Якимчук Б.Н. Організація і планування будівництва

Подождите немного. Документ загружается.

120

8.4 Розміщення монтажних кранів і підйомників

Прив'язка монтажних кранів і підйомників необхідна для.

визначення можливості монтажу і безпечних умов виконання робіт.

В процесі прив'язки виявляються фактори впливу дії крана, який

монтується, на роботу механізмів, які знаходяться на суміжних

ділянках, а також на другі елементи будівельного господарства.

Прив'язку

механізму виконують у слідую чому порядку: визначають

розрахункові параметри і виконують вибір крана; здійснюють

горизонтальну (поперечну) і повздовжню прив'язку крана і

підкранових шляхів; розраховують зони дії кранів; виявляють

умови роботи і при необхідності вводять обмеження в зону дії

крана.

Підкранові шляхи розраховують паралельно повздовжній осі

будинку на відстані не

менше 1.0м. від зовнішньої стіни будинку до

найближчої рейки. (рис. 8.1)

Вісь підкранових шляхів, а значить і вісь руху крана відносно

будівлі знаходимо по формулі: (рис. 8.1а)

В = 0.5Вк + 0.5tmn + 0.2 + 1б + 1без (8.1)

де Вк - ширина підкранових шляхів (Вк = 4.5 - 6.0 - для баштових

кранів);

tumn - довжина шпали;

16 - довжина від косу

баластної призми (1б=(hб+0.5));

hб - висота шару баласту;

m - нахил відкосу баласта;

1без - безпечна відстань в м; (1без = l+1);

l - відстань від виступаючої частини крана до габаритів будинку,

вона рівна 0.7 м при висоті до 2 м і 0,4 - більше 2м.

При будівництві багатоповерхових будинків простої

конфігурації в плані з об'ємом БМР, який можна виконати в заданий

термін одним баштовим краном, підкранові шляхи розташовують з

однієї сторони будинку паралельно його поздовжній

осі. Коли для

БМР потрібно 1-2 баштових крана, то підкранові шляхи можна

розташовувати з однієї сторони або з двох сторін будинку.

Розташування підкранових шляхів для двох баштових кранів з

однієї сторони будинку скорочує організацію при об’єктних

складів.

ис. 8.1 При

При роз

рпіни буд

лані; його

Повздов

значення

а осі рух

внішнього

’язка і поз

ахунку кі

івництва о

исота; най

ня прив'яз

райніх ст

крана в

габариту

ачення під

ькості кра

'єкта: роз

ільша вага

а підкран

янок кран

слідую ч

удинку зі с

кранових

ів врахов

іри і кон

онтуючих

вих рейок

послідовн

му поряд

торони, пр

ляхів на бу

ють: об'є

ігурацію

елементів.

виконуєтьс

виконую

у; із кра

тилежній

генплані.

и БМР і

удинку в

так; для

ь за січки

ніх кутів

аштовому

122

крану, розсувом циркуля, який відповідає максимальному робочому

вильоту стріли крана, на середині внутрішнього контуру будинку

розсувом циркуля, який відповідає мінімальному вильоту стріли

крана, із центра тяжіння найбільш важких елементів розсувом

циркуля, який відповідає визначеному вильоту стріли відповідно

вантажній характеристиці крана.(Рис. 8.1б)

Крайні засічки визначають положення центра крана, в крайньому

положенні і показують положення самих крайніх елементів. (Рис

8.1е,ж).

По знайденим крайнім стоянкам крана визначають довжину

шляхів:

Lп.ш. = Lкр + 2 lгал + 2 lтуп або Lп.ш >= l кр + Нк + 4 (8.2)

де Lп.ш. - довжина підкранових шляхів в метрах;

Lкр - відстань між крайніми стоянками, в метрах,

яка визначається

по кресленню;

Нк - база крана, яка визначається по довідниках в м.

lгал - величина гальмівного шляху крана, приймаємо не менше

1.5м;

lтуп - відстань від кінця рейки до тупиків, приймаємо рівним 0.5.

Одержану довжину підкранових шляхів заокруглюють в сторону

збільшення з врахуванням кратності довжини пів ланки, тобто

6.25м. Мінімально

допустима довжина підкранових шляхів складає

2 ділянки. Таким чином, прийнята довжина шляхів повинна

задовольнити умову:

Lп.ш. = 6.25 n.лан >= 25м. (8.3)

де 6.25 - довжина однієї пів ланки підкранових шляхів в м.

n.лан – число пів ланок.

У випадку необхідності допускається робота крана на 1 ланці

(12.5м), тобто на припоні і ланка повинна бути вкладена

на

жорсткій основі (фундаментні блоки, спеціальні збірні конструкції),

які включають просадку шляхів.

Крайні стояки баштового крана повинні бути прив'язані до осей

будинку і позначені на будгенплані і місцевості, добре видимій

крановику такелажникам орієнтирами.

При організації будівельного майданчика і розміщенні

будівельних машин при проектуванні БГП необхідно встановити

для людей зони

, в межах яких постійно діють небезпечні виробничі

фактори ( це ділянки території поблизу споруджуваного будинку);

123

поверхи (яруси) будинків на одній захватці, над якими виконується

монтаж (демонтаж конструкцій або обладнання).

З метою створення умов безпечного ведення робіт нормами

передбачаються такі зони (рис. 8.2а,д)

Рис. 8.2 Визначення небезпечних зон при:

а) монтажу; б) роботі баштового крану; в) роботі стрілового

крану; г) можливому переміщенні вантажу; д

) роботі підйомника.

Монтажна зона - це простір, де можливе падіння вантажу при

установці і закріпленні його; вона дорівнює контуру будинку плюс

7м при висоті будинку до 20м, плюс 10м при висоті 70м; на БГП

зону позначають штрих пунктирною лінією, а на місцевості – добре

видимими попереджувальними написами або знаками. В цій

зоні

можна розташовувати тільки монтажний механізм, а складувати тут

матеріал не можна. Для проходу людей в будинок через монтажну

124

зону назначають визначені місця, забезпечені навісами і спеціально

позначені на БГП, з фасаду будинку, протилежно установці крана;

Зона обслуговування, або робоча - це простір який знаходиться в

межах ліній найбільшого вильоту стріли і на БГП позначається

суцільною лінією. Для баштових кранів ця зона визначається

шляхом нанесення на план із крайніх стоянок

півколом радіусом,

відповідним максимально необхідному для роботи вильоту крана, і

з'єднання їх прямими лініями. Для стрілових кранів ця зона

визначається так само, а показується по іншому, по окремим

стоянкам;

Небезпечна зона роботи крана - це простір, де можливе падіння

вантажу при його переміщенні з врахуванням ймовірного

розсіювання при падінні, для

баштових кранів межа небезпечної

зони роботи:

Rнеб= Rмакс + 0.5Імакс + без (8.4)

де Rмакс - максимальний виліт крюка крана, м;

0.5lмакс половина довжини найбільшого вантажу, який

пересувається;

lбез- доповнююча відстань для безпечної роботи, яка

встановлюється по СНиП:ІІІ-4-80;

- небезпечна зона роботи підйомника приймається не менше 5м

від габаритів підйомника в

плані, а при підйомі на велику висоту на

кожні 15м підйому потрібно добавляти їм, тобто величина зони

складає:

А = 5 + 1 / 15 (Н - 20), (8.5)

де А - небезпечна зона підйомника, м;

Н - висота підйому вантажу, м:

Цю зону позначають штрих пунктирною лінією:

- небезпечні зони доріг - ділянки під'їздів та підходів в межах

вказаних зон,

де можуть знаходитись люди, що не приймають

участь в спільній з краном роботі, здійснюється рух транспортних

засобів або робота інших механізмів на БГП заштриховується.

8.5 Тимчасові дороги.

Будмайданчик повинен мати зручні під'їзди та внутрішньо-

майданчикові дороги для здійснення безперебійного підвозу

матеріалів, машин і обладнання впродовж всього будівництва в

будь-яку

пору року і при будь якій погоді. Дороги повинні бути

125

прокладені після закінчення вертикального планування території,

влаштування дренажів, водостоків та ін. інженерних комунікацій.

Виключення можуть складати кабелі зовнішнього освітлення,

телефонізація і т.п. (рис.8.3)

Тимчасові забудовані дороги необхідно проектувати кільцевими,

на тупикових ділянках влаштовуються роз’їзні та розворотні

майданчики. Дороги бувають: автомобільні і залізничні (нормальної

та вузької колії) - при будівництві

крупних об'єктів. Найбільш

розповсюджені автомобільні. Проектування доріг виконують в

наступному порядку: розробляють схему руху транспорту і

розташування доріг в плані: визначають параметри доріг:

влаштовують небезпечні зони і визначають додаткові умови:

визначають конструкції доріг; розраховують об'єми робіт і

необхідні ресурси.

Ширина проїзної частини доріг буває: 3.5м - для одноколійних і

6.0м - двохколійних доріг, іноді її збільшують і до 8.0м - при

використанні важких машин (МАЗ-525, БелАЗ-540 і т.п.).

На ділянках доріг, де організований односторонній рух по

кільцю в межах огляду, але не менше ніж через 100м, влаштовують

майданчики роз'їзду шириною 6м і довжиною 12-18м. Такі -ж

майданчики викочують

в зоні розвантаження матеріалів при будь-

якій схемі руху автотранспорту.

Радіуси заокруглення визначаються виходячи із маневрових

якостей автомобілів та авто потягів і повинні бути не менше 12м.

Розрахункова видимість по напрямку руху для одноколійних

доріг повинна бути не менше 50м. а бокова (на перехресті) - 35м.

Вибір типу доріг залежить

від природньо-кліматичних та

гідрогеологічних умов, інтенсивності руху, типу машин і об'ємів

робіт.

По конструкції тимчасові дороги бувають: звичайні ґрунтові

профільтровані: ґрунтові покращеної конструкції; бетонні: із

збірних з/б плит на пісчаній основі: шлакогравійні; снігові і льодяні.

Тимчасова дорога від споруд розміщується не ближче 8-12м, що

забезпечує встановлення або

проїзд монтажного крану.

(

ис. 8.3. Бу

айданч

іфи; 4 - ск

авіс); 6

нтейнерн

ересувного

айстра к

догінна

налізаційн

ектромер

ожежні гі

івельний г

к для пли

ад руберо

айданч

го типу;

типу; 10 -

нтейнерно

ережа по

мережа

жа; VI - о

ранти

нплан осно

на 300 ти

перекрит

ду й скла (

ки для

з конте

буфет кон

о типу:

стійна; І

постійна;

ородженн

вних спору

.м

/доб:

я; 2- скла

авіс); 5 - с

тінових п

нерного

ейнерного

2 - тим

- те

; VII - ти

водоочис

д цементу;

лад віконн

нелей; 7

аля; 9 - г

типу; 11-

—

асова про

. тимчас

, тимча

часові дор

ої станції

3 - склад

х плетінь

- душові

ардеробна

—

контора

ідна; І -

ва; ІІІ -

ова; V -

оги; VІІІ -

127

8.6 Організація складського господарства

Класифікація складів

1. По призначенню:

- перевантажні; - базисні (центральні);

- при об’єктні; - склади пром. підприємств.

2. По місцю розташування;

- на будмайданчику; - за його межами.

3. По видам зовнішнього транспорту:

- прирейкові (біля пристані); - біля автогужових доріг.

4. По умовам зберігання:

- відкриті; - напівзакриті (навіси);

- закриті; - спеціальні;

- універсальні; - спеціалізовані.

5. По ступеню механізації:

- механізовані; - напівмеханізовані;

- немеханізовані;

6. Від ступеню мобільності і конструктивних рішень

- збірно-розбірні; - контейнерні;

- пересувні.

8.7 Виробничі запаси

Поточний запас забезпечує безперебійну роботу БМО у період

між двома суміжними поставками при умові суворого виконання

встановлених у договорі термінів. (360:25=14дн)

Підготовчий запас призначається для задоволення потреб

будівництва

у тому чи іншому матеріалі у період приймання,

розвантаження, сортування і комплектації.

Гарантований (страховий) запас створюють для компенсації

можливих перебоїв при доставці матеріалів і внаслідок нерівної

роботи транспорту і порушення договірних термінів відвантаження.

Сезонний запас створюють для матеріалів, які завозяться на

об'єкти а навігаційні періоди

8.8 Величина нормативного

запасу

CK = (ПЛ. / Т) · qн · К1 · K2, (8.6)

де Qпл - кількість матеріалів, конструкцій, які необхідно для

виконання заданого обсягу БМР на розрахунковий період із

врахуванням втрат при зберіганні, перевантажень і перевезень:

128

Т - тривалість розрахункового періоду з днях;

qн - норма запасу матеріалів в днях;

К1 - коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на склад;

(для авто - і залізн. транспорту 1.1; для водного - 1.2);

К2 - коефіцієнт нерівномірності виробничого споживання

матеріалів в днях впродовж розрахункового періоду (орієнтовно

1,3-1.5).

Корисна площа:

FQcк n=

розрахункова:

SFКск

де: п - кількість матеріалу, яка укладається на 1м.кв. корисної площі

складу, тобто норма складування;

Кск - коефіцієнт використання площі складу, який характеризує

відношення корисної площі до загальної..

8.9 Величина розвантажувального фронту

·1 1( 1)

nln

Lpф K

+−

(8.7)

де: п - кількість прибуваючих на склад транспортних засобів за

добу;

l- довжина транспортного засобу, м;

l1 - відстань між транспортними засобами при постановці їх під

розвантаження (для залізничного транспорту - 1.0-1.5м, для

автомобільного 1.0-2.5м, для водного 5-10м);

Кн - коефіцієнт нерівномірності подачі (приймається 1.2м);

т - число подач транспортних засобів до складу на добу

8.10 Тимчасові будівлі

По призначенню бувають:

1 - виробничі БМО (ремонтно-механічні, механо-монтажні,

санітарно-технічні, столярно-теслярські, арматурні,

електромонтажні, скляні і т.д.):

- механізовані установки (бетонно - розчинні, асфальтові );

- об'єкти енергетичного господарства (ТП. електростанції.

котельні);

- об'єкти транспортного господарства (гаражі, депо,

профілакторії);

- станції, малярні, інші установки;

2. складові:

129

- склади (опалювальні і не опалювальні, тепло холодні);

- комірчини, навіси;

3. адміністративні:

- різні контори (управління, нач. дільниці, виконроба, майстра);

- диспетчерські;

- лабораторії;

- прохідні, червоні кутки.

4. санітарно-побутові:

- гардеробні;

- приміщення для обігрівання і сушіння одягу;

- душові, їдальня, буфети;

- пункти охорони здоров'я;

- туалет, убиральні.

5. житлові і громадські

будівлі:

- житлові будинки, гуртожитки, пральні, лазні;

- магазини клуби;

- ательє і комбінати побутового обслуговування.

8.11 Обсяг будівель

Загальна кількість:

N= (0 + Н + И + M) · Ко (8.8)

де 0 - кількість основного виробництва ( у найбільш численну

зміну);

Н - кількість робітників неосновного виробництва (приймається

орієнтовно 20% від 0);

И - кількість інженерно-технічних працівників (орієнтовно 8-11%)

службовців (орієнтовно 3.6-5% від загальної кількості

робітників

основного і неосновного виробництва);

М - кількість молодшого обслуговуючого персоналу (сторожа,

прибиральниці, кур'єри) - (береться у розмірі 1.5-2% від (0+Н);

Ко - коефіцієнт, який враховує відпустки, хвороби, виконання

громадських обов'язків (приймається Ко = 1.05-1.06).

8.12 Водопостачання

На виробничі потреби:

Qвир=1.2сум

·1

3600

Qсp К

(8.9)

де : Qcp - середнє виробниче витрачання води за зміну, л;