Благодєтєлєва-Вовк С.А. Підприємство як мікроцивілізація

Подождите немного. Документ загружается.

18

ціалувкраїнах,щорозвиваються.Вінзнаходитьсявзалежностівідїх

здатності використовувати різні можливості,якіпослідовнорозкри‐

ваютьсяпередними»[23;40].

Отже, проведений аналіз висловів представників західної

економічної науки,свідчитьпроте, що складно однозначно визна‐

читипоняттявсучасній,суперечливійзазмістомірізноманітністю

природних і соціальних форм, картині світу. На цьому величному

ноосферномуполотніпишетьсядолядержавінародів,середяких

Україна і український народ творять власне майбутнє на основі

активізаціїмеханізмузростанняірозвитку.

Унашійкраїнівідбуваєтьсяскладнийпроцесформуваннявласної

нової цивілізаційної моделі. Як зазначає авторитетний науковець

А.А.Гриценко «У цих умовах моменти постійної мінливості і якіс‐

ногооновленнявсіхелементівсуспільствастаютьспособом руху»[5;

22].Якзазначалосявище,рухрозглядаєтьсяякосноварозвитку.Так,

автор монографії С.А.Єрохін слушно зауважує: «Розвиток —це

особливий тип руху, що характеризує прогресивний характер взає‐

модіїречей»[6;35].Отже,серцевинуперехідноїекономікистановлять

об’єктивніперманентнізміни,тобторухвідодногоякісногостану–

доіншого.Прицьомуцейрух,зврахуваннямдіївсіхконструктивних

та деструктивних факторів,

 за своєю природою різнонаправлений –

має

багато напрямів.Самеданаособливістьускладнюєвизначення

міриякісностіперехіднихпроцесів.Уцьомузв’язкунадважливимдля

дослідникаєпошуквідповідінапитання«Щоєджереломзазначе‐

ногоруху,тобторозвиткуабозанепаду?»Нажаль,усучаснихпублі‐

каціяхминезнайшлиясноївідповідінанього.Таксамо,якніхточіт‐

конезазначиввитокиекономічногозростання.Хоча,требавизнати,

проблемі встановлення чинників (факторів) економічного зростання

присвяченобагатовисокопрофесійнихробіт[25‐33].Наприклад,Юр‐

чишинВ.В.вважає,щовретроспективі«…зростаннявУкраїнізага‐

лом мало зовнішньоекономічний чинник — сприятлива зовнішня

кон’юнктура,нарощуванняекспорту...» [31; 62].Одночасновіншій

своїйпублікаціїцейавторвиділяєвнутрішнійфактор–«…висновок

дляукраїнськоговиробництва(аразомзцимдляекономікивзагалі)

щодостійкогозростанняпростийізрозумілий—ефективністьнаос‐

новіенергозбереження,щоводночасстаневагомимчинникомреаль‐

ного збагачення» [32; 89]. Інший вчений А.Гальчинський приділяє

19

увагубазовимфакторамзростанняекономіки,доякихвідносить«…

принципові системні зрушення трансформаційного періоду:забез‐

печеннякритичноїмасиринковихперетворень,відчутнийперелому

реформуваннівідносинвласності,перебудоваменеджментуіреструк‐

туризація підприємств, підвищення конкурентоспроможності» [30;

6].Крімтого,вінвідзначаєзмінучинників,щосупроводжувализрос‐

тання«… настарті… стимулюючуфункціювідігравалиекстенсивні

чинники: нарощування економіки за рахунок завантаження вільних

виробничихпотужностей,використаннянаслідківглибокоїдевальва‐

ції гривні у 1997‐1998р.р., погашення боргів із заробітної плати та

пенсійтощо.Економічнезростання2003р.малоіншуприроду.Дані

статистичного аналізу свідчать про утвердження нової якості зрос‐

тання,пов’язаноїзрозширеннямвнутрішньогоринкуіпочаткомін‐

тенсивногооновленняосновнихвиробничихфондів,відчутнимзрос‐

таннямінвестиційногопопиту»[30;7].Окремоузагальненнютипівта

факторів економічного зростання присвячено змістовну роботу пані

ПерепьолкіноїО.О.[26]. У ній авторка виділяє вісім чинників зрос‐

тання та наводить достатньо вичерпну класифікацію його типів за

шістьмаознаками.Отже,об’єктивнийбікпроблемищодоекономіч‐

ногозростаннявумовахперехідноїекономікиубільшіймірідос‐

лідженийвітчизняниминауковцями,проте щодоекономічного роз‐

виткузалишається,нанашудімку,недостатньорозкритим

.

еменшважливимтакожєсуб’єктивнийбікпроблемифункціо‐

нуванняперехідноїекономіки,тобтохтоіякимчином(задопомогою

якоїметодології)визначаєнапрями,здійснюєзмінитаоцінкурезуль‐

татів того, що відбувається.Аналізпублікаційзатематикоюдос‐

лідженнядозволяєзробитивисновок,щосередукраїнськихтеорети‐

ківтапрактиківіснуютьрізніпоглядинаекономічнезростанняіроз‐

виток. Проте різноманітність підходів та їх авторів можна умовно

звестидотрьохгруп:

— прихильниківзахідногоспособудійімислення;

— економістів(здебільшогополітиківіпрактиків),якінемають

однозначноїпозиціїщодозазначенихпитань;

— автентичноналаштованихдослідників,зокремаукраїно‐

центристськихполітиків.

20

Упершугрупувходитьбільшістьукраїнськихекономістів,якізас‐

воїли західні стандарти і активно їх впроваджують у життя.Чільне

місце серед них посідають відомі вчені та посадовці —В.М.Геєць,

С.І.Кірєєв,В.Пинзеник.Найбільшяскравоїхнюпозиціющодоеко‐

номічногозростаннятарозвиткурозкривВ.М.Геєцьувідоміймоно‐

графії «Нестабільність та економічне зростання».Так, він вказує на

повнувідповідністьміжпоказникомекономічногозростаннятаана‐

логічноюфілософськоюкатегорією.Крімцього,вченийпідкреслює,

щозаумовеволюціонуванняекономічнезростанняможеототожню‐

ватися з економічним розвитком.А,інакше, якщо відбуваються

стрибкоподібнізміниународномугосподарстві,даніпоняттянезав‐

ждиспівіснуютьразом[4;22].Можнасказати,щосереддвохзазначе‐

них ключових понять первинним для науковця є економічне зрос‐

тання,вякомувінбачитьджерелорозвитку,йогообов’язковупереду‐

мову.Такийспосібмисленнязакономірнопризвівдорозробкипро‐

позицій щодо довгострокової стратегії економічного розвитку Ук‐

раїни(до2015року)[1]наосновілогічноголанцюга:



Але,нажаль,негативнийдосвід2005та2008року,коливнаслідок

дії суб’єктивних чинників відбувся зрив високих темпів зростання і

країна фактично опинилася в умовах кризи,свідчить,щовикорис‐

тання лінійної логіки у дослідженні та формуванні політичних рі‐

шень стосовно економічних процесів є неприйнятним,оскількина

практиці унеможливлюється досягнення власне стадії економічного

розвитку.Такимчином,якщомибудемоідалівполітичнихціляхза‐

стосовувати наведений вище формалізований підхід, то економіка

України залишиться у перехідному стані, не набувши потрібної

якості.

Друга група поглядів на проблемизростаннятарозвиткухарак‐

терна для людей, які здебільшого пробують сумістити несумісне —

досвідрозвиткузахіднихкраїнтаУкраїни. Їхня позиція протягом

короткогочасу,взалежностівідобставин,можезмінюватисянапро‐

тилежну.Так,наприклад,важкозрозумітиА.Гальчинського,котрий,

якспівавтормонографії«Інноваційнастратегіяукраїнськихреформ»,

фазакризи→ стабілізація→зростання→розвиток

21

виступає за активне і цілеспрямоване впровадження інновацій як

основи розвитку на вітчизнянихтеренахпостіндустріального

суспільства,авпрограмнійпублікаціїв«ЕкономіціУкраїни»вказує,

що«...маємоподолатиілюзорнеуявленнящодоможливостізабезпе‐

ченняпостіндустріальноїтрансформаціїукраїнськоїекономіки…»та

виступаєзгаслом«Углобальнуекономікучерезреіндустріалізацію»

[30; 9].Хоча, вчений обґрунтовує свій заклик тим, що вважає

недостатнім рівень ВВПУкраїни для здійснення постіндустріалізації

(в2‐3разинижчий,ніжупіонерівпостіндустріалізму).Якбачимо,ві‐

домий економіст віддає перевагу застосуванню кількісного підходу

для оцінки можливостей такого якісного поняття як розвиток,ін‐

шимисловамивінпереоцінюєкількістьтанедооцінюєякість.Двоз‐

начністьпоглядівА.Гальчинськогоєпроявомваганьіхитаньвладної

верхівки, яка донедавна керувалакраїною,ознакоюнеспроможності

щодо подолання протиріч перехідного періоду та забезпечення на‐

дійногобазисуподальшогорозвитку.

Третюгрупуавтентичноналаштованихдослідниківпредставляють

роботи таких авторитетів:А.А.Чухно,С.В.Мочерний,М.А.Пав‐

ловський,О.Г.Білорус.Укожногозних,безперечно,свійпоглядна

долюнашоїкраїниуXXI

 сторіччі.З

окрема,С.В.Мочерний,бачив

майбутній розвиток в руслі соціалізму та розбудови християнської

економіки[34;350]Требавіддатиналежневченомузайогосміливість

–вінвийшовзамежідіалектичногоматеріалізму,вченняК.Маркса,

надавши йому нехарактерного християнізованогозвучанняспівзвуч‐

ного просвітницькій філософії Г.Сковороди та філософії серця

П.Юркевича.НапротивагуйомуМ.А.Павловськийпов’язував роз‐

витокУкраїниздосягненнямчерезнаукоємневиробництвотехноло‐

гічноголідерстванаосновівтіленнябазовихекономічнихтеорійдер‐

жавного регулювання Дж.М.Кейнса та інноваційної М.Туган‐Бара‐

новського[35;66].Прицьомуавторприділявнадзвичайнуувагустій‐

комуекономічномузростаннюта«…особливозростаннюдобробуту»

[35;270].СхожупозиціюзаймаєО.Г.Білорус,протиставляючиінно‐

ваціїзастарілим,індустріальнимметодамзабезпеченняекономічного

зростання–«Концепціятрадиційного,наздоганяючогорозвиткубез‐

перспективна. Вона підриває національну ідею величі країни,роз‐

зброюєідемобілізуєнацію.Відкриватиновінапрямкирозвиткуідо‐

повнювати інноваціями існуючі — от гасло для України як молодої

22

держави…»[36;12].Науковурозвідкускладовихформуванняпостін‐

дустріальногосуспільствазробивА.А.Чухно,якийвбачаєуйогороз‐

будові майбутнє України.Зокремавінвідзначає,що«Перехід до

постіндустріальногосуспільства—перехідусієїлюдськоїцивілізації

доякісноновогостану. …постіндустріальна економічна система

…докорінно змінює становище людини у суспільстві,підноситьїї

рольізначення.Томуце…соціальнасистема,…щозасновананаза‐

гальнолюдськихцінностях,якастворюєвсіумовидлявсебічногороз‐

виткулюдини»[37;43‐44].

Таким чином,дляавтентичноналаштованихдіячівекономічне

зростанняєпохідноювідобраногошляхурозвитку,якийвбачаєтьсяу

соціалізації, гуманізації, інноватизаціїекономічної системи України.

Незважаючинарізницюупідходах,всіхзазначенихавторівпоєднує

думкапровласний,нехайіскладнийшлях,улонорозвиненогосвіту.

Підсумовуючи аналіз об’єктивних та суб’єктивних аспектів,що

визначають особливості процесів розвитку та зростання перехідної

економіки,требазробитинаголоснанаступному:

1. Перехіднаекономікаєпроміжниметапомустановленніякісно

новоїцивілізаційноїмоделіУкраїни.

2. Незважаючиназатвердження

«Стратегіїекономічногоісо‐

ціальногор

озвиткуУкраїни(2004‐2015р.р.)»[1],всередовищі

політиків,вченихтапрактиківтриваєжвавадискусіящодови‐

значенняпринциповихцілейтанапрямівїхдосягнення,атакож

характернихрисмайбутньоїсоціально‐економічноїсистеми.

3. Унауковихджерелахдетальнопроаналізованотакіаспекти

перехідногоперіодуяккриза,стабілізаціятазростання.Насьо‐

годнімоваупублікаціяхйдепронаданнязростаннюякісної

складової.

4. Певноюсіроюплямоюувітчизнянихекономічнихрозвідкахє

дослідженняприродитапроявівфеноменуекономічногороз‐

витку,а,отже,існуєпотребакращевивчитицюкатегорію.

23

Ми погоджуємося з корифеями вітчизняної науки,щообриси

майбутньогоукраїнськогосуспільстваповинніматипостіндустріальні

контуриіголовним надбаннямцьогосуспільствамаєстати людина.

Вонамаєунікальнуособливість,щовиділяєїїзнавколишньогосвіту–

це здатність мислити, усвідомлювати в собі очевидного «когось»і

протилежного до нього,непроявленого«іншого». Процес самопіз‐

нання –церухвід«когось»до«іншого»,врезультатіякогорозкри‐

ваєтьсяноваякістьлюдини,набуваєтьсясмислбуття.Цейпроцесна‐

родженнявнійновоїякості, розкриття смислу існування, поглиб‐

леннявнутрішньогосвітуібудерозвитком(див.рис1.1).



Отже,поняття«розвиток»засвоєюприродоюякісне,внутрішнє.

Вономаєсвоїмвихіднимджереломлюдину.Йогопротилежністює

поняття «занепад» — втрата якості, смислу, глибини внутрішнього

світу.Тутпотрібнонаголосити, що людина сама фокусує процес

пізнаннявідповіднодовласноїсистемицілей,цінностейімотивів.

Самевідїхособливостей,характерупоєднанняідієвостізалежить

результат руху від «когось»до«

іншого» —

творення розвитку чи‐то

занепаду.

Занепад

ЛЮДИНА

Скорочення

Зростання

Розвиток

Скорочення

Зростання

Внутрішнійсвіт

кість

Зовнішнійсвіт

(соціально‐економічнасистема)

кількість

Рис.1.1.Джерела,взаємозв’язоктапідпорядкованістьпонять«розвиток»

та«зростання».

24

Перенесення нової якості у зовнішнє середовище через

продуктивне/деструктивне пізнання і творчу/руйнівну діяльність,

зокрема у соціально‐економічній системі проявляється у вигляді

соціально‐економічногорозвитку/занепаду.

Напротивагудвомзазначенимскладовимзмін, поняття «зрос‐

тання»—зовнішнє,кількісне.Йогопротилежністює«скорочення»—

спадання, зменшення. Через ці дві зовнішні категорії проявляється,

стаєочевидноюзмінаякості, тобто,вониєпохіднимвідцихзмін.

Зростанняможесупроводжуватиякрозвиток,такізанепад,тесаме

вірнеідляпроцесівскорочення‐зменшення.Більштого,вскладних,

відкритих системах, до яких відносяться соціально‐економічні сис‐

темиіструктури,одночасноіснуютьякзростання,спричиненезане‐

падом,такізростання,щоєпохіднимвідрозвитку,атакожскоро‐

чення,пов’язанеззанепадоміскорочення,детермінованерозвитком.

(Відзначеневищенетребаасоціюватизвідомимиуявленнямипроін‐

тенсивність/екстенсивність,ефективність/неефективність —цещось

зовсімінше,щонеможнабезпосередньоспівставити,оцінитинарів‐

нівикористання,

споживання,оскількивитокитамотивирізнихвидів

зростаннятаскороченняутаємниченівлюдині—носіїпевногорівня

якостітаїїзмін.)Відразувиникаєслушнепитання:якимчиномроз‐

виток може спричинити скорочення,азанепад–зростання?Відпо‐

відь:череззмінупріоритетів,щовстановлюєлюдинавідповіднодо

надбання/втратитого,чиіншогорівняякості.Так,якщовнаслідокпе‐

реоцінкисистемицінностей, багатство людської особистості стає

пріоритетом номер один і витісняє матеріальне на другий план,то

відбувається структурна трансформація соціально‐економічної сис‐

темитакимчином,щозадовольняютьсяумовирозвиткулюдиниче‐

рез інституції освіти,науки, охорони здоров’я, культури,спорту,

тощо.Українах, де активно відбуваєтьсястановлення постіндустріа‐

лізму, спостерігається зростаннязайнятості в сферінематеріального

виробництватаскорочення—угалузяхматеріальноговиробництва,

відповіднозростаєчасткаВВП,створеногоупершихіскорочується–

удругих[37],[6].

Щостосуєтьсязростанняякпроекціїзанепаду,топояснитийого

сутьможнанаприкладіУкраїни.Те,щовідбувалосянатеренахнашої

країниєнаслідкомреалізаціїантигуманноїсистемицілей,цінностей

імотивівпредставниківвлади,дляякихнародяксукупністьвільних,

25

рівноправних особистостей –небільшеніж«біомаса», призначена

для експлуатації та пригнічення в інтересах аморальних надлюдей.

Томуекономічнезростання,восновіякого закладенозростанняекс‐

порту,отриманогошляхомвідродженняекологічнонебезпечних,за‐

старілихвиробництв,вкладеннякоштіввтакзвану«реіндустріаліза‐

цію»—цепроявзанепаду,якийодночаснопроектуєтьсяічерезско‐

рочення—втратупотенціалунауковомісткихгалузей,відноснезмен‐

шенняфінансуваннянематеріальноїсфери,зниженнядоходівізубо‐

жіння народу. Останнє сприяє руйнації внутрішнього світу вбогої

людини,їїособистомузанепаду,оскількипобутуєдумка:«бідність–

непорок,алеубогість–мативсіхпороків».Такимчином,процесякіс‐

ної руйнації народу набуває системного характеру, створюється ме‐

ханізмрозширеноговідтвореннязанепаду.

Проведене у даному підрозділі дослідження суті понять «еконо‐

мічний розвиток»і«економічне зростання» дозволяє зробити такі

висновки:

1. Вумовахстановленняпостіндустріальногосуспільстваабсолют‐

нимблагомстаєлюдина.

2. Людина–смисл,якийсебемислить;якість,якамаєздатністьна‐

близитисядоабсолюту—пізнатипершопричину

;діалектич‐

ний,пульсуючийвнутрішнійсвіт.

3. Людина–можебутияк

джереломрозвитку,такіджерелом

занепаду,критеріємякихвиступаєїїсистемацілей,цінностейі

мотивів.

4. Розвиток–цепроцестарезультаттворчогосамопізнанняі

діяльностілюдини,спрямованийнадосягненнянеюновоїякості

—наближеннядоідеалу,якиймаєякісний,внутрішнійхарак‐

тер.Економічнийрозвиток–цепроцестарезультаттворчого

пізнаннятадіяльностінародуякодночасноєдиногоідиферен‐

ційованогоцілого,спрямованийнапокращеннялюдського

життятаіснуючогосвіту.

5. Зростання/скорочення–цепоняття,якіокреслюютькількісний,

зовнішнійаспектпроявурозвитку/занепаду.Економічнезрос‐

тання/скороченняповністювідповідаєаналогічнійфілософській

категорії.

26

6. Якекономічнескорочення(криза)1991‐1999і2008‐2010років,

такізростання2000‐2008рокувУкраїнієпроявомкультурного

занепадусуспільства,оскількивонибулиспричиненіпроявом

негативноїякісноїзміниосібпривладі,дляякихголовними

цінностямисталипривласнення,перерозподіл,зневагадолю‐

динипрацюючої.Нажаль,черезпроцесирозбещенняверхівки

ізубожіннянароду,втратиякостівукраїнськомусуспільствіна‐

буликритичногорівня.



1.2. Особливостіеволюціїтеорії

економічногорозвиткуізростання

ЗпочаткуНовогочасу,колиекономікавиділиласявокрему

сферу діяльності суспільства, відбувається постійне вдосконалення

різних підходів теорії економічного розвитку ізростання.Надокла‐

сичномутакласичномуетапістановленняекономічноїдумкище не

існувалотакоїокремоїтеорії.Однак,науковцізаймалисядосліджен‐

нямджерелічинниківекономічногорозвиткутазростання.Так,мер‐

кантилістиприділялизначнуувагупитаннямзабезпеченнядовготри‐

валого економічного росту, оскільки він суттєво впливав на долю

держав‐монархій через механізм світового змагання і домінування.

Зокрема, представник пізнього меркантилізму Дж.Стюарт у праці

«Дослідженняпринципівполітичноїекономії»(1767р.)писав:«Тор‐

говінаціїЄвропиподібнінафлотізкораблів,кожнийізякихмаєна‐

мірприбутипершимупевнийпорт.Накожномумонарх–йогока‐

пітан…Природніперевагикожноїкраїни– церізнаміраякості су‐

ден,однаккапітан,якийведесвійкорабельзнайбільшимвміннямі

винахідливістю…безперечновийдевпередіутримаєсвоюперевагу»

[39;379].Отже,відповіднодонаведеноготвердження,меркантилісти

виділялинамірбутипершимитаприродніпереваги,якджерела,а

управлінські вміння і талант – як чинники економічного розвитку і

зростаннякраїн.

Адам Сміт, який започаткував класичну традицію в економічній

науці,досліджуваваспектирозвиткуізростаннянародів.Віндовів,

27

щовартістьподіляєтьсянатричастини–оплатупраці,прибутокна

капіталтарентузавикористанняземлі,тобтоавтормавнаувазіісну‐

вання трьох факторів створення багатства –праці, капіталу і землі.

Прицьомувартістьпродукуєтьсяврезультатіпосиленняспеціаліза‐

ції, розширення обміну та активізації приватної ініціативи.Вчений

вважав,щопровіднарольупроцесізбагаченняналежитькапіталу—

«…усілякезбільшенняабозменшеннякапіталуприродноведедо

збільшенняабозменшенняпромисловоїдіяльності,кількостіпродук‐

тивних робітників,іякнаслідок, і обмінної вартості готового про‐

дуктуземлііпрацікраїни,реальногобагатстваідоходувсіхїїжите‐

лів»[40].Усвоючергу,джереломзростаннякапіталуєзаощадливість.

Самевонаєкультурноюнормою,щоприводитьекономікудопози‐

тивногорезультату.Далі,помірівкладеннякапіталуувиробництво,

йогогосподаротримуєприбуток.ОсобливістюСмітівськогопідходу

є поділ праці на продуктивну і непродуктивну.Прицьомукапітал

асоціюється з продуктивноюпрацею і працелюбством,адоход—з

непродуктивноюпрацеюінеробством.Такимчином,класикробить

нормативний акцент на тому, що суспільно‐корисним видом діяль‐

ностієвиробництво,тодіякспоживаннямаєобмежуватисязметою

формуваннязаощадженьдлязростаннякапіталу.Іншіпредставники

класичної політекономії абстрагувалися від нормативних тверджень

А.Сміта, хоча і притримувались схожої позиції, що нарощування

факторіввиробництваєосновоюзбагачення, тобто економічного

зростання.

К.

Маркс створив власну формаційну концепцію суспільно‐істо‐

ричного

розвитку.Вїїосновувінзаклавособливостіспособувироб‐

ництва, характерні для кожного виду формації. Вчений вважав,що

діалектичний розвиток продуктивних сил і виробничих відносин

приводитьдозміниспособувиробництвата,відповідно,змінипевної

формації.ВажливоюскладовоюМарксовоговченняєуявленняпро

динаміку економічних систем, яке відображається у категоріях роз‐

ширеноговідтворення,класовоїборотьби,загибеліформації(капіта‐

лізму).Передумовоюіснуваннязазначенихявищнауковецьвважав

такідетермінантиякзакондозниженнянормиприбутку,законабсо‐

лютного і відносного зубожіння виробничого класу, закон переваж‐

ногоростувиробництвазасобіввиробництваупорівняннізвироб‐

ництвомпредметівспоживання.