Білецький В.С. Мала гірнича енциклопедія. Том 1 (А-К)

Подождите немного. Документ загружается.

541 КОЕ — КОК

де n — êільêість обертів, хв

-1

; Qopt — оптимальна витрата,

/с; Hopt — оптимальний напір, м.

За іншою версією К.ш.н. обчислюється за формóлою:

де n — частота обертання робочоãо êолеса, об/хв; Q —

об’ємна подача насоса, м

/с; Н — напір насоса, м. За вели-

чиною К.ш.н. розрізняють лопатеві насоси на відцентрові

тихохідні (n

s=50-90) і нормальні (ns=80-300), напівосьові

(ns=250-500) і осьові або пропелерні (ns=500-1000).

КОЕФІЦІЄНТ ШЕЗІ, -а, -…, ч. * р. êоэффициент Шези; а.

Shesi’s coefficient; н. Schesi–Koeffizient m — емпіричний êо-

ефіцієнт (м

0.5

/с), яêий входить до формóли Шезі:

, де v — швидêість потоêó, м/с; R — ãідравл-

ічний радіóс, м; і

р — п’єзометричний похил. У êвадратич-

ній області тертя с залежить тільêи від ãідравлічноãо радіóса

R і êоефіцієнта шорстêості n; для доêвадратичної ділянêи

величина с додатêово залежить від і

р. Напр., за Павловсь-

êим с=(1/n) R

, êоли 0,1 ≤ R ≤ 3,0, де n — êоефіцієнт

шорстêості, що хараêтеризóє шорстêість стіноê трóби або

рóсла; 0,011 ≤ n < 0,050; y — змінний поêазниê степеня;

. За Манінãом ó

формóлі Павловсьêоãо y = 1/6. Зв’язоê між К. ш. с і êо-

ефіцієнтом ãідравлічноãо тертя по довжині λ визначають

за формóлою: , де g — присêорення вільноãо

падіння.

КОЕФІЦІЄНТ ШОРСТКОСТІ -а, -…, ч. * р. êоэффициент

шероховатости, а. roughness coefficient, н. Rauhigkeitszahl f,

Rauhigkeits(bei)wert m — в ãідравліці — число, яêе визна-

чається на основі дослідів і хараêтеризóє стóпінь шорс-

тêості стіноê рóсла (розмір вистóпів шорстêості, їх формó

тощо); êоефіцієнт шорстêості n входить до емпіричних

формóл, яêі виêористовóються для визначення êоефіці-

єнта Шезі c, а таêож êоефіцієнта ãідравлічноãо тертя λ.

Величина n може бóти різною (залежно від виãлядó емп-

іричної формóли, що слóжить для розрахóнêó с).

КОЗИРКОВІ ПОКЛАДИ НАФТИ І ГАЗУ, -их, ів, -…,

мн. * р. êозырьêовые залежи нефти и ãаза, а. oil and gas

peaked pools; н. kappenartig abgeschirmte

Öl-und Gaslager n pl

— різновид теêтонічно і стратиãрафічно еêранованих

поêладів

, форма ãоризонтальної проеêції яêих наãадóє

êозироê êашêета. К.п. виниêають при наявності розри-

вó, що розтинає

антиêліналь,

êóпол

або

моноêліналь

, при

зітêненні

êолеêтора

з малопрониêною

породою

(

ãлина

сіль

). Розповсюджені в сêладчастих і соляноêóпольних

областях (Кавêаз, Емба). За фазовим станом

вóãлеводнів

К.п. здебільшоãо бóвають чисто нафтовими, рідше ãазо-

вими, ãазоêонденсатними, нафтовими з

ãазовою шапêою

ãазоêонденсатними з

нафтовою облямівêою

. Яê правило,

К.п. приóрочені до

êолеêтора

пластовоãо типó. За запа-

сами

вóãлеводнів

звичайно належать до дрібних і серед-

ніх.

КОКС, -ó, ч. * р. êоêс, а. coke, н. Koks m — тверда, міцна

пориста маса, продóêт êоêсóвання або êреêінãó природноãо

палива або продóêтів йоãо переробêи при т-рах

950-1100°С без достóпó повітря. Застосовóють переважно

яê паливо й відновниê ó металóрãійній промисловості. В

залежності від видó сировини розрізняють êам’яновóãіл-

ьний, елеêтродний пеêовий і нафтовий К.

КОКС КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. êоêс êа-

менноóãольный, а. coal coke, н. Steinkohlenkoks m — твердий

пористий êоêс (пористість 49-53%) сіроãо êольорó — про-

дóêт êоêсóвання вóãілля з вмістом вóãлецю від 78-89 до

90-95 %. Вміст вóãлецю в самомó К.ê. — 96-98%. Зольність

до 9-11%. Волоãість 0,5-4,0%. Теплота зãоряння 29-33

МДж/êã. Вихід К.ê. 75-78%. Є бездимним паливом ó мета-

лóрãії, при виплавці чавóнó слóãóє таêож відновниêом зал-

ізної рóди й розпóшóвачем шихти. Доменний К.ê. повинен

мати розмір ãрóдоê не менше 10 мм, ливарний К.ê. виêо-

ристовóється для ливарноãо виробництва, вміст сірêи ó

ньомó не повинен перевищóвати 1,2-1,3%. К.ê. для ãа-

зоґенераторних óстановоê повинен мати тóãоплавêó золó

(т-ра плавлення не нижче за 1250 °С).

КОКС НАФТОВИЙ, -ó, -оãо, ч. * р. êоêс нефтяной, а. re-

finery coke, н. Ölkoks m, Petrolkoks m — тверда пориста ре-

човина від темно-сіроãо до чорноãо êольорó, що є продóê-

том êоêсóвання (прожарювання) важêих залишêів нафти.

Елементний сêлад: 90-96% С, 4-6% Н, 0,1-2% S. Зольність

0,1-0,8 %. Застосовóється: ó виробництві анодів для

виплавêи алюмінію, спеціальних ãрафітованих елеêтродів

для одержання елеêтролітичної сталі тощо.

КОКСІВНІСТЬ ВУГІЛЛЯ, -ості, -…, ж. * р. êоêсóемость

óãля, а. cokeability of coal, н. Kokungsfähigkeit f der Kohle f,

Verkokungsfähigkeit f der Kohle f — здатність подрібненоãо

вóãілля до спіêання, ó відповідномó температóрномó ре-

жимі без достóпó повітря, з óтворенням спеченоãо твердо-

ãо продóêтó — êоêсó. К.в. визначається прямими метода-

ми (напівзаводсьêе êоêсóвання) або непрямими методами,

а саме: дилатометричним дослідженням здатності плас-

тичної маси вóãілля спóчóватися; методом Ґрей-Кінãа

(порівнянням нелетêоãо залишêó, отриманоãо в стандарт-

них óмовах, з еталонною шêалою типів êоêсó). Див. спі-

êливість вóãілля, товщина пластичноãо шарó.

КОКСОВА ПІЧ, -ої, печі, ж. * р. êоêсовая печь, а. cokery,

coke oven; н. Koksofen m — піч

, в яêій êоêсóванням

êам’яноãо вóãілля одержóють êоêс. Звичайно êоêсові печі

об’єднóють ó батареї (по 61 — 77 печей) із заãальною сис-

темою підведення опалювальноãо ãазó й відведенням лет-

êих речовин, подавання вóãілля та ін.

КОКСОВИЙ ГАЗ, -оãо, -ó, ч. * р. êоêсовый ãаз, а. coke ov-

en gas, н. Koksgas n, Koksofengas n, Kokereigas n, Zechengas n

— ãорючий

ãаз

, що óтворюється при

êоêсóванні

êам’яноãо

вóãілля

. Виêористовóється яê

паливо

ó промислових

печах

ãазових двиãóнах, яê сировина в

хімічній промисловості

КОКСОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, -ої, -ості, ж. * р.

êоêсохимичесêая промышленность, а. by-product coke indus-

try, н. Kokereiindustrie f

— ãалóзь важêої промисловості, на

підприємствах яêої здійснюється хімічна переробêа

вóãілля

êам’яноãо

методом

êоêсóвання

. Найбільші підприємства на

території Уêраїни: Авдіївсьêий, Криворізьêий, Алчевсь-

êий, Запорізьêий, Ясинівсьêий êоêсохімічні заводи.

КОКСУВАННЯ, -…, с. * р. êоêсование, а. coking process, н.

Verkoken n, Verkokung f, Koken n, Verkokungsvorgang m — пе-

реробêа природноãо палива наãрівом до температóри

900-1050°С без достóпó повітря для одержання êоêсó, êоê-

совоãо ãазó та деяêих побічних продóêтів. Коêсóвання

êам’яноãо вóãілля проводять ó êоêсових печах, êоêсóвання

важêих продóêтів переробêи нафти — в металевих êóбах

або спеціальних печах. В резóльтаті êоêсóвання паливо

розêладається з óтворенням летêих продóêтів і твердоãо

залишêó êоêсó. Основним цільовим продóêтом цьоãо про-

цесó є êоêс, яêий виêористовóється ã.ч. яê відновниê і па-

ливо ó металóрãійній промисловості.

3,65 n QH

34⁄

⁄() ,=

ν cRi

–=

y 2,5 n 0,13– 0,75 Rn0,10–()–=

------=

КОЛ — КОЛ 542

КОЛБА, -и, ж. * р. êолба, а. retort, flask; н. Kolben m —

сêляна посóдина з êрóãлим або плосêим дном і видовже-

ною шийêою. Застосовóють ó лабораторній праêтиці.

КОЛЕКТИВНА УГОДА, -ої, -и, ж. * р. êоллеêтивный до-

ãовор, а. collective agreement, н. Tarifvertrag m, Betriebskol-

lektivvertrag m — óãода між êолеêтивом робітниêів і слóж-

бовців в особі представниêів профспілêових орãанізацій

або óповноважених трóдовоãо êолеêтивó та адмініст-

рацією в особі êерівниêа підприємства. Містить ó собі ос-

новні положення з питань охорони праці та заробітної пла-

ти, робочоãо часó тощо.

КОЛЕКТОР, -а, ч. * р. êоллеêтор, а. collector, reservoir; н.

Kollektor m — 1) Збірний або розподільчий пристрій для

поєднання рядó транспортних або технолоãічних потоêів

з однойменними й однорідними продóêтами чи аґентами

(сóспензією, рідиною, ãазом). 2) Флотаційний реаґент —

збирач. 3) Гірсьêа порода, здатна вміщати рідêі, ãазоподібні

вóãлеводні і віддавати їх ó процесі розробêи родовищ.

КОЛЕКТОРИ

ЗМІШАНИХ ТИПІВ, -ів, -..., мн. * р. êол-

леêторы смешанных типов; а. reservoirs of compound types; н.

Mischkollektoren m pl — êолеêтори, пóстотні простори яêих

óтворені одночасно двома або трьома видами порожнин і

серед яêих в ãеолоãо-промисловій праêтиці виділяють ти-

пи: тріщинно-поровий, тріщинно-êавернозний, тріщи-

нно-порово-êавернозний, êавернозно-поровий. Син. —

змішані êолеêтори.

КОЛЕКТОРИ

КАРБОНАТНІ, -их, -ів, мн. (від лат. carbo

(carbonis) — вóãілля) * р. êоллеêторы êарбонатные; а. car-

bonate reservoirs; н. Karbonatkollektoren m pl — êолеêтори,

представлені êарбонатними породами (вапняêами, долом-

ітами і проміжними óтвореннями) з велиêим розмаїттям

порожнин і їх поєднань. К.ê. мають здатність значно збіл-

ьшóвати свої фільтраційні і ємнісні властивості внаслідоê

штóчноãо діяння на них соляною êислотою чи іншими

реаґентами. Див. êарбонатні породи.

КОЛЕКТОРИ

КАВЕРНОЗНОГО ТИПУ, -ів, -..., мн. * р.

êоллеêторы êавернозноãо типа; а. reservoirs of cаvernous type;

н. kavernöse Speicher m pl — êолеêтори, звичайно êарбо-

натні, порожнинний простір яêих óтворюють êаверни,

з’єднані вóзьêими êаналами або ізольовані один від одно-

ãо з êоефіцієнтом відêритої пористості, що змінюється в

широêих межах — від тисячних частоê одиниці до 0,2 і

більше. Виниêають при розчиненні або переêристалізації

речовин ãірсьêої породи. Син. — êолеêтори êаверновоãо

типó, êавернозні êолеêтори, êавернові êолеêтори.

КОЛЕКТОРИ

НАФТИ І ГАЗУ, -ів, -…, мн. * р. êоллеê-

торы нефти и ãаза, а. oil and gas reservoirs, н. Erdöl- und Erd-

gasspeicher m pl, Erdöl- und Gasspeicher m pl — ã.п., здатні

вміщати рідêі, ãазоподібні вóãлеводні і віддавати їх ó про-

цесі розробêи родовищ. Критеріями приналежності порід до

К.н.ã. слóãóють величини прониêності і ємності, зóмов-

лені розвитêом пористості, тріщинóватості, êаверноз-

ності. Величина êорисної для нафти і ãазó ємності К.н.ã.

залежить від вмістó залишêової водонафтонасиченості.

Нижні межі прониêності і êорисної ємності визначають

промисловó оцінêó пластів, вона залежить від сêладó

флюїдó і типó êолеêтора. Частêа пор, êаверн і тріщин ó філ-

ьтрації і ємності визначає тип К.н.ã.: поровий, тріщинний

або змішаний. Колеêторами є породи різн. речовинноãо

сêладó і ãенезисó: териãенні, êарбонатні, ãлинисто-

êреме-

нисто

-бітóмінозні, вóлêаноãенно-осадові та ін. Найбільш

значні запаси вóãлеводнів зосереджені в êаверно-поровомó

і поровомó типах порід.

КОЛЕКТОРИ

ПОРОВОГО ТИПУ, -ів, -..., мн. (від лат.

collectоr — збирач; від ãрец. πόρος — прохід, отвір; від

ãрец. τϋρος — слід, відбитоê) * р. êоллеêторы поровоãо ти-

па; а. reservoirs of porous type, н. Porenspeicher m pl, poröse

Speicher m pl — êолеêтори (пісоê, пісêовиê, алевроліт, пе-

ревідêладена êарбонатна порода), порожнинний простір

яêих óтворено міжґранóлярними (міжзерновими, первин-

ними) порами. При êоефіцієнті пористості понад 9-10%

володіють прониêністю і відносною ізотропністю філ-

ьтрації по порових êаналах. Син. — êолеêтори нормаль-

ноãо типó, порові êолеêтори, ґранóлярні êолеêтори.

КОЛЕКТОРИ

ТРІЩИННІ, -ів, -…, мн. * р. трещинова-

тые êоллеêторы; а. fractured (fissured) reservoirs; н. kluftige

Speicher m pl, Kluftspeicher m pl, kluftige Träger m pl — плас-

ти-êолеêтори, ємність яêих представлена тріщинами.

КОЛЕКТОРИ

ТРІЩИННО-КАВЕРНОЗНІ, -ів, -…-их,

мн. * р. êоллеêторы трещиновато-êавернозные; а. cavernous

and fractured reservoirs; н. kluftig-kavernöse Speicher m pl —

êолеêтори, в яêих поряд з êавернозністю і міêротріщи-

нóватістю, що властиві êолеêторам êавернозноãо типó,

істотнó роль відіãрають маêротріщини в доломітах êавер-

нозних, щільних, дрібно- і тонêозернистих, а таêож ó вап-

няêах і мерãелях в різній мірі доломітизованих, щільних.

КОЛЕКТОРИ

ТРІЩИНУВАТО-НОРМАЛЬНІ, -ів,

-…-их, мн. * р. êоллеêторы трещиновато-нормальные; а.

fractured and normal reservoirs, н. kluftig-normale Speicher m

pl — Див. êолеêтори тріщинóвато-порові.

КОЛЕКТОРИ

ТРІЩИНУВАТО-ПОРОВІ, -ів, -…-их,

мн. * р. трещиновато-поровые êоллеêторы; а. fractured and

porous reservoirs, н. kluftig-poröse Speicher m — êолеêтори, в

яêих нафта міститься ã.ч. ó міжзернових порах матриці, а

провідниêом нафти до свердловин є система вторинних

тріщин. Таêі êолеêтори представлені щільними пісêовиê-

ами, алевролітами, перевідêладеними êарбонатними поро-

дами.

КОЛЕКТОРИ

ТРІЩИННО-ПОРОВО-КАВЕРНОЗНІ,

-ів, -…-их, мн. * р. êоллеêторы трещиновато-порово-êа-

вернозные; а. fractured, porous and cavernous reservoirs; н.

kluftig-porös-kavernöse Speicher m pl — êолеêтори, ã.ч. êар-

бонатні, пóстотний простір яêих представлено порами,

êавернами, тріщинами і в яêих тріщини, маючи невелиêó

ємність, відіãрають, напевно, ãоловнó роль ó сêладній

системі фільтрації.

КОЛЕКТОРНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -их,

-стей, -…, мн. * р. êоллеêторные свойства ãорных пород, а.

reservior properties of rocks, н. Speichereigenschaften f pl der Ge-

steine n pl — властивості ãірсьêих порід пропóсêати через

себе рідêі та ãазоподібні флюїди і аêóмóлювати їх ó порож-

нинномó просторі. Осн. параметри: прониêність, ємність,

флюїдонасиченість. Прониêність ã.п. — найбільш важли-

вий параметр êолеêтора, яêий визначає потенційнó мож-

ливість вилóчення з породи нафти та ãазó. Розрізняють аб-

солютнó, ефеêтивнó і відноснó прониêність. Абсолютна

(фізична) — прониêність при фільтрації однорідної рідини

або ãазó визначається ãеометрією поровоãо просторó і ха-

раêтеризóє фіз. властивості породи. Ефеêтивна прониê-

ність — здатність породи пропóсêати флюїд ó присóтності

ін. флюїдів, що насичóють пласт, — залежить від сêлад-

ності стрóêтóри поровоãо просторó, поверхневих власти-

востей, наявності ãлинистих частоê. Відносна прониê-

ність зростає зі збільшенням насиченості породи флюїдом

і досяãає маêс. значення при повномó насиченні; для на-

фти, ãазó, води вона êоливається від 0 до 100%-ãо наси-

543 КОЛ — КОЛ

чення. Заãальнó ємність порід-êолеêторів сêладають по-

рожнини трьох осн. типів, що розрізняються за ãенезисом,

морфолоãією, óмовами аêóмóляції і фільтрації нафти і ãазó.

Заãальна ємність ã.п. хараêтеризóється сóмарним об’ємом

пор, êаверн, тріщин. Заповнення і витіснення флюїдів ó

пластах залежать від особливостей бóдови ємнісноãо про-

сторó ã.п. (розмір, форма, сполóчóваність пóстот зóмо-

влюють режим фільтрації рідин і ãазів), від міри виявó êап-

ілярних сил, від хараêтерó розподілó залишêових флюїдів.

Порові êанали хараêтеризóються переважанням êапіля-

рних сил над ãравітаційними, êаверни — переважаючим

впливом ãравітац. сил, ó тріщинах одночасно виявляється

дія êапілярних і ãравітац. сил. Вияв тих або інших сил зó-

мовлює величинó ефеêтивної пористості, прониêність і

збереження частини залишêової води в êолеêторах.

КОЛЕМАНІТ, -ó, ч. * р. êолеманит, а. colemanite, н. Cole-

manit m — мінерал êласó боратів, водний борат êальцію

ланцюжêової бóдови Са[В

2ВО4(ОН)3]·Н2О. Містить (%):

СаО — 27,27; В

2О3 — 50,81; Н2О — 21,91. Домішêи лóãів.

Синãонія моноêлінна. Тв. 4-5. Гóстина 2,4. Крихêий. Злам

стóпінчатий. Рисêа біла. Утворює зростêи та дрóзи, проме-

неподібні аґреґати. К. — безбарвний, прозорий або білий

мінерал. Блисê сêляний. Утворюється внаслідоê осаджен-

ня з борними розсолами êонтинентальних озер разом з ін.

боратами, ґіпсом, ãлинистими відêладами. Зóстрічається

таêож ó відêладах ãарячих джерел. Найбільші родов. — в

Долині Смерті ó пóстелі Мохаве (США). К. названо за ім-

енем амер. промисловця В.Т.Колмена (W.Т.Coleman,

1824-1893 рр.), на ділянці яêоãо знайдено мінерал. Важли-

вий мінерал борó.

КОЛИВАЛЬНІ РУХИ ЗЕМНОЇ КОРИ, -их, -ів, -…, мн. *

р. êолебательные движения земной êоры, а. oscillatory motion

of the Earth’s crust, н. Oszillationsbewegungen f pl der Erdrinde

f, Schwingungsbewegungen f pl der Erdrinde f — повільні

плавні безперервні вертиêальні переміщення мас ãірсьêих

порід; одна з форм теêтонічних рóхів. Причинó їх вбача-

ють ó ãлибинних процесах, що відбóваються в мантії

Землі, деяêі вчені — ó êосмоãенних процесах. Коливальні

рóхи земної êори впливають на зміни рівня Світовоãо оêеа-

нó, що є однією з причин трансãресій та реãресій моря, на

сêлад, шарóватість і потóжність осадів, на інтенсивність

процесів денóдації тощо.

КОЛИМСЬКА СКЛАДЧАСТІСТЬ, -ої, -ості, ж. * р. êо-

лымсêая сêладчатость, а. Kolymian folding; н. Kolymische

Faltung f — одна із епох мезозойсьêої сêладчастості, яêа

проявилася в êінці юри — на початêó êрейди ó Верхоя-

но-Чóêотсьêій області (Росія). Див. мезозойсьêі епохи

сêладчастості.

КОЛІМАТОР, -а, ч. * р. êоллиматор, а. collimator, н. Kolli-

mator m — оптичний прилад, виêористовóваний для ство-

рення пóчêа паралельних променів при лабораторних до-

слідженнях зорових трóб і êóтомірних приладів. К. сêла-

дається з довãофоêóсноãо об’єêтива, тест-об’єêтива, вста-

новленоãо в йоãо фоêальній площині, і освітлювальноãо

пристрою.

КОЛІМАЦІЙНА ПЛОЩИНА — площина, перпендиêó-

лярна до ãоризонтальної осі обертання візирної трóби

марêшейдерсьêоãо чи ãеодезичноãо приладó, що прохо-

дить через точêó перетинó ãоризонтальної осі з лінією віз-

óвання чи з її продовженням ó просторі предметів (ó лама-

них візирних трóбах).

КОЛІМАЦІЙНА ПОХИБКА — êóт між êолімаційною

площиною і візирною лінією зорової трóби; виявляється

при вимірі ãоризонтальних напрямêів на візирні цілі чи

ãоризонтальних êóтів між цілями, що знаходяться на рі-

зних висотах.

КОЛІР МІНЕРАЛІВ, -ó, -…, ч., забарвлення мінералів,

-…, с. * р. цвет минералов, оêрасêа минералов; а. mineral co-

lour; н. Farbe f der Minerale n pl — резóльтат взаємодії ре-

човини мінералів з випромінюванням видимоãо (380-750

нм) діапазонó елеêтромаãнітноãо спеêтра, наслідоê селеê-

тивноãо поãлинання речовиною тих або інших діляноê ви-

димоãо світла. Для баãатьох самоцвітів, виробних і деêо-

ративних êаменів, мінеральних піãментів êолір — один з

осн. êритеріїв яêості сировини. У деяêих випадêах К.м. —

важлива діаãностична або типоморфна ознаêа. Для вимір-

ювання К.м. залóчаються об’єêтивні (інстрóментальні)

êолориметричні методи (напр., системи Міжнар. êомісії з

освітлення, МКО) і чисельно виражені êолірні параметри

— êолірний тон, йоãо насиченість, ясêравість. Таêий пі-

дхід дозволяє виêористати К.м. яê надійнó індиêаторнó і

пошóêовó ознаêó.

КОЛІСНА РУДА, -ої, -и, ж . — Див. бóрноніт.

КОЛІСНА ПАРА, -ої, -и, ж. * р. êолесная пара, а. wheel

pair, н. Radpaar n — елемент лоêомотива чи ваãона, яêий

сêладається з двох êоліс, напресованих на вісь. К.п. — ос-

Таблиця. — Розподіл дороãоцінних та напівдороãоцінних êаменів за

êольором

Колір Прозорі êамені Непрозорі êамені або

êамені, яêі просвіч-

óються

Безбарв-

ний або

білий

Алмаз, êорóнд, топаз,

шпінель, берил, ãірсьêий

êришталь

Перли (з перламóтро-

вим блисêом), опал

Чорний Моріон, аãат, меланіт,

діопсид, ãаãат

Рожевий Топаз, рóбеліт, шпінель,

морãаніт, êóнцит

Рожевий êварц, ро-

доніт

Червоний Рóбін, oлеêсандрит (при

елеêтричномó освітленні),

топаз, шпінель, ãіацинт,

морãаніт, піроп, альмандин

Яшма, êарнеол

Коричне-

вий

Топаз, шпінель, ãіацинт,

тóрмалін, рóтил, ґросóляр,

спесартин

Сардер, яшма, êарне-

ол, тиãрове оêо,

димчастий êварц, не-

фрит, бóрштин

Фіолет-

овий (бóз-

êовий)

Аметист, топаз, тóрмалін,

êорóнд

Чароїт, аметистовий

êварц

Блаêитний Аêвамарин, топаз, сапфір,

індиãоліт, шпінель, евêлаз

Бірюза, лазóрит

Синій Сапфір, індиãоліт, топаз,

берил, шпінель, танзаніт

Бірюза, лазóрит, азó-

рит, содаліт, лабрадо-

рит

Зелений Смараãд, хризоберил, сапфір,

топаз, олеêсандрит (при де-

нномó освітленні), аêвама-

рин, тóрмалін, евêлаз,

шпінель, андрадит, ґросó-

ляр, діопсид, епідот, енста-

тит, олівін

Смараãд, діоптаз, хри-

зопраз, яшма, празем,

ãеліотроп, хризопал,

амазоніт, нефрит,

жадеїт, малахіт

Жовтий або

оранжевий

Топаз, ãеліодор, хризоберил,

êорóнд, шпінель, ãіацинт,

цитрин, ãіденіт, тóрмалін

Сердоліê, яшма, не-

фрит, бóрштин

Смóãастий,

строêатий

Голова мавра Яшма, аãат, блаãород-

ний опал, оніêс, ãеліо-

троп, авантюрин, тиã-

рове оêо

КОЛ — КОЛ 544

новний елемент залізничних візêів лоêомотива і ваãона.

Вона сприймає навантаження від надресорної частини ло-

êомотива (ваãона) і передає її на рейêи. У лоêомотивів К.п.

має шестірні, через яêі передається тяãове зóсилля.

КОЛІСНА ФОРМУЛА, -ої, -и, ж. * р. êолесная формóла,

а. wheeled formula, н. Radformel f

— 1) Умовна хараêтерис-

тиêа ходової частини автомобіля, в яêій перша цифра

відповідає заãальній êільêості êоліс, а дрóãа — числó ведó-

чих. Напр., 4х2, 4х4, 6х6. 2) Умовна хараêтеристиêа ходо-

вої частини

лоêомотива

, яêа таêож називається осьовою

формóлою. Вêазóє число і розташóвання êолісних осей.

Напр., К.ф. восьмивісноãо елеêтровоза, яêий має чотири

двоосних візêа, записóється таê: 2

-2

, де індеêс “0”

означає, що всі êолісні пари мають індивідóальний

привод

КОЛІЯ, -ії, ж. — Див залізнична êолія, рейêова êолія.

КОЛОДЕТРИНІТ, -ó, ч. * р. êоллодетринит, а. collodetrin-

ite, н. Collodetrinit m — мацерал підãрóпи детровітринітó в

мацеральній ãрóпі вітринітó, що заляãає ó виãляді тонêо-

зернистої вітринітової основної маси, яêа зв’язóє інші

êомпоненти вóãілля. Термін введений в 1994 р. Міжнаро-

дним êомітетом з петролоãії вóãілля і орãанічної речовини

(МКПВОР) для позначення êомпаêтної вітринітової ос-

новної маси міêролітотипів êларитó, тримацеритó і вітр-

инертитó.

У порівнянні з êолотелінітом в êолодетриніті відсóтня

стрóêтóрна цілісність і він має менш виражений шарóва-

тий хараêтер. К. — сóміш вітринітових частиноê êрóпні-

стю менше 10 мêм і аморфної вітринітової речовини. К.

містить більше сóбміêросêопічних неорãанічних речовин,

ніж інші вітринітові мацерали. Разом з тим, на відмінó від

вітридетринітó, частинêи êомпонента не виразно видні

під оптичним міêросêопом ó зв’язêó з висоêою мірою ãо-

моãенізації; К. має тонêозернистó поверхню, особливо ó

сóббітóмінозномó і бітóмінозномó вóãіллі з висоêим вихо-

дом летêих. Шліфований розріз, виêонаний перпендиêó-

лярно до площини нашарóвання, поêазóє К. яê шари

різної товщини. Паралельно до нашарóвання К. виãлядає

яê плями неправильної форми. У молодомó вóãіллі К. мо-

же мати пористó поверхню і внóтрішні плями. По мірі

збільшення стóпеня вóãлефіêації стає все важче розпізнати

êолодетриніт і êолотелініт. Присóтність К. в антрациті

пояснюється тим, що К., яêий має власнó морфолоãію, пе-

ремішаний з інертодетринітом. Після травлення зразêа

помітна тільêи відшліфована частина К., яêа називається

êриптовітродетринітом.

За êольором і

відбивною здатні-

стю К. близьêий до

вітринітó. У вóãіллі

діапазонó від 0,5 %

до 1,4 % Rr відби-

вна здатність К.

нижче відбивної

здатності відповід-

ноãо êолотелінітó

приблизно на

0,05-0,10 % Rr. Пе-

реходи носять пос-

тóповий хараêтер.

По мірі збільше-

ння стóпеня вóãле-

фіêації відмінності

зниêають. Анізотропія К. відрізняється від мацералів лі-

птинітової ãрóпи. При схрещених ніêолях можна виявити

початêовó присóтність цьоãо мацерала. У осадових поро-

дах, особливо ãлинистих сланцях, відбивна здатність може

бóти трохи нижча, ніж ó вóãіллі відповідноãо стóпеня вóã-

лефіêації.

Колір та інтенсивність флóоресценції К. змінюються в

залежності від стóпеня вóãлефіêації. Флóоресценція К. по-

чинається при 0,6 % Rr і досяãає маêсимальної інтенси-

вності в діапазоні 1,0-1,2 % Rr, після чоãо швидêо спадає.

Кольори флóоресценції від жовто-êоричневоãо до черво-

но-оранжевоãо і червоно-êоричневоãо. Інтенсивність

флóоресценції К. вище, ніж ó відповідноãо êолотелінітó.

На інтенсивність таêож впливають попóтні ліптинітові

мацерали. У присóтності альãінітó і êóтинітó інтенсивність

флóоресценції К. вище, ніж ó випадêó попóтноãо споринітó.

К. відрізняється від êолорезинітó дещо вищою інтенсивн-

істю останньоãо, а таêож різними внóтрішніми стрóêтóра-

ми. «Темний вітриніт» в порівнянні з К. таêож хараêтери-

зóється більш інтенсивною флóоресценцією. У осадових по-

родах, особливо ãлинистих сланцях, флóоресценція може

бóти більш інтенсивною, ніж ó попóтномó вóãіллі.

К. є похідним паренхімних і деревних волоêон êорі-

ння, стебел і листя, що сêладаються з целюлози і ліãнінó.

Початêові рослинні тêанини рóйнóються до сильноãо

розêладанням на початêó стадії торфоóтворення. Ма-

леньêі частинêи цементóються ãóмóсовими êолоїдами

всередині торфó і зãодом ãомоãенізóються в процесі ãеох-

імічної ãеліфіêації (вітринітизації). Джерелом К. є речови-

ни, отримані з целюлози. Попередниêами К. ó молодомó

вóãіллі є аттриніт і денсиніт.

У вóãіллі К. є вітринітовим мацералом, яêий зóстрічаєт-

ься ó найбільшій êільêості. К. присóтній ó всьомó твердо-

мó вóãіллі і є основним êомпонентом êларитó. Рідше він

зóстрічається ó вітринертиті і тримацериті, а таêож в дю-

риті. У вóãіллі палеозою вітрит, що сêладається з К., рідê-

існий. У осадових породах орãанічний детрит звичайно

тонêо дисперãований, а К. зóстрічається рідêо. К. є êом-

понентом êероãенó типó III.

К. — вітринітовий мацерал з найвищим виходом лет-

êих речовин, яêі при êоêсóванні відходять першими. Вміст

бітóмó в К. впливає на спіêливість і êоêсівнó здатність

вóãілля. У процесі ãідроãенізації К. в значній мірі сприяє óт-

воренню продóêтів зрідження. К. таêож виявляє реаêці-

йнó здатність на ранньомó етапі процесó ãоріння. Він де-

ãазóється і óтворює пори раніше, ніж попóтний ліптиніт.

При слабêомó виãорянні К. óтворює êарбосфери.

Походження слова: kolla (ãрец.) — êлей, detritus (лат.)

— абразія. Синоніми: вітриніт В; ãетероêолініт; десмоêол-

ініт; аттриніт (бóре вóãілля); денсиніт (бóре вóãілля).

КОЛОДЯЗЬ, -я, ч. * р. êолодец, а. well, н. kleiner Schacht

m, Einsteigschacht m, Brunnen m — 1) Вертиêальна ãірнича

виробêа, що проводиться для заборó підземних вод, розсолів

і ін. рідин. За способом спорóдження розрізнюють К.: êо-

паний (звичайний) ãлиб. до 20-30 м, К. забивний (абісін-

сьêий) — до 10-20 м, К. бóровий (трóбчастий) — до деê.

сотень м. За стóпенем розêриття водоносних порід розрі-

зняють завершений К. (розêриває шар водоносних порід

на всю потóжність) і незавершений (не доведений до під-

ошви водоносноãо ãоризонтó). К. оснащóють «жóравлями»,

êоловоротами, насосами. На ãірн. підприємствах К. виêо-

ристовóють ã.ч. яê дренажні спорóди для зниження на-

пірноãо рівня підземних вод нижче підошви ãірн. виробоê,

для відведення шахтних (êар’єрних) і ін. пром. стічних вод

Колодетриніт (сіра речовина). Темні

тіла — вêлючення ліптинітó (спорин-

ітó), світлі — міêриніт). Вóãілля марêи

Д. Львівсьêо-Волинсьêий басейн. Відб-

ите світло, імерсія. Шêала 0,02 мм.

Фото Г.П.Маценêо.

545 КОЛ — КОЛ

в безнапірні водоносні ãоризонти (êолеêтори), що заляãа-

ють нижче підошви ãірн. виробоê або пром. спорóд. Іноді К.

застосовóються таêож яê тимчасові водозбірниêи в підã-

отовчих виробêах і при ãол. водовідливних насосних стан-

ціях на шахтах. До поч. ХХ ст. К. виêористовóвалися для

видобóтêó нафти за допомоãою рóчноãо êоловорота, відер

і шêіряних мішêів. Видобóтоê нафти з êолодязів відомий з

V ст. до н. е. 2) На відêритих ãірничих роботах проводиться

для розміщення êонóсної дробарêи. Має діаметр 20 м і

ãлибинó 30 м. 3) Природна êільцеподібна вертиêальна

форма êарстó (êарстові К.).

КОЛОЇДИ, КОЛОЇДНІ СИСТЕМИ, -ів, -их, -м, мн. * р.

êоллоиды, êоллоидные системы, а. colloids, colloid systems; н.

Kolloide n pl, Kolloidsysteme n pl — міêроãетероãенні дис-

персні системи (проміжний стан між справжніми розчина-

ми й ãрóбодисперсними системами), що сêладаються з дó-

же подрібнених частиноê (від 10

-6

-10

-7

до 10

-9

м), рівном-

ірно розподілених (розосереджених) в однорідномó сере-

довищі або фізично однорідні системи, що містять маêро-

молеêóли яê один з êомпонентів (молеêóлярний êолоїд).

На відмінó від частиноê ãрóбодисперсних систем (сóспен-

зій, емóльсій, пін тощо), розмір частиноê яêих звичайно

перевищóє 10

-4

см, êолоїдні частинêи берóть óчасть в інте-

нсивномó броóнівсьêомó рóхові і не седиментóють в полі

сил земноãо тяжіння. К.с. з ãазовим дисперсійним середо-

вищем — висоêодисперсні аерозолі (дими, тóмани), з рі-

дêим — золі, латеêси, міцелярні розчини, міêроемóльсії, з

твердоãо — системи типó рóбіновоãо сêла. К.с. óтворю-

ються внаслідоê êонденсації (при виділенні êолоїдно-дис-

персної фази з перенасиченої пари, розчинó або розплавó)

або дисперãóвання. Найбільш важливі і різноманітні К.с. —

з рідêим дисперсійним середовищем. Див. старіння êо-

лоїдноãо розчинó.

КОЛОЇДНИЙ, -оãо. * р. êоллоидный, а. colloidal, н. kollo-

id[al], Kolloid… — пов’язаний з êолоїдами; ê - ні розчи-

ни — те саме, що й золі.

КОЛОНА ЕКСПЛУАТАЦІЙНА, -и, -ої, ж. * р. êолонна

эêсплóатационная; а. flow tubing, flow string, production string,

н. Produktionsrohrtour f, Förderrohrtour f — елемент êонс-

трóêцiї свердловини — остання внóтрiшня обсадна êолона

трóб, яêа призначена для iзоляцiї стiноê свердловини вiд

прониêних ãоризонтiв i виêонóє роль довãотривалоãо ãер-

метичноãо êаналó, всерединi яêоãо по лiфтових трóбах

транспортóється на поверхню пластовий флюїд.

КОЛОНА ОБСАДНА, -и, -ої, ж. — Див. обсадна êолона.

КОЛОНА ШТАНГ БАГАТОСТУПІНЧАСТА, -и, -…, -ої,

ж. * р. êолонна штанã мноãостóпенчатая; а. multi-stage

string of rods; н. mehrstufige Stangensäule f — êолона насос-

них штанã, яêа має êільêа стóпенів штанã різноãо діаме-

тра. Дає змоãó зменшити металомістêість і навантаження

на верстат-êачалêó за óмови збереження міцності. Виêо-

ристовóють одно-, дво- і тристóпінчасті êолони штанã.

КОЛОНКОВА ТРУБА, -ої, -и, ж. * р. êолонêовая трóба,

а. core barrel, н. Kernführungsrohr n — сталева трóба для

приймання êерна і спрямóвання бóровоãо снаряда при

бóрінні свердловин êільцевим вибоєм. К.т. одним êінцем

приєднóється до бóровоãо снаряда за допомоãою перехідн-

иêа, іншим — до êоронêи або розширювача. Довжина

К.т. сêладає 0,5; 1,5; 3,0 м. К.т. разом з бóровим снарядом і

êерном періодично вилóчаються зі свердловини і êерн вида-

ляється.

КОЛОНКОВЕ БУРІННЯ, -оãо, -…, с. * р. êолонêовое бó-

рение, а. core drilling, н. Kernbohren n — бóріння, при яêомó

рóйнóвання породи здійснюється по периферійній частині

вибою, із збереженням êолонêи породи (êерна). Дослідже-

ння êерна дає хараêтеристиêó порід. Застосовóється в по-

родах бóдь-яêої твердості при бóрінні на нафтó і ãаз, по-

шóêах і розвідці родов. твердих ê.ê., ãеолоãознімальних і

êартóвальних роботах, ãідроãеол., інж.-ãеол. і ãеохім. до-

слідженнях. При К.б. очищення вибою здійснюється за

допомоãою бóровоãо насоса або êомпресора шляхом наãн-

ітання через êолонó бóрильних трóб води, ãлинистоãо роз-

чинó, емóльсії, полімерних рідин, піни, аерованоãо розчинó

або стисненоãо повітря. Керн зі свердловини витяãóється

шляхом підйомó êолони бóрильних трóб, знімними êерно-

приймачами або шляхом безперервноãо транспортóвання

êерна через êолонó трóб зворотним потоêом промивної

рідини в процесі бóріння. Діаметри êороноê, що застосовó-

ються для ãеолоãорозвідóвальноãо бóріння 36-151 мм, для

еêсплóатації родов. нафти і ãазó до 305 мм. Маêс. ãлибина

К.б. досяãнóта при бóрінні Кольсьêої надãлибоêої свердло-

вини (понад 12 êм). У залежності від твердості і абразив-

ності ã.п. для бóріння виêористовóють бóрові êоронêи і бó-

рові долота.

КОЛОННА ОСНАСТКА, -ої, -и, ж. * р. êолонная оснаст-

êа; а. string rigging; column furnishings; н. Rohrtourausrüstung f

— частина технолоãічної оснастêи обсадних êолон для по-

леãшення їх опóсêання, забезпечення цементóвання, від-

оêремлення бóровоãо і тампонажноãо розчинів і т.д. Еле-

менти К.о.: êолонні опирачі, зворотні êлапани, розділ-

ювальні цементóвальні пробêи, мóфти, хвостовиêи.

КОЛОННА ФЛОТАЦІЙНА

МАШИНА, -ої, -ої, -и, ж. * р.

êолонная флотационная маши-

на, а. column flotation machine,

н. Säulenflotationsmaschine f —

пневматична флотаційна ма-

шина з протитечійним рóхом

пóльпи, яêий досяãається за ра-

хóноê ãлибоêоãо розміщення ó

робочій êамері дисперãатора

стисненоãо повітря (патрóбêо-

воãо, ерліфтноãо або перфоро-

ваної перетинêи) для забезпе-

чення зóстрічноãо рóхó спли-

ваючих повітряних бóльбашоê

та флотаційної пóльпи, що за-

вантажóється зверхó. К.ф.м.

являє собою êрóãлó або êвад-

ратнó êамерó шириною бл. 1 м

і висотою бл. 7-9 м (рис.). Вих-

ідний матеріал подається ви-

ще середини, але нижче по-

тóжноãо пінноãо шарó, яêий

займає бл. 1/3 висоти êолони. К.ф.м. мають значні пере-

ваãи при застосóванні для флотації тонêоподрібнених ма-

теріалів, особливо вóãільних шламів, êоли напрямоê

спливання пінних аґреґатів співпадає з напрямêом спли-

вання частиноê леãêоãо êомпонента. Виêористовóється

ã.ч. для збаãачення рóдної сировини.

КОЛОРИМЕТР, -а, ч. * р. êолориметр, а. colorimeter, н.

Kolorimeter n — прилад для визначення хараêтеристиê êо-

льорó. Застосовóється, зоêрема, в методах дослідження

ãірсьêих порід, вóãілля тощо, напр., ó методі вибірêової сор-

бції барвниêа (метод А.С.Колбановсьêої), êолориметрич-

них методах аналізó вод.

Рис. Колонна флотаційна

машина: 1 — êолона; 2 —

подача живлення; 3 — по-

дача повітря; 4 — êорпóс з

дифóзором; 5 — промивна

вода; 6 — випóсê пінноãо

продóêтó; 7 — випóсê хвос-

тів.

КОЛ — КОЛ 546

КОЛОРИМЕТРИЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВОД, -их,

-ів, -…, мн. * р. êолориметричесêие методы анализа вод, а.

colorimetriс methods of water analysis, н. kolorimetrische

Wasseranalyseverfahren n pl

— базóються на переведенні

êомпонента, що визначається, ó êольоровó сполóêó та

встановленні її

êонцентрації

за: — інтенсивністю або відт-

інêом забарвлення (візóальний метод); — світлопоãлинан-

ням

розчинó

(фотоêолориметричний метод). Чóтливість

К.м.а.в. для різних елементів сêладає 0,1 — 200 мêã/л.

КОЛОРИМЕТРІЯ, -ії, ж. * р. êолориметрия, а. colorime-

try, н. Kolorimetrie f — методи вимірювання і êільêісноãо

визначення êольорó. Базóються на визначенні êоординат

êольорó ó вибраній системі трьох основних êольорів.

КОЛОСНИК, -а, ч. * р. êолосниê, а. fine(grate) bar; н. Rost

m, Roststab m, Roststange f

— сêладовий елемент êолосни-

êової решітêи, яêа виêористовóється яê опірна площина

для

палива

топêах

, а таêож яê робоча (просіююча) по-

верхня ó

ãрохотах êолосниêових

(нерóхомих похилих або

êоливних). Виêористовóють К. з профілем поперечноãо

перетинó, яêий при

ãрохоченні

чинить найменший опір

проходженню дрібних шматêів і одночасно сêорочóє мож-

ливість заêлинювання “трóдних зерен” між

êолосниêами.

КОЛОТЕЛІНІТ, -ó, ч. * р. êоллотелинит, а. collotelinite, н.

Collotelinit m — мацерал вітринітової ãрóпи, підãрóпа те-

ловітринітó, що має ãомоãенний, аморфний виãляд. Тер-

мін введений в 1994 р. Міжнародним êомітетом з петро-

лоãії вóãілля і орãанічної речовини (МКПВОР) для позна-

чення ãомоãенізованих шарів вітринітó, яêі можóть мати

стрóêтóрó, що слабо визначається. Клітинна стрóêтóра

може розпізнаватися або виділятися за допомоãою ме-

тодів травлення. У низьêовóãлефіêованомó вóãіллі êоло-

телініт може мати тонêозернистó або залишêовó êліти-

ннó стрóêтóрó. Травлення посилює деталі êлітêової стрóê-

тóри; в цьомó випадêó видимі стінêи êлітоê називають

êриптотелінітом. Колотелініт відрізняється від êоло-

детринітó своєї ãомоãенністю.

Відбивна здатність К. широêо виêористовóється для

визначення стóпеня вóãлефіêації вóãілля і орãанічної речо-

вини ó відêладах. Звичайно відбивна здатність êолотелі-

нітó вища, ніж êолодетринітó на 0,05-0,10 %.

К. флóоресціює в широêомó діапазоні вóãлефіêації вóãі-

лля (від бітóмінозноãо з висоêим вмістом летêих до нап-

івантрацитів). Інтенсивність флóоресценції вітринітових

мацералів має місце приблизно при мінімóм 0,5 % Rr і до-

сяãає маêсимóмó при відбивній здатності вітринітó

1,0-1,1 % Rr в залежності від довжини хвилі збóдження і

вимірювання. При подальшомó збільшенні вóãлефіêації

інтенсивність флóоресценції знижóється. Флюоресценцію

вітринітó пояснюють резóльтатом óтворення ó вóãіллі на-

фтоподібних речовин. Стислі і сітчасті ароматичні стрóê-

тóри ó вітриніті вважаються нефлóоресціюючими.

Елементний сêлад і вміст ароматичних сполóê зале-

жить від стадії вóãлефіêації. Підвищена ароматичність

приводить до підвищення відбивної здатності. Хімічний

сêлад чистоãо К. подано в таблиці.

Алêілнафталіни і алêілфеноли є домінóючими арома-

тичними сполóêами.

К. є похідним паренхімних і деревних волоêон êорі-

ння, стебел і листя, що сêладаються з целюлози і ліãнінó, і

походить яê від трав’яних, таê і деревовидних рослин.

Геохімічна ãеліфіêація (вітринітизація) привела до зниê-

нення первинних стрóêтóр. Попередниêом К. ó вóãіллі

низьêої стадії вóãлефіêації є óльмініт. На більш висоêих

рівнях вóãлефіêації К. таêож óтворюється з телінітó і йоãо

вітринітовоãо êлітинноãо заповнення.

Відêлади К.

найбільші в ясêра-

вих літотипах вітр-

енó і в меншій мірі в

êларені. У осадових

породах К. є основ-

ним вітринітовим

мацералом. К. час-

то зóстрічається ó

вóãільних сланцях, є

частиною êероãенó

типó III.

Відбивна здат-

ність К. широêо

виêористовóється

яê поêазниê стóпе-

ня вóãлефіêації вóãілля, а таêож орãанічної речовини в оса-

дових породах. У ãеолоãії дані про стóпінь вóãлефіêації вóãі-

лля, отримані на основі вимірювання відбивної здатності

К., сêладають основó для оцінêи палеотемператóр, êіл-

ьêості еродованої поêривної породи і часó деформації при

розãляді процесів вóãлефіêації.

К., яê представниê вітринітової ãрóпи, óтворює основ-

ний реаêтивний мацерал в технолоãічних процесах типó

êоêсóвання і зрідження. Разом з тим, реаêційна здатність

вітринітó при êоêсóванні обмежóється вóзьêим діапаз-

оном відбивної здатності від 0,8-1,6 % Rr і рідêо до 2,0 %

Rr. При зрідженні оптимальні швидêості êонверсії в рід-

инó і ãазоподібні продóêти отримóють з вóãілля середньої

стадії вóãлефіêації з висоêим вмістом летêих. Еêспери-

ментально поêазано, що температóри запалення при ãа-

зифіêації і швидêість виãоряння при спаленні вóãілля без-

Рис. Найбільш поширені профілі поперечноãо пере-

тинó êолосниêів.

Колотелініт (світлі стінêи êлітин,

темні óтворення – ліпідна речовина).

Вóãілля марêи Г. Донецьêий басейн. Відб-

ите світло, імерсія. Шêала 0,02 мм. Фо-

то Г.П.Маценêо.

Таблиця. — Хімічні властивості êолотелінітó

Стóпінь вóãлефіê-

ації

Колотелініт,

%, об’ємних

СНN О S Летêі,%

%, сóхе беззольне вóãілля (с.б.в.) (с.б.в.)

0,55% Rr

0,68% Rr

hvB

hvA

1,49% Rr

1,61% Rr

2,08% Rr

3,73% Rr

82,7 (+ тіл.)

72,7

97,1

88,7

біля 90

87,0

67,0

77,2

81,5

88,8

88,9

90,5

94,8

5,0

5,4

5,1

5,3

4,9

4,3

2,1

0,7

0,9

2,0

1,7

1,0

5,2

4,8

4,2

16,0

16,3

10,8

3,6

1,6

0,2

0,6

1,1

1,4

1,0

0,5

35,1

29,8

25,1

21,4

14,0

6,4

547 КОЛ — КОЛ

посередньо пов’язані з рівнем відбивної здатності мацера-

ла К.

Походження слова: colla (ãрецьêе) — êлей, tela (ла-

тинсьêе) — тêанина. Синоніми: êсиловітрен; вітриніт А;

ãомоêолініт; псевдовітриніт; телоêолініт; óльмініт (бóре

вóãілля).

КОЛУМБІТ, -ó, ч. * р. êолóмбит, а. columbite, н. Kolumbit,

Niobit m — мінерал êласó оêсидів і ãідрооêсидів ланцюжêо-

вої бóдови. Тантало-ніобат сêладó (Fe,Mn)(Nb,Та)

2O6. Рó-

да ніобію. Крайній ніобієвий член безперервноãо ізомор-

фноãо рядó К. — танталіт, містить до 80% Nb

2O5 і 20%

FeO. Відмічаються домішêи Ta2O5 (до 25%), МgО (до

9-9,5%), СаО (до 2%), Al

2О3 (до 1,4%), Sс2О3 і TR2О3 (до

2%), SіO2 (до 2%), ТіО2 (до 4,6%). Синãонія ромбічна. Гóс-

тина 4,9. Тв. 6,5-6,75. Колір чорний. Блисê напівметал-

евий. Зóстрічається ó пеãматитах і в метасоматично змін-

ених ґранітах разом з альбітом, êварцом, мóсêовітом, тóр-

маліном, цирêоном, вольфрамітом, êаситеритом. Утворює

êристали розміром від частоê мм (ґраніти) до велиêих,

масою до 240-900 êã (пеãматити), радіально-променисті

аґреґати («êолóмбітові сонця») і сóцільні маси смоля-

но-чорноãо êольорó. На земній поверхні стійêий і перехо-

дить ó розсипи. Інша назва — ніобіт. Найбільші родов.

пов’язані з лóжними ґранітоїдами Півн. Ніãерії. Збаãа-

чóється ãравітац. методами із застосóванням відсадêи,

êонцентрації на столах, ґвинтових і спіральних сепарато-

рах, шлюзах. Доведення чорнових êонцентратів ведеться

ãравітац. методами, маãнітною та елеêтростатич. сепара-

цією. Від прізвища мореплавця Х.Колóмба.

Розрізняють: êолóмбіт вольфрамистий (різновид êолóмбітó з

родовища Івеленд (Норвеãія), яêий містить до 13 % WO

3); êолóм-

біт залізистий (1. — різновид êолóмбітó, яêий містить залізо;

Fe:Mn = 3:1; 2. — танталіт); êолóмбіт маãніїстий (видозміна êо-

лóмбітó з пеãматитів родовища Кóчі-Ляль (Памір), яêа містить

до 9 % MgO); êолóмбіт марãанцевистий (різновид êолóмбітó,

яêий містить до 16,25 % MnO); êолóмбіт марãанцевисто-танта-

листий (êолóмбіт, ó яêоãо MnO:FeO = 5:1 і Nb

2O5:Ta2O5 = 1,5:1);

êолóмбіт сêандіїстий (різновид êолóмбітó з ґранітних пеãматитів

Перасейнатоêі-Алавóс (Фінляндія), яêий містить до 0,9 % Sc

2O3);

êолóмбіт танталисто-титанистий (êолóмбіт, ó яêоãо Nb:Ti:Ta =

1,05:0,57:0,35); êолóмбіт-танталіт (êолóмбо-танталіт); êолóмбіт

óрановий (різновид êолóмбітó, яêий містить до 0,5 % U); êолóм-

бо-танталіт (сêладний оêсид танталó і ніобію ланцюжêової бóдо-

ви, (Fe, Mn)(Nb, Ta)

2O6 ).

КОЛЧЕДАНИ, -ів, мн. * р. êолчеданы, а. pyrites, н. Kiese m

pl, Kieserze n pl — мінерали з ãрóпи сóльфідів і арсенідів, яêі

містять залізо, мідь, ніêель і олово. Розрізняють: маãнітні

К., або пірротин, сірчистий, або залізний К. — пірит; мі-

дний êолчедан, або хальêопірит, залізоніêелевий êолчедан,

або пентландит, ніêелевий К., або ніêелін, олов’яний К.,

або станін. Зóстрічаються спільно або нарізно в різних

êласах ендоãенних рóдних родовищ. В асоціації з базальто-

вими вóлêанічними ãірсьêими породами залізо- і мідьвмісні

К. формóють велиêі êолчеданні родовища. Маãнітний, ніê-

елевий і мідний К. сêладають велиêі поêлади сóльфідних

мідно-ніêелевих рóд êласó ліêваційних маãматичних родо-

вищ. Всі різновиди К. відомі таêож в сêарнових родовищах.

Вони особливо різноманітні в êласах плóтоноãенних, вóл-

êаноãенних і маãматоãенних ãідротермальних родовищ.

Розрізняють: êолчедан арсеновий, арсенистий, арсеново-êо-

бальтовий, арсеново-ніêелевий, арсеново-стибієво-ніêелевий,

блисêóчий арсеновий, бісмóто-êобальтовий, бісмóто-ніêелевий,

білий залізний, білий ніêелевий, блисêóчий êобальтовий, вод-

ний, волосистий, ãребінчастий, жовтий ніêелевий, залізний, зал-

ізний м’яêий, залізний сірий, залізо-êобальтовий, залізо-ніêел-

евий, зелений, êобальтовий, êобальто-арсеновий, êобальто-ніê-

елевий, êомірêовий, êóбічний, êóбічний êобальтовий, êóпорос-

ний, листóватий, маãнітний, марãанцевий, мідистий, мідний, мі-

цний, молібденовий, ніêелевий, ніêелевий маãнітний, ніêел-

ево-залізний, ніêелево-êобальтовий, ніêелево-арсеновий, ніêел-

ево-стибієвий, олов’яний, паратомерний марêазитовий, печінê-

овий, променистий, світний, сірий ніêелевий, сірчаний, списо-

подібний, срібний, строêатий мідний, стибієво-ніêелевий, твер-

дий êобальтовий, тесеральний, червоний ніêелевий.

КОЛЧЕДАННІ РОДОВИЩА, -их, -щ, мн. * р. êолчедан-

ные месторождения, а. pyrite deposits, н. Kieslagerstätten f pl

— поêлади сірчистих (сóльфідних) сполóê металів ó надрах

Землі, що мають пром. значення. Розділяються на

сірчано-êолчеданні, мідно-êолчеданні і поліметал-

ічно-êолчеданні родов. У рóдах сірчано-êолчеданних ро-

дов. переважають сóльфіди заліза — пірит, піротин, мар-

êазит. У рóдах мідно-êолчеданних родов., êрім тоãо, при-

сóтні мінерали міді — хальêопірит, борніт, хальêозин. У рó-

дах поліметалічно-êолчеданних родов. містяться мінерали

цинêó і свинцю, а таêож баритó, іноді ґіпсó. К.р. мають

формó пластів, лінз, штоêів і жил довж. до 5000 м, по-

тóжністю до 250 м, ãлиб. поширення до 2000 м. За óмова-

ми виниêнення і знаходження К.р. тісно пов’язані з ос-

новними вóлêаніч. породами, що вилилися на дні древніх

морів і сформóвали протяжні офіолітові пояси, хараêтерні

для ранньої стадії ãеосинêлінальноãо розвитêó (див. офіо-

літи). К.р. входять до сêладó таêих вóлêаніч. поясів, óтво-

рюючи переривчасті ланцюãи довжиною до деê. тис. êм.

Процес наêопичення êолчеданів тривалий, причомó на

ранніх стадіях óтворюються перев. сірчисті сполóêи зал-

іза, а на пізніх — міді, цинêó, свинцю. К.р. формóвалися

протяãом всієї ãеол. історії. Найбільш древні (архейсьêі)

родов. відомі ó Півн. Америці (Канада), Австралії, Півд.

Африці і Індії, протерозойсьêі — в РФ (Карелія, Сибір),

Швеції, Норвеãії, Фінляндії, Австралії, нижньо-палеозо-

йсьêі — в РФ (Прибайêалля), Норвеãії, Швеції, Австралії,

Іспанії і Портóãалії, середньо- і верхньопалеозойсьêі — в

РФ (Урал, Рóдний Алтай, Кавêаз), Казахстані, Сер. Азії,

ФРН, мезозойсьêі — на Кавêазі, в Італії, Тóреччині,

Франції, êайнозойсьêі — на Кавêазі, в Японії, Ірані,

Греції, на Кóбі.

КОЛЮВІЙ, -ó, ч. * р. êоллювий, а. соlluvium; н. Kolluvialbo-

den m, Kolluvium n — óламêовий матеріал обвалів, осипів,

що наãромаджóється на схилах та біля підніжжя ãір; в ши-

роêомó значенні — всі відêлади, що виниêають шляхом

наêопичення і зміщення вниз по схилó продóêтів рóйнó-

вання ãірсьêих порід; сêладають притóлені до ниж. части-

ни схилів шлейфи. У більш вóзьêомó значенні — тільêи

обвальні і осипові наêопичення з ãрóбоãо щебеню, що óт-

ворюються біля підніжжя êрóтих схилів; ó цьомó значенні

протиставляється делювію.

КОЛЬМАТАЖ ҐРУНТУ (ПЛАСТА), -ó, -…(-…), ч. * р.

êольматаж ãрóнта (пласта); а. colmatage of formation (sedi-

mentation); н. Porenverschlämmung f des Bodens m (des Flözes

n), Bodenkolmatage f, Schichtenkolmatage f — явище випа-

дання із сóспензій і розчинів, що фільтрóються в порах ґрóн-

тó (пласта) або знаходяться над ним, змóлених частиноê

ґрóнтó, дисперсної фази. Ці частинêи можóть відêладат-

ися або в товщі ґрóнтó (пласта) — в йоãо пористомó про-

сторі, або на йоãо поверхні. Див. êольматація.

КОЛЬМАТАЦІЯ (КОЛЬМАТАЖ), -ії, ж. (-ó, ч.) * р.

êольматация (êольматаж), а. colmatage, mud grouting, н.

Kolmation f, Verschlämmung f, Kolmatage f — процес при-

родноãо прониêнення або штóчноãо внесення дрібних

(ã.ч. êолоїдних, ãлинистих і пилóватих) частиноê і міêроо-

рãанізмів в пори і тріщини ã.п., ó фільтри очисних спорóд і

дренажних виробоê, а таêож осадження на них хім. речо-

КОЛ — КОМ 548

вин, що сприяє зменшенню їх водо- або ãазопрониêності.

Носієм êольматажноãо матеріалó (êольматантó) можóть

слóãóвати рідини і ãази. Розрізняють К. механічнó, хімічнó,

термічнó і біолоãічнó. Див. êольматаж ґрóнтó.

КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ, -ої, -ії, ж. * р. цветная ме-

таллóрãия, а. non-ferrous metallurgy; н. NE-Metallurgie f,

Buntmetallurgie f, Metallhüttenwesen n, Nichteisenhüttenwesen

n, Nichteisenmetallurgie f — ãалóзь важêої промисловості,

підприємства яêої видобóвають і збаãачóють рóди, вироб-

ляють та обробляють êольорові метали, рідêісні й доро-

ãоцінні метали та їх сплави, видобóвають природні алмази

та іншó мінеральнó сировинó. До êольорової металóрãії нале-

жать таêож заãотівля й переробêа вторинних êольорових

металів. Основні види продóêції К.м. — рóди, êонцентра-

ти, метали і сплави êольорових металів, порошêи, хім.

сполóêи êольорових металів, вироби з êольорових ме-

талів і сплавів тощо; попóтна продóêція — мінеральні

добрива, бóдівельні матеріали та ін. Провідні позиції за

запасами сировини К.м. займають: Ґвінея (боêсити), Ка-

нада (цинê, вольфрам), США (молібден), Австрія (свинець),

ПАР (золото), Меêсиêа (срібло), Конãо (êобальт), Болівія

(літій), Чилі (мідь), Індонезія (олово).

Найбільші підприємства ãалóзі в Уêраїні — Іршинсьêий

ãірничо-

збаãачóвальний та Верхньодніпровсьêий ãірничо

-металóрãійний êомбінати, Побóзьêий ніêелевий завод, Ар-

темівсьêий завод по обробці êольорових металів, Запоріз-

ьêий титаномаãнієвий êомбінат, Торезьêий завод напла-

вочних твердих сплавів та ін.

КОЛЬСЬКА НАДГЛИБОКА СВЕРДЛОВИНА, -ої, ої,

-и, ж. — розташована ó Печензьêомó р-ні Мóрмансьêої

обл. РФ (біля м. Заполярний). Глибина понад 12000 м

(свердловина СГ-3 на 2000 р. — 12 266 м). Спорóджóється ó

східній частині Балтійсьêоãо щита для вивчення ãеолоãії

та металоãенії êонтинентальної земної êори з відбором

êерна по всій довжині свердловини. Здійснюється бóриль-

ною óстановêою “Уралмаш-15000”. Встановлена по-

тóжність обладнання 18000 êВт. Бóріння тóрбінне. Виêо-

ристовóвалися бóрильні трóби зі сплавів на основі алюм-

інію (ЛБТ).

Спочатêó планóвалося досяãти відмітêи в 16 000 м, але

через те, що в цьомó місці теêтонічна плита має товщинó

всьоãо бл. 20 êм, роботи довелося припинити достроêово.

Одна з ãоловних причин — збільшення т-ри до 600 °С (в

2000 р. — до 1000 °С з тенденцією подальшоãо зростання),

при яêій бóрове óстатêóвання працює нестабільно. К.н.с.

виêористовóється для моніторинãó станó земної êори в ць-

омó районі. Яêщо ріст температóри бóде продовжóватися,

то породи, що сêладають ложе свердловини, розплавляться

і є велиêа імовірність аварійної ситóації (деяêі спостер-

іãачі не виêлючають навіть виверження розплавленої маã-

ми).

КОМАТІЇТ, -ó, ч. * р. êоматиит, а. komatiite, н. Komatiit m

— заãальна назва êомплеêсó

óльтраосновних

основних

ãірсьêих порід,

що заляãають в основі розрізів рядó доêемб-

рійсьêих зеленоêам’яних

поясів

. Коматіїтові серії сêлада-

ються з

лавових потоêів

, потóжних диференційних поê-

ривів і розшарованих

сіллів

, оêремі члени яêих варіюють за

хімізмом від

перидотитів

до

андезитів

. К. поширені праê-

тично на всіх древніх

платформах

. Фанерозойсьêі К. опи-

сані в сêладчастих областях (Колóмбія, Ньюфаóндленд). З

К. часто пов’язані важливі сóльфідно-ніêелеві

родовища

КОМБАЙН ВУГЛЕМИЙНИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êомбайн óã-

лемоечный, а. coal washer;н. Kohlenaufbereitungskombine f —

аґреґат, яêий об’єднóє пристрої: для збаãачення вóãілля

(елемент відсаджóвальної машини з підрешітним хитним

поршнем, що шарнірно заêріплений з одноãо êінця), зне-

воднення продóêтів відсадêи (два сêребêових êонвеєри, що

переміщóють матеріал по щілястій дренажній поверхні) та

частêовоãо прояснення води з метою її баãаторазовоãо ви-

êористання в межах аґреґатó (пірамідальна êамера з ви-

вантаженням осілоãо шламó сêребêовим зневоднюваль-

ним êонвеєром). Застосовóється в обмежених випадêах

для попередньоãо збаãачення êрóпних êласів вóãілля (по-

над 25 мм) на шахтних óстановêах механізованої породо-

вибірêи.

КОМБАЙН ГІРНИЧИЙ, -а, -оãо, ч. * р. êомбайн ãорный,

а. continuous miner, combine, cutter-loader, power-loader, shea-

rer, н. Bergbaukombine f, Schrämmaschine f, Schrämlademas-

chine f, Schrämlader m — êомбінована ãірнича машина, яêа

виêонóє операції відділення від масивó êорисної êопалини,

пóстої породи (чи тоãо й іншоãо разом) та навантаження їх

на транспортні засоби. Основними частинами êомбайнів

ãірничих є барові, шнеêові або інші робочі орãани. Для про-

ведення ãірничих виробоê виêористовóється прохідниц-

ьêий êомбайн, а для виймання êорисної êопалини — êомбайн

видобóвний. К.ã. поділяють на фланãові, яêі застосовóють-

ся в довãих очисних вибоях на полоãих і êрóтих пластах, і

фронтальні — в êоротêих очисних і підãот. вибоях на плас-

тах з êóтом падіння до 8-10°. Фланãові êомбайни — маши-

ни циêлічної дії; рóхаються вздовж вибою по ґрóнтó або

рамі вибійноãо êонвеєра і послідовно виймають смóãи ê.ê.

У залежності від ширини останніх розрізняють таêі флан-

ãові К.ã.: широêозахопні (шир. смóãи 1-1,8 м) і вóзьêоза-

хопні (до 1 м). Сóчасні шахти оснащóються, яê правило,

вóзьêозахопними очисними К.ã., що дозволяють здійсн-

ювати безстояêовó підтримêó поêрівлі біля ãрóдей вибою,

виêористовóвати пересóвні вибійні êонвеєри і пересóвне

механізов. êріплення. До основних переваã êомбайнів (в

порівнянні з бóропідривною виїмêою) належать: сêоро-

чення числа і тривалості, підвищення інтенсивності виêо-

нання операцій ãірничих робіт, полеãшення праці робі-

тниêів, підвищення її продóêтивності і безпеêи та ін. За-

стосóвання К.ã. для проходêи дозволяє поліпшити яêість

робіт, значно підвищóє швидêість проходження, забезпе-

чóє стабільнó формó і розміри виробоê, підвищóє їх сті-

йêість, сêорочóє обсяãи породи, яêа виймається, трóдові і

матеріальні витрати на êріплення і переêріплення, полеã-

шóє встановлення стандартноãо êріплення. Див. ãірничі ма-

шини, êомбайн ãірничий (вóãле)видобóвний, êомбайн ãірн-

ичий прохідницьêий.

Рис. Вóãлемийний êомбайн: 1 — поршень; 2 — відсаджóвальна

êамера; 3 — привод поршня; 4 — решето; 5 — поріã, 6,7 —

сêребêові êонвеєри êонцентратó та відходів (зміщені в плані);

8 — сêребêовий êонвеєр шламó; 9 — відстійниê.

549 КОМ — КОМ

КОМБАЙН ГІРНИЧИЙ (ВУГЛЕ)ВИДОБУВНИЙ, -а,

-оãо (-оãо), ч. * р. êомбайн ãорный добычной, а. miner, head-

er, heading machine, cutter-loader, н. Kohlenschrämlader m,

Kohlenabbaukombine f — êомбінована ãірнича машина, яêа

одночасно виêонóє операції рóйнóвання пласта êорисної

êопалини та навантаження відбитої маси на êонвеєр. Види

К.ã.в.: широêозахопний (ширина робочоãо орãанó 1,0-1,8

м), вóзьêозахопний (ширина робочоãо орãанó до 1,0 м),

фланãовий, фронтальний, з однобічною і двобічною та

човниêовою схемою роботи, з êанатною та ланцюãовою

системою переміщення, з безланцюãовою системою пере-

міщення, з переміщенням по підошві пласта, êомбайн,

яêий працює з рами êонвеєра, з баровим, барабанним,

дисêовим, êорончастим, бóровим, шнеêовим та êомбін-

ованим робочим орãаном. Основні сêладові частини

К.ã.в.: механізм подачі êомбайна, тяãовий орãан, різал-

ьний робочий орãан, привод, бар, розштибовóвач, система

пилепридóшення. Основні схеми роботи очисних êом-

байнів наведені на рис.

На початêó XXI ст. êраїнами-лідерами ó проеêтóванні і

виãотовленні К.ã.в. є Уêраїна, Анãлія, Росія, Польща,

ФРН. На

шахтах

ФРН, Анãлії і США виêористовóють в

осн. двошнеêові êомбайни із симетрично розміщеними по

êінцях êорпóса шнеêами. У цих êраїнах широêо застосовó-

ють êомбайни фірми “Eickhoff” EDW-150-21-2W,

EDW-300L, EW-300L і EDW-300LM. У Франції застосо-

вóють êомбайн «Сиріóс», ó США — êомбайн 4LS. Зростає

енерãооснащеність êомбайнів — до 512 êВт. В Анãлії, США

й ін. êраїн для тонêих шарів застосовóють êомбайн АМ420,

«Елеêтра-550», «Елеêтра-1000» і êомбайн «Трепаннер”» із

приводом до 1000 êВт фірми «Андерсон Стресêлайд». Фі-

рми ”Бритіш Джефрі Даймонд”, “ACE” і ін. підвищили по-

тóжність двиãóнів êомбайнів. В Росії К.ã.в. виãотовляють

на Юрãенсьêомó та Копейсьêомó машинобóдівних з-дах.

Зоêрема êомбайни К500 (для пластів 1,5-3,5 м), РКУ13 та

К10ПМ (для пластів 0,9-1,1 м), очисний вóзьêозахопний

êомбайн “Кóзбасс-500”. Уêраїнсьêими й німецьêими ма-

шинобóдівниêами освоєно випóсê êомбайна КА 80 по-

тóжністю ріжóчої частини до 300 êВт і потóжністю механі-

змó подачі — 40 êВт. В останні роêи в Уêраїні одержали по-

ширення видобóвні êомбайни РКУ, ГШ, К103М. Основні

вітчизняні виãотівниêи К.ã.в. —

Горлівсьêий машинобóд-

івний з-д

та

НКМЗ

Горлівсьêий машинобóдівний з-д

випóсêає

êомбайни 1К101; ГШ68Б4 РКУ13; ГШ500; КПВ та КСП.

Комбайн КПВ не має аналоãів, застосовóється для êрóтих

пластів потóжністю 0,55-1,0 м з êóтом падіння 35-90

. КСП

виêористовóється для пластів велиêої потóжності, заãальна

встановлена потóжність елеêтрообладнання 685 êВт. Для

ГШ-500 сóмарна встановлена потóжність елеêтрооблад-

нання 564 êВт, пласти товщиною 1,27-2,70 м. Новоêрама-

торсьêий машинобóдівний з-д випóсêає êомбайни УКД3

та УКД200 для висоêопродóêтивних лав (розробêи “Доне-

цьêдіпровóãлемаша”).

КОМБАЙН ГІРНИЧИЙ ПРО-

ХІДНИЦЬКИЙ, -а, -оãо, -оãо,

ч. * р. êомбайн ãорный проход-

чесêий, а. heading machine, tun-

nelling machine, roadheader; н.

Vortriebsmaschine f, Streckenvor-

triebsmaschine f, Tunnelvortriebs-

maschine f — êомбінована ãірн-

ича машина, призначена для

проведення ãірничих виробоê.

Виêонóює основні операції,

починаючи з рóйнóвання ма-

сивó ãірсьêих порід, відділення

від масивó êорисної êопалини

або породи і заêінчóючи наван-

таженням ãірничої маси ó

транспортні засоби (ваãонет-

êи, êонвеєр, перевантажóвач та

ін.). За êонстрóêцією та при-

значенням К.ã.п. поділяються

на êомбайни вибірêовоãо рóйнóвання (із стрілою та фре-

зерною êоронêою), сóцільноãо рóйнóвання (виêонавчий

орãан бóрової дії), нарізні (зі стрілоподібним виêонавчим

орãаном) і роторноãо типó. Застосовóється при проход-

женні ãірничих ãоризонтальних, похилих виробоê, ство-

лів, бóдівництві тóнелів.

Приêлади видобóвних ãірничих êомбайнів: а — вóзьêозахопний

2ГШ68Б; б — вóзьêозахопний 1КШЭ.

Рис. Технолоãічні схеми роботи очисних êомбайнів: а — е — на

пластах полоãоãо падіння; ж — на êрóтих пластах; 1 — врóбова

машина з плосêим баром; 2 — сêребêовий êонвеєр; 3 — стояê; 4

— верхняê; 5 — широêозахопний êомбайн з êільцевим баром; 6, 7

— êомбайни з ãоризонтальним і вертиêальним барабанним виêо-

навчим орãаном; 8, 9, 10 — êомбайни з бóровим, шнеêовим і ба-

рабанним виêонавчим орãаном; 11 — тяãова лебідêа.

Приêлади прохідницьêих

ãірничих êомбайнів фірми

«Вестфалія Люнен» типів:

а — WAV 300; б — WAV 250.

КОМ — КОМ 550

Країнами-лідерами ó

проеêтóванні і виãотов-

ленні К.ã.п. є Уêраїна,

Анãлія, Росія, ФРН,

Австрія. В Анãлії виãо-

товляються êомбайни

RH-22; МК-2В1, а таêож

Джой-12СМ15 і

Джой12СМ18. В Росії —

êомбайни 1ГПКС-М

(Копейсьê). У ФРН —

êомбайн ЕТ-120 фірми

“Eickhoff”. В Австрії —

êомбайни АМ-50, АМ-65, АМ-75. В Уêраїні К.ã.п. виãо-

товляються на Ясинóватсьêомó машинобóдівномó заводі —

êомбайни леãêої серії КСП-21; КСП-22; КСП-32 та êом-

байн ПК 8МА, Новоêраматорсьêомó машинобóдівномó за-

воді — êомбайни П110 (сóмарна потóжність елеêтродви-

ãóнів 190 êВт, ãранична міцність порід 100 МПа, продóê-

тивність 0,3 м

/хв) та П220 (сóмарна потóжність елеêтро-

двиãóнів 312 êВт, ãранична міцність порід 120 МПа, про-

дóêтивність 0,3 м

/хв).

КОМБІНОВАНА ПЕРЕРОБКА МІНЕРАЛЬНОЇ СИРО-

ВИНИ, -ої, -и, -…, ж. * р. êомбинированная переработêа

минеральноãо сырья, а. intergrated mineral processing; н. kombi-

nierte Mineralrohstoffverarbeitung f — поєднання різних ме-

тодів і процесів збаãачення, або збаãачення і металóрãії для

найбільш ефеêтивноãо розділення êомпонентів. В основі

технолоãії розділення êомпонентів за їх фіз. і фіз.-хім.

властивостями лежить створення ґрадієнта êонцентрації

частиноê мінералів, йонів або молеêóл в рідêій або ãазовій

фазі, а таêож на межі розділення фаз з допомоãою різних

силових полів і маãнітних, елеêтричних, ãравітаційних,

адсорбційних і т.п. впливів (виêористовóють відмінність ó

ãóстині, маãнітній сприйнятливості, елеêтропровідності,

адсорбційній здатності, змочóваності тощо). Комбіновані

схеми збаãачення вêлючають ãравітацію, маãнітнó сепара-

цію та флотацію і застосовóються для збаãачення залізних,

марãанцевих та рóд рідêісних металів. Найбільш поширені

флотоãравітаційні процеси. У êомбінованих схемах ãідр-

ометалóрãійна доводêа здійснюється шляхом вилóãовóван-

ня шêідливих êомпонентів з êонцентратів, напр., фосфорó

або êремнеземó із залізних, марãанцевих, вольфрамових

êонцентратів. Видалення шêідливих êомпонентів мож-

ливе таêож пірометалóрãійним процесом (напр., випален-

ням). О.А.Золотêо, В.С.Білецьêий.

КОМБІНОВАНА РОЗРОБКА КОРИСНИХ КОПАЛИН,

-ої, -и, -…, ж. * р. êомбинированная разработêа полезных

исêопаемых, а. integrated opencast and underground mining, н.

kombinierter Abbau m nutzbarer Mineralien n pl — розробêа

родов. ê.ê. послідовно або одночасно відêритим і підзе-

мним способами. Здійснюється для отримання найбільш-

оãо еêономіч. ефеêтó розробêи родов. заãалом, в т.ч. за-

безпечення найбільш повноãо вилóчення ê.ê. К.р.ê.ê. ó

варіанті відêритої, а потім підземної розробêи застосо-

вóється на потóжних родов. ê.ê., що виходять на поверх-

ню або заляãають на невелиêій ãлибині. К.р.ê.ê. в посл-

ідовності: підземна, а потім відêрита розробêа широêо

виêористовóється (під назвою повторної розробêи родо-

вищ) ó томó випадêó, êоли шахтний видобóтоê ведеться

системами з залишанням цілиêів на дільницях з бідними

рóдами, в зонах з сильними ãеол. порóшеннями. Одночас-

на розробêа відêритим і підземним способами застосо-

вóється: а) ó випадêах, êоли є можливість додавання до

переважаючих обсяãів бідних рóд, що добóваються відêр-

итим способом, рóд з велиêим вмістом êорисноãо êомпо-

нента, яêий отримóють з тоãо ж поêладó при шахтномó

видобóтêó; б) при сêладних рóдних тілах.

КОМБІНОВАНА СИСТЕМА РОЗРОБКИ, -ої, -и, -…,

ж. — Див. система розробêи êомбінована.

КОМБІНОВАНІ ГІРНИЧІ РОБОТИ, -их, -их, -іт, мн. * р.

êомбинированные ãорные работы, а. combined mining opera-

tions, integrated opencast and underground mining operations, н.

kombinierte bergmännische Arbeiten f pl — розробêа родови-

ща êорисних êопалин з одночасним або послідовним засто-

сóванням в певномó технолоãічномó зв’язêó підземних і

відêритих ãірничих робіт. Поєднання відêритоãо способó

розробêи та підземної відêатêи дозволяє виêористовóвати

основні переваãи відêритоãо способó та óниêнóти трóдно-

щів з транспортом.

КОМБІНОВАНІ СПОСОБИ РУЙНУВАННЯ ГІРСЬКИХ

ПОРІД, -их, -ів, -…, мн. * р. êомбинированные способы раз-

рóшения ãорных пород, а. combination methods of rock break-

ing, н. kombinierte Verfahren n pl der Gesteinszerstörung f —

сóêóпність засобів та прийомів відділення від масивó і

дроблення до êондиційної êрóпності êорисної êопалини,

що хараêтеризóються поєднанням різноманітних видів

впливó на ділянêó ãірсьêоãо масивó, напр., термічноãо і ме-

ханічноãо, що сêладають êомбінований термомеханічний

спосіб рóйнóвання.

КОМІРКА ЕЛЕМЕНТАРНА, -и, -ої, ж. * р. ячейêа эле-

ментарная, а. unit cell, н. elementare Zelle f — одинична

êомірêа (паралелепіпед), об’єм яêої êратний об’ємові

примітивноãо паралелепіпеда. Хараêтеризóється величи-

нами ребер (а, в, с), яêі збіãаються з осями êристалів пев-

ної óстановêи, і величинами êóтів між цими ребрами (a, b,

g). Симетрія К.е. обирається відповідно до симетрії êрис-

талів. У мінералах êóбічної синãонії вона має формó êóба, ó

тетраãональної — тетраãональної призми, ó ромбічної —

ромбічної призми, ó моноêлінної — сêошеної призми, ó

триêлінної — паралелепіпеда, ó триãональної ромбоед-

ричної — ромбоедра і ãеêсаãональної призми, ó ãеêсаãо-

нальної — ãеêсаãональні призми з пінаêоїдом. При хараê-

теристиці К.е. мінералів наводять таêож êільêість атомів,

яêі виповнюють К.е. Ця величина позначається через Z і

називається êільêістю формóльних одиниць ó мінералі.

КОМПАКТНІСТЬ, -ості, ж. * р. êомпаêтность, а. com-

pactness, н. Kompaktheit f — властивість предметів і тіл, яêа

хараêтеризóє їх просторові параметри, щільність, відсó-

тність проміжêів, малий об’єм.

КОМПАКТНІСТЬ СТРУМЕНЯ — поêазниê зміни ди-

намічних та стрóêтóрних хараêтеристиê стрóменя води по

йоãо довжині. К.с. хараêтеризóється відношенням площі

даноãо перетинó стрóменя до початêовоãо або êóтом між

зовнішньою поверхнею стрóменя та ãоризонтом (êóтом

розширення стрóменя). Чим менше ці значення, тим ви-

ща êомпаêтність і ãідромеханічні хараêтеристиêи стрóме-

ня.

КОМПАКТНИЙ РОТОРНИЙ ЕКСКАВАТОР, -оãо, -оãо,

-а, ч. * р. êомпаêтный роторный эêсêаватор, а. compact

bucket wheel excavator, compact scoop shovel; н. kompakter

Schaufelradbagger m — еêсêаватор зі зменшеними ліній-

ними розмірами — радіóсом черпання та висотою черпан-

ня. К.р.е. має зменшенó питомó металоємність при висо-

êій продóêтивності. Зменшення висоти черпання ó пор-

івнянні з роторними еêсêаваторами традиційних типо-

Прохідницьêий êомбайн П110 Но-

воêраматорсьêоãо машинобóдів-

ноãо заводó.