Іванов В.Ф., Штурхецький С.В. Практикум із журналістської етики

Подождите немного. Документ загружается.

- 1 -

Комісія з журналістської етики

ПРАКТИКУМ

ІЗ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ

ЕТИКИ

Під редакцією проф. В.Ф.Іванова

КИЇВ-2011

ПРАКТИКУМ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ

- 2 -

УДК 179.1 (075.8)

ББК 76.12я 73

П-69

Рекомендовано до друку Вченою радою

Інституту журналістики КНУ ім. Т.Шевченка

(протокол № 4 від 28 листопада 2011 року)

Рецензенти:

В.Д. Демченко, професор, доктор філологічних наук

О.В. Тріщук, професор, доктор наук із соціальних комунікацій

О.М. Холод, професор, доктор філологічних наук

Комісія з журналістської етики висловлює щиру вдячність усім меценатам,

завдяки підтримці яких стало можливим видання Практикуму.

П-69

Практикум із журналістської етики [Текст]: Навчальний посібник / Передм.

В.П.Мостового. – В.Ф.Іванов, С.В.Штурхецький. - Під ред. проф. В.Ф.Іванова.

– К.: Комісія з журналістської етики, 2011. - 312 с.

У навчальному посібнику, побудованому у формі практикуму, міститься

опис практичних занять для вивчення дисципліни «Журналістська етика». У

посібнику розглянуто дванадцять практичних аспектів професійної діяльності

журналіста, об’єднаних у два змістовні модулі. Практикум має довідковий апа-

рат, завдання для самостійної роботи і контролю знань.

Для студентів і викладачів вищих навчальних закладів. Навчальний посіб-

ник може бути використаний і журналістами-практиками під час підвищення

кваліфікації та перепідготовки.

УДК 179.1 (075.8)

ББК 76.12(4Укр)я 73

ISBN 978-966-000-000-1

- 3 -

ЗМІСТ

Замість передмови. У журналістських помилок немає строку

давності… (В.Мостовий)

Використані скорочення

Етичний кодекс українського журналіста

Вступ

ЧАСТИНА ПЕРША

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ЖУРНАЛІСТА

ЗАНЯТТЯ 1. Зміст професійної етики журналіста

Рішення КЖЕ «Про відповідальність журналіста за наслідки його

професійної діяльності»

Рішення КЖЕ «Щодо порушення норм журналістської етики

тижневиком “Ясиноватская газета”

Володимир Мостовий: «Якщо в журналіста є совість, він не

потребуватиме ніяких кодексів…»

ЗАНЯТТЯ 2. Регулювання у сфері журналістської етики

Рішення КЖЕ «Про об’єктивність журналіста»

Вікторія Сюмар. І знову про хвороби української журналістики

ЗАНЯТТЯ 3. Журналістські стандарти (етика контенту)

Рішення КЖЕ «Про конфлікт інтересів»

Юрій Опока. Як запровадити в українських медіа професійні

стандарти?

Світлана Кабачинська. Кляп у фонтані

ЗАНЯТТЯ 4. Журналіст у колективі (етика відносин з колегами)

Висновок КЖЕ за заявою Л.Гейдар

Сергій Тихий: «Не бути дурнем нині стало легше»

ЗАНЯТТЯ 5. Етика підготовки журналістського матеріалу

Заява КЖЕ «Щодо висвітлення акцій протесту 16 вересня 2002

року»

Сергій Гузь. Про конфлікт інтересів

ЗАНЯТТЯ 6. Журналіст у суспільстві (етика співпраці)

Заява КЖЕ «Щодо відмови в акредитації»

Заява КЖЕ «Щодо діяльності детективних агентств під виглядом

агентств із журналістських розслідувань»

Володимир Павлів. Між етикою та естетикою

ПРАКТИКУМ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ

- 4 -

Андрій Куликов: «За теперішньої влади легше працювати – якщо

повністю пристати на пропоновані правила гри»

ЧАСТИНА ДРУГА

ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТА

ЗАНЯТТЯ 7. Робота журналіста із джерелами

Рішення КЖЕ «Про повагу до авторських прав»

Діана Дуцик: «Свобода слова – це справа суспільства»

Тетяна Вергелес. Два уроки

ЗАНЯТТЯ 8. Етика журналістських жанрів і заходів

Заява КЖЕ «Щодо висвітлення студентських акцій протесту»

Володимир Павлів. Медіа і мораль: дилеми публіциста

Сергій Штурхецький. Три уклінні прохання до колег

ЗАНЯТТЯ 9. Етика соціальних (професійних) груп та

екстремальних ситуацій

Заява КЖЕ «Щодо публікації в журналі МАУП “Персонал статті

Г.Щокіна»

Заява КЖЕ «Щодо газет ‘’Крымская правда” та “Крымское время»

Сергій Рахманін: «Розчарування минають, а журналістика й Україна

залишаються»

Леонід Капелюшний. Історія з «данайцями»

ЗАНЯТТЯ 10. Етика реклами

Принципи реклами (з Коментарю до Закону України «Про

рекламу»)

Як зробити професійну етику стрижнем журналістської освіти?

Михайло Батіг. Текіла – напій «небезпечний»

ЗАНЯТТЯ 11. Етика політичної журналістики

Заява КЖЕ «Щодо висвітлення виборчого процесу»

Заява КЖЕ «Щодо розмежування статусів професійного журналіста

і спостерігача»

Яна Дубинянська. Журналістська етика: вічна чи поствиборна?

ЗАНЯТТЯ 12. Мережева етика

Регламент спільноти професійних електронних медіа

Роман Головенко. Хто регулюватиме Інтернет в Україні?

- 5 -

ДОВІДКОВИЙ РОЗДІЛ

МАТЕРІАЛИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

До Заняття 2. Повноваження (Статут) Комісії з журналістської

етики

До Заняття 5. Редакційний Статут телерадіокомпанії

Сім орієнтирів телебачення: Скандали, Сенсації, Страх, Смерть,

Секс, Сміх і Гроші

До Заняття 6. Принципи поведінки преси, радіо, телебачення

та поліції для уникнення перешкод при виконанні

завдань поліції та вільного поширення повідомлень

(Німеччина)

Зразок інформаційного запиту від редакції газети

До Заняття 10. Кодекс професійної етики Української асоціації зі

зв‘язків із громадськістю (UAPR)

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Колоквіум «Журналістська етика»

Цитата для роздумів

Типологія журналістів

Зберігаючи джерело

Заради чого гинуть журналісти?

Перед написанням матеріалу

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Розділ перший. З практики Комісії з журналістської етики

(Україна)

Завдання 1. «Оскар» чи осуд?

Завдання 2. Нічого особистого, це - бізнес!

Завдання 3. Всі хочуть бути журналістами…

Розділ другий. З практики Громадської колегії з комунікацій,

інформаційної політики і свободи слова у ЗМІ

(Російська Федерація)

Справа “І. Ясавеєв проти телепрограми «Перехват»

Справа “Харенко проти телеканалу “НТВ”

Справа «Мітін і Штаркова проти газети «СПИД-ИНФО»

Розділ третій. З практики Пресової Ради (Німеччина)

Ситуація 1. Фотоапарат під білим халатом

Ситуація 2. Як депутати «доліталися»…

Ситуація 3. «Нічийне» інтерв’ю

КЛЮЧІ ДО ВИРІШЕННЯ СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ

До розділу першого

ЗМІСТ

ПРАКТИКУМ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ

- 6 -

Завдання1. Рішення КЖЕ «Про незаконні методи отримання

інформації»

Завдання 2. Рішення КЖЕ «Про необхідність перевірки інформації».

Пояснення до Рішення

Завдання 3. Рішення КЖЕ «Про масове надання журналістських

посвідчень»

До розділу другого

Справа 1. Рішення Громадської колегії РФ з комунікацій,

інформаційної політики і свободи слова у ЗМІ у справі

“І. Ясавеєв проти телепрограми «Перехват»

Справа 2. Рішення Громадської колегії РФ з комунікацій,

інформаційної політики і свободи слова у ЗМІ у справі

“Харенко проти телеканалу “НТВ”

Справа 3. Рішення Громадської колегії РФ з комунікацій,

інформаційної політики і свободи слова у ЗМІ у справі

«Мітін і Штаркова проти газети «СПИД-ИНФО».

До розділу третього

Ситуація 1. Фотоапарат під білим халатом

Ситуація 2. Як депутати «доліталися»…

Ситуація 3. «Нічийне» інтерв’ю

НОРМАТИВИ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ

Декларація принципів поведінки журналістів

Кодекс професійної етики українського журналіста

Публіцистичні засади (Пресовий кодекс, Німеччина)

Кодекс журналістської етики Швеції (уривки)

Редакційні цінності БІ-БІ-СІ

Резолюція 1003 (1993) Ради Європи. Про етичні принципи

журналістики

Рада Європи. Комітет міністрів. Рекомендація № R (2000) 7.

Про право журналістів не розкривати свої джерела

інформації

Додаток до Рекомендації № R (2000) 7. Принципи, що стосуються

права журналістів не розкривати свої джерела

інформації

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

ПОДЯКИ

- 7 -

У ЖУРНАЛІСТСЬКИХ ПОМИЛОК НЕМАЄ

СТРОКУ ДАВНОСТІ…

(замість передмови)

Коли я був студентом, в Україні було три журналістських фа-

культети – київський, львівський та Вищої партійної школи.

Наш декан, професор Дмитро Прилюк, на ознайомчій лекції

першого семестру сказав: якщо ви вважаєте, що факультет жур-

налістики навчить вас писати, то ви помиляєтесь. Бо ті, хто вміє

писати, працюють у редакціях, а хто не вміє, той викладає на фа-

культеті журналістики.

Нині уже не три, а 71 вищий навчальний заклад України має

ліцензію на випуск журналістів. За інформацією ОБСЄ, щоро-

ку в нашій країні за спеціальністю «Журналістика» випускають

10 300 осіб. Це, військовою термінологією, - десять полків! Якщо

тоді не вистачало кваліфікованого викладацького персоналу, то

чи вистачає його зараз? Ні. Тому досить часто випускають не-

підготовлених людей. Це не стосується Київського інституту

журналістики, львівського факультету, де сформовано свої шко-

ли, але ж зараз і при авіаційному, і при інженерному, і при майже

будь-якому виші є свій журфак.

Здавалося б, це має компенсуватися на порядок більшою кіль-

кістю засобів масової інформації у порівнянні з тими часами.

Але це не зовсім так. Наказали довго жити багатотиражні газети,

чимало районок укрупнились – з двох-трьох залишилась одна.

Натомість з’явилося багато ЗМІ, в яких працюють непрофесі-

онали, хай навіть із дипломом. Той-таки професор Прилюк ка-

зав нам: не думайте, що університет зробить вас розумними, він

лише дасть вам диплом. А хто контролює ці ЗМІ? Також пере-

важно непрофесіонали, які можуть торгувати меблями, металом,

курми або чим завгодно, а ЗМІ розглядають переважно як засіб

впливу. Чи варто після цього дивуватися сучасному рівню про-

фесійної етики журналістів?

ПРАКТИКУМ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ

- 8 -

Я ж вважаю, що професійна етика – це як підстраховочна сітка.

Ви працюєте під куполом, можете зірватись, але якщо ви не по-

рушуєте професійних вимог, це вас врятує. Якщо ні – розіб’єтеся:

наразитеся на судовий позов, звільнення, ще щось. А ще я вважаю,

що професійна етика для журналіста – це як вестибулярний апа-

рат: дозволяє орієнтуватися в просторі, стояти на ногах, рухатися,

не згинаючи спини.

Тому, як на мене, етика - головний предмет при підготовці жур-

наліста. Все одно філологи краще за журналістів володіють сло-

вом. Тим більше, що журналістика все далі відходить від літера-

турної творчості. У Бозі спочили такі жанри, як нарис, фейлетон,

та й репортаж - а вони ж були найвищим пілотажем журналісти-

ки! Про судовий нарис я мовчу. За шістнадцять із гаком років ро-

боти в «Дзеркалі», а до того – за чотири в «Хрещатику», мені не

вдалося знайти людину, яка взялася б за судовий нарис. А це те,

що дає ім’я і газеті, й автору!

Звичайно, за ці десять років найважливішим було розробити

Етичний кодекс українського журналіста та ухвалити його на

з’їзді. Потім він доповнився кількома статтями – 2-ю, 18-ю… Осо-

бливо напруженою була дискусія щодо статті 2, згідно з якою слу-

жіння не суспільству, а владі є порушенням професійної етики.

Чимало колег виступали проти цього - особливо ті, хто працює в

комунальних і державних виданнях.

Комісія багато їздила регіонами, ми зустрічались із журналіс-

тами, виступали на факультетах, пропонуючи підписатися під ко-

дексом. Та часто стикалися з тим, що відкрито погоджувалися під-

писати дуже мало людей, а інші потім, після засідання, підходили

й казали: підпишуся з радістю, хай тільки вибори пройдуть…

І в такому «прагматичному», а я б сказав – споживацькому, став-

ленні до професії, на жаль, змін на краще з роками дуже мало. Ми,

як Комісія з журналістської етики, намагалися внести свою леп-

ту в реформування журналістської освіти, наполягаючи на збіль-

шенні кількості годин викладання професійної етики. Із попере-

днім міністром освіти ми свого часу зустрічались і домовилися,

що процес викладання етики буде наскрізним, і не 36 академічних

- 9 -

годин, як раніше, а набагато більше. Ми оголосили конкурс, було

створено підручник із журналістської етики, який одержав гриф

МОН і вже витримав три видання накладом кожне дві тисячі і

більше. Та навіть цього замало, з огляду на кількість випускників.

До того ж, цей підручник корисно було б мати тим, хто журналіст-

ську етику не вивчав взагалі або прослухав лише оті 36 годин.

Тепер виникла ще одна нагальна потреба – Практикум до під-

ручника, в якому було б розглянуто приклади застосування етич-

них норм і принципів, наведено справжні ситуації й вирішено

невигадані професійні проблеми. Спілкуючись із викладачами

вітчизняних вишів, журналістами-практиками, експертами з ін-

ших країн, ми змогли вийти на обриси такого Практикуму, який

тепер, завдяки меценатам, ви маєте змогу, шановний читачу, три-

мати в руках.

Безумовно, цей навчальний посібник у подальшому буде вдо-

сконалюватися і перероблюватися, нові автори додадуть нові ідеї,

а бурхливе інформаційне море підкидатиме нам нові етичні ди-

леми, на які не завжди можна буде дати однозначні відповіді. І це

добре, бо так і має бути.

Але і навряд чи хтось, незважаючи на свій досвід і вміння, змо-

же впевнено сказати, що він усе знає в етичній царині. У журна-

лістських помилок, які кожен з нас колись допускав, немає строку

давності…

Щиро ваш

Володимир Мостовий,

засновник тижневика «Дзеркало тижня»,

голова Комісії з журналістської етики

ПРАКТИКУМ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ

- 10 -

ВСТУП

Метою викладання дисципліни «Журналістська етика» є фор-

мування професійної моральної культури журналіста, який зо-

бов’язаний дотримуватися вимог журналістської етики, свідомо

формувати моральну культуру соціуму через ЗМІ й робити пра-

вильний моральний вибір у професійній діяльності.

Завдання викладання дисципліни полягає в тому, щоб дати сис-

темні знання професійних ціннісно-етичних орієнтирів, етичних

вимог, закріплених у міжнародних, національних, корпоративних

нормативних документах з журналістської етики, сформувати

моральну свідомість журналістів, виробити навички дотриман-

ня професійних етичних вимог і вміння врегульовувати моральні

проблеми у професійній діяльності, а також підвищити моральну

культуру майбутніх журналістів.

Після вивчення курсу «Журналістської етики» студенти пови-

нні знати основні поняття журналістської етики; етичні вимоги

міжнародних і національних документів із журналістської етики;

державні й недержавні системи регулювання порушень етичних

вимог у пресі, на радіо, телебаченні, в Інтернет-ЗМІ в Україні та

світі. Студенти мають вміти: дотримуватися професійних етичних

вимог: етичних принципів, етичних норм, прав та обов’язків журна-

ліста, журналістського етикету; врегульовувати моральні проблеми

в професійній діяльності на всіх етапах; своїми матеріалами підви-

щувати моральну культуру аудиторії ЗМІ; вміти виявляти пору-

шення етичних вимог у ЗМІ; враховувати науково обґрунтовані

підходи дотримання етичних вимог у журналістській практиці, в

опублікованих матеріалах; дотримуватися журналістського етике-

ту офіційного й неформального спілкування у професійній діяль-

ності.

Практикум складається з 12 тематичних занять, об’єднаних у

два змістовних модулі. Структура кожного заняття однотипна,

однак вона може піддаватися корекції з боку викладача. Під час