Ємченко І.В., Закусілов А.П. Методи і технічні засоби митного контролю

Подождите немного. Документ загружается.

2. Загальні відомості про технічні засоби митного контролю

Статистичні дослідження процесів переміщення через мит)

ний кордон доводять, що в середньому на одного пасажира

припадає 1,5 одиниці багажу і 1,0 одиниці ручної поклажі, що

відповідають технічним можливостям інтроскопів. П’ятдесят

відсотків багажу та ручної поклажі цим можливостям не відпо)

відають. Ще 10 відсотків об’єктів, що прийшли контроль інтрос)

копами, підлягають поглибленому догляду з розпаковуванням.

Нормативний час на виконання операцій догляду пасажи)

ра у середньому складає:

 за допомогою інтроскопа камерного типу – 40 секунд,

транспортерного типу – 30 секунд. Це відповідає серед)

ньо нормативному часу контролю одного місця багажу –

15 секунд, одного місця ручної поклажі – 10 секунд;

 із розпакуванням комплекту багажу і ручної поклажі па)

сажира – 180 секунд, що відповідає середньонормативно)

му часу на контроль одного місця багажу – 90 секунд, а

одного місця ручної поклажі – 45 секунд.

Таким чином, середня тривалість митного контролю становить:

 для пасажира, багаж та ручна поклажа якого не потребує

ручного догляду, – не більше 40 секунд;

 для пасажира, багаж і ручна поклажа якого потребує руч)

ного догляду з розпакуванням, – не більше 225 секунд;

 для середньостатистичного пасажира із будь)якою фор)

мою догляду – 68 секунд.

Для додержання загальноприйнятих умов обслуговування

пасажирів у черзі перед лінією догляду встановлені такі норми:

 максимальна тривалість перебування пасажира в черзі –

6 хвилин;

 розрахункова максимальна тривалість часу очікування та

обслуговування – 7,1 хвилини;

 максимальна довжина черги із середньою тривалістю об)

слуговування 1,1 хвилини – 6,45 осіб, або, виключаючи

першого пасажира, що вже обслуговується, – 6 осіб.

Розрахунковим показником пропускної спроможності лінії

митного контролю є очікувана кількість пасажирів за годину

«Методи і технічні засоби митного контролю»

(N). Звідси необхідна кількість паралельно працюючих інтрос)

копів повинна бути:

n 02,01,1

≈×=

(2.1)

2.2.2. Ефективність застосування технічних

засобів митного контролю та критерії її оцінки

Розробка та створення технічних засобів для будь)якого

напрямку діяльності потребує попереднього формування вимог,

основною з яких є якість. Якість продукції формується як су)

купність властивостей продукції, що визначає можливість і

ефективність її використання за прямим призначенням та ви)

користання у суміжних галузях діяльності.

Якість характеризує потенційні властивості продукції. Якщо

той чи інший засіб використовується за призначенням, його

використання вже є результативним. Коли результативність

можна прирівняти до потенційних можливостей, можна гово)

рити про ефективне використання технічних засобів.

Отже, висока якість технічного засобу ще не означає ефек)

тивність його використання. З іншого боку, потрібно розрізня)

ти поняття “ефективне використання технічного засобу” і

“ефективність технологічного процесу із застосуванням техні)

чного засобу”. Наприклад, навіть ефективне використання за)

собу з низькою продуктивністю не забезпечить ефективності

усього технологічного процесу митного контролю.

Ефективність використання технічного засобу оцінюють

за певними критеріями. Серед цих критеріїв розрізняють част)

кові критерії, узагальнюючі критерії, комплексні критерії.

Часткові критерії ефективності найчастіше збігаються з

техніко)експлуатаційними параметрами. Іноді один з техніко)

експлуатаційних параметрів може бути визначальним (наприк)

лад, кількість аркушів, що здатний копіювати копіювальний

апарат за одиницю часу). У цьому випадку частковий критерій

наближається до узагальнюючого. Але тільки наближається до

2. Загальні відомості про технічні засоби митного контролю

узагальнюючого, тому що, наприклад, для того ж самого копію)

вального апарату можна враховувати і можливість апарата ро)

бити зменшені чи збільшені копії документів, копіювати доку)

менти форматів А4, А3 чи навіть А2.

Узагальнюючий критерій – це функція декількох часткових

критеріїв. Визначення цієї функції в аналітичному вигляді –

дуже важлива задача. Якщо цю задачу вдається вирішити, з’яв)

ляється можливість цілеспрямованого управління процесом

використання технічного засобу за призначенням в оптималь)

ному режимі.

Ще більш складно визначити аналітичний вираз комплек.

сного критерію, який застосовується для всебічної оцінки ефек)

тивності використання технічного засобу. Комплексний кри)

терій передбачає встановлення аналітичного виразу основних

часткових критеріїв і всіх узагальнюючих критеріїв ефектив)

ності. Взагалі ця задача є подібною до задачі визначення комп)

лексного показника якості чи визначення конкурентоспромож)

ності виробу в частині, що стосується якісних чинників впливу.

Підвищення ефективності роботи окремих служб та

підрозділів митної системи базується на аналізі і синтезі тех)

нологічних процесів, що в цих підрозділах здійснюються.

Аналіз технологічних процесів, що здійснюються в митній сис)

темі, дозволяє виділити дві групи процесів:

 виробничі процеси;

 інформаційні процеси.

Це виділення, проте, є чисто умовним, оскільки практично

ці два процеси є щільно пов’язаними між собою. Інформаційні

потоки відображають суть роботи в галузі; вірність та своє)

часність обробки інформації, документування, відображення,

збереження, доведення до відповідних підрозділів та службо)

вих осіб, керівництва суттєво впливають на ефективність ви)

робничого процесу; більше того, інформаційні процеси, збері)

гаючи специфічність і складність, часто є складовими

частинами виробничих технологічних процесів.

Виробничі процеси в митній системі поділяються на основні

та додаткові (рис. 2.1). Основний технологічний процес забез)

«Методи і технічні засоби митного контролю»

печується цілою низкою допоміжних процесів. Відмова одного

з допоміжних процесів ускладнює виконання основного про)

цесу. Відмова декількох допоміжних процесів може зірвати

увесь основний процес.

Основний технологічний процес

(Митний контроль)

Допоміжні технологічні процеси

Огляд із засто-

суванням тех-

нічних засобів

Обробка і пере-

давання інфор-

мації засобами

ЕОМ

та звязку

Рис 2.1. Взаємозв’язок основного та допоміжних технологічних процесів

Інформаційні процеси часто відіграють роль допоміжних

процесів. Для здійснення цих процесів застосовуються спе)

цифічні технології, технічні та програмні засоби. Технології

інформаційних процесів залежать від змісту інформації, що

обробляється, значимості інформації, її кількості, вимог до її

оперативності, достовірності, ступеню секретності тощо. Ці по)

казники інформаційних потоків визначаються саме основним

технологічним процесом.

Ефективність технологічного процесу характеризується пев)

ними кількісними критеріями. Кожен технологічний процес має

свої особливі критерії ефективності.

2. Загальні відомості про технічні засоби митного контролю

Обґрунтований вибір критерію ефективності та розрахунок

показників ефективності функціонування є достатньо складним

завданням. Наприклад, ефективність діяльності митної системи

взагалі та ефективність діяльності окремих структурних

підрозділів митної системи може оцінюватися через такі критерії:

 імовірність виявлення недозволених до вивезення чи

ввезення через митний кордон об’єктів (в теорії виявлення ви)

користовують також терміни “імовірність вірного виявлення” і

“імовірність пропуску цілі). Цей критерій застосовується для

оцінювання ефективності діяльності окремої митниці чи усієї

галузі (митної системи);

 пропускна спроможність митниці (чи усієї митної сис)

теми взагалі);

 середній час обслуговування пасажирів та вантажів у мит)

ниці чи в усій системі взагалі;

 сума попереджених економічних збитків державі за ок)

ремою митницею чи усією системою взагалі (за визначений

інтервал часу);

 коефіцієнт економічної ефективності митниці чи мит)

ної системи, який визначається як відношення попереджених

економічних збитків державі до загальних витрат на утриман)

ня цієї митниці чи системи взагалі. На наш погляд, застосуван)

ня такого критерію не зовсім виправдане. Уявіть собі, що через

митницю протягом місяця переміщуються товари без порушень

митних правил. У цьому випадку коефіцієнт економічної ефек)

тивності митниці дорівнює 0, що зовсім не відповідає дійсній

ефективності діяльності. Напевно критерій економічної ефек)

тивності митниці повинен базуватися на інших складових її

діяльності, наприклад, на перерахованих протягом певного часу

коштах в державний та місцеві бюджети.

Ефективність технічних засобів митної системи може оці)

нюватися як внесок конкретного технічного засобу у покращен)

ня показників діяльності за перерахованими критеріями. Для

технічних засобів митного контролю можна застосувати усі

п’ять перерахованих критеріїв, заперечуючи, проте, що п’ятий

критерій є критерієм економічної ефективності.

«Методи і технічні засоби митного контролю»

Для цих критеріїв стосовно технічних засобів митного кон)

тролю доцільно ввести відношення:

Кр/Ктз, (2.2)

де: Кр – значення критерію у ручному режимі (без застосу)

вання технічних засобів митного контролю);

Ктз – значення критерію у режимі застосування технічних

засобів митного контролю.

Наприклад, для випадку із виявленням виробу із золота

серед інших подібних за зовнішніми ознаками виробив, що вже

розглядався, критерій ефективності застосування детектора

типу “Проба” становить 0,5/0,95 = 0,526.

В загальному випадку значення цього критерію залежить від

досвіду, кваліфікації службової особи, ступеню втоми, його чес)

ності, відповідальності (чисельник) і можливостей технічного

засобу митного контролю (знаменник). Чим вищими є

відповідні можливості технічного засобу, закладені в принцип

його дії та конструктивні особливості, тим ближчим до нуля

буде значення цього критерію. Відзначимо, що подібним чином

веде себе і третій критерій; критерії 2, 4 і 5 апріорі повинні бути

більшими за одиницю.

Від критеріїв перейдемо до чинників, що дозволяють досяг)

ти найвищих значень цих критеріїв.

Ефективність використання технічних засобів залежить від:

 умов експлуатації (встановлення, режим живлення, пра)

вильність експлуатації, своєчасність і повнота проведен)

ня технічних оглядів та регламентних робіт);

 кваліфікації та досвіду спеціалістів, що безпосередньо ви)

користовують технічні засоби в технологічному процесі.

Деякі спеціалісти вважають, що ефективність використання

технічного засобу залежить від надійності цього засобу. Що

ефективність використання технічного засобу залежить від

створення резервної лінійки технічних приладів. Це було б

справедливо, якби мова йшла б про ефективність технологіч)

ного процесу, а не про ефективність використання окремого

2. Загальні відомості про технічні засоби митного контролю

технічного засобу. Навпаки, встановлення резервного комплек)

ту технічних засобів формально погіршує ефективність їх ви)

користання, оскільки підвищується значення критерію оціню)

вання ефективності його використання (рис. 2.2).

ТЗ1

ТЗ2

Вхід

Вихід I

Вихід II

Рис. 2.2. Залежність ефективності використання

технічних засобів від їх резервування

Якщо використати як критерій ефективності імовірність

пропуску цілі, то в режимі без резерву (вихід I) для приладу

типу “Проба” він становить 0,05. Максимальна ефективність

використання приладу ТЗ1 в цьому режимі може досягти 1

(0,95/0,95). В режимі з резервуванням критерій ефективності

зростає (теоретична імовірність пропуску цілі зменшується до

0,0025). Максимальна ефективність використання технічного

засобу може досягти лише значення 0,952 (0,95/0,9975), що не

підтверджується твердження про те, що резервування підвищує

ефективність використання технічного засобу.

Невірно іноді трактуються і показники, що характеризують

і саме поняття ефективності використання технічного засобу,

оцінюючи цю ефективність через коефіцієнт збереження ефек)

тивності:

Кзб = Етз/Ктз, (2.3)

де: Етз – реальна ефективність використання технічного за)

собу за показником, що оцінюється. З аналізу цього відношен)

ня випливає, що ні про яке збереження ефективності техніч)

«Методи і технічні засоби митного контролю»

ного засобу тут не йдеться. Коефіцієнт (2.2) характеризує до)

сягнуту ефективність використання, тому його так і доцільно

називати: коефіцієнт досягнутої ефективності використання

технічного засобу.

2.2.3. Вплив людського фактору на ефективність

технологічного процесу митного контролю

На ефективність технологічних процесів митної служби

людський фактор має значний вплив. На людину покладаєть)

ся найбільш відповідальна функція – прийняття рішення. У

цьому випадку вирішальне значення має відповідальність, ком)

петентність, рівень професійної підготовки особи.

Значна кількість технологічних процесів в митній системі

України недостатньо автоматизована або недостатньо забезпе)

чена необхідними технічними засобами. Деякі технологічні

операції поки що взагалі не можуть бути спрощені чи приско)

рені за допомогою технічних і програмних засобів. З цієї при)

чини невисокою залишається пропускна спроможність мит)

ниць, проявляються помилки в роботі особового складу, що

негативно впливає на ефективність митного контролю.

Розглядаючи технологічний процес митного контролю, мож)

на виділити три ситуації, коли митний контроль виявляється

неефективним:

 технічні засоби митного контролю не забезпечили по)

трібної імовірності виявлення порушення митних правил;

 інспектор внаслідок недостатньої кваліфікації чи незадо)

вільного психофізіологічного стану фізично об’єктивно

виявився неспроможним виявити порушення митних

правил;

 інспектор допустив зловживання службовим становищем

і навмисно дозволив порушити митні правила.

У перших двох випадках можна вести мову про удоскона)

лення технічних засобів митного контролю, розробку і впровад)

ження більш ефективних методів контролю. У третьому випад)

ку діє людський фактор. Виправляти такі ситуації можна тільки

силовими методами, роботою з кадрами.

2. Загальні відомості про технічні засоби митного контролю

Людський фактор вплинув на ефективність митного конт)

ролю і у другому випадку. В умовах напруженої роботи інспек)

торів змінюється їх психофізичний стан протягом робочої

зміни, що впливає на пропускну спроможність лінії контролю

(зниження продуктивності праці інспектора) і на параметр за)

кону розподілу імовірності помилки в роботі інспектора.

Протягом робочої зміни інспектора митниці чітко про)

слідковується три фази:

 поступове входження в робочий стан, коли працез)

датність з часом підвищується, а кількість помилок змен)

шується;

 компенсація, коли людина забезпечує найвищу продук)

тивність праці і допускає найменшу кількість помилок;

 фаза втоми, коли продуктивність може різко зменшити)

ся а кількість помилок зрости. Ця фаза є найбільш небез)

печною. Тривалість робочої зміни інспектора потрібно

планувати так, щоби ця фаза практично виключалася.

Графічно ці фази зображені на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Зміна продуктивності праці інспектора

митниці протягом робочої зміни

«Методи і технічні засоби митного контролю»

Іншим графіком можна проілюструвати зміну параметру

закону розподілу імовірності помилок у роботі інспектора про)

тягом робочої зміни (рис. 2.4).

З великою достовірністю можна стверджувати, що значен)

ня коефіцієнта кореляції між психофізіологічним станом люди)

ни, продуктивністю її праці і ймовірністю допустити помилку

наближається до 1.

Рис. 2.4. Зміна параметру закону розподілу імовірності

помилки у роботі інспектора митниці протягом робочої зміни

У багатьох випадках залежності, зображені на рис. 2.3 і 2.4,

описуються такими аналітичними виразами:

min max min

() ( )1 ( )tt

γγ γ γ

−

⎡

⎤

=+ − +−

⎢

⎥

⎣

⎦

(2.4)

min max min

() ( ) 1 1 ( )tt

ωω ω ω

−

⎧

⎫

⎡

⎤

⎪

=+ − −+−

⎨

⎬

⎢

⎥

⎣

⎦

⎪

⎩⎭

(2.5)