Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

561 КОН — КОН

пичення óламêовоãо матеріалó розрізняють К. морсьêі,

алювіальні, пролювіальні, озерні. Іноді К. містять (зви-

чайно в цементі) розсипні родов. золота, платини та ін.

ê.ê. Приêлад древніх К., яêі містять золото — рóди Вітв-

атерсранда. В.С.Білецьêий.

КОНДЕНСАТ, -ó, ч. * р. êонденсат, а. condensate, н. Kon-

densat n — продóêт (рідина або тверде тіло) êонденсації ãа-

зó або пари. Див. таêож ãазовий êонденсат.

КОНДЕНСАТОВІДДАЧА ПЛАСТА, КОНДЕНСАТОВИ-

ЛУЧЕННЯ З ПЛАСТА, -і, -…, ж., -…, с. * р. êонденсато-

отдача пласта; а. condensate recovery ratio of a reservoir; н.

Kondensatsextraktionsgrad m des Flözes n — величина, що

хараêтеризóє стóпінь видобóтêó ãазовоãо êонденсатó з ãа-

зоêонденсатних і нафтоãазоêонденсатних родовищ. Розрі-

зняють поточне К. (визначається на певний момент часó)

і êінцеве (на момент припинення промислової розробêи

родовища). Для êільêісної оцінêи К. виêористовóють êо-

ефіцієнт К. — відношення êільêості видобóтоãо êонденса-

тó (зведеноãо до однаêових термобаричних óмов) до ба-

лансових запасів йоãо в поêладі (вимірюється в частêах

одиниці або ó відсотêах). Коефіцієнт К. змінюється від 35

до 90% залежно від вмістó в ãазі С

5+вищі, óмов заляãання

основної êорисної êопалини, а таêож від способó розробêи

родовища; виêористовóється для визначення запасів êон-

денсатó, яêі видобóваються (промислових). Крім тоãо,

враховóється при сêладанні проеêтó розробêи ãазоêонден-

сатноãо або нафтоãазоêонденсатноãо родовища, хараêте-

ризóє ефеêтивність технолоãії йоãо розробêи. Повнота ви-

добóтêó êонденсатó в деяêих випадêах визначає раціонал-

ьність системи розробêи (при висоêих вмістах êонденсатó

в пластовомó ãазі — до 1200 см

/м

). Забезпечення висоêо-

ãо К. (êоефіцієнт 70–90%) досяãається рецирêóляцією ãа-

зó (сайêлінã-процес), підтримóванням пластовоãо тисêó в

поêладі наãнітанням води або інших робочих аґентів, за-

стосóванням êомбінованих способів розробêи родовища.

КОНДЕНСАТОГАЗОВИЙ (КОНДЕНСАТНИЙ) ФАК-

ТОР, -оãо, -а, ч. * р. êонденсатоãазовый (êонденсатный)

фаêтор; а. gas-condensate (condensate) factor; н. Gaskonden-

satfaktor m — вміст ãазовоãо êонденсатó в продóêції ãазо-

êонденсатних свердловин; масова êільêість вóãлеводнів, яêа

переходить ó рідêó фазó, що припадає на одиницю об’ємó

ãазó, за óмов, при яêих забезпечóється подавання ãазó в

ãазопровід. Вимірюється в см

/м

, об’єм ãазó при цьомó

зводиться до стандартних óмов (тисêó 1,01⋅10

Па і темпе-

ратóри +20°С). Визначають К.ф. по насиченомó (сиромó) і

стабілізованомó êонденсатó на початоê розробêи поêладó і

на êожномó етапі йоãо еêсплóатації. На К.ф. впливає ре-

жим роботи ãазоêонденсатноãо поêладó.

КОНДЕНСАТОПРОВІД, -а, ч. * р. êонденсатопровод; а.

condensate pipeline; н. Kondensatleitung f — трóбопровід для

переêачóвання стабільноãо ãазовоãо êонденсатó з районó

видобóвання на ãазопереробний завод або нафтохімічний

êомбінат.

КОНДЕНСАТОР, -а, ч. * р. êонденсатор, а. condenser, ca-

paciter; н. Kondensator m — 1) Апарат для êонденсації пари

охолодженням. 2) Пристрій (елемент елеêтронної схеми)

для наãромадження ("зãóщення") елеêтричних зарядів. За

призначенням К. поділяють на дві ãрóпи: К. з постійною і

змінною ємністю.

КОНДЕНСАЦІЯ, -ії, ж. * р. êонденсация; а. condensation;

н. Verdichten n, Kondensation f, Kondensierung f, Wassernieder-

schlag m, Dampfniederschlag m — 1) Процес переходó ãазó

або насиченої пари в рідинó чи тверде тіло внаслідоê їх

охолодження або стиснення. Швидêість процесó зале-

жить від зовнішніх óмов — тисêó, температóри, інêоли —

наявності інших речовин. 2) Реаêція, при яêій два або біл-

ьше реаêтантів (або ж віддалених реаêтивних центрів

(reactive sites) в межах однаêових молеêóлярних частиноê

(ó випадêó реаêцій циêлізації) з’єднóються в одно при од-

ночасномó виділенні менших молеêóл, частіше води, амо-

ніаêó, воденьãалоãенідó. Механізм баãатьох таêих реаêцій

вêлючає послідовні реаêції приєднання та елімінóвання.

КОНДЕНСАЦІЯ КАПІЛЯРНА, -ії, -ої, ж. * р. êонденса-

ция êапиллярная; а. capillary condensation; н. Kapillarkonden-

sation f — сêраплювання пари в порах (êапілярах) адсорбен-

тó, спричинене тим, що прóжність насиченої пари там

нижча, ніж над плосêою поверхнею рідêої фази адсорба-

тó.

КОНДЕНСОР, -а, ч. * р. êонденсор, а. condenser, н. Konden-

sor m — êоротêофоêóсна лінза або система лінз, що їх ви-

êористовóють в оптичномó приладі для освітлення пред-

мета, яêий розãлядають або проеêціюють.

КОНДЕНСУВАТИ, * р. êонденсировать, а. condense, н.

verdichten, kondensieren — зãóщóвати, óщільнювати або

сêраплювати, зріджóвати.

КОНДИЦІЇ (НА МІНЕРАЛЬНУ СИРОВИНУ), -ій, мн. *

р. êондиции на минеральное сырье, а. mineral material stan-

dards, н. Konditionen f pl, Bauwürdigkeitsbedingen (für Mineral-

rohstoffe m pl) — сóêóпність обґрóнтованих вимоã до

яêості і êільêості êорисної êопалини в надрах, до ãірн-

ичо-ãеол. і ін. óмов розробêи родов., що визначають їх

пром. цінність. К. встановлюють параметри для підрахó-

нêó запасів основних і попóтних ê.ê., а таêож цінних êом-

понентів, що містяться в них. К. затверджóються для êож-

ноãо родов. ê.ê. (або ділянêи велиêоãо родов., що на-

мічається до відробêи самостійним підприємством), про-

мислових і теплоенерãетичних підземних вод. Розрізняють

К. т и м ч а с о в і та п о с т і й н і. Перші формóються в

процесі розвідêи родовища, виêористовóються для опера-

тивноãо підрахóнêó заздалеãідь розвіданих запасів ê.ê. і

розв’язання питання про доцільність здійснення деталь-

ної розвідêи родовища. Дрóãі — основа для підрахóнêó за-

пасів, що затверджóються. Методиêа розробêи і сêлад па-

раметрів тимчасових і постійних К. єдині. Однаê при ãі-

рничо-ãеол. і техніêо-еêономіч. обґрóнтóванні тимчасо-

вих К. допóсêається ширше виêористання даних по де-

тально вивчених родовищах-аналоãах. Осн. техніêо-еêо-

номічні поêазниêи, що виêористовóються для обґрóнтó-

вання К.: розвідані (заздалеãідь оцінені) запаси, проеêтні

втрати, розóбожóвання, пром. запаси і запаси, що вилóча-

ються з óрахóванням розóбожóвання; êоефіцієнт розêривó;

річна продóêтивність підприємства; êапіталовêладення

на освоєння родов.; еêсплóатац. витрати; річний прибó-

тоê; сóмарний ãрошовий ефеêт від розробêи родов.; тер-

мін оêóпності êапіталовêладень і рівень рентабельності

підприємства. Сêлад параметрів К. залежить від видó ê.ê.,

ãірничо-ãеол. óмов родов., способів йоãо розêриття і

розробêи, технолоãії видобóтêó і переробêи ê.ê., специфіч.

вимоã пром-сті до даноãо видó мінеральної сировини. На-

пр., при підрахóнêó балансових запасів на родов. рóд êоль-

орових і чорних металів, алмазів, апатитів, фосфоритів,

сірêи, мінеральних солей, флюоритó, баритó, азбестó, слюди

і ін. ãол. параметри К.: бортовий вміст осн. êомпонента

(сóми êомпонентів êомплеêсних рóд, приведених до óмов-

ноãо вмістó основноãо) в пробі або (при підрахóнêó запа-

сів в ãеол. межах) мінім. вміст êомпонента на оêонтóрю-

КОН — КОН 562

ючó виробêó; мінім. пром. вміст осн. (або óмовноãо) êом-

понента в блоці, при яêомó вартість мінеральної сировини,

що вилóчається, забезпечóє відшêодóвання всіх витрат на

отримання товарної продóêції при нóльовій рентабель-

ності еêсплóатації. К. встановлюється таêож переліê по-

пóтних êомпонентів, що не враховóються в óмовномó

вмісті осн. êомпонента. Вêазóються мінімально допóс-

тимі вмісти шêідливих домішоê на оêонтóрюючó виробêó

або блоê з óрахóванням вимоã пром-сті до продóêції пере-

робêи мінеральної сировини і резóльтатів технол. дослі-

джень по переробці сировини. Встановлюються мінім.

потóжності тіл ê.ê. (пластів, поêладів, жил і т.п.) з óрахó-

ванням застосóвання при розробці родовищ найбільш раці-

ональних технолоãій видобóтêó і обладнання, а таêож мі-

німально допóстима потóжність прошарêів пóстих порід

або неêондиційних рóд, що знаходяться всередині ê.ê., і

запасів, що вêлючаються в підрахóноê. Реãламентóються

мінім. запаси ізольованих тіл, діляноê, що вêлючаються в

підрахóноê запасів рóд на основі прямих техніêо-еêономі-

чних розрахóнêів. Встановлюється маêс. ãлибина підрахó-

нêó запасів і еêономічно обґрóнтовані êонтóри розробêи.

К. розроблюються і встановлюються заêонодавством

Уêраїни з врахóванням виêористання основних і дрóãо-

рядних (попóтних) êорисних êопалин, яêі заляãають разом

з основними. Під час розробêи родовища чи йоãо частини

К. може бóти óточнено або переãлянóто в зв’язêó з появою

нових фаêторів, яêі впливають на технолоãію переробêи

êорисної êопалини.

КОНДИЦІЙНИЙ ПРОДУКТ, -оãо, -ó, ч. * р. êондицион-

ный продóêт, а. standard product, off-the-shelf product, com-

mercial product, selling product, sale product, н. Konditionspro-

dukt n — ó збаãаченні êорисних êопалин — продóêт, яêий

відповідає встановленій сóêóпності вимоã щодо яêості,

аґреґатноãо станó, транспортабельності, вмістó шêідл-

ивих та баластних домішоê і т.і. і не потребóє подальшої

обробêи для виêористання за основним призначенням.

КОНДИЦІЙНИЙ ВАНТАЖ, -оãо, -ó, ч. — маêсимальний

за певним параметром (напр., розміром ãрóдоê для насип-

ноãо вантажó, ãабаритами для штóчноãо, ваãою тощо)

вантаж, яêий може прийняти транспортний засіб.

КОНДИЦІЙНИЙ ШМАТОК (ГРУДКА) РУДИ — шма-

тоê рóди, розмір яêоãо не перевищóє маêсимально допóс-

тимоãо за óмовами розробêи, напр., відповідає ширині от-

ворів ãрохотів, яêі встановлені в пóнêтах видачі рóди з ви-

добóвних дільниць.

КОНДИЦІОНУВАННЯ У ЗБАГАЧЕННІ, -…, с. * р.

êондиционирование в обоãащении, а. conditioning in dressing,

н. Konditionierung f in der Aufbereitung f — допоміжний

технолоãічний процес для отримання рóдних пóльп, сóспен-

зій, емóльсій та рідин з певними фіз. і (або) фіз.-хім. влас-

тивостями шляхом обробêи їх ãазами, рідêими і твердими

реаґентами, а таêож завдяêи елеêтрохімічним, маãнітним,

радіаційним, аêóстичним та ін. впливам. При К. можóть

змінюватися змочóваність оêр. мінералів, елеêтричний по-

тенціал поверхні мінеральних частиноê, міра їх аґреґатó-

вання в пóльпі, оêиснювально-відновний потенціал водної

фази пóльпи і її йонний сêлад, реолоãічні властивості

емóльсій і сóспензій тощо. Конêретні цілі і методи К. виз-

начаються вимоãами подальших технол. процесів — фло-

тації, зãóщення, піноãасіння, знешламлення, хім. очищення

пром. стоêів, вилóãовóвання рóд і продóêтів збаãачення та

ін. К. здійснюють ó спеціальних апаратах або пристроях

— êонтаêтних чанах, аґітаційних чанах, апаратах êондиці-

онóвання типó “Касêад”, а таêож, баêах, флотомашинах,

ãідротрансп. системах, насосах, байпасах та ін. Ефеê-

тивність К. êонтролюють за йонним сêладом рідêої фази,

т-рою, в’язêістю, оптич. та ін. властивостями продóêтів,

що обробляються. О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий.

КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ, -…, с. * р. êондициони-

рование воздóха, а. air conditioning; н. Luftklimatisierung f —

створення і підтримêа параметрів повітряноãо середови-

ща (т-ри, відносної волоãості, сêладó, швидêості рóхó і

тисêó повітря), найбільш сприятливих для роботи персо-

налó, обладнання і приладів на ãірничих підприємствах.

К.п. застосовóється на шахтах, êар’єрах, ó надшахтних

бóдівлях, приміщеннях збаãач. ф-ê та ін. На сóчасних

шахтах К.п. виêонóється, яêщо т-ра повітря в очисних ви-

боях перевищóє 26°С, ó вибоях підãотовчих виробоê —

24-26°С. Існóють заãальношахтні і місцеві системи К.п.,

на робочих місцях виêористовóють таêож засоби індиві-

дóальноãо тепловоãо захистó ó виãляді переносних повітр-

оохолоджóвачів. Заãальношахтні системи призначені для

охолодження повітря ó виробêах, що провітрюються за до-

помоãою вентиляторів ãол. провітрювання протяãом

óсьоãо періодó еêсплóатації шахти (стаціонарні системи).

Таêі системи вêлючають холодильні апарати (óстановêи),

повітроохолоджóвачі, пристрої для відводó тепла за межі

шахти, цирêóляційні трóбопроводи, насосне обладнання,

засоби автоматиêи тощо. Осн. хараêтеристиêи стаціона-

рної системи К.п. — номінальна холодопродóêтивність і

ефеêтивність. Підвищення останньоãо параметра дося-

ãається теплоізоляцією трóбопроводів, їх óщільненням,

зниженням ãідравлічноãо опорó та ін. За êордоном

найбільші стаціонарні системи діють ó шахтах Німечч-

ини, Чехії, ПАР, Індії та ін. êраїн. Найбільша номінальна

холодопродóêтивність вітчизняних óстановоê К.п. — 150

МВт. Місцеве К.п. в шахтах виêонóється в тóпиêових пі-

дãотовчих виробêах, прохідницьêих вибоях, êамерах і т.д.

Здійснюється за допомоãою автономних повітроохол.

аґреґатів на основі пароêомпресійних холодильних óста-

новоê або повітряних трóбодетандерів. Охолоджене в та-

Рис. Апарат для підãотовêи пóльпи «Касêад»: 1 —

трóба; 2 — рóчêа; 3 — фільтр; 4 — дозатор; 5 —

вентилятор-ротор; 6 — êлинопасова передача; 7

— елеêтродвиãóн; 8 — змішóвач; 9 — патрóбоê; 10

— êонóс; 11 — решітêа; 12 — êолона; 13, 19 — от-

вори; 14 — жалюзійна решітêа; 15 — зливні êо-

робêи; 16 — заслінêа; 17 — лійêа; 18 — êлапан.

563 КОН — КОН

êих аґреґатах повітря подається ó вибої по трóбах за допо-

моãою вентиляторів місцевоãо провітрювання. Теплота

êонденсації автономних êондиціонерів відводиться за

межі виробêи за допомоãою шахтної або технічної води.

Засоби індивідóальноãо тепловоãо захистó вêлючають êос-

тюми і жилети з водяним охолоджóванням, ранцеві вих-

рові трóби, що охолоджóють ãоловні óбори. У êар’єрах

К.п. зводиться до підтримêи відповідних параметрів

повітря в êабінах ãірничих машин. Здійснюється система-

ми, що вêлючають техн. засоби для очищення повітря від

пилó і шêідливих ãазів, охолодження йоãо при висоêих

зовнішніх т-рах і підіãрівання при низьêих; зволоження і

осóшення, переміщення, змішóвання і розподілó повітря,

а таêож для реãóлювання йоãо параметрів та їх êонтролю.

КОНДУКТОР (КОНДУКТОРНА КОЛОНА), -а, ч. * р.

êондóêтор, а. conductor, pipe conductor; н. Ankerrohrtour f,

Leitrohrtour f, Konduktor m — елемент êонстрóêцiї свердло-

вини; êолона обсадних трóб, призначена для êріплення

верх. інтервалó свердловин з метою переêриття ãірсьêих

порід, схильних до обвалення або поãлинання промивною

рідиною. К. являє собою набір сталевих трóб, сполóчених

між собою, яê правило, êонічною різьбою за допомоãою

мóфт. З метою безперешêодноãо спóсêó К. в свердловинó

йоãо нижню частинó обладнóють спец. опирачем з направ-

ляючою пробêою обтічної форми. Через опирач і êанал в

направляючій пробці здійснюється цирêóляція бóровоãо і

цем. розчинів. Довжина К. нафтових, ãазових і ãеол.-на-

фтових, ãазових і ãеол.-розвідóвальних свердловин 100-500

м. При проведенні óніêальних надãлибоêих свердловин ó

вивержених (маãматичних) ã.п. довжина К. може переви-

щóвати 2000 м. На К. встановлюють противиêидне облад-

нання; êільцевий простір за К. звичайно цементóють по

всій довжині.

КОНІМЕТР, -а, ч. * р. êониметр, а. konimeter, coniometer;

н. Staubmesser m, Konimeter n — прилад для визначення

êільêості завислоãо ó повітрі пилó.

КОНКРЕЦІЇ, -ій, мн. * р. êонêреции, а. concretions, nodules;

н. Konkremente n pl, Konkretionen f pl — мінеральні óтворен-

ня переважно сфероїдної форми з внóтрішньою

радіально-волоêнистою і êонцентричною бóдовою. Фор-

мóвання êонêреції проходить від центрó. Центрами К. мо-

жóть бóти зерна мінералів, óламêи порід, раêовини, зóби і

êістêи риб, залишêи рослин і ін. З різноманітних форм К.

переважають êóлясті. Зóстрічається в товщі осадових порід;

є аґреґатом однорідних або різних мінералів. К. сêлада-

ються звичайно з êарбонатів êальцію (êальцитó, рідше —

араãонітó), оêсидів і сóльфідів заліза, фосфатів êальцію, ґі-

псó, сполóê марãанцю, а ó вапняêах часто з êремнеêислоти

(êременеві жовна). Розміри К. êоливаються від частоê мм

(міêроêонêреції) до десятêів см і навіть 1 м. К. зóстріч-

аються ó відêладах різних ãеол. систем і в осадах сóчасних

озер, морів і оêеанів. У виãляді К. трапляються фосфорити,

марêазити та інші êорисні êопалини. На поверхні дна Ти-

хоãо, Атлантичноãо та Індійсьêоãо оêеанів встановлені

значні сêóпчення залізо-марãанцевих êонêрецій (бл. 10%

всієї площі оêеаніч. ложа), що є важливим ресóрсом мін-

еральної сировини. Див. залізо-марãанцеві êонêреції.

КОНРАДА ПОВЕРХНЯ, -…, -і, ж. * р. Конрада поверх-

ность, а. Conrade discontinuity; н. Conrad-Diskontinuität f —

ãраниця (іноді переривчаста) розділó між «ґранітним» і

«базальтовим» шарами земної êори, що виявляється ó

стрибêоподібномó збільшенні швидêостей подовжніх

сейсмічних хвиль з 6 до 6,6 êм/с. Заляãає на ãлибині 10-40

êм. На дóмêó деяêих дослідниêів, наявність цієї межі сóм-

нівна, не встановлена вона таêож при проходженні її

Кольсьêою надãлибоêою свердловиною. Названа на ім’я

австр. ãеофізиêа В. Конрада (V. Conrad, 1876-1962).

КОНСЕРВАЦІЯ ГІРНИЧОДОБУВНОГО ПІДПРИЄМ-

СТВА, -ії, -…, ж. * р. êонсервация ãорнодобывающеãо пред-

приятия, а. temporary closing-down of a mine, temporary clo-

sure of a mine, laying-up of a mine; н. vorübergehende Stillegung

f des Bergbaubetriebes m — тимчасова зóпинêа ãірничих та

інших пов’язаних з ними робіт з обов’язêовим збережен-

ням можливості їх поновлення або приведення ãірничих

виробоê та спорóд до станó, придатноãо для їх еêсплóатації

та виêористання для інших потреб ãосподарювання. Ос-

новою для К. слóжать зміни в ãірничо-ãеолоãічних, ãідр-

оãеолоãічних або техніêо-еêономічних óмовах розробêи

родовищ. К. застосовóється ã.ч. для шахт. Розрізняють

“сóхó” і “моêрó” К. При с ó х і й К. шахтні водовідливні

засоби продовжóють працювати, а ãірничі виробêи підтр-

имóють ó стані, придатномó для еêсплóатації з проведен-

ням відповідних засобів безпеêи. Всі осн. виробêи (стов-

бóри, êвершлаґи) періодично оãлядаються і в необхідних

випадêах переêріплюються; оãляд і ремонт ãірничих виро-

боê проводиться при норм. óмовах вентиляції і пересóван-

ня (транспортóвання) виробêами. При сóхій К. шахт, не-

безпечних за ãазом, здійснюється провітрювання ãірничих

виробоê за рахóноê заãальношахтної депресії і êонтроль за

вмістом ãазó ó виробêах. При м о ê р і й К. робота водов-

ідливó припиняється і виробêи затопляються. Всі механі-

зми і обладнання видаються на поверхню. При веденні

відêритих ãірничих робіт êонсервóються тільêи оêремі діл-

ьниці діючих êар’єрів. Заходи по К. направлені на збере-

ження і підтримêó на цих дільницях бортів, робочих óс-

тóпів, запобіжних і транспортних берм. Див. таêож ліêві-

дація ãірничодобóвних об’єêтів, êонсервація свердловин.

КОНСЕРВАЦІЯ КРІПИЛЬНОГО ЛІСУ, -ії, -…, ж. * р.

êонсервация êрепежноãо леса; а. conservation of timber; н.

Holzkonservierung f — антисептóвання êріплення дерев’яно-

ãо з метою попередження йоãо ãниття. Здійснюється шля-

хом обробêи деревини спеціальними засобами — анти-

септиêами, яêі являють собою розчини мінеральних со-

лей, вóãлеводи або їх сóміші. Внаслідоê антисептóвання

білêи та вóãлеводи деревини зсідаються, середовище стає

непридатним для ãрибêів-паразитів. Методи К.ê.л. — ди-

фóзійний, ãаряче-холодних ванн, обробêа антисептиêом

під тисêом, ó ваêóóмі тощо. Вимоãи до антисептичноãо за-

собó: нетоêсичність, відсóтність рóйнóючоãо впливó на

деревинó.

КОНСЕРВАЦІЯ СВЕРДЛОВИН, -ії, -…, ж. * р. êонсер-

вация сêважин; а. well conservation, lay-up of a well, н. Bohr-

lochkonservierung f, Sondenkonservierung f — тимчасове

припинення бóдівництва чи виведення свердловини з еêс-

плóатаційноãо фондó, проведення спеціальноãо оброб-

лення стовбóра і ãерметизація ãирла свердловини на пев-

ний період часó з метою збереження її стовбóра для по-

дальшоãо виêористання. К.с. проводиться на нетривалий

термін (деêільêа місяців) ó процесі бóріння при появі в

розрізі óсêладнюючих ãірничо-ãеолоãічних óмов, при êó-

щовомó бóрінні до заêінчення спорóдження всіх свердловин

ó êóщі, при освоєнні родовищ до облаштóвання промислó

або на тривалий термін — після відробêи родовища. К.с.,

підãотовлених до еêсплóатації, поляãає в óстановленні

повноãо êомплеêтó ãирлової арматóри, після чоãо для пóс-

êó свердловини необхідно лише під’єднати її напірнó лінію

КОН — КОН 564

до нафто- або ãазопроводó. Для збереження пробóреноãо

стовбóра оêремі інтервали свердловини, сêладені нестійê-

ими породами, на період êонсервації заêріплюють цемен-

тним розчином (цементними пробêами чи мостами) або

іншими в’яжóчими матеріалами (напр., смолами). При

відновленні робіт ó свердловині ці інтервали розбóрюють.

При К.с. на тривалий період часó ãирлова арматóра свер-

дловини поêривається антиêорозійним поêриттям. Кон-

сервацiї пiдляãають розвiдóвальнi, еêсплóатацiйнi та на-

ãнiтальнi свердловини ó випадêах, êоли введення їх в еêс-

плóатацiю є неможливим протяãом одноãо мiсяця пiсля

заêiнчення випробóвання або необхiдно припинити еêс-

плóатацiю дiючих свердловин.

Тимчасово можóть бóти заêонсервованi:

а) розвiдóвальнi свердловини, яêi заêiнченi випробóван-

ням на розвiданих родовищах i в подальшомó можóть бóти

виêористанi при розробцi цих родовищ; заãальний термiн

êонсервацiї не повинен перевищóвати 10 роêiв, а пiсля

цьоãо термiнó вони пiдляãають лiêвiдацiї яê таêi, що виêо-

нали ãеолоãiчне призначення;

б) еêсплóатацiйнi i наãнiтальнi свердловини — виперед-

жóючi на термiн не бiльше 5-ти роêiв, еêсплóатацiя яêих

припинена з рiзних причин (ó зв`язêó iз здiйсненням наó-

êово-дослiдних робiт по розробцi родовища; внаслідоê об-

воднення; з метою протипожежної і санiтарної охорони,

охорони надр). Пiсля заêiнчення поãодженоãо термiнó

êонсервацiї не введенi в еêсплóатацiю свердловини нафто- і

ãазовидобóвних пiдприємств облiêовóються в простоюю-

чомó фондi. Витрати, що пов`язанi iз тимчасовою êонсер-

вацiєю нафтових i ãазових свердловин, вiдносять на собi-

вартiсть видобóвання нафти i ãазó або на вартiсть бóдiв-

ництва пiдземноãо ãазосховища. Роботи по êонсервацiї i

розêонсервацiї свердловин виêонóють за планами, яêi по-

ãоджóються з мiсцевими орãанами Держãiрнтехнаãлядó i з

воєнiзованим заãоном лiêвiдацiї вiдêритих фонтанiв.

Свердловинó êонсервóють таê, щоб бóла забезпечена мож-

ливiсть повторноãо введення її в еêсплóатацiю. При наяв-

ностi мiжêолонних проявiв до початêó робiт по êонсерва-

цiї повиннi бóти проведенi вiдповiднi ремонтно-вiднов-

лювальнi роботи. Хараêтер виêонóваних робiт по êонсер-

вацiї залежить вiд способó еêсплóатацiї, величини пласто-

воãо тисêó i тривалостi êонсервацiї. При êонсервацiї нафто-

вó чи водонаãнітальнó свердловинó необхiдно заãлóшити i

заповнити промивною рiдиною (бóровий розчин, вода), об-

робленою ПАР. Вона повинна забезпечити тисê на пласт,

що є на 5-10% вищим пластовоãо, яêщо вiн не перевищóє

ãiдростатичноãо тисêó, i на 10-15%, яêщо перевищóє. В

першомó випадêó при êонсервацiї на термiн, бiльший од-

ноãо роêó, i в дрóãомó випадêó при êонсервацiї на

бóдь-яêий термiн ó стовбóрi вище верхнiх отворiв фiльтра

встановлюють цементнó пробêó (мiст) висотою 25 м. При

êонсервацiї чисто нафтових свердловин на термiн до шести

мiсяцiв встановлення цементної пробêи не є обов`язêо-

вим. Насосно-êомпресорні трóби (НКТ) із свердловини не

витяãóють, а пiднiмають над вибоєм на 50 м. На ãирлi êож-

ної свердловини встановлюють трóбнó ãоловêó фонтанної

арматóри (хрестовинó) з êонтрольним вентилем i по однiй

центральнiй i затрóбнiй засóвцi; знiмають штóрвали iз за-

сóвоê та манометри; патрóбêи ãерметизóють, фланцi засó-

воê обладнóють заãлóшêами. Насоснi свердловини ãерме-

тизóють засóвêою, яêó встановлюють на êолонний фла-

нець. Для запобiãання замерзанню ãирло i верхню частинó

êолони на ãлибинó 30 м заповнюють незамерзаючою рi-

диною (солярове масло, 30%-й розчин хлористоãо êаль-

цiю, нафта i т.п.), а за óмов баãаторiчної мерзлоти свердло-

винó заповнюють цiєю рiдиною на всю ãлибинó замерзлих

порiд. При êонсервацiї ãазової свердловини з пластовим

тисêом, що не перевищóє ãiдростатичноãо, на термін

менше трьох мiсяцiв ãлóшiння не обов`язêове. Яêщо три-

валiсть êонсервацiї таêої свердловини перевищóє два роêи,

то додатêово в iнтервалi продóêтивноãо пласта її заповню-

ють рiдиною, яêа не приводить до зниження êолеê-

торсьêих властивостей пласта, а над iнтервалом перфора-

цiї встановлюють цементнó пробêó (мiст) висотою 25-50

м. При цьомó НКТ витяãóють повнiстю i на ãирлi встанов-

люють тiльêи засóвó висоêоãо тисêó, знiмають штóрвал i

ставлять заãлóшêó. Яêщо ãазова свердловина оснащена

êомплеêтом пiдземноãо обладнання, то цементної пробêи

не ставлять; прохiд НКТ переêривають нижче паêера ãлó-

хою пробêою; мiжêолоннi простори i НКТ заповнюють

iнãібiторним розчином, а фонтаннó арматóрó обладнóють

ãлóхою пробêою, яêа виêористовóється для змiни фон-

танної арматóри пiд тисêом. Гирлове обладнання всiх за-

êонсервованих свердловин повинно бóти захищене вiд êо-

розiї. Гирло заêонсервованої свердловини оãороджóють. На

оãородженнi êрiплять табличêó, на яêiй вêазóють номер

свердловини, назвó родовища (площi) й орãанiзацiї, яêа

пробóрила свердловинó, та терміни êонсервацiї. Після за-

êiнчення êонсервацiйних робiт сêладають аêт. Не рiдше

одноãо разó на êвартал перевiряють стан заêонсервованих

свердловин iз записом ó жóрналi. В.С.Бойêо.

КОНСИСТЕНЦІЯ, -ії, ж. * р. êонсистенция, а. consistency,

н. Konsistenz f — 1) Стóпінь ãóстини або (та) щільності ре-

човини. 2) Стóпінь в’язêості або ãóстини напівтве-

рдих-напіврідêих речовин (мастил, мила, фарб, бóдівел-

ьних розчинів тощо).

КОНСИСТЕНЦІЯ ГІДРОСУМІШІ, -ії, -…, ж. * р. êонсис-

тенция ãидросмеси, а. slurry consistency; н. Trübenkonsistenz f

— поêазниê, що хараêтеризóє насичення потоêó ãідр-

осóміші твердим матеріалом. Розрізнюють об’ємнó К.ã. —

відношення об’ємó твердоãо матеріалó до об’ємó води (м

) і масовó К.ã. — відношення маси твердоãо матеріалó до

маси води в ãідросóміші (т/м

або т/т). При ãідромоніт-

орних роботах на êар’єрах об’ємна К.ã. 1:4-1:8, а ваãова

при підземномó ãідровидобóтêó вóãілля 1:5-1:10.

КОНСИСТОМЕТР, -а, ч. * р. êонсистометр, а. consistom-

eter, н. Konsistometer n — прилад для визначення óмовної

реолоãічної хараêтеристиêи — êонсистенції (ãóстоти) рі-

зних речовин. Застосовóється для всіх неньютонівсьêих тіл

ó випадêах, êоли виêористання вісêозиметрів або рео-

метрів неможливе (особливо в óмовах висоêих т-р і тис-

êó). Принцип дії К. поляãає ó вимірюванні сили опорó або

часó рóхó твердоãо тіла ó середовищі, яêе випробовóється

(êерамічні маси, пасти, полімери, цементні сóміші, вóãле-

масляні ґранóли, бриêети тощо).

КОНСОЛІДАЦІЯ ҐРУНТУ, -ії, -…, ж. * р. êонсолидация

ãрóнта, а. soil consolidation, н. Konsolidierung f des Bodens m,

Baugrundverdichtung f — зміна об’ємó ґрóнтó внаслідоê дії

на ньоãо певний час навантаження.

КОНСОЛЬ, -і, ж. * р. êонсоль, а. console, cantilever; н. Aus-

leger m, Konsole f — 1) Опорна êонстрóêція, балêа чи фер-

ма, заêріплена одним êінцем, що підтримóє вистóпаючі

частини бóдівлі чи ін. предмети. 2) В марêшейдерії — при-

стрій, яêий дає можливість встановлювати марêшей-

дерсьêий інстрóмент чи прилад ó ãірничій виробці без засто-

сóвання штатива. Відповідно до êонстрóêції êонсоль мож-

565 КОН — КОН

на вêрóчóвати в елемент де-

рев’яноãо êріплення ãірничої

виробêи або приêріплювати до

металевих чи залізобетонних

елементів êріплення.

КОНСТАНТА, -и, ж. * р. êонс-

танта, а. constant, н. Konstante

f — стала, постійна величина.

Яêщо х — постійна величина,

то записóють х = const. Часто

êонстантó позначають симво-

лами К або С. Син. — постійна.

КОНСТАНТАН, -ó, ч. * р. êонстантан, а. constantan, н.

Konstantan n — сплав міді (осн.) з ніêелем (40%), марãанцем

(1,5%) і домішêами деяêих інших елементів. Хараêтери-

зóється сталістю елеêтричноãо опорó при зміні температó-

ри. Застосовóють для виãотовлення термопар, елеêтрич-

них опорів, вимірювальних і наãрівних приладів тощо.

КОНСТАНТИ МІНЕРАЛІВ ОПТИЧНІ, -т, -…, -их, мн. *

р. êонстанты минералов оптичесêие, а. optical constants of

minerals, н. optische Mineralkonstanten f pl — постійні для

êожноãо мінералó величини, яêі хараêтеризóють йоãо оп-

тичні властивості. До найважливіших оптичних êонстант

належать: поêазниêи заломлення, êóт між оптичними

осями, знаê êристала, орієнтóвання оптичної індиêатр-

иси, знаê ãоловної зони, двозаломлення, дисперсія світла та

ін. Усі ці властивості мінералів вивчають ó тонêих шліфах

або порошêах за допомоãою поляризаційноãо міêросêопа.

Кожномó мінералó властиві свої особливі оптичні êонс-

танти, але в межах оêремих êласів, ãрóп та підãрóп спос-

теріãаються близьêі їх значення. На оптичних êонстантах

ґрóнтóється методиêа визначення мінералів під міêросê-

опом.

КОНСТИТУЦІЯ МІНЕРАЛІВ, -ії, -…, ж. * р. êонститó-

ция минералов, а. constitution of minerals, н. Mineralkonstituti-

on f — хімічний сêлад і внóтрішня бóдова мінералів.

КОНТАКТ, -ó, ч. * р. êонтаêт, а. contact, н. Kontaktzone f,

Kontakthof m, Kontakt m, Berührungsstelle f — 1) Зітêнення,

зв’язоê, взаємодія. Напр., êонтаêт мінеральних зерен при

флотації, аґломерації тощо. 2) Площина (поверхня)

зітêнення різних ãірсьêих порід — т.зв. ãеолоãічний К.

(geological contact). Розрізняють ãеолоãічні К. нормальні,

або стратиãрафічні, інтрóзивні і теêтонічні. 3) Речовина,

що óтворюється при очищенні продóêтів переãонêи на-

фти сірчаною êислотою; застосовóють ó різних вироб-

ництвах. 4) З’єднання провідниêів елеêтричноãо êола.

КОНТАКТНИЙ, КОНТАКТОВИЙ, -оãо. * р. êонтаêт-

ный, а. contact, н. Kontakt… — пов’язаний з êонтаêтом,

той, що встóпає ó взаємодію; ê . опір — опір, яêий вини-

êає в місці êонтаêтó проводів елеêтричноãо êола внасл-

ідоê нещільноãо приляãання тощо; ê. різниця потен-

ціалів — різниця елеêтричних потенціалів (напрóãа) ó

місці дотиêó двох провідниêів з різних металів; ê. ê іл-

ьця — êільця, насаджені на вал рóхомої частини ґенера-

тора або двиãóна змінноãо стрóмó. Контаêтна міцність

ãірсьêої породи — здатність приповерхневоãо шарó породи

чинити опір рóйнóванню (див. міцність ãірсьêої породи).

КОНТАКТНИЙ ЧАН, -оãо, -а/ó. ч. * р. êонтаêтный чан,

а. conditioning tank, contactor tank; н. Einwirkgefäss n, Kontakt-

behälter m — пристрій для взаємодії (êонтаêтóвання) рі-

зних ãетероãенних середовищ, інтенсифіêації теплооб-

мінó в процесах збаãачення êорисних êопалин, водопідãото-

вêи, хім. доводêи та ін. Належить до допоміжноãо облад-

нання. К.ч. виêористовóють для êондиціонóвання при зба-

ãаченні ê.ê., êонтаêтóвання пóльпи з повітрям або переãр-

ітою парою, з розчином і емóльсіями ПАР; пóльп, пром.

стічних і оборотних вод з сорбентами; ПАР і

мастильно-охолоджóючих рідин з водою при розчиненні,

приãотóвання флотаці-

йної пóльпи і т.д. К.ч. —

ємêість, яê правило, цилі-

ндричної форми, з міша-

лêою осьовоãо типó та

центральним патрóбêом,

через яêий підводиться

пóльпа з флотореаґентом.

Патрóбоê має ряд боêо-

вих отворів для забезпе-

чення вертиêальної цир-

êóляції пóльпи. Осн. техн.

хараêтеристиêи К.ч. —

інтенсивність переміш-

óвання, що визначається

частотою обертання міша-

лêи, оêрóжною швидêістю

лопатей мішалêи, êри-

терієм Рейнольдса і дисипацією енерãії. В.С.Білецьêий,

О.А.Золотêо.

КОНТАКТОВИЙ МЕТАМОРФІЗМ, -оãо, -ó, ч. * р. êон-

таêтовый метаморфизм, а. contact metamorphism; н. pyro-

kaustische Metamorphose f — зміна мінеральноãо сêладó або

переêристалізація мінералів ã.п. під дією тепла маãматич-

них тіл в їх приêонтаêтній області. Цей лоêальний мета-

морфізм виêлиêається існóванням висоêих температóрних

ґрадієнтів, що досяãають деêільêох або десятêів ãрадóсів

на 1 м, хараêтеризóється таêож низьêим тисêом, власти-

вим малим і середнім ãлибинам (1-15 êм). При збільшенні

ãлибини і тисêó температóрні ґрадієнти меншають, зони

К.м. розростаються і постóпово змінюються обширними

зонами реãіональноãо метаморфізмó. Продóêти К.м. прий-

нято називати роãовиêами. Виділяють роãовиêи санідині-

тової фації (700-1000 °С, тисê від 2,0 до деê. десятêів

МПа), фації піроêсенових роãовиêів (550-700 °С, тисê до

300 МПа) і фації амфіболових роãовиêів (400-600 °С, тисê

до 400-500 МПа). Найважливіший аґент К.м. — флюїд,

що виділяється з маãми при її просóванні (проãресивний

етап) і застиãанні (реãресивний етап). Він не тільêи пров-

ідниê тепла, але й êаталізатор. К.м. відбóвається ã.ч. ізо-

хімічно.

КОНТАКТОВО-МЕТАСОМАТИЧНІ РОДОВИЩА КО-

РИСНИХ КОПАЛИН, -…-их, -щ, -…, мн. — Те ж, що й

сêарнові родовища.

КОНТАКТОР, -а, ч. * р. êонтаêтор, а. contactor, н. Schütz

n, Schaltschütz n, Kontaktgeber m — елеêтромаãнітний апа-

рат для дистанційноãо або автоматичноãо вмиêання, роз-

миêання і перемиêання елеêтричних êіл постійноãо або

змінноãо стрóмó низьêої частоти.

КОНТАМІНАЦІЯ, -ії, ж. * р. êонтаминация, а. contamina-

tion, н. Kontamination f — процес забрóднення або зміни

сêладó маãматичних ã.п. порід під дією асиміляції (захоп-

лення і переробêи) маãмою боêових осадових і метаморфі-

чних порід іншоãо, ніж материнсьêа маãма, сêладó. Той же

процес при асиміляції маãмою ін. маãми або маãматичних

порід назив. ãібридизмом. К. можлива, яêщо т-ра маãми до-

статня для переплавлення захоплених шматêів (êсе-

нолітів) вмісних порід.

Рис. Консоль марêшей-

дерсьêа.

Рис. Контаêтний чан.

КОН — КОН 566

КОНТИНЕНТ, -ó, ч. * р. êонтинент, а. continent, н. Konti-

nent m, Festland n — материê, найбільший масив земної

êори, більша частина поверхні яêоãо вистóпає над рівнем

Світовоãо оêеанó ó виãляді сóші, а частина занóрена в оêе-

ан. У сóчаснó ãеол. епохó існóє шість К.: Євразія, Африêа,

Північна Америêа, Південна Америêа, Австралія, Антарê-

тида. Потóжність земної êори на К. змінюється від 35 до 75

êм. К. — це ãетероãенні тіла, що виниêли в резóльтаті три-

валої еволюції. Остання, зãідно з êонцепціями фіêсизмó,

поляãала в розростанні древніх ядер êонсолідації в про-

цесі розвитêó ãеосинêліналей (див. фіêсизм). За іншою ãіп-

отезою — мобілізмó сóчасні К. виниêли за рахóноê розêолó

êолись єдиної êонтинентальної брили — Панãеї, що розд-

ілилася спочатêó на Лавразію і Гондванó. Контóри К. змін-

ювалися внаслідоê розêриття оêеанів і зітêнення літосфе-

рних плит.

КОНТИНЕНТАЛЬНА ЗЕМНА КОРА, -ої, -ої, -и, ж. * р.

êонтинентальная земная êора, а. continental Earth’s crust,

continental earthcrust; н. kontinentale Erdrinde f, kontinentale

Erdkruste f — земна êора материêів, що сêладається з оса-

довоãо, ґранітноãо і базальтовоãо шарів. Середня по-

тóжність 35-45 êм, маêсимальна — до 75 êм (під ãірсьêими

спорóдами). Син. — материêова земна êора.

За ãіпотезою базифіêації êонтинентальної земної êори до êінця

палеозою — початêó мезозою на місці оêеанів існóвала êонтинен-

тальна (материêова) êора. Внаслідоê занóрення велиêих її діл-

яноê виниêли оêеани. При цьомó відбóвався процес базифіêації

материêової êори, тобто заміна її êислої та середньої речовини

óльтраосновною речовиною мантії. За ãіпотезою, цей процес

охоплював і верхню мантію, трансформóючи її з материêовоãо

щита на оêеанічний. Кінцевим резóльтатом базифіêації є оêеан-

ізація, тобто óтворення оêеанів на місці материêів. За В.Білоóс-

овим, базифіêація — наслідоê проãресóючоãо наãрівання Землі.

КОНТИНЕНТАЛЬНА ФЛЕКСУРА, -ої, -и, ж. * р. êон-

тинентальная флеêсóра, а. continental flexure; н. Kontinental-

flexur f — велиêий проãин земної êори типó флеêсóри,

яêий обмежóє êонтинентальний вистóп від оêеанічної за-

падини і відповідає êонтинентальномó схилó.

КОНТИНЕНТАЛЬНЕ ПІДНІЖЖЯ, (МАТЕРИКОВЕ ПІ-

ДНІЖЖЯ), -оãо, -…, с. (-оãо, -…, с.) * р. êонтинентальное

подножие, а. continental foot, н. Festlandsfuss, Kontinentalfuss

m — зовнішня частина êонтинентальної оêолиці, що роз-

ташована між êонтинентальним схилом і абісальними óло-

ãовинами ложа оêеанó. Являє собою положисто нахиле-

ний ó біê оêеанó аêóмóлятивний шлейф, що óтворився

внаслідоê наêопичення óламêовоãо матеріалó при роз-

миві êонтинентó. К.п. постóпово занóрюється від êонти-

нентальноãо схилó до оêеанó з ãлиб. 2,5-3 êм до 5-5,5 êм.

Ширина йоãо 200-300 êм. Потóжність осадів на К.п. 2-5

êм і більше.

КОНТИНЕНТАЛЬНИЙ СХИЛ, -оãо, -ó, ч. * р. êонтинен-

тальный сêлон, а. continental slope, н. Kontinentalabfall m,

Kontinentalabhang m — частина оêолиці êонтинентó, яêа

лежить між êонтинентальним шельфом та êонтиненталь-

ним підніжжям.

КОНТИНЕНТАЛЬНИЙ ШЕЛЬФ, -оãо, -ó, ч. * р. êонти-

нентальный шельф, а. continental shelf, н. Kontinentalschelf m,

n — частина êонтинентó, занóрена нижче рівня моря.

К.ш. постóпово знижóється від береãової лінії до переãинó

на ãлибині бл. 200 м, від яêоãо починається êонтинен-

тальний схил.

КОНТИНЕНТАЛЬНІ ВІДКЛАДИ, -их, -ів, мн. * р. êон-

тинентальные отложения, а. continental deposits, н.

Kontinentalablagerungen f pl, kontinentale Ablagerungen f pl —

ãеолоãічні відêлади, що óтворилися внаслідоê процесів

вивітрювання, перевідêладення та наãромадження

ãірсьêих порід. До них належать алювій, делювій, пролювій,

еолові відêлади, льодовиêові відêлади та відêлади озер і

боліт.

КОНТРАКЦІЙНА ГІПОТЕЗА, -ої, -и, ж. * р. êонтраêци-

онная ãипотеза, а. contractional hypothesis; hypothesis of con-

tracting Earth; н. Kontraktionstheorie f, Kontraktionshypothese f

— êонцепція, зãідно з яêою сêладчастість шарів ãірсьêих

порід і ãоротворення протіêають внаслідоê охолодження

Землі та зменшення її об’ємó, радіóса і площі земної по-

верхні. Найбільше розповсюдження отримала в êінці ХІХ

— на початêó ХХ ст.

КОНТРАКЦІЯ, -ії, ж. * р. êонтраêция; а. contraction; н.

Kontraktion f, Schrumpfung f — зменшення об’ємó системи

при набряêанні речовини в розчинниêó внаслідоê взаємодії

(сольватації) речовини з розчинниêом.

КОНТРАСТНІСТЬ РОЗДІЛОВИХ ОЗНАК КОРИСНОЇ

КОПАЛИНИ, -ості, -…, ж. * р. êонтрастность раздели-

тельных признаêов полезноãо исêопаемоãо, а. contrasts of

mineral resources separating characteristics — відмінність

властивостей між вмісними породами і цінним êомпо-

нентом за êольором, блисêом, ãóстиною, маãнітною сприй-

нятливістю, діелеêтричною прониêністю, елеêтропров-

ідністю тощо. Кожна з властивостей Х хараêтеризóється

не одним числом, а фóнêцією розподілó f(Х). Яêщо êорис-

на êопалина сêладається з двох мінералів, то êожний з них

має фóнêцію розподілó f

1(Х) і f2(Х). Спільна площа цих

фóнêцій (заштриховано) визначає діапазон властивостей,

де не можна розрізнити цінний мінерал від вмісної поро-

ди.

Кільêість мінералó, яêó неможливо розрізнити за влас-

тивістю Х, сêладає величинó

Коли фóнêції f

1(Х) і f2(Х) повністю співпадають, то ϕ= 1 і

неможливо розрізнити весь мінерал. Поêазниê êонтраст-

ності К = 1 — ϕ. І.К.Младецьêий.

КОНТРОЛЬ ФОРМИ УСТУПУ, -ю, -…, ч. * р. êонтроль

формы óстóпа, а. control of the bench shape, н. Kontrolle f der

Strossenform f (der Schnittform f) — отримання інформації

щодо величини ãеометричних параметрів, êотрі хараêте-

ризóють формó óстóпó при відêритомó способі розробêи.

Яê правило, виêонóється за допомоãою автоматичних

пристроїв та приладів.

КОНТРОЛЬНА ТРУБКА, -ої, -и, ж. * р. êонтрольная

трóбêа, а. control tube, н. Kontrollröhrchen n — сполóчення

відрізêа воãнепровідноãо шнóра і êапсóля-детонатора в па-

перовій ãільзі, що застосовóється для êонтролю за часом

запалення при воãневомó висаджóванні п’яти або більше

зарядів на поверхні. К.т. запалюється першою, і шнóр її

повинен бóти на 60 см êоротшим найêоротшоãо шнóра

запалювальної трóбêи в даній ãрóпі зарядів, але не êоротше

Рис. Розподіл властивостей двох мінералів êорисної êопалини

ϕ f

X()xf

X()x.d

∞

∫

∞–

∫

567 КОН — КОН

40 см. При підземних роботах для тієї ж мети застосо-

вóється êонтрольний відрізоê воãнепровідноãо шнóра без

êапсóля-детонатора.

КОНТУР ГАЗОНОСНОСТІ ВНУТРІШНІЙ, -ó, -…, -ньо-

ãо, ч. * р. êонтóр ãазоносности внóтренний; а. internal gas

pool outline, gas-water contact; н. innere Grenze f der Gasfüh-

rung f, innere Grenze f der Gaskappe f — ãоризонтальна про-

еêція лінії перетинó ãазонафтовоãо або ãазоводяноãо êон-

таêтó з підошвою продóêтивноãо пласта. Син. — êонтóр

водоносності.

КОНТУР ЖИВЛЕННЯ ПОКЛАДУ, -ó, -…, ч. * р. êонтóр

питания залежи; а. external boundary of the pool; н.

Lagerrandwasserlinie f, Einzugskontur f — лінія на êарті або

плані нафтовоãо або ãазовоãо поêладó, що відбиває межó

поêладó з областю живлення, тобто із зовнішньою водона-

пірною або ãазонапірною системою. У ãідродинамічній

схемі поêладó К.ж.п. — зовнішня ãраниця, на яêій відомі

зведені тисê (що залишився постійним при розробці поê-

ладó або яêий змінюється в залежності від темпів відбира-

ння рідини із пласта) або напір пластових флюїдів.

КОНТУР ЖИВЛЕННЯ УМОВНИЙ, -ó, -…, -оãо, ч. * р.

êонтóр питания óсловный; а. conventional external reservoir

boundary; н. nominale Einzugskontur f (Speisekontur f) —

лінія в пласті, на яêій при еêсплóатації поêладó тисê праê-

тично дорівнює первісномó зведеномó тисêó.

КОНТУР ЗАТОПЛЕНИХ ВИРОБОК, -ó, -…, ч. * р. êон-

тóр затопленных выработоê, а. contour of flooded workings, н.

Kontur f der überfluteten Grubenbaue m pl — êонтóр затоп-

лення ãірничих виробоê, яêий нанесено на план ãірничих ви-

робоê. Достовірним називають таêий К.з.в., яêий нанесе-

но за даними марêшейдерсьêих зйомоê і правильність

яêоãо може бóти перевірена за матеріалами зйомоê або

стверджена іншими офіційними доêóментами (матеріал-

ами ліêвідації шахти, затоплення і ін.). Недостовірний

êонтóр наносять тоді, êоли немає можливості побóдóвати

достовірний. Положення недостовірноãо êонтóра визна-

чають за свідченнями осіб, яêі відвідóвали виробêи до їх

затоплення, за даними візóальних спостережень, даними

бóріння êонтрольних свердловин і ін.

КОНТУР НАФТОНОСНОСТІ ВНУТРІШНІЙ, -ó, -…,

-ньоãо, ч. * р. êонтóр нефтеносности внóтренний; а. oil

drainage boundary (line), oil pool outline, oil-water contact; н.

innerer Erdöl-Randwasser-Kontakt m — ãоризонтальна про-

еêція лінії перетинó водонафтовоãо êонтаêтó з підошвою

продóêтивноãо пласта. Син. — êонтóр водоносності.

КОНУС В КОНУС ТЕКСТУРА, -…, -и, ж. * р. êонóс в êо-

нóс теêстóра, а. cone-in-cone structure; н. Tütentextur f, co-

ne-in-cone Textur f — теêстóра осадових ãірсьêих порід, що

хараêтеризóється наявністю серій êонóсів або пірамідоê з

паралельними осями, яê правило, сêладених êальцитом,

немовби вêладених один в один. Висота êонóсів — 2-10

см. Син. — фóнтиêова теêстóра.

КОНУС ВИНОСУ, -а, -…, ч. * р. êонóс выноса, а. alluvial

fan; alluvial cone; detrital fan; fan; debris cone н. Schuttkegel m,

Schuttfächer m, Schwemmkegel m, Schuttfächer m, End-

schwemmkegel m — 1) Форма рельєфó, óтворена наêопи-

ченням пóхêоãо óламêовоãо матеріалó, відêладеноãо пос-

тійним або тимчасовим водотоêом біля нижньоãо êінця

ярó, балêи або долини, де відбóвається різêе зменшення

сили потоêó. Має виãляд плосêоãо напівêонóса, яêий по-

вернений вершиною проти течії водотоêó. Особливо ве-

лиêі К.в. óтворюються при виході ãірсьêих ріê на рівнинó.

2) Уламêовий матеріал, яêий відêладається ó формі віяла,

напр., алювіальний êонóс виносó.

КОНУС ПIДОШОВНОЇ ВОДИ (ВЕРХНЬОГО ГАЗУ),

-а, -…, ч. * р. êонóс подошвенной воды (верхнеãо ãаза); а. wa-

ter cone (gas cone); н. Sohlenwasserkegel m, Liegendwasserko-

nus m, Kegel des Gaskappengases n — поверхня водонафто-

воãо (ãазонафтовоãо) êонтаêтó ó виãлядi ãорба (западини)

бiля свердловини при вiдбиранні нафти iз однорiдноãо

пласта ó водонафтовiй (ãазонафтовiй) зонi поêладó.

КОНУС РОЗБРИЗКУВАННЯ, -а, -…, ч. * р. êонóс раз-

брызãивания, а. spatter cone, н. Sprühkegel m, Vulkankegel m

— невисоêий паãорб з êрóтими схилами або маленьêий

ãорб, яêий сêладається з матеріалó фонтанó лави.

КОНУС-СЕПАРАТОР (КОНУС УАНСА), -…-а, ч. (-а,

-…, ч.) * р. êонóс-сепаратор (êонóс Уанса), а. cone-separator,

н. Konusscheider m — апарат для збаãачення ê.ê., переваж-

но вóãілля, ó піщаній або піщано-ãлинистій сóспензії. Для

підтримання частиноê обважнювача ó зависломó стані

проводиться повільне перемішóвання сóспензії. Виванта-

ження леãêоãо продóêтó, що спливає, провадиться через

зливний поріã, а осілоãо важêоãо продóêтó — через шлю-

зовий пристрій. О.А.Золотêо.

КОНФУЗОР, -а, ч. * р. êонфóзор; а. confuser, contractor, re-

ducer; н. Konfusor m — напірна трóба, що звóжóється за

течією. Рóх рідин ó êонфóзорі сóпроводжóється збільше-

нням швидêості і падінням тисêó. Опір êонфóзора при рі-

вних ãеометричних співвідношеннях завжди менший, ніж

ó дифóзорі.

КОНЦЕНТРАТ, -ó, ч. * р. êонцентрат, а. concentrate, н.

Anreicherungsprodukt n, Konzentrat n — основний продóêт

збаãачення êорисних êопалин, в яêомó вміст цінноãо êом-

понента вищий, ніж ó вихідній ãірничій масі, що надходить

на збаãачення. Розрізняють первинний (чорновий) К., що

часто містить деê. цінних мінералів (т.зв. êолеêтивний К.),

напр., шліхи — важêó фраêцію розсипних родовищ, в яêій

êонцентрóються мінерали титанó, цирêонію, заліза, олова,

золота. Первинний (чорновий) К, піддають операції до-

водêи з метою отримання êінцевих продóêтів — êондиці-

йних К.(чистових К.), що відповідають стандартним ви-

моãам або техн. óмовам. О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий.

КОНЦЕНТРАТОМІР, -а, ч. * р. êонцентратомер; а. con-

centration meter; н. Konzentratmesser m — прилад для визна-

чення êонцентрації сóспензії або масової частêи завислих

частиноê ó сóспензії.

КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ ГОРИЗОНТ, -оãо, -ó, ч. * р. êон-

центрационный ãоризонт, а. producing horizon, main loading

horizon н. fördernder Horizont m — ãоризонт ó шахті,

êар’єрі, де наêопичóється êорисна êопалина з інших рівнів

(поверхів, ãоризонтів). У êар’єрі К.ã. влаштовóють при

êомбінованомó êар’єрномó транспорті в схемах циêлі-

чно-потоêової технолоãії розробêи сêельних порід і рóд при

ãлибині êар’єра понад 80-100 м. На К.ã. розташовóють ãро-

хоти і дробарêи. Кроê періодичноãо перенесення К.ã. на

êар’єрах становить 60-80 м. Див. таêож ãоризонт ãірничий.

КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ СТІЛ, -оãо, -а, ч. * р. êонцентра-

ционный стол, а. concentrator, concentrating table; н. Konzen-

trationsherd m, Herd m — апарат для ãравітаційноãо збаãа-

чення êорисних êопалин ó потоці води, що тече по похилій

поверхні, яêа êоливається та на яêій створюються поз-

довжні жолобêи з метою наêопичення і транспортóвання

зерен важêих мінералів. К.с. виêористовóють для збаãачен-

ня рóд рідêісних, блаãородних і чорних металів (êрóпністю

3-0,1 мм) і вóãілля (0,074-13 мм) ãóстиною в межах

1200-15600 êã/м

. К.с. з нерóхомою прямоêóтною деêою і

КОН — КОН 568

періодичним розвантаженням (вашãерди) відомі тисячі

роêів. У ваннерів і

êрóãлих К.с., яêі

з’явилися пізніше, за

рахóноê повільноãо

переміщення деêи

розвантаження важ-

êих частиноê здійсн-

ювалося постійно. У

сóчасних К.с. деêи зді-

йснюють майже ãори-

зонтальний

асиметричний

зворотно-постóпаль-

ний рóх, що забезпе-

чóє розпóшення шарó

частиноê і їх транс-

портóвання. Внас-

лідоê зносó верх. шарó

зерен потоêом рідини

óпопереê деêи і транс-

портóвання нижньо-

ãо шарó (де

êонцентрóються

важêі частинêи)

вздовж деêи óтво-

рюється віяло зерен матеріалó різної ãóстини (êрóпності),

що дозволяє збирати частинêи однаêової ãóстини в різні

приймачі. Форма деêи близьêа до паралелоãрама, площа її

7-8 м

. Деêи забезпечені нарифленням, що óтворює дрібні

êанали, напрям яêих близьêий до напрямó переносó важ-

êих частиноê. Частота êоливань деê 4-7 Гц, амплітóда 6-30

мм. Кóт поперечноãо нахилó деê для тонêих продóêтів

1-2

, êрóпних — до 10

. Кóт повздовжньоãо нахилó

±0,2-0,5

. К.с. мають 1-6 деê, розташованих одна над

іншою. Продóêтивність êожної деêи на êрóпномó мате-

ріалі до 4 т/ãод, на тонêомó — до 0,2-0,5 т/ãод. Вміст

твердоãо êомпонента в живленні 15-40% (за масою), вит-

рата додатêової (змивної) води 1-2,5 м

/т. Яê правило, К.с.

виділяють êонцентрат, промпродóêти і хвости. О.А.Зо-

лотêо, В.С.Білецьêий.

КОНЦЕНТРАЦІЯ, -ії, ж. * р. êонцентрация; а. concentra-

tion; н. Konzentration f, Konzentrierung f — 1) Зосередження,

сêóпчення, насичення, об’єднання. 2) Величина, яêа

хараêтеризóє êільêість даноãо êомпонента ó баãатоêомпо-

нентній системі, середовищі, тобто відносна êільêість да-

ноãо êомпонента в ãомоãенній системі в об’ємномó, масо-

вомó або молярномó вимірах.

КОНЦЕНТРАЦIЯ ГIДРОСУМIШI, -ії, -…, ж. * р. êонцен-

трация ãидросмеси, а. concentration of slurry, н. Pulpengehalt

m, Pulpenanteil m, Trübengehalt m, Trübenanteil m — поêаз-

ниê, що хараêтеризóє вмiст твердоãо матерiалó ó певномó

об’ємі ãiдросóмiшi. Розрiзняють К. о б ’ є м н ó (вiдношен-

ня обсяãó твердоãо матерiалó, яêий транспортóється, до

вiдповiдноãо об’ємó ãiдросóмiшi) та м а с о в ó (те ж саме в

одиницях маси). Див. êонсистенція ãідросóміші.

КОНЦЕНТРАЦІЯ ГІРНИЧОГО ВИРОБНИЦТВА, -ії,

-…, ж. * р. êонцентрация ãорноãо производства, а. concen-

tration of mine production; н. Betriebszusammenfassung f —

зосередження виробництва на більших шахтах, рóдниêах,

êар’єрах, дільницях. Хараêтеризóється підвищенням

навантаження на очисний вибій, виїмêове поле, панель,

пласт, похилó виробêó і зростанням виробничої потóж-

ності шахт, рóдниêів, êар’єрів, збаãачóвальних фабриê.

К.ã.в. виãідна еêономічно і являє собою один з найважли-

віших напрямів підвищення ефеêтивності виробництва.

КОНЦЕНТРАЦІЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ, -ії, -…, ж. * р. êон-

центрация ãорных работ, а. concentration of mining opera-

tions, н. Konzentration f der Abbauarbeiten f pl — процес зо-

середження заданоãо видобóтêó êорисної êопалини в часі

(зменшення числа видобóвних змін і ãодин роботи) і в

просторі (зменшення числа виробничих дільниць, очис-

них вибоїв та ін.). К.ã.р. пов’язана з їх інтенсифіêацією.

К.ã.р. пов язана з êонцентрацією ãірничоãо виробництва.

КОНЦЕНТРАЦІЯ НАПРУЖЕНЬ, -ії, -…, ж. * р. êонцен-

трация напряжений, а. stress concentration; н. Spannungskon-

zentration f — збільшення інтенсивності напрóжень ó

ãірсьêих породах, яêі оточóють виробêó, внаслідоê пере-

розподілó напрóжень ó масиві підроблених порід.

КОНЦЕНТРАЦІЯ НА СТОЛАХ, -ії, -…, ж. * р. êонцент-

рация на столах, а. table concentration, н. Herdarbeit f, Sortie-

rung f auf Herden m pl — процес розділення сипóчої

сóміші мінеральних частиноê за їх ãóстиною в тонêомó

потоці води, яêа тече по нахиленій деці êонцентраційноãо

столó, що здійснює зворотно-постóпальний поздовжній

рóх. Область застосóвання: за êрóпністю матеріалó — 0,074

— 13 мм; за ãóстиною — 1 200-15 600 êã/м

. Див. êонцент-

раційний стіл.

КОНЦЕНТРАЦІЯ ПИЛУ, -ії, -…, ж. * р. êонцентрация

пыли, а. dust concentration, н. Staubkonzentration f — вміст

пилових частиноê в одиниці об’ємó повітря. Розрізняють

К.п. масовó (ваãовó) або ãравіметричнó, що визначається

масою частиноê пилó в одиниці об’ємó повітря і вим-

ірюється ó мã/м

, і числовó або êоніметричнó, що визна-

чається числом частиноê в одиниці об’ємó повітря і вим-

ірюється в частинêах на см

КОНЦЕНТРИ ГЕОХІМІЧНІ, -ів, -их, мн. * р. êонцентры

ãеохимичесêие, а. geochemical concentres, н. geochemische

Konzentren n pl

— розміщення

мінералів

êонцентричними

зонами навêоло

маãматичноãо

воãнища, яêе охолоджóється.

КОНЦЕСІЇ В ГІРНИЦТВІ, -ій, -…, мн. * р. êонцессии в

ãорном деле, а. mining concessions; н. Konzessionen f pl im

Bergbau m — óãоди, що дозволяють на певних óмовах зді-

йснювати пошóê, розвідêó і (або) еêсплóатацію родов. ê.ê.,

що належать державі (або місцевій владі). К. юридично

оформлюються шляхом óêладення êонтраêтів (óãод) про

надання прав, ліцензій, про здачó в орендó.

КОНХІТ, -ó, ч. * р. êонхит, а. conchite, н. Konchit m — мін-

ерал, пластинчастий араãоніт, яêий зóстрічається в чере-

пашêах нижчих орãанізмів, де óтворює перламóтровий

шар і(або) частинó сêелета. Див. араґоніт.

КОНЬЯКСЬКИЙ ЯРУС, -оãо, -ó, ч. * р. êоньяêсêий ярóс,

а. Coniacian, н. Coniacien n, Coniacium n, Emscherian n, Co-

niac(ian) n — третій знизó ярóс верхньоãо відділó êрейдової

системи, розташований вище тóронсьêоãо, але нижче сан-

тонсьêоãо ярóсів. Від назви м. Коньяê ó Франції.

Рис. Схема рóхó потоêó рідини похи-

лою нарифленою поверхнею.

Рис. Концентраційний стіл СКМ-1: 1

— приводний механізм; 2 — двиãóн; 3

— деêа; 4 — ролиêоопори; 5 — ре-

ãóлюючий ґвинт; 6 — жолоб для води;

7 — рифлі; 8 — завантажóвальний

жолоб.

Рис. Заãальний виãляд êонцентраційноãо столó: 1 —

опорна рама; 2 — деêа; 3 — жолоб; 4 — приймач.

569 КОО — КОО

КООРДИНАТИ, -т, мн. * р. êоординаты, а. coordinates; н.

Koordinaten f pl

— числа, величини, що визначають поло-

ження точêи ó просторі. У

ãеодезії

топоãрафії,

марêшейдерії

для визначення положення точоê земної поверхні і об’єм-

них êонтóрів родов. ê.ê. виêористовóються різні види К.:

ãеоãрафічні (астрономічні та ãеодезичні), ãеоцентричні,

полярні, біполярні, прямоêóтні (плосêі і просторові).

КООРДИНАТИ ГЕО-

ГРАФІЧНІ — êóтові

величини, яêі визна-

чають положення точ-

êи на поверхні рефе-

ренц-еліпсоїда відно-

сно еêватора і почат-

êовоãо меридіана. К.ã.

(рис. 1.) можóть бóти

ãеодезичними і астро-

номічними. Останні

задаються яê довãота і широта. Геоãрафічна широта (ϕ) —

êóт між прямовисною лінією в даній точці і площиною

еêватора. Відлічóється по обидва боêи від еêватора (від 0

до 90°). Розрізняють північнó і південнó широти. Гео-

ãрафічна довãота (λ) — двоãранний êóт між площинами

початêовоãо меридіана (0°) та меридіана даної точêи. Від-

лічóється по паралелях по обидва боêи від початêовоãо

меридіана від 0 до 180°. Нормальна висота Н

— відстань

по прямовисній лінії від поверхні êвазіãеоїда до даної точ-

êи. Величини ϕ і λ отримóють з астрономіч. спостере-

жень, Н

— на основі ãеом. нівелювання. У сх. півêóлі К.

ãеоãрафічні називають східними, ó західній — західними.

Площини земноãо еêватора і початêовоãо меридіана ста-

новлять системó К. ãеоãрафічних. За міжнар. початêовий

меридіан прийнято (1884) меридіан Гринвіцьêої астро-

номічної обсерваторії поблизó Лондона.

КООРДИНАТИ ГЕО-

ДЕЗИЧНІ (рис.2) —

три величини, дві з

яêих хараêтеризóють

напрямоê нормалі до

поверхні референц-елі-

псоїда в даній точці

просторó відносно

площини йоãо еêвато-

ра і початêовоãо мери-

діана, а третя є висо-

тою точêи над поверх-

нею êвазіãеоїда. К.ã.

обчислюються за ре-

зóльтатами ãеодезич-

них вимірювань з вра-

хóванням: розмірів ре-

ференц-еліпсоїда, йоãо

орієнтóвання в тілі Землі, êоординат пóнêтó, прийнятоãо

за вихідний (початêовий), і проеêціювання резóльтатів

вимірювання на поверхню референц-еліпсоїда. В Уêраїні,

êраїнах СНД діє «Система êоординат 1942 роêó» (прийня-

та 7 êвітня 1946 р). Яê референц-еліпсоїд прийнято еліпсоїд

Красовсьêоãо, де велиêа піввісь а = 6 378 245 м, стиснення

α = 1:298,3. К.ã. центра сиãналó А Пóлêовсьêої обсерва-

торії В = 59°46’15", 359 півн. широти, L = 30°19’28", 318

східн. довãоти від Гринвіча. Геодезичний азимóт із сиãна-

лó А в Пóлêово на пóнêт «Бóãри» дорівнює А = 121° 06’

42", 305. Висота ãеоїда над поверхнею референц-еліпсоїда в

Пóлêово Н

0 = 0 м. Висоти пóнêтів обчислюються від нóля

Кронштадтсьêоãо фóтштоêа в Балтійсьêій системі висот

(нормальні висоти). В системі К.ã. Уêраїни збережено

вихідні (початêові) дані цієї системи êоординат.

КООРДИНАТИ ГЕО-

ЦЕНТРИЧНІ (рис. 3):

широта Ф — êóт, óтво-

рений радіóсом-веêто-

ром Р, що з’єднóє центр

маси Землі О з даною

точêою М і площиною

ЕNE

1, перпендиêóляр-

ною до осі обертання

Землі; довãота L —

двоãранний êóт між

площинами ãеоцентрич.

меридіана даної точêи і

початêовим ãеоцентрич.

меридіаном.

КООРДИНАТИ ҐАУССА — див. Ґаóсса êоординати.

КООРДИНАТИ ПРЯ-

МОКУТНІ ПЛОСКІ

(рис. 4) — система êоор-

динат, в яêій сêладається

майже вся ãірнича ãрафі-

чна доêóментація; являє

собою дві взаємно пер-

пендиêóлярні прямі —

вісь абсцис X (ó ãеодезії

та марêшейдерії спрямо-

ванó вздовж осьовоãо ме-

ридіана) та вісь ординат

Y, яêі ділять площинó на чверті. Точêа перетинó осей є по-

чатêом êоординат. При сêладанні планів поверхні або ãі-

рничих виробоê поверхня земноãо референц-еліпсоїда розд-

іляється на зони (шестиãрадóсні або триãрадóсні), і êожна

зона розãортається в площинó. Для êожної зони óтво-

рюється самостійна система плосêих прямоêóтних êоор-

динат. При цьомó вісь X спрямовóють по осьовомó мери-

діанó, а вісь Y — по еêваторó. Планове положення точêи

визначається її абсцисою та ординатою.

КООРДИНАТИ ПРЯ-

МОКУТНІ ПРОСТО-

РОВІ (рис. 5) — систе-

мó п р о с т о р о в и х п

р я м о ê ó т н и х ã е о д

е з и ч н и х К. óтво-

рюють три осі з почат-

êом ó центрі еліпсоїда

О: вісь OZ співпадає з

полярною віссю елі-

псоїда; вісь ОХ розта-

шована на перетині

площини еêватора і

початêó меридіана

PNP

1; вісь ОУ — на пе-

ретині площин еêва-

тора і меридіана РКР1, що сêладає êóт 90° з площиною по-

чатêовоãо меридіана. Таêі К. широêо виêористовóють для

визначення положення точоê в êосміч. просторі. Плосêі

прямоêóтні ãеодезичні К. визначають положення заданих

точоê площини, на яêій відображена поверхня земноãо

еліпсоїда. При створенні топоãрафічних êарт в Уêраїні

застосовóють Ґаóсса-Крюãера проеêцію.

Рис. 1. Координати ãеоãрафічні.

Рис. 2. Геодезичні êоординати точêи

М: О — центр еліпсоїда; М — точêа

земної поверхні; М

1 — точêа перети-

нó нормалі з поверхнею еліпсоїда.

Рис. 3. Геоцентричні êоординати

точêи М.

Рис. 4. Координати плосêі пря-

моêóтні.

Рис. 5. Просторові прямоêóтні ãе-

одезичні êоординати точêи М.

КОО — КОП 570

КООРДИНАТИ ПО-

ЛЯРНІ — визначають

положення точоê

відносно фіêсованоãо в

деяêій точці О початêó

(полюса) і променя, що

виходить з ньоãо (по-

лярної осі). На площині

за полярнó вісь звичай-

но приймають лінію

OR, що з’єднóє дві точ-

êи, положення яêих заздaлеãідь визначене (рис. 6.). По-

лярними К. точêи М є полярний êóт a і полярний радіóс S.

КООРДИНАТИ БІПОЛЯРНІ — лінійні або êóтові вели-

чини, що визначають положення точêи М відносно двох

початêових точоê А і В. На площині ними є відстані S

1 і

S2; êóти β1 і β2; диреêційні êóти напрямів AM і ВМ.

В.В.Мирний.

КООРДИНАТНІ ЗОНИ, -их, зон, мн. * р. êоординатные

зоны, а. coordinate zones, grid zones, н. Koordinatenzonen f pl

— обмежені двома меридіанами частини земної поверхні,

êожна з яêих однаêово зображóється на площині в проеê-

ції Ґаóсса. Поверхня референц-еліпсоїда розділена мериді-

анами на 60 êоординатних зон шириною êожна за довãо-

тою 6°. Гринвіцьêий меридіан є êрайнім західним мериді-

аном першої зони, і нóмерація зон зростає з заходó на

схід. Довãота осьовоãо меридіана L° шестиãрадóсної зони

з номером N визначається за формóлою L° = 6N - 3. Кож-

на шестиãрадóсна зона óтворює самостійнó системó плос-

êих прямоêóтних êоординат. У межах однієї К.з. ордина-

ти можóть бóти позитивними (на схід від осьовоãо мериді-

ана) і неãативними (на захід від осьовоãо меридіана). Щоб

óниêнóти від’ємних значень ординати, до неї додають

500000 м і приписóють ліворóч номер êоординатної зони.

При топоãрафічних зйомêах масштабó 1:5000 і êрóпн-

іше, інженерно-ãеодезичних і марêшейдерсьêих роботах

застосовóються триãрадóсні êоординатні зони. Перша

шестиãрадóсна зона і перша триãрадóсна зона мають за-

ãальний осьовий меридіан з довãотою 3°. Довãота L° осьо-

воãо меридіана триãрадóсної зони з номером n визна-

чається за формóлою L° = 3n.

На стиêах К.з. берóться смóãи переêриття шириною Г

за довãотою (по 30

' в обидва боêи від Гринвіцьêоãо мери-

діана), ó яêій êоординати пóнêтів наводяться в двох сóмі-

жних зонах.

Переобчислення êоординат х і ó з однієї êоординатної

зони в іншó (сóсідню) виêонóється за спеціальними табли-

цями.

КООРДИНАЦІЙНЕ ЧИСЛО, -оãо, -а, с. * р. êоординаци-

онное число, а. coordination number, н. Koordinationszahl f —

êільêість атомів (йонів, молеêóл), найближчих до даноãо

атома (йона, молеêóли) в êристалі. В алмазі К.ч. дорівнює

4, в êам’яній солі — 6. К.ч. визначається природою і фор-

мою стрóêтóрних частиноê, хараêтером і спрямованістю

їх взаємодій, óмовою мінімóмó енерãії системи. Іноді зада-

ють К.ч. для дрóãої, третьої і т.д. êоординаційної сфери. В

аморфних тілах і рідинах К.ч. має тільêи статистичний

зміст.

КООРДИНАЦІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК, -оãо, -ó, ч. * р. êоорди-

национная связь, а. coordination bond, н. koordinative Bindung

f, Koordinationsbindung f — тип хімічноãо зв’язêó між моле-

êóлярними частинêами (зарядженими або нейтральни-

ми), в яêих звичайно немає неспарених елеêтронів. Одна з

частиноê є донором, дрóãа — аêцептором пари елеêтронів,

томó К.з. часто називають донорно-аêцепторним.

КООРДИНАЦІЯ, -ії, ж. * р. êоординация, а. coordination,

н. Koordinierung f — êристалохімічне поняття про співвід-

ношення стрóêтóрних одиниць (атомів, йонів) ó стрóêтóрі

мінералó. К. визначається природою і розмірами самих

стрóêтóрних одиниць і взаємодією між ними. Різні типи

К. можóть бóти представлені баãатоãранниêами (тетраед-

рами, оêтаедрами, êóбами, êóбооêтаедрами та ін.), яêі на-

зиваються êоординаційними поліедрами, і êоординаці-

йним числом — êільêістю найближчих стрóêтóрних оди-

ниць протилежноãо знаêа, яêі розміщóються навêоло

бóдь-яêої з них. У мінералах найбільш поширені êоорди-

наційні числа — 3, 4, 6, 8, 12.

КОПАЛИНА, -и, ж. * р. минерал, а. mineral, н. Mineral n

— стара óêр. назва мінералó.

КОПАЛЬНЯ, -і, ж. * р. êопь, рóдниê, приисê, а. placer,

field, mine; н. Bergwerk n, Grube f, Mine f, Bergbau m, Zeche f

— місце видобóтêó рóдних та нерóдних ê.ê. підземним або

відêритим способом. Гірничодобóвне підприємство, що

розробляє розсипні родов. рóд золота, платини, олова, до-

роãоцінних êаменів.

КОПЕР, -пра, ч. *

р. êопер, а. head-

gear, н. Fö rd erturm

m, Fördergerüst n —

1) Спорóда над

стовбóром шахти,

в яêій розміщóють

напрямні та роз-

вантажóвальні при-

строї для сêіпів і

êлітей, а в деяêих

— ще й підіймальнó

машинó. Баштовий

К. призначено для

розміщення óстат-

êóвання баãатоêа-

натної підйомної óстановêи. Останній спорóджóють з мо-

нолітноãо залізобетонó, а таêож зі збірних залізобетонних

та сталевих êонстрóêцій. Важливими вимоãами при спо-

рóдженні К. є додержання форми і розмірів, вертиêаль-

ності башти, напрямних та відхиляючих шêівів і ін. Додер-

жання цих параметрів êонтролюється марêшейдерсьêою

слóжбою. 2) Установêа, яêою підтримóють і направляють

палебійне óстатêóвання, палі. 3) Установêа для дроблення

металевоãо брóхтó, брил мартенівсьêоãо шлаêó тощо. 4)

Пристрій для випробóвання матеріалів на óдарнó

міцність.

Рис. 6. Координати точêи М на

площині: а — полярні; б — біполярні.

Копри шахти “Красноармійсьêа-Західна

№ 1”. Донбас.

Рис. Копри для одноêанатноãо підйомó: а — шатровий; б — чо-

тиристійêовий; в — А-подібний (1 — станоê; 2 — підшêівний

майданчиê; 3 — êосяê).