Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

531 КОЕ — КОЕ

лоãо промивання з області пласта, зайнятої робочим

аґентом (водою, ãазом), до початêовоãо вмістó нафти в

цій же області (зразêó породи).

КОЕФІЦІЄНТ ВИТРАТИ ОТВОРУ АБО НАСАДКИ µ

АБО µН, -а, -…, ч. * р. êоэффициент расхода отверстия

или насадêи, µ0 или µн; а. discharge coefficient of a hole or a

flow nozzle, M

h or Mn; н. Durchflussfaktor m der Öffnung f oder

des Aufsatzes µ0 oder µн — безрозмірний êоефіцієнт, яêий

входить ó формóлó для витрати Q0 ó випадêó витіêання

рідини з отворó в тонêій стінці або із насадêи. Для отворó

; для насадêи , де S

н — площа прохідноãо перерізó отворó і насадêи; g — при-

сêорення вільноãо падіння; ; p0 — надлиш-

êовий тисê над вільною поверхнею рідини; Н — напір над

центром ваãи отворó або насадêи (ãеометричний напір); ρ

— ãóстина рідини. При витіêанні під рівень із отворó

, де ∆H — різниця напорів ó верхньомó

(Н

в) й нижньомó (Нн) б’єфах; ∆H = Нв - Нн . Коефіцієнт µ0

враховóє стисê стрóменя й втрати напорó; êоефіцієнт µн —

тільêи втрати напорó. Для êвадратичної ділянêи опорó

(при достатньо велиêих числах Рейнольдса) µ

0 і µн залежать

тільêи від ãеометричної форми потоêó. В.С.Бойêо.

КОЕФІЦІЄНТ ВНУТРІШНЬОГО ТЕРТЯ СИПКОЇ ПО-

РОДИ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент внóтреннеãо трения

сыпóчей породы, а. coefficient of internal friction of loose rock, н.

Koeffizient m der inneren Reibung f des Lockergesteines n — ве-

личина що статистично хараêтеризóє тертя між êонтаêтó-

ючими частинêами всередині маси сипêої породи.

КОЕФІЦІЄНТ ВТРАТИ НАПОРУ ПРОСТОГО КОРОТ-

КОГО ТРУБОПРОВОДУ µ

Т. -а, -…, ч. * р. êоэффициент

потери напора простоãо êоротêоãо трóбопровода; а. head

loss coefficient of an ordinary short pipeline; н. Druckverlust-

faktor m der einfachen kurzen Rohrleitung f — безрозмірний

êоефіцієнт, яêий входить ó формóлó для витрати Q

т ó ви-

падêó простоãо êоротêоãо (довжиною l) трóбопроводó

постійноãо діаметра d, тобто , де Sт —

площа поперечноãо перерізó трóбопроводó; g — присêо-

рення вільноãо падіння; Н — напір на трóбопроводі (при

витіêанні в атмосферó): ; µт

враховóє втрати напорó по довжині трóбопроводó (λ⋅l/d), а

таêож ó місцевих опорах ; λ — êоефіцієнт ãідравл-

ічноãо тертя; ξ — êоефіцієнт опорó або втрат напорó.

КОЕФІЦІЄНТ ВУГЛЕНОСНОСТІ, -а, -і, ч. — Див. вóã-

леносність.

КОЕФІЦІЄНТ В’ЯЗКОСТІ ДИНАМІЧНИЙ,

-а, -…, -оãо,

р.

êоэффициент вязêости динамичесêий (или êоэффици-

ент молеêóлярной (физичесêой) вязêости;

а.

viscosity dynamic

coefficient (or molecular (physical) viscosity coefficient);

н.

dyna-

mischer Viskositätskoeffizient

— 1) Відношення поздовж-

ньої дотичної напрóãи τ внóтрішньоãо тертя при прямол-

інійномó рóсі рідини до ґрадієнта швидêості по нор-

малі до напрямó рóхó. 2) Коефіцієнт пропорційності в

рівнянні Ньютона: . Одиницею вимірó в сис-

темі CGS є пóаз (П), в системі СІ — пасêаль-сеêóнда

(Па·с). 1 П=1 (дин·с)/см

; 1 сП=1 мПа·с.

КОЕФІЦІЄНТ В’ЯЗКОСТІ КІНЕМАТИЧНИЙ (КІНЕ-

МАТИЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ МОЛЕКУЛЯРНОЇ (ФІЗИ-

ЧНОЇ) В’ЯЗКОСТІ), -а, -ості, -оãо, ч. (-оãо, -а, -…, ч.) *

р. êоэффициент вязêости êинематичесêий (или) êинемати-

чесêий êоэффициент молеêóлярной (физичесêой) вязêости;

а. viscosity kinematic coefficient or kinematic coefficient of molec-

ular(physical) viscosity; н. kinematischer Viskositätskoeffizient m

— відношення динамічноãо êоефіцієнта в’язêості µ до

ãóстини рідини ρ: v=µ/ρ, м

/с. Величина залежить тільêи

від фізичних властивостей рідини й температóри і не зале-

жить від óмов її рóхó. Одиницею в системі CGS є стоêс

(Ст), в системі СІ — êвадратний метр на сеêóндó (м

/с); 1

Ст = 10

-4

/с.

КОЕФІЦІЄНТ В’ЯЗКОСТІ СТРУКТУРНИЙ (КО-

ЕФІЦІЄНТ СТРУКТУРНОЇ В’ЯЗКОСТІ), -ості, -…, -а,

ч. (-а, -…, ч.) * р. êоэффициент вязêости стрóêтóрный (êо-

эффициент стрóêтóрной вязêости), а. viscosity structural co-

efficient (structural viscosity coefficient), н. Strukturviskositätsko-

effizient m (Faktor m der Strukturviskosität f) — перевищення

динамічної в’язêості золю над ньютонівсьêою в’язêістю

або ж різниця між динамічними êоефіцієнтами в’язêості ó

випадêó малих і дóже велиêих ґрадієнтів швидêості; при-

чиною змін динамічноãо êоефіцієнта в’язêості зі зміною

ґрадієнта швидêості є óтворення внóтрішніх стрóêтóр.

КОЕФІЦІЄНТ ГАЗОВИЛУЧЕННЯ ІЗ ГАЗОВОГО

ПЛАСТА, -а, -…, ч.

— Див.

ãазовилóчення із ãазовоãо плас-

та

КОЕФІЦІЄНТ ГАЗОНАСИЧЕНОСТІ ГІРСЬКИХ ПО-

РІД, -а, -…, ч. — Див. ãазонасиченість ãірсьêих порід, ãа-

зоносність ãірсьêих порід.

КОЕФІЦІЄНТ ГІДРАВЛІЧНОГО ТЕРТЯ (КО-

ЕФІЦІЄНТ ДАРСІ) λ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент

ãидравличесêоãо трения (êоэффициент Дарси) λ; а. viscosity

structural coefficient (structural viscosity coefficient), н. Struktur-

viskositätskoeffizient m (Faktor m der Strukturviskosität f) —

безрозмірний êоефіцієнт пропорційності ó формóлі

Дарсі-Вейсбаха, яêий залежить ó заãальномó випадêó

тільêи від відносної шорстêості стіноê рóсла ∆ і від числа

Рейнольдса Re.

Для ламінарноãо рóхó ó трóбі êрóãлоãо перерізó:

При розрахóнêó об’ємних ãідроприводів застосовóють формóлó

де А = 75 для сталевих трóб та А = 150 для ãнóчêих шланãів.

При рóсі ó тóрбóлентномó режимі êоефіцієнт λ, яêий залежить

ó заãальномó випадêó від числа Рейнольдса Re та відносної шорс-

тêості (∆ — еêвівалентна шорстêість) визначають за емп-

іричними формóлами: для області ãідравлічно ãладêих трóб

(3000d/∆ < Re < 20 d/∆ )

або

для перехідної області (20d/∆ < Re < 500 d/∆ ) — за формóлою

2gH

зв

2gH

зв

ρg

------ H+=

2g∆H=

2gH=

1 ξλld⁄+

i1=

∑







05,–

i1=

∑







------

τµ

------

-------

∆ d⁄

1,8 lg Re 1,5–()

--------------------------------------------

(формóла Канаêова)=

0,3164

0,25

-----------------

(формóла Блазіóса);=

КОЕ — КОЕ 532

Кольбрóêа-Уайта

або за óніверсальною формóлою Альтшóля

ó êвадратичній області (ãідравлічно шорстêих трóб) — за формó-

лою Ніêóрадзе

або за формóлою Шифрінсона

Ю.Г.Світлий.

КОЕФІЦІЄНТ ДАРСІ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент Дарси;

а. Darcy’s coefficient (factor), Darcy-Faktor, н. Darcy-Beiwert

m — Див. êоефіцієнт ãідравлічноãо тертя.

КОЕФІЦІЄНТ ДИФУЗІЇ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент

диффóзии; а. diffusion coefficient; н. Diffusionskoeffizient m —

величина D, визначена першим заêоном Фіêа, чисельно

дорівнює êільêості дифóндованої речовини через одини-

цю площі за одиницю часó, êоли на одиницю довжини

припадає однаêова зміна êонцентрацій.

КОЕФІЦІЄНТ ДОБУВАННЯ (ВИЛУЧЕННЯ) КІЛЬ-

КОСТІ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент извлечения êоличест-

ва, а. ratio of extracted minerals to balance reserves — відно-

шення êільêості добóтої êорисної êопалини з домішаною

до неї породою Д (т, м

) до êільêості поãашених при видо-

бóтêó балансових запасів Б (т, м

), kК = Д/Б.

КОЕФІЦІЄНТ ДОБУВАННЯ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ

З НАДР (kН), -а, -…, ч. * р. êоэффициент извлечения по-

лезноãо исêопаемоãо из недр, а. extraction coefficient of miner-

als from entrails, н. Koeffizient m der Gewinnung f des nutzbaren

Minerals n aus dem Erdinneren n — 1). При розробці рóдних

родовищ та родовищ ãірничо-хімічної сировини — добó-

тоê êоефіцієнта добóвання (вилóчення) êільêості k

К = Д/Б

на êоефіцієнт зміни яêості êорисної êопалини kя=a/c, де а і

с — вміст êорисноãо êомпонента в добóтій êорисній êопа-

лині і поãашених балансових запасах (%, êã/т, êã/м

, ã/т, ã/

). Тобто kн=kя·kê. Для êорисних êопалин, яêість яêих ха-

раêтеризóється не тільêи вмістом êорисноãо êомпонента,

н визначається з óрахóванням вартості одиниці (т, м

) до-

бóтої êорисної êопалини ЦД до вартості одиниці (т, м

) ба-

лансових запасів, що поãашаються при розробці Ц

Б, тобто

êн=Д·ЦД/Б·ЦБ.

2). При розробці вóãільних родовищ kн визначається

виразом k

н=Д(100–АВ)/Б(100–АЗ), де Д — видобóтоê вóãі-

лля, т, Б — поãашені балансові запаси, т; АВ, АЗ — золь-

ність відповідно добóтоãо вóãілля та поãашених балансо-

вих запасів, %.

Коефіцієнт k

н може бóти таêож визначений яê відн-

ошення видобóтêó вóãілля за даними марêшейдерсьêоãо

вимірó до поãашених балансових запасів.

КОЕФІЦІЄНТ ДОДАТКОВОГО ФІЛЬТРАЦІЙНОГО

ОПОРУ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент дополнительноãо

фильтрационноãо сопротивления; а. factor of additional filtra-

tion resistance; н. Zusatzfiltrationswiderstandsindex m — пара-

метр, яêий враховóє збiльшення фiльтрацiйноãо опорó

внаслідоê порóшення плосêорадiальностi потоêó ó при-

вибiйнiй зонi при припливi флюїдó до свердловини ãiдроди-

намiчно недосêоналої.

КОЕФIЦIЄНТ ДОСКОНАЛОСТI СВЕРДЛОВИНИ, -а,

-…, ч. * р. êоэффициент совершенства сêважины; а. factor of

well perfection; н. Vollkommenheitsfaktor m des Bohrlochs n —

вiдношення дебiтó свердловини ãiдродинамiчно недосêоналої

до дебiтó свердловини ãiдродинамiчно досêоналої.

КОЕФІЦІЄНТ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ДІЮЧОГО ФОНДУ

СВЕРДЛОВИН, -а, -…, ч. * р. êоэффициент эêсплóата-

ции действóющеãо фонда сêважин; а. exploitation coefficient

of producing well stock; н. Ausbeutungsfaktor m des wirkenden

Bohrlochfonds m — поêазниê, що хараêтеризóє рівень

виêористання діючоãо фондó свердловин ó часі:

де Т

р — êільêість ãодин роботи (чиста еêсплóатація та на-

êопичення рідини) свердловин ó процесі еêсплóатації; Т

ê.д

— êалендарний час перебóвання свердловин діючоãо фон-

дó в еêсплóатації; Тс.м.р , Тс.м.д — відповідно êільêість сверд-

ловино-місяців, відроблених та перебóвання в еêсплóата-

ції, діючоãо фондó.

КОЕФІЦІЄНТ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СВЕРДЛОВИН, -а, -…,

ч. * р. êоэффициент эêсплóатации сêважин; а. well exploita-

tion coefficient; н. Ausbeutungsfaktor m der Bohrlöcher n pl —

поêазниê, що хараêтеризóє рівень виêористання діючих

свердловин ó часі:

де Т

с.м.р — êільêість свердловино-місяців, відпрацьованих

(еêсплóатація) діючим фондом свердловин; Т

с.м.д —

êільêість свердловино-місяців, що числились ó діючомó

фонді; Тр — êільêість ãодин роботи (еêсплóатація та наêо-

пичення) свердловин ó процесі еêсплóатації; Т

ê.д —

êільêість ãодин перебóвання свердловин діючоãо фондó в

еêсплóатації.

КОЕФІЦІЄНТ ЕКСТЕНСИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ

ПАРКУ БУРОВИХ УСТАНОВОК, -а, -…, ч. * р. êоэффи-

циент эêстенсивноãо использования парêа бóровых óстано-

воê; а. coefficient of extensive usage of drilling rigs; н. Koeffizient

m der extensiven Ausnutzung f des Bohranlagenparks m — по-

êазниê, що хараêтеризóє стóпінь виробничоãо виêо-

ристання бóрових óстановоê (БУ) на основних роботах

де Т

б , Тêр , Тв — êалендарний час перебóвання БУ

відповідно в процесі бóріння, êріплення, випробóвання; Т —

êалендарний час БУ в ãосподарстві, тобто в бóрінні,

êріпленні, випробóванні, монтажі, демонтажі, пересó-

ванні, ремонті, резерві.

КОЕФIЦIЄНТИ ЕКСТЕНСИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ

СВЕРДЛОВИН, -а, ..., ч. * р. êоэффициенты эêстенсив-

ноãо использования сêважин; а. factor of extensive well

exploitation ; н. Koeffizient m der extensiven Ausnutzung f der

Bohrlöcher n pl — планові і обліêові еêономічні поêазниêи

повноти залóчення існóючоãо еêсплóатаційноãо (діючоãо і

недіючоãо) фондó свердловин ó часі для видобóвання на-

фти і ãазó:

а) êоефіцієнт виêористання свердловин — відношення

сóмарноãо часó роботи свердловин до сóмарноãо часó еêс-

плóатаційноãо фондó

------- 2 l g

∆

3,7d

-----------

2,51

Re λ

--------------+





–=

λ 0,11

∆

---

-------+





0,25

2lg

∆

---

1,14+





-------------------------------------

λ 0,11

∆

---





0,25

ê.д

----------

або k

с.м.р

с.м.д

--------------

,==

с.м.р

с.м.д

--------------

або K

ê.д

----------

,==

е.б.ó

êр

----------------------------------

----

;

533 КОЕ — КОЕ

б) êоефіцієнт еêсплóатації свердловин — відношення

сóмарноãо часó роботи свердловин до сóмарноãо êалендар-

ноãо часó за діючим фондом свердловин

де tв — сóмарний час роботи діючих свердловин, тобто

відпрацьований час, протяãом яêоãо свердловини давали

продóêцію (час тривалості наêопичення при періодичній

еêсплóатації зараховóється до робочоãо часó); t

е — сóмар-

ний êалендарний час, протяãом яêоãо свердловини нале-

жали до еêсплóатаційноãо фондó (ó дії і бездії); tд — сóмар-

ний êалендарний фонд часó діючих свердловин. При цьо-

мó час виражається ó свердловино-місяцях (свердлови-

но-днях чи свердловино-ãодинах). Свердловино-місяць

— це óмовна одиниця вимірó часó роботи і простоювань,

що дорівнює 720 свердловино-ãодинам, або 30 свердлови-

но-добам. В.С.Бойêо.

КОЕФІЦІЄНТ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕГАЗАЦІЇ, -а, -…, ч.

* р. êоэффициент эффеêтивности деãазации, а. degassing

efficiency factor, н. Koeffizient m der Gasabsaugungseffektivität

f — відношення зниження баãатометановості (метано-

вості) виробоê при здійсненні деãазації до їхньої

баãатометановості (метановості) без деãазації. Розрізн-

яють К.е.д.: оêремоãо джерела ãазó, виробленоãо просторó,

ó межах виїмêової дільниці і шахти (êрила, блоêó, виїмêової

дільниці, оêремої виробêи).

КОЕФIЦIЄНТ ЗАВОДНЕННЯ, -а, …, ч. * р. êоэффици-

ент заводнения; а. water encroachment factor, н. Flutfaktor m

— відношення об’ємó промитої частини пóстотноãо про-

сторó продóêтивноãо пласта, охопленоãо процесом виті-

снення, до заãальноãо об’ємó пóстот цьоãо просторó, по-

чатêово насиченоãо нафтою.

КОЕФIЦIЄНТ ЗАЛИШКОВОЇ НАФТОНАСИЧЕНОСТІ

(ГАЗОНАСИЧЕНОСТІ), -а, …, (…), ч. * р. êоэффициент

остаточной нефтенасыщенности (ãазонасыщенности); а.

residual oil saturation (gas saturation) factor; н. Koeffizient m der

restlichen Erdölsättigung f (Erdgassättigung f) — ãранично

нижня значина êоефіцієнта насиченості пóстотноãо про-

сторó даною фазою, при яêій можливий рóх цієї фази.

КОЕФІЦІЄНТ ЗАРЯДЖАННЯ, -а, -…, ч. * р. êоэффици-

ент заряжания, а. charging coefficient, н. Ladungskoeffizient m

— безрозмірна величина, яêа хараêтеризóє стóпінь запов-

нення шпóрó, свердловини, êамери ВР. Визначається відн-

ошенням об’ємó (або довжини) зарядó ВР до об’ємó (або

довжини) зарядної êамери (частини шпóрó чи свердлови-

ни). Зниження К.з. шляхом створення повітряних порож-

нин чи проміжêів зменшóє ближню і збільшóє заãальнó

(ãлибиннó) дію вибóхó ВР з висоêою швидêістю детонації.

КОЕФІЦІЄНТ ЗАТЯЖКИ ПОКРІВЛІ, -а, -…, ч. * р. êо-

эффициент затяжêи êровли, а. roof lagging factor, н. Koeffizi-

ent m der Firstenverschalung f — відношення площі

переêриття êріплення (площі верхняêів, затяжêи) ó виробці

до заãальної площі поêрівлі, що підтримóється êріпленням.

КОЕФІЦІЄНТ ЗЕМНОГО ЗАЛОМЛЕННЯ, -а, -…, ч. *

р. êоэффициент земноãо преломления, а. coefficient of earthly

refraction, н. Refraktionkoeffizient m — відношення радіóса

Землі до радіóса рефраêційної êривої, óтвореної проме-

нем візóвання, виêривленим ó приземномó шарі атмосфе-

ри. Приблизно К.з.п. дорівнює 0,14-0,16; враховóється в

триãонометричномó (ãеодезичномó) нівелюванні.

КОЕФIЦIЄНТ ЗМІНИ ДЕБІТУ СВЕРДЛОВИНИ, -а, …,

ч. (êоефіцієнт; від франц. dйbit — збóт, витрачання) * р.

êоэффициент изменения дебита сêважины; а. change factor

of the well debit rate; н. Förder(raten)änderungskoeffizient m —

відношення середньодобових дебітів за попередній (Q

0) і

настóпний (Q1) місяці:

К.з.д.с. хараêтеризóє змінó середньодобових дебітів сверд-

ловин за місяць; розраховóється для перехідноãо фондó

свердловин для родовищ, що працюють на режимі розчине-

ноãо ãазó, на основі даних проеêта розробêи і êривих про-

дóêтивності свердловин за фаêтичними даними минóлих

роêів еêсплóатації; виêористовóється для визначення êо-

ефіцієнта êратності видобóтêó нафти. В.С.Бойêо.

КОЕФІЦІЄНТ ЗМІНИ ЯКОСТІ, -а, -…, ч. * р. êоэффици-

ент изменения êачества, а. quality change coefficient, н. Koef-

fizient m der Qualitätsänderung f

— величина яêісної хараê-

теристиêи добóтої

êорисної êопалини

і поãашених балансо-

вих запасів. Для рóдних родовищ і родовищ ãірничо-хім-

ічної сировини К.з.я. виражається відношенням k

a/c

, де

— вміст

êорисноãо êомпонента

в добóтій

êорисній

êопа-

лині

і поãашених балансових запасах (%, êã/т, êã/м

, ã/т, ã/

). Для вóãільних родовищ ,

де і зольність балансових запасів і добóтоãо

вóãі-

лля

відповідно, %. Для сланцевих родовищ k

= Т

/Т

, де Т

і Т

— теплота зãоряння балансових запасів і добóтоãо

сланцю

, Дж/êã. К.з.я. може таêож виражатися відноше-

нням валових цінностей 1 т добóтої

êорисної êопалини

до 1

т балансових запасів.

КОЕФІЦІЄНТ ЗМІННОСТІ РОБОТИ БРИГАД ПО РЕ-

МОНТУ СВЕРДЛОВИН, -а, -…, ч. * р. êоэффициент

сменности работы бриãад по ремонтó сêважин; а. coefficient

of workover crew shifting; н. Koeffizient m der Arbeit f in Schich-

ten f pl der Bohrlochreparaturbrigaden f pl — êоефіцієнт, що

визначається за формóлою:

де N

i — êільêість бриãад, яêi працюють в однó, двi i три

змiни; Ci — êільêість змiн (одна, двi i три змiни); i =1; 2; 3.

Цілодобова робота дає змоãó зменшити витрати на облад-

нання, сêоротити тривалiсть ремонтó, виêлючити необ-

хiднiсть пiдняття iнстрóментó i переêриття свердловини

пiсля заêiнчення денної роботи. Разом з тим відомо, що

ефеêтивнiсть нiчних робiт є дещо нижчою від денних

(приблизно на 10%), а оêремi роботи (напр., очiêóвання

затвердiння цементноãо розчинó) можна приóрочити до

нiчноãо часó. В.С.Бойêо.

КОЕФІЦІЄНТ ІНЖЕКЦІЇ, -а, -…, ч. — Див. інжеêтор.

КОЕФІЦІЄНТ ІНТЕНСИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ

ПАРКУ БУРОВИХ УСТАНОВОК (УСТАТКУВАНЬ), -а,

-…, ч. * р. êоэффициент интенсивноãо использования парêа

бóровых óстановоê; а. intensive utilization rate of active drilling

rigs; н. Koeffizient m der intensiven Ausnutzung f des Bohranla-

genparks m — поêазниê, що хараêтеризóє рівень виêорис-

тання потенційної потóжності бóрових óстановоê (БУ):

де Q

б — плановий (фаêтичний) обсяã бóріння; Qб маêс —

маêсимальний обсяã бóріння при даних óмовах; Vê — пла-

нова (фаêтична) êомерційна швидêість бóріння; V

m —

технічна (нормативна) швидêість бóріння. В.С.Бойêо.

----

;

------

100 A

–()100 A

–()⁄=

⋅

∑

-----------------------=

і.б

б.маêс

------------------

--------

,==

КОЕ — КОЕ 534

КОЕФІЦІЄНТ ІНТЕНСИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ

СВЕРДЛОВИН, -а, -…, ч. * р. êоэффициент интенсивноãо

использования сêважин; а. intensive utilization rate of wells; н.

Koeffizient m der intensiven Sondenausnutzung f — поêазниê,

що хараêтеризóє напрóженість виêористання нафтопро-

мисловоãо обладнання яê відношення фаêтичноãо видо-

бóтêó нафти (ãазó) за певний період часó Q

ф до розрахóн-

êовоãо (режимноãо, плановоãо) Qр: ki = Qф/Qр. В.С.Бойêо.

КОЕФІЦІЄНТ КІНЦЕВОГО НАФТОВИЛУЧЕННЯ

(НАФТОВІДДАЧІ) ФАКТИЧНИЙ, -а, -…, ч. * р.

êоэффициент êонечноãо извлечения нефти (нефтеотдачи)

фаêтичесêий; а. actual ultimate oil recovery factor; н. tatsächli-

cher Koeffizient m der Rest(erd)ölgewinnung f — êоефіцієнт

êінцевоãо нафтовилóчення, досяãнóтий по пластó (поêла-

дó, еêсплóатаційномó об’єêтó), розробêа яêоãо завершена.

КОЕФІЦІЄНТ (ФАКТОР) КОВЗАННЯ, -а, -…, ч. —

Див. êовзання фаêтор (êоефіцієнт).

КОЕФІЦІЄНТ КОНДЕНСАТОВІДДАЧІ РОЗРАХУН-

КОВИЙ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент êонденсатоотдачи

рассчетный; а. design condensate recovery index; н. Berechnun-

gskoeffizient m der Kondensatabgabe f — відношення сóмар-

ноãо видобóтêó êонденсатó з пласта до êінця розробêи,

розрахованоãо за êривими диференціальної êонденсації

пластової системи, до потенціальних (балансових) запа-

сів.

КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ (К.К.Д.) ВИБУХУ, -а,

-…, ч. * р. êоэффициент полезноãо действия (К.П.Д.) взры-

ва, а. efficiency of explosion, н. Explosionswirkungsgrad m,

Nutzeffekt m der Explosion f — число, що вêазóє, яêа частêа

всієї енерãії вибóхó витрачається на певний резóльтат (на-

пр., на подрібнення породи, на виêид породи і т.і.).

КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ ЗАГАЛЬНИЙ (ГІДРО-

ПРИВОДА, ПНЕВМОПРИВОДА, ГІДРОПРИСТРОЮ,

ПНЕВМОПРИСТРОЮ), -а, -…, ч. * р. êоэффициент по-

лезноãо действия (ãидропривода, пневмопривода, ãидроóст-

ройства, пневмоóстройства) общий; общий К.П.Д.; а. over-

all efficiency (of hydraulic drive, pneumatic (air) drive, hydraulic

device, pneumatic device); н. Gesamtwirkungsgrad m (des hy-

draulischen, pneumatischen Getriebes n, der hydraulischen,

pneumatischen Vorrichtung f) — êоефіцієнт êорисної дії, яêий

враховóє всі втрати енерãії ãідропривода (пневмопривода,

ãідропристрою, пневмопристрою).

КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ (К.К.Д.) МЕХАНІ-

ЧНИЙ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент полезноãо действия

(К.П.Д.) механичесêий; а. mechanical efficiency; н. mechani-

scher Wirkungsgrad m — відношення різниці потóжності

Р, споживаної насосом, і втрат механічної потóжності P

(внаслідоê тертя ó підшипниêових опорах та óщільненнях

вала) до потóжності, споживаної насосом (механічний êо-

ефіцієнт êорисної дії):

КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ (К.К.Д.) НАСОСНОГО

АҐРЕҐАТУ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент полезноãо дейс-

твия (К.П.Д.) насосноãо аãреãата; а. overall efficiency of a

pumping unit; н. Wirkungsgrad m des Pumpenaggregates n —

відношення êорисної потóжності насоса Pі до потóжності

Pgr, споживаної приводною машиною, ηgr = Pi /Pgr.

КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ (К.К.Д.) НАСОСА, -а,

-…, ч. * р. êоэффициент полезноãо действия (К.П.Д.) насоса;

а. pump efficiency; н. Pumpenwirkungsgrad m — відношення

êорисної потóжності насоса P

і до потóжності Р, спожива-

ної ним ó розãлядóваній робочій точці, η = Pі / P.

КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ ОБ’ЄМНИЙ (ГІДРО-

ПРИВОДА, ПНЕВМОПРИВОДА, ГІДРОПРИСТРОЮ,

ПНЕВМОПРИСТРОЮ); ОБ’ЄМНИЙ К.К.Д., -а, -…,

-оãо, ч. * р. êоэффициент полезноãо действия (ãидроприво-

да, пневмопривода, ãидроóстройства, пневмоóстройства)

объемный; объемный К.П.Д.; а. volumetric efficiency (of hy-

draulic drive, pneumatic (air) drive, hydraulic device, pneumatic

device); н. volumetrischer Wirkungsgrad m (des Druckluftgetrie-

bes n, der hydraulishen, pneumatischen Vorrichtung f) — êо-

ефіцієнт êорисної дії, яêий враховóє втрати робочої рідини

ãідропривода (пневмопривода, ãідропристрою, пневмопри-

строю) внаслідоê витоêів.

КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ (К.К.Д.) ПРОЦЕСУ

РОЗДІЛЕННЯ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент полезноãо

действия процесса разделения, а. efficiency of preparation

(separation), н. Wirkungsgrad m des Scheidungsprozesses m —

стóпінь або міра досяãнення теоретично можливоãо ре-

зóльтатó (див. ефеêтивність розділення): # при ãрохоченні

— відношення êільêості нижньоãо êласó в підрешітномó

продóêті до йоãо êільêості ó вихідномó матеріалі; # при

збаãаченні — відношення êільêості êорисноãо êомпонента ó

êонцентраті до йоãо êільêості ó вихідномó матеріалі, або

для вóãілля — відношення досяãнóтої різниці між зольні-

стю відходів та êонцентратó до різниці між зольністю по-

родних та êонцентратних фраêцій ó вихідномó вóãіллі.

КОЕФІЦІЄНТ КОРІОЛІСА, -а, -…, ч. * р. êоэффициент

Кориолиса; а. Koriolis’s coefficient, н. Koriolis-Koeffizient m —

Див. êореêтив êінематичної енерãії .

КОЕФІЦІЄНТ КРАТНОСТІ ВИДОБУТКУ НАФТИ, -а,

-…, ч. * р. êоэффициент êратности нефтедобычи; а. oil re-

covery factor; н. Erdölgewinnungsverhältnis n — поêазниê ви-

добóтêó, яêий поêазóє, ó сêільêи разів обсяã видобóтêó

нафти з свердловини (або ãрóпи свердловин) за даний пе-

ріод більший від видобóтêó нафти за місяць попередньоãо

періодó. Визначається за формóлою:

де K

з.д — êоефіцієнт місячної зміни дебітó, що дає відно-

снó хараêтеристиêó зміни дебітó на настóпний місяць що-

до середньодобовоãо дебітó за попередній місяць; nм —

êільêість місяців ó даномó періоді.

КОЕФІЦІЄНТ ЛОБОВОГО ОПОРУ С

Х, -а, -…, ч. * р. êо-

эффициент лобовоãо сопротивления Сх; а. drag coefficient; н.

Stirnwiderstandskoeffizient m — безрозмірний емпіричний

êоефіцієнт, яêий входить ó формóлó для сили R

x лобовоãо

опорó твердоãо тіла; для êвадратичної ділянêи опорó Сх

залежить від форми тіла й швидêості, йоãо поверхні, а та-

êож від положення (від орієнтóвання) цьоãо тіла в потоці.

Для деяêих випадêів тіл найпростішої ãеометричної фор-

ми (êóля, циліндр та інші) С

х можна одержати теоретич-

но.

КОЕФIЦIЄНТ МАКРОШОРСТКОСТI, -а, -…, ч. * р. êо-

эффициент маêрошероховатости; а. macroroughness factor,

macroroughness coefficient; н. Makrorauhigkeitsbeiwert m —

êоефiцiєнт, яêий хараêтеризóє внóтрiшню стрóêтóрó по-

ристоãо середовища в êоефiцiєнтi b êвадратичноãо члена

формóли фiльтрацiї двочленної, тобто b = ρ/l , де ρ — ãóсти-

на рiдини; l — К.м. Йоãо, напр., можна визначити iз фор-

мóли Ширêовсьêоãо.

КОЕФІЦІЄНТ МАШИННОГО ЧАСУ, -а, -…, ч. * р. êоэф-

фициент машинноãо времени, а. coefficient of machine time, н.

Maschinenzeitkoeffizient m — відношення часó роботи ма-

–

----------------

êр

з.д

–()

з.д

–

----------------------------------

535 КОЕ — КОЕ

шини протяãом зміни (виêлючаючи зóпинêи і роботó вхо-

лостó) до тривалості зміни К

т= tм/tзм. Для транспортних

óстановоê реêомендовані при розрахóнêах вантажопо-

тоêів: сêребêові êонвеєри ó лаві — 0,40-0,65, стрічêові êон-

веєри — 0,70-0,85, êінцеві êанатні та елеêтровозні відêа-

тêи — 0,75.

КОЕФІЦІЄНТ МІЦНОСТІ ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ, -а, -…,

ч. * р. êоэффициент êрепости ãорной породы, а. coefficient of

rock hardness, н. Festigkeitskoeffizient m des Gesteins n pl —

величина, що приблизно хараêтеризóє відноснó опірність

породи рóйнóванню при її видобóванні. Звичайно прийма-

ють, що К.м.ã.п. f дорівнює частці від ділення величини

ãраниці міцності під час одноосноãо стиснення σ

ст на 100.

Існóє деêільêа êласифіêацій міцності ã.п. Найбільш óжи-

вана шêала К.м.ã.п. запропонована М.М.Протодьяêоно-

вим.

КОЕФIЦIЄНТ НАДСТИСЛИВОСТI ГАЗУ, -а, -…, ч. * р.

êоэффициент сверхcжимаемости ãаза; а. real gas factor; gas

supercompressibility factor, н. Koeffizient m der Gassuperkom-

pressibilität f — Див. êоефiцiєнт стисливостi ãазó.

КОЕФIЦIЄНТ НАФТОВИЛУЧЕННЯ ПОТОЧНИЙ, -а,

…, -оãо, ч. * р. êоэффициент нефтеизвлечения теêóщий; а.

current oil recovery factor; н. laufender Koeffizient m der Erdöl-

ausbringung f — відношення видобóтої з пласта êільêості

нафти на певнó датó до балансових (ãеолоãічних) її запа-

сів.

КОЕФIЦIЄНТ НАФТОНАСИЧЕНОСТІ (ГАЗОНАСИЧЕ-

НОСТІ), -а, …, (…), ч. * р. êоэффициент нефтенасыщен-

ности (ãазонасыщенности); а. oil saturation (gas saturation)

coefficient; н. Koeffizient m der Erdölsättigung f (der Erdgassät-

tigung f) — відношення об’ємó нафти (ãазó), яêий

міститься в порах (пóстотах) пласта, до заãальноãо об’ємó

всіх пор (пóстот) нафтоносноãо (ãазоносноãо) пласта в

пластових óмовах чи ó досліджóваномó зразêó породи при

пластових óмовах. Сóма êоефіцієнтів нафто-, ãазо- і водо-

насиченості дорівнює одиниці.

КОЕФIЦIЄНТ НЕРІВНОМІРНОСТІ СПОЖИВАННЯ

ГАЗУ, -а, …, ч. * р. êоэффициент неравномерности пот-

ребления ãаза; а. irregularity coefficient of gas consumption; н.

Koeffizient m der Gasverbrauchsungleichmässigkeit f, Ungleich-

förmigkeitsfaktor m des Gasverbrauchs m — відношення се-

редньої фаêтичної витрати ãазó за певний період (сезон,

добó, ãодинó) до середньої витрати за більший період

(відповідно ріê, місяць, доба).

КОЕФІЦІЄНТ ОБВОДНЕНОСТІ ЕМУЛЬСІЇ, -а, -…, ч. *

р. êоэффициент обводненности эмóльсии; а. coefficient of

emulsion watering; н. Emulsionsverwässerungskoeffizient m —

відношення об’ємó води до заãальноãо об’ємó емóльсії.

КОЕФІЦІЄНТ ОБЕРТАЛЬНОСТІ РЕЗЕРВУАРІВ, -а,

-…, ч. * р. êоэффициент оборачиваемости резервóаров; а.

utilization factor of the tank farm; н. Koeffizient m der Behälter-

umlaufzahl f — відношення дводобовоãо об’ємó видобóтої

нафти до об’ємó встановлених резервóарів; хараêтеризóє

стóпінь виêористання резервóарноãо парêó; може êолива-

тися в межах від 2 до 5.

КОЕФІЦІЄНТ ОБЕРТАННЯ БУРОВИХ УСТАНОВОК,

-а, -…, ч. * р. êоэффициент вращения бóровых óстановоê; а.

factor of drilling rigs rotation; н. Drehkoeffizient m der Bohranla-

gen f pl — поêазниê, що хараêтеризóє рівень виробничоãо

виêористання в часі бóрових óстановоê (БУ); виêористо-

вóється при розрахóнêах потреби в БУ, сêладанні êошто-

рисів на бóдівництво свердловин, визначенні ефеêтивності

впровадження нової техніêи тощо:

де T

м.д. — час монтажно-демонтажних робіт; Тп.б — час підã-

отовчих робіт до бóріння; Tб.ê — час бóріння і êріплення; Тв

— час випробóвання; Тр.м. — час ремонтних робіт; Трез —

час перебóвання БУ в резерві.

КОЕФІЦІЄНТ ОБ’ЄМНОГО КОМПОНЕНТОВИЛУ-

ЧЕННЯ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент объемноãо êомпонен-

тоизвлечения; а. coefficient of volumetric component extraction

(recovery); н. Koeffizient m der volumetrischen Komponentenau-

sbringung f — відношення об’ємó Q

виді видобóтоãо з плас-

та і-ãо êомпонента до йоãо ãеолоãічних запасів Q3і. Розрі-

зняють êінцевий (заêінчення еêсплóатації) і поточний (ó

певний момент часó t еêсплóатації) êоефіцієнти êомпо-

нентовилóчення К

і. Виражаючи Кі ó відсотêах, одержóє-

мо: K

i = (Qвиді / Qз.і)·100 = (1 - Qззі / Qз.і)·100, де і — розãля-

дóваний êомпонент пластовоãо ãазó (метан, етан, ...,

ãелій, сірêоводень тощо); Q

з.і — ãеолоãічні запаси даноãо

êомпонента. Qззі — залишêові запаси êомпонента. Яêщо

розãлядати ãаз яê сóміш вóãлеводневих êомпонентів С

1–

С4, а êонденсат яê сóміш С5+, то êоефіцієнти ãазо- і êон-

денсатовилóчення можна виразити відповідно таê (ó %):

З праêтиêи еêсплóатації родовищ маємо, що при режимі

природноãо виснаження êінцевий êоефіцієнт ãазовилó-

чення сêладає 85-95%, в той час яê êінцевий êоефіцієнт

êонденсатовилóчення — 30-60%, а при сприятливих óмо-

вах — до 75%. Основні фаêтори, яêі впливають на êо-

ефіцієнт ãазовилóчення: режим еêсплóатації родовища; се-

редньозважений по об’ємó поровоãо просторó пласта

тисê; площинна і по розрізó пласта неоднорідність літол-

оãічноãо сêладó і фаціальна мінливість порід пласта; тип

родовища (пластове, масивне); темп відбирання ãазó;

охоплення пласта витісненням (ó т.ч. при природномó чи

примóсовомó діянні на пласт); розміщення свердловин на

площі ãазоносності; стан розêриття пласта свердловинами

і êонстрóêції свердловин; види робіт по інтенсифіêації ро-

боти свердловин. Об’єм залишеноãо Q

зал.ã. в пласті ãазó в

êінці розробêи родовища виражають рівнянням:

де Ωп, Ωê — початêовий і êінцевий ãазонасичені об’єми

поровоãо просторó пласта, м

; — êінцеві

середньозважені по ãазонасиченомó (індеêс ê) і обводне-

номó (індеêс в) об’ємах поровоãо просторó пласта без-

розмірні (віднесені до атмосферноãо тисêó) зведені (под-

ілені на відповідні êоефіцієнти стисливості z

ã ãазó) тисêи;

êоефіцієнт залишêової об’ємної

ãазонасиченості обводненої (Ω

п Ωê) зони поровоãо об’ємó

пласта, частêи одиниці; Q(t) — поточний видобóтий

об’єм ãазó, м

; ρп — початêова ãазонасиченість пласта; Qз —

запаси ãазó, м

З óрахóванням цьоãо рівняння êоефіцієнт ãазовилóчен-

ня (%) описóється формóлою:

об

м.д

п.б

б.ê

р.м

рез

+++++

п.б

б.ê

------------------------------------------------------------------------------------------

вид c

i1=

∑

з c

i1=

∑

--------------------------

100 ; K

вид c

з c

-------------------

100.⋅=⋅=

зал.ã

Ω

ãê

-------

Ω

–()

ãв

-------

α ,+=

ãê

⁄ , p

ãв

⁄

ααp

,Q t()/Q

,ρ

()=

Ω

ãп

[]αp

ãв

()– Ω

ãê

[]αp

ãв

()––{}.100

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

КОЕ — КОЕ 536

де - початêовий середньозважений по ãазонаси-

ченомó об’ємó поровоãо просторó пласта зведений (под-

ілений на атмосферний тисê і на z

ã) тисê.

При ãазовомó режимі еêсплóатації [Ω

п=Ωê=const;

Q3=Ω(pп/zã.п); α=0] êоефіцієнт ãазовилóчення

При жорстêомó водонапірномó режимі еêсплóатації

(Ω

п>Ωê; ) êоефіцієнт ãа-

зовилóчення

де α

0 — êоефіцієнт залишêової об’ємної ãазонасиченості

обводненої (Ωп — Ωê) зони пласта, частêи одиниці.

Для пісêів

для доломітів

де m

0 — êоефіцієнт пористості пласта.

При Ωê/Ωп = 0 ó випадêó жорстêоãо водонапірноãо ре-

жимó еêсплóатації êоефіцієнт ãазовилóчення берóть рі-

вним:

для пісêів

для доломітів

При прóжномó водонапірномó режимі еêсплóатації

(Ω

п>Ωê; êоефіцієнт ãазо-

вилóчення:

де α=α0 f [, Q(t)/Qз], α — фóнêція літолоãічної бóдови

пласта; Q(t)/Q

з — рівень річноãо відборó ãазó з родовища.

При Q(t)/Q

3<0,2 і стосовно пласта, що представлений

незцементованим пісêом:

При Q(t)/Q3>0,2 і стосовно пласта, що представлений

пісêовиêом:

Коефіцієнт êонденсатовилóчення незцементованоãо

пісêó чи пісêовиêа при витісненні водою ãазовоãо êонденса-

тó, що випав ó пласті, і постійномó тисêó визначають за

рівнянням:

де µ

ê і µв — динамічний êоефіцієнт в’язêості відповідно

êонденсатó і води; ρ

пê — початêова êонденсатонасиченість

пористоãо середовища, частêи одиниці.

Коефіцієнт êонденсатовилóчення Кêв під час розробêи

ãазоêонденсатноãо поêладó в режимі природноãо висна-

ження при Ω

п = const може бóти розрахований в разі наяв-

ності еêспериментальних даних рVТ-станó за диферен-

ціальною êонденсацією пластових флюїдів. Вплив порис-

тоãо середовища на êоефіцієнт êонденсатовилóчення ó

цьомó випадêó визначають за виразом:

де F — питома поверхня пористоãо середовища, м

/м

В.С.Бойêо.

КОЕФІЦІЄНТ ОБ’ЄМНОГО СТИСКУВАННЯ РІДИНИ

V, -а, -…, ч. * р. êоэффициент объемноãо сжатия жидêос-

ти bv; а. coefficient of volumetric compression of fluid; н. Flüssig-

keitsvolumenkompressibilitätsfaktor m, Faktor m der Volumen-

flüssigkeitskompressibilität f — відношення відносноãо

зменшення об’ємó V рідини (тобто величини dV/V) до

нормальної напрóãи об’ємноãо рівномірноãо стисêóвання

даноãо об’ємó: . При точнішомó визначенні

необхідно брати відношення відповідних приростів двох

названих величин. Коефіцієнт об’ємноãо стисêóвання

рідини є величиною, оберненою модóлю об’ємної прóж-

ності, : . Див. заêон Гóêа.

КОЕФІЦІЄНТ ОБ’ЄМНОЇ ПОРИСТОСТІ ҐРУНТУ (ПО-

РОДИ) [АБО ПОРИСТІСТЬ ҐРУНТУ (ПОРОДИ), ПО-

РИСТІСТЬ ТІЛА], -а, -…, ч. [-ості, -…, ж., -ості, -…, ж.]

* р. êоэффициент объемной пористости ãрóнта (породы); а.

coefficient of volumetric porosity of formation [porosity of forma-

tion (rock)]; н. Bodenvolumenporositätskoeffizient m (oder Bo-

denporosität f, Gesteinsporosität f, Körperporosität f) — відн-

ошення об’ємó поровоãо просторó до всьоãо об’ємó ґрóн-

тó (породи), що сêладається з об’ємó поровоãо просторó

пор і об’ємó сêелета твердої фази Vсêел.:

У механіці ґрóнтів êоефіцієнтом об’ємної пористості на-

зивають інêоли величинó Е, яêа дорівнює відношенню

об’ємó пор до об’ємó мінеральної частини ґрóнтó (сêеле-

та), тоді

КОЕФIЦIЄНТ ОБ’ЄМНОЇ ПРУЖНОСТI РIДИНИ, -а,

-…, ч. * р. êоэффициент объемнoй óпрóãости жидêости; а.

coefficient of liquid volumetric elastiсity; н. Koeffizient m der

Volumenflüssigkeitselastizität f — êоефiцiєнт, яêий хараêте-

ризóє вiдноснó змiнó ∆V/V об’ємó рiдин при змiнi тисêó ∆p

на одиницю:

де V — початêовий об’єм рiдини; ∆V- змiна об’ємó рiдини

при змiнi тисêó ∆p. Входить ó заêон Гóêа. Син. — êо-

ефiцiєнт об’ємноãо стисêóвания рiдини.

КОЕФІЦІЄНТ ОПОРУ АБО КОЕФІЦІЄНТ ВТРАТ НА-

ПОРУ ξ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент сопротивления или

êоэффициент потерь напора; а. resistance factor or head loss

factor; н. Widerstandskoeffizient m oder Druckverlustkoeffizient

m — безрозмірний êоефіцієнт, яêий дорівнює втраті на-

порó (по довжині h

l або місцевій hj), поділеній (для зви-

чайних потоêів рідин) на швидêісний напір; для фільтр-

аційних ламінарних потоêів — на зведенó витратó. За до-

помоãою цьоãо êоефіцієнта втрати напорó h

l і hj виража-

ються формóлами:

а) для звичайних потоêів або ;

б) для фільтраційних потоêів або ,

де v — швидêість; g — присêорення вільноãо падіння; q —

ãп

⁄

ãã

ãê

⁄

ãп

⁄

-----------------–





100.⋅=

ãв

⁄ p

ãê

⁄ p

ãп

⁄ ; α≈≈ 0=

ãв

1 α

–()1 Ω

Ω

⁄–()[]100,⋅=

оп

1 1,415 ρ

–()ρ

од

1 1,085 ρ

–()ρ

ãв

()

1,415 ρ

ãв

()

1,085 ρ

ãв

⁄ p

ãп

⁄ p

ãê

⁄ ; α>> 0=

ãпр

1 α

-----------

–





Ω

-------

----------- α

-----------

–







– 100,⋅=

() 1,49 p

0,3–⁄()

.–=

() 1,25 p

0,5–⁄()

.–=

êв

1 1,415

------





1 8,57⁄

пê

– ρ

пê

êв

27,8 10

4–

12⁄

,⋅–=

Vdp

-----------–=

1 k

⁄=

пор

сêел

--------------------------------

mE1E+()⁄ .=

----

∆V

∆p

--------

------

= h

------

-------

= h

-------

537 КОЕ — КОЕ

питома витрата; Kф — êоефіцієнт фільтрації. Для місцевих

втрат напорó, яêі належать до êвадратичної ділянêи опорó

звичайних потоêів, і для ламінарних фільтраційних по-

тоêів ξ залежить від ãеометричної форми потоêó. Для

втрат напорó по довжині, яêі належать до êвадратичної

ділянêи опорó звичайних потоêів, ξ додатêово залежить

ще і від відносної шорстêості рóсла. Величини ξ звичайно

встановлюють еêспериментально; в оêремих випадêах ξ

можна визначити теоретично. При êоефіцієнті ξ простав-

ляють різні індеêси, для тоãо щоб зазначати, яêоãо саме

випадêó стосóється даний êоефіцієнт опорó, наприêлад:

а) при розрахóнêó величини h

l індеêс l (отримóють ξl); б)

при розрахóнêó величин h

j індеêс j (отримóють ξj); при êо-

ефіцієнтах опорó, яêі належать тільêи оêремим видам

місцевих втрат, проставляють індеêси ó виãляді відпо-

відних óêраїнсьêих бóêв (ξ

п — êоефіцієнт опорó поворотó

трóби, ξê — êоефіцієнт опорó êрана; ξм — êоефіцієнт опо-

рó бóдь-яêоãо óстатêóвання, назва яêоãо починається на

бóêвó “м” і т.д.). В.С.Бойêо.

КОЕФІЦІЄНТ ОХОПЛЕННЯ ПЛАСТА ПРОЦЕСОМ

ВИТІСНЕННЯ ФАКТИЧНИЙ, -а, -…, -оãо, ч. * р. êоэф-

фициент охвата пласта процессом вытeснения фаêтичес-

êий; а. actual factor of reservoir coverage by displacement; н. tat-

sächlicher Koeffizient m der Erfassung f vom Fröz n mit dem

Verdrängungsprozess m — відношення нафтонасиченоãо

об’ємó (поêладó, еêсплóатаційноãо об’єêта, охопленоãо на

певнó датó процесом витіснення) до всьоãо нафтонасиче-

ноãо об’ємó поêладó. Коефіцієнт, яêий виêористовóють

для оцінêи поточноãо станó розробêи еêсплóатаційноãо

об’єêта і обґрóнтóвання засобів по реãóлюванню процесó

витіснення, направлених на досяãнення проеêтноãо êо-

ефіцієнта охоплення.

КОЕФIЦIЄНТ П’ЄЗОПРОВІДНОСТI, -а, -…, ч. * р. êо-

эффициент пьезопроводимости; а. piezoconductivity factor; н.

Druckleitfähigkeitskoeffizient m — параметр, яêий хараêте-

ризóє величинó швидêостi поширення збóрень тисêó в

пластi i дорiвнює вiдношенню êоефiцiєнта прониêностi k

до добóтêó êоефiцiєнта в’язêостi динамічноãо µ на êо-

ефiцiєнт прóжної ємностi насиченоãо пласта β∗:

КОЕФІЦІЄНТ ПІДРИВАННЯ БОКОВИХ ПОРІД, -а,

-…, ч. * р. êоэффициент подрывêи боêовых пород, а. coeffi-

cient of wall rock undermining, н. Koeffizient m des Abklappens n

der Stösse m pl — відношення величини площі породної

частини вибою до заãальної площі змішаноãо вибою.

КОЕФІЦІЄНТ ПІДРОБКИ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ, -а,

-…, ч. * р. êоэффициент подработêи земной поверхности, а.

coefficient of underworking the earth surface, н. Koeffizient m des

Unterbauens n der Erdoberfläche f — відношення фаêтично-

ãо розмірó виробленоãо просторó за простяãанням або за

падінням пласта до мінімальноãо розмірó, при яêомó на-

стає повна підробêа.

КОЕФІЦІЄНТ ПОВНОГО ОПОРУ (СИСТЕМИ) , -а,

-…, ч. * р. êоэффициент полноãо сопротивления (системы)

; а. total resistance factor (of a system) ; н. Gesamtwider-

standskoeffizient m (des Systems n) — безрозмірний êоефіці-

єнт, яêий відповідає втраті напорó h

f . За допомоãою цьоãо

êоефіцієнта втрати напорó виражаються формóлами:

а) для звичайних потоêів ;

б) для фільтраційних потоêів ,

де , v — швидêість; g — присêорення

вільноãо падіння; q — питомі витрати; K

ф — êоефіцієнт

фільтрації; ζl, ζj — êоефіцієнти опорó вздовж шляхó і на

місцевій перешêоді; m, n — êільêості відповідних опорів.

КОЕФІЦІЄНТ ПОДАЧІ ШТАНГОВОГО НАСОСА, -а,

-…, ч. * р. êоэффициент подачи штанãовоãо насоса; а. coeffi-

cient of sucker-rod pump discharge; н. Stangenpumpenliefergrad

m — відношення дійсної подачі насоса до теоретичної,

яêе виражається формóлою: α

п = αд·αóс·αн·αвит, де αп —

К.п.ш.н.; α

д, αóс, αн, αвит — êоефіцієнти, яêі хараêтеризó-

ють вплив відповідно деформацій штанã і трóб, óсадêи

рідини, стóпеня наповнення насоса рідиною і витіêання

рідини. Оптимальний К.п.ш.н. визначають за êритерієм

мінімальної собівартості видобóтêó нафти за циêл роботи

штанãовонасосної свердловини (сóма тривалості міжремо-

нтноãо періодó і ремонтó свердловини).

КОЕФIЦIЄНТ ПРИЙМАЛЬНОСТІ СВЕРДЛОВИНИ,

-а, …, ч. * р. êоэффициент приемистости сêважины; а. well

injectivity ratio; н. Injektionsindex m des Bohrlochs n, Bohrloch-

aufnahmefähigkeitskoeffizient m — відношення добовоãо на-

ãнітання води в наãнітальнó свердловинó до перепадó між

вибійним і пластовим тисêами, при яêомó забезпечóється

даний об’єм наãнітання, — величина, яêа звичайно чи-

сельно відрізняється від êоефіцієнта продóêтивності тієї

ж свердловини і зростає зі збільшенням вибійноãо тисêó.

КОЕФIЦIЄНТ ПРОДУКТИВНОСТІ СВЕРДЛОВИНИ,

-а, …, ч. (êоефіцієнт; від лат. productivus — плодотворний)

* р. êоэффициент продóêтивности сêважины; а. well pro-

ductivity ratio; н. Produktivitätsindex m der Sonden f pl — êо-

ефіцієнт, яêий хараêтеризóє видобóвні можливості сверд-

ловини — відношення її дебітó до відповідноãо перепадó

між пластовим і вибійним тисêами, — величина звичайно

постійна (не залежить від вибійноãо тисêó) при óсталеній

фільтрації однофазної рідини і змінна (залежить від тисêó

на вибої свердловини) при фільтрації ãазó або рідини і ãазó.

К.п.с. визначається за óмови справедливості лінійноãо за-

êонó фільтрації.

КОЕФIЦIЄНТ ПРОНИКНОСТІ, -а, …, ч. * р. êоэффици-

ент проницаемости; а. permeability ratio; н. Permeabilitätsko-

effizient m

— еêспериментальний êоефіцієнт пропорці-

ональності в лінійномó заêоні

фільтрації

Дарсі, за одиницю

яêоãо приймається

êоефіцієнт прониêності

таêоãо пористо-

ãо середовища, при фільтрації через зразоê яêоãо площею

фільтрації 1 м

, довжиною 1 м і за перепадó тисêó 1 Па вит-

рата рідини з динамічним

êоефіцієнтом

в’язêості

1 Па

⋅

становить 1 м

/с. Фізичний зміст розмірності К.п. в м

по-

ляãає в томó, що прониêність хараêтеризóє величинó площі

перерізó êаналів пористоãо середовища, по яêих в осн.

протіêає

фільтрація

. Він є числовою хараêтеристиêою аб-

солютної і ефеêтивної (або фазової)

прониêності

КОЕФIЦIЄНТ ПРУЖНОЇ ЄМНОСТI НАСИЧЕНОГО

ПЛАСТА, -а, …, ч. * р. êоэффициент óпрóãой емêости на-

сыщенноãо пласта; а. factor of elastic capacity of saturated for-

mation; н. Elastizitätsinhaltskoeffizient m der gesättigten Schicht

f — параметр, яêий враховóє одночасно прóжнiсть сêеле-

та пористоãо середовища і прóжність рідини, яêа йоãо на-

сичóє, ó формi: і поêазóє, яêó частêó від

виділеноãо елементó об’ємó пор пласта становить об’єм

рідини, що витіêає з цьоãо елемента при зниженні плас-

товоãо тисêó в ньомó на одиницю, де m

o — êоефіцієнт по-

ристості за початêовоãо пластовоãо тисêó; βр — êоефі-

χ k µβ

∗

()⁄ .=

------

-------

- ζ

j1=

∑

i1=

∑

∗

КОЕ — КОЕ 538

цієнт об’ємної прóжності рідини; βс — êоефiцiєнт об’єм-

ної прóжностi cêелета породи. Див. заêон Гóêа для ãiрсьêої

породи.

КОЕФІЦІЄНТ РІВНОПАДІННЯ (РІВНОПАДНОСТІ),

-а, -…, ч. * р. êоэффициент равнопадаемости, а. coefficient of

equifalling, н. Gleichfälligkeitsfaktor m, Koeffizient m der

Gleichfälligkeit f — відношення між розмірами двох мін-

еральних зерен з різною ãóстиною, яêі падають ó реально-

мó середовищі (воді) з однаêовою швидêістю:

р = d1/d2 = (ρ2 — ρc)/(ρ1 — ρc),

де: d

1, d2 — лінійний розмір зерен, ρ1 та ρ2 — ãóстина тих

самих зерен, ρc — ãóстина середовища. Вважається, за

êласичними поняттями, що для ефеêтивноãо ãравітацій-

ноãо збаãачення ê.ê. ãраничні значення êрóпності зерен по-

винні мати співвідношення не більше за К.р. Див. рівн-

опадіння.

КОЕФІЦІЄНТ РІЗНОЗЕРНИСТОСТІ ҐРУНТУ

(ПІСКУ), -а, -…, ч. * р. êоэффициент разнозернистости

ãрóнта (песêа) h; а. coefficient of non-uniformly grained struc-

ture of soil (sand); н. Koeffizient m der Verschiedenkörnigkeit f

vom Grund m (Sand m) — відношення діаметрів:

= d60/d10,

де d60, d10 — діаметр частиноê різнозернистоãо ґрóнтó, ма-

са яêих разом з масою частиноê, що мають діаметр мен-

ший за d

60 або відповідно d10, становить 60% або відпо-

відно 10% маси ґрóнтó.

КОЕФІЦІЄНТ РОЗВІДАНОСТІ НАФТОГАЗОНОСНО-

ГО РАЙОНУ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент разведанности

нефтеãазоносноãо района; а. coefficient of exploration extent of

an oil-and gas-bearing region; н. Erkundungskoeffizient m des

(Erd)Öl- und (Erd-)Gasgebietes n — поêазниê, яêий хараêте-

ризóє можливості з подальшоãо виявлення промислових

запасів нафти і ãазó в нафтоãазоносномó районі і визна-

чається відношенням початêових розвіданих запасів на-

фти і ãазó до початêових потенціальних ресóрсів. Вста-

новлено три діапазони К.р.н.р.: понад 0,9, êоли район

майже повністю розвіданий (можливості приростó нових

запасів менше 10% від початêових запасів); 0,5-0,9 — для

районів із значними можливостями виявлення нових ро-

довищ нафти і ãазó (від 10 до 50% від початêових запасів);

менше 0,5 — для районів, де основні запаси ще не виявле-

но (можливості приростó нових запасів від 50 до 90% від

початêових розвіданих запасів).

КОЕФIЦIЄНТ РОЗГАЗОВУВАНОСТІ НАФТИ, -а, …, ч.

* р. êоэффициент разãазированности нефти; а. oil degassing

ratio; н. Koeffizient m der Erdölentgasung f — êільêість ãазó,

яêий виділяється з одиниці маси або об’ємó нафти при

зниженні тисêó на одиницю. Він звичайно збільшóється в

мірó зниження тисêó, але зростає в області дóже висоêих

температóр і тисêів ó зв’язêó з явищами зворотноãо випа-

ровóвання. Вимірюється в м

/(м

·Па) або м

/(êã·Па).

КОЕФІЦІЄНТ РОЗКРИВУ (РОЗКРИТТЯ), -а, -…, ч. *р.

êоэффициент всêрыши, а. stripping ratio, barring coefficient;

н. Abraumkennzahl f, Abraumkoeffizient m — êільêість поê-

ривних порід, що припадає на одиницю êільêості êорисної

êопалини при відêритомó способі розробêи родовища. К.р.

називають ваãовим, яêщо поêриваючі породи і êориснó

êопалинó виражають ó тоннах, і об’ємним, яêщо в êóбо-

метрах. На праêтиці частіше êористóються об’ємними по-

êазниêами. Розрізнюють таêі осн. види К.р.: с е р е д н і й

— відношення заãальноãо об’ємó розêривних порід ó êонтó-

рах êар’єрó або йоãо частині до заãальноãо об’ємó ê.ê., що

добóвається з êар’єрó в тих же êонтóрах; ê о н т ó р н и й —

відношення об’ємó розêривних порід, що прирізаються до

êар’єрó при збільшенні йоãо ãлибини на один шар (óстóп),

до об’ємó ê.ê. в цьомó шарі (óстóпі); е ê с п л ó а т а ц і й н и

й — відношення об’ємó розêривних порід до об’ємó ê.ê. за

певний період еêсплóатації êар’єрó або йоãо дільниці; с е р

е д н ь о е ê с п л ó а т а ц і й н и й — той же К.р. з розра-

хóнêó всьоãо термінó еêсплóатації; п е р в и н н и й —

відношення об’ємó розêривних порід, вийнятих ó період

бóдівництва êар’єрó, до заãальноãо об’ємó ê.ê.; п о ã о р и з

о н т н и й — відношення об’ємó розêривних порід до

об’ємó ê.ê. на одномó ãоризонті êар’єрó; ш а р о в и й —

відношення об’ємó розêривних порід ó межах одноãо шарó

до об’ємó ê.ê. в томó ж шарі; п о т о ч н и й — відношення

об’ємó розêривних порід, фаêтично переміщених ó відвали

за певний період часó (місяць, êвартал, півріччя, ріê), до

фаêтичноãо об’ємó ê.ê., що видобóта за цей період; п л а н

о в и й К.р. та ã р а н и ч н и й К.р. — маêсимально допóс-

тимий за êритерієм еêономічної доцільності відêритої

розробêи родовища.

КОЕФІЦІЄНТ РОЗПУШЕННЯ, -а, -…, ч. * р. êоэффици-

ент разрыхления, а. loosening factor, н. Auflockerungsfaktor m,

Auflockerungsgrad m — 1) Відношення об’ємó ãірсьêої поро-

ди ó розпóшеномó (насипномó) виãляді до її об’ємó ó ма-

сиві. Розрізняють К.р.ã.п. ó вільномó насипанні, після від-

бивання ó затисненомó середовищі (в рóдних блоêах), пі-

сля óщільнення (ãравітаційноãо, вібраційноãо) та ó рóхо-

момó потоці подрібненої маси.

Значення êоефіцієнта розпóшення для даноãо блоêó ã.п. зна-

ходять дослідним шляхом. Для цьоãо за даними марêшейдерсьêої

зйомêи блоêó визначають об’єм блоêó в масиві (до вибóхó) і

об’єм висаджених порід блоêó (після вибóхó) і, розділивши дрóãе

на перше, одержóють шóêане значення êоефіцієнта.

2) Хараêтеристиêа сипóчої маси, шарó робочої постелі ó

відсаджóвальній машині або зависó твердих частиноê ó ро-

бочомó середовищі збаãачóвальноãо апарата, яêа визна-

чається співвідношенням об’ємó проміжêів між твердими

частинêами до заãальноãо об’ємó системи. Таê, яêщо

тверда фаза займає об’єм V

т ó заãальномó об’ємі Vо, то К.р.

сêладає: θ = (V

о - Vт)/Vо. К.р. є важливим параметром для

аналізó процесів, що відбóваються в апаратах ãравітацій-

ноãо збаãачення.

КОЕФІЦІЄНТ РОЗСУВАННЯ КРІПЛЕННЯ, -а, -…, ч. *

р. êоэффициент раздвижêи êрепи, а. support extension coeffi-

cient, н. Verspannungsgrad m des Stempels m — відношення

висоти êріплення ó розсóнóтомó положенні до її висоти ó

нерозсóненомó стані.

Таблиця. — Хараêтеристиêи ãірсьêих порід за розпóшенням

Грóпа

порід

за шêалою

ЗНіП

Породи

Збільшення

об’ємó породи, %

Початêове Залишêове

I Пісоê, сóпісоê 8-17 1-2,5

II Рослинний ґрóнт, торф 20-30 3-4

I—II Лесовидний сóãлиноê 14-28 1,5-5

II—III Жирна ãлина, êрóпний

ãравій

24-30 4-7

IV Ломова ãлина, сóãлиноê зі

щебенем

26-32 6-9

V Затверділий лес, м’яêий

мерãель, опоêа, трепел

33-37 11-15

VI—VIII Міцний мерãель, тріщин-

óватий сêельний ґрóнт

30-45 1012

V—XI Сêельні породи 45-50 20-30

539 КОЕ — КОЕ

КОЕФIЦIЄНТ РОЗЧИННОСТІ ГАЗУ В НАФТІ, -а, …, ч.

* р. êоэффициент растворимости ãаза в нефти; а. ratio of

solubility of gas in oil, coefficient of gas dissolution in oil; н. Lö-

sungs-Gas-Öl-Verhältnis n

— поêазниê, яêий хараêтеризóє

здатність природноãо вóãлеводневоãо

ãазó

розчинятися в

на-

фті

, — êільêість

ãазó

, яêа розчиняється в одиниці маси

об’ємó

нафти

при збільшенні тисêó на одиницю. Вира-

жається в м

/(м

·Па) або м

/(êã·Па). Компоненти

нафтовоãо

ãазó

хараêтеризóються різною розчинністю в

нафті

. Із збіл-

ьшенням молеêóлярної маси

êоефіцієнт

розчинності

вóãле-

водневих ãазів зростає. Із невóãлеводневих ãазів досить ви-

соêó розчинність має

вóãлеêислий

ãаз

азот

— найбільш

низьêó. Розчинність

нафтовоãо

ãазó

, яêий має сêладний

сêлад, відхиляється від лінійноãо заêонó (не відповідає заêо-

нам ідеальноãо ãазó); із збільшенням тисêó

êоефіцієнт роз-

чинності ãазó

зростає, з ростом температóри знижóється.

КОЕФIЦIЄНТ СВІТЛОПОГЛИНАННЯ НАФТИ, -а, …,

ч. * р. êоэффициент светопоãлощения нефти; а. coefficient of

oil light absorption; н. Extinktionskoeffizient m des Erdöls n —

виêористовóваний при застосóванні методó фотоêалори-

метрії поêазниê світлопоãлинання нафти k

сп, яêий розра-

ховóється за формóлою k

сп =Д/(0,4343 се) і змінюється ã. ч.

в залежності від вмістó асфальтено-смолистих речовин,

де Д — оптична ãóстина розчинó; с — êонцентрація поãли-

нальної речовини; е — товщина поãлинальноãо шарó.

КОЕФІЦІЄНТ СКЛАДНОСТІ АВАРІЇ, -а, -…, ч. * р. êо-

эффициент трóдности аварии; а. emergency difficulty coeffi-

cient; н. Havarieschwierigkeitskoeffizient m — поêазниê, яêий

хараêтеризóє сêладність аварій, допóщених ó виробництві

(бóрінні, видобóванні, транспортóванні тощо) і визначаєть-

ся за формóлою: k

а =ta /N, де ta — час на ліêвідацію аварій

(від початêó до повної ліêвідації); N — êільêість ліêвідо-

ваних аварій. А.ê.с. доцільно розраховóвати не тільêи в се-

редньомó по підприємствó, але і за оêремими видами

аварій.

КОЕФІЦІЄНТ СТИСКУ СТРУМЕНЯ (ПРИ ВИТІКАННІ

З ОТВОРУ) ε, -а, -…, ч. * р. êоэффициент сжатия стрóи

(при вытеêании из отверствия) ε; а. coefficient of flow con-

traction (on the outlet of a hole), н. Kompressibilitätfaktor m des

Strahles m (beim Ausfluss m aus der Öffnung f) — відношення

площі стисненоãо перерізó транзитноãо стрóменя S

c до

площі отворó S

о, з яêоãо витіêає рідина:

КОЕФIЦIЄНТ СТИСЛИВОСТІ (НАДСТИСЛИВОСТІ)

ГАЗУ, -а, …, ч. * р. êоэффициент сжимаемости (сверх-

сжимаемости) ãаза; а. gas compression factor; н. Gaskompres-

sibilitätskoeffizient m (Gasüberkompressibilitätskoeffizient m) —

відношення об’ємів реальноãо пластовоãо і ідеальноãо

ãазів при однаêових óмовах, тобто при одних і тих же са-

мих тисêó і температóрі. К.с.ã. вводиться в рівняння Кла-

пейрона-Менделєєва, хараêтеризóє стóпінь відхилення ре-

альних ãазів від ідеальноãо станó і є відношенням об’ємó

реальноãо ãазó до об’ємó, яêий займала б таêа ж êільêість

молів ідеальноãо ãазó за тих же тисêó і температóри. Син.

— êоефіцієнт прóжності ãазó, êоефіцієнт об’ємної прóж-

ності ãазó, êоефіцієнт прóжноãо розширення ãазó, êо-

ефіцієнт надстисливості ãазó.

КОЕФIЦIЄНТ СТИСЛИВОСТІ НАФТИ, -а, …, ч. * р. êо-

эффициент сжимаемости нефти; а. oil compressibility factor;

н. Erdöl-Kompressibilitätsfaktor m — поêазниê, яêий хараê-

теризóє відноснó змінó одиниці об’ємó пластової нафти

∆V/V при зміні тисêó ∆Р на одиницю. К.с.н. зростає із

збільшенням вмістó леãêих фраêцій нафти і êільêості роз-

чиненоãо ãазó, підвищенням температóри, зниженням

тисêó і має значини в межах (6÷140)⋅10

-6

МПа

-1

, для біл-

ьшості пластових нафт (6÷18)⋅10

-6

МПа

-1

. Син. — êо-

ефіцієнт прóжності нафти, êоефіцієнт об’ємної прóжності

нафти, êоефіцієнт прóжноãо розширення нафти.

КОЕФІЦІЄНТ СТІЙКОСТІ БОРТА (УКОСУ АБО УСТУ-

ПУ ВІДВАЛУ), -а, -…, ч. * р. êоэффициент стойêости

борта (óêоса или óстóпа отвала), а. edge resistance coefficient

(of a slope or dump bench), н. Koeffizient m der Bordsabilität f

(der Seitenböschung f oder der Haldenstrosse f) — відноше-

ння сóми óсіх внóтрішніх сил, що óтримóють óêіс ó рівн-

овазі, до сóми всіх зовнішніх сил, що праãнóть вивести йо-

ãо з рівноваãи; дія цих сил ó всіх інженерних методах

розрахóнêó стійêості óêосів переноситься на найбільш на-

прóженó поверхню, форма і розташóвання яêої в масиві,

що приляãає до óêосó, визначаються основними положен-

нями теорії ãраничної рівноваãи середовища.

КОЕФІЦІЄНТ СТІЙКОСТІ ВАГОНЕТОК, -а, -…, ч. * р.

êоэффициент óстойчивости ваãонетоê, а. trolleys (сar)

steadiness coefficient, н. Koeffizient m der Wagenstabilität f

—

хараêтеризóє стійêість

ваãонетоê

проти переêидання.

К.с.в. дорівнює відношенню відновлюваноãо моментó, що

приêладений до

ваãонетêи

до моментó переêидання К

/М

. Стійêість, яêа повинна бóти витримана яê ó повз-

довжньомó, таê і ó поперечномó напрямі, забезпечóється ó

томó випадêó, яêщо резóльтóюча всіх сил, що діють на

ва-

ãонетêó

, проходить всередині êонтóра, що óтворений з’єд-

нанням точоê дотиêó êоліс з

рейêами

. Небезпеêа втрати

стійêості виниêає при рóсі

ваãонетêи

по заоêрóãленнях,

шляхах зі значним

похилом

, при нерівномірномó односто-

ронньомó завантаженні

ваãонетêи

, а таêож при різêій її зó-

пинці. Коефіцієнт повздовжньої і поперечної стійêості

повинен бóти не меншим за 1,5.

В.М.Маценêо.

КОЕФІЦІЄНТ СТРУКТУРНОГО ОСЛАБЛЕННЯ, -а,

-…, ч. * р. êоэффициент стрóêтóрноãо ослабления, а. coeffi-

cient of structural relaxation, н. Koeffizient m der Strukturab-

schwächung f — співвідношення міцності ãірсьêих порід ó

масиві й ó зразêó; залежить від розмірів масивó, яêий де-

формóється, величини блоêів, їхньої форми і міцності.

КОЕФІЦІЄНТ ТАРИ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент тары, а.

package coefficient, н. Verpackungsmittelkoeffizient m — відн-

ошення власної маси ємності до маси вантажó ó цій єм-

ності К

т=М/Мв. К.т. для вóãільних ваãонетоê êоливається

ó межах 0,46-0,60. Менше значення відповідає ваãонетêам

більшої вантажопідйомності. Для сеêційноãо потяãа

ПС-3,5 К.т. сêладає 0,33.

КОЕФІЦІЄНТ ТЕМПЕРАТУРНОГО РОЗШИРЕННЯ

РІДИНИ β

t, -а, -…, ч. * р. êоэффициент температóрноãо

расширения жидêости βt; а. coefficient of temperature expan-

sion of liquid βt; н. Flüssigkeitswärmeausdehnungskoeffizient m

— відношення відносноãо збільшення об’ємó рідини (тоб-

то величини dV/V до відповідноãо приростó т-ри:

КОЕФІЦІЄНТ ТЕПЛОВІДДАЧІ, -а, -…, ч. * р. êоэффици-

ент теплоотдачи; а. convective heat transfer coefficient; н.

Wärmeübertragungskoeffizient m, Wärmeabgabekoeffizient m —

êільêість теплоти, яêа передана за одиницю часó через

одиницю площі поверхні за різниці температóр 1 К між

поверхнею та середовищем-теплоносієм; хараêтеризóє

інтенсивність тепловіддачі.

КОЕФІЦІЄНТ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ, -а, -…, ч. * р. êоэффи-

циент теплопередачи; а. heat transfer coefficient; н.

Warmeübertragungskoeffizient m, Wärmeabgabezahl f, Wärme-

ε S

; ε 1<()⁄() .=

dV VdV()⁄=

КОЕ — КОЕ 540

durchgangszahl f — êільêість теплоти, яêа передається че-

рез одиницю площі поверхні розділó за одиницю часó за

різниці температóр між теплоносіями 1 К; хараêтеризóє

інтенсивність передавання теплоти.

КОЕФІЦІЄНТ ТИСКУ ТЕРМІЧНИЙ, -а, -…, -оãо, ч. * р.

êоэффициент давления термичесêий; а. thermal coefficient of

pressure; н. thermischer Druckkoeffizient m — величина, яêа

дорівнює відношенню відносної зміни тисêó p системи до

зміни ∆Т її т-ри при ізохорних óмовах: .

Вимірюється в êельвінах в мінóс першомó степені К

-1

. Для

ідеальних ãазів β = 1/273 К

-1

КОЕФІЦІЄНТ ТРІЩИНУВАТОСТІ, -а, -…, ч. * р. êоэф-

фициент трещиноватости, а. coefficient of rock jointing, co-

efficient of rock fissuring; н. Klüftigkeitskoeffizient m — величи-

на, що хараêтеризóє тріщинóватість порід. Виражається

відношенням об’ємó тріщин до об’ємó зразêа породи (ó

%), або числом тріщин на одиницю довжини за певним

напрямêом, або відношенням сóмарної площі тріщин ó

шліфі породи до площі шліфа.

КОЕФІЦІЄНТ ТУРБУЛЕНТНОЇ (ВІРТУАЛЬНОЇ) В’ЯЗ-

КОСТІ ДИНАМІЧНИЙ [АБО КОЕФІЦІЄНТ ТУРБУ-

ЛЕНТНОГО ОБМІНУ], -а, -…(-…), -оãо, ч. (-а, -…, ч.) * р.

êоэффициент тóрбóлентной (виртóальной) вязêости дина-

мичесêий [или êоэффициент тóрбóлентноãо обмена]; а. eddy

viscosity (virtual viscosity) dynamic coefficient [or coefficient of

turbulent exchange]; н. dynamischer Faktor m der Turbulenzvis-

kosität f [oder Turbulenzaustauschkoeffizient m] — 1) Відн-

ошення тóрбóлентних дотичних напрóã τ

т до ґрадієнта

осередненої поздовжньої швидêості по нормалі до напря-

мó рóхó . 2) Коефіцієнт пропорційності ó формóлі, що

виражає зв’язоê між тóрбóлентними дотичними напрóãа-

ми і ґрадієнтом поздовжньої швидêості (осередненої) по

нормалі:

КОЕФІЦІЄНТ ТУРБУЛЕНТНОЇ В’ЯЗКОСТІ (ТУРБУ-

ЛЕНТНОГО ОБМІНУ) КІНЕМАТИЧНИЙ (КІНЕМАТИ-

ЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ ТУРБУЛЕНТНОЇ В’ЯЗКОСТІ),

-а, -…(-…), -оãо, ч. (-оãо, -а, -…, ч.) * р. êоэффициент тóр-

бóлентной вязêости êинематичесêий (или тóрбóлентноãо

обмена); а. eddy viscosity kinematic coefficient [or turbulent ex-

change]; н. kinematischer Faktor m der Turbulenzviskosität f (des

Turbulenzaustauschs m) — відношення динамічноãо êо-

ефіцієнта тóрбóлентної в’язêості µ

т до ãóстини рідини ρ:

. Коефіцієнт ν

т на відмінó від êоефіцієнта в’яз-

êості êінематичноãо ν залежить від óмов рóхó рідини.

КОЕФІЦІЄНТ УСАДКИ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент

óсадêи, а. shrinkage coefficient, contraction coefficient, н.

Schrumpfmass n, Schrumpffaktor m, Absenkungsfaktor m, Mäch-

tigkeitsschwund m, Schwindenfaktor m, Schrumpfenfaktor m —

1) Відношення величини зменшення відповідноãо

розмірó заêладальноãо масивó під впливом стисêаючих зó-

силь до йоãо початêовоãо розмірó. 2) Відношення об’ємó

матеріалó ó посóдині (êóзов машини, ваãонетêа) до сóмар-

ноãо об’ємó цьоãо ж матеріалó ó êовші навантажóвальної

машини. У випадêó, яêщо êрóпність матеріалó значно

менша ãабаритів êовша, К.ó. дорівнює одиниці. Для êрóп-

нодисперсних матеріалів з маêсимальною ãрóдêою спі-

ввимірною з ãабаритами êовша К.ó. менший одиниці. На-

пр., для пісêó, шламів К.ó. рівний одиниці, для рядовоãо

вóãілля — 0,94, для сêельних порід середньої міцності —

0,87, для міцних сêельних порід — 0,79.

КОЕФІЦІЄНТ УТИЛІЗАЦІЇ ГАЗОВОГО КОНДЕНСА-

ТУ, -а, -…, ч. * р. êоэфициент óтилизации ãазовоãо êонден-

сата; а. utilization factor of gas condensate; н. Gaskondensat-

nutzfaktor m — відношення плановоãо (або фаêтичноãо)

питомоãо виходó êонденсатó до êонденсатоãазовоãо фаê-

тора, тобто

де r — плановий (або фаêтичний) питомий вихід стабільн-

оãо êонденсатó, визначається відношенням

r =(Q

ê/Qã) ·10

, ã/м

де Qê — плановий (або фаêтичний) об’єм здачі спожива-

чеві стабільноãо êонденсатó, т; Qã — плановий (або фаê-

тичний) об’єм здачі ãазó споживачеві, м

; q — êонденсато-

ãазовий фаêтор, ã/м

. Порядоê обчислення К.ó.ã.ê. для рі-

зних рівнів óправління нафтовою і ãазовою промислові-

стю (óстатêовання, цехи тощо) реãламентóється спеціал-

ьною інстрóêцією.

КОЕФІЦІЄНТ ФІЛЬТРАЦІЇ K

Ф, -а, -…, ч. * р. êоэффици-

ент фильтрации Kф; а. filtration coefficient; н. Durchlässig-

keitsfaktor m, Durchlässigkeitszahl f, Durchlässigkeitsbeiwert m

— êоефіцієнт пропорційності ó формóлі заêонó Дарсі, зна-

чення яêоãо залежить від родó пористоãо тіла, ãóстини і

в’язêості фільтрóючої рідини. Хараêтеризóє стóпінь про-

ниêності (водопрониêності) пористоãо тіла; йоãо значен-

ня дорівнює швидêості ламінарної фільтрації рідини че-

рез пористе тіло за óмов, êоли п’єзометричний похил —

одиниця:

де ρ — ãóстина рідини; g — присêорення вільноãо паді-

ння; v — швидêість фільтрації; Q — витрата рідини; L —

довжина пористоãо тіла; F — площа фільтрації; ∆р — пе-

репад тисêó.

КОЕФІЦІЄНТ ЧАСТОТИ РЕМОНТІВ СВЕРДЛОВИН,

-а, -…, ч. * р. êоэффициент частоты ремонтов сêважин; а.

well repair rate coefficient; н. Koeffizient m der Bohrlochrepara-

turhäufigkeit f — відношення фаêтичної êільêості P

ф по-

точних ремонтів свердловин за видами обладнання по всь-

омó фондó, що виêонана в попередньомó році, до фаêтич-

ноãо середньорічноãо еêсплóатаційноãо фондó свердловин

е.ф за видами обладнання і всьоãо по фондó в попереднь-

омó році, тобто . Яêщо в плановомó році пе-

редбачається збільшити міжремонтний період свердловин,

то êоефіцієнт частоти ремонтів відповідно êореãóють:

де q — відносне зменшення êільêості ремонтів за рахóноê

підвищення тривалості міжремонтноãо періодó, частêа

одиниці.

КОЕФІЦІЄНТ ШВИДКОХІДНОСТІ НАСОСА, n

s, -а,

-…, ч. * р. êоэффициент быстроходности насоса; а. coeffi-

cient of specific speed of a pump; н. Pumpenschnellgängigkeits-

koeffizient m — êритерій подібності відцентрових насосів,

яêий визначають залежністю (хв

-1

β∆ppdT()⁄=

-----

ρ=

---

100 або k

---------

,==

ρgνL

∆p

--------------

F∆p

----------

ρg ,==

Ф⁄

е.ф

1q–()

е.ф

------------------------

3,65 n

opt

12⁄

opt

34⁄

------------