Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.

48

розглядатипроцесрозвиткуякнелінійнийтахвильовий[67; 25].

Отже,змістнаведенихтвердженьможнакоротковиразититаким

чином:розвиток— це нелінійна, хвильова трансформація системи,

якаобумовленазміноюїїцілейіпереходомдоновогостану.Підпри‐

ємство, на думку автора,єбагатовимірнимобʹєктом.Рівеньтатен‐

денції його розвитку можна визначити за допомогою інтегрального

показника,вякомувідображаєтьсясинергетичнийефектрізнихна‐

прямівдіяльності–виробничої,фінансової,трудової,атакожвплив

зовнішнього середовища –динамікисвітовоїінаціональноїеконо‐

міки [67; 18]. На основі застосування складного математичного

інструментарію О.В.Раєвнєвою запропоновано підхід щодо форму‐

вання загального механізму управління розвитком підприємства та

йоголокальнихскладових–управлінняцілямирозвитку,діагностики

та прийняття рішень з управління розвитком. Даний механізм нею

апробованоупрактицідіяльностівітчизнянихпідприємствтазроб‐

лено висновок щодо перспективності його майбутнього викорис‐

тання.Однак,незважаючинабезумовновисокийрівеньнауковоїно‐

визнитапрактичногозначеннярозглянутогодослідження,необхідно

відмітити, що у ньому не встановлено центральне місце людини на

підприємстві,нерозкритоджерелорозвитку,якимєтворчаособис‐

тістьтаметодивпливунанеї(що,власне,ієуправління).

Подолатизазначенуневідповідністьуконтекстіеволюціїукраїнсь‐

кої економічної думки на засадах культурологічної парадигми таза

допомогою цивілізаційного методу призначена монографія «Під‐

приємствоякмікроцивілізація

».

Підсумовуючи

результати дослідження наукових підходів щодо

економічного розвитку і економічного зростання підприємств необ‐

хіднозазначитинаступне:

1. Переважнабільшістьвітчизнянихізакордоннихнауковців

розглядаютьпоняття«економічнийрозвиток»і«економічне

зростання»умакроекономічнійплощині.Цепов’язанозуста‐

ленимитрадиціямиекономічнихдослідженьтадомінуванням

методологічнихпостулатівмейнстріма(неокласики),дляякого

підприємствоєлишеатомомгосподарськогожиття.Нехарак‐

тернимвиключеннямєшведськашколаекономічногозрос‐

тання,якаґрунтуєтьсянавсебічномувивченніпрактикидіяль‐



ностіпідприємств,науковомуексперименті,поставленомув

умовахреальноїекономіки.

2. Середвченихспостерігаєтьсяпожвавленнязацікавленостіумік‐

роекономічнихдослідженнях.Поодинокіроботиросійськихта

українськихавторівдемонструютьпозитивнутенденціюу

пізнанніскладногосвітусуб’єктівгосподарювання.

3. Авториздебільшогорозрізняютьзмістпонять«економічний

розвиток»і«економічнезростання».Якправило,розвитокро‐

зумієтьсяякякісназміна,тодіякзростання–яккількіснийас‐

пектрозвитку.Нарівніпідприємстварозвитокозначаєдосяг‐

неннястратегічнихцілей,перехіднановийтехнологічний,ін‐

ституційнийщабель,формуванняіфункціонуванняінновацій‐

ногомеханізму,тощо.Економічнезростанняпідприємстврозг‐

лядаєтьсячерезоцінкукількісногозбільшенняосновнихпара‐

метрівйогодіяльності–зростанняобсягіввиробництва,вируч‐

кивідреалізаціїпродукції,прибутку,питомоївагиринку,про‐

дуктивностіпраці,тощо.

4. Дляоцінкидосліджуванихкатегорійвикористовуютькомплекс

показників,середякихчільнемісцезаймаютьінтегральніпоказ‐

никирівнярозвитку,методикирозрахункуякихукожногоав‐

торамаютьсвоїособливості.

5. Пропонованінауковцямипідходиякправилоєдостатньотехно‐

кратичними.Вониневраховуютьроліособистостіустворенні

засадекономічногорозвиткуізростання.Томунам–представ‐

никамекономічноїдумки,необхідноповерн

утисядолюдиниі

дослідитипідприємствочерезпризмуїїбуття—цілейіціннос‐

тей,потреб,інтересів,мотивів,відносинтаіншихпроявів,

пов’язанихзгосподарськоюдіяльністю.

Загалом,накожномуетапіцивілізаційнихзмінсуть,засади,дже‐

рела,факториекономічногорозвиткуізростанняпідприємствперег‐

лядаються,актуалізуються, уточнюються науковцями щодо особли‐

востейстанусередовищадослідженнятаперебігупроцесівуньому.





2. Цивілізаційнийпідхід

уконтекстіметодології

економічноїнауки

 

52

2.1. Характеристикастанутарозвитку

методологіїекономічноїнауки

Науковепізнанняскладноїінеоднозначноїреальностівідбу‐

ваєтьсянаосновізастосуванняспеціальнорозробленихдляцьогонау‐

ковихметодів–засобів,інструментів,прийомівмислення,якізабез‐

печуютьадекватнеоволодіннясуттю(заН.Гартманом)різноманітних

феноменів —сутностей,процесів,їхякостейтавідносин(виділення

чотирьохвидівфеноменівнаводимозаО.С.Хоцеєм).Вибірвідповід‐

ногометодузалежитьвідособливостей досліджуваного феномену.

Взаємна їх відповідність, обумовленість, певна внутрішня спорідне‐

ністьдляпізнанняпроявляютьсявтакійкатегоріїяк«методологія»—

вченняпрометоди пізнання й перетворення світу [68; 430]проспо‐

соби організації й побудови теоретичної та практичної діяльності

людини [69]. Авторитетні науковці вважають, що зміст методології

можнавизначатияку широкому,такіувузькомузначенні.Так,«У

широкомузмістіпідметодологієюрозумієтьсясукупністьнайбільш

загальних,насампередсвітогляднихпринципівуїхньомузастосуванні

дорішеннятеоретичнихіпрактичнихзавдань»[70],«…спосіб,яким

встановлюєтьсявідносиниміжтеорієюіреальністю»[42;740],або«…

формулюєтьсятеорія»

[72;9].У

вузькомузначенніданакатегоріяро‐

зумієтьсяяквченняпрометод[70].Такимчином,методологіяпостає

якраціонально‐нормативнийспосібмислення,якимдосягаютьсяцілі

пізнаннятаздійснюєтьсяопосередкований впливнареальність.Ме‐

тодологія,заК.Поппером, є складовою частиною світу культури,

продуктівлюдськогодуху,мови,технологій[73;252].Вконтекстіна‐

шогодослідженняособливоїувагизаслуговуєметодологіяекономіч‐

ноїнауки,якапризначенадляоволодіннясуттюфеноменівекономіч‐

ногожиттясуспільства.

Усередовищінауковцівнемаєзгодищодовстановленняточного

часу,колиекономікавиділиласявокремусферудіяльності.Так,біль‐

шістьекономістіввважають,щоекономіка,якокремасфераіснувала

щезачасівСтародавньогоСвіту.Підтвердженнямцьогоєодназфун‐

даментальнихпрацьАристотеля«Політика»,вякійвінописавприн‐

ципирозбудовиіфункціонування«економії»та«хрематистики»[74].

Проте,економістіантропологМ.Поланіусвоїйпраці«Аристотель

відкриваєекономіку»доводить,щонатойчасекономічнежиттябуло

53

підпорядковане соціальному [75].Економіканемислиласяякщось

окреме, самостійне внаслідок притаманного Стародавньому світу

особливого світогляду і культурної традиції,вякійчільнемісце

займалиродовівідносини,заснованінапорівнянніівизнанністатусів

окремихлюдейуїхсуспільнійвзаємодії.Затакихумов,вважаєвче‐

ний,виникненнятафункціонуванняповноцінногоринкунеможливе,

оскількидлявзаємодіїнаньомунеобхідноукоріненевкультурі

уявленняпрорівністьсуб’єктів,яке,всвоючергу,єнаслідкомпере‐

важанняконтрактнихвідносинусуспільстві.Контракт,напротивагу

статусу,єосновоюекономікияксамостійноїсферисоціальної

дійсності.Вочевидь, остаточно контрактні відносини в Західній Єв‐

ропіутвердилисяяккультурнапрактикавепохуВідродження,що

спричинилобурхливийрозвитоккапіталізмутатворенняуніверсаль‐

нихзасадНовогочасу.Данийцивілізаційнийперехідобумовивфор‐

муванняфеноменараціональногопізнання–науки,яказвільнившись

відопікуваннярелігійнихінстанцій,перетвориласянасамостійнуга‐

лузьдіяльності.

Отже, внаслідок соціальної трансформації економіка,яксфера

практичноїдіяльності,напочаткуНовогочасувЄвропіотрималаім‐

пульсдляперетворенняіподальшогорозвитку,атакожвконтексті

цихзмінінауковоїреволюціїутвориласяновасферазнання–еконо‐

мічнанаука.Одночаснозпоступомекономіки,якнауки,відбувається

розвійїїметодології.ЯкуказуєА.А.Чухно «…теоріяіметодологія

нерозривнопов’язані,…справжнятеорія

–ц

енедоктрина,анаукові

висновки,якізабезпечуютьпросуванняпізнанняіметоддляцьогопі‐

знання.Якнеможливанауковітеоріябезнауковогометоду,такіме‐

тоднеможливийбездійснонауковоїтеорії»[76;4].Зчасусвогозаро‐

дженняекономічнанаукаіметодологіясуттєвозмінилися.Так,один

запологетівекономічноїтеоріїА.Смітмисливпредметполітекономії

якдослідженняприродиіпричинибагатстванародів.Йогометодба‐

зувавсянаідеяххристиянськоїсвітобудови,вякомуголовнемісцевід‐

водилосяЗадумуТворцяідіїПровидіння.Гармонійна,результативна

взаємодія між волею людини та Божим Провидінням,заСмітом,

проявлялася в господарському житті через механізм «невидимої

руки».Надумкувченого,збагаченнясуспільствавідбувалосязавдяки

реалізації вільної приватної ініціативи–безпосередньодбаючипро

власний інтерес, індивіди опосередковано задовольняють інтереси

54

суспільні.Такимчиномпроявляєтьсядія«невидимоїруки»,щопри‐

водитьсвітдоприродногопорядку.Іншийкласикекономічноїнауки

—Д.Рікардо,зосередивсвоюувагунадослідженніпереважнопитань

формування вартості (трудова теорія вартості)таїїрозподілуусус‐

пільствічерезмеханізмренти.ЯкіА.Сміт,вінзнаходивсяуконтексті

реальноїекономіки,створюючитеоретичнізасади,якіпояснювалита

вдосконалювалифункціонуванняекономічноїсферисуспільства.Пот‐

рібнозауважити,щокласикиполітекономії,досліджуючисоціальну

дійсність,здебільшогокерувалисязагальнимиморальнимипринци‐

памита здоровим глуздом.Вониспеціальнонезосереджувалисяна

пошуку методів,задопомогоюякихпізнанняекономічнихзаконів

відбувається найкращим чином.Моделі,яківонистворювалимали

вербальний характер,аспосібвикладенняматеріалудосліджень—

низький ступінь формалізації. Вперше безпосередньо метод

економічноїнаукибуврозглянутийтакиминауковцямияк

В.Н.СеніоріДж.С.Мілль.Зокрема,В.Н.Сеніору«Нарисінаукипо‐

літичноїекономії»(1836р.)запропонуваврозглядатиекономіку,зод‐

ногобоку,якчисту,позитивну,дескриптивнунауку,азіншого

—я

к

мистецтво, що має нормативний характер.Усвоючергу,

Дж.С.Мілльупраці«Пропредметполітичноїекономіїіпрометод

дослідження, який їй властивий» (1836р.) уперше ввів передумову,

«…щолюдинавнаслідоксвоєїприродинадаєперевагубільшомуоб‐

сягубагатстваменшомуувсіхвипадках…»[77].Данатезасталаосно‐

воюдляформуваннявнауцімоделі«економічної людини».При

цьому автор називає політекономіюабстрактною наукою,якавико‐

ристовуєапріорнийметод,тобто«…спосібміркування,якийвідш‐

товхується від деякоївисунутої гіпотези» [77].Мілльпритримувався

позиції,щоекономікаєгіпотетичною,дедуктивноюнаукою.Цейпог‐

лядтакожпізнішеподілялиДж.Е.Кернс(«Характерілогічнийметод

політичноїекономії»1875р.),Дж.Н.Кейнс(«Принципиекономічної

науки»1891р.)таЛ.Роббінс(«Есепроприродуізначенняекономіч‐

ної науки» 1932р.). Традицію в методології від Мілля до Роббінса

прийнятоназивати

«верифікаціонізмом»,в

межахякого«…перевірка

висновків робилася з метоювизначитизастосовуваністьекономічної

логіки,анерезультативністьїїзастосування»[77;107].

НавідмінувідкласиківтанеокласиківК.Маркс, для здійснення

своїх політекономічних розвідок створив спеціальний метод —

55

діалектичнийматеріалізм,сполучившиуньомупринципигегелівсь‐

коїдіалектикиіматеріалізмуФейєрбаха.Йогометодвідрізнявсявід

методу економістів‐попередників філософічністю та високимрівнем

абстрагування.ЯкзазначаєсучаснийросійськийвченийВ.Черковець

«Науковий метод «Капіталу» Маркса …надає наукову форму

«сходженнявідабстрактногодоконкретного»двоєдиномудіалектич‐

номупроцесуісторичногоілогічногорозвиткукожноїекономічної

системи;останнярозглядаєтьсянеустатиці,аупросторово‐часовій

динаміці становлення...» [78; 62‐63]. Як вважають деякі сучасні

науковці,зокреманеомарксистиО.Бузгалін та О.Колганов,метод

К.Марксадалеконе вичерпав свійкреативнийпотенціал.Проте,не

зважаючи на оригінальність методологічного Марксового підходу,

вонинебулоперейнятіспільнотоюзахіднихекономістів,якізавжди

тяжіли до моделі «економічної людини»Дж.С.Мілля (виключення

становлять радянські науковці, які під тиском ідеології марксизму‐

ленінізмувикористовуваливказанийнауковийметод).

Концепція верифікаціонізму у 1934роцібулазаміненаконцеп‐

цією фальсифікаціонізму.ЇїпринципивпершевиклавК.Поппер у

роботі «Логіка наукового відкриття» (1934р.). Першою складовою

фальсифікаціонізмусталовпровадженнядемаркаційногокритерію,

задопомогоюякоговідбувалосярозмежуваннянаукиіненауки.П

ри

цьому його використання дозволило розподілити знання на більш

наукові та менш наукові, або ненаукові.Так, фізика і хімія є «твер‐

дими» природничими науками,абіологія,геологія,космологія–

«м’якими».Місцежсуспільнихнаук, на думку Блауга,десьпосере‐

диніміжнаукоюіненаукою,можливоближчедонауковогополюса

[77;58].Другоюскладовоюєпринципверифікованості,застосування

якогодозволяєзробитипевнівисновкищодонауковихтверджень,

які,всвоючергу,поділяютьсянааналітичні,тобтотакі,щоєсправед‐

ливівнаслідоквірностіскладових,тасинтетичні–такі,якіможнаем‐

піричноперевірити.Третьоюскладовоюєпринципзаперечення,від‐

повіднодоякогологічнокоректноюсхемоюмисленняє«заперечення

консеквента»,тобточастинивеликоїлогічноїумови.Четвертоюскла‐

довоюєвстановленняступенякорробораціїтеорії.ЯкписавПоппер–

«Під ступенем корроборації теорії я розумію: кратну оцінку стану

критичногообговореннятого,яктеоріявирішуєтіпроблеми,наякі

вона спрямована; ступінь її заперечення;строгістьперевірок,яким

56

вонапіддавалася;атакожте,яквонавитрималаціперевірки».Фаль‐

сифікаціонізм користувався значною популярністю в середовищі

економістівдосередини60‐хроків.Зокрема,Т.Гатчисонвикористав

підхідПопперавпершеу1938роціупраці«Значенняіосновніпос‐

тулати економічної теорії».Врізнийчасйогоутій, або іншій мірі

застосовували та розвивали П.Самуельсон,Ф.Махлуп,М.Фрідмен,

О.Ланге,М.Блауг.Однак,праціпофілософіїнаукиудругійтретині

ХХст.такихвченихякТ.С.Куна,І.ЛакатошаіП.Фейерабендадоко‐

ріннозмінилистансправуметодології.Завдякиїхніморигінальним

розвідкам отримав розвиток новий напрямок — методологічний

плюралізм,вмежахякогопроголошуваласясвободавиборуметоду

дослідження.Всередовищіекономістівйогоспівтворцямиіпопуля‐

ризаторами стали Б.Колдвелл,Л.Бленд,Д.Макклоскі та інші.Не

зважаючи на значний вплив даного напрямку більшість науковців

наприкінці минулого століття, на думку М.Блауга притримувалася

позиції,що«… економічна теорія розглядається тільки як «ящик з

інстру

ментами»,іемпіричнаперевіркаможепоказатинескільките,

вірнічиневірніконкретнімоделі,скількичиможнаїхзастосовуватив

певнійситуації»[77;188].

Сучаснийстанекономічноїнаукиіїїметодологіїдоволі

складний.Вінхарактеризуєтьсянаявністюкризовихпроцесів,

обумовленихбагатьмапричинами.

По‐перше, економічна теорія втрачає універсальний зміст і зву‐

чання.Цепов’язанозізміноюсвітоглядноїконцепціїзабсолютизму

нарелятивізм.Вонавідбуласяусередовищіінтелектуалівудругійпо‐

ловині20‐гостоліття.Підтвердженнямданогофактуєстрімкийіпо‐

тужнийвихіднасвітовуаренупостмодернізмуякпізнавальноїпара‐

дигми,якапоставилапідсумнівздобуткипопередниківтазапере‐

чила існування монополії на істину. Як справедливо зазначає

С.Б.Кримський: «Особливість нових стратегій наукового пізнання

…така, що у ньому долається асиметрія протиставлення єдиної іс‐

тинимножиніпомилковихсудженьзавдякибагатоликостіістинного

результату,йогоконституюваннячерезмножинудумок,можливос‐

57

тей,шляхівізаходів…[79;393].Тобтоістинанеоднаінеєдина,аіс‐

нуєбезлічїїваріантів,пов’язанихзісторичними,культурнимитаін‐

шимиособливостямиіснуваннялюдського.Усвоїйстатті«Чидостат‐

ньо універсальних економічних принципів?»Дж.Годжсон акцентує

увагунаісторичнійспецифічності,якаобумовлюємежіузагальнення

всуспільнихнауках.Пропозиціївченогопов’язанізрозробкоюбільш

чутливих,витонченихірезультативнихпідходівпізнання,вякихвра‐

ховуються особливості стану і розвитку конкретних суспільств [80].

Більшдетальнийрозглядданогопитаннядозволяєговоритипроте,

щоранішенауковціздебільшогоприділялиувагудослідженнюта

виявленнювсезагальних,універсальнихаспектівдійсності—законів,

якіпроявлялисяувиглядідетермінізму(наявностіпричинно‐наслід‐

кових зв’язків між явищами). Тепер мова переважно йде про вияв‐

ленняреальнихструктурімеханізмів, існуючих і діючих незалежно

відподій,яківониспів‐визначають.Прицьомупричинно‐наслідкові

законианалізуютьсяяктенденції,щотількизапевнихзаданихумов

маютьпевнурегулярність[81;86‐87].Крімтого,поширеннянабуває

індетерміністський погляд на дійсність, оскільки виявити причини

багатьох складних суспільних явищ, наприклад, спонтанного

насильства, атипових станів ринків, невмотивованої, нераціональної

поведінки економічних суб’

єктів практично неможливо.Р

озуміння

сутностіістиниякплюралістичноїмножинипороджуєрелятивізмяк

у способах її досягнення (методології)такіпродукованихвнаслідок

цьогорезультатахпізнання(теорії).Векономічнійметодологіїпроцес

плюралізаціїістинипризвівдоутвердженняіпануваннямметодоло‐

гічного плюралізму, ідейним натхненником якого є Б.Колдвелл,

Д.Макклоскі,Л.Боленд.Однак, як зазначає Т.Лоусон,принципме‐

тодологічногоплюралізмунедозволяєадекватнорозв’язатипробле‐

му демаркації наукового і ненаукового знання в економічній теорії

[82].Отже,пошукибільшстійкихосновекономічноїметодологіїтри‐

вають.

По‐друге,відбуваєтьсяфрагментаціяекономічноїнаукизараху‐

нокрозпадуосновноїтечії—мейнстріма(вякувходитьнеокласика,

неокласичнийсинтез,ортодоксальнекейнсіанство,монетаризм)іроз‐

витку неортодоксальних напрямів (доякихмивідносимоекономіч‐

нийеволюціонізм,синергетику,марксизм,інституціоналізм,фізичну

економіютощо)[83;72].Так,деякіпредставникимейнстрімапродов‐