Якимчук Б.Н. Організація і планування будівництва

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 3. Передпроектна стадія будівництва. Стадія проектування.

Інженерні вишукування – 2 год.

Тема 4. Титульні списки і договори підряду. Технічна і

технологічна підготовка будівництва – 1 год.

Тема 5. Основні принципі початкової організації будівництва – 2

год.

Тема 6. Принцип розробки календарних планів. Організація і

календарне планування об’єктів ВіВ – 2 год.

Тема 7. Склад і призначення матеріально-технічної будівництва

Розрахунок тимчасового водопостачання і енергопостачання – 2

год.

Тема 8. Принципи проектування будгенплану. Розміщення на

будгенплані монтажних кранів – 2 год.

Тема 9. Розміщення на будгенплані тимчасових складів і будівель

ТЕП буд генплану – 2 год.

Тема 10. Склад технологічних карт – 2 год.

Тема 11. Контроль якості робіт при будівництві об’єктів.

Організація робочої і державної комісій – 1год.

1.5. Індивідуальне завдання

1.5.1. Курсовий проект на тему “Будівництво споруд

водопостачання і водовідведення”

КР ставить за мету навчити студентів на основі калькуляції

виконання робіт на спорудах ВіВ складати сіткові і календарні

графіки, графіки руху трудових ресурсів, проектувати будівельні

генеральні плани, розраховувати складські і тимчасові приміщення,

водноенергетичні ресурси.

В курсовій роботі розробляється технологічна карта на й вид

робіт. Об’єм КР – 20-25 сторінок пояснювальної записки з

розрахунками і рисунками.

1.6. Методи навчання

1. Лекції проводяться з використанням рисунків на плівці, що

проектуються на екран з допомогою кодоскопа.

2. Практичні заняття проводяться з використанням державних

нормативних документів.

3. Самостійна роботи здійснюється в інформаційних мережах,

при вивченні технічної літератури.

4. Робота по написанню КР виконується під керівництвом

викладача.

5. Консультації при виконанні КР.

1.7. Методи оцінювання знань

Використовується кредитно-модульна система організації

навчального процесу зі 100-бальною шкалою оцінювання студентів.

Поточний контроль знань студентів проводиться у вигляді:

1.8. Розподіл балів, що присвоюються студентам.

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Тема

9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 10 100

Курсова робота (КР)

Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Захист КР Сума

Пояснювальна записка

0 ... 40

Графічна частина

0 ... 30

0 ... 30 0 ... 100

Шкала оцінювання в КМСОНП та ECTS

90-100 – зараховано (А) 5 (відмінно)

82-89 – зараховано (В) 4 (дуже добре)

74-81 – зараховано (С) 4 (добре)

64-73 – зараховано (D) 3 (задовільно)

60-63 – зараховано (Е) 3 (достатньо)

35-59 – не зараховано з

можливістю повторного

складання (FX)

2 (незадовільно з можливістю

повторного складання)

1-34 – не зараховано з

обов’язковим повторним

курсом (F).

2 (погано з обов’язковим

повторним курсом)

1.9. Нормативна література

ДБН. А.3.1 – 05-96 Організація будівельного виробництва. Київ -

1996.

СНиП ІІІ-4-80. Правила производства и приемки работ. Техника

безопасности в строительстве. М.: Стройиздат, 1983. – 255 с.

ДБН. Д. 2.2 – 1.99. Земляні роботи. Зб. 1. Київ – 2000.

ДБН. Д. 2.2 – 5.99. Пальові роботи. Опускні колодязі. Закріплення

ґрунтів. Зб. 5. Київ – 2000.

ДБН. Д. 2.2 – 7.99. Бетонні та залізобетонні роботи збірні. Зб. 7.

Київ – 2000.

ДБН. Д. 2.2 – 6.99. Бетонні та залізобетонні

роботи монолітні. Зб. 6.

Київ – 2000.

ДБН. Д. 2.2 – 11.99. Підлоги. Зб. 11. Київ – 2000.

1.10. Рекомендована література

Базова

Білецький А.А. Організація і технологія будівельних робіт.

Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП. – 2007.

Гіроль М.М. та інші. Безпека праці в будівництві. Підручник. –

Рівне: УДУВГП. – 2004.

Белецкий В.Ф. и др. Организация строительных и монтажных

работ. М.: Высшая школа.

Дикман Г.Л. Организация, планирование и управление

строительством. - М.: Высшая школа, 1982.

Якимчук Б.Н. Курс лекцій з дисципліни "Організація і планування

будівництва". – Рівне, НУВГП – читальний зал.

Додаткова література

Снежко А.П., Батура Г.М. Технология строительного производства.

– Киев, Высшая школа, 1981.

Хамзин С.К., Карасев А.К. Технология строительного производства.

Курсовое и дипломное проектирование. – М.: Высшая школа, 1987.

Дикман Г.Л. Организация жилищно-гражданского строительства.

Справочник строителя. – М.: Стройиздат, 1985.

Галкин Н.Г. и др. Сборник задач по организации и планированию

строительного производства. – М.: Высшая школа, 1985.

Гусев В.А. и др. Организация строительства жилых и общественных

зданий. Справочник проектировщика. – Киев, 1984.

1.11. Інформаційні ресурси

1. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра

напряму підготовки 0921 „Будівництво”.-Київ,2005 р

2. Бібліотеки:

- НУВГП – 3300 м. Рівне, вул. Приходька, 75 навчальний

корпус №2;

- обласна наукова - 3300 м. Рівне, майдан Короленка, 6;

- міська бібліотека - 3300 м. Рівне, вул.Гагаріна, 67.

3. www.rstu.rv.ua

– сайт НУВГП;

4. www.tspu.edu.ua

– кредитно-модульна система;

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ

ОКРЕМИХ МОДУЛІВ ТА ТЕМ

Тема 1. Основні положення та організація будівництва

споруд водопостачання та водовідведення (ВіВ)

Продукція водопостачання і каналізації (ВІВ) – це об’єкти, які

потребують відносно великих витрат і порівняно довгого терміну

для їх зведення.

Основні задачі підвищення ефективності капіталовкладень

складаються в першу чергу в скороченні терміну будівництва і

безумовному виконанні задач по вводу в дію нових промислових

потужностей і об’єктів в договірні і

нормативні терміни, або

достроково, особливо «заморожених» об’єктів в наш час має велике

значення, так як дає роботу безробітним будівельникам.

1.1 Науково-технічний прогрес (НТП) у будівництві

направлений на збільшення об’ємів виробленої продукції, зниження

трудових витрат і вартості виготовлення одиниці продукції

(особливо цей показник прискорює НТП), покращення умов

праці і

підвищення якості продукції, тобто досягнення максимальної

ефективності капітальних вкладень.

Для НТП загальною закономірністю являється економія часу у

виробництві матеріальних благ і підвищення продуктивності праці.

НТП у будівництві змінює зміст праці робітників, що

виражається у першу чергу у скороченні затрат ручної праці за

рахунок витіснення його працею механізованою, росту

кількості

робітників, які займаються легкою працею, збільшенням кількості

робітників індустріальних професій (монтажники, бетонники,

каменярі та інш.). Зменшилась кількість землекопів, і з’явились нові

професії.

1.2 Ведучими напрямками НТП у будівництві є:

- розробка і впровадження нових, прогресивних типів будинків і

споруд, проектів підприємств і комплексів на базі кооперування і

блокування

основних і допоміжних виробництв (типізація і

уніфікація об’ємно-планувальних і конструктивних рішень);

- підвищення рівня індустріалізації в будівництві;

- підвищення якості матеріалів, виробів, конструкцій і робіт

- створення і впровадження у будівництво нових, ефективних

матеріалів, конструкцій і деталей; зниження ваги будинків;

- концентрація, спеціалізація і кооперація у будівництві;

- розвиток комплексної механізації і автоматизації в будівництві;

- подальший розвиток електрифікації будівельного виробництва

шляхом впровадження широкої номенклатури засобів малої

механізації і електрифікованого інструмента;

- вдосконалення технології, організації і управління;

застосування прогресивних методів будівництва і впроваджен-

ня АСУ, бригадного госпрозрахунку і ін.

Усі напрямки НТП у будівництві відображають основну мету:

перенести із буд майданчика у заводські умови найбільш

трудомісткі види робіт при загальному зниженні затрат праці.

З розвитком збірності створилася проблема уніфікації і

типізації об’ємно-планувальних і конструктивних рішень

Велике значення має підвищення заводської готовності

конструкцій і деталей, які дозволяють звести до мінімуму ручну

працю для їх обробки і упорядження. Одночасно конструкції

повинні бути технологічними, тобто повинні забезпечувати

доставку на монтаж таких елементів, зборка і влаштування яких в

проектне положення виконується із мінімальними затратами праці.

Елементи конструкцій малої

ваги слід укріпляти в монтажні

вузли і блоки на стендах в зоні дії монтажних кранів і на

спеціальних збірних майданчиках. Укрупненням вирішується дуже

важлива задача – зменшуються розриви між мінімальною і

максимальною масою конструкцій, що дозволяє краще

використовувати машини по вантажопідйомності, прискорює

терміни монтажу, а в кінцевому рахунку понижує вартість

будівництва.

Заводи і комбінати, які виготовляють збірні елементи будинків і

споруд, повинні спеціалізуватися на випуску уніфікованих типових

стандартних конструкцій і деталей. Це ДБК, ЗБК і СБК.

Основою сучасних монтажних робіт, якою являються ведучим

пріоритетом, що скорочує темпи будівництва БМР, складає

повнозбірне будівництво, яке широко застосовується при зведенні

житлових, промислових і сільськогосподарських

житлових об’єктів;

різницею являється збірність усіх конструкцій даного будинку, або

споруди, яка дозволяє зводити їх швидкими темпами в любу пору

року.

Економічний ефект від підвищення степені збірності

конструкцій складається у збільшенні темпів БМР внаслідок

укрупнення елементів, скорочення термінів на виготовлення їх у

заводських умовах, ритмічного будівництва впродовж року,

економія будівельних матеріалів, скорочення їх витрат.

Індустріалізація (латинського походження) – це діяльність

процес створення крупної промисловості. Під нею слід розуміти

перетворення будівельного виробництва в механізований поточний

процес збирання і монтажу будинків і споруд із існуючих

максимальну заводську готовність конструкцій, елементів і блоків

промислового будівництва, які забезпечують зниження затрат

суспільної праці в будівництві, скорочення її термінів, прискорення

вводу в дію її термінів.

Індустріалізація

має велике соціальне значення. Вона значно

полегшує працю будівельників, змінює її характер. Некваліфікована

ручна праця все більше витискається працею, яка потребує високої

кваліфікації. Тим самим долаються існуючі різниці між розумовою і

фізичною працею.

Все більш високими темпами в усіх галузях будівельного

виробництва проходить підвищення якості матеріалів.

Нові ефективні матеріали –

легкі заповнювачі для бетонів

(полістирол), теплоізоляційні (арболіт, бітумоперліт, фіброліт,

комишит, кумерліт, керамзит, шунгизит, гіпсобетон, глиносилікат,

шлакосилікат, пінобетон і ін.), вироби із пластмас, цементи нових

марок, легкі матеріали, профільовані будівельні конструкції,

трьохшарові конструкції із сталевих, або алюмінієвих

профільованих листів з ефективним утеплювачем, сіталли,

скловата, базальтові волокна, прогресивні ізоляційні матеріали і

керамічні

вироби, клеєні дерев’яні конструкції, металопластик і т.п.

Вони дозволяють створювати багатообразні комбіновані

конструкції невеликої ваги з високими експлуатаційними

показниками.

Перед промисловістю будівельних матеріалів ставиться задача

дозволити застосування у будівництві нових видів матеріалів і

виробів, ефективних з/б конструкцій із високоміцних і легких

бетонів, економічних профілів металопрокату, виробів із

алюмінієвих сплавів і т.д. Такі конструкції можна укрупнити в

блоки і окремі вузли без підвищення вантажопідйомності кранів і

транспортних засобів. При застосуванні цих нових прогресивних

видів матеріалів, виробів і конструкцій повинні забезпечуватися

високі темпи розвитку матеріально-технічної бази будівництва в

порівнянні з розвитком об’ємів БМР.

Однією із основних

умов, яка забезпечує високий рівень

організації сучасного будівництва, є концентрація грошових,

матеріальних і трудових ресурсів на найвідповідальніших пускових

об’єктах, дотримання діючих норм термінів будівництва і введення

їх в дію.

Концентрація ресурсів досягається: шляхом концентрації

робітників, будівельної техніки і матеріальних ресурсів на

обмеженій кількості об’єктів, в першу чергу на

пускових об’єктах і

комплексах; суміщенням в часі будівельних, монтажних і

спеціальних робіт. Так, виробництво внутрішніх санітарно-

технічних робіт дозволяє суміщати з основними БМР при

забезпеченні необхідності фронту робіт, виключенні допоміжних

будівельних робіт і збереженні санітарно-технічних пристроїв. При

будівництві будинків і споруд з великою кількістю фундаментів під

обладнання, які

виконують із важких будівельних конструкцій і

монтованих кранами, розташованими в середині споруди,

допускається монтувати ці фундаменти після монтажу

огороджуючих конструкцій споруд. Монтажні і спеціальні роботи

(теплоізоляційні, антикорозійні і ін.) слід суміщати при

укрупнювальному збиранні конструкцій і вузлів обладнання і

систем трубопроводів.

Об’єм, послідовність, степінь суміщення, кількість змін в добу

вершини виробництва всіх робіт по зведенню об’єктів пускового

комплексу встановлюють в ПОБ і ПВР.

Зустрічається ще практика розпорошення капіталовкладень і

матеріальних ресурсів, при якій в будівництво включається велика

кількість об’єктів, не забезпеченими будівельними матеріалами і

технологічним обладнанням, що наносить значну економічну

втрату народному господарству. В результаті розпорошення

засобів

вони „заморожуються” у вигляді незавершеного будівництва.

Спеціалізація в будівництві – зосередження діяльності окремих

будівельних підрозділів на зведення однотипних об’єктів, або на

виконання однорідних видів робіт.

Основними двома напрямками спеціалізації будівельних

організацій є: галузева (об’єктна) і технологічна (види робіт).

Галузева спеціалізація заклечається в тому, що будівельна

організація спеціалізується на зведенні об’єктів для визначеної

галузі

. Признак галузевої спеціалізації покладений в основу

створення галузевих міністерств. Приклад: спецбуд, опорядбуд,

спецсантехмонтаж і ін.

Технологічна спеціалізація заклечається у виконанні

будівельними організаціями однорідних видів робіт, або технічних

процесів, наприклад: опоряджувальних, санітарно-технічних,

електромонтажних.

При підрядному способі виробництва робіт БМР виконують

шляхом кооперування генпідрядних і субпідрядних організацій.

Кооперування у будівництві

– це планова організація стійких

зв’язків між різними будівельними організаціями для сумісного

виконання робіт по зведенню будинків.

Кооперація і розподілення праці між собою взаємопов’язані.

Розподілення праці, його спеціалізація впливає на

продуктивність праці, але при заданому об’ємі і складі робіт мають

свої межі. Поглибити, наприклад, поділ праці на

рівні створення

структурних підрозділів означає створити велику кількість

структурних одиниць, груп, секторів, відділів, що може ускладнити

організаційну структуру, знизити концентрацію сил і засобів в

розрахунку на один підрозділ, підвищити адміністративно-

управлінські витрати. В результаті рівень спеціалізації зросте, а її

ефективність може понизитись.

Поділ праці нерозривно пов'язаний з його кооперацією,

а вона

будується по принципу створення комплексних бригад. Таким

чином, з поділом і кооперацією праці пов’язане рішення основних

питань праці колективів: оптимізація структури, управління,

технології виконання робіт, підбору і розстановки спеціалістів на

робочих місцях.

В наш час однією із основних задач стало створення добре

налагодженої системи кооперування між різними

спеціалізованими

будівельними організаціями, промисловості підприємств,

транспортними і іншими господарсько-самостійними організаціями.

Недоліки в кооперуванні приводять: до несвоєчасного

виробництва робіт, необґрунтовані розриви між закінченням одних

видів робіт і початком інших, які виконуються різними

спеціалізованими організаціями, до некомплектних постачань

будівельних деталей і технологічного обладнання. Все це не рідко

затримує несвоєчасний ввід в дію

об’єктів.

Кожна спеціалізована будівельно-монтажна організація повинна

виконувати свою роботу в назначений час, отримавши фронт робіт

від іншої організації і відкриваючи фронт наступним роботам.

Звідси в області управління виникає необхідність забезпечити

сувору координацію діяльності всіх виконавців будівельних

процесів, регульовану системою господарського розрахунку.

Основною умовою індустріалізації є високе застосування

найбільш повне використання засобів механізації і автоматизації

БМР.

Механізацію поділяють на дві стадії – часткову і комплексну.

При частковій механізації за допомогою машин виконують лише

окремі будівельні процеси, а при комплексній механізації – всі

основні технологічні взаємопов’язані процеси здійснюються

однією, або комплектом машин. Так, при розробці котловану для

прокладання комунікацій

розробку ґрунту і навантаження його в

транспортні засоби виконують екскаватори, транспортування і

вивантаження – автосамоскиди, порівняння основи – бульдозери, а

його ущільнення – різні катки.

Комплексна механізація робіт передбачає виконання важких і

трудомістких процесів за допомогою машин, механізмів або

установок, правильно підібраних і ув’язаних між собою по

основним параметрам, які забезпечують найкращі

ТЕП. Основні

об’єми робіт, в 1-чергу найбільш трудомісткі - земляні,

навантажувально-розвантажувальні, по виготовленню бетону і

розчину і т.п. – виконують комплексно-механізованим способом.

Однак комплексно-механізованими є далеко не всі роботи.

Особливо низький рівень механізації покрівельних, ізоляційних,

лицювальних, стікольних, штукатурних, малярних і інших

опоряджувальних робіт.