Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

551 КОМ — КОМ

розмірів êомпенсóється застосóванням перевантажóвачів

за підóстóпними схе-

мами. Висота чер-

пання найбільш час-

то застосовóваних

К.р.е. сêладає бл.

6-15 м, продóê-

тивність 300-8000 м

ãод. А.Ю.Дриженêо.

КОМПАРАТОР, -а,

ч. * р. êомпаратор, а.

comparator, н. Kompa-

rator m — 1) Вимір-

ювальний прилад, що

реалізóє порівняння

однорідних фізичних

величин. Діє за при-

нципом порівняння вимірюваної величини або хараêте-

ристиêи (довжини, напрóãи, êольорó тощо) з еталонною.

К. є, напр., важільні терези, оптиметри, мости вимір-

ювальні, К. марêшейдерсьêих рóлетоê тощо. 2) У марê-

шейдерії, ãеодезії — пристрій для визначення довжини мі-

рних приладів шляхом порівняння їх з довжиною еталона.

Найбільш сêладний — стаціонарний К. Більш простий

польовий К., застосовóється в районі поліãонометричних

робіт на рівній ділянці місцевості довжиною 120-240 м і

стінний К., з розбивêою між центрами 20, 30 і 50 м. Дов-

жина К. визначається баãаторазовими вимірюваннями.

КОМПАРУВАННЯ, -.., с. * р. êомпарирование, а. calibra-

tion, standardization, comparison, н. Vergleich m, Komparierung

f, Gegenüberstellung f, Komparation f — порівняння величи-

ни робочоãо приладó (довжини, частоти тощо) з еталон-

ною величиною на êомпараторі і визначення поправоê до

поêазань приладó, яêий êомпарóється.

КОМПАС, -а, ч. * р. êом-

пас, а. compass, н. Kompaß

m — прилад для орієнтóва-

ння на земній поверхні і в

ãірничих виробêах відносно

напрямó маãнітноãо або

ãеоãрафічноãо меридіана.

За побóдовою К. поділяють

на маãнітні, ãіросêопічні,

радіоêомпаси, спеціальні.

К. ãіросêопічний застосо-

вóють ó ãіротеодолітах, інê-

лінометрах, тріщиномірах.

У маãнітномó К. застосова-

на властивість маãнітної

стрілêи, яêа вільно обер-

тається відносно верти-

êальної осі, встановлюва-

тись при відсóтності сто-

ронніх маãнітних полів ó

площині маãнітноãо мери-

діана Землі. К. ãірничий —

прилад, яêий сêонстрóйо-

вано теж із застосóванням

маãнітної стрілêи; дає

можливість визначити еле-

менти заляãання ãірсьêих порід (êóт простяãання та êóт

падіння). У найбільш розповсюджених êонстрóêціях ãірн-

ичоãо К. êоробêа йоãо сêріплена з прямоêóтною пласти-

ною, довãі сторони яêої паралельні діаметрó Пн.-Пд.

азимóтальноãо êільця.

В.В.Мирний.

КОМПАУНД, -а, ч. * р.

êомпаóнд, а. compound, н.

Mischung f, Gemisch n, Kom-

poundmasse f, Kompound m

— 1) Елеêтроізоляційний

матеріал з асфальтових і

парафінових речовин та

масел. 2) Динамомашина з

обмотêами послідовноãо і

паралельноãо збóдження

водночас. 3) Парова ма-

шина подвійноãо розши-

рення.

КОМПАУНДУВАННЯ,

-…, с. * р. êомпаóндирова-

ние, а. compounding, compound excitation

, н. Kompoundierung

f — 1) Змішóвання двох чи êільêох масел, видів палива,

щоб одержати спеціальні продóêти заданих яêостей. 2)

Схема вмиêання елеêтричних обмотоê чи аґреґатів, за

яêої маãнітний потіê зростає зі збільшенням стрóмó (на-

вантаження машини).

КОМПЕНСАТОР, -а, ч. * р. êомпенсатор; а. compensator;

н. Flüssigkeitskompensator m, Flüssigkeitsausgleicher m, Kom-

pensator m — 1) Елемент ãідрозахистó елеêтродвиãóна за-

ãлибноãо ó виãляді ґóмової êамери в сталевомó êорпóсі,

яêий заповнений робочою рідиною елеêтродвиãóна і при-

єднóється до йоãо основи. 2) Оптиêо-механічний вóзол ó

марêшейдерсьêомó чи ãеодезичномó приладі, що містить

оптичні деталі і механічні пристосóвання для їхньоãо по-

воротó чи переміщення підвісêи; застосовóється для відх-

илення або паралельноãо зсóвó візирних ліній і світлових

пóчêів в оптичних системах. Розрізняють К., що діють від

механічноãо приводó (застосовóються в оптичних міêр-

ометрах, далеêомірах, лазерних поêажчиêах і ін.) і авто-

матично діючі під впливом сили тяжіння (застосовóються

в нівелірах, теодолітах тощо). Яê оптичні деталі, в К., за-

стосовóють плосêопаралельні пластинêи, êлини, лінзи,

дзерêала і призми. Автоматично діючі К. мають чóтливий

елемент (маятниê) і додатêові елементи, що перетворю-

ють êóт нахилó приладó в êóт êомпенсації. У деяêих К.

чóтливий елемент і перетворювач сполóчені. Яê підвісêи

маятниêа, застосовóють тонêі металеві дроти, стрічечêи,

еластичні прóжини і тверді елементи, на яêих заêріплюєт-

ься оптична деталь. Компенсатором може бóти êонстрóê-

ція з рідиною. Різні варіанти підвісоê і оптичних деталей,

що підвішóються, дозволяють одержóвати різні êоефіці-

єнти êомпенсації. Чóтливі елементи всіх діючих К. забез-

печóються демпферами. Діапазон роботи К. — область, об-

межена найбільшими значеннями êóта нахилó приладó, ó

межах яêих відбóвається нормальне фóнêціонóвання ма-

ятниêа (чóтливоãо елемента).

КОМПЕНСАТОР ВИСОТИ, -а, -…, ч. * р. êомпенсатор

высоты, а. height compensator, н. Höhenkompensator m —

транспортний пристрій, яêий êомпенсóє висотó при пе-

реміщенні ваãонетоê в надшахтній бóдові êлітьовоãо підй-

омó. Робочим елементом êомпенсатора є êотêовий плас-

тинчастий ланцюã з êóлаêами-штовхачами, яêий пересó-

вається по напрямним. Привод розташований на верхній

площадці, натяжний пристрій — на нижній. По всій дов-

жині êомпенсатора встановлені вловлюючі êóлаêи, яêі ва-

Компаêтний роторний еêсêаватор

фірми МАН ТАКРАФ Фьордертехніê

ГмбХ.

Рис. Вдосêоналений ãірничий

êомпас.

Рис. Компас ãірничий: 1 –

основа; 2 – лімб êомпаса; 3 –

висоê êлінометра; 4, 7 –

фіêсатори; 5 – маãнітна

стрілêа; 6 – лімб êлінометра.

Рис. Заміри елементів

заляãання ãірничим êомпасом:

а – визначення êóта падіння; б

– визначення азимóта падіння;

в – знаходження лінії

простяãання; ã – визначення

азимóта лінії простяãання.

КОМ — КОМ 552

ãонетêами відхиляються при їх рóсі на підйомі, а після

проходó ваãонетêи повертаються в первинне положення.

В.М.Маценêо.

КОМПЕНСАТОРИ (В ТРУБОПРОВОДАХ), -ів, мн. * р.

êомпенсаторы (в трóбопроводах); а. expansion joints, expan-

sion loops, н. Ausgleicher m pl, Ausgleichsvorrichtungen f pl,

Kompensatoren m pl (in Rohrleitungen f pl) — пристрої, за до-

помоãою яêих здійснюються переміщення трóбопроводó,

яêі êомпенсóють поздовжні напрóження, що виниêають ó

трóбах під дією зовнішніх навантажень, внóтрішньоãо

тисêó і зміни температóри. Яê К. можóть виêористовóва-

тися виãнóті ділянêи трóбопроводó. В надземних трóбоп-

роводах застосовóються К., в яêих елементи трóб знахо-

дяться в одній площині, напр., П- і Г-подібні, а таêож

просторові, êоли елементи трóб розміщені в різних пло-

щинах.

КОМПЕТЕНТНА ПОРОДА, -ої, -и, ж. * р. êомпетент-

ная порода, а. competent rock; н. kompetentes Gestein n — по-

рода, здатна за певних óмов протистояти теêтонічномó

тисêó без течії матеріалó та зміни товщини (потóжності).

Одна і та ж порода протяãом ãеолоãічної історії може бóти

то êомпетентною, то не êомпетентною в залежності від

êонêретних óмов середовища, тривалості деформацій та

ін.

КОМПЕТЕНТНІ ПЛАСТИ, -их, -ів, мн. * р. êомпетент-

ные пласты, а. competent beds; rigid beds; н. kompetente

Schichten f pl, druckfeste Schichten f pl, starre Schichten f pl —

пласти осадових ã.п., здатні протистояти тисêó при

сêладêоóтворенні без течії матеріалó та зміни початêової

потóжності.

КОМПЛАНАРНІСТЬ, -ості, ж. * р. êомпланарность, а.

complanarity, н. Komplanarität f — розташóвання двох чи

більше плосêих ãрóп (напр., бензольних êілець) в одній

спільній площині або в паралельних площинах. Важли-

вий фаêтор адãезійних взаємодій речовин. Напр., К.

сприяє адãезійномó êонтаêтó вóãілля-реаґент ó процесах

флотації, бриêетóвання тощо.

КОМПЛЕКС, -ó, ч. * р. êомплеêс, а. complex, н. Komplex m

— сóêóпність предметів чи явищ, що становлять єдине ціле.

КОМПЛЕКС БУРОЗАКЛАДАЛЬНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р.

êомплеêс бóрозаêладочный, а. drilling and stowing system, н.

Bohrversatzkomplex m — набір машин, механізмів та при-

ладів, призначених для проведення ãірничих виробоê з за-

лишенням породи в шахті.

КОМПЛЕКС ВИМІРЮВАЛЬНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. êомп-

леêс измерительный, а. measuring system, н. Messkomplex m

— набір вимірювальних приладів автоматичної дії з само-

писами або ін. реєстрóючими пристроями, об’єднаних ó

єдиний аґреґат для одночасноãо виêонання вимірювань

деêільêох параметрів. Вимірювальними êомплеêсами є,

напр., апаратóра станції СІ, що виêонóє зйомêó профілю

провідниêів і запис ширини êолії провідниêів ó вертиêаль-

них шахтних стволах; êолієвимірювальний êомплеêс

ПКШ, що виêонóє запис поздовжньоãо профілю êолії,

ширини êолії й перевищення рейêи над рейêою (рис.).

КОМПЛЕКС ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ó, -…, ч. * р. êомплеêс

ãорных пород, а. rocks complex, rocks association; н. Gesteins-

komplex m — 1) Крóпна асоціація ã.п. бóдь-яêоãо віêó або

походження, в яêій стрóêтóрні взаємодії настільêи

сêладні, що породи не можóть бóти розділені при êартó-

ванні. Напр., вóлêанічний, метаморфічний К.ã.п. 2)

Літостратиãрафічна одиниця, яêа відповідає потóжним

товщам, що сформóвалися протяãом одноãо еонó. Див.

стратиãрафічний êомплеêс.

КОМПЛЕКС МІНЕРАЛЬНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. êомплеêс

минеральный, а. mineral complex, н. mineralischer Komplex m

— сóêóпність

масивів

ã.п. і різних типів мінеральних

родо-

вищ

, пов’язаних між собою спільними ãенетичними óмо-

вами.

КОМПЛЕКС ОЧИСНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. êомплеêс очист-

ной, а. stoping system, coal face system; н. Gewinnungskomplex

m — êомплеêт

індивідóальних і

êомбінованих ãірн-

ичих машин і меха-

нізмів, яêий êомп-

леêсно механізóє в

очисномó вибої про-

цеси виймання й

доставêи êорисної

êопалини, êріпле-

ння та óправління

поêрівлею. До сêла-

дó очисних êомп-

леêсів входять механізоване êріплення, видобóвний êом-

байн чи стрóãова óстановêа, сêребêовий êонвеєр, мас-

лостанція, блоê óправління êомплеêсом, інше óстатêó-

вання. Виділяють дві осн. ãрóпи К.о. для довãих очисних

вибоїв: для виїмêи пластів з êóтами падіння до 35° і понад

35°. К.о. охоплюють широêий діапазон пластів за по-

тóжністю (від 0,7-0,95 до 10 м). Ефеêтивність роботи К.о.

залежить від відповідності йоãо ãірничо-ãеол. óмовам і

техн. вимоãам еêсплóатації. Основні дані, яêі враховóють-

ся при виборі К.о.: потóжність пласта, êóт падіння, опір

вóãілля рóйнóванню, властивості бічних порід. Комплеêси

новоãо технічноãо рівня: 2КД-90 (видобóтоê 1543 т/добó),

3КД-90 (1351 т/добó), 2 КМТ (1039 т/добó), КМТ 1,5 (1022

т/добó). В Уêраїні одержали розповсюдження очисні êом-

плеêси виробництва Росії (КМТ 500 — 963 т/добó),

Польщі (“Глініê” — 1242 т/добó; “Фазос” — 389 т/добó),

Словаччини (BMV-14 — 15,42 т/добó). В Уêраїні Дондіпр-

овóãлемашем разом з Горлівсьêим машинобóдівним заво-

Рис. Компенсатор висоти: 1 — натяжний пристрій; 2 — влов-

люючі êóлаêи; 3 — штовхаючі êóлаêи; 4 — приводна зірочêа; 5

— напрямні.

Рис. Рейêоêонтрольний êомплеêс ПКШ-2.

Комплеêс для розробêи вóãільних

пластів.

553 КОМ — КОМ

дом і Харêівсьêим заводом “Світло шахтаря” створено

новітній механізований êомплеêс МКД-90, яêий сêла-

дається із êріплення КД-90, êомбайна КА-90 і êонвеєра

СГЩ162. Комплеêс óспішно працює на шахтах ім.

О.Ф.Засядьêа, ім. В.В.Вахрóшева, ім. О.Г.Стаханова та ш.

“Краснолимансьêа”. Продóêтивність êомплеêсó

2000-3000 т/добó (маêсимально — до 7000 т/добó).

КОМПЛЕКС ПРОХІДНИЦЬКИЙ, -ó, -оãо, ч. — Див.

прохідницьêий êомплеêс .

КОМПЛЕКС СКРЕПЕРНИЙ, -ó, -оãо, ч. — Див. сêре-

перний êомплеêс.

КОМПЛЕКСНА МЕХАНІЗАЦІЯ ГІРНИЧОГО ВИРОБ-

НИЦТВА, -ої, -ії, -…, ж. * р. êомплеêсная механизация

ãорноãо производства, а. integrated (large-scale, overall) mech-

anization of mining; н. Komplexmechanisierung f des Bergbaube-

triebes m — оснащення ãірн. робіт (з видобóтêó ê.ê., про-

веденню виробоê і т.п.) êомплеêтами індивідóальних і

êомбінов. взаємопов’язаних основними параметрами ãі-

рничих машин і механізмів. Рóчна праця при К.м. може збе-

реãтися на оêр. нетрóдомістêих операціях, механізація

яêих не має істотноãо значення для полеãшення праці і

еêономічно недоцільна. Перспеêтиви розвитêó К.м. на ãі-

рничих підприємствах пов’язані зі створенням висоêопро-

дóêтивних і надійних êомплеêсів ãірничих машин для ши-

роêоãо спеêтра ãірничо-ãеол. óмов, ó т.ч. підземних робо-

тах для очисних вибоїв на тонêих (менше 0,8 м) полоãих

пластах, тонêих і потóжних êрóтих пластах, пластах з

важêоêерованими поêрівлями, небезпечних по раптових

виêидах вóãілля і ãазó та ін., з виêористанням ЕОМ для ви-

борó оптимальноãо режимó роботи в óмовах, яêі постійно

змінюються. Вперше К.м. в ãірнич. виробництві почали

впроваджóватися на відêритих розробêах. В 20-30-х рр.

ХХ ст. відповідні засоби з’явилися на вóãільних êар’єрах

Німеччини. У 40-50-х рр. — на êар’єрах Уêраїни.

КОМПЛЕКСНА МЕХАНІЗАЦІЯ І АВТОМАТИЗАЦІЯ

ВИРОБНИЦТВА, -ої, -ії, -ії, -…, ж. * р. êомплеêсная ме-

ханизация и автоматизация производства, а. integrated

mechanization and automation; н. Vollmechanisierung f und Au-

tomatisierung f der Erzeugung f (Produktion f) — ãол. напря-

моê наóêово-технічноãо проãресó, вищий стóпінь механ-

ізації виробництва, при яêомó рóчна праця замінюється

яê на основних, таê і на допоміжних взаємопов’язаних

операціях. При К.м.а.в. рóчним залишається тільêи óп-

равління технолоãічними процесами, яêі виêонóються

механізованими êомплеêсами.

КОМПЛЕКСНА ПЕРЕРОБКА МІНЕРАЛЬНОЇ СИРО-

ВИНИ, -ої, -и, -…, ж. * р. êомплеêсная переработêа мине-

ральноãо сырья, а. comprehensive mineral processing; н. komple-

xe Mineralrohstoffverarbeitung f

— розділення ê.ê. на êі-

нцеві продóêти з вилóченням óсіх цінних êомпонентів,

яêі містяться в початêовій сировині. Виділяють чотири

рівні К.п. т в е р д о ї м і н е р а л ь н о ї с и р о в и н и :

1) Виділення з сировини методами

збаãачення

одноãо

êонцентратó

, яêий містить один або деê. осн. цінних

êомпонентів (напр., вóãільноãо з вóãільних родов., моно-

металічноãо з родов. êольорових і чорних металів). 2) До-

датêове виділення методами

збаãачення

оêремих

êонцен-

тратів,

яêі не є основними для даної підãалóзі (напр.,

молібденовоãо з мідномолібденових

рóд

, мідноãо і бісм-

óтовоãо з вольфрам-молібденових

рóд,

баритовоãо, флю-

оритовоãо, полевошпатовоãо з

рóд

êольорових

металів

3) Виділення елементів-сóпóтниêів, яêі не створюють са-

мостійних

мінералів

(рідêісних і розсіяних елементів), з

êонцентратів

збаãачення хіміêо-металóрãійними мето-

дами або К.п.м.с. 4) Виêористання відходів

збаãачення

металóрãії

для отримання бóд. матеріалів, добрив та ін.

попóтної продóêції (напр.,

щебеню, пісêó, ãравію

хвостів

збаãач. ф-ê).

Комплеêсна переробêа ã а з ó здійснюється на ãазопе-

реробних з-дах (ГПЗ) для підãотовêи ã.ч. нафти і ãазó до

подальшоãо транспортóвання (видалення механіч. дом-

ішоê і води) і вилóчення ãазовоãо бензинó. Осн. процеси

переробêи — êомпресія і масляна абсорбція.

КОМПЛЕКСНЕ ВИКОРИСТАННЯ КОРИСНИХ КОПА-

ЛИН, -оãо, -…, с. * р. êомплеêсное использование полезных

исêопаемых, а. complex use of minerals, integrated use of miner-

als, н. Komplexausnutzung f der Bodenschätze m pl, komplexe

Ausnutzung f der Bodenschätze m pl — найбільш повне, еêо-

номічно доцільне виêористання основних, а таêож спіль-

но з ними заляãаючих êорисних êопалин і êомпонентів, що

в них містяться, та відходів виробництва.

КОМПЛЕКСНЕ ОСВОЄННЯ НАДР, -оãо, -…, с. * р.

êомплеêсное освоение недр, а. comprehensive mineral exploita-

tion; н. komplexe Erschliessung f der Lagerstätten f pl — най-

більш повне та еêономічне освоєння всіх видів ресóрсів

земних надр на основі êомплеêсів ефеêтивних ãірничих

технолоãій. Критерієм ефеêтивності К.о.н. є досяãнення

оптимальних для розвитêó еêономіêи êраїни та інтересів

майбóтніх поêолінь поêазниêів повноти виêористання

ресóрсів надр при оптимальних наявних трóдових та ма-

теріальних ресóрсах. В останні роêи ХХ ст. К.о.н. тісно

пов’язóється з êонцепцією сталоãо розвитêó сóспільства,

за яêою видобóвання і освоєння ê.ê. повинно здійснюват-

ися без заподіяння шêоди настóпним поêолінням, óщем-

лення їх інтересів. Раціональність процесó освоєння мін-

еральних ресóрсів оцінюється поêазниêами повноти вилó-

чення їх з надр і при подальшій переробці. Повні втрати

ê.ê. сêладаються в середньомó з втрат: ó процесі видобóт-

êó — 10-30%, первинної переробêи (збаãачення) — для де-

яêих ê.ê до 20-40%, хіміêо-металóрãійномó переділі —

10-15%. Особливо велиêі втрати при первинній переробці

баãатоêомпонентних рóд. Томó безперервно збільшóється

число “попóтних” êомпонентів, що вилóчаються з êомп-

леêсної мінеральної сировини. Яêщо в 1950 р. з рóд êоль-

орових і чорних металів вилóчалося 35 êорисних êомпо-

нентів, ó 1980 р. їх число досяãло 70, то в êінці ХХ ст. —

понад 80.

КОМПЛЕКСНИЙ, -оãо. * р. êомплеêсный, а. integrated,

complex, comprehensive, н. komplex — з’єднаний з бóдь-чим,

сêладний; той, що являє собою êомплеêс бóдь-чоãо; ê .

розвитоê еêономічних районів — планомірний, про-

порційний розвитоê ãосподарства районів на основі оп-

тимальноãо поєднання ãалóзей виробничої спеціалізації з

ãалóзями, що обслóãовóють виробництво й населення;

ê-ні сполóêи — речовини, яêі одержóють сполóчен-

ням двох або більше простих молеêóл.

Рис. Комплеêси очисні механізовані а — МКД90; б — КМ88.

КОМ — КОМ 554

КОМПЛЕКСНІ РУДИ, -их, рóд, мн. * р. êомплеêсные рó-

ды, а. complex ores, н. Komplexerze n pl, komplexe (polymetalli-

sche) Erze n pl, Mischerze n pl — природні мінеральні óтво-

рення, що містять деê. металів або ін. цінних êомпонентів

ó таêих сполóêах і êонцентраціях, при яêих їх пром. виêо-

ристання технолоãічно можливе і еêономічно доцільне.

К.р. можóть бóти полімінеральними і поліелементними.

Полімінеральні К.р. сêладаються з деê. мінералів різноãо

сêладó, придатних для роздільноãо виêористання (напр.,

поліметалічна рóда — з сóльфідів міді, цинêó, свинцю та ін.

металів; мідно-молібденові К.р. — з сóльфідів міді і молі-

бденó; вольфрам-олов’яні К.р. — з мінералів цих металів).

Поліелементні К.р. сêладаються з деê. металів, що вхо-

дять до сêладó одноãо мінералó (напр., ванадиніт, що

містить ó своємó сêладі свинець і ванадій; пірохлор — церій і

ніобій; елеêтрóм — золото і срібло). Пром. виêористання

К.р. здійснюється трьома способами: при роздільномó

відпрацюванні полімінеральних рóд, яêщо вони сêлада-

ють різні частини рóдних тіл; в процесі первинної пере-

робêи полімінеральних рóд при їх селеêтивномó збаãа-

ченні; ó процесі вилóчення цінних елементів-домішоê з

К.р. та їх êонцентратів при металóрãійномó переділі. За

рахóноê вилóчення попóтних êомпонентів еêономічна

ефеêтивність виêористання К.р. зростає в 2-3 рази.

КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ, -их, -ê, мн. * р. êомплеêсные

соединения, а. complex compounds, н. Komplexverbindungen f

pl — сêладні сполóêи, в яêих можна виділити централь-

ний атом (êомплеêсоóтворювач) і безпосередньо зв’язані

з ним молеêóли або йони — таê звані ліãанди або аденти.

Центральний атом та ліãанди óтворюють внóтрішню сфе-

рó (êомплеêс), молеêóли або йони, яêі оточóють êомплеêс,

— зовнішню сферó. Центральним атомом можóть бóти яê

метали, таê і неметали. Утворення К.с. широêо виêорис-

товóється в різноманітних ãалóзях хімічної технолоãії

(виділення, очищення, розділення платинових, рідêісно-

земельних та деяêих інших металів). Інша назва К.с. —

êоординаційні сполóêи.

КОМПЛЕКСОМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. êомплеêсометрия, а.

complexometry, н. Komplexometrie f — спосіб хімічноãо анал-

ізó, в основі яêоãо є óтворення êомплеêсних сполóê. К. ви-

êористовóють для визначення твердості води, вмістó

свинцю й ніêелю в рóдах тощо.

КОМПЛЕКТ, -ó, ч. * р. êомплеêт, а. complete set, complete-

ness, н. Satz m — 1) Повний набір предметів, яêі станов-

лять щось ціле або мають однаêове призначення. 2) Уста-

новлене число осіб, яêі допóщені êóди-небóдь або по-

винні бóти десь за штатом.

КОМПЛЕКТ КРЕСЛЕНЬ — в марêшейдерії — повний

набір êреслень, реãламентований нормативними доêó-

ментами. Напр.: ó К.ê. земної поверхні відповідно до ви-

моã Інстрóêції з марêшейдерсьêих робіт входять плани

промисловоãо майданчиêа, ãірничоãо і земельноãо відводів,

забóдованої частини земної поверхні і ін.; ó êомплеêт

êреслень обмінних планів відповідно до спеціальної ін-

стрóêції Мінпаливенерãо входять плани ãірничих виробоê

по пластах, ãоризонтах, план промисловоãо майданчиêа,

вертиêальна схема розêриття й ін.

КОМПЛЕКТ ОБМІННИХ ПЛАНІВ — Див. êомплеêт

êреслень.

КОМПЛЕКТ ПРИЛАДУ — повний набір сêладових час-

тин приладó (напр., марêшейдерсьêоãо чи ãеодезичноãо),

необхідний і достатній для йоãо фóнêціонóвання відпо-

відно до призначення.

КОМПОНЕНТ, -а, ч. * р. êомпонент, а. component, н. Kom-

ponente f — різновид, сêладова частина чоãось. У мінерал-

оãії розрізняють: êомпоненти індиферентні (êомпоненти,

наявність чи відсóтність яêих ó мінеральномó êомплеêсі

зóмовлює наявність чи відсóтність відповідноãо мінералó і

не впливає на співвідношення решти мінералів); êомпо-

ненти летêі (ãазова фаза, яêа є сêладовою частиною маã-

матичноãо розплавó: H

2O, CO2, CO, HCl, HF, H2S, SO2,

N2, CH4 та ін.); êомпоненти териãенні (óламêи різних мін-

ералів, яêі входять до сêладó осадових порід); êомпо-

нент-мінерал відоêремлений (або надлишêовий) — мін-

ерал, яêий сêладається більш ніж з одноãо інертноãо êом-

понента, а таêож може містити цілêом рóхомі êомпонен-

ти.

КОМПОНЕНТИ ПРИ МІНЕРАЛОУТВОРЕННІ, -тів,

-…, мн. * р. êомпоненты при минералообразовании, а. miner-

al formation components, н. Komponenten f pl bei der Mineral-

bildung f — сполóêи та елементи, що входять до сêладó

мінералó. Поділяються на цілêом рóхомі та інертні.

КОМПОНУВАТИ, * р. êомпоновать, а. connect, н. zusam-

menstellen — сêладати щось ціле з яêихось оêремих час-

тин. Напр., êомпонóвання елеêтрообладнання в шахтах

тощо.

КОМПРЕСІЙНИЙ, -оãо. * р. êомпрессионный, а. compres-

sion, н. Kompression… — стосовний до êомпресії, пов’яза-

ний з нею.

КОМПРЕСІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ ДЛЯ ГІРСЬКОЇ ПОРО-

ДИ — фóнêціональна залежність між óщільнюючим тис-

êом і êоефіцієнтом пористості або волоãості ãірсьêої по-

роди в óмовах, яêі виêлючають її боêове переміщення.

Графічне зображення цієї залежності — êомпресійна êри-

ва.

КОМПРЕСІЙНЕ ВИПРОБУВАННЯ ГІРСЬКОЇ ПОРО-

ДИ — лабораторне визначення величини óсадêи порід під

дією зовнішньоãо навантаження. Таêим чином одержó-

ють значення êоефіцієнта óщільнення порід (зміна по-

ристості при збільшенні тисêó на 98 êПа).

КОМПРЕСІЯ, -ії, ж. * р. êомпрессия, а. compression, н.

Kompression f, Verdichtung f — стиснення ãазó внаслідоê

силовоãо впливó на ньоãо, що приводить до зменшення

об’ємó ãазó, а таêож до підвищення йоãо тисêó і т-ри. У

ãірн. справі виêористовóється при подачі ãазó або йоãо

сóміші в апарати і машини для технол. обробêи сировини

та інтенсифіêації цих процесів (збаãачення твердих ê.ê.,

очищення і переробêа нафти, нафтопродóêтів і ін.), при

заêачóванні повітря в пласти з метою забезпечення внóт-

рішньопластовоãо ãоріння (ãазифіêація вóãілля) або підв-

ищення нафтовіддачі пласта, при заборі природноãо (на-

фтовоãо) ãазó із свердловин і транспортóванні йоãо по маãі-

стральних ãазопроводах, аêóмóлюванні ãазó в підземних і

ін. сховищах, транспортóванні твердих тіл або рідини

(бóріння свердловин, êомпресійний видобóтоê нафти,

пневмотранспорт) або забезпеченні теплопередачі (êало-

риферні та холодильні óстановêи, сóшарêи), при вентиля-

ції шахт.

КОМПРЕСОР, -а, ч. * р. êомпрессор, а. compressor, н. Kom-

pressor m, Verdichter m — машина для стисêóвання повітря

або іншоãо ãазó до надлишêовоãо тисêó не нижче 0,2

МПа, êомпресії і переміщення ãазів під тисêом. Розрізн-

яють поршневі і ґвинтові êомпресори. Серійно випóсêа-

ються êомпресори 4М10-100/8, К-500-61-2, ЦК-115/9, пе-

ресóвний êомпресор ЗИФ-ШВ-5, êомпресорні станції

К-500-51-1.

555 КОМ — КОН

КОМПРЕСОРНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГАЗОВОГО РОДО-

ВИЩА, -ої, -ії, -…, ж. * р. êомпрессорная эêсплóатация

ãазовоãо месторождения; а. gas field operation with compres-

sors, н. Kompressorausbeutung f der Gaslagerstätte f — роз-

робêа родовища із застосóванням дотисêних êомпресорних

станцій. Починається, êоли пластовий тисê стає недо-

статнім для подавання ãазó в маãістральний ãазопровід

(знижóється до 5,5 МПа). У цьомó випадêó вводять в еêс-

плóатацію однó, а з часом і деêільêа дотисêних êомпресор-

них станцій (ДКС). Режим роботи ДКС хараêтеризóється

безперервним зниженням тисêó на вході в êомпресорні

аґреґати, ó зв’язêó з чим потóжність ДКС з часом звичай-

но підвищóється на деêільêа стóпенів. Це дає змоãó видо-

бóвати ãаз з пласта при низьêих ãирлових тисêах на сверд-

ловинах (0,15–0,2 МПа).

КОМПРЕСОРНА СТАНЦІЯ, -ої, -ії, ж. * р. êомпрессор-

ная станция, а. compressor plant, н. Kompressorstation f — в

ãазовій промисловості — слóжить для збільшення енерãії

ãазó і переêачóвання йоãо по лінійній частині ãазопроводó.

К.с. вêлючає êомпресорний цех, в яêомó відбóвається збіл-

ьшення тисêó ãазó, і яêий являє основó К.с., блоê очистêи

ãазó, що встановлюється на вході в К.с., блоê охолоджен-

ня ãазó. Параметри роботи К.с. визначаються режимом

ãазотранспортної системи.

КОМПРЕСОРНА УСТАНОВКА ШАХТНА, -ої, -и, -ої,

ж. * р. êомпрессорная óстановêа шахтная, а. mine compres-

sor plant, н. Gruben-Kompressoranlage f

— призначена для

вироблення і подачі стиснóтоãо повітря, що слóжить для

живлення

ãірничих машин

і óстатêóвання з пневматичним

приводом (

êомбайнів, лебідоê

, породонавантажóвальних

машин, бóрозбійних станêів,

бóрильних

відбійних молотêів

та ін.) Найбільше поширення одержали на

шахтах

із

плас-

тами

êрóтоãо

падіння

. Стиснене повітря виробляється ста-

ціонарними поверхневими чи пересóвними êомпресорни-

ми óстановêами. Серійно випóсêаються: пересóвний

êом-

пресор

ЗИФ-ШВ-5

, êомпресорні óстановêи

К-500-51-1. В

останні роêи ДВАТ «НДІГМ ім. М.М.Федорова» (м. До-

нецьê) створені нові висоêоефеêтивні шахтні пересóвні

êомпресорні óстановêи

(продóêтивність 5–10 м

/хв.), що

працюють без постійної присóтності обслóãовóючоãо пер-

соналó, і напівстаціонарні підземні êомпресорні станції

підвищеної продóêтивності (50 — 150 м

/хв.). Створено

пересóвнó

êомпресорнó óстановêó

ПШКУ-6.7, що вироб-

ляє стиснене повітря підвищеної чистоти без постійної

присóтності обслóãовóючоãо персоналó. Розроблений ряд

ґвинтових êомпресорів продóêтивністю від 5 до 50 м

/хв.,

ряд ґвинтових пневматичних двиãóнів підвищеної потóж-

ності(до 90 êВт) і еêономічності для енерãоємних вий-

мальних машин шахт із êрóтими

пластами

. Важливим

технічним рішенням є створення неãорючої робочої рід-

ини для виêористання в

êомпресорних

станціях

і óстанов-

êах, а таêож óстановêи імпóльсно-ваêóóмноãо очищення

теплообмінниêів і ін. На

шахтах

застосовóють «Посібниê

з технічноãо обслóãовóвання і ремонтó шахтних стаціона-

рних êомпресорних óстановоê».

І.Г.Манець.

КОМПРЕСОРНИЙ ЦЕХ, -оãо, -ó, ч. * р. êомпрессорный

цех, а. compressor shop (workshop), compressor department, н.

Kompressorbetriebsabteilung f — êомплеêс обладнання та

спорóд, яêий забезпечóє проеêтнó чи плановó продóê-

тивність однієї нитêи ãазопроводó підвищенням тисêó ãа-

зó, яêий транспортóється, за óмови здійснення таêих ос-

новних технолоãічних процесів: очищення ãазó від дом-

ішоê, йоãо êомпримóвання та охолодження.

КОМПРИМУВАННЯ, -…, с. * р. êомпримирование; а. gas

compression; н. Komprimieren n, Verdichten n, Verdichtung f,

Gaskomprimieren n, Gasverdichten n — підвищення тисêó

ãазó з допомоãою êомпресора. К. — одна з основних опера-

цій при транспортóванні вóãлеводневих ãазів по маãіс-

тральних трóбопроводах, їх заêачóванні в нафтоãазові

пласти для підтримóвання пластовоãо тисêó (з метою

збільшення нафтоêонденсатовилóчення), в процесі за-

повнення підземних ãазосховищ, а таêож при сêрапленні

ãазів. К. здійснюється в один або деêільêа стóпенів, тип і

потóжність êомпресора визначається залежно від êільêості

êомпримованоãо ãазó і необхідноãо стóпеня підвищення

тисêó (стóпеня стиснення). К. сóпроводжóється підвище-

нням температóри ãазó і, яê правило, потребóє йоãо по-

дальшоãо охолодження.

КОМП’ЮТЕР, -а, ч. * р. êомпьютер, а. computer, н. Rech-

ner m, Computer m — те ж саме, що й елеêтронна обчислю-

вальна машина (ЕОМ).

КОНВЕЄР, -а, ч. * р. êон-

вейер, а. conveyor; н. Rutsche

f, Stetigförderer m, Förderer m,

Fliessband n — машина без-

перервної дії, призначена

для транспортóвання на-

сипних і штóчних вантажів

— êорисної êопалини, породи,

заêладальних матеріалів і ін.

Широêо застосовóється в

êар’єрах, на шахтах, збаãа-

чóвальних ф-êах. Основні

типи êонвеєрів: ґвинтові, ро-

лиêові, ãравітаційні, стрі-

чêові, стрічêово-êанатні, стрічêово-

ланцюãові, сêреб-

êові, вібраційні, пластинчасті та ін. До êонвеєрів належать

таêож елеватори та есêалатори. Осн. елементи К.: тяãо-

вий, вантажний або тяãово-вантажний орãани; опорні і

направляючі елементи; êонвеєрний постав, привод. За

êонстрóêтивними ознаêами розрізняють К. з ãнóчêим тя-

ãовим орãаном і без тяãовоãо орãанó. У перших К. вантаж

рóхається разом з тяãовим орãаном на йоãо робочій ãілці

(стрічêові, стрічêово-êанатні, стрічêово-ланцюãові,

сêребêові, пластинчасті К., елеватори). В інших К. постó-

пальний рóх вантажó здійснюється при êоливномó або

обертовомó рóхові робочих елементів (інерційні, вібр-

аційні, шнеêові, ролиêові К.). Для живлення К. застосо-

вóється елеêтрична, рідше ãідравлічна і пневматична

енерãія. За êóтом підйомó розрізняють ãоризонтальні і

слабêопохилі (6-3°), похилі (до 18-20° і до -16° ), êрóтопо-

хилі К. (понад 18-20° і понад -16°). Траса К. може бóти яê

прямолінійною, таê і êриволінійною, постав К. постійної

або змінної довжини. К. бóвають стаціонарні, напівстац-

іонарні і пересóвні, за призначенням — для підземних,

відêритих ãірничих робіт, заãальноãо призначення, спе-

ціальні (напр., живильниêи, перевантажóвачі тощо).

Особливий різновид К. являє êонвеєрний поїзд. Переваãи

К.: безперервність переміщення вантажів, завантаження і

розвантаження без зóпиноê, висоêа продóêтивність, ве-

лиêа довжина транспортóвання, висоêий стóпінь автома-

тизації, забезпечення óмов безпеêи праці, висоêі техн-

іêо-еêономічні поêазниêи. В Уêраїні êонвеєри випóсêа-

ють Дніпропетровсьêий завод бóдівельних машин,

Львівсьêий êонвеєробóдівний завод, Харêівсьêий завод

“Світло шахтаря” та інші підприємства. Див. таêож êон-

Кар’єрний êонвеєр для транс-

портóвання ãірничої маси на

далеêі відстані.

КОН — КОН 556

веєр вібраційний, êонвеєр êрóтопохилий, êонвеєр пластин-

чатий, êонвеєр сêребêовий, êонвеєр сêребêовий шахтний,

êонвеєр стрічêовий, êонвеєр стрічêово-візêовий, êонвеєр

стрічêово-êанатний, êонвеєр стрічêово-ланцюãовий, êон-

веєр шнеêовий.

КОНВЕЄР ВІБРАЦ-

ІЙНИЙ, -а, -оãо, ч. * р.

êонвейер вибрационный, а.

vibrating conveyer, н. Vibro-

förderer m, Schwingförderer

m, Kurzhubschwingrinne f,

Vibrationsförderer m —

різновид êонвеєра, при-

нцип дії яêоãо оснований

на êоливальномó рóсі ро-

бочоãо вантажонесóчоãо

орãанó. К.в. призначений

для транспортóвання тон-

êодисперсних (від де-

сятêів міêрон), зернистих і

ãрóдêóватих матеріалів (до

1000 мм і більше) з т-рою

до 1000-1200 °С в ãоризон-

тальномó, похиломó або

вертиêальномó напрямах.

К.в. широêо виêористовó-

ються в ãірн. пром-сті.

Констрóêтивно К.в. сêла-

дається з нерóхомої рами,

привода, одноãо або деê.

робочих орãанів і прóжних

з’єднань. Робочий орãан

бóває відêритоãо лотêово-

ãо або êоробчато-трóбча-

тоãо заêритоãо типó. Останній забезпечóє ãерметизацію

матеріалó, що транспортóється. В залежності від числа êо-

ливальних мас К.в. поділяються на одномасні, двомасні і

баãатомасні; за режимом êоливальних рóхів робочоãо ор-

ãанó — на зарезонансні, резонансні і дорезонансні. Ос-

танні найменш поширені. Розрізняють К.в. з êрóãовою,

еліптичною, прямолінійною, ãоризонтальною і похилою

траєêторіями рóхó робочоãо орãанó. Коливальні рóхи ро-

бочоãо орãанó К.в. можóть збóджóватися еêсцентриêови-

ми, інерційними, елеêтромаãнітними, пневматич. і ãідра-

вліч. приводами. К.в., яê правило, мають довжинó в ãори-

зонтальномó або похиломó напрямах до 100 м, а ó верти-

êальномó до 10 м. Продóêтивність ãоризонтальних і похи-

лих К.в. до 200 м

/ãод, вертиêальних — 50 м

/ãод.

КОНВЕЄР КРУТОПОХИЛИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êонвейер

êрóтонаêлонный, а. steeply inclined conveyor; н. geneigter För-

derer m, Steilförderer m — різновид стрічêовоãо êонвеєра

для переміщення вантажів при êóтах підйомó понад 18

К.ê. в порівнянні зі звичайним стрічêовим êонвеєром доз-

воляє значно сêоротити довжинó транспортóвання при

однаêовій висоті підйомó і знизити обсяã ãірничоêа-

пітальних робіт. Застосовóється К.ê. ó відносно невели-

êих масштабах для транспортóвання насипних вантажів

по похилих виробêах шахт, для підйомó вантажів ó

êар’єрах, на збаãач. ф-êах. К.ê. таêож входять ó êон-

стрóêції перевантажóвачів, приймальних стріл роторних

еêсêаваторів тощо.

КОНВЕЄР ПЛАСТИНЧАТИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êонвейер

пластинчатый, а. apron conveyor, н. Plattenband n, Glieder-

bandförderer m, Plattenbandförderer m — транспортний при-

стрій з вантажонесóчим полотном зі сталевих пластин,

приêріпленим до ланцюãовоãо тяãовоãо орãанó. На плас-

тинах заêріплені ходові ролиêи, яêі в процесі роботи К.п.

êотяться по направляючих. Осн. елементи К.п.: пластин-

чате полотно, ходові ролиêи, тяãовий орãан, приводна і

натяжна станції. Переваãи К.п.: можливість транспортó-

вання абразивної ãірн. маси êриволінійною трасою з ма-

лими радіóсами заêрóãлень; менші, ніж ó êонвеєрах сêреб-

êових, опори переміщенню і витрата енерãії; можливість

óстановлення проміжних приводів, що дозволяє збільш-

ити довжинó êонвеєра в одномó поставі. Недоліêи К.п.:

висоêа металоємêість, сêладна êонстрóêція пластинчато-

ãо полотна і трóдність йоãо очищення від залишêів воло-

ãої і липêої ãірн. маси, деформація пластин ó процесі еêс-

плóатації, що спричиняє проêидання дрібних фраêцій.

Осн. параметри К.п. для вóãільних шахт: ширина полотна

від 500 до 800 мм; швидêість рóхó полотна 0,6-1,2 м/с;

продóêтивність 250-750 т/ãод.; довжина в одномó поставі

до 600-800 м, при виêористанні проміжних приводів — до

1500-2000 м; êóт нахилó óстановêи — до 40°. У зв’язêó з

появою висоêоміцних ґóмотêанинних і ґóмотросових

стрічоê, а таêож відносно невисоêої надійності в роботі і

сêладності монтажó ãалóзь застосóвання К.п. в ãірн. про-

мисловості обмежена. Різновид К.п. — пластинчаті жи-

вильниêи (довж. 5-15 м) застосовóються для рівномірної

подачі сипêих вантажів з бóнêерів, êрóпноêóсêової абра-

зивної рóди в дробарêи і дробленої рóди з-під дробароê.

КОНВЕЄР СКРЕБ-

КОВИЙ, -а, -оãо, ч. *

р. êонвейер сêребêо-

вый, а. scraper conveyor,

flight conveyor; н. Ket-

tenkratzerförderer m,

Kratz(band)förderer m,

Kratzerförderer m —

пристрій для ãоризон-

тальноãо або похилоãо

транспортóвання ма-

лоабразивних насип-

них вантажів, ó яêомó

переміщення матері-

алó здійснюється по

нерóхомомó жолобó —

риштаêó за допомоãою

сêребêів, заêріплених

на одномó чи êільêох

тяãових ланцюãах з

певним êроêом і занó-

рених ó шар насипно-

ãо вантажó. Класифіê-

óють за призначенням:

підземні (для вóãіл-

ьних і рóдних шахт),

заãальноãо призначен-

ня (для поверхні шахт

і збаãачóвальних фаб-

риê), спеціальні, що

застосовóються ó ãірн-

ичо-транспортних ма-

шинах (механізованих бóнêерах, самохідних ваãонах, на-

вантажóвальних машинах тощо); за хараêтером виêонóва-

них фóнêцій: доставні, аґреґатні, ãальмівні (призначені

Рис. Схеми êонвеєрів: а — ãори-

зонтальний з вантажною на-

тяжною станцією і з розванта-

жóвальним візêом; б — похи-

ло-ãоризонтальний з вантаж-

ною натяжною станцією і ви-

пóсêною ділянêою; в — ãоризон-

тально-похилий з жорстêою

натяжною станцією і ввіãн-

óтою ділянêою; ã, д — ãоризон-

тально-похилі з жорстêою на-

тяжною станцією і переãином

профілю на барабанах; е — ре-

версивний човниêовий.

Сêребêовий êонвеєр ó вóãільній лаві.

557 КОН — КОН

для спóсêó вóãілля по виробêах з велиêим êóтом нахилó),

сêребêові живильниêи (êоротêі К.с., напр., для видален-

ня висóшеноãо вóãілля після термічної сóшêи); за розміще-

нням робочої ãілêи (з верхнім — більшість, з нижнім — рі-

дше); за способом переміщення êонстрóêції (двиãóн по-

тóжністю 22-110 êВт, тóрбомóфта, редóêтор), риштаêів,

ланцюãів із сêребêами, êінцевої ãоловêи. Осн. одиниці

К.с.: постав, тяãовий орãан, приводна станція і êінцева

ãоловêа.

Постав К.с. збирають з оêр. риштаêів (довж. 1-2,5 м),

яêі можóть мати дірчасте (щілясте) днище для частêовоãо

зневоднення змоченоãо матеріалó одночасно з йоãо транс-

портóванням. Приводна станція сêладається з елеêтро-

двиãóна, мóфти (тóрбомóфти), редóêтора і ведóчоãо вала з

зірочêами. Можлива óстановêа від одноãо до чотирьох

приводних блоêів (по два в ãоловній і два в хвостовій час-

тинах). Потóжність одноãо блоêó (в залежності від типó

К.с. сêладає 22, 32, 45, 55 і 110 êВт. Кінцевó ãоловêó виêо-

нóють з жорстêою або пересóвною êінцевою сеêцією, за-

безпеченою ґвинтовим або ãідравліч. натяжним при-

строєм. Осн. параметри К.с.: маêс. продóêтивність

300-990 т/ãод. при швидêості рóхó тяãовоãо орãанó 1-1,5

м/с; сóмарна потóжність приводів 220-330 êВт; довжина

по ãоризонталі до 350 м; êóт нахилó óстановêи до 30°. Ре-

сóрс риштаêовоãо постава до 700 тис.т вóãілля.

КОНВЕЄР СКРЕБКОВИЙ ШАХТНИЙ, -а, -оãо, -оãо, ч.

* р. êонвейер сêребêовый шахтный, а. mine scraper conveyor,

н. Grubenkratzerförderer m — êонвеєр сêребêовий для робо-

ти в óмовах шахт. Типи К.с.ш.: розбірний, пересóвний,

реверсний, нереверсний, ãальмовий, ãнóчêий, прямолін-

ійний та ін. Сêладові частини та основні деталі К.с.ш.:

привод (ãоловний, êінцевий), ãоловêа êонвеєра, риштаêо-

вий постав (жолоб), перехідна сеêція, чистильниê, леміш,

борт êонвеєра. Застосовóється для транспортóвання вóãі-

лля та ін. по очисномó вибою, а таêож для транспортóван-

ня ãірничої маси ó надшахтній бóдові, при проведенні ãо-

ризонтальних і похилих виробоê. При транспортóванні

матеріалó óãорó êóт нахилó може досяãати 30°, а вниз — не

більше 20°. При перевищенні цих меж матеріал, що транс-

портóється, починає пересипатися через сêребêи. При êóті

нахилó 20-60° ãірничó масó під спóсê переміщóють óста-

новêами в ãальмівномó режимі. Продóêтивність К.с.ш.

120-300(600) т/ãод, довжина 120-300 м. Виробниêи в Уê-

раїні: Харêівсьêий з-д «Світло шахтаря», Львівсьêий êон-

веєробóдівний з-д та ін. Є.М. Сноведсьêий.

КОНВЕЄР СТРІЧКОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êонвейер лен-

точный, а. belt conveyor; н. Bandförderer, Gurtförderer, Band-

förderanlage f — пристрій безперервної дії з об’єднаним

вантажонесóчим та тяãовим орãаном ó виãляді замêнóтої

стрічêи. Стрічêа приводиться ó рóх силою тертя між нею

та приводним барабаном, опирається по всій довжині на

стаціонарні ролиêові опори. У шахтах і êар’єрах К.с. слó-

ãóє для транспортóвання ê.ê. і породи з прохідницьêих,

розêривних і добóвних вибоїв ãоризонтальними і по-

хилими виробêами всередині ãірничих підприємств, підня-

ття їх на поверхню і подальшоãо переміщення до збаãач.

ф-êи або пóнêтó перевантаження на зовнішній транс-

порт, а породи — ó відвал.

Осн. елементи êонстрóêції К.с.: стрічêа êонвеєрна,

привод, постав з ролиêоопорами, завантажóвальний і на-

тяжний пристрої. Крім тоãо, на К.с. встановлюють влов-

лювачі стрічêи, механізми для її очищення, завантаження

та ін. Привод сêладається з елеêтродвиãóна, редóêтора,

з’єднóвальних мóфт, ãальма і приводноãо барабана (бара-

банів). Розрізняють деê. схем приводів за числом і місцем

встановлення барабанів (рис.). Постав К.с. робиться з

“жорстêим” і шарнірно-підвісними ролиêоопорами.

Завантажóвальний пристрій К.с. має виãляд приймальної

воронêи з бортами, що направляють вантажопотіê. На-

тяжний пристрій — барабанна елеêтролебідêа з системою

êанатних блоêів. За ãалóззю застосóвання, êонстрóêцією і

параметрами підземні К.с. поділяються на п’ять ãрóп.

Перша — К.с. для примиêаючих до лав трансп. виробоê з

êóтами нахилó 3-6°.

Дрóãа — для ãори-

зонтальних і

слабопохилих ви-

робоê. Третя — для

похилів з êóтом до

. Четверта —

для бремсберґів з

êóтом до 16°. П’ята

— для похилих

стовбóрів і ãол.

схилів з êóтом

3-18°. Кар’єрні К.с.

за êонстрóêцією поділяють на вибійні,

відвальні, передавальні

і стаціонарні маãіс-

тральні. Крім тоãо, вони

є сêладовою частиною

деяêих êар’єрних аґре-

ґатів в сêладі роторних

і ланцюãових еêсêава-

торів, відвалоóтворюв-

ачів, транспортно-

від-

вальних мостів, переван-

тажóвачів. У ãірнич-

орóдній пром-сті на

підйомах êрóпнодроб-

леної рóди з êар’єрів

продóêтивність К.с.

становить до 6000 т/ãод,

ширина стрічêи

1600-2000 мм, по-

тóжність елеêтродвиãóнів привода 1200-3000 êВт. Заãалом

К.с. мають висоêó продóêтивність, яêа досяãає 30 тис.т/

ãод. Довжина К.с. в одномó поставі від деê. м до 10-15 тис.

м, êóт нахилó не перевищóє 16-18°.

За даними НДІ ãірничої механіêи ім. М.М.Федорова

тільêи ó вóãільній промисловості Уêраїни еêсплóатóються

2750 стрічêових êонвеєрів, ó т.ч. в ãірничих виробêах 1030

маãістральних êонвеєрів заãальною довжиною 570 êм.

Заãальна протяжність êонвеєрних стрічоê — 2060 êм.

Рис. Схеми êонвеєрів стрічêових з однобарабанним (а) і двобара-

банним (б) приводами: 1 — стрічêа; 2, 3, 6, 8 — приводний, відх-

иляючий, натяжний і розвантажóвальний барабани; 4, 5 — ро-

лиêоопори; 7 — завантажóвальний лотоê.

Стрічêовий êонвеєр з відвалоóтворюв-

ачем на êар’єрі.

Рис. Схеми обводêи стрічêи по ба-

рабанах приводів стрічêових êон-

веєрів.

КОН — КОН 558

Заводи

-виãотівниêи в Уêраїні: Краснолóцьêий маши-

нобóдівний (Лóãансьêа обл.), Львівсьêий êонвеєробóд-

івний, Дніпропетровсьêий з-д бóд. машин та ін. Див.

стрічêа êонвеєрна. Є.М.Сноведсьêий.

КОНВЕЄР СТРІЧКОВО-ВІЗКОВИЙ, -а, -…-оãо, ч. * р.

êонвейер ленточно-тележечный, а. car-belt conveyor; н.

Kastenbandförderer m, Bandwagenförderer m — різновид

êонвеєра стрічêовоãо, в яêомó тяãонесóча стрічêа лежить

на ходових опорах-візêах і переміщається разом з ними.

К.с-в. дозволяє транспортóвати сêельні породи, розміри

оêр. шматêів яêих сóмірні з шириною стрічêи. К.с-в.

запропонований вітчизняним вченим А.О.Співаêовсь-

êим. Переваãами К.с-в. в порівнянні з êонвеєром стрічê-

овим є менший êоефіцієнт опорó рóхó (0,02) і велиêа дов-

ãовічність стрічêи при транспортóванні сêельних ванта-

жів.

Параметри К.с-в., що застосовóються на рóдниêó «Юêс-

порсьêий»: ширина стрічêи

êонвеєрів

1600 мм, швидêість рó-

хó 1 м/с, техн. продóêтивність по рóді 2500 т/ãод, досяãнóта

еêсплóатаційна — 8000 т/змінó,

відстань транспортóвання

210 м,

маêс. розмір шматêів рóди 1200-1400 мм; на рóдни-

êó «Жанатас» ВО «Каратаó»: шир. стрічêи 1600 мм,

швидêість рóхó 1,6 м/с, техн. продóêтивність по породі

2100 т/ãод. Виêористання К.с-в. створює можливість за-

безпечення потоêової технолоãії підземноãо видобóтêó

міцних рóд. Перспеêтивним є виêористання К.с-в. на

відêритих ãірн. роботах при циêлічно-потоêовій техноло-

ãії для транспортóвання êрóпноãрóдêової породи і рóди без

повторноãо дроблення.

КОНВЕЄР СТРІЧКОВО-КАНАТНИЙ, -а, -…-оãо, ч. * р.

êонвейер ленточно-êанатный, а. cable-belt conveyor; н. Seil-

bandförderer m, Seilgurtförderer m — різновид êонвеєра стр-

ічêовоãо, в яêомó стрічêа виêонóє фóнêції вантажонесóчо-

ãо орãанó, а тяãовим орãаном слóãóють сталеві êанати.

К.с.-ê. виêористовóють яê стаціонарні óстановêи для пе-

реміщення ê.ê. на велиêі відстані по підземних виробêах і

на поверхні. Сóчасні êонстрóêції К.с.-ê. вêлючають два

замêнених ó вертиêальній площині êанати, на яêих віл-

ьно лежить стрічêа. Верх. і ниж. ãілêи êанатів по всій дов-

жині постава êонвеєра підтримóються ролиêами, розта-

шованими на опорних стояêах. Ролиêи заêріплені попар-

но на балансирах. Переваãи К.с.-ê.: велиêа довжина в од-

номó поставі і тривалий термін слóжби стрічêи (10-15

роêів); низьêий êоеф. опорó рóхó (0,015-0,02); менші в

порівнянні з êонвеєрами стрічêовими питомі витрати

енерãії (на 30-40%) і металоємність лінійної частини (в

2,5-3 рази). Недоліêи: обмежена ãрóдêóватість ãірничої ма-

си (до 150-200 мм); відносно невелиêий термін слóжби êа-

натів (до 7-8 тис.ãод.). К.с.-ê. óспішно êонêóрóють з стрі-

чêовими êонвеєрами при продóêтивності 500-3000 т/ãод. і

велиêих відстанях транспортóвання. Зарóбіжні êонстрóê-

ції К.с.-ê. хараêтеризóються таêими параметрами: шир.

стрічêи 900-1200 мм, ãраничний êóт нахилó 16-17

швидêість êанатів 3-5 м/с (проеêтна 7,6 м/с), продóê-

тивність по вóãіллю 3000 т/ãод, по рóді 2000 т/ãод, діаметр

êанатів односторонньої звивêи 32-57 мм, довжина в одно-

мó поставі 15-30 êм, а êонвеєрної лінії, що сêладається з

двох К.с.-ê., — до 51 êм.

КОНВЕЄР СТРІЧКОВО-ЛАНЦЮГОВИЙ, -а, -…-оãо, ч.

* р. êонвейер ленточно-цепной, а. chain-belt conveyor; н.

Gliederkettenförderer m, Kettengurtförderer m, Kettenbandför-

derer m — різновид êонвеєра стрічêовоãо, в яêомó стрічêа

виêонóє тільêи фóнêції вантажонесóчоãо орãанó, а тяãо-

вим орãаном слóãóють один (два) êрóãлоланêові або плас-

тинчаті втóлêо-ролиêові ланцюãи. Виділяють дві осн. ãрó-

пи К.с.-л.: з жорстêим з’єднанням ланцюãів зі стрічêою і

фриêційним, при яêомó тяãовое зóсилля від ланцюãів пе-

редається стрічці силами тертя. К.с.-л. може транспортó-

вати насипнó масó при êóтах нахилó до 30-35°. Мінім. ра-

діóс êривизни К.с.-л. в плані 4-8 м, шир. стрічêовоãо по-

лотна 650-1000 мм, продóêтивність 300-500 т/ãод. У зв’яз-

êó з недоліêами — сêладність êонстрóêції, швидêість рóхó

ланцюãів не вище 1-1,2 м/с, відносно невисоêа продóê-

тивність і висоêі еêсплóатац. витрати, а таêож з появою

висоêоміцних синтетичних і ãóмотросових стрічоê К.с.-л.

виêористовóються обмежено.

КОНВЕЄР ШНЕКОВИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êонвейер шнеêо-

вый, а. screw conveyor; н. Schneckenförderer m — різновид

êонвеєра, принцип дії яêоãо оснований на переміщенні

насипних вантажів шнеêом (ґвинтом), яêий обертається

по ãоризонтальномó або похиломó заêритомó жолобó.

К.ш. — різновид трансп. машин безперервної дії. Перші

спроби виêористання шнеêів для транспортóвання на-

сипних вантажів датóються XVI-XVII ст. К.ш. зі спіральн-

ими лопатями почали застосовóвати в пром. óмовах ó

США в 1887 р. Галóзь застосóвання К.ш. — транспортó-

вання на невелиêі відстані пило- і ãазоóтворюючих, а та-

êож ãарячих насипних вантажів на збаãач. ф-êах. К.ш.

часто виêонóють яê трансп., таê і технол. фóнêції — одно-

часне переміщення і перемішóвання насипних вантажів,

К.ш. виêористовóють таêож яê живильниêи в завантажó-

вальних пристроях пневматичних, ãідравлічних та ін.

транспортних óстановоê. К.ш. сêладається з нерóхомоãо

заêритоãо жолоба, всередині яêоãо розташований шнеê,

яêий підтримóється підвісними підшипниêами. Вантаж,

яêий надходить через завантажóвальний патрóбоê, лопа-

тями шнеêа, яêий обертається, переміщóється постóпаль-

но вздовж осі жолоба. Розвантаження здійснюється через

спец. патрóбêи. Діаметр шнеêа 100-600 мм, частота обер-

тання 10-50 хв

-1

. Заãальна довжина К.ш. до 60 м, продóê-

тивність до 150 т/ãод.

КОНВЕЄРИЗАЦІЯ, -ії, ж. * р. êонвейеризация, а. con-

veyоrisation, н. Umstellung f auf Fliessfertigung f [auf Band(be-

trieb m)], Einführung f der Fliessfertigung f [des (Fliess-)Band-

betriebes m] — механізація виробничих процесів за

допомоãою транспортóючих машин безперервної дії.

КОНВЕЄРНА ЛІНІЯ, -ої, -ії, ж. * р. êонвейерная линия, а.

conveyor line, н. Förd erstrang m, Bandstrasse f, Förderlinie f —

технолоãічна вантажно-транспортна схема, яêа сêла-

дається з двох або деêільêох послідовно розташованих

êонвеєрів.

КОНВЕЄРНИЙ ПОЇЗД, -оãо, -а, ч. * р. êонвейерный по-

езд, а. conveyor train; н. Trogbandzug m, Bandzug m, Trogglie-

derzug m — транспортний засіб ó виãляді оêремоãо поїзда

з вантажоносним полотном лотêовоãо типó, що рóхається

рейêовою êолією або по спец. направляючих. Призначе-

ний для насипних вантажів з розміром ãрóдоê до 1200 мм.

Рис. Шнеêовий êонвеєр: 1 — елеêтродвиãóн; 2 — редóêтор; 3 —

жолоб; 4 — підвісний підшипниê; 5 — шнеê; 6 — завантажóваль-

ний патрóбоê; 7 — розвантажóвальний патрóбоê.

559 КОН — КОН

Застосóвання К.п.

почалося в 60-х рр.

ХХ в. ó Франції

(фірма «Seccam») і

в США (фірма

«Dashaveóоã»). Ви-

êористовóється

при двох технол.

схемах: потоêовій

— з доставêою

êрóпноãрóдêової

ãірничої маси без-

посередньо з вибоїв на відвали або збаãач. ф-êó і циêлі-

чно-потоêовій — з переміщенням ãірничої маси автоса-

мосêидами до перевантажóвальноãо пóнêтó і подальшим

транспортóванням К.п. Оптимальні параметри К.п. на

відêритих ãірничих роботах: поперечний перетин вантажó

на полотні 1-1,5 м

; вантажопідйомність 300-400 т; швид-

êість рóхó з вантажем 5-10 м/с. Осн. переваãи К.п. — ро-

бота на êрóтих схилах (до 20-25

); транспортóвання êрóп-

ноãрóдêової ãірничої маси (до 1200 мм); малі радіóси за-

êрóãлень (до 30-40 м); повна автоматизація роботи систе-

ми. Недоліêи: велиêе число приводів, дії змінних (роз-

тяжних і стисêаючих) зóсиль. Трансп. системи К.п. поши-

рені в Австралії, Франції, ФРН.

КОНВЕЄРНИЙ ТРАНСПОРТ, -оãо, -ó, ч. * р. êонвейер-

ный транспорт, а. conveyor transport; н. Bandförderung f,

Stetigförderung f — 1) У широêомó значенні — êомплеêс,

що об’єднóє êонвеєри і допоміжне обладнання (напр., бóн-

êери, живильниêи та ін.), техн. засоби óправління, а таêож

техн. обслóãовóвання і ремонтó. Галóзі ефеêтивноãо виêо-

ристання К.т. — на підземних роботах — переміщення

вóãілля, êалійних і марãанцевих рóд з вибою до пóнêтів пе-

ревантаження в ін. трансп. засоби або до збаãач. ф-êи на

поверхні; на відêритих роботах — переміщення вóãілля і

м’яêих розêривних порід, що розробляються роторними

еêсêаваторами, а таêож міцних порід і рóд після поперед-

ньоãо дроблення. 2) Технол. процес переміщення ãірничої

маси за допомоãою êонвеєрів на підземних і відêритих

розробêах родов. ê.ê.

КОНВЕЄРНО-

СТРУГОВА УС-

ТАНОВКА,

-…-ої, -и, ж. * р.

êонвейерно-стрó-

ãовая óстановêа,

а. multi-point at-

tack assembly, con-

veyor and plough fa-

cility, н. Hobelför-

derbandanlage f, Hobelaggregat m, Multihobelanlage f — вий-

мально-доставна машина фронтальної дії з різал-

ьно-транспортóючим виêонавчим орãаном. Останній

призначений для відбійêи та доставêи вóãілля по лаві і яв-

ляє собою êаретêи з різцями, яêі в процесі цих операцій

рóхаються по направляючій шарнірній балці за допомо-

ãою замêненоãо ланцюãа. К.-с.ó. самостійно не застосо-

вóється, а працює яê виймальна машина, напр., в аґреґа-

тах при відпрацюванні êрóтих (40-90°) пластів потóжні-

стю 0,7-1,3 м.

КОНВЕКТИВНИЙ (КОНВЕКЦІЙНИЙ) ОСЕРЕДОК,

-оãо, -ó, ч. * р. êонвеêтивная ячейêа, а. convection cell; н.

Konvektionszelle f — в теêтоніці, — ãіпотетична система

рóхó мантійної речовини під впливом розіãрівання внóтрі-

шніх частин Землі. В центральній частині системи відб-

óвається підняття речовини, а ó зовнішній — опóсêання.

Деяêі дослідниêи вважають, що висхідні ãілêи течії при-

óрочені до серединно-оêеанічних хребтів, а низхідні — до

острівних дóã і êонтинентальних оêолиць.

КОНВЕКЦІЙНИЙ, -оãо. * р. êонвеêционный, а. convection,

н. konvektiv — той, що переноситься середовищем, де він

міститься; ê. с т р ó м — елеêтричний стрóм, зóмовлений

рóхом наелеêтризованих тіл (напр., міêрочастиноê пилó,

димó); ê. п о т і ê — потіê тепла, яêе переноситься вис-

хідним рóхом повітря.

КОНВЕКЦІЙНИЙ ПЕРЕНОС, -оãо, -ó, ч. * р. êонвеêтив-

ный перенос, а. convection transfer; н. Konvektionsübertragung

f — процес розповсюдження повітряним потоêом в ат-

мосфері ãірничих виробоê і виробленомó просторі ãазó, пилó

та ін. домішоê. К.п. відбóвається в напрямі осн. рóхó по-

вітря і завжди сóпроводжóється дифóзійним переносом:

молеêóлярним при ламінарномó режимі рóхó і молеêóляр-

ним та тóрбóлентним — при тóрбóлентномó режимі. При

нормальній вентиляції ãірнич. підприємства дифóзійний

перенос забезпечóє насичення повітряноãо потоêó домі-

шêами, в той час яê К.п. здійснює їх винос з виробоê і ви-

робленоãо просторó шахт і êар’єрів. Інтенсивність К.п.

визначається швидêістю повітряноãо потоêó і êонцентра-

цією в ньомó речовини, яêа переноситься. Необхідна для

попередження наêопичення шêідливих домішоê ó шах-

тах інтенсивність К.п. забезпечóється нормóванням мі-

німальної величини швидêості повітря ó виробêах

(0,15-0,25 м/с).

КОНВЕКЦІЙНИЙ ПОТІК, -оãо, -ó, ч. * р. êонвеêционный

потоê; а. convection current, convective flow; н. Konvektions-

strom m — переміщення частиноê рідини чи ãазó, зóмов-

лене різницею температóр, а отже, і різницею ãóстин.

Потіê тепла, яêе переноситься висхідним рóхом повітря.

КОНВЕКЦІЯ, -ії, ж. * р. êонвеêция, а. convection, н. Kon-

vektion f — 1) заã. — перенесення тепла в рідинах або ãазах

потоêами речовини. 2) в теêтоніці — передбачóваний рóх

мас підêорової або мантійної речовини, направлений лате-

рально або вãорó-вниз ã.ч. за рахóноê змін ó тепловомó ре-

Рис. Конвеєрний поїзд: 1 — êолісна час-

тина; 2 — ваãон-лотоê; 3 — статор

елеêтропривода.

Рис. Конвеєрно-стрóãова óстановêа

1АЩМ.

Рис. Конвеêція в мантії Землі. Схеми мантійних течій зобра-

жені за М.Л. Добрецовим, О.Г. Кірдяшêіним. Границя хіміч-

ноãо і фазовоãо переходів на ãлибині 670 êм розділяє нижньо- і

верхньомантійні êонвеêтивні течії: l

1, l2 — товщина верхньої і

нижньої мантії. 1, 2 — оêеанічна і êонтинентальна літосф-

ера; 3 — сóбдóêційна плита; 4 — межа літосфери; 5 — течія в

астеносфері і нижній мантії; 6 — течії в перехідній зоні “С”.

КОН — КОН 560

жимі мас. Зãідно з рядом ãіпотез саме з К. пов’язане ãо-

ротворення, óтворення оêеанічних жолобів, острівних дóã,

ãеосинêліналей. 3) в оêеаноãрафії — найважливіший ме-

ханізм перемішóвання вод оêеанó. 4) в метеоролоãії — пі-

дняття від землі теплих мас повітря і одночасне опóсêання

більш холодних.

КОНВЕРГЕНТНА ГРАНИЦЯ, -ої, -і, ж. * р. êонверãент-

ная ãраница, а. convergent boundary; н. Konvergenzgrenze f —

ãраниця плит, біля яêої дві літосферні плити рóхаються

назóстріч одна одній і зіштовхóються.

КОНВЕРГЕНЦІЯ, -ії, ж. * р. êонверãенция, а. convergence,

н. Konvergenz f — 1) К. ó мінералоãії — óтворення подібних

мінеральних êомплеêсів з різних джерел та різними шля-

хами. 2) К. форм рельєфó — зовнішня, часто тимчасова

схожість форм рельєфó різноãо походження. 3) К. (злиття)

льодовиêів — може протіêати яê ó вертиêальній, таê і ó ãо-

ризонтальній площині. 4) К. морсьêих вод — сходження

течій на поверхню і опóсêання вод на ãлибинó.

КОНВЕРСІЙНІ ВР, -их, -…, мн. * р. êонверсионные ВВ, а.

conversion explosives, conversion blasting agents, н. Konversions-

sprengstoffe m pl — ВР, яêі раніше виêористовóвалися ó

війсьêовій справі, а потім, внаслідоê заêінчення строêó

зберіãання яê бойових ВР, виêористовóються в ãірничій

справі для вибóховоãо подрібнення ã.п. або здійснення виб-

óхів на виêид. Всі КВР — заряди в снарядах, авіабомбах,

торпедах, раêетах, а таêож артилерійсьêий порох мають

велиêий неãативний êисневий баланс, підвищенó чóт-

ливість (ВР з добавêами ãеêсоãенó, тенó, алюмінію і маã-

нію), сильнó елеêтризованість (порох), тобто значно не-

безпечніші при їх застосóванні для промислових потреб,

ніж спеціальні промислові ВР.

КОНВЕРТОЛ, -ó, ч. * р. êонвертол — ВР, яêó отримóють

шляхом виплавêи з снарядів тротилó, настóпноãо йоãо

ґранóлювання і виêористання замість ґранóлотолó.

КОНВЕРТОЛЬ, -ю, ч. * р. Конвертоль, а. Convertol, н.

Konvertol

—

різновид процесó

масляної аґреґації.

Опра-

цьований і виêористовóвався в 50-і роêи ХХ ст. Відмінна

особливість — застосóвання яê реаґента-зв’язóючоãо

важêих масел. У першомó варіанті процесó, реалізован-

омó на стендовій óстановці в м. Ганновері, вихідний ма-

теріал (

вóãілля

0-1 мм,

зольністю

20-27%) змішóвали з

важêим

мазóтом

(витрати 3-10 мас.%), наãрітим до 80 °С,

і водою в мішалêах “мóльтіліêс”, потім сóміш розріджóв-

али (êонцентрація

пóльпи

50-60%) і ґранóлювали в дис-

перãаторі-млині “Тевтонія”. Продóêт

ґранóляції

розділ-

яли на фільтрóючій центрифóзі.

Концентрат

мав

золь-

ність

8%,

відходи

(тверда фаза

фóãатó

) — 87-91%.

Во-

лоãість

êонцентратó — 7-11%. За дрóãим варіантом про-

цесó, реалізованим ó дослідно-промисловій óстановці

продóêтивністю 5 т/ãод (Ґладбеê, 1950-і роêи) вихіднó

пóльпó

перемішóвали з важêим

мазóтом

в óдарно-відби-

вномó

млині

. Вихідне

вóãілля

зольністю 12-28 % мало підв-

ищений вміст

фраêцій

0-0,06 мм — до 65%. Витрати ре-

аґента-мазóтó сêладали 4-15 мас.%, зольність

êонцентра-

тó

— 8-18%,

зольність

відходів 60-69%. У аналоãічномó

варіанті, реалізованомó на дослідно-промисловій óста-

новці на вóãільно-збаãачóвальній фабриці “Mathias

Stinnes”,

фóãат

піддавали флотаційномó очищенню від

залишêів

масел

та

ретóрó

. Процес К. виêористовóвався

обмежено — в óмовах неможливості ефеêтивної

флотації

тонêодисперсних фраêцій

вóãілля

та технолоãічної прий-

нятності подальшої переробêи омасленоãо

êонцентратó.

В.С.Білецьêий.

КОНГО, * р. êонãо, а. congo, н. Kongo

— ґатóноê технічних

алмазів

— алмазний порох і найбільш низьêосортні

алма-

зи

, яêі застосовóються лише в абразивній промисловості.

КОНГРЕСИ МІЖНАРОДНІ (В ГАЛУЗІ ОСВОЄННЯ

НАДР ЗЕМЛІ), -ів, -их, мн. * р. êонãрессы междóнарод-

ные (в области освоения недр Земли), а. international cong-

resses, н. Internationale Kongresse m pl, Weltkongresse m pl —

започатêовані в êінці ХІХ ст. для ãеолоãії (див. Міжнаро-

дний ãеолоãічний êонãрес), ãірничої справи (див. Світовий ãі-

рничий êонãрес), видобóтêó нафти і ãазó (див. Світові на-

фтові êонãреси, Світові ãазові êонãреси), торфó (див. Мі-

жнародний торфовий êонãрес), первинної переробêи твер-

дих ê.ê. (див. Міжнародний êонãрес зі збаãачення êорисних

êопалин, Міжнародний êонãрес зі збаãачення вóãілля), а та-

êож з провідних наóê. дисциплін (Міжнародний êонãрес з

марêшейдерсьêої справи та ін.). Мають одноманітнó ор-

ãанізаційнó стрóêтóрó: пленарний орãан (êонãрес, сесія),

в яêомó представлені всі держави-члени; виêонавчий ор-

ãан (рада, орãêомітет), що сêладається з обмеженої êіл-

ьêості членів, сеêретарі ат. Конãреси (сесії) проводяться

звичайно 1 раз за 2-4 роêи. На них розãлядаються доповіді

з ãол. проблемних напрямêів, випóсêаються тези, орãаніз-

óються виставêи, спец. еêсêóрсії. Проведення êонãресів

(сесій) сóпроводжóється присóдженням іменних премій,

видачею дипломів тощо. В.С.Білецьêий.

КОНҐЛОМЕРАТ, -ó, ч.

* р. êонãломерат, а. con-

glomerate, bibbley-rock; н.

Konglomerat n — 1)

Комплеêс з’єднаних оê-

ремих предметів в одне

ціле, при яêомó вони

зберіãають свої риси й

властивості. Напр.,

êонґломерат ґранóл,

êристалів, мінералів то-

що. 2) Грóбоóламêова

осадова порода, що

сêладається із зцемен-

тованих оêрóãлих валó-

нiв та ãальêи. За розмi-

ром óламêiв розрiзня-

ють êонґломерат брило-

вий, валóнний, ãальêо-

вий та ґравелiтовий. К.

поділяють на êрóпно-

(50-100 мм), середньо-

(25-50 мм) та дрібнозе-

рнисті (10-25 мм).

Уламêова ã.п. найчаст-

іше являє собою зце-

ментованó ãальêó (роз-

мір 10-100 мм) з домі-

шêою більш тонêоãо ма-

теріалó — алевритó,

пісêó, ґравію. Цементом

звичайно є оêсиди зал-

іза, êарбонати, ãлинис-

тий матеріал, рідше —

êремнезем. К. можóть

бóти сêладені різноман-

ітними за сêладом породами (поліміêтові К.) або ãальêою

однієї і тієї ж породи (мономіêтові К.). За способом наêо-

Конґломерат мінералів аãатó, лазó-

ритó, амазонітó, порфірó, яшми та

ін. Ермітаж.

Вóãільно-масляні êонґломерати.

Шêала 0,5 см.

Конґломерат міêроалмазів,

d=0,5 мм.