Якимчук Б.Н. Організація і планування будівництва

Подождите немного. Документ загружается.

110

продовження табл. 7.3

1 2

Приміщення для приймання їжі та

відпочинку

0.8…1.0

Їдальня 1.0

Їдальня на напівфабрикатах 0.81

Буфет 0.7

Медпункт 0.15

Медпункт-ізолятор 0.09

Туалет 0.07…0.1

Приміщення для гігієни жінки 0.1…0.18

Ножні ванни 0.05

Контора прораба (майстри)* 4.0

Диспетчерська* 7.0

*В розрахунку на одне місце

Таблиця 7.4

Розрахунок площі тимчасових приміщень

Будинок

Розрахункове

число

працюючих

чол.

Норма площі

на 1-го чол.,

м.кв.

Необхідна

площа, м.кв

Шифр

проекту

для

контейнер

ного типу

будинку

Корисна

площа, м.кв

Розміри

в плані., м

К-сть

Гардеробна 60 0.7 42 5055-1 20.7 7.4х3.1 2

Душова 60 0.43 25.8 ВД-1 29.9 10.5х3.1 1

Приміщення для

обігріву

працюючих

60 0.1 6.0 ЛВ-56 5.8 3.3х2.2 1

Приміщення для

сушіння одягу і

взуття

60 0.2 12.0 ВС-8 17.2 8х2.8 1

Туалет 60 0.07 4.2 494-4-13 4.3 2.7х2 1

Медпункт з

ізолятором

60 0.24 14.4 ВМ 17.2 8х2.8 1

Контора прораба

(майстрів)

5 4.0 20 311-00 20 7х3.3 1

Диспетчерська 3 7.0 21 ПДП-3 12.2 8.7х2.9 1

111

Отриманні в результаті показники площ будинків різної

номенклатури по кожному виду БМР зводиться в таблицю. При

використанні для потреб будівництва , що зносяться і об’єктів , що

будуються із потрібної площі тимчасових будинків , цю площу

визначають. Після розрахунку площ переходять до вибору типів і

конструктивних варіантів будинків. Для цього використовують

каталоги

, довідники, або паспорт типових тимчасових будинків

контейнерного, або збірно-розбірного типу.

Заключним етапом визначення потреби у тимчасових будинках є

складання титульного списку тимчасових будинків і споруд , які

підлягають розміщенню на будівельному майданчику.

В залежності від джерел фінансування титульні і не титульні

тимчасові будинки. До титульних будинків відносяться усі склади,

крім навісів і кладових; виробничі установки і джерела

енергоресурсів(електростанція, котельні і т. п.); санітарно побутові

будинки, за виключенням приміщень для нагріву робітників і

душових; адміністративні будинки, за виключенням контор

прорабів і майстрів . Інші тимчасові будинки відносяться до не

титульних.

Основні об’єкти і тимчасові будинки при організації будівельної

бази

повинні розташовуватися на будівельному майданчику із

дотриманням визначених рекомендацій і принципів. Головним при

цьому етапом є вимоги про їх розташування таким чином, щоб вони

не заважали виробництву основних БМР і в той же час

забезпечували потреби будівництва, знаходились у відповідних

небезпечних зонах.

7.3 Використання для потреб будівництва існуючих

будинків, що підлягають

знесенню

При організації будівельного господарства поряд з тимчасовими

мобільними будинками і спорудами можуть використовуватись для

потреб будівництва також деякі немобільні будинки і споруди

комплексу , що будується і які підлягають знесенню тимчасові

будинки. У зв’язку з цим в кожному випадку необхідно встановити

правильне співвідношення між застосованими мобільними і не

мобільними (

постійними і тимчасовими) будинками.

Можливість використання для потреб будівництва побутових в

першу чергу постійних будинків інколи призводить до зниження

112

затрат в цілому на підсобні приміщення і сприяє своєчасному

створенню нормальних виробничих і побутових умов для

будівельників . Але така можливість залежить від багатьох

факторів, в тому числі і від наявності в районі будівництва

існуючих будинків, можливості зведення в скороченні термінів

окремих постійних об’єктів, запроектованого терміна експлуатації

постійних будинків для

потреб будівництва.

З дозволу органів пожежної охорони в середині об’єктів

влаштовують тимчасові майстерні , склади матеріалів, гардеробні,

душові, контори і т. д. Для таких цілей у водопровідно-

каналізаційному будівництві використовують наприклад

побудовані раніше всіх деякі об’єкти водогосподарських

комплексів(станцій), наприклад прохідні склади хлору , аміаку

гіпосульфату , лабораторії , блоки, службові приміщення,

майстерні

і т.д. Передбачено проектом спорядження в таких приміщеннях

звичайно виконується в кінці будівництва , перед здачею їх в

експлуатацію.

Вигідно також використовувати для потреб будівництва,

наприклад, постійні дороги, мережі водопроводу, каналізації,

електрозабезпечення, які повинні бути побудовані у підготовчий

період. В цей період також можуть бути побудовані огородження

водопровідної, або

каналізаційної очищувальної станції зворотами і

прохідною, котельня, електростанція.

Інколи для потреб будівництва використовують старі будинки,

які заходять на території будівництва і призначені до зносу, але не

впливають на виробництво основних робіт.

Різниця в практиці і особливостях організації і будівельних

майданчиках, умовах і специфіці будівельних організацій

обумовлюють різні об’єми використання

постійних будинків, що

будуються для обслуговування будівельного виробництва. В

теперішній час показники площ використання постійних будинків в

загальній структурі потреби в підсобно-допоміжних будинках

досягають в ряді випадків 30…50%.

7.4 Розрахунок потреби і забезпечення будівництва

електроенергією, теплом і іншим енергетичними ресурсами

Для здійснення будівництва об’єктів на буд майданчику потрібні

різні

види енергії, в том числі електрична, теплова та ін. отже в

113

кожному випадку при організації все можливих об’єктів необхідно

розрахувати потребу в різних видах енергії і вирішувати питання

які задовольняють ці потреби.

Потреба в електроенергії і організації тимчасового

енергозабезпечення. Електроенергія на буд майданчику

витрачається в основному на виробничі і технологічні потреби –

підігрів буд. матеріалів і електропрогрів бетону зимою, відігрів

мерзлого

ґрунту, сушка штукатурки , електрозварювання і т. д. Крім

того, вона необхідна для приведення в дію електродвигунів

будівельних машин, механізмів, пристроїв, а також для освітлення

приміщень і об’єктів, що будується.

Енергозабезпечення будівельних майданчиків проектують в

такій послідовності: виявляють споживачів електроенергії;

визначають потрібну кількість (потужності енергії); вибирають

джерела її отримання; проектують

схеми забезпечення енергії

споживачів на буд майданчику.

Загальну потребу в електроенергії і визначають по окремим

періодом будівництва об’єктів (підготовчому, основному,

пусконалагоджувальному). При розробці загально будівельних буд

генпланів на стадії ПОБ ця потреба може бути визначена по

розрахунковим нормативам для складання проектів організації

будівництва. Ці дані можна використовувати для попереднього

проектування організації тимчасового електрозабезпечення.

Використовують при цьому нормативи питомі електричної

потужності в кВт·А на 1 млн.грн. річної вартості БМР.

hCpP **

(7.3)

де p - питома потужність по нормативам, кВт·А/млн.грн.;

С - кошторисна вартість річного об’єму БМР, млн.грн.,

(визначається по графіку будівництва);

H - коефіцієнт який враховує зміну кошторисної вартості в

залежності від району будівництва.

Більш точний розрахунок необхідної електричної потужності

виконують при розробці ПВР по витраті електроенергії (кВт

·год.)

по укрупненим показникам до відповідного виду робіт або на

одиницю продукції, крім того, за роботу будівельних машин і

електричних інструментів, для зовнішнього і внутрішнього

освітлення приміщень.

Розрахунок виконуємо по формулі:

114

max ( ) / ( )P

оС Емахсоsf

⋅⋅ (7.4)

де Рмах - максимальна потужність трансформатора, кВт·А;

Ео – питома витрата електроенергії на одиницю відповідного виду

робіт, або на одиницю продукції (приймається по довідникам);

С- річний об’єм робіт в натуральних вимірювачах; Тмах – прийняте

річне число годин використання максимального навантаження в

залежності від наміченої кошторисної вартості і інтенсивності

робіт;

cosf – коефіцієнт

потужності, який залежить від кількості і

навантаження силових споживачів.

Якщо встановлена потужність споживачів відома, то визначають

розрахункову потужність трансформатора для випадку

максимального споживання електроенергії одночасно всіма

споживачами, кВт·А;

*1 *2

1.1( . . 3 . . 4)

cos cos

Pc K Pt K

PPoв KPoз K

=+++

∑∑∑∑

(7.5)

де 1.1 – коефіцієнт, який враховує витрати в мережі залежності віт її

довжини і перерізу;

Рс – силова потужність машини, або установки, приймається по

каталогу, кВт; Рт – потрібна потужність на технологічні потреби ,

приймається по довідникам, кВт; Ро.в.- потрібна потужність на

внутрішнє освітлення , визначається по питомій потужності на 1

м.кв. площі

приміщення, кВт; Ро.н. – потрібна потужність на

зовнішнє освітлення , приймається по 1 м.кв. площі ділянки (в

залежності від характкру робіт, що виконуються) і на 1 км. дороги,

кВт; К1,К2,К3,К4- коефіцієнти попиту , які залежать від

споживачів і приймаються по довідникам; cosf – коефіцієнт

потужності, який приймається для електродвигунів у середньому

рівний 0.7

і для технологічних споживачів – 0.8.

Розрахунок потрібної електричної потужності трансформатора і

витрату електроенергії вигідно виконувати у табличній формі. При

кількості електродвигунів до 5 шт. К1=0.6; при 6….8 шт. К1=0.5;

при 8 шт. К1=0.4; для технологічних споживачів і в середньому

К2=0.4; для внутрішнього освітлення К3=0.8; для зовнішнього

освітлення К4=0.9.

Визначивши загальну потребу в електроенергії , вибирають

джерела електрозабезпечення, в якості яких можуть використо-

115

вуватись стаціонарні і пересувні підстанції, а також тимчасові

електростанції.

Стаціонарні джерела електроенергії – це трансформаторні

підстанції (ТП), які знаходяться у введенні енергосистем, а також

головні понижувальні ТП, які забезпечують пониження напруги з

36, 10, 6 кВт до 400 Вт, розприділяючи пункти підстанції для

приймання і розприділення електроенергії при одній напрузі).

Споживачів приєднують до трансформаторних

підстанцій через

інвентарні ввідні скриньки, розраховані на напругу 380/220 і

220/127 В.

Пересувні підстанції використовують в тих випадках, коли нема

можливості забезпечити будівництво електроенергією від ТП

енергосистеми по мережі низької напруги. При цьому

використовують комплектні трансформаторні підстанції (КТП)

зовнішньої установки, які підключають до джерела високої напруги

енергосистеми за допомогою високовольтних, або кабельних

мереж

електропередач.

Тимчасові електростанції використовують для

електропостачання будівельних майданчиків, розташованих в

районах, де відсутні джерела електропостачання, або коли їх

потужності недостатня для живлення споживачів будівництва. Така

електростанція включає двигун, генератор електричного тока і

допоміжне обладнання, яке змонтоване на загальній рамі, або в

окремому причепі (вагоні).

Тимчасові пересувні електростанції в

залежності від потужності,

що виробляється поділяють на три типа: 1) малої або середньої

потужності (до 100кВт) з двигуном внутрішнього згорання;

2)крупні електростанції з дизельним двигуном (до 1000кВт);

3)енергопоїзди з газо- або паротурбінним пристроям (більше

1000 кВт). Інвентарі електростанції перших двох типів

випускаються пересувними контейнерами (на металевій рамі), або

збірно - розбірними. Енергопоїзда

включають комплекти паро- або

газотрубні електростанції потужністю до 5000 кВт, змонтовані в

спеціальних з/д вагонах. В більшості у склад енергопоїзда входять

вагони – котельні, вагони – градірні і турбогенераторний вагон.

Витрата електроенергії на освітлення визначається розрахунком

кількості електроламп визначеної потужності з врахуванням

нормативних рівнів освітленості будмайданчика і приміщень.

116

Освітлення будівельних майданчиків і робочих місць

організовується у відповідності з “Вказівками по проектуванню

електричного освітлення будівельних майданчиків”. Необхідно

передбачити загальну рівномірну освітленість буд майданчиків і

робочих місць, незалежно від застосування джерел світла, на

величину не менше 2 Лк. Для цього використовують світильники і

лампи розжарювання (при ширині майданчика до 20м.), освіт-

лювальні прилади з лампами типу ДРЛ (при ширині майданчика до

150м.) і прожектори з лампами розжарювання (при ширині

майданчика 150…300м). Якщо ширина майданчика перевищує

300м., застосовують освітлювальні прилади з неоновими лампами,

які мають коефіцієнт збільшення сили світла не менше 10.

Необхідний світовий потік для освітлення робочого майданчика ,

лк..

F=Ecp·A·Km , (7.6)

де

Еср - норма освітлення; А - площа освітлення; К - коефіцієнт

запасу, який враховує витрати світла на забруднення скла

прожектора і рівний 1.2…1.5; m - коефіцієнт, який враховує витрати

світла з боків.

Кількість ламп прожекторів

n=F/(Fпр·

), (7.7)

де Fпр – світловий потік однієї лампи 500Вт, який дорівнює

8100 лк;

- ККД освітлення лампою прожектора, рівний 0.33.

На ділянках робіт, де нормовані рівні освітленості перевищують

2лк, додатково до загального рівномірного освітлення влаштовують

іще локальне шляхом установки допоміжних освітлювальних

пристроїв з лампами ДРЛ на будинках, конструкціях і переносних

матчах при відстані від них до місця робіт не більше 15м. Для

освітлення місць

виробництва БМП застосовують світильники з

нормально – освітлюючими лампами накалювання.

На будмайданчиках необхідно також встановлювати охоронне і

аварійне освітлення. Охоронне освітлення повинно забезпечувати

на межах майданчиків, або ділянок освітленість не менше 0.5 лк.

Аварійне, яке включається при евакуації людей із будинків і

117

споруд, що будується, повинно створювати у місцях основних

проходів всередині їх не менше 0.5 лк і зовні – не менше 0.2 лк.

Виробничі потреби в теплі визначається з виразу:

[( )]Qтеп agст tвн tзв Vбуд

⋅−⋅ , (7.8)

де

a - коефіцієнт , що залежить від розрахункових температур

зовнішнього повітря;

- питома відносна характеристика будинку ,

Кдж/

м *год.

tвн,tзов- внутрішня і зовнішня температури (всередині і ззовні

будинку),

; Vбуд – об’єм будинку, м

Технологічні потреби в теплі:

КgтехQпрQтех **

, (7.9)

−Qпр кількість продукції що потребує теплової обробки;

−

тех

питомі витрати тепла на виробітку одиниці продукції; К-

коефіцієнт, що враховує витрати тепла, рівний 1.15.

Контрольні питання

1. Поняття про матеріально – технічну базу будівництва;

2. Види тимчасових приміщень;

3. Поняття про забезпечення будівництва енергоресурсами;

4. Необхідна розрахункова потужність трансформатора;

5. Види трансформаторних підстанцій;

6. Витрати тепла на технологічні потреби будівництва.

118

Тема 8. Призначення, види і склад буд генплану

8.1 Будівельний генплан

Будгенпланом називають план майданчика, який виділений для

будівництва промислово-цивільних або сільськогосподарських

об'єктів, селищ у сільській місцевості, кварталу у місті або окремого

об'єкту, на якому крім діючих і запроектованих постійних будинків,

споруд і комунікацій показані необхідні для здійснення будівництва

тимчасові будівлі і споруди, механізовані установки, склади

матеріалів, напівфабрикатів і

будівельних деталей, тимчасові

водопровідні і каналізаційні мережі, електромережі, комунікації

пари і стиснутого повітря, дороги внутрішньо будівельного

транспорту, а також показана розташування основних монтажних і

вантажопідйомних механізмів, тимчасових будов, і споруд, які

будуть використовуватися у період будівництва.

Призначення БГП складається у такій організації буд.

господарства на буд. майданчику, яка забезпечила б

створення

необхідних виробничих і побутових умов працюючих, приймання і

доставку на робоче місце матеріалів, напівфабрикатів, конструкцій.

нормальну роботу буд. машин і механізованих установок,

безперервне постачання водою і енергоресурсами.

БГП є основною частиною технічної документації, він

регламентує організацію буд. майданчика і визначає обсяги

тимчасового будівництва.

Розрізняють два види БГП: загальномайданчиковий (

М1:2000;

М1:1000) - на стадії ПОБ та об'єктний (М1:500: М1:200) - на стадії

ПВР.

8.2 Принципи проектування БГП

1 - БГП. що є частиною комплексної документації, на

будівництво, повинен бути зв'язаний з усіма розділами проекту, в

тому числі з прийнятою технологією робіт, термінами будівництва і

розробленими графіками.

II – рішення БГП повинні відповідати вимогам будівельних

нормативів (ДБН А 3.1.5-96) і охорони праці (СНиП ІІІ-4-80).

III - БГП повинен забезпечувати найбільш

повне задоволення

побутових потреб працюючих на будівництві.

119

IV - тимчасові будівлі, споруди установки склади (окрім

мобільних) належить розташувати на територіях, які не призначені

під забудову до кінця будівництва, із дотриманням норм і вимог

техніки безпеки, а також із забезпеченням санітарно-гігієнічних

умов.

V - об'єм будівництва інвентарних будинків і споруд повинен

бути мінімальним, але необхідним для потреб будівництва.

VI - рішення

БГП повинні забезпечувати раціональне

проходження

вантажопотоків на майданчику шляхом скорочення числа

перевантажень і зменшенням відстані перевезень.

VII - протяжність мереж тимчасового водопроводу, каналізації,

енергопостачання, а також тимчасових доріг повинна бути

мінімальною.

VІІІ - прийняті в БГП рішення повинні відповідати вимогам

техніки безпеки і умовам охорони навколишнього середовища.

8.3 Питання, що вирішуються при проектуванні БГП

1. Визначають місця споживання і зосередження всіх ресурсів

будівництва.

2. Вибирають типи складів різного призначення із розрахунком

необхідних площ і розвантажувального фронту при них і

підбирають типові проекти складських приміщень.

3. Визначають види транспортних засобів із обґрунтуванням

прийнятого типу горизонтального і вертикального виду транспорту,

із розрахунком

необхідної кількості транспортних одиниць і

намічаються траси доріг із складанням поздовжніх і поперечних

профілів земляного полотна і верхнього покриття дороги.

4. Визначають склад парку будівельних машин і спосіб їх

встановлення із підбором необхідних типів проектів.

5. Підбирають потребу в електроенергії, воді, пару., стиснутому

повітрі, виявляють джерела їх отримання, проектують для них

відповідні мережі і споруди.

6. Визначають кількість і характер тимчасових адміністративно-

господарських приміщень і підбирають типові проекти для них.

7. Проектують засоби зв'язку (радіо, телефон, телебачення і ін.)

8. Розробляють заходи з техніки безпеки і протипожежної техніки.