Внукова Н.М., Кузьминчук Н.В. Соціальне страхування

Подождите немного. Документ загружается.

341

Про внесення змін до статті 12 Закону України „Про соціальний і

правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»: Закон Украї-

ни // Урядовий кур’єр. — 2004. — № 134. — С.14.

Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 р.:

Закон України від 26.12.2002 р. № 372-ІV // Україна: аспекти праці. —

2003. — № 1. — С. 15—21.

Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон

України від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV // rada.gov.ua

Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випа-

док безробіття: Закон України від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ // Фінансові

послуги. — 2001. — № 5. — С. 19—26.

Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від неща-

сного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спри-

чинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.1999 р. № 1105-

ХІV // Експрес-аналіз законодавчих і нормативних актів. — 2000. —

№ 9. — С. 17—22.

Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку

з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими на-

родженням та похованням: Закон України від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ //

Експрес-аналіз законодавчих і нормативних актів. — 2001. — № 9. —

С. 17—25.

Про зайнятість населення: Закон України // Відомості Верховної Ра-

ди України. — 1991. — № 14.

Про затвердження Порядку нарахування та сплати страхових внес-

ків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі ка-

тегорії застрахованих осіб: Постанова Кабінету Міністрів України від

25 серпня 2004 р. № 1092 // Урядовий кур’єр. — 2004. — № 165. —

С. 10.

Про заходи щодо вдосконалення системи загальнообов’язкового

державного соціального страхування: Розпорядження Президента

України № 1114 від 11 липня 2005 року // Урядовий кур’єр. — 2005. —

№ 131. — С. 13.

Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомос-

тей у системі обов’язкового державного пенсійного страхування: Наказ

Президента України від 04.05.1998 р. № 401/98 // Економіст. — 1999. —

№ 10. — С. 50—55.

Про заходи щодо підвищення результативності роботи Міністерства

праці та соціальної політики України, його підрозділів на місцях, інших

органів виконавчої влади з реалізації окремих норм, основних напрям-

ків соціальної політики на 1997—2002 рр.: Наказ Президента України

від 25.10.1996 р. № 210/365 // Праця і заробітна плата. — 2001. —

№ 8. — С. 4—7.

Про індексацію грошових доходів населення: Закон України // Ві-

домості Верховної Ради України. — 1991. — № 42.

Прокопенко О. За втрату працездатності // Урядовий кур’єр. —

2007. — № 174. — С. 7.

342

Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв’язку з по-

рушенням термінів їх виплати: Закон України від 19.10.2000 р. № 2050-

ІІІ // Економіка, фінанси, право. — 2000. — № 12. — С. 29—33.

Про оплату праці: Закон України від 01.02.1995 р. № 150-ІІІ // Фі-

нанси України. — 1999. — № 6. — С. 25—32.

Про основні напрями реформування пенсійного забезпечення в

Україні: Наказ Президента України від 13.04.1998 р. № 291/98 // Фінан-

сист. — 1999. — № 1. — С. 18—23.

Про основні напрямки соціальної політики на період до 2004 р.: На-

каз Президента Україні від 24.05.2000 р. № 717 // Відомості ВРУ. —

2000. — № 11. — С. 28—32.

Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного

соціального страхування: Закон України // Урядовий кур’єр. —2001. —

№ 34. — С. 10.

Про соціальні послуги: Закон України від 19 червня 2003 р. № 966-

ІV // Урядовий кур’єр. — 2003. — № 168. — С. 6—9.

Про створення мережі закладів з організації надання медичної до-

помоги «Асістанс-Україна»: Постанова Кабінету Міністрів України //

Україна-Бізнес. — 1998. — 23 грудня. — С. 5.

Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного за-

хворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України //

Урядовий кур’єр. — 2001. — № 55. — Орієнтир. — С. 1—3.

Публічне обговорення звіту // Урядовий кур’єр. — 2008. — № 75. —

С. 5.

Радченко Л. Л. Електронна система заробітної плати // Персонал. —

2002. — № 6. — С. 15—17.

Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современный

экономический словарь. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 480 с.

Резникова І. А. Нещасний випадок на виробництві (страховий випа-

док) // Главбух. — 2001. — № 22. — С. 18—22.

Річний звіт Державної комісії з регулювання ринків фінансових по-

слуг // Україна — business : Інформаційно-аналітичний блок. —

2004. — № 10. — С. 1—5.

Розробляється стратегія пенсійної реформи до 2016 року // Урядо-

вий кур’єр. — 2005. — № 212. — С. 4.

Ротова Т. А., Руденко Л. С. Страхування. — К.: КНТЕУ, 2001. —

400 с.

Сила децентралізації: Звіт з людського розвитку. — К.: ПРООН,

2004. — 138 с.

Словарь страховых терминов / Под ред. Е. В. Коломина, В. В. Ша-

хова. — М.: Финансы и статистика, 1991. — 336 с.

Словник термінів ринкової економіки / За ред. Науменка В. І. — К.:

Глобус, 1996. — 288 с.

Сокирко Н. Пенсионному фонду «втирают очки»? // Время. —

2002. — 29 січня. — С. 2.

343

Соціальна картка — потреба дня // Урядовий кур’єр. — 2007. —

№ 176. — С. 2.

Соціальні послуги в дзеркалі статистики // Урядовий кур’єр. —

2003. — 13 лютого. — С. 6.

Соціальні послуги в контексті євроінтеграції // Урядовий кур’єр. —

2006. — № 168. — С. 7.

Соціальні послуги — за вищими стандартами // Урядовий кур’єр. —

2006. — № 223. — С. 1, 4.

Соціальна політика має адресність // Урядовий кур’єр. — 2007. —

№ 226. — С. 7.

Социальное и личное страхование / Под ред. Р. Т. Юлдашева. — М.:

Издательский центр «Анкил», 1996. — 124 с.

Стоян В. І. Аспекти формування витрат на виплату заробітної пла-

ти // Фінанси України. — 2002. — № 11. — С. 42.

Страхова медицина // Урядовий кур’єр. — 2008. — № 49. — С. 12.

Страхование: Конспект лекций: Пособие для подготовки к экзаме-

нам / Под ред. Н. В. Бендина. — М.: Приор, 2000. — 140 с.

Страхование от А до Я (книга для страхователя) / Под ред. Л. И. Кор-

чевской, К. Е. Турбиной. — М.: Инфра — М, 1996. — 624 с.

Страхові внески і стаж // Урядовий кур’єр. — 2006. — № 57. — С. 8.

Страхувальникам допомога гарантована // Урядовий кур’єр. —

2004. — № 77. — С. 9.

Супрун А. А. Проблеми впровадження в Україні державного обов’я-

зкового страхування від нещасних випадків на виробництві і профза-

хворювання // Фондовий ринок. — 2001. — № 12. — С. 27—29.

Табачник Д. Пенсійні виплати: чергові кроки уряду з розвитку пен-

сійної реформи // Урядовий кур’єр. — 2007. — № 136. — С. 4.

Тілін Р. Г. Середня заробітна плата як показник стратегії розвитку

держави на зростання життєвого рівня населення // Україна: аспекти

праці. — 2001. — № 5. — С. 17—20.

Титаренко О. Інвалідам потрібна не опіка, а підтримка // Урядовий

кур’єр. — 2004. — № 82—83. — С. 7.

Урядовий кур’єр. — 2004. — № 14. — С. 2.

Урядовий кур’єр. — 2007. — № 55. — С. 21.

Урядовий кур’єр. — 2007. — № 64. — С. 14.

Урядовий кур’єр. — 2007. — № 176. — С. 2.

Урядовий кур’єр. — 2007. — № 184. — С. 7.

Урядовий кур’єр. — 2007. — № 221. — С. 8, 11.

Урядовий кур’єр. — 2007. — № 247. — С. 13.

Урядовий кур’єр. — 2008. — № 41. — С. 8.

Урядовий кур’єр. — 2008. — № 49. — С. 12.

Уточнення до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасо-

вої втрати працездатності на 2007 рік // Урядовий кур’єр. — 2007. —

№ 17. — С. 14.

Франдюк І. А. Економічні аспекти заробітної плати // Фінанси

України. — 2001. — № 7. — С. 8—12.

344

Харченко О. В. Медичне страхування в Україні: необхідність, зна-

чення // Вісник проблем біології і медицини. — 1999. — № 8. —

С. 119—120.

Харченко О. В. Фінансовий механізм обов’язкового медичного стра-

хування // Вісник проблем біології і медицини. — 1999. — № 8. —

С. 123—127.

Хоменко М. М. Зайнятість та доходи в системі економічного розвит-

ку // Соціальний захист. — 2001. — № 3. — С. 24—29.

Хоменко М. М., Нововхатко О. А. Розвиток медичного страхування

на Україні // Проблема создания новых машин и технологий. —

1999. — Вип. 1. — С. 410—413.

Хомич Т. Пенсійна реформа виходить на пряму // Урядовий

кур’єр. — 26 березня 2003. — № 56. — С. 2.

Хто кращий страхувальник? // Урядовий кур’єр. — 2008. —

№ 41. — С. 16.

Чіпур М. Л. Система оплати праці в умовах ринкової економіки //

Експрес-аналіз законодавчих і нормативних актів. — 2002. — № 4. —

С. 6—10.

Шкригун В. Л. Економічні методи захисту працюючих від травмати-

зму та професійних захворювань // Фінанси України. — 2000. —

№ 7. — С. 32—39.

Шпак В. Пенсійні клопоти — на чужі плечі? // Урядовий кур’єр. —

2007. — № 124. — С. 5.

Шутов М. М. Системные признаки социальных проблем безработи-

цы // Менеджер. — 2000. — № 5. — С. 119—125.

Шаповал М. Накопичувальній системі в Україні бути // Урядовий

кур’єр від 31 січня 2008 р. № 19 С. 6

Шевченко О. Недержавні пенсійні фонди та страхові компанії: взає-

мне поборювання чи взаємодія на ринку додаткового пенсійного забез-

печення? // Страхова справа. — 2003. — № 4. — С. 78—79.

Юрієв Ю. Н. Трудове законодавство потребує удосконалення //

Україна: аспекти праці. — 2002. — № 1. — С. 5—8.

Юрій С. І., Шаварина М. П., Шаманська Н. В. Соціальне страхуван-

ня: Підручник. — К.: Кондор, 2004. — 464 с.

Юрій С. І., Бескид Й. М. Бюджетна система України. — К.: НІОС,

2000. — 400 с.

Яременко О. На бюджетних терезах — розвиток економіки і соціа-

льний захист // Урядовий кур’єр. — 2003. — № 210. — С. 5.

Durka B. Foreign investments in Poland. — Warsaw: Foreign Trade

Research Institute, 2003.

Kotynski J. Foreign Economic Policy of Poland 2002—2003. —

Warsaw: Foreign Trade Research Institute, 2003.

Osinski J., Slawinski A. Financial Stability Report 2002. — Warsaw:

National Bank of Poland,2003 // www.nbp.pl

Poland 2003 Report. Economy. — Warsaw: Ministry of Economy,

Labour and Social Policy, 2003.

345

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

Адміністратор недержавного пенсійного фонду 256

Безробіття

природний рівень 186

структурне 185

фрикційне 185

циклічне 186

Відповідальність

кримінальна 148

особиста 15

суб’єктів ЗДСС 17

Відшкодування збитку 27

Волонтер 349

Втрата працездатності 117

Державні соціальні стандарти і нормативи 38

Державні цільові фонди 50

Державний моніторинг 43

Допомога

адвокатська 351

матеріальна 27, 115

медична 34, 143, 146, 149

соціальна 35, 45

страхова 271

Дотації

на створення додаткових робочих місць 92, 93, 193, 219

підприємствам 360

Ефективність 133, 151, 154

Життєвий рівень 26, 34, 41, 46

Заробітна плата

мінімальна 188

номінальна 188

реальна 188

середньомісячна 65

Інвалід

І група 193, 228

ІІ група 228

346

ІІІ група 228

Індекс вартості життя 79

Індекс людського розвитку 78

Індекс споживчих цін 35, 44, 45

Індексація 44

Кошик споживача 40

Лікарняні каси 280

Лістинг 104

Медичне страхування 132

Медичні установи 138

Межа малозабезпеченості 79

Накопичувальний фонд 74, 75, 99, 112, 245

Національна каса 289

Недержавне пенсійне страхування 254

Непрацездатність 64

Одноразова допомога при народженні дитини 67—69

Пенсійне забезпечення 19, 24, 28, 78, 98, 100

Пенсійні активи 103

Пеня 202, 207

Персоніфікація обліку 19, 48, 104, 120

Покриття витрат 50, 152, 173, 178

Послуга соціальна 84

Принципи соціального страхування 30

Прожитковий мінімум 40, 69, 79, 195, 221

Професійне захворювання 167

Профілактичні заходи 176, 178

Ризик 21

соціальний 21, 23

страховий 21, 49

Ринок праці 184

Самоврядування 31, 41,

Система

обов’язкового медичного страхування 278

солідарна соціальних гарантій населенню 32

соціального страхування 57

фінансування 287

Соціальна

гарантія 36

політика 52, 77, 81,

сфера 77

Соціальне

обслуговування 24, 27, 348

страхування 9, 21, 22, 23, 24, 26

Соціальний контракт 51,

Соціальні завдання 141

Соціальні трансферти 24, 51, 78

347

Стимулювання 184

Страхова медицина 132

Страхова сума 173

Страховий випадок 49

Страховий поліс 139

Страховий стаж 49

Страхові внески 25, 85

Структура видатків Фонду 122, 127

Суб’єкт страхування 30

Субвенція 355

Субсидія 293

Тариф 144

Тимчасова непрацездатність 64

Управління страховими системами 268

Управління Фондом 90

Фонд оплати праці 85

Формування 85

Функції страхування 15, 24, 27

Якість медичної допомоги 79, 136, 142, 154

348

ДОДАТКИ

Додаток А

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про соціальні послуги

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 45, ст. 358)

Цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання

соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обста-

винах та потребують сторонньої допомоги.

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

соціальні послуги — комплекс правових, економічних, психологіч-

них, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих

на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних

життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги (далі — осо-

би, що потребують соціальних послуг), з метою поліпшення або відтво-

рення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повно-

цінного життя; складні життєві обставини — обставини, що об’єктивно

порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не

може подолати самостійно (інвалідність, часткова втрата рухової акти-

вності у зв’язку із старістю або станом здоров’я, самотність, сирітство,

безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажливе

ставлення та негативні стосунки в сім’ї, малозабезпеченість, психологі-

чний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо);

соціальний працівник — професійно підготовлений фахівець, що має

необхідну кваліфікацію у сфері соціальної роботи і надає соціальні по-

слуги;

соціальне обслуговування — система соціальних заходів, яка перед-

бачає сприяння, підтримку і послуги, що надають соціальні служби

окремим особам чи групам населення для подолання або пом’якшення

життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної

життєдіяльності;

соціальні служби — підприємства, установи та організації незалеж-

но від форм власності і господарювання, а також громадяни, що нада-

ють соціальні послуги особам, які перебувають у складних життєвих

обставинах та потребують сторонньої допомоги;

349

волонтер — фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну,

неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно-корисний

характер;

тимчасовий притулок для дорослих — організація нічного або тим-

часового проживання громадян без визначеного місця проживання,

осіб, що постраждали від фізичного або психічного насильства, стихій-

ного лиха, катастрофи тощо, з наданням їм правової, психологічної, со-

ціальної, медичної та побутової допомоги в подоланні тимчасових тру-

днощів, сприянні у встановленні особи, відновленні документів,

паспортизації та працевлаштуванні;

тимчасовий притулок для неповнолітніх — організація тимчасового

проживання, виховання, утримання безпритульних дітей, дітей, позбав-

лених батьківського піклування, які зазнали жорстокості, насильства

або з інших причин потребують соціального захисту;

реабілітація — система медичних, професійних, соціальних заходів,

спрямованих на надання особам, які перебувають у складних життєвих

обставинах, допомоги у відновленні ними порушених функцій організ-

му, компенсації обмежень життєдіяльності та підтриманні оптимально-

го фізичного, інтелектуального, психічного, соціального рівнів та якос-

ті для досягнення соціальної і матеріальної незалежності, соціально-

професійної адаптації та інтеграції в суспільство;

суб’єкти, що надають соціальні послуги — державні та комунальні

спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуго-

вування, підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої

влади та органам місцевого самоврядування (далі — державні та кому-

нальні суб’єкти), юридичні особи, створені відповідно до законодавст-

ва, які не мають на меті отримання прибутку (далі — недержавні

суб’єкти), фізичні особи.

Стаття 2. Основні засади надання соціальних послуг

Основними засадами надання соціальних послуг є:

сприяння особам, що перебувають у складних життєвих обставинах,

які вони не в змозі подолати за допомогою наявних засобів і можли-

востей;

попередження виникнення складних життєвих обставин;

створення умов для самостійного розв’язання життєвих проблем, що

виникають.

Стаття 3. Основні принципи надання соціальних послуг

Надання соціальних послуг ґрунтується на принципах:

адресності та індивідуального підходу;

доступності та відкритості;

добровільності вибору отримання чи відмови від надання соціаль-

них послуг;

гуманності;

комплексності;

350

максимальної ефективності використання бюджетних та позабю-

джетних коштів суб’єктами, що надають соціальні послуги;

законності;

соціальної справедливості;

забезпечення конфіденційності суб’єктами, які надають послуги, до-

тримання ними стандартів якості, відповідальності за дотримання етич-

них і правових норм.

Стаття 4. Законодавство про соціальні послуги

Законодавство України про соціальні послуги ґрунтується на Кон-

ституції України (254к/96-ВР) і складається з цього Закону, інших нор-

мативно-правових актів та міжнародних договорів України.

У разі якщо міжнародними договорами України встановлено більш

високі вимоги до надання соціальних послуг, ніж ті, що передбачені за-

конодавством України, застосовуються правила міжнародного договору.

РОЗДІЛ II. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ГРОМАДЯН,

ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ

ОБСТАВИНАХ ТА ПОТРЕБУЮТЬ СТОРОННЬОЇ ДОПОМОГИ,

НА СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ

Стаття 5. Види соціальних послуг та форми їх надання

Основними формами надання соціальних послуг є матеріальна до-

помога та соціальне обслуговування.

Матеріальна допомога надається особам, що знаходяться у складній

життєвій ситуації, у вигляді грошової або натуральної допомоги: про-

дуктів харчування, засобів санітарії і особистої гігієни, засобів догляду

за дітьми, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності, пали-

ва, а також технічних і допоміжних засобів реабілітації.

Соціальне обслуговування здійснюється шляхом надання соціаль-

них послуг:

за місцем проживання особи (вдома);

у стаціонарних інтернатних установах та закладах;

у реабілітаційних установах та закладах;

в установах та закладах денного перебування;

в установах та закладах тимчасового або постійного перебування;

у територіальних центрах соціального обслуговування;

в інших закладах соціальної підтримки (догляду).

Відповідно до цього Закону можуть надаватися такі види соціальних

послуг:

соціально-побутові послуги — забезпечення продуктами харчу-

вання, м’яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспор-

тними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-

побутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медика-

ментів тощо;