317
біокомп’ютері будуть використані біочіпи, що здатні зберігати
мільярди біт інформаціі, а також технології, котрі розроблені для
ЕОМ п’ятого покоління. Це такі, як штучний інтелект, розпізнавання
образів, база знань. У зв’язку з цим розгортаються роботи в галузі
біотехнологій, біоелектроніки зокрема.
Чи заслуговує такої ретельної уваги і величезних витрат ідея
створення штучного інтелекту? Чи не є це нездійсненою мрією
фантазерів? Давайте спробуємо провести деякі історичні аналогії.
Аналізуючи з позицій історії і прогностики діяльність
вченого−ченця ХІІІ ст. Роджера Бекона, задаємось питанням, звідки
він міг знати, що у майбутніх століттях будуть винайдені автомобіль,
телефон, літак, телескоп, що атом подільний? Чи візьмемо
утопію
Томмазо Кампанелли «Місто Сонця», де він пророкує винахід
телескопа і радіо − «інструмента для ока, щоб спостерігати невидимі
зірки, та інстумента для вуха, щоб слухати гармонію планетних
рухів». Телескоп винайшов сучасник Кампанелли Галілей у 1609
році. Але до винаходу радіо залишалось ще три століття.
Згадаймо гіперболоїд інженера Гаріна (фантастичний роман
О
.М.Толстого «Гіперболоїд інженера Гаріна»), який за допомогою
променю на відстані руйнував заводи. Це було фантастичним.
Сьогодні лазерний промінь виконує аналогічну роль в багатьох
галузях, ставши на користь людства.
Ще не таке далеке історичне минуле романів Жюль Верна з
його підводними човнами, повітряними пілотованими апаратами,
польотами на Місяць здавалось плодом
нестримної фантазії автора.
Вважалось, якщо ці ідеї і реалізуються, то через багато століть.
Виявилось, що «бездумні», «маячні», «абсолютно відірвані від
дійсності» писання Жюль Верна були здійснені в столітті, до якого
він дожив. Потрібен був «Проект повітроплавного приладу»
народовольця М.І.Кибальчича. Цей прилад сьогодні називають
прообразом сучасних пілотованих ракет. Проект приладу
знайшов
продовження у роботах К.Е.Ціолковського. Він науково обгрунтував
можливість польотів у космос за допомогою ракет. Потім з’явились
праці ентузіастів, що вірили в реальність космічних польотів, −
І.В.Мещерського, Ю.В.Кондратюка, Ф.А.Цандера, М.О.Риніна,
О.М.Ісаєва, Годдарда. Були С.П.Корольов і
М.К.Тихонравов і,
нарешті, Ю.О.Гагарін, який першим проклав шлях у космос. За ним
зробили подорож у космос А.Шепард і Д.Глен. Потім здійснена
висадка астронавтів США на Місяць.
Тепер особливу увагу науковців привертають дві планети
Сонячної системи − Венера і Марс. Вони є сусідами 3емлі. Після
Місяця
перші міжпланетні рейси будуть прокладені саме до них.
Фізичні умови на обох планетах дають підстави вважати, що на них є
життя. Не будемо до таких прагнень наших науковців ставитись як