кошти в рахунок його грошової вимоги до третьої особи (боржни-
ка), яке клієнт одночасно зобов'язується відступити фінансовому
агенту. Це грошова вимога має випливати з угоди із продажу (пос-
тавки) товарів, виконання робіт або надання послуг. Крім того, та-
ким факторинговим договором можуть бути передбачені зобов'я-
зання фінансового агента щодо ведення для клієнта бухгалтерсько-
го обліку в частині дебіторської заборгованості, що відступається,
а також щодо надання клієнту інших фінансових послуг, пов'яза-
них із грошовими вимогами, що є предметом відступлення.
На практиці це відбувається так. Підприємство купує товар з
відстроченням платежу й перепродає його з націнкою. Потім во-
но передає право вимоги оплати цього товару від покупця факто-
ру, що фінансує цю операцію. Фактор або передає гроші підпри-
ємству в розмірі 70–90 % від вартості отриманої вимоги, або пе-
рераховує безпосередньо продавцю покупну вартість товару. По-
тім фактор уживає заходів щодо одержання грошей з покупця. По
завершенні операції фактор залишає в себе ту суму, на яку він
уже профінансував підприємство, а також належну за договором
факторингу винагороду. Решта грошей фактор повертає підпри-
ємству. Якщо грошей, отриманих фактором від покупця, недоста-
тньо, то підприємство має відшкодувати цю різницю.
Розглядаючи предмет договору факторингу, перевіряючі
обов'язково поцікавляться доцільністю його укладання. Тому
необхідно приготувати аргументи, що пояснюють, чому факто-
ринг вигідніший і зручніший порівняно, наприклад, зі звичай-
ним кредитом.
Фінансовий агент забезпечує облік реалізації продукції.
Зазвичай зручність факторингу пояснюється тим, що фактор не
обмежується простою передачею грошей, а ще й веде облік де-
біторської заборгованості підприємства, робить інші "супутні"
послуги, наприклад уживає заходів щодо одержання простроче-
ної заборгованості (аж до судових), страхує ризики, пов'язані з
неотриманням грошової вимоги. Ці послуги й зумовлюють вищу
ціну "фінансування", однак з лишком окуповуються економією
підприємством власних трудових і фінансових ресурсів. Так,
наприклад, для підприємства, що випускає продукцію, яка зго-
дом поставляється на адресу великої кількості покупців, досить