Суржик О.С. Технологiя машинобудування. Частина I

Подождите немного. Документ загружается.

МІНІСТЕРСТВО

ОСВІТИ

НАУКИ

УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ

АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ

ТЕХНІКУМ

ЛОЗІВСЬКА

ФІЛІЯ

О.С. СУРЖИК

Навчальний

посібник

для

студентів

вищих

навчальних

закладів

рівня

акредитації

ЛОЗОВА

–2005

КОНСПЕКТ

ЛЕКЦІЙ

Частина

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ ТЕХНІКУМ

ЛОЗІВСЬКА ФІЛІЯ

О.С. СУРЖИК

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ, Ч.І

Навчальний посібник для студентів вищих

навчальних закладів І рівня акредитації

ЛОЗОВА – 2005

ТЕХНОЛОГІЯ МАШИНОБУДУВАННЯ, Конспект лекцій. На-

вчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів І рівня

акредитації / Уклад.: Суржик О.С. - Лозова: ЛФХАДТ, 2005. - 112 с.

Укладач: Суржик Олександр Сергійович

Рецензент: Лисакова Світлана Василівна

ПЕРЕДМОВА

Даний учбовий посібник складено у відповідності з діючою

програмою учбової дисципліни «Технологія машинобудування» для

спеціальностей 5.090227 «Обробка матеріалів на верстатах і

автоматичних лініях», 5.090239 «Експлуатація та ремонт підйомно-

транспортних, будівельних, дорожніх машин і обладнання», 5.090240

«Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів» відповідно до

освітньо-професійної програми підготовки молодших спеціалістів з

урахуванням умінь та навичок освітньо-кваліфікаційної

характеристики.

Машинобудування - це комплекс галузей промисловості, які виго-

товляють знаряддя виробництва, транспортні засоби, а також предме-

ти споживання та іншу промислову продукцію. Машинобудування

відображає технічний прогрес країни і має велике значення для розви-

тку її продуктивних сил, підвищення економічної могутності держави

та добробуту народу.

Вирішальну роль у створенні машин відіграє технологія машино-

будування. Термін «технологія» грецького походження, який означає

майстерність, уміння, - це сукупність способів переробки матеріалів,

виготовлення виробів і процеси, що супроводжують ці види робіт.

Кожна машина - продукт праці великого колективу людей. Все

починається з розробки так званого проектного завдання, де визнача-

ються її призначення, галузь використання і технічні характеристики.

Проектне завдання надходить до конструкторського відділу, де споча-

тку розробляють загальну схему машини (проектні креслення), а потім

докладно всі її частини (робочі креслення). Конструктивні форми ма-

шини та її деталей створюють інженери-конструктори, їм допомага-

ють техніки та креслярі.

Поряд з конструкторами над створенням машин працюють техно-

логи, які розробляють способи та раціональну послідовність виготов-

лення окремих частин деталей машин і складання з них різних вузлів і

всієї машини. Крім того технологи добирають такі інструменти, при-

строї й обладнання, які забезпечують високу продуктивність праці.

Технологічна підготовка виробництва, здійснюється на

принципах, встановлених стандартами ЄСТПВ, створює умови для

максимального скорочення строків цієї підготовки, швидкого

освоєння нової техніки, всебічного удосконалення технології і

організації виробництва. Основними принципами ЄСТПВ є: запуск у

виробництво виробів, відпрацьованих на технологічність, широке

застосування типових технологічних процесів, стандартизація та

уніфікація обладнання, технологічного оснащення та інструменту,

автоматизація та механізація інженерно-технічних та управлінських

робіт. Важливе місце у рішенні цих задач займає технологія

машинобудування.

Автори

ТЕМА 1

ВИРОБНИЧИЙ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕСИ

Вивчивши цю тему, студент повинен знати:

- основні поняття та означення;

- сутність виробничого процесу;

- на які операції поділяють виробничий процес;

- елементи технологічного процесу;

- класифікацію видів технологічних процесів;

- види технологічної документації;

- типи виробництва;

На основі набутих знань, студент повинен вміти:

- відрізняти основні та допоміжні операції виробничого про-

цесу;

- давати визначення основним термінам та поняттям;

- розрізняти елементи технологічного процесу;

- правильно визначати основні види технологічної документа-

ції;

- відрізняти типи виробництва;

- охарактеризувати види обробки в машинобудуванні.

План

(логіка викладення і засвоєння матеріалу)

1. Основні поняття та означення

2. Виробничий та технологічний процес

3. Елементи технологічного процесу

4. Поняття про концентрований, диференційований і

типовий процеси

5. Типи виробництва

6. Види обробки в машинобудуванні

Рекомендована література:

1. Чумак М.Г. Матеріали та технологія машинобудування:

Підручник. - К.: Либідь, 2000

2. Данилевский В. В. Технология машиностроения. - М.:

Высшая школа, 1984

1.1 Основні поняття та означення

Машинобудування є однією з провідних галузей, де створюються

знаряддя праці та предмети споживання. Рівень виробництва машин,

обладнання, приладів визначає технічний прогрес інших галузей

народного господарства.

Технологія виготовлення машин, апаратів, приладів, механізмів

складається з операцій, внаслідок виконання яких заготовки пере-

творюються на деталі, а потім на вироби. Терміном заготовка ви-

значають предмет праці, з якого виготовляють деталь.

Виробом називають будь-який предмет або набір предметів вироб-

ництва, що виготовляються на підприємстві, наприклад зубчасте ко-

лесо, маховик, верстат, потокова лінія верстатів тощо.

Розрізняють вироби основного й допоміжного виробництва.

Виробами основного виробництва називають ті, що підприємства

виготовляють для реалізації.

Вироби допоміжного виробництва призначені для власних потреб

виробництва. Якщо підприємства виготовляють вироби для реалізації

та на власні потреби, їх називають виробами основного виробництва.

Стандартом встановлено такі види виробів: деталі, складальні

одиниці, комплекси та комплекти. Вироби поділяють на

неспецифіковані та специфіковані. Неспецифіковані вироби не мають

складових частин (деталей). До специфікованих належать вироби, які

складаються з кількох частин, — це складальні одиниці, комплекси та

комплекти.

Деталлю називають виріб, виготовлений з одного шматка однорід-

ного матеріалу без застосування складальних операцій, але з вико-

ристанням, якщо це необхідно, захисних чи декоративних покриттів,

місцевого зварювання, паяння, склеювання, зшивання тощо.

Складальною одиницею називають виріб, складові частини якого

з'єднують на підприємстві-виготовлювачі клепанням, зварюванням,

паянням, спресовуванням, розвальцьовуванням, склеюванням, зши-

ванням тощо. З'єднання використовують роз'ємні або нероз'ємні, чи

рухомі або нерухомі (рис. 1.1). Складальну одиницю, що має власти-

вість повної взаємозамінності, називають агрегатом, а процес скла-

дання з агрегатів — агрегатним. Вироби, побудовані за агрегатним

принципом, мають підвищені техніко-економічні показники під час

складання, експлуатації та ремонту.

Комплексом називають кілька специфікованих виробів, що вико-

нують взаємопов'язані експлуатаційні основні чи допоміжні функції,

але не з'єднані між собою на підприємстві-виготовлювачі (наприклад,

потокова лінія верстатів), специфіковані вироби комплексу, які

виконують одну або кілька основних функцій усього комплексу,

різноманітні деталі та складальні одиниці, призначені для монтажу

комплексу на місці його експлуатації, комплект запасних частин, які

призначені для спільної експлуатації, укладальних засобів, тари та ін-

ших виробів допоміжних функцій (пристрої вимірювальної апарату-

ри).

Комплектом називають кілька нез'єднаних виробів, які призначені

для спільної експлуатації та виконання допоміжних функцій (напри-

клад, комплект запасних частин, комплект інструментів та приладдя:,

комплект пакувальної тари, осцилограф у комплекті з укладальним

ящиком, запасними частинами, монтажним інструментом, змінними

частинами).

Напівфабрикатом називають виріб, який ще треба обробляти пе-

ред використанням. Виріб під час виготовлення проходить певні стадії

обробки на верстатах (токарних, свердлильних) з переміщенням від

однієї дільниці (цеху) до іншої.

Рис. 1.1 Класифікація складальних з’єднань

1.2 Виробничий та технологічний процеси

Виробничий процес — підготовка засобів виробництва та органі-

зація обслуговування робочих місць; одержання й зберігання мате-

ріалів і напівфабрикатів; складання виробів у процесі виробництва та

доставка на склад готової продукції; технічний контроль на всіх

стадіях виробництва, включаючи випробування готових виробів, то-

що. Виробничий процес містить ряд операцій, які поділяють на

основні та допоміжні. До основних належать процеси виготовлення

деталей і складання з них машин, до допоміжних — виготовлення та

заточування інструментів, ремонт обладнання, внутрішньозаводське

транспортування тощо.

Рис. 1.2 Складові виробничого процесу

Основою виробничого процесу є технологічний процес виготов-

лення деталей та виконання дій, направлених на зміну і наступне ви-

значення стану предмета виробництва. Технологічні процеси механі-

чної обробки супроводжуються зміною форми заготовки, а термічної

- фізичних і механічних властивостей матеріалу. Виділення техноло-

гічного процесу із загального виробничого процесу має деяку умов-

ність. Наприклад, від вимірювання деталі форма її не змінюється, але

ця операція належить до технологічного процесу. Установка та зняття

деталі з верстата краном — це частини технологічного процесу, але

транспортування деталі цим краном вздовж цеху в технологічний

процес не входить, хоча й є частиною виробничого процесу.

Технологічний процес виробництва (рис. 1.2) має три стадії:

заготовчу, обробну, складальну.

Деталі виробів під час виготовлення проходять стадію заготовчу

(виливання, кування, штампування, прокатування тощо) і стадію на-

дання заготовці потрібних розміру та форми відповідно до креслення,

і заготовка перетворюється на деталь. На обробній стадії виробництва

заготовки зазнають певних змін, внаслідок яких виготовляється

деталь. Під час останньої стадії готові деталі складаються у вироби,

випробовують їх дію, фарбують, оздоблюють, маркірують тощо.

1.3 Елементи технологічного процесу

Технологічний процес вибирають так, щоб забезпечити виготов-

лення деталей необхідної якості з найменшими затратами часу і пращ

за умови невисокої вартості продукції.

Технологічний процес складається з технологічних операцій, .а

операції — з установок і позицій, технологічних елементарних і до-

поміжних переходів, робочих і допоміжних ходів і прийомів.

Технологічною операцією називають закінчену частину процесу,

що виконується на одному робочому місці. Так, процес виготовлення

вала із шпонковою канавкою складається з двох операцій: токарної

(обточування вала) і фрезерної (фрезерування шпонкової канавки). У

процесі обробки заготовки доводиться змінювати її положення,

Частина операції, що виконується при незмінному закріпленні за-

готовки, яка обробляється, називається установам. Він складається з

позицій.

Позицією називають фіксоване положення, яке займає закріплена

заготовка разом з пристроєм відносно інструмента під час виконання

певної частини операції. Наприклад, для нарізування багатозахідної

різі застосовують патрони, за допомогою яких змінюють положення

гвинта без його перемикання.

Закінчену частину операції, що характеризується постійністю ін-

струмента та оснащення за однакових режимів різання та установки

заготовки, називають технологічним переходом.