Стельмах В.С. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін

Подождите немного. Документ загружается.

221

суб’єктів, які за діючого режиму грошово-кредитної політики головним

чином пов’язані з динамікою обмінного курсу гривні щодо долара США,

використано три показники:

1. Процентну різницю між офіційним курсом гривні щодо долара США

та курсом купівлі на безготівковому міжбанківському ринку. Цей показник

характеризує, якою мірою оцінка безпосередніх учасників валютного ринку

майбутньої динаміки курсу відрізняється від поточної ситуації.

2. Частку обсягу депозитів у іноземній валюті в загальному обсязі де-

позитів населення та в суб’єктів господарювання в банках. Цей показник

характеризує, якою мірою фізичні та юридичні особи віддають перевагу

вкладам у іноземній валюті, ґрунтуючись на своїх очікуваннях майбутньої

курсової різниці.

3. Частку обсягу

кредитів в іноземній валюті в загальному обсязі кре-

дитів банків у економіку країни, що характеризує очікування банків-

кредиторів із позиції очікувань курсових змін.

Отже, модель дії каналу очікувань матиме такий вигляд:

⎥

⎦

⎤

⎢

⎣

⎡

−

bezgotof

kred

dep

⎥

⎦

⎤

⎢

⎣

⎡

−

kred

dep

bezgotof

де

)

(s – логарифм офіційного обмінного курсу гривні щодо долара

США;

)

bezgot-of

(s – процентна різниця між офіційним обмінним курсом

НБУ та безготівковим обмінним курсом (купівлі) гривні щодо долара

США;

dep

– частка депозитів в іноземній валюті в загальних обсягах за-

лучених банками депозитів;

kred

– частка наданих банками кредитів в іно-

земній валюті в загальних обсягах наданих банками кредитів.

Для ідентифікації структурних шоків було використано таку логічну

послідовність змінних:

)

(s → )

bezgot-of

(s → dep

→

kred

Розглянемо ситуацію зниження офіційного обмінного курсу гривні що-

до долара США, що виражається у його девальвації на 0,3% (рис. 4.14).

Аналіз отриманих результатів дає змогу дійти висновку: внаслідок низької

волатильності офіційного обмінного курсу зміна його значення має суттє-

вий вплив на поведінку учасників валютного ринку, які будуть схильні до

очікувань можливої подальшої

девальвації обмінного курсу протягом чоти-

рьох місяців, починаючи з четвертого періоду. Несподіваним результатом

моделювання дії каналу очікувань є те, що девальвація обмінного курсу

гривні щодо долара США призводить до значущого зниження частки депо-

222

зитів і кредитів банків в іноземній валюті лише через 1–1,5 року після шоку

обмінного курсу. Це можна пояснити тим, що в Україні іноземна валюта

виконує функції засобу заощадження. За таких умов суб’єкти господарю-

вання погоджуються на певні збитки (через нижчі процентні ставки за

вкладами в іноземній валюті), однак рівень неприйняття валютних

ризиків

залишається дуже високим, що змушує економічних суб’єктів не знижувати

довіру до іноземної валюти навіть за нинішніх умов об’єктивного тиску в

бік ревальвації гривні. Водночас реакція показника частки кредитів у іно-

земній валюті виявилась очікуваною, хоча доволі тривалий лаг також свід-

чить про повільне пристосування суб’єктів господарювання

до змін в очі-

куваннях обмінного курсу гривні щодо долара США.

Рис. 4.14. Відгуки змінних на шок офіційного обмінного курсу гривні

до долара США на 1 стандартне відхилення

Шок зростання процентної різниці офіційного та безготівкового об-

мінних курсів, який ми інтерпретуємо як шок очікувань ревальвації курсу

гривні до долара США, призводить до відпливу з банків депозитів у іно-

земній валюті (рис. 4.15). Цей ефект спостерігається лише в четвертому

періоді, тобто йдеться лише про розірвання короткострокових депозитних

договорів.

223

Рис. 4.15. Відгуки частки депозитів у іноземній валюті в загальних обсягах

залучених банками депозитів на шок міжкурсових різниць на 1 стандартне

відхилення

Шок зростання частки депозитів фізичних осіб і суб’єктів господарю-

вання у банках в іноземній валюті призводить до зростання частки банків-

ських кредитів у економіку країни в іноземній валюті (рис. 4.16), що від-

повідає практичним реаліям фінансової доларизації, одним із проявів якої

є доларизація кредитів і депозитів банків. Досить цікавим є також

диск-

ретність і значення періодів цього зростання – 4 і 13–15 місяців після шо-

ку: терміни зростання обсягів кредитів свідчать про розриви у строках за-

лучених депозитних ресурсів і наданих кредитів, тобто на наявність струк-

турних ризиків у банківській системі України.

Рис. 4.16. Відгуки частки наданих банками кредитів в іноземній валюті в загальних

обсягах наданих банками кредитів в економіку України на шок частки депозитів

в іноземній валюті на 1 стандартне відхилення

Шок зростання частки кредитів в іноземній валюті в кредитному

портфелі не має статистично значущого впливу на інші показники, які

ідентифікують дію каналу очікувань, тобто вони можуть розглядатися як

екзогенні відносно нього. На нашу думку, відсутність зворотного зв’язку є

результатом політики підтримки прив’язки валютного курсу гривні щодо

долара США та

свідчить про наявність у банків інших (крім депозитів)

джерел поповнення ресурсів у іноземній валюті. Загалом надання

суб’єктами господарювання переваги кредитам в іноземній валюті зумов-

224

лене, по-перше, стабільністю офіційного обмінного курсу гривні щодо до-

лара США, по-друге, низькими ставками за кредитами в іноземній валюті

порівняно з вартістю кредитів у національній валюті, по-третє – сучасною

політикою банків, спрямованою на перекладання валютних ризиків на по-

зичальника шляхом видачі кредитів в іноземній валюті.

За результатами моделювання першого

етапу дії трансмісійного меха-

нізму грошово-кредитної політики в Україні узагальнено та кількісно ви-

значено причинно-наслідкові зв’язки між змінними в каналах трансмісій-

ного механізму (табл. 4.1).

Проведене дослідження монетарного трансмісійного механізму в

Україні дало змогу дійти таких висновків:

1. Основним каналом механізму монетарної трансмісії є канал валют-

ного курсу, а

основним інструментом і джерелом зростання пропозиції

грошей – валютні інтервенції. Результати моделювання засвідчили: збіль-

шення пропозиції грошей (що зокрема відображає збільшення попиту на

гроші та посилення тиску на ревальвацію гривні) є випереджаючим інди-

катором майбутньої ревальвації офіційного обмінного курсу гривні.

2. Процентний канал не відіграє значної ролі в монетарному трансмі-

сійному механізмі

. Вплив облікової ставки НБУ поряд з іншими офіцій-

ними процентними ставками на процентні ставки за міжбанківськими

кредитами овернайт є статистично незначущим, що свідчить про недостат-

ню дієвість процентної політики в регулюванні грошово-кредитного рин-

ку, а відповідно й обмежені можливості впливу центрального банку на су-

купний попит та інфляцію. Емпірично

доведено, що процентні ставки на

міжбанківському ринку за кредитами овернайт є орієнтиром для банків

під час корегування процентних ставок за кредитними та депозитними

операціями в національній валюті.

3. Стосовно дії кредитного каналу механізму монетарної трансмісії

виявлено прямий зв’язок між зростанням грошової бази, обсягами залуче-

них депозитів і наданих кредитів. При

цьому зворотні зв’язки між зрос-

танням обсягів банківських кредитів та обсягами залучених депозитів є

статистично незначущими, що свідчить про наявність у банків інших (не-

депозитних) важливих джерел фінансових ресурсів в іноземній валюті.

4. Формування очікувань економічних суб’єктів стосовно майбутньої

динаміки обмінного курсу гривні щодо долара США ґрунтується насампе-

ред

на змінах офіційного курсу гривні, встановленого НБУ.

225

Таблиця 4.1

Узагальнення особливостей дії каналів трансмісійного механізму в Україні за результатами моделювання

Фактор впливу

Напрям

зміни

Результативний

показник

Кількісне значення

Економічна інтерпретація особливостей

дії каналу

Процентний канал

Середньозважена ставка за

всіма інструментами рефінан-

сування НБУ

Одночасне збіль-

шення до 1.1 п.п.;

збільшення до

2 п.п. протягом

3-12 місяців

Свідчить про фактичну прив’язку при встанов-

ленні офіційних ставок за всіма інструментами

рефінансування до облікової ставки НБУ

Процентна ставка за міжбан-

ківськими кредитами овернайт

Збільшення

2,2 п.п. через

11-13 місяців

Відсутність одночасної реакції на шок облікової

ставки НБУ свідчить про деформацію процент-

ного каналу та обмежені можливості Національ-

ного банку щодо впливу на ринкові коротко-

строкові процентні ставки

Процентна ставка за залуче-

ними банками депозитами в

національній валюті

Збільшення

0,7 п.п. протягом

11-13 місяців

Облікова ставка НБУ Збільшення

на 1п.п.

Процентна ставка за надани-

ми кредитами в національній

валюті

Збільшення

0,8 п.п. протягом

15-18 місяців

Підвищення облікової ставка НБУ є підставою

для підвищення депозитних і кредитних ставок

банків. Причому процентні ставки за депозита-

ми підвищуються у меншому розмірі та швид-

ше, ніж процентні ставки за кредитами банків

Середньозважена процентна

ставка за міжбанківськими

кредитами овернайт

Зменшення

на 2,38 п.п. через

2 місяці

Відсутність одночасної реакції свідчить про

недостатній рівень впливу процентної політики

НБУ на ринкові короткострокові ставки

Середньозважені ставки за

всіма інструментами рефінан-

сування НБУ

Збільшення

на 1 п.п.

Процентна ставка за надани-

ми кредитами в національній

валюті

Збільшення на

0,31 п.п.

Свідчить про те, що банки, встановлюючи про-

центні ставки за кредитами, орієнтуються на

офіційні ставки центрального банку. З іншого

боку, короткостроковий та незначний ефект

впливу зумовлений тим, що кредити рефінансу-

вання не є основним джерелом кредитних ре-

сурсів банків

226

Фактор впливу

Напрям

зміни

Результативний

показник

Кількісне значення

Економічна інтерпретація особливостей

дії каналу

Процентна ставка за надани-

ми кредитами в національній

валюті

Збільшення на 0,1

п.п; ефект триває

протягом перших

семи місяців

Процентна ставка за міжбан-

ківськими кредитами

овернайт

Збільшення

на 1 п.п.

Процентна ставка за залуче-

ними банками депозитами в

національній валюті

Збільшення

на 0,11 п.п.

збільшення на 0,08

п.п. через 5 місяців

Відображення перенесення на ставки для реаль-

ного сектора економіки стану ліквідності

міжбанківського грошового ринку

Облікова ставка НБУ Збільшення на 0,6

п.п. через 5-7 мі-

сяців

Процентна ставка за залуче-

ними банками депозитами в

національній валюті

Збільшення

на 1 п.п.

Середньозважена процентна

ставка за всіма інструментами

рефінансування НБУ

Збільшення на 0,6

п.п. через 5-7 мі-

сяців

Характеризує адаптацію грошово-кредитної

політики НБУ до змін макроекономічного

середовища

Процентна ставка за надани-

ми кредитами в національній

валюті

Збільшення

на 1 п.п.

Вплив на інші

ставки відсутній

Відсутність зворотного впливу на інші процент-

ні ставки є наслідком надлишкової ліквідності в

банківській системі України

Кредитний канал

Обсяги залучених банками

депозитів

Одночасне збіль-

шення на 0,5%

триває протягом

перших 3 місяців

Результат дії депозитного мультиплікатора Грошова база Збільшення

на 1%

Обсяги наданих кредитів Збільшення на 1%

через 9 місяців

Результат накопичення банками достатнього

рівня ліквідності та розширення номінальних

грошових доходів суб’єктів господарювання

Обсяги залучених банками

депозитів

Збільшення

на 1%

Обсяги наданих банками кре-

дитів у економіку країни

Збільшення на

0,4% через 4 міся-

ці

Свідчить про важливість для банків інших (не

депозитних) фінансових ресурсів (зокрема, ва-

лютних запозичень з-за кордону).

Обсяги наданих банками

кредитів у економіку країни

Збільшення

на 1%

Грошова база Збільшення на

0,5% через 12-18

місяців

Є результатом того, що Національний банк за-

довольнив додатковий попит на гроші, зумовле-

ний зростанням сукупного та кредитного попиту

227

Фактор впливу

Напрям

зміни

Результативний

показник

Кількісне значення

Економічна інтерпретація особливостей

дії каналу

Валютний канал

Офіційний обмінний курс

гривні щодо долара США

Збільшення

на 1%

(девальвація)

Обсяг грошової бази Зменшення на 5%

протягом 8-10

місяців;

збільшення на

8,33% протягом

18-20 місяців

Зростання обсягів реалізації виручки експорте-

рів у іноземній валюті на вітчизняному валют-

ному ринку. Збільшення пропозиції гривні вна-

слідок розвитку інфляційних процесів

Обсяг золотовалютних резер-

вів НБУ (млн. грн.)

Збільшення

на 1%

Обсяг грошової бази Збільшення на

0,23% протягом

перших 3 місяців

Купівля валюти для золотовалютного резерву

супроводжується емісією національної валюти

Обсяг грошової бази (млн.

грн.)

Збільшення

на 1%

Офіційний обмінний курс

гривні щодо долара США

Ревальвація на

0,1% протягом

перших 3 місяців

Тиск на укріплення гривні, який проявляється

через проведення валютних інтервенцій і збіль-

шенні грошової бази

Канал очікувань

Офіційний курс гривні щодо

долара США

Збільшення

на 1%

(девальвація)

Процентне співвідношення

офіційного обмінного курсу

та безготівкових міжбанків-

ських обмінних курсів гривні

щодо долара США

Зменшення на

0,033% протягом

4-8 місяців

Свідчить про очікування суб’єктів економіки

щодо подальшої девальвації обмінного курсу

гривні щодо долара США

Процентна співвідношення

офіційного обмінного курсу

та безготівкових міжбан-

ківських обмінних курсів

гривні щодо долара США

Збільшення

на 0,001%

Офіційний курс гривні до

долара США

Одночасне змен-

шення на 0,1%

триває 2 місяці

Відображає зворотну реакцію НБУ на очікуван-

ня ринку

228

Очевидним є те, що зазначені особливості каналів монетарного транс-

місійного механізму зумовлені поточним режимом грошово-кредитної по-

літики Національного банку України, який ґрунтується на прив’язці обмін-

ного курсу гривні щодо долара США, і свідчить про необхідність змін у

грошово-кредитній політиці з метою посилення ефективності управління

макроекономічними процесами в України

за допомогою монетарних

інструментів. Це зумовлює потребу в розробці науково обґрунтованих про-

позицій щодо напрямів удосконалення дії вітчизняного механізму монетар-

ної трансмісії з урахуванням позитивних аспектів світового досвіду.

4.1.3. Напрями удосконалення трансмісійного механізму

грошово-кредитної політики на основі зарубіжного досвіду

Монетарна політика Національного банку України, як складова еко-

номічної політики держави, сприяє досягненню прогнозованих соціально-

економічних показників шляхом реалізації поставлених цілей і завдань

інструментами грошово-кредитного і валютного регулювання. Її ефектив-

ність щодо досягнення поставлених цілей значною мірою залежить від ді-

євості монетарного трансмісійного (передавального) механізму. Проте, як

показали результати емпіричного

дослідження, на сучасному етапі розвит-

ку грошово-кредитної політики в Україні механізм монетарної трансмісії

має певні особливості, які в сукупності знижують її ефективність [84]. На-

гадаємо, що йдеться про домінування у вітчизняному передавальному ме-

ханізмі грошово-кредитної політики валютного каналу, який нині є основ-

ним чинником зростання пропозиції грошей в Україні,

незначну роль про-

центного каналу в регулюванні грошово-кредитного ринку та особливості

очікувань суб’єктів економіки щодо майбутньої динаміки обмінного курсу

гривні щодо долара США, яка базується насамперед на змінах офіційного

курсу гривні, що встановлюється Національним банком України.

Враховуючи те, що Національний банк України в перспективі орієн-

тується на необхідність переходу

до монетарного режиму, що ґрунтується

на ціновій стабільності, для втілення намічених планів слід ретельно ви-

вчити досвід реалізації монетарної політики та функціонування трансмі-

сійних механізмів у країнах, які успішно запровадили режим інфляційного

таргетування, наприклад, Чехії, Польщі, Угорщини, Словаччини. Вивчен-

ня досвіду цих країн потрібне не для сліпого копіювання, а з

метою визна-

чення можливості його використання для підвищення ефективності дії

монетарного трансмісійного механізму та грошово-кредитної політики в

Україні з урахуванням вітчизняних особливостей економічного розвитку.

Грошово-кредитна політика Національного банку Чехії. Чехія – пер-

ша країна з перехідною економікою, яка запровадила інфляційне таргету-

вання. Специфічними рисами чеської економіки на момент запровадження

таргетування інфляції були значна відкритість економіки, що робило її по-

тенційно вразливішою до екзогенних шоків, і перехідний стан економіки,

який характеризувався нестабільністю розвитку та високим рівнем дер-

жавного регулювання цін.

229

До переходу до таргетування інфляції Національний банк Чехії здійс-

нював монетарне таргетування у режимі фіксованого валютного курсу.

Протягом 1991–1993 рр. центральний банк Чехії дотримувався режиму

фіксованого курсу крони, який прив’язувався до кошика з п’яти валют, а з

1993 року – до бівалютного кошика: німецької марки (65%) та американ-

ського долара (35%).

У 1995 р.

було прийнято політичне рішення щодо скасування обме-

жень на рух капіталу та лібералізацію міжнародних фінансових потоків,

що мало негативні наслідки для економіки Чехії. До країни почали надхо-

дити значні обсяги іноземного капіталу у вигляді прямих і портфельних

інвестицій, потреби в яких Чехія не мала. З метою забезпечення курсової

стабільності крони в

умовах режиму фіксованого курсоутворення центра-

льний банк Чехії купував валюту, нарощуючи таким чином грошову масу

через валютний канал, який був на той час головним каналом монетарного

трансмісійного механізму країни. Інші інструменти, зокрема, нормативи

обов’язкового резервування, депозитні операції (випуск облігацій центра-

льного банку), спрямовувалися на стерилізацію надлишкової ліквідності,

спричинену припливом

у країну іноземного капіталу. Проте ефективність

цих дій, а також низки адміністративних заходів була низькою [5].

Для відновлення контролю над монетарними процесами, внутрішнім

попитом і поточним рахунком, дефіцит якого в 1996 році сягнув 8% ВВП,

Національному банку Чехії довелося неодноразово розширювати межі ва-

лютного коридору, піднімати всі основні відсоткові ставки та мінімальну

норму обов

’язкових валютних резервів. Проте в короткостроковій перспек-

тиві рестрикційна політика центрального банку Чехії негативно вплинула

на рахунок поточних операцій, оскільки вони сприяли ревальвації валют-

ного курсу в межах коридору. Крім того, неефективність цих заходів ве-

ликою мірою була зумовлена неузгодженістю монетарної і фіскальної по-

літики. Остання на час проведення рестрикційної

грошово-кредитної полі-

тики центрального банку була м’якою.

Врешті-решт, Національний банк Чехії був змушений з грудня 1997 р.

відмовитися від режиму фіксованого валютного курсу і запровадити ре-

жим регульованого плавання курсу чеської крони у поєднанні з таргету-

ванням інфляції. Причому перехід до нового монетарного режиму був

прискореним у зв’язку

з утратою під час азіатської кризи номінального

якоря курсової прив’язки. Особливістю валютної політики в рамках ново-

го режиму таргетування інфляції було те, що до 2003 року Національний

банк Чехії продовжував регулювати курс крони, здійснюючи валютні ін-

тервенції. Проте, якщо в 1997 році їх ціллю була підтримка курсу крони в

межах 17–19,5 CZK/DEM, то

протягом 1998–2002 рр. – для запобігання

надмірній девальвації курсу національної валюти шляхом продажу крони

на валютному ринку. Із 2003 р. центральний банк Чехії валютні інтервен-

ції не проводить.

230

Зазначені зміни в монетарній політиці Національного банку Чехії

спричинили зміни у структурі трансмісійного механізму, головним кана-

лом якого нині є процентний канал, а основним інструментом впливу на

грошово-кредитний ринок – відсоткові ставки.

Грошово-кредитна політика Національного банку Польщі. У Польщі

протягом останніх 15 років відбулися значні зміни в монетарній політиці,

яка пройшла шлях від різних форм штучної підтримки курсу злотого до

його вільного плавання у поєднанні з режимом прямого інфляційного тар-

гетування, запровадженого з 1998 р.

Зауважимо, що до 1998 року стратегія монетарної політики Націона-

льного банку Польщі ґрунтувалась на контролюванні

обмінного курсу та

пропозиції грошей. Фактично пропозиція грошей, як офіційна проміжна

ціль у 1992–1999 рр., залишалася поза контролем центрального банку і

могла відхилятись від цільового значення на величину до 60%. За цей пе-

ріод у чинниках зростання грошової пропозиції відбулися структурні зру-

шення: якщо в 1992–1994 рр. зростання грошової пропозиції зумовлюва-

лося насамперед дефіцитом

державного бюджету, то в 1995 році головну

роль у пропозиції грошей відігравали чисті іноземні активи, а протягом

1996–1999 рр. – чисті кредити нефінансовому сектору

[24]. Так, швидке

зростання чистих іноземних активів у 1993–1995 рр. було пов’язане з про-

фіцитом поточного рахунку, а також із зовнішньою торгівлею та туризмом

і масивним припливом капіталу у формі іноземних прямих і портфельних

інвестицій. Притік іноземного капіталу в поєднанні з режимом фіксовано-

го курсу спричинив надлишкову ліквідність банківського сектору, яка

1994 року стала основним чинником зниження ефективності монетарної

політики Національного банку Польщі через зменшення чутливості банків

до його рестрикційної політики.

У цей період центральний банк проводив широкомасштабні стерилі-

заційні операції на відкритому ринку, які поєднувалися з політикою зрос-

тання офіційних відсоткових ставок. Ці заходи стимулювали надходження

в країну іноземного капіталу,

що відповідно спонукало до проведення по-

дальших стерилізаційних операцій Національного банку Польщі в зроста-

ючих обсягах.

Жорстка монетарна політика в 1997 році мало допомогла в обмеженні

зростання пропозиції грошей, яка перевищила цільове значення майже на

40%, значною мірою через високу динаміку кредитування домогоспо-

дарств і підприємств. Оскільки банки не реагували на рестрикційну

моне-

тарну політику, Національний банк Польщі вдався й до безпрецедентних

заходів. Зокрема, у вересні 1997 року він почав приймати 6–9-місячні де-

позити безпосередньо від суб’єктів економіки відсоткові ставки, під вищі

за ринкові [271]. Метою цієї операції було зниження темпів нарощування

споживчого кредитування та стимулювання населення до заощаджень, що

мало скоротити внутрішній попит