Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В. Страхування: теорія і практика (на укр. языке)

Подождите немного. Документ загружается.

Державне регулювання страхової діяльності 141

— контролювати розміщення страховими організаціями тимчасово

вільних засобів з метою визначення ступеня надійності капіталовкла-

день і ліквідності активів цих організацій. У випадку виявлення пору-

шень за результатами перевірок окремих сторін фінансово-господарсь-

кої діяльності Департамент страхового нагляду має право давати

розпорядження страховим організаціям про збільшення розміру резер-

вних фондів, зміни тарифів, ставок, правил і умов страхування, харак-

теру вкладень тимчасово вільних засобів. Можуть даватися також роз-

порядження про введення або зміну схеми перестрахування.

Якщо страхова організація не виконує виданих розпоряджень і не

усуває розкриті перевірками порушення, Департамент страхового на-

гляду має право тимчасово припиняти дію виданих ліцензій, обмежу-

вати їх дію, анулювати ліцензії або приймати рішення про повне

припинення діяльності страхової організації.

Особливості оподаткування страховиків в Росії

Варто мати на увазі, що страхові компанії по операціях страхування

і перестрахування звільняються від сплати податку на додану вартість.

Виходячи з цього, страхові внески, які сплачуються страховій ком-

панії з боку страхувальника і цеденту, а також інші види страхових пла-

тежів, у тому числі комісійна винагорода страховим агентам і брокерам,

ПДВ не оподатковуються. За іншими операціями страхової компанії

(наприклад, придбанням основних засобів) ставка ПДВ як у Росії, так і

в Україні у даний час встановлена на рівні 20%.

Окремі імпортні товари, ввезені на територію, оподатковуються акци-

зами за ставками. Наприклад, на легкові автомобілі з обсягом двигуна

не більш 1500 куб. см, ввезені для потреб страхової компанії, встановле-

на ставка акцизу 10%, але не менше 0,425 ЄВРО/куб.см обсягу двигуна.

Страхові компанії зобов'язані 50% свого валютного виторгу прода-

вати на внутрішньому валютному ринку через уповноважені банки за

ринковим курсом в рублях. Після виконання вимог за обов'язковим

продажу частини валютного виторгу на внутрішньому ринку частина,

що залишилася, зараховується страховою компанією на поточний ва-

лютний рахунок і може використовуватися відповідно до чинного зако-

нодавства.

У випадку емісії цінних паперів з боку страхової компанії сплачується

податок на операції за цінним паперами. Об'єктом оподатковування є

номінальна вартість випуску цінних паперів, оголошена емітентом (тоб-

то страховою компанією). Не оподатковуються цим податком операції

з цінними паперами, якщо страхова компанія здійснює первинну емі-

сію цінних паперів, а також у деяких інших випадках. Сума оподаткуван-

ня на операції з цінними паперами сплачується емітентом одночасно

142

Страхування

з представленням документів на реєстрацію емісії і перераховується

у федеральний бюджет.

Податок з власників транспортних засобів сплачують усі страхові

компанії, що мають на балансі транспортні засоби. Наприклад, для

легкових автомобілів з потужністю двигуна понад 100 к.с. розмір річно-

го податку з власників транспортних засобів установлений із кожної

кінської сили 1,6% від мінімального розміру оплати праці.

Податок на користувачів автомобільних доріг сплачують страхові

компанії, у тому числі страхові компанії за участю іноземного капіталу.

Об'єктом оподатковування є дохід, отриманий від реалізації страхових

послуг. В основному на даний момент діє ставка цього податку в розмірі

0,4% від надходження страхових платежів.

Податок на придбання автотранспортних засобів сплачують стра-

хові компанії, які набувають легкового або вантажного автотранспорту

для власних потреб шляхом купівлі-продажу, обміну, лізингу і внесків у

статутний капітал інших юридичних осіб. В основному застосовується

ставка податку на легкові автомобілі 20% від продажної ціни (залишко-

вої вартості) транспортного засобу.

Податок на майно підприємств сплачують усі страхові компанії.

Об'єктом оподатковування є основні засоби, нематеріальні активи, за-

паси і витрати, що перебувають на балансі платника. Встановлено став-

ку податку 2% від середньої річної вартості майна.

Земельний податок сплачують страхові компанії, які є власниками

землі і землекористувачами. Всі інші страхові компанії входять до гру-

пи орендарів і вносять орендну плату, розмір, умови і терміни внесення

якої визначаються договором оренди.

Транспортний податок сплачують страхові компанії, що мають авто-

транспорт. Об'єктом оподаткування є фонд оплати праці страхової ком-

панії. На сьогодні діє ставка федерального транспортного податку — 1 %

від фактичного розміру фонду оплати праці страховика.

Податок на рекламу сплачують страхові компанії, що виступають у

якості рекламодавця (тобто замовляють рекламу страхових послуг у спе-

ціалізованих організацій відповідного профілю).

Об'єктом оподатковування є вартість реклами, що сплачується рек-

ламодавцем-страховиком без урахування ПДВ. На сьогодні встанов-

лена ставка цього податку — 5%.

Страховий ринок — це особливе соціально-економічне середови-

ще, визначена сфера економічних відносин, де об'єктом купівлі-прода-

жу виступає страховий захист, формуються попит і пропозиція на нього.

Страховий ринок тісно пов'язаний із усіма ланками процесу відтво-

рення і є складовою частиною економіки. Він відображає стан і рівень

Державне регулювання страхової діяльності 143

розвитку продуктивних сил суспільства та активно впливає на розвиток

економіки. Страховий ринок розрізняється за галузевою ознакою, крім

того, за масштабами — на національний, регіональний і міжнародний.

Державне регулювання страхового ринку покликано сприяти роз-

витку страхового ринку, захисту інтересів страхувальників, забезпечу-

вати реєстрацію страхових організацій, ліцензування страхових опе-

рацій, здійснювати контроль за дотриманням страховими організаціями

законодавства.

Держава може прямо брати участь у ринкових відносинах як страхо-

вик через державні страхові організації і підвищувати свій вплив на функ-

ціонування страхового ринку різноманітними правовими заходами.

6.3. Порівняльний аналіз системи державного нагляду

в Україні та Росії

Невід'ємною складовою частиною фінансової інфраструктури країн

із ринковою економікою є ефективно функціонуючий страховий ринок,

що визначає створення сприятливих умов реформування економіки

держави.

Страхування забезпечує надійний механізм захисту майнових інте-

ресів громадян, організацій і держави від впливу ризиків природного,

техногенного та іншого характеру без залучення бюджетних коштів. Тому

страхування є однією з найбільш актуальних тем, що виникають у пе-

рехідний період розвитку держав.

Страхування сприяє розвитку підприємницької діяльності, дозволя-

ючи знизити ризик непевності в умовах швидкозмінних ринкових еконо-

мічних відносин, гарантує підприємцю отримання відповідного відшко-

дування завданих збитків у випадку настання визначеної події,

передбаченої договором страхування. Наявність додаткових механізмів

захисту від ризиків, що виникають у процесі підприємницької діяльності,

а також фінансових джерел відшкодування можливих збитків призводить

до активізації підприємницької діяльності, розширення сфери бізнесу.

Виходячи з того, що всі держави колишнього СРСР одночасно по-

чали перехід до ринкових відносин, можна дійти висновку про схожість

розвитку страхового ринку, однакові проблеми, їх причини та наслідки.

Порівняльний аналіз розвитку страхування в Росії і Україні дозволить

визначити найбільш важливі проблеми та шляхи їх рішення, зможе

показати помилки інших держав у цій сфері і зробити відповідні вис-

новки. Розглянуто Постанову Кабінету Міністрів України від 2 лютого

2001 року №'98 «Про затвердження Програми розвитку страхового ринку

України на 2001—2004 роки» і Концепцію розвитку страхування в

144 Страхування

Російській Федерації на 2002—2006 роки. Порівняльний аналіз цих ос-

новних документів, що визначають стратегію розвитку страхування в

даних державах, подано нижче.

В основу розвитку страхового ринку України покладено такі прин-

ципи:

1) Верховенство права — правове регулювання страхової діяльності.

2) Системність — узгодження засобів, що стосуються реформування

страхового ринку, з засобами і планами інших галузей економіки, об-

ґрунтування можливостей упровадження обов'язкових видів страхуван-

ня, що повинно відповідати матеріальному положенню громадян і

здійснюватися паралельно з засобами, спрямованими на підвищення

прибутків громадян;

3) Конкурентність — держава гарантує всім страховикам і страху-

вальникам вільний вибір видів страхування і рівні можливості з прове-

дення діяльності, забезпечує сприятливі умови для розвитку страхування

з метою забезпечення реалізації права на ефективний страховий захист

і вільний вибір страховика;

4) Стабільність — забезпечення поступового надійного і привабли-

вого ринку страхових послуг шляхом утворення державою зрозумілих

та ефективних механізмів і правил його функціонування;

5) Обмеження присутності держави на страховому ринку — держа-

ва поступово відмовляється від проявів монополізму на страховому

ринку, не втручається в діяльність страховиків, крім питань оподатко-

вування, формування статутних капіталів, установлення правил фор-

мування, розміщення й урахування страхових резервів, контролю за

платоспроможністю страховиків;

6) Мотивація діяльності страховиків і страхувальників — держава

створює умови для того, щоб фізичні і юридичні особи зацікавилися

страховими послугами, а страхові компанії — пропозиціями цих послуг,

7) Довіра — внутрішня рушійна сила розвитку страхового ринку, зас-

нована на моральній і матеріальній відповідальності страховика перед

страхувальником, на надійному правовому захисті страховика.

Для найбільш повного порівняння нормативних документів, що виз-

начають стратегію розвитку страхового ринку в даних державах, необ-

хідно виділити основні параметри або характеристики, за якими

здійснюється аналіз. Такими критеріями можуть бути ступінь деталі-

зації задач і підзадач розвитку, основні цілі та спрямованість програм

розвитку. Результати подано в табл. 6.1 — 6.5.

Оцінивши кожну стратегію розвитку страхування за їх цілями і зада-

чами, можна зробити висновок про те, що Програма розвитку страхо-

вого ринку України, насамперед, відрізняється більш детальним описом

Державне регулювання страхової діяльності 145

своїх цілей, що, можливо, буде сприяти ефективному їх вирішенню.

Кожна програма своєю першочерговою метою виділяє створення роз-

винутого страхового ринку, що буде сприяти розвитку підприємницьких

структур і принесе прибуток державі, крім того, держави усвідомлюють

необхідність розвитку страхової справи як основи довгострокових інве-

стиційних ресурсів для розвитку економіки.

Таблиця 6.1

Порівняння цілей спрямованості програм

Програма розвитку

страхування в Україні

- Створення привабливого і доступного для

страхувальників ринку страхових послуг,

перетворення страхування в ефективну

складову частину соціального захисту насе-

лення; усунення адміністративних бар'єрів

для здійснення окремих видів страхування й

утворення рівних умов для всіх страховиків;

- Забезпечення шляхом страхування реаль-

ної компенсації збитків, завданих стихійним

лихом, катастрофами й аваріями природ-

ного і техногенного характеру, що дасть

можливість зменш/іти навантаження на

державний і місцеві бюджети;

- Збільшення інвестиційних можливостей

страховиків, упровадження системи моти-

вації їх інвестиційної діяльності, перетво-

рення страхових резервів у надійне джерело

інвестування національної економіки; досяг-

нення високої конкурентноздатності україн-

ських страховиків, приведення вітчизняного

страхового ринку у відповідність зі світови-

ми стандартами.

Концепція розвитку

страхування в РФ

- Розробка та реалізація заходів для

найбільш повного задоволення потреб

у страховому захисті населення, орга-

нізацій і держави, необхідних для

ефективного функціонування ринкової

економіки і стабільності, що є її чинни-

ком і стимулом розширення підприєм-

ницької діяльності, акумуляції довго-

строкових інвестиційних ресурсів для

розвитку економіки;

- Уряд РФбуде приділяти посилену

увагу вирішенню задач з підвищення

рівня страхового захисту громадян,

підприємницьких структур, інших суб'єк-

тів господарювання, зміцненню фінан-

сових основ національної системи

страхування, регулювання і зміцненню

державного страхового нагляду.

Важливою частиною програми розвитку страхування кожна держа-

ва вважає необхідність розвитку обов'язкових і добровільних видів стра-

хування.

Крім зазначених мір, Концепція розвитку страхування в РФ включає

також заходи для встановлення спеціалізації страхових організацій шля-

хом введення заборони на здійснення одним страховиком одночасно

страхування життя і пенсій, а також і видів майнового страхування. З цією

метою цілях повинна бути розроблена адекватна класифікація видів стра-

хової діяльності, визначено особливості організації і здійснення страху-

вання життя і пенсій. Особливою рисою російської Концепції є планований

перехід до накопичуваної системи в пенсійному забезпеченні, що вклю-

чає самостійне формування громадянами свого пенсійного фонду.

Страхування

Таблиця 6.2

Розвиток форм та видів страхування

Програма розвідку

страхування в Україні

- Реформування системи соціально-

го страхування передбачає поряд з

удосконалюванням системи соціаль-

них виплат розвиток добровільного

страхування, up дасть можливість

мобілізувати грошові заощадження

громадян, використовувати к у націо-

нальній економіці і забезпечити на-

лежний рівень соціального захисту

населення України. 3 цією метою

необхідно утворити мережу «Асис-

танс -Україна», на підставі яких буде

створюватися система медичного

страхування;

- Забезпечити поряд з обов'язковим

державним соціальним страхуванням

розвиток додаткових форм страхуван-

ня населення від ризиків, шр мають

соціальне значення, на добровільній

основі шляхом їх законодавчого регу-

лювання.

Концепція розвитку

страхування" в РФ

- Введення обов'язкового страхування повин-

но ґрунтуватися на принципі формування стра-

хових резервів винятково з метою компенса-

ції збитку застрахованим особам;

- Виключити випадки прийняття законодавчих

актів без їх попередньої фінансово-економіч-

ної оцінки, упорядкування розрахунків, шр під-

тверджують можливість вирішення проблем

страхового захисту саме в обов'язковій фор-

мі і на запропонованих умовах;

- Першочергові заходи: прийняття основ

обов'язкового страхування, шр включає прин-

ципи і вимоги до його здійснення; оптимізація

переліку об'єктів;

- Посилення контролю за проведенням обов'яз-

кового страхування, у напрямку розвитку доб-

ровільного особистого страхування пріорите-

ти в стимулюванні повинні надаватися страху-

ванню життя і пенсій.

Прагнення авторів української програми до збільшення уваги розвитку

добровільного страхування свідчить про можливість використання стра-

хування як галузі додаткового інвестування економіки своєї країни.

Таблиця 6.3

Шляхи фінансового розвитку страховика

Програма розвитку

страхування в Україні

- Підвищення фінансової потужнос-

ті і стабільності страховиків Украї-

ни шляхом: підвищення мінімаль-

ного розміру статутного капіталу

до 500-1500 тисяч ЄВРО;

- Розширення ринку перестраху-

вання;

- Удосконалення механізму фор-

мування страхових резервів, сис-

теми розміщення страхових ре-

зервів;

- Законодавче врегулювання пи-

тань захисту заощаджень грома-

дян з довгострокового страхуван-

ня життя, здоров'я і пенсійного

страхування.

Концепція розвитку

страхування в РФ

- Збільшення мінімального розміру статутного ка-

піталу страховиків до 40-60 млн. руб., сформова-

ного винятково в грошовій формі. Одночасно вар-

то розробити заходи до стимулювання засновникі

в страхових організацій, капіталізувати отриманий

прибуток для підвищення розмірів статутних капі-

талів, зокрема шляхом надання страховикам по-

даткового кредиту;

- 3 метою підвищення ємності національного

страхового ринку необхідна також розробка захо-

дів для стимулювання розвитку механізмів спів-

страхування і перестрахування шляхом створен-

ня відповідних страхових пулів;

- Створення федеральної перестрахувальної сис-

теми.

Державне регулювання страхової діяльності 147

Важливим елементом страхових програм як України, так і Росії є

необхідність підвищення фінансової надійності страховиків. У табл. 6.3

подано порівняння методів фінансового впливу.

У зв'язку з підвищенням відповідальності страхових організацій за

виконання прийнятих зобов'язань за договорами страхування, дер-

жави прийшли до необхідності збільшення статутних капіталів стра-

ховиків. Аналізуючи законодавчі зміни для страховиків щодо засобу

формування і розмірів їх статутного фонду, можна підрахувати різни-

цю в статутних фондах в Україні і Росії:

500 —1500 тис. ЄВРО = 3,0 — 9,0 млн. грн.; 40—60 млн. руб. =

= 6,9—10,6 млн. грн.

Видно, що встановлений законодавством статутний фонд стра-

ховика в Росії значно більший, ніж такий в Україні. Це може бути на-

слідком перевищення загальних обсягів ВВП Росії над ВВП України.

Обидві програми визнали за необхідне розвиток механізмів перестра-

хування.

Важливим моментом, що об'єднує обидві програми, є визначення

законодавчого забезпечення страхової діяльності.

Таблиця 6.4

Законодавче забезпечення страхування

Програма розвитку

страхування в Україні

- Законодавче забезпечення страхової діяльності

відзначає правила і механізм функціонування і роз-

витку страхового ринку в Україні і потребує істотного

удосконалення врегулювання питань з обов'язково-

го відшкодування збитків, заподіяних третім особам;

- Перехід до страховика, що виплатив страхове від-

шкодування, права жадати від особи, відповідаль-

ного за збитки, шляхом внесення змін у Цивільному

кодексі України;

- Приведення Закону України «Про страхування» у

відповідність із законодавством Європейського

Союзу і національних стандартів бухгалтерського

обліку, забезпечення максимального захисту страхо-

вих резервів шляхом упровадження спеціальних

державних інвестиційних програм;

- Розробка проекту Закону України «Про договір

страхування» з метою уніфікації форм страхових

договорів, упровадження спеціалізованих програм

страхування майнових і фінансових ризиків, відпові-

дальності суб'єктів малого підприємництва і суб'єктів

господарювання, и_р здійснюють експортно-імпортні

операції.

Концепція розвитку

страхування в РФ

- Розробка та реалізація заходів

для удосконалення і подальшого

розвитку законодавства, шр ре-

гулює питання організації стра-

хової справи в РФ, зокрема

взаємне страхування, удоско-

налення податкового законо-

давства; встановлення основ

обов'язкового страхування, а

також введення пріоритетних

видів обов'язкового страхуван-

ня, визначених чинного Консти-

туцією;

- Повинно бути здійснено прий-

няття нової редакції глави 48

«Страхування» Цивільного ко-

дексу РФ; розробка системи

страхового законодавства; ко-

дификація страхового законо-

давства.

148

Страхування

Заключним моментом кожної програми є розділ «Очікувані резуль-

тати виконання Програми».

Таблиця 6.5

Очікувані результати реалізації програмних заходів

Програма розвитку

страхування в Україні

Внаслідок виконання програми у випад-

ку позитивної тенденції розвитку еконо-

міки обсяги надходження страхових

платежів будуть зростати протягом

2002-2005 років на 70-80% щорічно.

Відбудеться забезпечене збільшення

частини добровільного страхування з

одночасним збільшенням масштабів

обов'язкового страхування. Найбільш

швидкі темпи прогнозуються для роз-

витку майнового страхування і страху-

вання відповідальності. Відношення

обсягів страхових платежів до ВВП

збільшиться з 0,9% до 2% у 2005 році.

Збільшення попиту на страхові послуги,

активна державна підтримка, розвиток

інфраструктури ринку страхування бу-

де сприяти підвищенню інвестиційного

потенціалу страхового ринку за рахунок

збільшення розмірів страхових резер-

вів у 2002 році до 1 млрд. грн., а в

2005 році - до 3-5 млрд. грн.

Концепція розвитку

страхування в РФ

Реалізація положень діючої Концепції доз-

волить: оптимізувати зусилля, яки докладає

Уряд РФ у різноманітних сферах управління

і регулювання економіки при настанні над-

звичайних негативних обставин, спрямувати

їх на рішення першочергових і середньо-

строкових задач розвитку соціально-економіч-

ної політики держави, вирішити першочергові

задачі, щр є необхідною умовою подальшого

розвитку страхування в РФ і зміцнення систе-

ми державного нагляду за страховою діяль-

ністю; створити основи для розвитку добро-

вільних і обов'язкових видів страхування;

створити систему правових основ захисту

майнових інтересів населення, організацій та

держави, дотримання прав і гарантій май-

нової безпеки окремої особистості, сфери

підприємництва. Передбачається, шр до

2007 року загальний обсяг страхових премій

досягне 400 млрд. рублів, обсяг страхових

виплат - 300 млрд. рублів, частка сукупної

страхової премії до ВВП складатиме 4%.

Порівнюючи російську й українську програми розвитку, можна виз-

начити, що в економіках цих держав страхування міцно займає місце

необхідного інструмента, що забезпечує соціально-економічну

стабільність і безпеку, розвиток підприємництва, ефективний захист

майнових інтересів громадян та організацій від природних, техноген-

них, економічних та інших ризиків, реалізацію державної політики со-

ціально-економічного захисту населення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Шахов В.В. Страхование: Учебник для вузов. — М.: Страховой

полис, ЮНИТИ, 1997.

2. Сплетухов Ю.А. Место и роль государства в организации стра-

ховании в современных условиях // Финансы. — 2000. — № 9 —10.

3. Шелехов К.В., Бігдаш В.Д. Страхування: Навчальний посібник. — К.:

МАУП, 1998.

4. Заруба ОД. Основи страхування: Навчальний посібник. — К.:

УФІМБ, 1995.

Державне регулювання страхової діяльності 149

5. Справочник по страховому бизнесу / Под ред. проф. Уткина Э.А. —

М.: Тандем, 1998—416 с.

6. Ліцензійні умови вровадження страхової діяльності: Розпоряд-

ження Державної коміссії з регулювання ринків фінансових послуг Ук-

раїни // Україна — business. — 2003. —- № 43. — С. 8—11.

7. Програма розвитку страхового ринку України на 2001 —2004 роки:

Постанова Кабінету Міністрів України № 98 // Україна — business. —

2001 —№6.— С. 3—5.

8. Об утверждении Концепции развития страхования в Российской

Федерации: Постановление Правительства Российской Федерации

№1139 // www.e-pravo.ru

9. Бридун Є.В. Страхова справа. — Ірпінь: АДПС України, 2000. —

109 с.

10.Страхові послуги: Навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисцип-

ліни; За ред. Т.М. Артюх. — К.: КНЕУ, 2000. — 124 с.

П.Таркуцяк А.О. Страхування: Навч. посіб. — К.: Вид-во Свр. ун-ту

фінансів, інф. систем, менедж. І бізнесу, 1999. — 114 с.

12.Теребус О.М. Страхові послуги: Навч.-мет. матеріали для студ. —

Тернопіль: ТАНГ, 2002. — 167 с.

13.Цуканова В.Я. Страховое дело: Конспект лекций. — X.: ХГЭУ,

2002. —98 с.

14.Борисова В.А. Організаційно-економічний механізм страхуван-

ня. — Суми: Довкілля, 2001. — 194 о

15.Горбач Л.М. Страхова справа. — Луцьк: Вежа, 2001. — 182 о

Іб.Плиса В.Й. Страхування: Довідник. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка,

2001. —196 с.

17.Страхование в Украине/А.Н. Залетов; Под ред. О.А. Слюсарен-

ко — К.: BeeZone, Логос, 2002. — 450 с.

18.КалашніковО.М. Страхування.—X.: ХНАУ, 2002. —61 с.

19.Основы страховой деятельности: Учебн. для вузов; Отв. ред. ТА.

Федорова.— М.: БЕК, 2002.— 749 с. ' .

20.Страхування: Навч.-метод, посіб. для самост. вивч. дисц. —Львів:

ЛКА, 2002—146 с.

Питання

1. Які існують протиріччя у визначенні частки державного регулювання

розвитку страхування у різних країнах світу?

2. Яким чином відбувається державний нагляд за розвитком страхування

в Україні?

3. У чому полягають головні вимоги держави до діяльності страховиків в

Україні?

750 Страхування

4. Що доводить порівняльний аналіз системи державного нагляду в Ук-

раїні та Росії? Чи є принципові відмінності у намічених прогнозних тенденціях

розвитку страхового ринку цих країн?

5. Розвиток яких форм та видів страхування передбачено у Програмі роз-

витку страхування в Україні?

6. Яким чином пов'язані завдання державної політики у розвитку страху-

вання та пенсійного забезпечення?

7. Які принципи покладено в основу розвитку страхового ринку України?

8. Які права Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг у

справах нагляду за страховою діяльністю?

9. У чому полягають головні вимоги до ліцензування страхової діяльності?

10. Яким чином забезпечуються гарантії прав та законних інтересів стра-

ховиків?