Журнал - Вісник Донбаської державної машинобудівної академії 2010 №1 (6Е)

Подождите немного. Документ загружается.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

421

Відповідно до теорії Кейнса, існує необхідність в державному регулюванні економіки

з використанням різних агрегованих економічних категорій та величин, поряд з цим доцільно

проводити регулювання діяльності ринку рекреаційних послуг та інвестиційних процесів на

ньому як на державному, так і на регіональному рівні.

Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» суб’єктами (інвесторами і учас-

никами) інвестиційної діяльності можуть бути громадян і юридичні особи України та інозе-

мних держав, а також держави. Об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке

майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного гос-

подарства, цінні папери, цільові грошові фонди, науково-технічна продукція, інтелектуальні

цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права.

На регіональному рівні учасниками інвестиційної діяльності, що відповідають за

управління інвестиційними процесами в рекреаційній сфері (на прикладі Полтавської облас-

ті) є (рис. 1):

1. Полтавська обласна державна адміністрація.

2. Управління зовнішніх відносин та зовнішньоекономічної діяльності.

3. Головне управління економіки.

4. Управління культури

5. Відділ з питань туризму і курортів

Рис. 1. Структурні підрозділи облдержадміністрації, які відповідають за управління

інвестиційними процесами в сфері рекреації Полтавської області та їх взаємозв’язок

До головних завдань управління належать:

– представляти у межах наданих йому повноважень інтереси держадміністрації

у відносинах з відповідними органами суб'єктів або адміністративно-територіальних утво-

рень іноземної держави, а також із міжнародними організаціями;

– координувати та контролювати в межах своїх повноважень діяльність структурних

підрозділів держадміністрації у сфері зовнішніх зносин;

– вносити в установленому порядку до відповідних органів пропозиції щодо залу-

чення іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу області;

– здійснювати підготовку проектів угод, договорів, меморандумів, протоколів зустрі-

чей і комюніке з питань зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності держадмініст-

рації і погоджувати їх в установленому порядку з МЗС;

Полтавська обласна державна адміністрація

Управління зовнішніх відносин

та зовнішньоекономічної діяльності

Головне управління

економіки

Управління культури

Відділ з питань туризму

і курортів

Спеціальний підрозділ з контролю за інвестиційними процесами

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

422

– брати участь у підготовці та погодженні з МЗС і Мінекономіки технічних завдань,

складу офіційних делегацій держадміністрації, а також переліку офіційних осіб у складі уря-

дових делегацій і робочих груп для участі в переговорах, конференціях, консультаціях, се-

сіях, візитах та інших заходах двостороннього та багатостороннього міжнародного співробі-

тництва;

– сприяти проведенню переговорів із питань розвитку інвестиційної діяльності в об-

ласті, залучення іноземних інвестицій, створення спільних підприємств (з іноземними інвес-

тиціями), визначення перспективних об'єктів та напрямів інвестування;

– проводити державну реєстрацію іноземних інвестицій в області і договорів про спі-

льну з іноземними партнерами інвестиційну діяльність;

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань:

– аналізує стан і тенденції економічного і соціального розвитку області, бере участь

у визначенні його пріоритетів, у проведенні структурних змін, а також формуванні напрямів

інвестиційної політики та готує облдержадміністрації і Міністерству економіки України про-

позиції, спрямовані на забезпечення економічної безпеки держави, сталого розвитку і детіні-

зації економіки;

– виконує роботи з прогнозування та підготовки програм економічного і соціального

розвитку;

– розробляє прогнози економічного і соціального розвитку на середньостроковий пе-

ріод та програми економічного і соціального розвитку на короткостроковий період області;

– бере участь у розробленні прогнозів економічного і соціального розвитку України

на середньо- та короткостроковий період;

– бере участь спільно з іншими структурними підрозділами облдержадміністрації

у реалізації державної зовнішньоекономічної політики в частині інтеграції України у світову

економіку та розширення економічного і соціального співробітництва з ЄС, подає Міністерс-

тву економіки України відповідні пропозиції;

– здійснює підготовку відповідних інформаційних матеріалів щодо економічного по-

тенціалу області;

Основними завданнями управління культури є:

– забезпечення на території області реалізації державної політики у сфері культури,

мистецтва і кінематографії, з питань охорони культурної спадщини, бібліотечної та клубної

справи, а також національної музейної політики.

Основними завданнями відділу з питань туризму і курортів є:

– забезпечення реалізації на території області державної політики у галузі туризму

і курортів, розвитку туристичної та курортно-рекреаційної індустрії;

– розроблення та виконання регіональних комплексних і цільових програм розвитку

туризму і курортів, ринку туристичних послуг, забезпечення захисту і безпеки туристів;

– створення сприятливих організаційних та економічних умов та розвитку внутріш-

нього, міжнародного та іноземного туризму, туристичної та курортно-рекреаційної індустрії,

провадження екскурсійної діяльності на території області, розбудов матеріально-технічної

бази туристичної галузі;

– координація діяльності місцевих органів виконавчої влади з питань реалізації дер-

жавної політики у галузі туризму і курортів на території області.

Пропонуємо введення нового спеціального підрозділу з контролю за інвестиційними

процесами в рекреаційній сфері (рис. 1), який буде підпорядковуватися головному управлін-

ню економіки та напряму співпрацюватиме з управління зовнішніми відносинами та зовніш-

ньоекономічною діяльністю та виконуватиме наступні завдання:

– дослідження особливостей функціонування рекреаційного ринку з позиції його

впливу на окремі аспекти формування та використання фінансових ресурсів регіону;

– визначення основних інвестиційних напрямів діяльності рекреаційних ринків;

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

423

– формування системи прав, обов’язків і міри відповідальності учасників даного ринку;

– розробка та доведення до головного управління економіки і управління зовнішніми

відносинами та зовнішньоекономічною діяльністю інформації щодо прогнозних капіталовк-

ладень, інвестиційних проектів та інвестиційно привабливих послуг рекреаційного ринку;

– забезпечення в іноземних кредитних лініях квот для розвитку інвестиційної інфра-

структури рекреаційного ринку регіону;

– лібералізація законодавчої та нормативної бази щодо іноземного інвестування та

стимулювання довгострокового банківського кредитування;

– забезпечення контролю за виконанням інвестиційних проектів.

Доцільно зазначити, що управління інвестиційними процесами в системі як форму-

вання, так і функціонування ринку рекреаційних послуг на рівні кожного регіону повинно

здійснюватися органами обласної державної адміністрації (рис. 1). Як правило, регулювання

інвестиційного процесу в державі з ринковою економікою здійснюється:

– через державну інвестиційну політику;

– з використанням індикаторів, орієнтирів та встановлення певних економічних ре-

гуляторів, тобто норм, нормативів податкових ставок, зборів, відрахувань, відсоткових ста-

вок і т. і.

В процесі управління інвестиційними процесами доцільно було б використати насту-

пні коефіцієнти, які характеризують інвестиційну привабливість та надійність функціону-

вання ринку рекреаційних послуг як для державних, так і для приватних та іноземних інвес-

торів.

Продуктивність рекреаційної діяльності, з авторської точки зору, розуміється як зда-

тність регіону надавати рекреаційні послуги відповідної якості та в достатній кількості за ві-

дповідний проміжок часу.

Таким чином, коефіцієнт продуктивності рекреаційної діяльності розраховується як

співвідношення обсягу реалізованих послуг до кількості екскурсантів (оздоровлених осіб,

туристів) (у відсотках):

%100

...



дрпр

, (1)

де

... дрпр

К – коефіцієнт продуктивності рекреаційної діяльності;

Q – обсяг реалізо-

ваних послуг; Е – кількість екскурсантів (туристів, рекреантів).

На основі проведених розрахунків коефіцієнта продуктивності рекреаційної діяльнос-

ті та аналізу отриманих результатів (табл. 1), допустимого значення в даного показника бути

не може, тому що темп зростання обсягів реалізованих послуг, який пов'язаний зі збільшен-

ням вартості послуг, що надаються на даному ринку, кожного року набагато більший, ніж

темп зростання екскурсантів (оздоровлених осіб, туристів). Тому доцільно вважати значення

показника позитивним при його збільшенні в результаті проведення порівнянь з попередніми

роками. І негативним – якщо його значення менше, ніж у попередніх періодах. Поряд з цим

доцільно враховувати індекс цін на відповідні послуги у відповідних періодах.

Аналізуючи отримані результати та провівши аналіз з оцінкою інвестиційної приваб-

ливості регіонів, ми бачимо наступну залежність – ті регіони, які входять до груп: інвести-

ційно-привабливі, достатньо інвестиційно-привабливі, середня інвестиційна привабливість

та низька інвестиційна привабливість – мають найвищий коефіцієнт продуктивності рекреа-

ційної діяльності. Доцільно зазначити, що навіть регіони з низькою інвестиційної привабли-

вістю можуть бути ефективними щодо залучення інвестицій, за рахунок чого підвищувати-

меться їхній рівень інвестиційної привабливості.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

424

Таблиця 1

Розрахунок коефіцієнта продуктивності рекреаційної діяльності по регіонах України, %

№ п/п Області/Роки 2000 2003 2004 2005 2006 2007

1 Київська 3,68 2,70 3,54 8,00 19,67 22,66

2 м. Київ 10,00 10,79 10,88 15,13 14,36 17,69

3 Дніпропетровська 2,42 4,79 5,94 8,41 11,31 16,23

4 АРК 5,20 8,17 10,50 13,23 13,06 16,12

5 Донецька 4,77 5,54 8,95 12,76 15,63 15,57

6 м. Севастополь 2,97 5,49 8,22 8,01 11,17 12,12

7 Львівська 2,44 3,75 4,50 5,74 8,00 10,55

8 Житомирська 3,11 3,16 5,79 6,09 6,43 9,98

9 Одеська 3,15 3,68 6,19 6,94 9,14 9,37

10 Сумська 2,40 4,27 5,56 5,69 4,74 8,69

11 Харківська 2,22 3,39 5,73 6,34 6,88 7,79

12 Полтавська 0,69 2,25 3,10 4,51 6,36 6,83

13 Миколаївська 2,82 3,22 3,95 4,55 5,53 6,33

14 Запорізька 1,96 4,81 4,57 4,04 5,61 5,63

15 Хмельницька 1,21 2,51 3,13 3,88 5,16 5,36

16 Чернігівська 1,45 1,47 2,52 3,47 3,00 5,01

17 Черкаська 0,96 1,96 2,13 2,76 3,39 4,72

18 Тернопільська 0,92 1,71 1,32 2,17 2,90 4,59

19 Кіровоградська 0,91 2,30 2,78 3,80 3,92 4,30

20 Херсонська 0,99 2,95 3,29 2,87 3,37 4,10

21 Закарпатська 0,73 2,20 2,69 3,46 3,36 3,91

22 Рівненська 0,80 1,40 2,03 2,58 3,44 3,86

23 Чернівецька 2,11 2,90 2,75 3,27 3,24 3,83

24 Волинська 0,63 1,69 2,30 2,59 3,01 3,52

25 Вінницька 0,80 2,27 2,34 2,42 2,30 2,46

26 Луганська 1,50 2,37 3,21 4,18 7,37 2,17

27 Івано-Франківська 2,15 2,36 2,91 1,78 1,67 0,43

28 В середньому по Україні 3,64 5,83 7,51 9,35 10,14 10,40

Наступним коефіцієнт, який пропонується враховувати при здійсненні інвестиційної

діяльності та управлінні інвестиційними процесами, є коефіцієнт рекреаційної привабливості

регіону, який характеризує наявність достатньої кількості місць відпочинку та їх якість, які

максимально наближені до рекреаційних зон і є доцільними для інвестування. Показник рек-

реаційної привабливості регіону розраховується як сума відношень кількості туро днів до

кількості екскурсантів (оздоровлених осіб, туристів) та кількості ліжко днів до кількості осіб,

оздоровлених у санаторно-курортних закладах (табл. 2):

тл

прр



[

ос

дн

], (2)

де

..прр

К – коефіцієнт рекреаційної привабливості регіонів; Дл – кількість ліжко днів;

Дт – кількість туро днів; О – оздоровлені у санаторно-курортних закладах; Е – кількість екс-

курсантів (туристів, рекреантів).

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

425

Таблиця 2

Розрахунок коефіцієнта рекреаційної привабливості регіонів України

№ п/п Області/Роки 2000 2003 2004 2005 2006 2007

1 Чернівецька 25,58 29,33 27,43 44,15 42,76 58,51

2 Тернопільська 20,03 22,52 21,50 21,21 23,47 23,46

3 Житомирська 21,12 21,33 21,31 20,78 20,72 22,08

4 Луганська 13,22 14,24 21,96 20,63 22,03 21,82

5 Хмельницька 25,69 22,51 23,27 22,70 21,96 21,72

6 Харківська 19,62 22,50 17,75 20,99 21,86 20,24

7 Київська 20,68 20,87 20,00 20,22 20,30 20,00

8 м. Київ 21,55 21,59 21,93 20,03 18,79 19,72

9 Полтавська 20,84 20,97 20,79 20,74 20,48 19,26

10 Івано-Франківська 19,93 16,15 17,86 18,58 18,32 18,62

11 Дніпропетровська 21,25 19,27 19,91 20,10 21,20 18,51

12 Вінницька 21,85 21,84 19,86 19,35 19,17 18,11

13 Закарпатська 19,16 16,66 16,17 14,82 15,06 16,94

14 Рівненська 19,95 18,54 16,92 16,23 17,78 16,89

15 Львівська 19,57 18,20 17,62 17,88 17,45 16,80

16 Сумська 18,22 17,20 16,89 17,31 18,12 16,76

17 Черкаська 20,08 19,60 17,69 18,19 18,63 16,25

18 АРК 15,71 14,59 15,91 16,24 16,52 15,62

19 Чернігівська 18,00 16,52 17,88 17,79 16,43 15,48

20 Донецька 15,01 15,91 15,01 14,07 14,56 14,87

21 Одеська 16,18 14,55 14,36 15,69 14,66 14,04

22 Кіровоградська 24,39 24,56 18,80 19,88 17,18 13,97

23 м. Севастополь 16,45 14,06 15,93 14,37 12,97 13,71

24 Волинська 15,63 12,50 11,97 14,19 14,95 13,12

25 Запорізька 13,95 13,21 12,91 13,23 12,32 12,19

26 Миколаївська 13,52 13,11 11,57 11,27 11,24 11,97

27 Херсонська 12,39 12,70 12,16 10,26 11,37 10,94

28 В середньому по Україні 16,61 15,89 15,81 15,69 15,77 15,09

Провівши розрахунки та аналіз отриманих результатів, визначимо нормативне зна-

чення даного показника в межах від 16 до 21

ос

дн

. Перевищення допустимого значення свід-

чить про низьку кількість оздоровлених осіб та порівняно високу вартість рекреаційних про-

дуктів або неналежну їх якість. Значення показника, яке є нижчим за нормативне свідчить

про непривабливість регіону та низьку відвідуваність.

Провівши аналіз та узагальнивши бачення різних науковців, можна зробити висновки,

що кожен інвестиційний процес має свій стадії. Пропонуємо визначити наступні стадії інвес-

тиційного процесу в системі формування регіонального ринку рекреаційних послуг (рис. 2).

З метою залучення достатньої кількості капіталу як із внутрішніх джерел, так і за ра-

хунок зовнішнього інвестування для реалізації інвестиційних проектів та для забезпечення

реалізації всіх стадії в процесі управління інвестиційними процесами в системі формування

регіонального ринку рекреаційних послуг пропонується проведення заходів щодо нормативно-

правового, професійно-освітнього, інформаційного та організаційного забезпечення (рис. 3).

Нормативно-правове забезпечення передбачає:

– перегляд та прийняття ряду законодавчих актів щодо регулювання порядку внутрі-

шнього та зовнішнього інвестування;

– забезпечення гарантій уряду щодо повернення інвестованих коштів;

– використання пільгового режиму оподаткування з метою залучення додаткового капіталу.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

426

Рис. 2. Стадії інвестиційного процесу в системі формування регіонального ринку

рекреаційних послуг (авторське бачення)

Рис. 3. Заходи управління інвестиційними процесами в системі формування регіонального

ринку рекреаційних послуг

Професійно-освітнє забезпечення передбачає:

– підготовку кадрів для рекреаційної сфери;

– забезпечення введення напрямів підготовки фахівців в сфері рекреації в тих регіо-

нах, де є сформований ринок рекреаційних послуг або існують його перспективи розвитку;

– формування нової висококультурної та освіченої генерації кваліфікованих фахівців

рекреаційної галузі та розробка нових рекреаційних продуктів.

Інформаційне забезпечення передбачає:

– створення та ведення реєстрів баз даних суб’єктів рекреаційної діяльності кожного

регіону;

– аналіз ринку рекреаційних послуг з метою визначення домінуючих послуг та дове-

дення інформації як до споживачів, так і до виробників;

– моніторинг діяльності суб’єктів ринку рекреаційних послуг;

– доведення інформації до реальних інвесторів з метою залучення інвестицій на тери-

торію конкретного регіону;

– створення інформаційного бюлетеня по рекламі послуг рекреаційного ринку доступ

до якого матимуть як споживачі та виробники, так і, безпосередньо, інвестори.

Організаційне забезпечення передбачає координацію інвестиційними процесами спе-

Стадії інвестиційного процесу в системі формування регіонального ринку рекреаційних послуг

1. Проведення аналізу, оцінки та планування

основних показників розвитку та функціонування

ринку рекреаційних послуг.

3. Проведення розрахунку показників, що пропон

ються

автором для визначення рекреаційної привабливості та

продуктивність рекреаційної діяльності.

2. Проведення оцінки інвестиц

ійної прива

ливості

регіонального ринку рекреаційних послуг.

4. Розробка та реалізація стратегії інвестиційної діяльн

о-

сті регіонального ринку рекреаційних послуг (створення

нових об’єктів рекреаційної сфери, перспективних про-

дуктів).

5. Експлуатація новостворених, модернізованих об’єктів

рекреаційної сфери, отримання доходу (прибутку), забез-

печення окупності інвестиційних проектів та подальше їх

використання.

Заходи управління

інвестиційними процесами

Нормативно-правове забезпечення

Професійно-освітнє забезпечення

Інформаційне забезпечення Організаційне забезпечення

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

427

ціальним підрозділом, який пропонується ввести структурі органів обласної державної адмі-

ністрації. Він буде сприяти просуванню та реалізації тих інвестиційних проектів, які мати-

муть практичну доцільність та соціально-економічний ефект для відповідного регіону.

Використання всіх видів забезпечення інвестиційного процесу в системі формування

регіонального ринку рекреаційних послуг дозволить залучити додатковий капітал та дасть

змогу реалізувати всі п’ять стадій інвестиційного процесу.

ВИСНОВКИ

Таким чином, управління інвестиційними процесами в системі формування регіона-

льного ринку рекреаційних послуг повинно базуватися на управлінні двох рівнів – держав-

ного та регіонального. На державному рівні управління доцільно було б забезпечити прийн-

яття законодавчих актів в сфері рекреації та інвестицій, що дозволить залучити інвесторів.

На регіональному рівні пропонується ввести спеціальний підрозділ з контролю за інвести-

ційними процесами, який буде підпорядковуватися головному управлінню економіки та

напряму співпрацюватиме з управління зовнішніми відносинами та зовнішньоекономічною

діяльністю.

В процесі управління інвестиційними процесами доцільно було б використати коефі-

цієнти продуктивності рекреаційної діяльності та рекреаційної привабливості, які характери-

зують інвестиційну привабливість та надійність функціонування ринку рекреаційних послуг

як для державних, так і для приватних та іноземних інвесторів.

На основі аналізу наукових джерел було виділено п’ять стадій інвестиційного процесу

(проведення аналізу та оцінки показників розвитку ринку послуг, оцінки інвестиційної при-

вабливості регіонального ринку послуг, розрахунок показників, що запропоновані автором,

розробка та реалізація стратегії, експлуатація новостворених об’єктів, рекреаційної сфери),

які характеризують його від початку – проведення аналізу, оцінки та розрахунків показників

розвитку ринку рекреаційних послуг, до закінчення – експлуатація новостворених, модерні-

зованих об’єктів рекреаційної сфери, отримання доходу (прибутку), забезпечення окупності

інвестиційних проектів та подальше їх використання. Розрахунок вищенаведених коефіцієн-

тів пропонується проводити на третій стадії інвестиційного процесу.

Поряд з цим пропонується проведення заходів щодо нормативно-правового, профе-

сійно-освітнього, інформаційного та організаційного забезпечення, які дадуть змогу вдоско-

налити процес управління інвестиційним процесом в системі формування регіонального ри-

нку рекреаційних послуг.

ЛІТЕРАТУРА

1. Федоренко В. Г. Інвестиційна діяльність / В. Г. Федоренко // Персонал журнал інтелектуальної

еліти. – 2007. – № 5. – С. 16–20.

2. Федоренко В. Г. Інвестознавство : підручник / В. Г. Федоренко. – 3-тє видання, доповнене. – Київ,

2004. – 478 с.

3. Олійник Д. І. Ресурсне забезпечення інвестиційної діяльності в Україні : монографія / Д. І. Олійник. –

Одеса : ВМВ, 2005. – 359 с.

4. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від18 вересня 1991 року № 1560-XII // Відомості Вер-

ховної Ради України (ВВР). – 1991. – № 47. – 646 с.

5. Мамонтенко Н. С. Інвестиційна сфера та інвестиційний процес в Україні / Н. С. Мамонтенко,

С. О. Стариков // Труды Одесского политехнического университета. – 2004. – Вып. 1 (21).

6. Федоренко В. Г. Страховий та інвестиційний менеджмент : підручник / В. Г. Федоренко,

В. Б. Захожай. – Київ, 2005. – 368 с.

7. Підйомний О. М. Управління інвестиційними процесами на фінансових ринках : навчальний посібник /

О. М. Підйомний. – К. : Кондор, 2008. – 184 с.

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

274

СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ

ОПТИМАЛЬНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОРТФЕЛЯ НА ОСНОВІ

МОДЕЛІ СКОРИНГУ

Гореславець А. М., Шевченко А. В.

Рассмотрена необходимость создания системы поддержки принятия решений при

формировании портфеля ценных бумаг. Использована модель скоринга ценных бумаг для

портфельной оптимизации, что позволило учитывать риск, доходность и ликвидность цен-

ных бумаг. Обозначены перспективы дальнейшего усовершенствования созданной систе-

мы и возможность добавления новых методов оптимизации, что даст возможность, в зави-

симости от внешних факторов, совершать выбор между методами оптимизации и прово-

дить анализ на основе внедренной модели. Предлагаемая система может использоваться не

только для формирования оптимального портфеля ценных бумаг, но и для инвестиционно-

инновационных портфелей предприятий.

Розглянуто необхідність створення системи підтримки прийняття рішень при фор-

муванні портфеля цінних паперів. Використано модель скорингу цінних паперів для порт-

фельної оптимізації, що дозволило врахувати ризик, доходність та ліквідність цінних папе-

рів. Визначено перспективи подальшого удосконалення створеної системи та можливість

введення нових методів оптимізації, що надасть можливість у залежності від зовнішніх фа-

кторів здійснювати вибір методу оптимізації і проводити аналіз на основі впровадженої

моделі цього методу.

Запропонована система може використовуватися не тільки для форму-

вання оптимального портфеля цінних паперів, але і для інвестиційно-інноваційних портфелів

підприємств.

The necessity of creation of the system of support of making decision is considered at a

bag of securities construction. The model of scoring of securities is used for portfolio optimiza-

tion, that allowed to take into account a risk, profitableness and liquidity of securities. Prospects

of further improvement in the created system and possibility of addition new methods optimiza-

tion are determined. It will give the chance, depending on external factors, to make a choice be-

tween methods of optimization and to carry out the analysis on the basis introduced model. The

proposed system can be used not only for creating the optimal bag of securities, but also for the

investment bag of innovative enterprises.

Гореславец А. Н. ассистент кафедры ИСПР ДГМА

Goreslavets@list.ru

Шевченко А. В. студент ДГМА

ДГМА – Донбасская государственная машиностроительная академия, г. Краматорск

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

275

УДК 669+621+519.6

Гореславець А. М., Шевченко А. В.

СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ДЛЯ

ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОРТФЕЛЯ НА

ОСНОВІ МОДЕЛІ СКОРИНГУ

Формування ринкового механізму в Україні, як і в розвинених європейських країнах,

має кредитний характер. Більшість ринкових суб'єктів, що діють на основі ділових контактів,

приймають на себе зобов’язання у формі цінних паперів. Саме взаємні зобов'язання підпри-

ємців гарантують стабільність економічної системи суспільства. Значимі цінні папери

й у платіжному обігу кожної країни. За допомогою цінних паперів здійснюється інвестицій-

ний процес, коли інвестиції автоматично спрямовуються в найефективніші сфери економіки,

а отже їх одержують найбільш життєздатні ринкові структури. Хоча ринок

цінних паперів

(фондовий ринок) виступає складовою частиною фінансової системи країни, але в Україні

знаходиться скоріше на стадії становлення, ніж активного функціонування.

Активність українського фондового ринку спостерігалася в період приватизації, коли

за допомогою цінних паперів власність держави перетворювалася у власність акціонерних

товариств. На даний момент ринок цінних паперів з відповідною йому

системою фінансових

інститутів повинен стати сферою, де формуються фінансові джерела економічного зростан-

ня, концентруються і розподіляються інвестиційні ресурси, формується оптимальний інвес-

тиційний портфель.

Працюючи на ринку цінних паперів, інвестор повинен дотримуватися принципу дивер-

сифікованості внесків: прагнути до розмаїтості фінансових активів з метою зменшення ризику

втрати внесків. Основною задачею інвестора є виявлення серед множини цінних паперів такої

їхньої сукупності, у яку можна інвестувати кошти, не піддаючи свої вкладення високому ризику.

Основоположником теорії оптимального портфеля є Г. Марковіц, суть моделі якого

полягає у трактуванні очікуваної прибутковості цінного паперу як середньої величини часо-

вого ряду попередніх значень її прибутковості, а ризику – як середньоквадратичного відхи-

лення цього ряду [1–4].

Спроби розвитку і поліпшення моделі Марковіца стали поштовхом для серйозних на-

укових результатів у сфері вивчення ризику та прибутковості економічних об'єктів і дивер-

сифікованості інвестиційних стратегій. В останнє десятиліття при аналізі фондових ринків,

у тому числі для рішення задач портфельної оптимізації, почали використовуватися елемен-

ти штучного інтелекту (теорія нечітких множин і нечітка логіка, нейроні мережі, генетичні

алгоритми і т. д.) [2–3]. Це дозволило не тільки враховувати при розрахунках невизначеність

зовнішнього середовища, але й одержувати в прийнятний термін рішення для оптимізацій-

них задач великої розмірності з досить високою точністю.

У більшості відомих моделей портфельної оптимізації вихідними даними виступають

прибутковості цінних паперів (розраховані за історичними даними, чи представлені у вигляді

експертних оцінок, або отримані з одночасним врахуванням статистики і думок експертів).

Ризик, як правило, вважається функцією прибутковості, причому форми цієї функції можуть

бути різноманітні. При цьому інші фактори в цих моделях не враховуються, через високу

складність і розмірність задач, що обумовлює формування портфеля тільки за результатами

аналізу і прогнозування прибутковості.

Деякі дослідники вважають за доцільне враховувати в моделі портфельної оптимізації

третій важливий критерій привабливості цінних паперів – їхню ліквідність. Були розроблені

моделі, у яких використовуються альтернативні критерії оптимізації, наприклад, модель мі-

німізації терпимості інвестора [4].

НАУЧНЫЙ ВЕСТНИК ДГМА № 1 (6Е), 2010

276

Іншим напрямком вдосконалення теорії Г. Марковіца є модель скорингу цінних папе-

рів, яка дозволяє враховувати вплив фундаментальних і цінових факторів, особливостей зов-

нішнього середовища на оптимальність портфеля і незалежний розгляд прибутковості, ризи-

ку і ліквідності [5].

Метою даної роботи є створення системи підтримки прийняття рішень для формуван-

ня оптимального інвестиційного портфеля на основі методу скорингу цінних паперів.

Скоринг – це процес оцінювання, побудови рейтингу і виділення рейтингових класів

деяких об'єктів у межах однорідної групи на основі розрахунку комплексного оціночного

показника для кожного об'єкта, з врахуванням кількісних і якісних факторів, що впливають

на якість об'єкта, і значимості даних факторів для експертів [5].

У загальному виді математична модель скорингу цінних паперів формулюється так:

∑∑∑

===

++=

riskret

risk

irisk

ret

iret

XppXppXppJ

111

(1)

де J – показник інвестиційної привабливості цінного папера; p

ret

, p

risk

, p

– степені

значимості для інвестора відповідно прибутковості, ризику і ліквідності;

ret

X ,

risk

X ,

X –

нормовані значення показників, що впливають відповідно на прибутковість, ризик, ліквід-

ність;

ret

, N

risk

, N

– кількість показників, що впливають відповідно на прибутковість, ризик,

ліквідність;

ret

p ,

risk

p ,

p – степені значимості i-го показника відповідної групи.

Зокрема, при оцінці акцій доцільно враховувати цілий набір факторів, що впливають

на ефективність [5]:

– ті, що впливають на прибутковість: доход на акцію; рентабельність акції; коефіці-

єнт котирування акції; цінність акції, у міжнародній практиці відому як показник P/E (від-

ношення ринкової ціни акції до доходу, який вона приносить);

– ті, що впливають на ризик: індекси фінансового стану, економічного потенціалу

і платоспроможності емітента, що обчислюються за даними фінансової звітності емітента за

допомогою формул згортки;

– ті, що впливають на ліквідність: відношення кількості днів торгів, коли складалися

угоди, до тривалості

аналізованого періоду в днях; середня кількість угод протягом дня; три-

валість торгів; кількість учасників фондового ринку, що уклали угоди.

З показників, що впливають на ліквідність, значення першого немає необхідності но-

рмувати, тому що він у будь-якому випадку буде знаходитися в інтервалі від 0 до 1 (0 – якщо

угоди з цінним папером протягом аналізованого періоду не вкладалися, 1 – якщо вони вкла-

далися щодня). Значення інших повинні бути нормовані (співвіднесені з найгіршими і най-

кращими значеннями кожного з показників), з метою приведення значень в межі стандартно-

го інтервалу (0, 1).

Одержаний у результаті скорингу показник інвестиційної привабливості може бути

основою побудови рейтингу цінних паперів, виділення в ньому інвестиційних

і неінвести-

ційних класів, портфельної оптимізації.

Для консервативного інвестора, що надає перевагу вкладанню коштів з меншим ризи-

ком, але й у менш дохідні цінні папери, модель скорингу має наступний вигляд

risk

> p

ret

∑∑∑

===

++=

riskret

risk

ret

XpXpXpJ

111

3,06,01,0 .

(2)

Для агресивного інвестора прибутковість має більше значення ніж ризик, а також під-

вищується значимість ліквідності, і модель трансформується (

ret

> p

risk