Тихоненко Д.Г., Дегтярьов В.В. та ін. Практикум з грунтознавства
Подождите немного. Документ загружается.
1
8
1
М
етоди визначення кислотност
і
ґрунт
у
з
у
льтатів аналіз
у
на 100 г повітряно с
у
хого ґр
у
нт
у
;
Р
— наважка повітря-
Р
но сухого ґрунту, г; 1,75 — умовний коефіцієнт для введення поправки на
повноту витіснення всього водню при однократній обробці ґрунту розчином
С
Н
3
С
ООNа
;
К
H
К
2
H
O
— коефіцієнт гігроскопічності
.
Приклад розрахунків. Наважка повітряно сухого ґрунту 40 г, ви-
трачено на титрування 50 мл фільтрату 0,1 н розчину NаОН — 3,14 мл,
К
NаОН
К
— 1,
Н
К
H
К
2
H
O
— 1
,
02
.
Г
ідролітична кислотність у мг-екв на 100 г ґрунту буде становити
:
802751
40
0211002110143
г
,,
,,.
Н =⋅
⋅⋅⋅⋅⋅
=
.
Посуд і реактиви
.
Колби плоско
д
онні на 200—250 мл — 2 шт. Колба
конічна на 100—150 мл. Колба мірна на 100 мл. Піпетка на 50 мл. Бюрет-
ка на 25 або 50 мл. Фільт
р
и се
р
едньої щільності. Розчин 1,0 н СН
3
С
ООNа
(рН 8,3—8,4). Титрований розчин 0,1 н NаОН. Індикатор — фенолфталеїн
.
53. Переведення рН оцтовокислонатрієвої суспензії в одиниці гідролі
-
т
ичн
о
ї ки
с
л
о
тн
ос
ті
р
Н
рН (сотн
і
дол
і)
0
,
0
0
0
,
01 0
,
0
2
0
,
0
3
0
,
0
4
0
,
0
5
0
,
0
6
0,
07 0
,
08 0
,
0
9
гідролітична кислотність, мг-екв на 100 г ґр
у
нт
у
6,0
6,1
6
,2
6
,3
6
,4
6
,5
6
,6
6
,7
6
,
8
6,9
7,0
7,
1
7,2
7,3
7,4
7,5
7,6
7,7
7,8
7,9
8
,
0
17
,3
13
,9
11
,2
9,
0
4
7,
28
5
,
8
5
4,
7
1
3,
7
9
3
,
0
5
2
,
4
6
1
,
98
1
,
6
0
1
,
28
1
,
0
3
0,
8
3
0,67
0,
5
4
0,
4
3
0,
3
5
0,
28
<
0
,
23
16
,9
13,6
11,0
8
,
83
7
,
1
1
5,
73
4,
61
3
,
71
2
,
9
9
2
,
41
1,94
1,
5
6
1
,
2
6
1
,
01
0
,
81
0
,
6
6
0
,
53
0
,
43
0
,
34
0,28
16
,
6
13,3
10,8
8
,
6
5
6,
9
7
5,
61
4,
5
2
3
,
6
3
2
,
9
2
2
,
3
5
1,90
1,
5
3
1
,
2
3
0
,
9
9
0
,
8
0
0
,
6
4
0
,
5
2
0
,
4
2
0
,
3
3
0,27
16
,2
13,1
10,5
8
,
4
5
6
,
8
1
5,
48
4,
4
2
3
,
5
6
2
,
8
6
2
,
3
1
1,86
1,
5
0
1
,
2
0
0
,
9
7
0
,
78
0
,
6
3
0
,
5
1
0
,
4
1
0
,
3
3
0,26
15
,
8
12,8
10,3
8
,
2
5
6,
6
9
5,
3
7
4,
3
2
3
,
48
2
,
8
0
2
,
2
5
1,82
1,46
1
,
18
0
,
9
5
0
,
76
0
,
61
0
,
4
9
0
,
4
0
0
,
3
2
0,26
15
,5
12,5
10,1
8
,
11
6
,
5
3
5
,
2
5
4,
2
3
3
,
4
0
2
,
7
4
2
,
2
1
1,
7
8
1,43
1
,
1
5
0,
9
3
0,
7
5
0,
6
0
0,
48
0,
39
0,
3
1
0,25
15
,2
12,2
9,84
7,
9
2
6
,
38
5
,
1
4
4,
1
4
3
,
3
3
2
,
68
2
,
1
6
1,
7
4
1,40
1
,
1
3
0,
9
1
0,
7
3
0,
5
9
0,
4
7
0,
38
0,
3
1
0,25
14
,
9
12,0
9,64
7
,
7
6
6
,
25
5,
03
4,
05
3
,
2
6
2
,
6
2
2
,
11
1,
7
0
1,37
1
,
1
0
0
,
89
0
,
7
2
0
,
58
0
,
4
6
0
,
3
7
0
,
3
0
0,24
14
,5
11,7
9,44
7,
5
9
6,
1
1
4
,
9
2
3
,
9
6
3
,
1
9
2
,
5
7
2
,
0
7
1,67
1,34
1
,
08
0,
8
7
0,
7
0
0,
5
6
0,
4
5
0,
3
7
0,
2
9
0,24
14
,2
11,
5
9,23
7,
4
1
5
,
98
4,
8
2
3
,
8
2
3
,
1
3
2
,
5
2
2
,
0
2
1,63
1,31
1
,
0
6
0,
8
5
0,
68
0,
5
5
0,
4
4
0,
3
6
0,
2
9
0,23
З
агальне ґрунтознавств
о
1
8
2
В
изначення о
б
мінної кислотності і рухомого (о
б
мінного)
а
люмінію за методом О. В. Соколов
а
Принцип методу
.
Метод заснований на витісненні з ҐКВК іонів вод-
ню та алюмінію 1,0 н
р
озчином КСl
:
,
АlСl
3
+
3
H
2
H
H
О
→ Al
(
OH
)
3
+
3
HC
l.
К
ислот
у
, яка
у
творилась внаслідок обмінних реакцій, відтитров
у
ють
л
угом і визначають обмінну кислотність, яка обумовлена сумою іонів
в
одню та алюмінію. Іони алюмінію можна осадити 3,5%-ним розчи-
ном фтористого натрію з утворенням комплексної нейтральної солі —
криоліту
:
АlСl
3
+
6
NaF → Na
3
AlF
3
4
F
F
+
3
NаСl
.
П
овторне титрування дозволяє визначити кислотність, яка обумов-
л
ена лише іонами водню. За різницею даних розраховують вміст алю-
міні
ю.
Х
ід аналіз
у
.
80 г повітряно сухого ґрунту, розтертого і просіяного
крізь сито з діаметром отворів 1 мм, зважують на терезах з точністю
до 0,1 г і вміщ
у
ють
у
колб
у
місткістю 300—600 мл. Мірною колбою
приливають 200 мл 1,0 н розчину КСl (рН 5,6—6,0). Збовтують на рота-
т
орі 1 годин
у
, або 15 хвилин і відстоюють ніч. Потім с
у
спензію фільтр
у
-
ю
ть крізь фільтр (біла або рожева стрічка), відкинувши першу порцію
фільтрату.
Для визначення титрованої обмінної кислотності відбирають піпет-
кою 50 мл фільтрату в колбу Ерленмейера об’ємом на 100 мл. Фільтрат
кип’ятять 5 хвилин на електроплитці для виділення вуглекислого газу.
Г
арячий розчин титрують 0,01 н розчином NаОН з індикатором фенол-
фталеїном до стійкого слабко-рожевого забарвлення
.
У другу колбу Ерленмейера відбирають піпеткою 50 мл фільтрату,
кип’ятять протягом 5 хвилин, охолодж
у
ють холодною водою до кімнат-
ної температури. Приливають 3мл 3,5%-ного розчину фтористого на-
т
рію і титрують 0,01 н розчином NаОН до слабко-рожевого забарвлення
з індикатором фенолфталеїном.
1. Обмінну кислотність, обумовлену іонами Н
+
т
а
Аl
3
+
у мг-екв на
100 г сухого ґрунту розраховують за формулою
:
Р
К,Ка
Н
ОНNаОН
2
7511004н
обм
⋅⋅⋅⋅⋅⋅
=
,
1
8
3
М
етоди визначення кислотност
і
ґрунт
у
де
а
— кількість мл NаОН, яка пішла на титр
у
вання 50 мл фільтрат
у
; н
—
нормальність розчину NаОН;
К
NаОН
К
— поправочний коефіцієнт на нормаль-
Н
ність розчину NаОН; 4 — коефіцієнт переводу титруємої проби (50 мл) на
в
есь об’єм розчину (200 мл); 100 — коефіцієнт переводу результатів аналізу
на 100 г повітряно сухого ґрунту; 1,75 — умовний коефіцієнт для введен-
ня поправки на повнот
у
витіснення всього обмінного водню та алюмінію;
К
H
К
2
H
O
— коефіцієнт гігроскопічності; Р — наважка повітряно сухого ґрунту
.
2. Розрахунки кислотності, обумовленої іонами
Н
+
,
визначають за р
е
-
зультатами другого титрування після осадження алюмінію
.
3. Розрах
у
нки вміст
у
іонів Аl
3
+
у
мг-екв на 100 г ґр
у
нт
у
здійснюють
за формулою
:
Аl
3
+
l
l
= (Н
+
Н
Н
+ Аl
3+
l
l
) — Н
+
+
Н
Н
.
4
. Помноживши отримане значення на 9 (еквівалентна маса алю-
мінію), розрахов
у
ємо кількість алюмінію
у
мг на 100 г ґр
у
нт
у.
Приклад розрахункі
в
.
Наважка повітряно сухого ґрунту 80 г.
В
и трачено на перше титрування 52,6 мл 0,01 н розчину NаОН, а на дру-
ге —22
,
6 мл.
К
NаОН
К
— 1.
Н
К
H
К
2
H
O
—
1
,
05
.
1. Обмінна кислотність, обумовлена іонами Н
+
т
а
Аl
3
+
,
б
уде стано-
в
ити
:
834
80
05175110041010652
обм
,
,,,,
Н =
⋅⋅⋅⋅⋅⋅
=
м
г-екв/100 г ґр
у
нт
у
.
2. Обмінна кислотність, обумовлена лише іонами Н
+
,
відповідно
б
уде:
072
80
05175110041010622
обм
,
,,,,
Н =
⋅⋅⋅⋅⋅⋅
=
м
г-екв/100г ґрунту.
3. Вміст рухомого (обмінного) алюмінію буде становити
:
4,83
—
2,0
7 =
2,
7
6
мг-екв/100г ґрунту.
4
. Розраховуємо вміст алюмінію у мг на 100 г ґрунту
:
Аl
3+
=
2,
7
6
·
9
=
24,8
м
г/100 г ґрунту.
Пос
у
д та реактиви: Колби плоско
д
онні на 300—500 мл — 2 шт. Колби
Ерленмейера об’ємом на 100 мл — 2 шт. Колба мірна на 200 мл. Лійка. Пі-
петка на 50 мл. Бю
р
етка на 100 мл. Фільт
р
и се
р
едньої щільності. Розчин NаF
3,5%-ний. Індикатор — фенолфталеїн
.
М
ЕТО
Д
И ХІМІЧНОЇ МЕЛІОРА
Ц
ІЇ
К
И
С
ЛИХ ҐРУНТІ
В
В
заємод
і
я вапна з ґр
у
нтом
Для регулювання кислотності ґрунту застосовують різні меліоранти.
Найчастіше це осадові породи, які складаються переважно з кальцит
у
(
СаС
О
3
), доломіту (СаС
О
3
·MgС
О
3
)
тощо.
П
ри взаємодії вапна з ґр
у
нтом відб
у
ваються наст
у
пні реакції
:
С
а
СО
3
+ Н
2
Н
Н
О
+
СО
2
= Са
(
НСО
3
)
3
3
2
;
[ҐКВК]2Н
+
Н
Н
+ Са
(
НСО
3
)
3
3
2
→
[Ґ
КВК
]
Са
2
+
+ Н
2
Н
Н
О
+
СО
2
;
Са
(
НСО
3
)
3
3
2
+ Н
2
Н
Н
О
→ Са
(
ОН
)
2
+2Н
2
Н
Н
СО
3
;
[ҐКВК]2Н
+
Н
Н
+ Са
(
ОН
)
2
→
[
ҐКВК
]
Са
2
+
+ 2Н
2
Н
Н
О;
Са
(
ОН
)
2
→
С
а
2
+
+ 2ОН
-
Н
Н
.
В
апно взаємодіє також з вільними органічними кислотами і азотною,
яка утворюється внаслідок нітрифікації, нейтралізуючи їх
:
2
R-
СОО
Н +
С
а
СО
3
= Са
(
R-СОО
)
2
+ Н
2
Н
Н
О
+
СО
2
;
2
НNО
3
+ СаСО
3
= Са
(
NО
3
)
3
3
2
+ Н
2
Н
Н
О
+ СО
2
.
На кислих ґрунтах, які містять алюміній в обмінній формі, з вугле-
кислим кальцієм відбувається наступна реакція
:
[ҐКВК]2Аl
3
+
l
l
+ 6
С
а
СО
3
+ 6Н
2
Н
Н
О
→
→
[Ґ
КВК
]
3Са
2
+
+ 3Са
(
НСО
3
)
3
3
2
+ Аl
(
ОН
)
3
.
К
альцій переходить у ввібраний стан, а ґрунтовий розчин збагачуєть-
с
я на біка
р
бонат кальцію
.
На ґрунтах з гідролітичною кислотністю понад 5 мг-екв на 100 г
ґрунту (сильно кислі), нейтралізуючу дію на ґрунт чинить фосфоритне
б
орошно
:
[ҐКВК]2Н
+
Н
Н
+
С
а
3
(
РО
)
4
→
[
ҐКВК
]
Са
2
+
+2
С
аНР
О
4
.
Фосфорит переходить у більш розчинну сполуку, чим досягається
краще живлення рослин фосфором
.
1
8
5
М
етоди хімічної меліорації кислих ґрунтів
Визначення потреби ґрунтів у вапнуванн
і
П
отреба ґрунтів у вапнуванні визначається комплексом показників:
с
т
у
пенем та величиною кислотності ґр
у
нт
у
, ст
у
пенем насиченості його
о
сновами, гранулометричним складом, вмістом органічної речовини та
в
ідношенням к
у
льт
у
р сівозміни до реакції середовища тощо
.
З
а мірою кислотності та потребою у вапнуванні ґрунти України поді-
ляють на 5 гр
у
п (табл. 54).
54. Потреба ґрунт
і
в України у вапнуванн
і
залежно в
і
д pH
К
Сl
Міра кислотності р
Н
КСl
Потреба у вапнуванні
Дуже сильна
<
4
,
0
П
отре
б
ує першочергового вапнування
в
у
сіх типах сівозмі
н
С
ильна
4,
1—4
,
5 Т
е
с
ам
е
С
ередня
4,6
—5
,0
П
ершочергова потре
б
а вапн
у
вання в овоче-
в
их сівозмінах та кормових на супіщаних
та суглинкових ґрунтах; середня потре
б
а
у польових сівозмінах на піщаних ґрунта
х
С
ла
б
ка
5,
1—5
,
5
В
елика потреба у вапнуванні супіщаних
і
с
у
глинкових різновидностей, особливо
в
сівозмінах з т
р
авами, ко
р
мових та овоче-
в
их. В останню черг
у
вапн
у
ють піщані
та глинисто-піщані ґрунти
Б
ли
з
ька
до не
й
т
р
альної
5,
6—6
,0
В
апнуються вибірково супіщані та суглин-
кові ґрунти і в першу чергу в сівозмінах
з
вимогливими до вапна культурами. Не
потре
б
ують вапнування ґрунти з рН
КСl
п
о
-
над 6,5, незалежно від зони їх поширення
Для визначення потреби ґрунтів у вапнуванні за величиною гідролі-
тичної кислотності користуються шкалою, наведеною в табл. 55
.
55. Потреба ґрунтів України у вапнуванні залежно від гідролітичної
к
и
с
л
о
тн
ос
ті
Гід
р
олітична
кислотність
,
м
г-екв/100 г ґр
у
нт
у
П
отреба
у
вапн
у
ванні
>4
Ґ
рунти потребують першочергового вапнування
в
у
сіх ґр
у
нтово-кліматичних зонах України
З
агальне ґрунтознавств
о
1
8
6
Гід
р
олітична
кислотність
,
м
г-екв/100 г ґрунту
П
отреба
у
вапн
у
ванні
4
—
3
Ґ
рунти потребують першочергового вапнування
в
зонах Полісся та Лісостепу. Середня потреба
у вапнуванні ґрунтів Прикарпаття та Західного
Лісостеп
у
, слабка — в гірських районах Карпат
3
—
2
С
ередня потреба ґрунтів у вапнуванні в зонах
П
олісся та лісостепу, слабка — в Прикарпатті,
в
ідсутня — в гірських районах Карпат
2—1
,
8
Д
оцільне вапнування опідзолених ґрунтів Лісостепу;
необхідне — на Поліссі на супіщаних, піщаних
т
а глинисто-піщаних ґрунта
х
1
,
8—1
,5
С
лабка потреба
у
вапн
у
ванні піщаних
т
а глинисто-піщаних ґр
у
нтів
<
1
,
5 Вапнування не потре
б
уют
ь
Примітка Якщо в чорноземах Лісостепу лінія скипання карбонатів зна-
х
одиться на глибині понад 50 см, а гідролітична кислотність перевищує
2 мг-екв/100 г ґрунту, то в зерно-бурякових сівозмінах вапно слід вносити
раз на ротацію під цукрові буряки чи багаторічні трави
.
З
а ступенем насиченості основами та потребі у вапнуванні ґрунти
поділяють на 4 групи
:
<50% — необхідно
;
5
0% — необхідно вапн
у
вати в перш
у
черг
у
;
5
0—70% — є потреба у вапнуванні;
70—90% — вапн
у
вання проводять з
у
рах
у
ванням на
б
ор
у
к
у
льт
у
р
у сівозміні та рівня внесення мінеральних добрив;
>
90% — вапн
у
вання не потрібне.
З
а реакцією на вапнування сільськогосподарські культури також
поділяють на 4 групи
:
К
онюшина, люцерна, столові, кормові та цукрові буряки, капуста,
коноплі, ріпак — дуже позитивно реагують на вапнування;
П
шениця, к
у
к
у
р
у
дза, ячмінь, горох, соняшник, огірки, циб
у
ля —
до
б
ре реагують на вапнування;
Ж
ито, овес, гречка, льон, томати — позитивно реаг
у
ють на вап-
нування
;
К
артопля, люпин, брюква, середела — мають слабк
у
реакцію на
в
апнування.
В
ажкі за гранулометричним складом кислі ґрунти легше переносять
підвищені норми вапна. На легких ґрунтах доцільно вносити менші дози.
1
.
2
.
3.
4.
1
87
М
етоди х
і
м
і
чно
ї
мел
і
орац
ії
кислих ґрунт
і
в
Реакція ґрунтового середовища має особливо важливе значення для
плодових насаджень. Но
р
мальною
р
еакцією вважається
pH
H
2
O
6—8
.
На
кислих ґр
у
нтах при рН нижче 5 для сім’ячкових і при рН нижче 6 для
кісточкових порід необхідне вапнування. При виборі ділянок під сади
і
визначенні потреби ґр
у
нтів
у
вапн
у
ванні корист
у
ються шкалою, наве-
деною в та
б
л. 56
.
56. Оцінка реакції ґр
у
нтового середовища під плодові насадження
(
за В. Ф. Вальковим
)
p
H
H
2
O
П
ридатність під сади і потреба ґр
у
нт
у
у
вапн
у
ванні
<
3,5
П
ід сади не придатні
3
,
5—4
,5
П
ридатні під плодові насадження лише після вапнування
4,
5—
6,0
П
ридатні під плодові насадження, бажане вапнування
для кісточкових порід
6,
0—8
,0
П
ридатні під сади без меліорацій
8
,
0—8
,5
Добрі ґрунти для кісточкових і задовільні для зерняткових порі
д
>
8
,5
П
ід сади не п
р
идатні
М
етоди визначення доз вапн
а
В
Україні в усіх зонах поширення кислих ґрунтів, незалежно від ви-
рощуваних культур, дозу вапна визначають за величиною гідролітичної
кислотності ґрунту
:
1000
50
Д
г
V
dhSН, ⋅⋅⋅⋅
=
де
Д
— доза СаС
О
3
,
т/га; 0,5 — кількість грамів СаС
О
3
,
необхідних для
нейтралізації 1 мг-екв кислотності в 1 кг ґрунту;
Н
г
Н
Н
— гід
р
олітична кислот-
ність, мг-екв на 100 г ґр
у
нт
у
;
S
— 1
0000
м
S
2
(
площа 1 га
)
;
h
— глибина шар
у
ґ
рунту, в яки
й
вносять вапно, м;
d
V
— щільність ґрунту, г/см
V
3
.
О
станнім часом для розрахунку доз вапна в Україні використовуєть-
с
я нормативний метод (Грінченко та ін.). У даному методі враховують
нормативи витрат СаС
О
3
для зміщення рН
К
Сl
на 0,1 (табл. 57), а доз
у
розраховують за формулою
:
Д
= 1
0
·
∆
рН ·
х
,
де
Д
— доза СаС
О
3
,
т/га
;
∆
р
Н
— різниця між оптимальним і фактичним
Н
значенням
р
Н
К
Сl
;
х
— но
р
ма вит
р
ат СаС
О
3
на зміщення
р
Н
К
С
l
на 0
,
1
,
т/га
;
10 — коефіцієнт перерахунку на весь діапазон зміни рН.
З
агальне ґрунтознавств
о
1
8
8
57. Нормативи витрат вапна для кислих ґрунт
і
в України (за Т. О. Гр
і
н
-
ч
енко
)
Гранулометрични
й
склад
ґ
рунт
у
Г
рупа ґрунтів за ступенем
к
и
с
л
о
тн
ос
ті
Н
о
р
матив вит
р
ат
С
аС
О
3
для зм
і
ни
рН
К
С
l
на 0,1, т/га
Дерново-пі
д
золисті ґрунти
П
іщаний та супіщаний
С
ильнокислі (рН 4,5
)
С
ередньокислі (рН 4,6—5,0
)
С
лабокислі (рН 5,1—5,5)
0,
4
5
0,61
0,63
Легко- і середньос
у
глинкові
С
ильнокислі (рН 4,5
)
С
ередньокислі (рН 4,6—5,0
)
С
лабокислі
(р
Н 5,1—5,5
)
0,
7
1
0,81
0,
8
4
Сірі опі
д
золені ґр
у
нти і чорноземи опі
д
золені
П
іщаний та с
у
піщаний
С
ильнокислі
(р
Н 4,5
)
С
е
р
едньокислі
(р
Н 4,6—5,0
)
С
лабокислі
(р
Н 5,1—5,5
)
0,
48
0,
6
2
0,
6
5
Легко- і середньос
у
глинкові
С
ильнокислі (рН 4,5
)
С
е
р
едньокислі
(р
Н 4,6—5,0
)
С
лабокислі
(р
Н 5,1—5,5
)
0,66
0,
8
0
0,
9
1
В
ажкос
у
глинкови
й
С
ильнокислі
(р
Н 4,5
)
С
е
р
едньокислі
(р
Н 4,6—5,0
)
С
лабокислі
(р
Н 5,1—5,5
)
0,
68
0,
8
1
0,
9
3
Оптимальні показники
р
Н
КС
l
для ґрунтів Полісся і Лісостепу України
наведено в та
б
л. 58.
З
а І. С. Шатіловим та ін.
(
1986
)
, дози вапна для де
р
ново-підзолистих
ґр
у
нтів з вмістом г
у
м
у
с
у
в межах 1—5% при рН
КС
l
3
,
8
—5,5 з
у
рах
у
ван-
ням гранулометричного складу слід визначати за такими рівняннями
:
піщані Д = –0,85Г
р
Н — 1,08
р
Н + 4,32Г + 7,8;
с
упіщані Д = –0,85Г рН — 1,08рН + 4,32Г + 8,0;
л
егкосуглинкові Д = –0,55Г рН — 1,23рН +3,17Г + 9,5;
с
ередньосуглинкові Д = –0,55Г рН — 1,23рН +3,17Г + 9,9;
в
ажкосуглинкові Д = –0,65Г рН — 1,88рН +3,42Г + 1,43;
глинисті Д = –0,65Г
р
Н — 1,88
р
Н +3,42Г + 1,46;
де
Д
— доза СаС
О
3
, т/га; рН — показник кислотності (рН
КС
l
)
; Г — вміст
гу
м
у
с
у
, %
.
1
8
9
М
етоди х
і
м
і
чно
ї
мел
і
орац
ії
кислих ґрунт
і
в
58. Оптимальн
і
значення р
Н
КСl
Грануломет
-
р
ичний склад
ґ
р
у
нт
у
С
івозміна
К
у
льт
у
р-
ні па
со-
вищ
а
т
а
сі
н
о
к
ос
и
по
ль
о
в
а
з
ви
-
со
к
ою
пит
о
м
ою
в
а
г
ою
л
ь
о
н
у
п
о
ль
о
в
а
з
т
р
а
-
вами
,
л
ь
о
н
о
м
,
к
ар
т
о
п-
л
ею
з
цук
-
ро
вими
б
уряками
та
л
ю
ц
ер-
н
ою
к
о
р
мо
-
ва п
р
и
-
ф
е
р
м-
с
ьк
а
о
в
о
-
че
в
о-
кор-
мо
в
а
з
ла-
ко
в
і
бобо
в
о-
з
лак
о
в
і
П
оліська зона пі
д
золистих та
д
ерново-пі
д
золистих ґрунті
в
П
і
щ
аний
т
а с
у
піщани
й
5,0
5,3
—
5
,
5
5,6
5,2
5
,4
Л
е
гк
о
-
т
а середньо-
с
углинкови
й
5,2
5,4
6
,2
5
,
8
6,0
5,4
5
,6
В
ажко-суглин-
к
о
ви
й
т
а глини
с
ти
й
5,
4
5,5
6
,4
6
,0
6,2
5,6
6
,0
Торфовий
—
4,8
—
5
,0
5,2
5,0
5
,2
Лісостепова зона сірих опідзолених ґрунтів та чорноземів опідзолених,
ви
л
угуваних
,
типових
П
і
щ
аний
т
а с
у
піщани
й
—
5,6
6
,0
5
,
8
6,0
5,5
5
,
8
Л
е
гк
о
-
т
а середньо-
с
углинкови
й
5,
4
5,6
6
,
56
,0
6,4
5,7
6
,2
В
ажко-суглин-
к
о
ви
й
т
а глини
с
ти
й
5,6
5,
86
,7
6
,2
6,6
5,9
6
,4
Торфовий
—
5,0
—
5
,0
5,2
5,0
5
,2
Допускається визначати дози вапна за показниками рН
КС
l
і грану-
лометричним складом для кислих ґр
у
нтів Полісся, а також піщаних та
с
упіщаних кислих ґрунтів західних регіонів України. Вони (табл. 59)
приблизно відповідають 0,5—0,75 доз, які встановлюють за показника-
ми гідролітичної кислотності
.
О
днак рез
у
льтати досліджень і практика агрохімічної сл
у
жби по-
казали, що дози вапна, визначені за табл. 59 не дають повного ефекту.
З
агальне ґрунтознавств
о
190
П
ри вапнуванні такими дозами не досягаються задані параметри реакції
ґрунтового розчину, а позитивний вплив на урожайність культур обме-
жується 4—5 роками
.
П
ри застосуванні підвищених доз мінеральних азотних добрив
кислотність ґр
у
нтового розчин
у
збільш
у
ється. Том
у
на кожний цент-
не
р
ф
ізіологічних кислих доб
р
ив необхідно додатково вносити вапно
(
табл. 60
).
6
0.
Д
ози CaC
O
3
для нейтрал
і
зац
і
ї 1 ц ф
і
з
і
олог
і
чно кислих добри
в
Назва до
б
рива
Х
імічна формула
Д
оза CaCO
3
,
ц
Хло
р
истий амоній
С
ульфат амоні
ю
С
ульфат амонію-натрі
ю
А
монійна селітра
А
монійна вода
А
міак безводни
й
С
ечовина
А
мофос
N
H
4
C
l
(
NH
4
)
2
SO
4
(
NH
4
)
2
SO
4
·
N
a
2
SO
4
NH
4
N
O
3
NH
3
+
H
2
O
NH
3
C
O
(
NH
2
)
2
N
H
4
H
2
P
O
4
1
,
4
0
1,20
0,90
0
,
7
5
0
,
4
0
2
,
9
0
0
,
8
0
0
,
6
5
П
овні дози вапна, визначені за гід
р
олітичною кислотністю, не завжди
доцільно вносити. Згідно з дослідженнями, проведеними Українським
науково-дослідним інститутом землеробства та іншими науково-дослід-
ними
у
становами України, визначено відповідні оптимальні дози (т/га)
за величиною гідролітичної кислотності (табл. 61)
.
Якщо для вапн
у
вання ґр
у
нтів застосов
у
ють матеріали, які містять,
крім СаС
О
3
,
інші форми кальцію та магнію, наприклад, доломітове бо-
рошно, гідроксид кальцію, магнію, чи їх оксиди (СаО, МgО), то при
розрахунках доз вапна їх потрібно переводити в СаС
О
3
.
К
оефіцієнти переводу становлять: МgС
O
3
— 1
,
20
;
СаО — 1
,
78
;
М
g
О — 2,50; М
g
(ОН
)
2
— 1,72; Са
(
ОН
)
2
—
1,3
5
.
59. Ор
і
єнтовн
і
дози СаСО
3
залежно в
і
д рН
КСl
і
гранулометричного
складу ґрунтів Полісся та західних районів України, т/га
Гранулометрич-
н
и
й
склад ґрунт
у
рН
КС
l
≤
4
4,5
4,
64
,
7—4
,8
4
,
9—5
,0
5
,
1—5
,3
5
,
4—5
,5
5
,
6—7
,0
П
іщаний та гли-
нисто-піщани
й
4,0
3
,
02
,
52
,0
1
,5
1
,0
1
,0
0,
5
С
упіщаний
4,5
3
,
53
,0
2
,5
2
,0
1
,5
1
,5
1
,0
Легкосуглинкови
й
5,5
4,
5
4,0
3
,5
3
,0
2
,5
2
,5
2
,0