Скороходов В.А., Худякова І.М. Автоматизоване робоче місце менеджера

Подождите немного. Документ загружается.

Частина 5

РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ

341

унікальні імена елементів всіх записів (НОМЕР-ДОКУМЕНТА, ДА-

ТА-ОТРИМАННЯ, СУМА-НАРАХОВАНО і т. ін.). На перетині ряд-

ків і стовпчиків таблиці ставляться символи занесення елементів у

записи. Для того, щоб уникнути неоднозначного використання еле-

ментів, в спеціальному словнику фіксується точне значення і роль

кожного елементу бази даних. Словник містить текстові характерис-

тики (тлумачення) всіх елементів з метою забезпечення однознач-

ного розуміння їх значення (перш за все проектувальниками і корис-

тувачами, що беруть участь у проектуванні).

(2) Розробка призначеного для користувача інтерфейсу фактично

реалізує організаційну модель додатку, пов’язуючи її з інформацій-

ним забезпеченням (базою даних) і програмним забезпеченням (про-

грамними модулями).

Призначений для користувача інтерфейс моделює також відно-

сини між користувачем і комп’ютерною системою через готові

екранні форми введення даних і виведення звітів. При проектуванні

інтерфейсу розробляється ієрархічна структура (дерево) діалогів,

створюються перелічення діалогів, етапів, використаних об’єктів,

фізичний вид кожного етапу діалогу.

(3) Розробка прикладного програмного забезпечення в даний

час здійснюється в основному на логічному рівні, з використанням

можливостей об’єктно-орієнтованих програмних мов четвертого по-

коління. Проектування структури бази даних і спілкування з сучас-

ними системами управління базами даних також здійснюється на

логічному рівні, тобто з використанням легких для розуміння їх зна-

чення ідентифікаторів, імен даних. Фізичне розміщення бази даних

на пристроях пам’яті відбувається автоматично за допомогою

СУБД.

Окрім програм розробляються також і процедури, наприклад,

процедура архівації денного файлу операцій, процедура відкриття

нового операційного дня і ін.

Розробка програм і процедур взаємопов’язує призначений для

користувача інтерфейс, інформаційне забезпечення, характеристики

Скороходов В. А., Худякова І. М.

АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

342

устаткування. У цьому значенні розробку програм можна порівняти

з роботою архітектора, який формує загальний естетичний вигляд і

забезпечує зручності для людини, орієнтуючись на властивості на-

явних будівельних матеріалів.

5.2.4. Роль інструментів і стандартів у проектуванні

Неможливо створити стійку, динамічну і ефективну ІС, не

використовуючи стандартів відображення структури системи, тех-

нологій, алгоритмів і т. ін. Багаторічний досвід проектування систем

створив досить зручні і, головним чином, графічні засоби (інструме-

нти) для наочного зображення цих елементів проекту. Звичайно,

проект системи можна описати у вигляді звичного тексту, але його

буде важко зрозуміти, якщо в ньому не буде блок-схем. Використання

спеціальних засобів проектування дозволяє одержати концептуаль-

ну ясність, документально відображаючи ресурси, процеси і комуні-

кації ІС. При цьому широко використовуються табличні форми, діа-

грами, блок-схеми з додаванням позначок, та інші графічні способи

подання ресурсів і процесів. Є засоби машинні та такі, які заносять-

ся вручну.

Існують пластикові лінійки з набором стандартних графічних

символів для креслення алгоритмів від руки. Проте це не єдиний

спосіб стандартизації. Стандартизується також термінологія, прин-

ципи проектування та ін. В інженерному значенні графічні символи

відіграють вирішальну роль, і добре виконані блок-схеми проясню-

ють весь проект.

Маючи комп’ютер, сьогодні можна «накреслити» блок-схему за

допомогою набору графічних символів, що є у наявності в різних

програмах. Мінімум є, наприклад, в Word, де на панелі «Малюван-

ня» через кнопку «автофігури» можна вибрати опцію «Блок-схеми»

і побудувати блок-схему за допомогою набору з 28 символів, з’єдну-

ючи їх лініями.

Частина 5

РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ

343

У процесі системного проектування деякі фірми встановлюють

і застосовують свої стандарти. Окремі країни встановлюють націо-

нальні стандарти.

Існують стандартні засоби, альтернативні ручному проекту-

ванню, і орієнтовані на комп’ютери (стандарти окремих CASE-тех-

нологій).

Світова тенденція в цьому напрямі полягає в переході на вико-

ристання комп’ютерів для створення повноцінних проектів ІС.

У США, наприклад, використовуються стандарти «Архітектура

інтегрованих додатків» від Digital Equipment Corporation, Systems

Application Architecture (SAA) архітектура прикладних систем (від

IBM), стандарти Application Integration Architecture (AIA) — New

Wave (від Hewlett-Packard) та ін.

Стандарт Systems Application Architecture містить три частини:

(1) загальний доступ, що призначений для користувача; (2) загаль-

ний програмний інтерфейс; (3) загальна телекомунікаційна база.

5.2.5. Суть CASE"технологій

Ефективне документування інформаційної системи забезпечу-

ється тоді, коли її проектування ведеться з використанням комп’юте-

рів і спеціального програмного забезпечення, створеного для підтрим-

ки роботи проектувальників інформаційної системи. Документацію

етапу проектування досить часто коректують на етапі упровадження

системи, після тестування всіх її елементів (технічних, програмних,

організаційних). Йдеться фактично про повторне документування. У

концепції безперервного планового розвитку інформаційної системи

з метою підтримки стратегічних інтересів фірми оновлення доку-

ментації стає нормальним явищем і не створює проблем, якщо проек-

тування ведеться з використанням ефективної інженерної системи

конструювання програмного забезпечення — Computer Aided

Software Engeniering (CASE).

Скороходов В. А., Худякова І. М.

АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

344

CASE-технологія забезпечує комп’ютеризовану розробку інфор-

маційного і програмного забезпечення, а також комп’ютеризоване

документування розробки. Відомо, що спочатку повинна бути роз-

роблена модель бази даних. Проте і вона будується поступово, крок

за кроком, за певною технологією.

Витоки цього процесу слід шукати в консультаціях інженера —

системоаналітика з кінцевим користувачем. Користувач розповідає,

з якими даними він працює як з вхідними (первинними), які дані

запозичує з інших (чужих) паперів або файлів, які звіти формує.

Головна мета такої бесіди для системоаналітика — створити адеква-

тну модель предметної галузі.

Бесіда відбувається «при наявності» комп’ютера, в якому вста-

новлений програмний CASE-генератор. Те, що користувач розпові-

дає про свої інформаційні потоки, системоаналітик зразу ж моделює

на екрані дисплея у вигляді графічних символів, з’єднуючи їх лінія-

ми відповідно до інформації про зв’язки інформаційних елементів.

Давайте трохи підслухаємо таку бесіду...

— Як називається ваша робота (ваша ділова функція)? — запи-

тує аналітик.

— Аналіз продажу, — відповідає користувач. Аналітик кликнув

мишею і на екрані з’явився блок з підказкою «Введіть назву функці-

ї». Аналітик ввів у цей блок назву «Аналіз продажу. Далі йдуть пи-

тання щодо початкових документів, про їх елементи, зв’язки, назви

звітів, елементи звітів і обчислювань. Все, що стосується цієї ділової

функції, в пам’яті комп’ютера пов’язується з нею автоматично.

Комп’ютер відкриває таблицю для опису нового об’єкта і робить

запит щодо його елементів.

Найважливішими поняттями тут є — суть і зв’язок. У бесідах

поступово з’ясовуються зв’язки між елементами. Наприклад, елементи

«НОМЕР-БАНКІВСЬКОГО-РАХУНКУ-ЗАМОВНИКА» і «ПРІЗВИ-

ЩЕ-ЗАМОВНИКА» мають зв’язок типу «один до одного».

На екрані дисплея поступово будується графічна модель (діаг-

рама) функції, моделі використаних нею об’єктів і зв’язків з іншими

Частина 5

РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ

345

функціями. Після закінчення бесіди і завершення введення відповідей,

CASE-генератор автоматично створює словники ділових функцій,

документів, звітів, елементів (атрибутів, реквізитів).

Екранні CASE-моделі дуже наочні. Вони не лякають кінцевого

користувача, що бере участь у бесіді, високою математичною абст-

ракцією. З використанням стандартних малюнків-шаблонів (графічних

символів блок-схем) крок за кроком на екрані складається і розши-

рюється модель предметної галузі (конкретної ділової функції) з її

елементами-образами. Тут є назва функції, символи користувача,

документів, звітів, комп’ютера, бази даних, ліній зв’язку і т. ін. Про-

те по суті CASE-моделі глибоко абстрактні. Саме завдяки цьому

стає можливою високошвидкісна автоматична генерація похідної

метаінформації у вигляді комплексу проектної документації (специ-

фікацій і програмних модулів).

Коли закінчаться бесіди системних аналітиків з усіма користу-

вачами, які самі побачили і підтвердили правильність сприйняття

комп’ютером їх ділових вимог, стає можливим генерувати високо-

якісну документацію системи за всіма її ресурсами:

інформаційних, програмних, технічних, ресурсах персоналу —

для кожного автоматизованого робочого місця.

Свої CASE-пакети мають різні фірми, наприклад, МОНОЛОГ,

ORACLE, Digital, IBM. Найбільш відома в наших умовах CASE-сис-

тема ORACLE, що складається з трьох інструментальних засобів:

• CASE*Dictionary для ведення словника бази даних;

• CASE*Designer для графічного подання моделей предметних

галузей;

• CASE*Generator для автоматичної генерації програмних модулів.

Будь-який CASE-пакет сприяє загальному впорядкуванню ін-

формаційної системи, поєднанню всієї сукупності її процесів, що

особливо важливо в умовах інформаційної мережі, в якій працюють

і робочі групи, і окремі користувачі.

CASE-пакети, перш за все, є інструментами системоаналітиків,

проте, біля них в процесі розробки і супроводу ІС зосереджуються

зусилля і користувачів, і програмістів.

Скороходов В. А., Худякова І. М.

АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

346

CASE-пакети розрізняються за кількістю підтримуваних ними

етапів розробки. Частина пакетів забезпечує лише графічне подання

функцій і потоків даних, інша частина — додатково охоплює опис

баз даних і побудову фрагментів програм. CASE-технології опису-

ють функції, виконувані в певній предметній галузі, а також інфор-

маційні потоки в системі в цілому.

Після закінчення проектування і введення системи в експлуатацію,

CASE-пакет використовується як інструмент супроводу інформаційної

системи та її удосконалення впродовж всього існування циклу ІС.

CASE-технології органічно реалізують принцип системного під-

ходу до розробки інформаційної системи в концепції мережі автома-

тизованих робочих місць (АРМ) кінцевих користувачів. Таким чином,

CASE-технологія — головний практичний інструмент і хоро-

ший підсумок довгого наукового пошуку вдалих кібернетичних

рішень в галузі розробки інформаційних систем.

Традиційні засоби проектування інформаційних систем, що ви-

користовуються інженерами проектувальниками

Таблиця 5.4.

Деталі системи Використані засоби проектування

Системні компоненти і діаграми

Блоксхеми систем, презентаційні

діаграми, блоксхеми процесів, матриці

системних компонент

Інтерфейс, призначений для

користувача

Формуляри для планування форм і екранів

введення — висновку, блоксхеми діалогів

користувача

Елементи даних, їх зв’язки Словники даних, діаграми «Сутьзв’язок»

Деталізація системних процесів

Таблиці рішень, дерева рішень, структурні

діаграми, блоксхеми програм

Частина 5

РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ

347

Проектуючи форми екранів, часто використовують наперед від-

друковані формуляри з розміткою можливих позицій рядків, стовп-

ців, символів, наприклад, схема екрану на 20 рядків, по 78 символів

в рядку.

Важливу роль у проектуванні відіграє матриця системних ком-

понентів, яка без застосування умовної символіки зручно і комплексно

відображає в табличній формі три головних складових інформацій-

ної системи: процеси, ресурси, продукти.

5.2.6. Зміст етапів «Упровадження» і «Супровід»

Розроблений проект упроваджується в реальне середовище під-

приємства або організації, тобто пристосовується до поточної робо-

ти користувачів. Етап упровадження проекту інформаційної системи

(додатки) охоплює:

• придбання комп’ютерів і програмного забезпечення;

• розробку додаткових програм, які не вдалося придбати;

• розробку (коректування) документації проекту;

• тестування устаткування і програмного забезпечення;

• навчання користувачів і персоналу, який повинен працювати з

системою;

• безпосередній перехід до використання нової системи.

Упровадження може бути досить важким робочим процесом.

Слід розуміти, що відмінно запроектована система може провалити-

ся, якщо вона не буде ретельно і надійно пристосована до реальних

процесів управління.

Етап супроводу (обслуговування) інформаційної системи на-

ступний за упровадженням проекту. Поточний супровід охоплює

моніторинг (стеження) системи та її модифікацію для проведення

необхідних удосконалень. Частиною цього процесу є огляд після

встановлення для визначення того, наскільки система відповідає цілям

її створення. Помилки в новій інформаційній системі виправляються

Скороходов В. А., Худякова І. М.

АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

348

шляхом відповідного системного обслуговування. Крім того, супро-

від охоплює такий вид післяустановчих робіт, як модифікація систе-

ми у зв’язку із змінами у сфері діяльності організації або у зв’язку із

змінами законодавства (наприклад, зміна податкової ставки викликає

зміни в системі бухгалтерського і фінансового обліку організації).

Запитання і завдання для обговорення

1. Які ключові поняття БД і СУБД ви можете назвати?

2. Що таке трирівнева архітектура БД?

3. Які види зв’язків можливі між двома сутностями?

4. З яких стадій складається розробка АРМів?

5. Що включає етап системних досліджень?

6. Які заходи виконуються на етапі упровадження?

7. Чим завершується етап системного проектування?

8. Опишіть суть CASEтехнологій?

9. Що охоплює етап упровадження проекту АРМ?

Частина 6

АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ УНІВЕРСИТЕТОМ

349

Машина повинна працювати,

людина — думати.

Принцип IBM

Машинна програма виконує

те, що ви їй наказали робити, а

не те, що б ви хотіли, щоб вона

робила.

Третій закон Грида

Нові системи породжують

нові проблеми.

Основна теорема

Не слід без необхідності поро!

джувати нові системи.

Наслідок

Створення автоматизованих робочих місць менеджерів може

бути розглянуте на конкретному прикладі Автоматизованої системи

управління навчальним закладом.

Частина 6

АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА

УПРАВЛІННЯ УНІВЕРСИТЕТОМ

Скороходов В. А., Худякова І. М.

АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ МЕНЕДЖЕРА

350

Перш ніж упровадити систему автоматизації, потрібно з’ясува-

ти деякі принципові моменти. Головний з них — це повинно бути

справді необхідно, тобто мати економічне обґрунтування.

На поточному етапі розвитку перед навчальним закладом сто-

ять різні стратегічні цілі. Зокрема:

• підвищення якості освіти до світового рівня, інтеграція в світо-

вий освітній простір;

• стійке забезпечення потреб ринку праці Південного регіону

кваліфікованими кадрами;

• забезпечення потреб населення щодо якісних освітніх послуг.

Досягнення цих цілей у сучасних умовах і на сучасному рівні вимагає

створення АСУ університетом на основі єдиної концепції інформатизації.

На першому етапі здійснювалося стратегічне планування. Топ-

менеджери університету сформулювали бізнес — цілі і стратегію на

найближчі рік-два. Це завдання саме вищого керівництва. Як прави-

ло, цілі вперше ясно формулюються якраз в результаті цього етапу.

Наступний етап — це формалізація бізнес-процесів. Після розумін-

ня завдань можна переходити до наступного етапу — постановлення

завдань на автоматизацію. Стисло — які завдання та як будуть автомати-

зовані. В ході даного етапу складаються схеми руху інформації. На цьому

етапі в роботі беруть участь топ-менеджери, провідні фахівці, начальники

підрозділів підготовки і IT-менеджери. В результаті даного етапу мета ке-

рівництва буде сформульована на мові конкретних функцій і завдань усіх

підрозділів. Таким чином, це фактично етап ставлення завдань.

Інформаційна інфраструктура університету, що склалася, хара-

ктеризується суттєвою відмінністю: підрозділи університету осна-

щені комп’ютерами різних поколінь; у локальну мережу об’єднані

не всі комп’ютери; програмне забезпечення розроблене або придба-

не із застосуванням різних інструментальних засобів, працює в різ-

них операційних системах і з використанням різних стандартів баз

даних; вирішувані завдання мало взаємопов’язані інформаційно.

Враховуючи стан інформаційної інфраструктури університету,

була розроблена єдина концепція інформатизації і технічне завдання

проект АСУ університетом.