Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.

38

фінанси.Отже,культурнуінноваціюможнапредставитиякпроцесі

результат.Ми,усвоючергу, стверджуємо, що культурна інновація

маєбутиметоюіснуванняцивілізацій. Це дасть змогу замкнути

ланцюг«мета‐процес‐результат»іотриматидієвийспосіброзкриття

потенціалуівивільненнялюдини. Подальший розвиток в руслі

антропо‐ і культуро‐центризму потребує заглиблення у сутнісний

станособистості,якийпроявляєтьсятількичерезспіввіднесеннясебе

з іншими (самоідентифікація і самооцінка).Ічимбільше

можливостей надається індивідууму для якісного порівняння з

іншими виявами людського, тим вищою стає для нього імовірність

пізнати себе (у Сократівському розумінні)тадосягнутиомріяної

повноти буття. Урізноманітнення культурних комбінацій,засвоєння

нових культурних практик, знайомство з чужими традиціями,

безперервний процес культурного збагачення постає як культурна

інновація‐мета. Загалом,підпоняттям«культурна інновація»ми

розуміємоякіснузмінуяквнутрішньоготакіоточуючогосвіту

людини,щопризводитьдоїїемансипаціїтарозкріпаченняіпоз‐

начаєтьсянапідвищеннірівняіякостіжиття.

Під культурним лідерством на глобальному рівні розуміють,як

правило,домінуванняпевноїкраїни(об’єднання країн) у головних

сферах життєдіяльності,яківизначаютьможливістьмаксимального

впливу на оточуючу дійсність.Так, на протязі історичної еволюції

людства окремі народи,держави, країни ставали культурними ліде‐

рами.Наприклад,Китайпрактичнотритисячіроківєкультурнимлі‐

деромСхідноїАзії.

ВЄвропікультурне лідерство у різнічасидемон‐

стрували такі країни як об’єднання полісів Стародавньої Греції

(Морський союз Еллади),Римчасівпізньоїреспублікитаімперії,

Візантійськаімперія,ІмперіяКарлаВеликого,Франція,Іспанія,Вели‐

кобританія,Німеччина,Росія.УXXст.СШАтаСССРреалізовуючи

своїкультурнімісіїпрактичнорозкололисвітнадвічастини,

протистояння між якими вилилося у послаблення та розпад

соціалістичноготабору,атакожйогогегемонаРадянськогоСоюзу.На

сьогоднішній день одноосібним культурним лідером є Сполучені

Штати, однак Європейський Союз,Китай,Японія,Індія,Бразиліята

Росія намагаються розвинути свій потенціал та стати культурними

лідерамидляутвореннябагатополюсної, гармонізованої

мегацивілізації.

39

Поняття «культурне лідерство»такожмаєіншезначенняукон‐

тексті його застосуванні щодо творчої особистості.Культурнимліде‐

ромвважаєтьсялюдина,якамаєунікальнийпоглядтаактивнутворчу

позицію,започатковуєівизначаєновітенденціїурозвиткусуспільст‐

ва.Наприклад,провіднідіячінауки,мистецтва,літератури,політики,

релігії вважаються культурними лідерами. За своєю природою куль‐

турне лідерство особи зосереджено налюдині —наякісномупокра‐

щенні власного життя та життя інших (пріоритетного оточення).Та‐

ким чином індивід здійснює персоніфікований точковий вплив на

реальність і сприяє ускладненню, урізноманітненню, поглибленню

феноменівкультуритацивілізаційнихформ.

Пропонуємозалучитипоняття«культурнелідерство»для

характеристикикультурно‐інноваційноїдіяльності

мікроцивілізацій(підприємств).Йогозміствизначаєтьсянами

якгенеруваннякультурнихінновацій,якідозволяютьсформу‐

ватидовгострокові,стратегічніперевагищододосягнення

максимальноприйнятногодлясвогочасурівнятаякості

життяякбезпосередньогромадянмікроцивілізації,такіосіб,

якізнаходятьсяумежахїївпливу.

Культурнелідерствотіснопов’язанозпоняттям«культурної

ініціативи»,тобтопочинаннямікроцивілізації,якеспрямоване

наякіснузмінуквазісуб’єкта(самосвідомостісуб’єкта),

оскількикультурніінноваціїтребавпроваджуватизаумови

беззаперечноїпідтримкилюдей.

Цяпідтримкаєрезультатомвзаємодіїсамосвідомостіособистостіз

ідеями і цінностями,якіпропонуютьсякультурнимилідерами.При

цьомусвідомийвибірособистостіпроявляєтьсяуготовностізмінюва‐

тисяпідвпливомвживленняновоїсистемицінностейівідповідного

переформатуванню образу майбутнього, яке завдяки активному вті‐

леннюмікроцивілізаціїнабуваєознаксучасності.Череззадіяннякуль‐

турної інновації та культурної ініціативи тандем між мікроцивіліза‐

40

цієюілюдиноюнабуваєособливоїякості:одночаснозовнішнюівнут‐

рішню.Звичайнепідприємствонеможедосягнутиподібногоступеню

зближеннязособистістю,оскількикеруєтьсяідієпереважновмежах

економічної дійсності. Тільки вихід за межі економіки, опанування

культурногосередовища стає умовою тісногоспівробітництва,співіс‐

нуванняіспівтворчостіміжлюдиноютапідприємством‐мікроцивілі‐

зацією.

Повертаючись до теми соціально‐економічного поступу з позиції

викладеноговищецивілізаційногопідходувмежахкультурологічної

парадигми,вважаємо,щозадіянняадекватноївимогамсучасностісис‐

темиекономічногорозвиткуізростаннявідбудетьсятількидлятих

цивілізацій (мета‐,макро‐імікрорівня),якінаціленінастворення

культурнихінновацій,реалізацію культурних ініціатив та потенціалу

культурноголідерства,врезультатічогоутверджуєтьсябагатоманіття,

множинністьзмістуіформіснування,розширюютьсяможливостідля

вивільнення особистості, формуються умови для досягнення індиві‐

дуальноїіколективноїповнотибуття.



1.3. Економічнийрозвитокізростання

підприємств

Проблема економічного розвитку і зростання переважно

розглядаєтьсянауковцямиуконтекстімакроекономіки.Так,уроботі

академіка НАН України В.М.Гейця «Нестабільність та економічне

зростання» на засадах неокласичної методології досліджено аспекти

створенняпередумовекономічногоростувітчизняноїекономіки[4].

Представник вузівської науки А.С.Філіпенко у книзі «Цивіліза‐

ційнівиміриекономічногорозвитку»розглядаєекономічнийрозви‐

ток з філософської та цивілізаціоністської точки зору,акцентуючи

увагу на глобалізаційних тенденціях сучасних економічних процесів

[47].

Колективавторівмонографії«ЕкономічнийрозвитокУкраїни:ін‐

ституціональне та ресурсне забезпечення», які представляють

Об’єднанийінститутекономікиНАНУкраїни,розкриваєособливості

41

формуванняінституціональногосередовищанародногогосподарства,

забезпечення сталого економічного розвитку шляхом ефективного

використання фінансового, промислового, енергетичного та зовніш‐

ньоекономічного потенціалу. Важливою складовою дослідження є

осмисленняО.О.Векличсистемимакропоказниківсталогорозвитку,

яку використовують у світі.Зокрема,автор розмірковує про агрего‐

вані індикатори на прикладі індексу людського розвитку,який,на

йогодумку,єнедостатньовнутрішньоузгодженим,оскількинемож‐

ливочітковстановитизвʹязкиміжйогоскладовими.Вінприходитьдо

висновку,що«…актуальнимєстворенняцілісноїструктурицільових

орієнтирів…,вершинуякої… вінчав би показник якості життя,що

обʹєднуєпоказникирівнясоціальногорозвитку,матеріальногозабез‐

печення та якості навколишнього середовища» [54;188]. Крім цього,

автороцінюєіндикаторисвітовогорозвитку,якізастосовуютьсяу150

країнах.Вінвважає, що для України є важливим розробити

національні інтегровані показники,якідозволялиб«…оцінювати

стан,зміниякостінавколишньогосередовища…»[54;201].

Якісні та регіональні аспекти економічного розвитку розгляда‐

ються Л.О.Петковою у роботі «Економічне зростання в Україні:

регіональнийвимір»[49].Дослідниквважає,

щоосновнимкритерієм

для

оцінки економічного зростання є якість життя. Це твердження

повноюміроювідповідаєпозиціїавторіввищерозглянутоїмоногра‐

фії.Особливістюданоїнауковоїрозвідкиєпошукшляхівпокра‐

щеннястанутаперспективрегіонівзарахунокзалучення,створення

та використання додаткових резервів економічного зростання на

місцях.

Фундаментальним дослідженням щодо визначення здатності віт‐

чизняноїекономікивідповідатинавикликисучасностієкнигаколек‐

тиву науковців Тернополя,Києва, Львова і Донецька «Економічні

проблемиXXIстоліття:міжнароднийтаукраїнськийвиміри».Уній,

зокрема, розглядаються питанняформування новітніх теорій розви‐

тку, загального економічного порядку та його окремих складових у

сферах виробництва,фінансів,міжнародноїторгівлітощо.Важливе

місце відводиться розгляду аспектів управління економікою,серед

яких пріоритет надається лідерству та створенню умов для між‐

культурної взаємодії. Автори вважають,що«сьогодні розвиток

пов’язаний…зтворчоюдіяльністюінтелігенції…джереломпрогресу

42

став інтелект…Наукаіосвітамаютьстатинайбільшимипріорите‐

тамидляУкраїни. Економіка знань –єдинаальтернативнамодель,

реалізація якої дає підставирозраховувати на успіху створеннісус‐

пільства загального добробуту» [55;12].Отже, виходячи з положень

даноїроботи,основоюекономічногопоступуірозвоюмаєстатиосві‐

чена,творчаособистість,якаспроможнаефективноорганізуватигос‐

подарську діяльність з метою задоволення поточних і майбутніх

власнихісуспільнихпотреб.

Структурні чинники розвитку економіки України у монографії з

аналогічноюназвоюрозглянуланауковецьІ.В.Крючкова.Воназосе‐

редилася на комплексному дослідженні інституційних,структурних

передумовтрансформаційнихзмінукраїні.Навідмінувідбільшості

вітчизняних економістів, які займаються спорідненою тематикою,

авторданоїроботиприділилаувагупідприємствам,зокремаїхсамо‐

організаціїзаЗакономзолотогоперетину,«…якийєвищимпроявом

структурноїтафункціональноїдосконалостіцілогоічастини»[56;89].

Дослідниквиявила,щоуринковихумовахзавідсутністюадміністра‐

тивнихвпливівпіддієювищезгадуваногоЗаконувідбуваєтьсяструк‐

туруванняпідприємствзачисельністюпрацівників,обсягамивироб‐

ництватавидамиекономічноїдіяльності. Лібералізація підприєм‐

ництва, усунення державного тиску, створення умов для здорової

конкуренції мають забезпечити розкриття потенціалу суб’єктів гос‐

подарювання.

У західній економічній науці економічний розвиток і зростання

традиційноєпредметомдослідженняфахівцівзмакроекономіки.У

попередньомупідрозділімидостатньодетальнорозглянулиособли‐

вості становлення теорії економічного росту і виявили узагальнюю‐

чий,агрегуючийїїхарактер.Однак

,

незважаючиназасиллямакро‐

економічногопідходущодоекономічногорозвиткуізростаннянаЗа‐

ході існує оригінальна шведська школа економічного росту,якау

центрувагиставитьпідприємство.Цепов’язанозтим,щошведина‐

даютьперевагувикористаннюемпіричнихданихконкретнихпідпри‐

ємствуконтекстіринковоїдинаміки.Представникамиданоїшколиє

таківченіякЕ.Дамен,Г.Еліассон,Б.Карлссон,Д.Юханссон.«Еконо‐

мічний ріст визначається ними «…якеволюційнийпроцес,уякому

підприємництвоіінноваціїграютьключовуроль,апроявомростує

народження,експансіяізакриттякожноїокремоїфірми» [57; 90].

43

Шведськінауковцішироковикористовуютьаналогію«творчогоруй‐

нування»Й.Шумпетерадляпоясненняпроцесуекономічнихзмін–

започаткування нових технологій і організацій та витіснення ними

представників старого укладу. Для відображення даного процесу у

моделівоникористуютьсячотирмаблоками–блокомрозвитку,тех‐

нологічним блоком, блоком компетенцій та інституціональним

блоком.

Блок розвитку являє собою набір взаємопов’язаних та взаємоза‐

лежних факторів промислового розвитку [58; 136].Нимможебути

новий товар, новий ринок, нова технологія, що пропонуються

підприємством.Еволюціонуючи,блокрозвиткупроходитьетапи

розробки,входженняусередовище, поширення та занепаду.На

ньогодіютьпевнісилирозвитку,якінамікроекономічномурівніви‐

значаютьсяякздатністьпідприємствадоінноваційіадаптаціїдоно‐

вих умов господарювання,враховуючийогопотенціал,звʹязкиз

оточуючимсвітомііснуючимиінститутами[59;26–28].Намакроеко‐

номічному рівні сила розвитку означає здатність економіки генеру‐

ватиікомерціалізуватиновізнання[60;43].Уходіеволюціївнаслідок

діїцих силблокрозвиткуабопрогресує,абодеградує,щопознача‐

єтьсянастанітадіяльностіпідприємствтаокремихгалузей.

Технологічнийблок–цемережаагентів,яківзаємодіютьміжсо‐

бою в межах певної технологічної області з метою створення,роз‐

повсюдженняівикористаннятехнологій[61;49

].В

інмаєтрискладові:

когнітивну—знання,щоможутьстатитехнологіями,організаційно‐

інституційну – сукупність знання‐орієнтованих агентів (інженерів,

науковців)іправил,економічну–сукупністьакторів,якіздійснюють

комерціалізаціюрозробленихтехнологій.

Блоккомпетенційскладаєтьсязакторів,якімаютькомпетенції,

якінеобхіднідляуспішногостворення,ідентифікаціїівикористання

бізнес‐ідей, здатних принести прибуток [62; 29]. Автори виділяють

вісімгрупакторів,середякихпровіднимиєкомпетентніспоживачі,

винахідники,інноватори,підприємці,промисловці такваліфікована

робочасила.Якщозпідприємствомвзаємодіютьусівісімгрупакто‐

рів,товоноростеірозвивається,якщоневсі,топочинаєтьсязанепад

внаслідок недостатності певного виду компетенції.Закономірно,що

підвищеннякомпетентностішляхомнавчаннясприяєекономічному

розвиткуізростанню.

44

Інституційнийблокскладаєтьсяіззаконівіправил,якігарантують

свободупідприємництваіправоприватноївласності[62;36].Головна

увагауданомублоціприділяєтьсясвободіособистостітафірмищодо

вибору напрямку застосування своїх знань,навичок, вкладення

коштів. Як вважає Ю.Мюрман, здатність шведської політичної сис‐

теми створювати «правила гри»,якісприялиброзвитку

підприємництва,атакожстабільністьцихправилсталипричиною

швидкогорозвиткукраїніуXXстолітті[63;194—195].

Такимчином,зосередженістьнамікроекономічнихаспектахроз‐

виткуізростання,дослідженняфеноменівгосподарського життяче‐

рез призму динаміки та методології експерименту, напрацювання

нових ідей і підходів дозволили представникам шведської науки за‐

класти інтелектуальний фундамент в основу успішної практики

підприємствіфункціонуванняекономікизагалом.

Науковірозвідкищодорозвиткуізростанняпідприємствактивно

проводятьсявРосії,хочавонитакож,яківУкраїні,маютьхарактер

поодиноких досліджень.Требазазначити, що сучасні російські еко‐

номісти продовжують традицію дослідження суб’єктів господарю‐

вання,якасклаласяу60‐80р.р.уРадянськомуСоюзі.Однимзяскра‐

вихветеранівнауки,щозаймалисяданоюпроблематикоюзпозиції

управлінняєО.В.Козлова.Вонастоялаувитоківформування

радянськоїшколименеджменту.Крімцьоговоназаснувалаіочолю‐

вала35роківМосковськийінженерно‐економічнийінститут.Упраці

«Тенденції

розвитку підприємств: соціально‐економічний аспект»

цейавтортаквизначаєпоняттяекономічногорозвиткупідприємства

«…якцілеспрямованийрух,щозабезпечуєпідвищенняефективності

виробництвапривипускупродукціїупотрібнійкількості,асортимен‐

тіінеобхідноїякості.Воноохоплюєвсюсукупністьзв’язківівідносин

на підприємстві…» [64; 41].Такимчином,О.В.Козлова розглядала

дане явище як з кількісного,такізякісногобоку, наголошуючи на

ролі соціально‐економічного середовища у забезпеченні досягнення

нового–здіалектичноїточкизорубільшпрогресивногорівнявироб‐

ництва.НовепоколінняросійськихнауковціввособахО.І.Новакової,

Г.С.МерзлікіноїтаЛ.Д.Ревуцькогопоглибилиуявленняпопередни‐

ків.Особливістюїхпідходуєрозглядекономічногорозвиткузпозиції

двох протилежних,наїхнюдумку, компонентів – економічного

зростання і фінансової стійкості. Вони вважають,щонеможливо

45

одночасно забезпечити умови росту і стійкості, їх можна лише

збалансувати.Пропозиціяцихнауковцівполягаєурозробцісистеми

показників для оцінки рівня економічного розвитку промислового

підприємства,доякоївходятьтригрупипоказників–економічного

росту, фінансової стійкості та інших основних показників (див.рис.

1.2).



Рис.1.2.Системапоказниківдляоцінкиекономічногорозвитку[65].

Показникизростання

Показникистійкості Іншібазовіпоказники

Темпростуреалі‐

зованоїп

ду

ії

Темпросту

аноїва

тості

Темпросту

власногокапіталу

Темпростучистої

ду

ії

Коефіцієнтпоточ‐

ноїлікві

ності

Коефіцієнт

незалежності

Коефіцієнтабсо‐

лютноїлікві

ності

Коефіцієнт

манев

еності

Оборотність

основнихзасобів

Забезпеченістьобо‐

ротногокапіталу

власними

джерелами

Рентабельність

аж

Загальна

ентабельність

Рентабельність

власногокапітал

Рентабельність

основних

он

ів

ондовіддача

Питомавага

нормативного

прибуткуу

доданійвартості

ЕКОНОМІЧНИЙРОЗВИТОК

46

Автори визначають поняття «економічний ріст»такимчином:

«економічний ріст на мікрорівні відображає обсяги створених на

підприємствізапевнийперіодтоварівіпослуг.Підростомзпозиції

життєвого циклу господарюючого суб’єктарозуміютьстадію,яка

характеризується визнанням покупцем товару,швидкимзбіль‐

шенням його реалізації;устадіїростуобсягипродажівіприбутко‐

вістьзростають»[65].

Крімданоїсистемивищезгаданінауковцітакожпропонуютьроз‐

раховуватиспеціалізованііндекси:індексінтенсивності(екстенсивнос‐

ті)економічногорозвиткутаіндексструктурностіекономічногороз‐

витку(див.рис.1.3).



НадумкуРевуцького,рівніекономічногорозвиткуізростаннябу‐

дутьматиоднаковізначенняувипадку,колипідприємствореалізує

все,щовиробляє.Якщообсягивиробленоїтареалізованоїпродукції

єрізними,топотрібнорозрізнятирівнівиробничогоікомерційного

розвиткуабозростанняданогопідприємства.Даніпоказникивизна‐

чаютьсязаформулами:



Упрп 

Опф

Дпн

іУкрп 

Орф

Дпн

, (1.8)



деОпфіОрф–відповіднорічніобсягивиробництвавреалізації

продукціїпідприємстваувартісномувиразі;Дпн–нормативнарічна

доходопродуктивністьпідприємстваувартісномувиразі[66].

Крімпоказниківрічнихобсягіввиробництваіреалізаціїпродукції

та нормативної річної доходопродуктивності для розрахунку рівнів

економічного розвитку і росту вчений пропонує використовувати

Індексінтенсивності

(екстенсивності)

економічногорозвитку

Індексструктурності

економічногорозвитку

Стратегія

економічногорозвитку

Рис.1.3.Індексиоцінкистратегіїекономічногорозвитку[65].

47

показникифактичногорічногообсягувиробленогоіреальноотрима‐

ного балансового прибутку,атакожнормативнурічнубалансову

прибуткопродуктивність підприємства. Не зважаючи на ґрунтовну

спробу науковця заглибитися у природу економічного росту і зрос‐

тання підприємств, ми вбачаємо такі слабкі сторони даного дос‐

лідження:

1. Упроцесідіяльностіпідприємствосхильнезбалансовуватиоб‐

сягивиробництваіреалізації.Томувикористанняпоказників

рівніввиробничогоікомерційногорозвиткуєслушнимлише

надляпідприємств,якітимчасовомаютьрозбалансованийха‐

рактервиробництваіреалізації.Уіншихвипадкахвониєнедо‐

цільними.

2. Введеннятакихпонятьякнормативнірічнадоходопродуктив‐

ністьінормативнабалансоваприбуткопродуктивністьєтехно‐

кратичноюгрою,яканемаєекономічногозмісту.

Загалом,ідеїтарозробкиросійськихекономістівєактуальними,

оскількипроблематикарозвиткуізростанняпідприємствєнедостат‐

ньо дослідженою і потребує інтелектуальних зусиль не поодиноких

вчених,агрупішкілнауковців.

Серед представників української науки,якіприсвятилисвою

діяльність дослідженню підприємств особливої уваги заслуговує

О.В.Раєвнєва,якавсвоїйдокторськійдисертації«Механізмиуправ‐

ління розвитком підприємства в умовах трансформаційної еконо‐

міки»створилаоригінальний,ціліснийпідхіддовинесеноговзаголо‐

вок явища. Робота О.В.Раєвнєвої виконана у межах методології си‐

нергетики,щоєзначнимдосягненнямзоглядунате,щорозвідкивіт‐

чизняноїекономічноїнаукизагаломвідрізняютьсязначноюеклекти‐

кою у виборі методології та використанні методів пізнання.Можна

сказати,щозметодологічноїточкизоруякістьпрацієвисокою.Ми

також упевнені, що тему даної роботи розкрито на достатньо висо‐

кому професійному рівні.

Отже,

автор вважає, що розвиток під‐

приємства є процес,підяким«…розуміється унікальний процес

трансформаційвідкритоїсистемивпросторіічасі,щохарактеризу‐

єтьсязміноюглобальнихцілейїїіснуванняшляхомформуванняно‐

воїчимодифікованоїдисипативноїструктуриіпереходомсистемив

новий атрактор розвитку» [67; 11].Прицьомунауковецьпропонує