно К. сêладаються з опорної частини і робочоãо орãа-

нó. За типом опорної частини К.в. бóвають самохідними і

несамохідними. К.в. поділяють на êроêóючі, переносні та

êотêові (по монорейці). За принципом дії робочоãо орãа-

нó К.в. êласифіêóють на êанатні, домêратні, важільні,

стрілові і êомбіновані. Яê найбільш перспеêтивний на-

прямоê виêористання К.в. визначилася технолоãія, що

вêлючає попереднє сêладання паêетó êріплення за межами

привибійноãо просторó виробêи, доставêó êріплення в таêо-

мó виãляді до вибою за допомоãою монорейêової óстанов-

êи та монтаж йоãо на місці з допомоãою К.в.

Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ ГІДРОФІКОВАНЕ (КРІПЛЕННЯ ГІДРАВ-

ЛІЧНЕ), -…, -оãо, с. (-…, -оãо, с.) * р. êрепь ãидрофициро-

ванная (êрепь ãидравличесêая), а. hydraulic powered support,

н. hydraulischer Ausbau m — вид êріплення ãірничоãо, що

створює опір бічним ã.п. за допомоãою ãідравліч. розп-

ірних елементів. Застосовóється ã.ч. в очисних виробêах.

Виділяють індивідóальні ãідравлічні стояêи та механізов-

ане êріплення. Осн. елемент êонстрóêції К.ã. — ãідроци-

ліндр, що заповнюється робочою рідиною. У процесі ро-

боти К.ã. створюється початêовий розпір, після чоãо під

тисêом бічних порід тисê рідини в порожнині ãідроцилі-

ндра зростає до номінальної величини і підтримóється на

певномó рівні за допомоãою êлапана.

КРІПЛЕННЯ ГІРНИЧЕ (КРІПЛЕННЯ РУДНИКОВЕ,

КРІПЛЕННЯ ШАХТНЕ), -…, -оãо, с. (-…, -оãо, с., -…,

-оãо, с.) * р. êрепь ãорная, а. mine support; н. Grubenausbau m

— ãірничотехнічна спорóда (êонстрóêція), що зводиться в

підземних ãірничих виробêах для забезпечення їх стійêості

та безпеêи, технол. збереження, а таêож óправління ãірн-

ичим тисêом. При цьомó К.ã. виêонóє однó або сóêóпність

фóнêцій: охоронó підземної спорóди від обвалів і вивалів

ã.п.; забезпечення проеêтних розмірів поперечноãо пере-

тинó підземних спорóд на весь термін їх еêсплóатації;

сприйняття зовнішніх і внóтрішніх (зоêрема тисê води в

ãідротехн. тóнелях) навантажень та їх перерозподіл для за-

587 КРІ — КРІ

лóчення в роботó навêолишньоãо породноãо масивó; за-

побіãання рóйнóванню, розмоêанню породи та ін. впли-

вам повітря і води; зменшення шорстêості поверхні і

внаслідоê цьоãо зниження втрат напорó повітря і води (в

ãідротехнічних тóнелях) на тертя. Сóчасне К.ã. поділяють:

за призначенням і видом виробоê — на êріплення êапітал-

ьних, підãотовчих і очисних виробоê, êріплення ãоризон-

тальних, похилих і вертиêальних виробоê, êріплення спо-

лóчень і перетинів виробоê; за основним матеріалом, з

яêоãо виãотовлена К.ã., — на металеве, дерев’яне,

êам’яне, залізобетонне, бетонне, полімерне, змішане К.ã.

За робочими хараêтеристиêами розрізняють жорстêе і по-

датливе êріплення; за хараêтером взаємодії з оточóючими

породами — на підтримóюче, підпірне, захисне, ізолююче,

зміцнююче, êомбіноване êріплення. К.ã. êапітальних і пі-

дãотовчих виробоê поділяють: за терміном слóжби — на

тимчасове і постійне; за формою êонтóра — на прямоêóт-

не, трапецієвидне, поліãональне, бочêоподібне,

сêлепінчасте, êрóãове; за мірою переêриття периметра пе-

ретинó виробêи — на замêнене і незамêнене; за êонстрóê-

тивним виêонанням — на сóцільне, рамне і анêерне К.ã.

За способом виãотовлення і спорóдження розрізняють

збірне і монолітне êріплення. К.ã. очисних вибоїв поділ-

яють: за êонстрóêтивним виêонанням — на індивідóа-

льне, механізоване і щитове; за фóнêцією — на привибі-

йне і посадêове êріплення.

Див. êріплення для

лав, êріплення де-

рев’яне, êріплення за-

бивне, êріплення заліз-

обетонне, êріплення

інвентарне, êріплення

êам’яне, êріплення êап-

італьних ãірничих виро-

боê, êріплення êостро-

ве (êлітьове), êріпле-

ння êомплеêтне, êрі-

плення êільцеве, êріпле-

ння êóщове, êріплення

механізоване, êріпле-

ння металеве, êріпле-

ння металеве індиві-

дóальне, êріплення

опóсêне, êріплення ор-

ãанне, êріплення па-

нельне, êріплення пере-

сóвне, êріплення пі-

двісне, êріплення підпо-

рне, êріплення підтр-

имóюче, êріплення

пневматичне, êріпле-

ння податливе, êріплення поліãональне, êріплення посадêове,

êріплення постійне, êріплення привибійне, êріплення рамне,

êріплення свердловин, êріплення сеêційне, êріплення стале-

вобетонне, êріплення станêове, êріплення стелі, êріплення

сóцільне, êріплення тимчасове, êріплення тюбінãове, êріпле-

ння шарнірне, êріплення щитове, êліть.

Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, -…, с. * р. êрепле-

ние ãорных выработоê, а. supporting of workings н. Ausbau m

von Grubenbauen m pl — технолоãічна операція зведення ó

підземних ãірничих виробêах спорóд, що запобіãають обва-

люванню та здиманню навêолишніх порід, дають змоãó

сприймати ãірничий тисê і забезпечóють фóнêціонóвання

ãірничих виробоê.

КРІПЛЕННЯ ДЕРЕВ’ЯНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь деревян-

ная, а. wooden support, н. Holzausbau m — êріплення ãірниче з

дерев’яних матеріалів. Встановлюється врóчнó. На сóчас-

них шахтах область застосóвання К.д. обмежена підãото-

вчими виробêами, неãлибоêими вертиêальними стволами,

шóрфами, ґезенêами прямоêóтноãо перетинó, очисними ви-

робêами (ó сêладних ãірничо-ãеол. óмовах і на êрóтих

пластах). Дерев’яні рами виêористовóють ó виробêах з не-

велиêим строêом слóжби (яê правило, до 3 роêів) та ста-

лим ãірничим тисêом до 0,1 МПа. Аêтивно заміняється сó-

часними видами êріплення.

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ, -…, с. * р. êрепь для лав, а. long-

wall support, н. Strebausbau m — ãірничотехнічна êонс-

трóêція, що зводиться в очисних вибоях для забезпечення

їхньої стійêості, технолоãічної цілісності, а таêож протидії

ãірничомó тисêові. В залежності від видó застосовóваноãо

матеріалó розрізняють êріплення дерев’яне, металеве і зм-

ішане. В залежності від допóстимих деформацій розрізн-

яють жорстêе й податливе К.д.л. За виêонóваною фóнê-

цією — спеціальне, підтримóюче (тримальне), захисно

-підтримóюче (захисно-тримальне), оãороджóвальне, пі-

дпірне, ізоляційне, зміцнювальне, êомбіноване, посадêо-

ве, механізоване. В залежності від тривалості виêористан-

ня розрізняють постійне та тимчасове К.д.л. За êонстрóê-

тивними ознаêами розрізняють таêож К.д.л. індивідóа-

льне, механізоване, орãанне, орãаннó стінêó, рамне

(êріпильна рама), штанãове, êостер, пневматичне, стояê

та ін.

Див. êріплення для лав аґреґатне, êріплення для лав ан-

êерне, êріплення для лав жорстêе, êріплення для лав оãород-

жóвальне, êріплення для лав орãанне, êріплення для лав пі-

дтримóюче, êріплення для лав механізоване, êріплення для

лав пневматичне, êріплення для лав зміцнювальне, êріплення

для лав індивідóальне, êріплення для лав ізоляційне, êріплення

для лав податливе, êріплення для лав посадêове, êріплення

для лав спеціальне. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ АҐРЕҐAТНЕ, -…, -оãо, с. * р.

êрепь для лав аãреãатная, а. aggregated support, н.

mechanischer Ausbau m — механізоване êріплення очисних

виробоê, що сêладається із êінематично з`єднаних між со-

бою оêремих елементів (сеêцій). Застосовóється в основ-

номó на вóãільних шахтах. Основні вóзли сеêції К.д.л.а.:

основа, оãорожа, переêриття, стояêи, ãідродомêрат пере-

сóвання. В Уêраїні близьêо 90% очисних вибоїв обладнані

аґреґатними механізованими êріпленнями. Типи аґреґат-

них êріплень: М87, М88, КД80, М103, М130, КМТ та ін.

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ АНКЕРНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь

для лав анêерная, а. roof bolting, н. Ankerstrebausbau m,

Zugangstrebausbau m — êріплення, що являє собою болт, на

одномó êінці яêоãо є êлиновий замоê, а на іншомó —

опорна плита чи ãайêа. Застосовóється яê допоміжне та ó

т. зв. “австралійсьêій лавній технолоãії”.

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ЖОРСТКЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь

для лав жестêая, а. unyielding support; rigid support; н. starrer

Strebausbau m — êріплення, деформація яêоãо не виходить

за межі прóжності.

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ЗМІЦНЮВАЛЬНЕ, -…, -оãо, с. *

р. êрепь для лав óпрочняющая, а. strengthening support — êрі-

плення, яêе, êрім своãо основноãо призначення, виêонóє

фóнêцію зміцнення ãірсьêих порід.

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ІЗОЛЯЦІЙНЕ, -…, -оãо,

. *

Рис. Схема сеêції аґреґатноãо êріпле-

ння: 1 — основа; 2 — оãорожа; 3 —

переêриття; 4 — стояêи; 5 — ãідр-

одомêрат пересóвання; 6 — êонвеєр.

Рис. Схеми пересóвання аґреґатноãо

êріплення: 1,2 — сеêції; 3 — площина

вибою; а,б,в — схеми пересóвання êрі-

плення.

КРІ — КРІ 588

р.

êрепь для лав изоляционная,

а.

insulating support,

н.

Isolationsstrebausbau

— êріплення

, призначене для із-

олювання відпрацьованих та пожежонебезпечних діл-

яноê від прилеãлих до них

ãірничих

виробоê

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ

ЛАВ ІНДИВІДУА-

ЛЬНЕ, -…, -оãо, с. * р.

êрепь для лав индивидó-

альная, а. movable

support; powered support

of frame type, unitary steel

strut; н. mechanischer

Rahmenstrebausbau m —

êонстрóêтивний різн-

овид êріплення очис-

них виробоê, яêий

сêладається з оêремих

рам чи стояêів, що пе-

реміщóються ó вибої за

йоãо посóванням без

застосóвання засобів

механізації.

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ

ЛАВ МЕХАНІЗОВ-

АНЕ, -…, -оãо, с. * р.

êрепь для лав механизи-

рованная, а. powered

support, н. mechanischer

Strebausbau m — пере-

сóвне êріплення, при-

значене для підтрим-

óвання боêових порід,

êерóвання поêрівлею і

пересóвання вибійн-

оãо êонвеєра. Є êомп-

леêтне, аґреґатне,

стрóãове, щитове

К.д.л.м., а таêож

К.д.л.м. з дистанці-

йно-автоматичним êе-

рóванням. Див. êріпле-

ння механізоване.

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ

ЛАВ ОГОРОДЖУ-

ВАЛЬНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь для лав оãрадительная, а.

face support, н. Ausbau m for Ort n — êріплення, фóнêцією

яêоãо є оãородження привибійноãо просторó.

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ОРГАННЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь

для лав орãанная, а. breaker props, н. Orgelstrebausbau m —

переносне êріплення з одноãо чи деêільêох прямолінійних

рядів стояêів, поставлених один біля одноãо на відстані,

що не перевищóє діаметра стояêа, паралельно вибою на

межі обвалення поêрівлі. Застосовóється таêож яê засіб

охорони виїмêових підãотовчих виробоê, êріплення берми і

т. ін. При цьомó стояêи встановлюються вздовж берми

штреêó. Див. таêож орãанна стінêа, êріплення орãанне.

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ПІДТРИМУЮЧЕ, -…, -оãо, с. *

р. êрепь для лав поддерживающая, а. standing support; н.

Unterstьtzungstrebausbau m — êріплення, основною фóнê-

цією яêоãо є підтримóвання поêрівлі та боêових порід ó при-

вибійномó просторі.

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ПНЕВМАТИЧНЕ, -…, -оãо, с. *

р. êрепь для лав пневматичесêая, а. pneumatic support, н.

pneumatisch Strebausbau m, Druckluftausbau m — êріплення,

силові елементи яêоãо виêонано з м’яêих, наповнених

стисненим повітрям оболоноê. Розрізняють механізоване

К.д.л.п., пневмоêостри: набірний, баãатопорожнинний,

êомбінований.

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ПОДАТЛИВЕ, -…, -оãо, с. * р.

êрепь для лав податливая, а. yielding support, н. nдchgiebiger

Strebausbau m — êріплення, що допóсêає зміщення і дефор-

мації за межами прóжності за óмови збереження своєї три-

мальної здатності.

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ ПОСАДКОВЕ, -…, -оãо, с. * р.

êрепь для лав посадочная, а. goalposts; н.

Bruchkantenstrebausbau m — êріплення, призначене для

плавноãо опóсêання поêрівлі та êерóвання її обваленням.

Поширене ãідравлічне К.д.л.п.

КРІПЛЕННЯ ДЛЯ ЛАВ СПЕЦІАЛЬНЕ, -…, -оãо, с. * р.

êрепь для лав специальная, а. waste-edge chock; special

support; н. Sonderstrebausbau m — êріплення, яêе, êрім своãо

основноãо призначення, виêонóє спеціальні фóнêції, на-

пр., забезпечення обвалення поêрівлі за наміченим напря-

мом. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ ЗАБИВНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепление забив-

ное, а. spilling, spills, н. Getriebezimmerung f, Triebbau m —

шпóнтова заãорожа з встановлених впритóл один до одно-

ãо прямолінійних елементів (шпóнтин), під захистом яêих

проводять виймання породи. Випереджає вибій при прове-

денні ãоризонтальних і вертиêальних виробоê по сипóчих і

пливóнних породах (пісоê, пливóн). К.з. — один з ранніх

різновидів ãірн. êріплення, що застосовóється при прове-

денні виробоê ó сêладних ãірничо-ãеол. óмовах, êоли

вміcні породи настільêи нестійêі, що не допóсêають оãо-

лення навіть для óстановлення однієї рами. Найчастіше

виêористовóють при проведенні ãірн.-розвідóвальних ви-

робоê, при незнач. потóжності нестійêих вмісних порід.

Розрізняють К.з. дерев’яне і металеве. У зв’язêó з виêо-

ристанням щитовоãо êріплення, êріплення “стіна в ґрóнті”,

опóсêноãо êріплення в тиêсотропній сорочці, а таêож по-

передньоãо заморожóвання пливóнів та хім. зміцнення

сипêих порід застосóвання К.з. сêорочóються. Г.І.Гайêо,

В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ ЗАЛІЗОБЕТОННЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепле-

ние железобетонное, а. reinforced concrete support, н. Stahlbe-

tonausbau m, Ausbau m im Stahlbeton m — êріплення ãірниче з

бетонó, зі сталевою арматóрою (в оêремих випадêах бето-

ном замонолічóють сталеві рами). Застосовóють К.з. в

êапітальних підземних виробêах зі значним, нерівном-

ірним тисêом ã.п. ó сêладних ãірн.-ãеол. óмовах, на сполó-

ченнях і перетинах відповідальних êапітальних виробоê і

т.п. За способом виãотовлення К.з. поділяють на монолі-

тне і збірне.

КРІПЛЕННЯ ІНВЕНТАРНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь инвен-

тарная, а. unitary support, н. Inventarausbau m, Bestandsaus-

bau m — баãаторазове, швидêорозбірне, переносне, мета-

леве рамне êріплення для підãотовчих виробоê з невелиêим

терміном слóжби. Модифіêації К.і. — неповні і повні ра-

ми з прямими і êриволінійними розсóвними стояêами і

êлиновими або êóлачêовими вóзлами податливості. Верх-

няêи рам ã.ч. прямолінійні. Сêладові ланêи рам виãотов-

ляють зі спецпрофілю або з металевих трóб.

КРІПЛЕННЯ КАМ’ЯНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь êаменная,

а. stone support, н. Steinausbau m — êріплення ãірниче, виêо-

нане з ãірсьêих порід або штóчних матеріалів (цеãла, бе-

тонні або шлаêові êамені). Застосовóють ó ãірничих вироб-

Рис. Застосóвання анêерноãо êрі-

плення в лавах за “австралійсьêою

лавовою технолоãією”: а — шнеêо-

вий êомбайн; b — сêребêовий êон-

веєр; c — сеêція механізованоãо êрі-

плення êóщовоãо типó; d — машина

для óстановêи анêерів; e — анêер; f

— êовзна опалóбêа; g — стрічêовий

êонвеєр; 1 — штреêова смóãа; 2 —

свіжий повітряний стрóмінь; 3 —

відпрацьований повітряний

стрóмінь.

589 КРІ — КРІ

êах із велиêим строêом слóжби, при значномó ãірничомó

тисêó. К.ê. поділяють: за хараêтером роботи — на жорс-

тêе і податливе, за видами êонстрóêції — на сóцільне і

арочне (êільцеве). У ãоризонтальних виробêах найчастіше

застосовóють К.ê. з бетонноãо êаменю зі сêлепінчастим

переêриттям і прямими стінами (êріплення бетонне). Тов-

щина К.ê. 30-50 см, підмóрівêи заãлиблюють ó ґрóнт ви-

робêи на 70-30 см. Для êладêи прямих стін застосовóють

прямоêóтні бетоніти ваãою 20-45 êã, для спорóдження

êріплення êриволінійної форми — êлиновидні. Несóча

здатність сóцільноãо циліндричноãо бетонітовоãо К.ê. до

17,5 МПа. Переваãи К.ê. — здатність сприймати тисê

відразó після зведення, однаê наявність велиêоãо числа

швів знижóє міцність і монолітність К.ê.

КРІПЛЕННЯ КАПІТАЛЬНИХ ГІ-

РНИЧИХ ВИРОБОК, -…, с. * р.

êрепь êапитальных ãорных вырабо-

тоê, а. support of permanent workings,

н. Ausbau m der Ausrichtungsbaue m

pl — êріплення êвершлаґів, што-

лень і стовбóрів. Розрізняють

К.ê.ã.в. рамне, сóцільне і анêерне.

Р а м н е та с ó ц і л ь н е поділяють

на êріплення з замêненим і неза-

мêненим êонтóром, а н ê е р н е —

на êріплення з лоêальним заêріпле-

нням анêерів і по всій довжині

свердловини. В залежності від мате-

ріалó К.ê.ã.в. вирізняють металеве,

дерев’яне, полімерне, бетонне, за-

лізобетонне, змішане êріплення. За

êонстрóêтивними ознаêами розрі-

зняють монолітне та збірне К.ê.ã.в.

За хараêтером поведінêи в робочо-

мó режимі — на податливе і жорс-

тêе.

Для êріплення ãоризонтальних і

похилих êапітальних виробоê за-

стосовóють рамне êріплення (ме-

талеве, збірне, залізобетонне, зм-

ішане), сóцільне, монолітне і

збірне бетонне і залізобетонне êрі-

плення, в т.ч. набризê-бетонне

êріплення.

Для êріплення стовбóрів з неве-

лиêим строêом слóжби (10-15

роêів) застосовóють дерев’яне êріплення. Найбільш роз-

повсюдженим видом êріплення стовбóрів є монолітне êрі-

плення бетонне (91-95% стовбóрів шахт). Залізобетонне

êріплення вертиêальних виробоê ó виãляді залізобетонних

тюбінãів застосовóють на слабêих, нестійêих породах, а та-

êож на ділянêах водоносних ãоризонтів. Залізобетонні

збірні êонстрóêції застосовóють при бóдівництві стовбóрів

ó особливо важêих óмовах. Змішане êріплення застосо-

вóється при бóдівництві ãлибоêих стовбóрів ó сêладних і

особливо-сêладних ãірничо-ãеолоãічних óмовах.

Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ КІЛЬЦЕВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь êольце-

вая, а. ring support, circular support; н. ringförmiger Ausbau m,

Ringausbau m — різновид рамноãо êріплення із замêненим

êонтóром, що сêладається з оêремих êілець, встановлених

вздовж виробêи врозêидêó і пов’язаних між собою стяжêа-

ми або розпірêами. Кожне êільце сêладається з деê. одно-

типних сеãментів. Застосовóють ó ãоризонтальних і похи-

лих виробêах при наявності баãатовеêторноãо зміщення

ã.п., а таêож при здиманні порід ґрóнтó, ó вертиêальних

виробêах (стовбóрах) — яê тимчасове êріплення при про-

ходці. Виãотовляють К.ê. в осн. з металó, іноді із збірноãо

залізобетонó і дерева. За êонстрóêтивним виêонанням

розрізняють жорстêі, шарнірні і податливі К.ê. На вóãіл-

ьних шахтах Уêраїни найбільш поширене металеве по-

датливе К.ê. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ КОМПЛЕКС, -…, -ó, ч. * р. êрепи êомплеêс,

а. set of support units, н. Ausbaukomplex m — сóêóпність двох

або більше сеêцій однаêової або різної êонстрóêції, з’єд-

наних між собою êінематичними зв’язêами і засобами для

їхньоãо пересóвання.

КРІПЛЕННЯ КОМПЛЕКТНЕ,

-…, -оãо, с. * р. êрепь êомплеêт-

ная, а. frame support, н. Ausbaugar-

nitur f — êріплення механізоване

очисних ãірничих виробоê, що

сêладається з оêремих êінемати-

чно не зв’язаних ãрóп двох-трьох

сеêцій (êомплеêтів), що пересó-

ваються незалежно. На шахтах

Донбасó К.ê. обладнано понад

20% діючих очисних êомплеêс-

но-механізов. вибоїв на пластах з

êóтом падіння до 35°. Кожна сеê-

ція êріплення має основó, ãідрост-

ояêи, переêриття, оãорожó і ãідр-

ообладнання. У êомплеêті сеêції

пов’язані між собою ãідродомêр-

атами пересóвання, що розташо-

вóються між переêриттями або

основами êріплення. Сеêції (і

відповідно êомплеêти) переміщ-

óють до ãрóдей вибою і розпира-

ють між ґрóнтом і поêрівлею по

мірі пересóвання очисноãо êом-

байна і вибійноãо êонвеєра. У

порівнянні з виїмêою вóãілля з

індивідóальним êріпленням виêо-

ристання К.ê. забезпечóє збіл-

ьшення навантаження на вибій і

продóêтивність праці в 1,5-1,8

рази.

КРІПЛЕННЯ КОСТРОВЕ (КЛІТЬОВЕ), -…, -оãо (-оãо),

с. * р. êрепь êостровая, а. chock, chock support; н. Pfeileraus-

bau m, Kasten m — розташовані на певній відстані одні від

одноãо êріпильні êонстрóêції стовпчатої форми, з оêр. де-

рев’яних, металевих або пневмобалонних елементів, що

óêладаються один на одноãо в певномó порядêó. К.ê. за-

стосовóється в очисних виробêах яê посадêове êріплення

при óправлінні ãірничим тисêом способами обвалення і

плавноãо опóсêання поêрівлі, а в підãот. виробêах — для

êріплення берм (охорони виробоê), а таêож для заêладêи

порожнин над êріпленням при значних вивалах породи з

поêрівлі виробêи. Розрізняють переносне (розбірне) і не-

розбірне пересóвне К.ê. Костри (êліті) сêладають з де-

рев’яних або металевих балоê довж. 0,7-1,2 м. Яê де-

рев’яні елементи виêористовóють рóдниêові стояêи і брó-

си, балêи для металевих êострів — відрізêи старих рóдни-

êових рейоê, двотаврів або спеціальноãо взаємозамінноãо

профілю (СВП). За êордоном (напр., ó ФРН) на оêр. шах-

Рис. Кріплення êап-

італьних виробоê: а —

металеве; б — анêер-

не; в — цеãляне; ã —

дерев’яне.

Кострове êріплення, со-

ляна шахта “Велічêа”,

Польща.

Рис. Кострове êріпле-

ння (êостри, êліті): а —

дерев’яне; б — з рейоê.

КРІ — КРІ 590

тах застосовóють К.ê. з нерозбірних пересóвних êострів

на санчатах, забезпечених розвантажóвальними пристро-

ями, а таêож саморóхомих ãідрофіêованих êострів, що

сêладаються з двох ãідравліч. стояêів постійноãо опорó,

встановлених на одній основі. К.ê. яê засіб охорони виро-

боê застосовóють при безцілиêовомó відпрацюванні

пластів. За êордоном К.ê. витісняється більш досêоналим

засобом охорони ãірничих виробоê — литими смóãами з

швидêотверднóчих матеріалів. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ КУЩОВЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь êóстовая,

а. row of props; clustered breaker props; н. Ausbauverband m —

різновид посадêовоãо êріплення очисних виробоê, що

сêладається з оêр. ãрóп стояêів (êóщів) і призначене для

óправління ãірничим тисêом способом повноãо обвалення

поêрівлі. К.ê. застосовóють в óмовах, êоли міцність êріпле-

ння орãанноãо виявляється недостатньою. Розміщóють

êóщі в одних рядах зі стояêами привибійноãо êріплення.

Кóщ вêлючає звичайно 4-9 і більше дерев’яних або мета-

левих привибійних стояêів, яêі встановлюються один біля

одноãо на відстані 100-200 мм. Відстань між оêр. êóщами

за падінням 2-4 м і більше. Г.І.Гайêо, В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ МЕТАЛЕВЕ (СТАЛЕВЕ), -…, -оãо (-оãо),

с. * р. êрепь металличесêая, а. steel support; н. Metallausbau

m, Stahlausbau m — êріплення ãірниче з металевих сêладо-

вих елементів і вóзлів. Застосовóється в осн. на вóãільних і

сланцевих шахтах. Поділяється на êріплення вертиêаль-

них, ãоризонтальних і похилих виробоê, їх сполóчень і

очисних виробоê. К.м. вертиêальних виробоê виãотовляють

з чавóнних або сталевих тюбінãів. Найбільш поширений

вид êріплення шахтних ãоризонтальних і похилих виробоê

— сталеве êріплення рамне, елементи яêоãо виãотовляють з

проêатних профілів сталі. На вітчизн. вóãільних шахтах

сталеве арочне êріплення займає бл. 90%, êільцеве, трапе-

цієподібне та ін. — бл. 5% êріплення. В очисних виробêах

застосовóють êріплення металеве індивідóальне, а таêож

êріплення механізоване. Сталь застосовóють таêож ó êрі-

пленні анêерномó. Переваãи К.м.: висоêа несóча здатність,

міцність, довãовічність, можливість повторноãо виêо-

ристання, воãнестійêість. Осн. недоліêи: висоêа вартість,

схильність до êорозії. У звичайних óмовах реêомендóється

для виробоê з терміном слóжби до 20-25 роêів. Г.І.Гайêо,

В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ МЕТАЛЕВЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ, -…, -оãо,

с. * р. êрепь металличесêая индивидóальная, а. unitary steel

strut, unitary metal support; н. metallener Einzelstempel m —

êонстрóêтивний різновид металевоãо êріплення очисних

виробоê, що сêладається з оêремих, не пов’язаних між со-

бою êонстрóêтивно рам чи стояêів, яêі переставляються

слідом за посóванням вибою без застосóвання засобів ме-

ханізації. П р и в и б і й н е К.м.і. призначене для підтри-

мêи поêрівлі в робочомó просторі очисної виробêи. Сêла-

дається зі стояêів і верхняêів. Це êріплення встановлюють в

однó лінію вздовж очисноãо вибою перпендиêóлярно ґрóн-

тó пласта, прибираючи (по мірі посóвання вибою) з боêó

виробленоãо просторó. Металеві стояêи для очисних вибоїв

за хараêтером взаємодії з поêрівлею і ґрóнтом та запобіãа-

ння перевантаженню поділяють на жорстêі і податливі. П

о с а д о ч н е К.м.і. виêористовóють для óправління обва-

ленням поêрівлі. Сêладається воно зі стояêів із збільшеним

робочим опором, яêі встановлюють в ряд або в шаховомó

порядêó по лінії обвалення поêрівлі паралельно лінії вибою

на межі з виробленим простором, що поãашається; пересó-

вають (переносять) послідовно (êожен посадêовий стояê)

на êроê, пов’язаний з êроêом посóвання вибою. Г.І.Гайêо,

В.С.Білецьêий.

КРІПЛЕННЯ МЕХАНІЗОВАНЕ, -…, -оãо, с. * р. êрепь

механизированная, а. powered support; н. mechanisierter Aus-

bau m, Schreitausbau m — êріплення металеве самопере-

сóвне ãідрофіêоване очисноãо вибою для підтримання порід

поêрівлі, збереження очисної виробêи в робочомó і безпеч-

номó стані; забезпечення механізації процесів êріплення та

óправління породами поêрівлі, пересóвання й óтримання

постава вибійноãо êонвеєра, базової балêи з виймальною

машиною. К.м. очисноãо вибою (лавоêомплеêт) сêладаєть-

ся з системи однотипних або різнотипних сеêцій, роз-

ставлених з певним êроêом за довжиною очисноãо вибою,

що пересóваються в напрямêó йоãо посóвання. Довжина

лавоêомплеêтó 80-200 м. Сеêція К.м. — самост. стрóê-

тóрна одиниця, здатна на обмеженій довжині очисноãо ви-

бою, яêа дорівнює ширині сеêції, підтримóвати привибі-

йний простір очисноãо вибою в робочомó і безпечномó

стані. Сêладається сеêція з основи, що спирається на по-

роди ґрóнтó; верхньоãо переêриття, що підтримóє породи

поêрівлі; оãороджóючої частини, що перешêоджає про-

ниêненню в робочий простір порід поêрівлі, яêі обрóши-

лися; ãідравліч. стояêів (від одноãо до шести в сеêції);

домêрата (одноãо або двох в сеêції), що здійснює пересó-

вання яê сеêції, таê і постава вибійноãо êонвеєра. До

сêладó сеêції можóть додатêово входити пристрої: силово-

ãо зв’язêó основи з верх. переêриттям, забезпечення на-

правленоãо пересóвання сеêції, óтримання площини виб-

ою від висипання, а вибійноãо êонвеєра від сповзання; аê-

тивноãо підпорó верх. переêриття в процесі пересóвання

сеêції; для боротьби з пилом і ін. Яê привод застосовóється

система об’ємноãо ãідропривода типó насос — ãрóпа ãідр-

оциліндрів, з виêористанням яê робочої рідини водо-мас-

ляної емóльсії (робочий тисê в системі ãідропривода 20-32

МПа з тенденцією переходó на 45 МПа). Насосна станція

Рис. Схема êóщовоãо êріплення.

Рис. Схема механізованоãо êріплення: 1 — привибійна êонсоль; 2

— ãідропатрон êонсолі; 3, 4 — середня і задня частини пере-

êриття; 5 — стояêи; 6 — ãідродомêрат; 7 — жорстêа балêа

для з’єднання з êонвеєром.

Рис. Схема пересóвноãо механізованоãо êріплення: зліва — пі-

дтримóючоãо типó; праворóч — оãороджóючоãо типó; 1 —

опорні елементи (стояêи); 2 — переêриття; 3 — основа; 4 —

захисне оãородження; 5 — оãороджóюче переêриття.