Залізняк Л.Л. Археологія України

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 27

Становлення Київської Русі

можна поділити на три групи: укріплені поселення — городища з прилеглими

посадами, некрополі та об'єкти поклоніння слов'ян-язичників.

До першої із вищеназваних категорій слід віднести Шестовицький архео-

логічний комплекс, розміщений за 15 км униз по Десні від Чернігова (рис. 1).

Пам'ятка є еталонною для вирішення багатьох питань ранньої історії Київ-

ської Русі. Саме городище розміщувалося на вузькому і довгому мисі, котрий

більш як на 1 км виступає в заплаву. До спорудження укріплень тут містило-

ся невелике відкрите ранньослов'янське поселення, знищене наприкінці IX ст.

(сліди пожежі зафіксовані під насипом майбутнього валу).

У кінцевій частині мису було споруджено городище неправильної округлої

форми площею дещо більше 1 га. Висота валу 1—2 м, ширина в основі

20—25 м, глибина рову близько 1 м, а його ширина 11—12 м. Розкопки показа-

ли, що городище мало складну систему укріплень, у зв'язку з чим розміри внут-

рішньої, придатної для заселення площадки стали меншими — близько 3 тис. м

В'їзд, улаштований з напольного боку, був захищений дерев'яними надворітни-

ми баштами. До нього ж виходив і в'їзд із пойми, прокладений по схилу.

Під час досліджень напільного валу зафіксовані сліди дерев'яних конструк-

цій типу розміщених на відстані близько 3 м одна від одної каркасно-плете-

них стін подвійного контуру кожна (відстань між останніми 0,3—0,5 м). Харак-

тер розміщення ямок від стовпів дає підстави припустити, що з внутрішнього

боку площадки до плетених стін, котрі утримували сипучий пісок (з нього було

споруджено сам насип валу), примикали якісь дерев'яні конструкції. Можли-

во, це був поміст, на якому розміщувалися захисники фортеці.

З півночі до городища примикав доволі обширний посад, що займав усю

площу мису. Тут виявлено більш як 100 об'єктів господарського та промисло-

вого призначення X — початку XI ст. Серед досліджених будівель не зафіксо-

вано жодного житла. Домінують споруди, пов'язані з виплавкою та обробкою

заліза — тобто це був своєрідний промислово-господарський "двір". Лише на

самому краю поширення культурного шару, в 600 м від городища, виявлені

житлові споруди з глинобитними печами, підсобні приміщення та сліди від

огорож садиб. Знахідки, насамперед побутові речі, дають підстави стверджува-

ти, що всі ці будівлі згоріли не пізніше першої чверті XI ст. Серед усіх вище-

згаданих споруд даної частини археологічного комплексу виділяється "садиба

коваля", де було знайдено металевий рубчастий браслет, прикрашений голів-

ками дракона, мабуть, виготовлений у балтійському регіоні.

Ще одна частина відкритого посаду — поділ — виявлена в поймі. Тут

досліджена садиба XI ст. зі слідами наземних зрубних жител та промисловими

будівлями. Серед знахідок — висла свинцева печатка Володимира Мономаха

раннього типу, фрагмент бронзової черепахоподібної фібули, кістяна дудка з

руноподібними написами з обох сторін. За посадом розміщувався відомий за

своїми матеріалами курганний могильник, з якого свого часу й розпочалося

вивчення усього комплексу.

Багаторічні дослідження в околицях сучасного села Шестовиця дають

підстави віднести спорудження городища до кінця IX ст. Ймовірно його поя-

ву слід пов'язувати з літописним повідомленням 884 р. про підкорення

західної частини сіверян князем Олегом. Саме тут розміщувався найбільший

на Дніпровському Лівобережжі табір київських дружинників, що перебував на

431

Розділ VI

ЕПОХА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Рис. 1. Зброя та елементи військового спорядження із Шестовиці

432