Бесов Л.М. История науки и техники
Подождите немного. Документ загружается.
311
Космічна станція “Союз”
СВОЄРІДНІСТЬ НАУКОВО–ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ
НА РУБЕЖІ ХХ – ХХІ СТОЛІТЬ
Особливості і тенденції науково-технічного розвитку
Друга половина двадцятого століття у розвитку науки і техніки
має особливі риси порівняно з першою половиною цього ж періоду
історії. Перш за все, вони полягають в тому, що дослідники одержали
можливість численні спостереження і виміри
проводити в
космічному просторі. Поряд з цим, з космічного простору стало
можливим вести
спостереження за
фізичними явищами
на 3емлі. Наприклад,
разючі екологічні
зміни, що сталися за
останні десятиліття,
обумовили
необхідність
оперативного
спостереження за
ними, використання
аерокосмічної
зйомки. Аерокосмічний контроль за екологічними ресурсами,
насамперед такими, як рослинництво, грунти і тваринний світ
здійснюється на різних рівнях управління від їх інвентаризації і
картографування до стеження за глобальними екологічними змінами
і зонами екологічного лиха. Подібний контроль здійснюється у
рамках Міжнародної програми ЮНЕСКО. Такий підхід багато в чому
обумовив розвиток і народження нових напрямків науки і техніки.
Однією з особливостей процесів досліджень стало їх
проведення на
стику наук з широким використанням найтонших
методів дослідження. Виключне місце зайняло природознавство.
Провідну роль в цьому залишилось за математикою. Вона стала
справжньою мовою сучасної науки. На її основі досягнуто прогресу
усіх наук. Через сім століть підтвердились пророцькі слова Роджера
Бекона про те, що математика є необхідною у науковому пізнанні, є
корисною для практики, є наукою про красу. І це зрозуміло, тому що
на математиці, насамперед, базується формулювання
закономірностей фізики, хімії, біології, всі технічні та економічні
розрахунки. Вивчення явищ Природи, технічних процесів і з точки
зору якості, і з кількісного боку вимагає широкого використання
математичних засобів.
Протягом тисячоліть математика в своєму
розвитку пройшла
складний шлях. Вона зазнавала змін за змістом, характером і стилем
312
використання. Від перших уявлень про відрізок прямої, як
найкоротшу відстань між двома точками, і про цілі числа в межах
першої десятки математика розвинулась у цілу самостійну обширну
науку.
Однією з характерних рис математики, як відомо, є її
абстрактність, зовнішня відособленість. Минуло багато тисячоліть
від тих часів, коли люди з великою напругою
складали два-три
предмети і підійшли до сучасних знань. Математика не має законів, в
ній не експериментують, не провадять спостережень, як в інших
науках. Вона абстрактна. Байдужість до предмету висунула її в ранг
загальнонаукового знання, надаючи їй незалежність у спілкуванні з
реальним світом. У наші дні без математики неможливо описати
усі
досягнення наук. Вона проникла в усі галузі природознавства, стала
основою пізнання багатьох природних закономірностей, технічних
знанъ. Як далеко передбачив Леонардо да Вінчі, коли ще майже
півтисячоліття тому ствверджував: «Ніяке людське дослідження не
може бути назване справжньою наукою, якщо воно не пройшло
через математичні докази».
Математизація істотно вплинула на розробку
проблем
інформації. У свою чергу, інтенсивний розвиток і використання
інформаційних уявлень створили благодатний грунт й істотно
сприяють математизації багатьох наук, в які раніше математичні
прийоми не проникали.
Знання математики дає можаливість робити попереджувальні
розрахунки руху небесних тіл, здійснювати розрахунки
внутрішньоатомних явищ. Більше того – в ході виробничного
процесу визначати характер і
розмір втручання з метою протікання
процесу в бажаних для нас межах. ЕОМ протягом секунди здатні
зробити сотні тисяч і навіть мільйони арифметичних і логічних
операцій. Вони замінили камінці та зарубки, за допомогою яких
люди глибокої давнини здійснювали розрахунки.
ХХ – ХХІ ст.ст. стали виключно бурхливим для розвитку
науки, техніки, економіки. Математика
з її розгалуженими розділами,
гнучкими методами i засобами охопила рiзноманiтнi сторони усiх
сфер людської дiяльностi. Особливо це стало помiтним з
впровадженням ЕОМ у розв'язання не тiльки наукових, але i
виробничих процесiв, управлінських задач, побутових проблем.
Прикладний характер математики, її методи допомагають
удосконалювати управлiння
виробництвом, економiкою, проникати в
глибину явищ Природи. Разом з тим, ми спостерiгаємо зворотний
процес. В сучасний перiод прикладнi питання активно впливають на
розвиток теоретичної думки математикiв.
На заводах, в наукових установах, на транспортi та в iнших
галузях ви можете спостерiгати рiзнi автоматичнi пристрої. Вони
313
регулюють режими тих чи iнших процесiв, виконують складнi
операцiї: керують рухом корабля і літака, космічної станції, роботою
атомної і теплової електростанцiї, дiєю приладiв тощо. Усе це
викликано серйозними економiчними потребами i технiкою безпеки.
Ручне управлiння механiзмами дає можливiсть тiльки незначну
частку
часу пiдтримувати оптимальний виробничий процес, при
якому найраціональніше використовуються обладнання i сировина.
Вміле використання математичних методів приносить не тільки
теоретичний успіх, а і прямі економічні результати. Зокрема,
математичне моделювання надає можливість запобігти матеріальних
витрат, оскільки дослідження провадяться не з об’єктами в
лабораторії, а шляхом розв’язання відповідних диференціальних
рівнянь.
Вже з початку ХХІ ст. людство почало переосмислювати
багато з того, що визначало його розвиток протягом останніх
десятиліть другого тисячоліття. Причому переоцінці підлягають
процеси науково-технічного розвитку у взаємозв’язку їх з розвитком
у політичній, економічній, соціальній, культурній і духовній сферах.
Двадцяте століття показало: людина переступила межу
«людських» можливостей, де
вона могла розраховувати на свою
фізичну силу і розумові здібності, і перейшла у світ залежності від
машин. Останні збільшили її силу в мільйони разів.
Були часи, коли вчені намагались пізнати людину і
уподібнювали її до машини. Вони прагнули, як вже відзначалось,
звести особистість до законів фізики і механіки. На сучасному етапі
,
коли людина має справу з машинами, до останніх ми часто
застосовуємо людські мірки. Говоримо про чутливість приладів, про
пам’ять та інтелект комп’ютерів, про надійність техніки. Надійність
машин (людини) – це є не що інше, як ступінь довір’я до них.
Проблема надійності для спеціалістів виникла тоді, коли
почали створювати
і експлуатувати складне електронне обладнання.
3вичайна рахівниця практично безвідмовна. Таке не можна сказати
про комп'ютер. Він складається з декількох тисяч деталей.
Можливість поломки будь-якої з них може перешкодити виконанню
роботи. Тому з ускладненням техніки з'явилась спеціальна наука –
теорія надійності. Головним завданням цієї науки є прогнозування
можливих аварій
з метою їх попередження або зведення до мінімуму.
Складність сучасного світу викликає до життя нові наукові
напрямки. Досягнення теоретичної думки сприяли стрімкому
розвитку кібернетики, теорії інформації, програмування та інших
дисциплін, що тісно пов'язані з НТР. Потреби практики стимулювали
розвиток знань, появу нових напрямків наукового пошуку. Один з
них є
інформатика. Вона стала третім, після матеріалів і енергії,
китом матеріального виробництва. Майже неможливо вказати яку-
314
небудь галузь знань, де б не вживались поняття інформації і не могли
б бути використані математичні засоби її виміру. Здавалося б,
проблема інформації – це суто проблема теорії інформації та
кібернетики. Насправді ж, ця проблема загальнонаукова – її
вирішують усі науки.
Інформація завжди відігравала важливу роль в житті
суспільства. Майстри передавали відомості про
ремесло своїм учням.
Селянські покоління успадковували мудрість попередніх поколінь.
Астрономи складали атласи зоряного неба. Мандрівники малювали
карти невідомих земель. Економісти складали плани. Уся ця
інформаційна діяльність до певних часів не викликала якихось
особливих проблем. Тим більше, що до послуг людей були рукописи,
книгодрукування, телефон, телеграф, радіо та інші засоби
комунікації.
З вступом людства в етап НТР стало очевидним, наскільки
навколишній світ ускладнився. Складність економічних,
організаційних і технічних проблем народжувала зростаючі потоки
інформації. Про динаміку цього процесу ми вже згадували.
Потрібно особливо підкреслити, що інформатика стала
«фундаментальною природничою наукою, яка вивчає процеси
передачі та обробки інформації». Вона є однією з центральних
навчальних дисциплін вищої технічної школи. Правда, в різних
галузях знань інформація сприймається по своєму, не будучи
зведеною до кола питань, які цікавлять, наприклад, спеціалістів у
галузі кібернетики. Якщо колись людство освоювало матеріальне
виробництво, згодом – енергетику, то зараз ми ввійшли в третій
період – освоєння інформаційної картини світу. Глобальне
планування, підтримка політичної
і воєнної рівноваги, економічний
баланс людства і біосфери – усе це вимагає обробки і передачі
величезних інформаційних пооків.
Але сама інформатика вступає в свої права тільки тоді, коли
для фрагменту світу, який вивчається, побудована його інформаційна
модель, тобто вказані взаємозв′язки не тільки якісні, але і кількісні,
між усіма важливими факторами.
Основа
нашого змісту інформатики – машинна обробка
інформації. Сучасні ЕОМ виключають людину з цього процесу. Вони
стали найбільш досконалими кібернетичними пристроями, які
засновані на процесах переробки інформації. Сьогодні темпи
науково-технічного прогресу і розвитку всього людства значною
мірою визначаються тим, яка швидкість переробки інформації. Як
колись потреби суспільства покликали до життя нові
джерела енергії
– парову і електричну силу, двигун внутрішнього згоряння, так і
потреба у переробці величезних потоків інформації стимулювала
створення ЕОМ. Відомі прийоми обробки і підготовки інформації
315
себе вже вичерпали. Підраховано, наприклад, що у США переробкою
інформації зайнято понад 100 тис. ЕОМ. Без них необхідно було б
залучити для обробки інформації 500 млрд. чоловік. Це більш ніж у
сто разів перевершує населення планети.
Комп’ютерна революція привела до того, що аналіз первинної
інформації і прийняття рішень практично в усіх сферах
суспільного
життя можливі тільки за умови використання ЕОМ. Виникла
нагальна необхідність в організації комп’ютерної освіти населення.
Перші кроки до осмислення інтелектуальних здібностей ЕОМ
зроблено понад тридцять років тому. Вчені використали новітні
методи аналізу і за допомогою такої машини розшифрували
рукописи стародавнього народу майя. Він населяв Центральну
Америку. У ХV
І–ХVІІ ст.ст. іспанські завойовники потопили в крові
державу цього народу. Надзвичайно жорстоко протягом декількох
сотень років знищували їх тисячолітню цивілізацію. Загублено і
писемність майя. Ті рукописи, що залишились, стали загадкою.
Відповідь на неї протягом 120 років шукали вчені багатьох країн.
Ретельний аналіз рукописів за допомогою ЕОМ дав можливість
встановити
, що понад 90% ієрогліфів є схожими з іншими джерелами
слів мови майя. Це означає, що ЕОМ успішно можуть
використовуватись в історичних та інших гуманітарних
дослідженнях.
У співдружності з генетиками історики і археологи можуть
розкрити таємниці глибокої історії заселення окремих континентів,
створення і загибелі великих культур і цивілізацій. Це робиться за
допомогою
ДНК−аналізу. За його допомогою виявилось, що лише
6% населення європейського континенту є прямими нащадками тих
предків, які 45 тис. років тому вперше потрапили на наш континент з
Близького Сходу. Основна маса їх, а саме 80 %, з′явилась на
континенті від 30 до 2 тис. років тому, перед останнім льодниковим
періодом. А ще 10% прижились в
Європі не пізніше 10 тис років
тому, коли почався розвиток сільського господарства. А взагалі
історія людства (за уявленням генетиків) почалась 150-200 тис. років
тому з невеличкої популяції, яка вперше з′явилась у Африці. Там її
нащадки і мешканці проживали безвиїздно півтори сотні тис. років,
поки не розбрелись по всьому світу, включаючи і Європу
.
Ми можемо вже спостерігати, що настає час, коли прогрес
обчислювальних засобів і електрозв′язку, штучного інтелекту і
робототехніки в союзі з наукою про людину, яка розвивається,
створять вичерпну інформаційну модель вищої нервової і свідомої
діяльності людини, довівши до повного розвитку положення про
єдність процесів обробки інформації.
Однією з ознак такого
положення є шлях до створення
квантових комп′ютерів − нового покоління ЕОМ. Але шлях до їх
316
створення пролягає через молекулярні ЕОМ і ДНК-комп′ютери. Вони
ж можуть створюватись лише мікро− і нанотехнологіями.
Впевнено можна заявити, що вже в недалекому майбутньому
багато сучасних медичних процедур стануть анахронізмом. Вони
поширять ділянки, які потрібно берегти, втручаючись в організм
людини. В головному клінічному госпіталі Міністерства оборони
України вже освоєні
унікальні нейрохірургічні операції, які
провадяться за допомогою ендоскопічної техніки. Успішно ця
техніка використовується в Київському інституті урології та
нефрології.
Сьогодні величезна кількість комп’ютерних мереж світу
переробляє для своїх споживачів такі обсяги інформації, які навіть
важко уявити − майже так само, як важко або навіть неможливо
уявити Нескінченність або Всесвіт. Значна
частина цієї інформації
стосовно досягнень кібернетики, інформатики, електронної техніки,
постійного розширення їх перспективи. Так наприклад, компанії, що
продуктують автомобілі, сьогодні за допомогою комп’ютерів
випробовують нові моделі у так званих штучних катастрофах без
людських манекенів, які коштують досить дорого. Європейські
дослідники в рамках проекту «Europort» Комісії ЄС, з‘єднавши в
одну систему багато комп’ютерів, отримали можливість
обчислювати безліч варіантів і деталей наслідків штучної
катастрофи. Можливості і системи паралельних комп’ютерів
намагаються використати не тільки в машинобудуванні, але і у
розробці нових ліків і навіть для створення мультфільмів.
Надмініатюризація компонентів технічних засобів з
одночасним зростанням їх функціональної швидкості і зменшенням
собівартості
започаткувала мікроелектронні розробки. Їх можливості
поширюються в комп’ютерах п’ятого покоління. Напівпровідники
стали основою супер-ЕОМ. Ці машини здатні вести паралельну
обробку даних, мати штучний інтелект і працювати з природною
мовою. Систему комп’ютерного інтелекту стисло можна визначити
як систему мікроелектронних структур, допоміжного обладнання і
активної організованої інформації, здатної
виявляти інтелектуальні
властивості та активну поведінку, що сприяє користувачеві у
розв’язанні певних задач. Такі властивості використали в
Електротехнічній лабораторії міста Цукубі (Японія) і розпочали
побудову надшвидкодіючої машини п’ятого з половиною поколінь.
Така ЕОМ має бути здатною думати.
Ідея створення розумних машин виникла ще на зорі
комп′ютерної ери. Це
породило чимало філософських дискусій. Але
вже у третьому тисячолітті в тій же лабораторії міста Цукубі
планують зробити ЕОМ шостого покоління. Машина має бути
наділена пам’яттю з можливостями логічних дій людського мозку. В
317
біокомп’ютері будуть використані біочіпи, що здатні зберігати
мільярди біт інформаціі, а також технології, котрі розроблені для
ЕОМ п’ятого покоління. Це такі, як штучний інтелект, розпізнавання
образів, база знань. У зв’язку з цим розгортаються роботи в галузі
біотехнологій, біоелектроніки зокрема.
Чи заслуговує такої ретельної уваги і величезних витрат ідея
створення штучного інтелекту? Чи не є це нездійсненою мрією
фантазерів? Давайте спробуємо провести деякі історичні аналогії.
Аналізуючи з позицій історії і прогностики діяльність
вченого−ченця ХІІІ ст. Роджера Бекона, задаємось питанням, звідки
він міг знати, що у майбутніх століттях будуть винайдені автомобіль,
телефон, літак, телескоп, що атом подільний? Чи візьмемо
утопію
Томмазо Кампанелли «Місто Сонця», де він пророкує винахід
телескопа і радіо − «інструмента для ока, щоб спостерігати невидимі
зірки, та інстумента для вуха, щоб слухати гармонію планетних
рухів». Телескоп винайшов сучасник Кампанелли Галілей у 1609
році. Але до винаходу радіо залишалось ще три століття.
Згадаймо гіперболоїд інженера Гаріна (фантастичний роман
О
.М.Толстого «Гіперболоїд інженера Гаріна»), який за допомогою
променю на відстані руйнував заводи. Це було фантастичним.
Сьогодні лазерний промінь виконує аналогічну роль в багатьох
галузях, ставши на користь людства.
Ще не таке далеке історичне минуле романів Жюль Верна з
його підводними човнами, повітряними пілотованими апаратами,
польотами на Місяць здавалось плодом
нестримної фантазії автора.
Вважалось, якщо ці ідеї і реалізуються, то через багато століть.
Виявилось, що «бездумні», «маячні», «абсолютно відірвані від
дійсності» писання Жюль Верна були здійснені в столітті, до якого
він дожив. Потрібен був «Проект повітроплавного приладу»
народовольця М.І.Кибальчича. Цей прилад сьогодні називають
прообразом сучасних пілотованих ракет. Проект приладу
знайшов
продовження у роботах К.Е.Ціолковського. Він науково обгрунтував
можливість польотів у космос за допомогою ракет. Потім з’явились
праці ентузіастів, що вірили в реальність космічних польотів, −
І.В.Мещерського, Ю.В.Кондратюка, Ф.А.Цандера, М.О.Риніна,
О.М.Ісаєва, Годдарда. Були С.П.Корольов і
М.К.Тихонравов і,
нарешті, Ю.О.Гагарін, який першим проклав шлях у космос. За ним
зробили подорож у космос А.Шепард і Д.Глен. Потім здійснена
висадка астронавтів США на Місяць.
Тепер особливу увагу науковців привертають дві планети
Сонячної системи − Венера і Марс. Вони є сусідами 3емлі. Після
Місяця
перші міжпланетні рейси будуть прокладені саме до них.
Фізичні умови на обох планетах дають підстави вважати, що на них є
життя. Не будемо до таких прагнень наших науковців ставитись як
318
до фантастичних. Історія свідчить, що наука спирається не тільки на
факти, але ще і на фантазію, на мрію. Недовгий той час, коли ми
буденніше сприймемо повідомлення про політ на Марс і Венеру, ніж
політ Гагаріна у космос. Після таких аналогій у нас немає підстав не
вірити в силу людської думки −
створити щось подібне, втілене в
біокомп’ютері. Будемо вірити в спроможність науки розв’язати ці
проблеми.
0сновні напрямки наукових досліджень
Напрямки розвитку фундаментальних і прикладних досліджень
у сучасному суспільстві формуються під впливом різноманітного і
взаємопов’язаного комплексу факторів. Найважливішими з них є:
внутрішня логіка наукового пізнання; практичні потреби розвитку
виробничих сил; зворотний зв’язок між наукою і практикою.
Серед багатьох факторів варто виділити фактор відтворення
науки. Він є найвпливовішим на формування пріоритетів наукових
досліджень, розв’язання комплексних проблем, в тому числі і
глобальних. В них можна виділити три аспекти: техніко-
економічний, що пов’язаний з виснаженням природних ресурсів
земної
кулі; екологічний, що пов’язаний з біологічною рівновагою
людини і живої природи; соціально-політичний. Навколо глобальних
проблем зосереджуються фундаментальні дослідження в усіх
розвинутих країнах світу. До цих проблем відносяться такі.
1. 3абезпечення життєдіяльності суспільства. Воно включає
безперервне економічне, що не загрожує економічній
рівновазі, надходження традиційних енергоносіїв, пошук
нових рішень в
галузі ядерної енергетики. Сюди ж треба
віднести удосконалення техніки і технології, яка
трансформує і споживає енергію.
2. 3абезпечення виробництва засобами праці шляхом
удосконалення існуючих і створення нових технічних
засобів для виробничої і невиробничої сфери.
Характерною рисою сучасного технічного розвитку є
зростаюча активна роль технології в структурі і взаємодії
основних
елементів виробництва. Наукові відкриття
проникають у виробництво все частіше саме через
технологію. Технологічні рішення стали провідними,
вихідними при проектуванні виробництв. Вже стало
очевидним, що саме технологія у поєднанні з технологічним
і допоміжним обладнанням визначає характер і зміст праці.
3. Удосконалення традиційних і створення нових
матеріалів при систематичному зменшенні
матеріалоємкості суспільного
виробництва. В сучасних
319
умовах все гостріше відчутні проблеми матеріальних
ресурсів внаслідок виснаження багатьох родовищ, а також
використання родовищ з невеликим вмістом корисної
речовини. У зв’язку з цим набуло неабиякого значення повне
і комплексне використання корисних копалин, усіх
компонентів природних ресурсів. Крім того, обсяги
виробництва, стрімке поширення спектру виробів різного
призначення обумовлюють підвищення вимог
до технічних і
якісних характеристик матеріальних ресурсів.
4. 3абезпечення продовольством та іншими умовами
життєдіяльності людей. Проблема продовольства сьогодні
стала актуальною, в основному для країн, що розвиваються.
Переважна більшість з них імпортує продовольчі товари. В
перспективі продовольча проблема набуде глобального
характеру і її розв’язання пов’язане з розвитком
фундаментальних
і прикладних досліджень.
5. Система інформаційної індустрії та зв’язку. Прогрес
розподілу праці у промислово розвинених країнах стрімко і
безперервно ускладнюється міжгалузевими,
внутрішньогалузевими і внутрішньовиробничими зв’язками.
Ця тенденція визначає ключове значення для розвитку
виробництва, усієї життєдіяльності суспільства відповідно до
оснащення його новітньою технікою системи комунікацій.
Очевидно, що з прогресом
людини і суспільства вимоги до
засобів інформаційної індустрії будуть неухильно зростати.
Такі вимоги диктуються, як індивідуальними потребами, так
і різноманістю зв’язку.
Одним з центральних завдань для Західної Європи сьогодні,
наприклад, є створення єдиного європейського радіотелефонного
зв’язку. Нова система має забезпечити можливість використання
одного апарата на всьому зв’язку від
Мадрида і до Стокгольма.
Натиском кнопки можна буде вести розмову з колегами Англії, Італії
або Греції.
В Японії намагаються створити «розумні готелі», «розумні
житла». Їх мешканці одержать можливість за сотні кілометрів від
постійного проживання включати кондиціонери, наповнювати ванни
тощо.
6. Система транспортних комунікацій. Вона охоплює
комунікації наземні, підземні і трубопроводні, водні
і повітряні. Ця
система, як і система електричного зв’язку в розвинутих країнах,
створена і функціонує. Але вона вимагає постійного удосконалення.
Перш за все − це стосується збільшення пропускної здатності,
підвищення економічності і надійності. Разом з інформаційною
320
індустрією обидві системи є найважливішою складовою і
характеристикою індустріальної потужності економіки.
7. 0собливе місце в системі фундаментальних досліджень
займають комплексні проблеми освоєння нових просторових сфер:
Світового Океану, Космосу, глибин земної кори, важкодосяжних у
кліматичному розумінні районів. Самостійною, до того ж особливої
ваги, є проблема вивчення екологічних умов життєдіяльності
людини.
Ми відмітили
сім найбільш важливих проблем, що визначають
напрямки розвитку фундаментальних наук. Ключова з них, як не
важко помітити, є енергетична проблема. Спільний їх вплив на
розвиток окремих наукових дисциплін чи галузей сучасної науки
формує пріоритети. На них і концентруються зусилля
фундаментальних і прикладних наук.
Якщо двадцяте століття було назване століттям матерії,
двадцять
перше століття, імовірно, треба позначити століттям життя.
Досягнення в медицині і біології, а також прориви, що стали
можливими завдяки поєднанню цих галузей з такими, як математика,
фізика, хімія, матеріаловедення, інформатика, зараз вселяють надії на
краще життя для всіх. Разом з тим, породжуючи безпрецендентні
прогнози і очікування, прогрес біомедичних наук є
одним з джерел
розгубленості і збентеження кожного разу, коли піднімаються
питання етики. Прогрес, що досягнутий у вивченні ДНК, включаючи
розшифровку людського гена, відкриває можливість використання
нових результатів у нетрадиційних сферах, не тільки в медицині, а і в
біотехнології, сільському господарстві, аквакультурі, а також у
промисловості. І хоча області застосування поширюються зараз
все
швидше, відповідні технології часто до цього не готові.
Тепер, коли нами виділено основні проблеми фундаментальних
досліджень, давайте прослідкуємо, в яких напрямках вони
реалізуються. Одразу ж відзначимо, що найважливішу роль у
визначенні цілеспрямованої діяльності відіграє держава. Її характер
обумовлює підпорядкування наукової діяльності в інтересах
суспільства чи в антигромадських цілях. Особливо
наочно це
проявляється у військовій галузі. Держави продовжують узурпувати
значну частину наукової діяльності великої кількості талановитих
вчених. Військово-промисловий комплекс надав науці
протиприродного для неї напрямку. В цьому неважко впевнитись з
щоденних повідомлень преси, радіо, телебачення, з повсякденного
життя планети.
Сучасна статистика ресурсного забезпечення науки дає
можливість зпрогнозувати міждисциплінарні пропорції фінансування
(державою) фундаментальних досліджень, спираючись на досвід
розвинутих країн. Ці країни показують приклад забезпечення науки