К: "Дніпро", 2003 - 176 с. (в електр. вигляді)
Вірменський народний епос, перекладений українською мовою Віктором Кочевським. "Сасунці Давид" - вірменський героїчний народний епос. Утворювався в 7-10 ст. народними оповідачами на різних вірменських діалектах і говорах в умовах визвольних повстань проти арабського халіфату. Епос складається з чотирьох відгалужень: "Санасар і Багдасар", "Мгер Старший", "Давид Сасунський" і "Мгер Молодший". Основне - третє відгалуження. Епос уперше записав 1874 вірм. фольклорист Г. Срвандзтян. В образах цієї пам'ятки нар. поезії, зокрема Давида Сасунського, втілено сподівання й надії вірм. народу в боротьбі за свободу й незалежність, його патріотизм, непоборну віру в перемогу над ворогами. В епосі відображено багаторічну боротьбу трудового селянства проти феодалів. У 1873-1951 зібрано п'ятдесят варіантів епосу і видано в трьох книгах: 1936 (т. 1), 1944-51 (т. 2, ч. 1-2). "Д. С." перекладено багатьма мовами народів світу. Укр. мовою його перекладали П. Тичина, Л. Дмитерко, В. Свідзінський, Є. Фомін та ін. Мотиви епосу використовували в своїх творах О. Туманян, А. Ісаакян, Н. Зарян.
Вірменський народний епос, перекладений українською мовою Віктором Кочевським. "Сасунці Давид" - вірменський героїчний народний епос. Утворювався в 7-10 ст. народними оповідачами на різних вірменських діалектах і говорах в умовах визвольних повстань проти арабського халіфату. Епос складається з чотирьох відгалужень: "Санасар і Багдасар", "Мгер Старший", "Давид Сасунський" і "Мгер Молодший". Основне - третє відгалуження. Епос уперше записав 1874 вірм. фольклорист Г. Срвандзтян. В образах цієї пам'ятки нар. поезії, зокрема Давида Сасунського, втілено сподівання й надії вірм. народу в боротьбі за свободу й незалежність, його патріотизм, непоборну віру в перемогу над ворогами. В епосі відображено багаторічну боротьбу трудового селянства проти феодалів. У 1873-1951 зібрано п'ятдесят варіантів епосу і видано в трьох книгах: 1936 (т. 1), 1944-51 (т. 2, ч. 1-2). "Д. С." перекладено багатьма мовами народів світу. Укр. мовою його перекладали П. Тичина, Л. Дмитерко, В. Свідзінський, Є. Фомін та ін. Мотиви епосу використовували в своїх творах О. Туманян, А. Ісаакян, Н. Зарян.