Розділ ІІ. Структурна та функціональна характеристика ПР
69
організації, дозволяє відразу сфокусувати зусилля і раціонально
скоординувати всі складові ПР-кампанії.
Першим кроком до визначення проблеми, зрозуміло, є
збирання, аналіз та інтерпретація різноманітної інформації про
зовнішнє та внутрішнє середовище організації. Тут має значення
не лише якість інформації, як це іноді видається, але й її обсяг, і
кількість інформації. Відсутність або недостатність інформації
про ті чи інші аспекти функціонування середовища може
завадити виявленню найбільш гострих проблем, які можуть
виникнути перед організацією. Без оптимальної кількості
інформації, на думку фахівців, неможливо визначити ні
проміжних цілей, ні шляхів їх досягнення, ні адреси “своєї”
аудиторії. У той же час проблема достатності інформації не така
вже й проста. Ось що зазначає з цього приводу Л.Якоккока
(його роздуми, на наш погляд, стосуються менеджерів різних
галузей, зокрема і PR-менів): “Зрозуміло, що менеджер
змушений зібрати якомога більше інформації та прогнозованих
оцінок. Але в якийсь момент доводиться довіритися інтуїції,
піти на ризик. По-перше, тому що навіть правильне рішення
може обернутися помилковим, якщо воно прийнято занадто
пізно. По-друге, тому що, як правило, такої речі, як абсолютна
впевненість, не існує.
Що ж входить у поняття достатньої інформації для людини,
яка приймає рішення? Дати йому кількісний вираз неможливо,
але цілком зрозуміло, що, коли ви вирішуєте діяти, маючи лише
50 відсотків фактів, цього, зрозуміло, недостатньо! Якщо справа
така, то вам повинно дуже поталанити, у противному ж випадку
будете мати великі втрати. Бувають моменти, коли така азартна
гра неминуча, однак цей спосіб вести справу в жодному випадку
не можна робити системою. У той же час 100 відсотків
необхідної інформації майже ніколи не вдається зібрати”
[115,75].
Планування та програмування. Ця складова програми
передбачає формулювання мети діяльності служби паблік
рилейшнз узагалі, якщо розробляється програма її роботи, або
мета конкретної кампанії та конкретні завдання й кроки щодо
вирішення проблеми. На думку відомого спеціаліста в галузі
стратегічного планування політичних кампаній Ф.Гоулда
(Великобританія), процес стратегічного планування містить такі
складові: