Іванілов О.С. Економіка підприємства

Подождите немного. Документ загружается.

141

4. Участь у здійсненні загальнодержавних економічних програм,

політичному та громадському житті — формування і відстоювання

економічних та інших інтересів, що сприяють підвищенню ефективно-

сті економіки як єдиної системи.

Таким чином, простежується залежність між юридичною та соціа-

льною відповідальністю в бізнесі.

ИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Роль культури підприємництва у функціонуванні підприємства.

2. Елементи підприємницької культури.

3. Формування і розвиток культури підприємницької діяльності.

4. Правила ділового спілкування.

5. Фінансова діяльність підприємств на внутрішньому і зовнішньому рин-

ках в Україні.

6. Ділова етика в країнах із розвинутими ринковими відносинами.

7. Законодавча база підприємницької діяльності в Україні.

8. Класифікація юридичних норм.

142

ПЛАНУВАННЯ БІЗНЕСУ.

ЗМІСТ І ПОРЯДОК РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНУ

ПИТАННЯ ДЛЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

6.1. Призначення, цілі й завдання бізнес-плану.

6.2. Зміст і структура бізнес-плану.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

• Бізнес-план

• Планування

• Зміст бізнес-плану

• Резюме

• Пропозиція

• Попит

• Прибуток

• Ризик

• Фінансовий план

• Життєвий цикл товару

• Місткість ринку

• Анкета

• Сегменти ринку

• Конкурентоспроможність

• Комплекс маркетингу

• Цінова політика

• Стратегія

• Виробничий план

• Витрати

• Проект

• Інвестиції

• Інвестори

6.1. ПРИЗНАЧЕННЯ, ЦІЛІ Й ЗАВДАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ

У ринковій економіці бізнес-план є робочим документом, який ви-

користовується в усіх сферах підприємництва.

Бізнес-план — це письмовий документ, у якому викладено сут-

ність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактери-

зовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбут-

нього бізнесу,

а також особливості управління ним.

Бізнес-план призначений заздалегідь позначати бажану і практично

здійснювану систему, схему підприємницьких дій, які забезпечують

досягнення цілі у вигляді одержання прибутку в даній і наступних

угодах.

Бізнес-план — це обґрунтування програми проведення бізнес-

операції, угоди; система раціонально, планомірно організованих захо-

дів, дій, розрахованих на одержання позитивного результату.

Виробнича діяльність будь-якої підприємницької структури почи-

нається з планування. Якщо раніше плани часом були формальними,

бо працівники не були зацікавлені в них та й не завжди знали, що там і

як планується, то бізнесмен, власник, організатор справи не може бути

143

байдужим до свого підприємства. Він повинен чітко знати сильні і

слабкі сторони підприємства (фірми) та вміти спланувати його роботу.

У разі нехтування, ігнорування планування його очікує повільна, діло-

ва смерть. Тому кожний бізнесмен повинен складати бізнес-план,

який:

— дає можливість визначити життєздатність підприємства (фірми)

за умов конкуренції;

— містить орієнтири, відповідно до яких бізнесмен буде діяти на

етапі становлення та розвитку підприємства (фірми);

— прогнозує процеси розвитку виробництва;

— конкретизує шляхи досягнення мети і подолання перешкод;

— є важливим інструментом виробничої діяльності підприємства

(фірми);

— є фактором, що стимулює інтереси потенційних інвесторів у їх

пошуках вкладення коштів на розвиток виробництва.

Планування може бути довгостроковим (на 5 і більше років), сере-

дньостроковим (на 2—3 роки), поточним (на 1 рік, півроку, квартал).

Бізнес-план (рис. 6.1) повинен бути детальним. Він не обмежується

обсягами, хоча лаконічність його викладання необхідна.

Гарантувати від помилок

Зменшити ефект раптовості у разі

несподіваних змін у зовнішньому

середовищі

Відповідати

на всі запитання

Дати конкретні орієнтири всім

співробітникам

Не застарівати.

Потребує постійного оновлення в міру

зміни умов

Сприяти ефективності управління

БІЗНЕС-ПЛАН

Повністю

прогнозувати майбутнє

Давати змогу мобілізувати всі сили

на виконання намічених цілей

може не може

Рис. 6.1. Можливості бізнес-плану

Складання бізнес-плану — нагальна потреба, продиктована вироб-

ничою діяльністю. Складати його повинні фахівці, професіонали при

144

безпосередній участі бізнесмена. Робота над планом — це робота над

організацією виробничої діяльності. Вона допомагає керівникові кра-

ще все обміркувати, зважити. При розробці бізнес-плану можна дійти

висновку про те, що перешкоди на шляху до успіху надто серйозні.

Зрозуміло, цей висновок краще зробити раніше, ніж тоді, коли будуть

втрачені гроші і час.

Без бізнес-плану не можна управляти виробничою діяльністю. До-

бре розроблений план замінює техніко-економічне обґрунтування ви-

робництва. За його виконанням можна робити висновок про те, чи все

відбувається як намічено, і в разі потреби вживати необхідних заходів.

Звичайно, навіть найкращий бізнес-план може застаріти, якщо змі-

няться умови. Наприклад, зовнішні фактори: економічна ситуація в

країні, нові вимоги споживачів, поява нових технологій, зміна політи-

ки конкурентів, а також події внутрішнього життя підприємства (фір-

ми), зокрема зміни в керівному складі, можуть зумовити потребу в пе-

регляді бізнес-плану. Тому треба вміти відчувати нові тенденції у

внутрішньому житті фірми, в галузі, в ринковій кон’юнктурі та вноси-

ти відповідні корективи до бізнес-плану. Це дає можливість, не змі-

нюючи мети, шукати шляхи її досягнення.

У бізнес-плані формулюються перспективи та поточні цілі реаліза-

ції ідеї, оцінюються сильні і слабкі сторони бізнесу, наводяться ре-

зультати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці

функціонування підприємства за цих умов, визначаються обсяги фі-

нансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту.

Мета розробки бізнес-плану таке.

По-перше, бізнес-план — це інструмент для залучення зовніш-

нього капіталу, необхідного для реалізації підприємницького про-

екту.

По-друге, на початковій стадії реалізації підприємницького проекту

бізнес-план є основним інструментом комунікації між підприємцем і

майбутніми постачальниками, продавцями та робітниками.

По-третє, бізнес-план — це спосіб моделювання системи управ-

ління майбутнім бізнесом.

По-четверте, бізнес-план — це спосіб попереднього визначення

перешкод та запобігання виникненню проблем на шляху до успіху.

По-п’яте, бізнес-план — це спосіб розвитку особистих управлін-

ських якостей підприємця.

По-шосте, бізнес-план дає змогу перевірити реалістичність під-

приємницької ідеї ще до її практичної реалізації.

Бізнес-план у ринковій системі господарювання виконує дві най-

важливіші функції:

а) зовнішню — ознайомлення різних представників ділового світу

із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємни-

цької ідеї;

145

б) внутрішню (життєво важливу для діяльності самого підприємс-

тва) — опрацювання механізму самоорганізації, тобто цілісної, ком-

плексної системи управління реалізацією підприємницького проекту.

Традиційно бізнес-план розглядається як інструмент залучення не-

обхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Такий план має

переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький про-

ект має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує на фінансову

підтримку.

Не менш важливою є і внутрішня функція бізнес-плану, в межах

якої виділяються два напрями його застосування:

а) як інструменту стратегічного планування та оперативного

управління діяльністю підприємства;

б) як механізму аналізу, контролю й оцінювання діяльності підпри-

ємства.

В умовах ринкової системи господарювання бізнес-план — це ак-

тивний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї плано-

вої та виконавчої діяльності підприємства; це документ, який визначає

оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприєм-

ницького проекту.

Специфіка бізнес-плану полягає в тому, що це комплексний доку-

мент, який відображає всі основні аспекти підприємницького проекту.

У ньому розглядається широке коло проблем, на які може натрапити

підприємець і визначаються способи розв’язання цих проблем. Водно-

час слід зазначити, що принципи управління за допомогою бізнес-

плану передбачають необхідність урахування в процесі розробки кон-

кретного бізнес-плану багатьох специфічних для даного підприємни-

цького проекту факторів. Відтак з’являється можливість класифікува-

ти бізнес-плани за певними ознаками:

а) за сферою бізнесу (виробництво, будівництво, роздрібна та оп-

това торгівля, надання послуг, посередницька діяльність тощо);

б) за масштабами бізнесу (великий, середній, малий);

в) за характеристиками продукту бізнесу (традиційний, принципо-

во новий, виробничо-технічного чи споживчого призначення).

Крім того, залежно від типу інвестиційної ситуації в межах кожної

класифікаційної ознаки можна виділити:

а) повний бізнес-план комерційної ідеї або інвестиційного проек-

ту — виклад для потенційного партнера або інвестора результатів мар-

кетингового дослідження, обґрунтування стратегії виходу на ринок,

очікуваних фінансових результатів;

б) бізнес-план фірми — виклад перспектив розвитку фірми на пла-

новий період для ради директорів або зборів акціонерів, де обґрунто-

вуються необхідні обсяги інвестицій чи інших результатів;

в) бізнес-план структурного підрозділу — виклад для вищого кері-

вництва компанії плану розвитку господарської діяльності підрозділу

146

для обґрунтування обсягів ресурсів, що централізовано виділяються з

підрозділу, або обсягів прибутку, що залишаються в розпорядженні

підрозділу.

Окремо можна виділити регіональний бізнес-план, у якому обґрун-

товуються перспективи соціально-економічного розвитку регіону та

обсяги фінансування відповідних програм для органів з бюджетними

повноваженнями.

Крім того, складаються також спеціальні (як правило, скорочені)

варіанти бізнес-планів для осіб, у контактах з якими заінтересований

підприємець.

Ступінь деталізації бізнес-плану залежить від характеристики під-

приємства незалежно від того, належить воно до сфери послуг чи до

виробничої сфери. Склад бізнес-плану залежить також від обсягів пе-

редбачуваного ринку збуту, наявності конкурентів та перспектив зрос-

тання підприємства.

6.2. З

МІСТ І СТРУКТУРА БІЗНЕС-ПЛАНУ

На зміст і структуру бізнес-плану суттєво впливають розміри бі-

знесу й обсяги фінансових потреб, специфіка сфери майбутнього

бізнесу.

Зміст і структура бізнес-плану залежать і від інших факторів, зо-

крема:

— конкретних характеристик майбутнього продукту бізнесу та

стадії його життєвого циклу;

— ступеня конкуренції в галузі;

— можливостей розширення бізнесу в майбутньому.

Структура бізнес-плану не може бути однаковою в усіх випадках,

але процес формування структури бізнес-планів різних типів має бага-

то спільного. Зокрема, в структурі будь-якого бізнес-плану можна ви-

ділити три блоки.

Перший блок — це опис ключових, найважливіших та найзначні-

ших аспектів майбутнього бізнесу; опис того стану бізнесу, якого пра-

гне досягти підприємець стосовно всіх компонентів менеджменту.

У другому блоці мають бути кількісно охарактеризовані заходи, які

передбачається здійснити, щоб досягти поставлених цілей.

Третій блок узагальнює результати розрахунків, зроблених у дру-

гому блоці, за допомогою фінансових показників, які, зрештою, і ста-

ють найважливішими критеріями оцінювання привабливості конкрет-

ного підприємницького проекту.

Найскладнішою та найбільш повною щодо висвітлення питань є

процедура розробки бізнес-плану для виробничої діяльності. Тому далі

розглядатимемо структуру, зміст і методику розробки бізнес-плану,

орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність.

147

Бізнес-план може мати таку структуру:

1. Титульний аркуш.

2. Зміст бізнес-плану.

3. Резюме.

4. Галузь, фірма та її продукція.

5. Дослідження ринку продукції та послуг.

6. План і стратегія маркетингу.

7. План виробництва продукції.

8. Організаційно-юридичний план.

9. Фінансовий план.

10. Оцінювання і страхування ризиків.

11. Додатки.

6.2.1. Т

ИТУЛЬНИЙ АРКУШ

На титульному аркуші зазначається: назва та адреса підприємства

(фірми); телефон фірми; прізвища, адреси, телефони власників (засно-

вників) фірми; суть проекту; вартість проекту; посилання на секрет-

ність; місяць та рік складання бізнес-плану; прізвища авторів бізнес-

плану.

6.2.2. З

МІСТ БІЗНЕС-ПЛАНУ

За титульним аркушем наводиться зміст, який містить перелік роз-

ділів, параграфів, таблиць та іншого ілюстрованого матеріалу, додатків.

6.2.3. В

ИКОНАВЧЕ РЕЗЮМЕ ТА ВИКЛАДЕННЯ

ПРОГРЕСИВНОЇ ВИРОБНИЧО

-КОМЕРЦІЙНОЇ ІДЕЇ

Виконавче резюме фактично є скороченою версією плану, своєрід-

ним «повідомленням про наміри». Хоч виконавче резюме наводиться

на самому початку бізнес-плану, складати його слід після закінчення

роботи. Лише після того, як план повністю продуманий та написаний,

можна в короткій формі викласти його зміст.

Виконавче резюме — це добре сконструйована система даних про

комерційні перспективи підприємницького проекту, про виробниче,

організаційне і фінансове забезпечення програми його реалізації. Це

визначений стандарт ділових пропозицій потенційним партнерам та

інвесторам.

Основна мета цього розділу бізнес-плану — представити в макси-

мально вигідній формі найважливішу інформацію для потенційних

партнерів і для осіб, на фінансову підтримку яких розраховує підпри-

ємець. Якщо йдеться про нові товари чи послуги, слід чітко сформу-

лювати прогресивну продуктову та виробничо-комерційну ідею.

148

Подальше складання бізнес-плану підприємства передбачає вве-

дення розділів, викладених нижче.

6.2.4. З

АГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІРМИ

У загальній характеристиці фірми слід відобразити основні види та

характер її діяльності: є фірма виробничою, торговельною чи діє у

сфері послуг; що і як вона може запропонувати своїм клієнтам; де вона

розташована; запланована географія розвитку бізнесу тощо. Слід та-

кож подати інформацію про ступінь розвитку фірми; дуже важливо

сформулювати основну мету фірми.

У цьому розділі бізнес-плану має бути викладена коротка інформа-

ція про підприємство, включаючи його назву, юридичний статус і фо-

рму власності, дату реєстрації, адресу, короткий аналіз основних пока-

зників господарської діяльності. Враховуючи, що входження в ринок з

конкретним видом товарів і послуг — це насамперед готовність всту-

пити в конкурентну боротьбу, яка передбачає ризик, важливе місце

при прийнятті рішення про надання конкретних послуг чи розробку

нового продукту посідає попередній аналіз привабливості обраної

сфери бізнесу.

6.2.5. Д

ОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ

Складання цього розділу бізнес-плану починається з чіткого визна-

чення об’єкта пропозиції на споживчому ринку.

Розділ бізнес-плану, який називається «Перелік і характеристика

продукції, що випускається», або «Продукт (послуга)» повинен вклю-

чати такі основні показники:

— характеристика продукції (послуг), що випускається, в тому чи-

слі характеристика принципово нового продукту (послуги);

— тривалість життєвого циклу продукції;

— технологічні особливості випуску продукції (надання послуг);

— визначення продукції (послуг), призначеної для продажу на зов-

нішньому ринку.

При характеристиці передбачуваної продукції (послуг) дуже важ-

ливо чітко окреслити:

— перелік (асортимент) основних видів продуктів, напівфабрикатів

і т. ін., які планується виробляти, а також види послуг, що передбача-

ється надавати споживачам;

— призначення вироблених продуктів (послуг);

— споживчі характеристики продуктів (послуг);

— унікальність (цінність) продуктів (послуг);

— конкурентоспроможність продукції (послуг) на споживчому

ринку.

149

В інформації про призначення вироблених продуктів (послуг) не-

обхідно визначити мету виробництва конкретних їх видів з точки зору

задоволення конкретних потреб споживачів.

Споживчі якості продукції доцільно характеризувати за такими па-

раметрами:

— основні види сировини, з якої виготовляється продукція;

— маса «нетто» одиниці продукції;

— строки зберігання за певних умов;

— смакові властивості (для харчових продуктів);

— естетика зовнішнього вигляду;

— показники якості продукції;

— хімічний склад (наявність мінеральних та інших речовин);

— рівень цін;

— можливість надання знижок;

— інші відомості.

Специфічність продукту (послуги) конкретного підприємства слід

визначати на певному регіональному ринку конкретного виду продук-

ції (послуг) для чітко окресленого контингенту споживачів. При цьому

унікальність продукту (послуг) може бути забезпечена будь-якою з йо-

го споживчих властивостей або їх комплексом порівняно з продукцією

(послугами), що реалізується іншими підприємствами в межах регіону,

а також за рахунок надання додаткових послуг і застосування різних

форм обслуговування.

Разом з тим на цій стадії слід передбачити і слабкі сторони запро-

понованого продукту та тривалість його життєвого циклу.

Тривалість життєвого циклу будь-якого товару (послуги) залежить

від багатьох факторів, що діють на макро- та мікрорівні. Так, вона за-

лежить від динаміки науково-технічного прогресу, рівня доходів насе-

лення, технології виробництва, умов зберігання, культури реалізації і

споживання. Тому при складанні бізнес-плану треба визначити:

а) час, необхідний для доведення нового чи вдосконаленого проду-

кту (послуг):

— до перших продаж;

— до піку (максимально можливого) обсягу продаж;

— до закінчення продаж;

б) час, необхідний на модифікацію продуктів, що випускаються, і

можливість їх адаптації в нових ринкових умовах.

Дослідження привабливості продукції (послуг), призначеної для ви-

пуску і реалізації, нерозривно пов’язане з маркетинговими досліджен-

нями ринку в цілому. Тому в бізнес-плані виділено розділ «Ринок», або

«Оцінка ринків збуту». Тут мають бути розкриті такі основні питання:

1. Загальна характеристика регіонального ринку продукції (послуг).

2. Сегментація ринку продукції (послуг), що випускає підприємст-

во в регіоні.

150

3. Визначення розміру і складу продукції (послуг), що випускатиме

підприємство у прогнозованому періоді.

4. Організація збуту продукції (послуг) підприємства в умовах кон-

куренції.

Загальна характеристика ринку продукції (послуг) передбачає ви-

значення:

а) ступеня насиченості ринку;

б) місткості ринку;

в) загальної тенденції попиту на продукцію (послуги) у поточному

і прогнозованому періодах.

Залежно від ступеня насиченості ринку продукцією (послугами)

розрізняють ринок продавця і ринок покупця. Ступінь насиченості ри-

нку можна визначити за рівнем забезпеченості населення продукцією

(послугами) та за загальною тенденцією привілеювання вимог продав-

ців чи покупців на ринку, за кількістю і якістю товарів (послуг), їхніми

ціновими характеристиками.

Місткість регіонального ринку продавця визначається сумою това-

рних ресурсів, що є в розпорядженні підприємств регіону, включаючи

залишки товарів і сировини.

Місткість регіонального ринку покупця визначається як сума обся-

гів попиту місцевого населення і підприємств (установ, організацій), а

також приїжджого населення.

Досліджувати попит населення на певну продукцію (послуги) слід

за трьома напрямами:

а) вивчення реалізованого, тобто задоволеного, попиту. Він харак-

теризує фактичний рівень задоволення попиту на окремі товари (по-

слуги);

б) вивчення незадоволеного попиту у зв’язку з відсутністю в про-

дажу необхідних населенню товарів або за недостатньої інформації

про нові види продукції (послуг);

в) вивчення попиту, що формується, тобто попиту на певні види

продукції (послуги), які ще чітко не визначені.

При вивченні попиту на певну продукцію (послугу) необхідно вра-

ховувати її специфічні особливості, які визначаються характером самої

продукції (послуги), а також умовами її реалізації і споживання.

Аналіз і прогнозування обсягу попиту населення на певну продук-

цію (послуги) на регіональному ринку в цілому, в тому числі на про-

дукцію (послуги) конкретного підприємства, здійснюється на основі

статистичних даних про доходи і витрати населення регіону на певну

продукцію чи послуги із застосуванням методів аналізу і прогнозуван-

ня конкретних економічних показників.

Прогнозування попиту на конкретні види продукції (послуги) на

регіональному ринку (мікропопит) здійснюється із застосуванням та-

ких інструментів економіко-математичного моделювання, як складан-