Частина 5
РОЗРОБКА АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ
337
робочими групами (форми документів і звітів, терміни, кількість
зразків і т. ін.).
Другий етап системного аналізу (аналіз існуючих систем)
обумовлений тим, що в організаціях вже можуть існувати якісь ІС з
певними ресурсами (інформаційними, програмними, технічними, а
також персоналом). Навіть тоді, коли проводиться повне оновлення
технічної і програмної бази, існуюче інформаційне забезпечення
відображає ядро головних потреб, які не тільки не можна ігнорувати
в новій системі, а навпаки, стартуючи від нього, необхідно розвину-
ти і розширити.
Отже, слід ретельно вивчати, які завдання вирішують «старі»
системи, яке устаткування і програмне забезпечення вони мають,
який персонал працює в інформаційному відділі; чи існують бази
даних, яка їх структура і якими методами формуються звіти про ре-
зультати — все це найважливіші питання.
Важливо з’ясувати, чи застосовується кодування інформації і
які рівні кодів при цьому використовуються (місцеві, державні, між-
народні); з’ясувати існуючий регламент обробки даних, кого і чому
він не влаштовує, чи бувають практичні затримки даних і звітів,
причини затримки; з’ясувати, чи є документація на стару систему.
Все це має бути як пам’ятка в особистому щоденнику дослідника
системи.
Другий етап системного аналізу — це складний і відповідаль-
ний крок до оброблення метаінформації, тобто «даних про дані».
Головними орієнтирами в організації метаінформації є об’єкти (до-
кументи, діаграми, аналітичні тексти і записки, економічні показни-
ки, сукупності), а також процеси створення об’єктів, процеси їх пе-
редачі, обробки, зберігання.
Для виконання третього етапу системного аналізу (аналіз вимог
системи) дослідник повинен мати певні знання типових методів ви-
рішення основних управлінських завдань (облікових, аналітичних,
планових, оперативних). Все це є складовою частиною спеціальних
знань системоаналітика. Наприклад, якщо системний аналітик взагалі