Сирохман І.В Товарознавство пакувальних матеріалів і тари

Подождите немного. Документ загружается.

581

Іноді крейдований з обмеженою деформацією після намокання.

Може мати одно- або двосторонню машинну гладкість. Виготов-

ляється масою 70—90 г/м

з біленої сульфатної целюлози.

Папір жиронепроникний — папір з підвищеним опором проникненню

жировмісних речовин. Жиронепроникність досягається шляхом

спеціальної обробки з утворенням зімкнутої поверхні або за раху-

нок покриття.

Папір жиростійкий — папір з поверхневим проклеюванням жиростій-

кими адгезивами, призначений для автоматичного пакування вер-

шкового масла, маргарину.

Папір з просоченням — папір, просочений спеціальною речовиною,

наприклад воском.

Папір інгібований (антикорозійний) — пакувальний папір з односто-

роннім полімерним, латексним або іншим подібним покриттям з

нанесенням на внутрішню поверхню леткого інгібітора. Застосо-

вується для захисту від корозії виробів з чорних і кольорових ме-

талів.

Папір каландрований — папір, пропущений через суперкаландр з ме-

тою надання йому підвищеної гладкості і лиску.

Папір крепований — папір, що зазнав крепування, застосовується для

пакування крихких виробів, а також для виготовлення внутріш-

нього шару мішків.

Папір липкий — папір, який з одного боку покритий клеєм і призна-

чений для виготовлення липких етикеток.

Папір махорковий — папір для пакування махоркового тютюну.

Папір металізований — папір з покривним шаром розпорошеного ме-

талу, що наноситься методом вакуумного напилення.

Папір мішковий — міцний папір масою від 70 до 100 г/м

, що викори-

стовується як основний сировинний матеріал для виготовлення

мішків (згідно з сучасною технологією головним чином викорис-

товують крафт-папір). Залежно від якості сировини, еластичності,

кольорових відтінків, вологоміцності виготовляють різний міш-

ковий папір: вологоміцний, бітумований, ламінований тощо.

Папір неактинічний — світло-непроникний папір чорного кольору,

що застосовується для пакування кінофотоматеріалів.

Папір обгортковий — папір для загортання харчових продуктів, меди-

каментів, промислових виробів, а також для виготовлення пакетів

для сипкої продукції. Виготовляється з сульфатної і небіленої це-

люлози масою 120 г/м

Папір пакувальний для фруктів — тонкий слабко-клеєний папір од-

носторонньої або машинної гладкості, іноді просочений спеціаль-

ними речовинами, що запобігають гниттю фруктів.

Папір пакувальний для чаю — папір односторонньої гладкості або

каландрований, іноді склеєний з фольгою.

Папір парафінований — папір для внутрішнього загортання конди-

терських виробів, що пакуються машинами-автоматами, а також

582

для застилання ящиків або коробок, пакування медикаментів, дріб-

них металевих виробів тощо. Виготовляється з паперу-основи для

парафінування шляхом просочення розплавом парафіну.

Папір термозварюваний пакувальний — міцний папір з обмеженою

паропроникністю, з поверхневим термозварюваним шаром і нор-

мованою міцністю термозварюваного шва для автоматичного па-

кування різних товарів і харчової продукції.

Папір фунгіцидний — папір, що містить на своїй поверхні саліланілід.

Застосовується для герметичного пакування і довготривалого збе-

рігання, наприклад хліба, банок з консервами (варення).

Папір шпагатний — папір з високим показником міцності під час роз-

тягування, призначений для виготовлення шпагатів.

Папір, каширований алюмінієвою фольгою — папір, склеєний з фоль-

гою; застосовується переважно для пакування харчових продуктів

з високим вмістом жиру (каширування — суміщення індивідуаль-

них плівок).

Папір, ламінований поліпропіленом — папір, ламінований поліпро-

піленом, що характеризується зниженою жиро-, паро-, газопроник-

ністю і підвищеною хімічною стійкістю, застосовується для паку-

вання харчових продуктів з високим вмістом жиру.

Папір, покритий полімерною плівкою — папір з захисним шаром,

наприклад поліетилену, що наноситься з одного або з двох боків.

Папір-основа для парафінування — папір, який призначено для виго-

товлення парафінованої паперової продукції. Виготовляється з

сульфатної біленої целюлози масою 25—40 г/м

Папір-пергамент — папір для пакування жировмісної харчової та ін-

шої продукції. Характеризується високою жиро- і вологонепрони-

кністю, зберігає початкову міцність при зволоженні, виготовля-

ється масою 60 г/м

Папір-підпергамент — папір марок П-1, П-2 і П-3 застосовується для

механізованого пакування різноманітних харчових продуктів з

незначним вмістом жиру і підвищеною вологістю, марки П — для

випічки, кондитерських виробів, круп’яних концентратів. Вигото-

вляється із сульфітної целюлози масою 43—50 г/м

Папір-полівінілхлорид — папір, покритий з одного боку дисперсією

полівінілхлориду. Має знижену газо-, паро- і водопроникність.

Застосовується для пакування харчових продуктів, лікувальних

засобів і товарів побутової хімії.

Папір-поліетилен — папір, що з одного боку ламінований поліетиле-

ном, має знижену жиро-, паро-, газопроникність і підвищену хіміч-

ну стійкість.

Папір-фольга-поліетилен (буфолен) — папір, каширований фольгою і

ламінований поліетиленом. Застосовується для автоматичного па-

кування харчових продуктів, переважно після сублімаційного су-

шіння, та іншої продукції, за умовами зберігання якої необхідна

знижена газопроникність.

583

Парафін — суміш твердих насичених вуглеводнів. Використовується

для просочення паперу, який призначено для пакування харчових

продуктів, технічних виробів тощо.

Пачка — одноразова споживча тара у формі паралелепіпеда, яка за-

кривається клапанами.

Пенал — невелика коробка з висувним корпусом або з кришкою у ви-

гляді обичайки.

Пергамент — жиронепроникний папір, що використовується для загортан-

ня харчових продуктів. Зберігає смак і аромат пакованих продуктів.

Пергамін — напівпрозорий клеєний без наповнювача папір з високими

показниками механічної міцності, жиро- і олієнепроникності, ви-

користовують для виготовлення кальки, а також для пакування

харчових продуктів.

Перегин — елемент замка, що поглиблює поздовжній шов усередину

корпуса металевої банки.

Перегородка (ящика) — частина ящика, що розділяє його внутрішній

простір на секції, гнізда.

Перфорація — отвори в стінках тари, які забезпечують циркуляцію

повітря всередині тари.

Піддон — транспортна тара, засіб пакетування, що має жорстку пло-

щадку і достатнє місце для створення укрупненої вантажної оди-

ниці. Як правило, має стандартні розміри. Піддони поділяють на

два види: двозахідний і чотиризахідний, які розрізняються спосо-

бом захвату вилковим навантажувачем. Виготовляється з дереви-

ни, пластмас, металів. Для їх виготовлення все частіше викорис-

товують вторинну сировину.

Піддон двозахідний — піддон, конструкція якого забезпечує можли-

вість вводу вилкового захвату тільки з двох протилежних боків.

Піддон двонастильний — піддон з верхнім і нижнім настилами, кож-

ний з яких може бути використаний для розміщення вантажу.

Піддон стояковий — піддон з надбудовою з вільних або скріплених

стояків.

Піддон чотиризахідний — піддон, конструкція якого забезпечує мож-

ливість вводу вилкового захвату з чотирьох боків.

Піддон ящиковий (з боковими стінками) — піддон з надбудовою із

суцільних, ґратчастих або сітчастих стінок.

Підпергамент — тонкий папір для пакування харчових продуктів, ви-

готовлений з целюлози жирного помелу, з обмеженою жиропро-

никністю і високою механічною міцністю.

Пінопласти — полімерні матеріали з вмістом газової фази не менше

50 % з об’ємом і мінімальним діаметром комірок 0,02 мм. Засто-

совуються для виготовлення транспортної тари і допоміжних па-

кувальних засобів. Головним чином використовуються піноплас-

ти на основі полістиролу, поліуретану, полівінілхлориду.

Пластичні маси (пластмаси) — матеріали на основі природних або

синтетичних полімерів, здатних отримувати задану форму під тис-

584

ком і зберігати її після охолодження. Крім полімеру, можуть міс-

тити наповнювачі, пластифікатори, стабілізатори, пігменти та ін-

ші компоненти. Розрізняються за експлуатаційними властивос-

тями (наприклад, антифрикційні, атмосферо-, термо- чи вогне-

стійкі), за природою наповнювача (склопластики, графітопласти

тощо), за способом його розміщення у матеріалі (наприклад, ша-

рові пластики, волкнисті тощо), а також за типом полімеру (амі-

нопласти, білкові пластики тощо). Залежно від характеру перетво-

рень, що відбуваються з полімером при формуванні, виокремлюють

термопласти (поліетилен, полівінілхлорид, полістирол, поліпропі-

лен) і реактопласти (фенопласти). Основні методи переробки тер-

мопластів — лиття під тиском, екструзія, вакуумформування, пне-

вмоформування; реактопластів — пресування і лиття під тиском.

Пластифікатори полімерних матеріалів — речовини, які входять до

складу пластмас, клеїв, фарб для підвищення їх пластичності. Як

пластифікатори, в основному використовують нелеткі хімічні інер-

тні речовини, наприклад: дибутилфталат, трикрезинфосфат.

Пластифікація — модифікація полімерного матеріалу, в результаті

якої підвищується рухливість мікромолекул у цілому, їх ділянок,

простих надмолекулярних структур (пачок макромолекул), або

всіх цих структурних одиниць. Технологічною метою пластифі-

кації може бути підвищення морозостійкості, ударної міцності,

зниження модуля.

Пластичність — показник, що його визначає залишкова деформація

під час сферичного розтягування проби матеріалу, виражена у

відсотках від заданої деформації.

Плівка — тонка гнучка пластина з пластмаси. Буває багатошаровою

металізованою, з нанесенням друку. Може мати покриття або бу-

ти підданою екструзії з метою підвищення механічної міцності й

посилення захисних властивостей. При товщині більше ніж

0,25 мм (для Японії — 0,1 мм), виріб називають листом, а менше

ніж 0,25 мм — плівкою.

Плівка Eco Lean — екологічно чистий пакувальний матеріал, альтер-

натива кашированій фользі, композиція готових до застосування

натуральних карбонатів, наприклад крейди з пластмасою, склею-

ючим агентом використовують поліолефіни. Застосовується для

фасування вершкового масла.

Плівка Lean

Cover — обгорткова плівка для жиро- і олієвмісних хар-

чових продуктів. Випускається трьох видів: зі світлопроникним

шаром, для упаковки морозива і напівпрозора.

Плівка Lean

Cups — стаканчики для рідких, напіврідких або твер-

дих продуктів, які закриваються припаяною пластинкою.

Плівка Lean

Peel — матеріал для виготовлення кришок, запаювання

пластикових стаканчиків під йогурт — платинок.

Плівка Lean

Pouch — плівка для пакування твердих і сипких харчо-

вих продуктів — сухого молока, чіпсів, чаю, хліба.

585

Плівка орієнтована поліпропіленова — гнучка пакувальна плівка,

більш міцна, ніж звичайний поліпропілен, оскільки має іншу мо-

лекулярну структуру (орієнтовану).

Плівка пластмасова — пластмаса у вигляді тонких плоских листів або

рукавів.

Плівка повітряно-пузириста — комбінована з двох шарів поліетиле-

нова плівка, що поєднує властивості звичайної поліетиленової,

яка захищає вироби від дії атмосферних явищ, спрацьовування і

забруднення, а також властивості амортизатора (наприклад поро-

лону), що захищає вироби від ударів, вібрації і поштовхів.

Плівка розтягувальна — еластична плівка з модифікованого поліети-

лену, використовується для скріплення збільшених вантажних

одиниць із тарно-штучних вантажів на піддоні методом обмоту-

вання в один або декілька шарів, при цьому непотрібне нагріван-

ня, як для термоусадкових плівок.

Плівка термоусадкова — плівка з поліетилену, поліпропілену та ін-

ших полімерів, що характеризуються ступенем усадки, який ко-

ливається від 30 до 80 %. Усадка плівки відбувається під час на-

грівання до температури 150—300 °С. Принцип, за яким

здійснюють пакування (загортання) в термоусадкову плівку, іноді

називають «пам’яттю полімеру». Це — плівка, розтягнута в про-

цесі переробки нагріванням, а потім охолоджена для «заморожу-

вання» отриманої орієнтації молекул. Під час повторного нагрі-

вання вона намагається повернутися до своїх розмірів у невитяг-

нутому стані. Спочатку широко використовувалась для пакування

замороженої птиці. Останнім часом має різноманітне застосуван-

ня як транспортна упаковка металевих і скляних банок, пляшок,

картонних коробок та інших тарно-штучних вантажів.

Плівки полімерні — суцільні шари полімерів товщиною до 0,2—0,3 мм.

Виготовляються із синтетичних полімерів, наприклад: поліетиле-

ну, полівінілхлориду, поліамідів, а також з природних полімерів і

продуктів їх хімічної модифікації, зокрема целюлози та її ефірів.

Плівковий матеріал «Майлар» — являє собою поліетиленгліколь-

терефталатну смолу (ПЕГТ). Використовується як самостійно, так

і для ламінування з іншими матеріалами.

Плівковий матеріал «Комбітерм» — на основі поліаміду або ж іноме-

ру (сурліну) з кисневим бар’єром, містить усередині плівки кисне-

адсорбційний шар. Активізується лише після пакування харчових

продуктів (м’ясних, рибних, молочних).

Плівковий матеріал ТВІС-ПАН

ТМ

— володіє твіст-еффектом, засто-

совується для загортання цукерок, шоколадних батончиків з на-

ступним скручуванням.

Пломбування — оснащення упаковки пломбами, що дає змогу контро-

лювати її цілісність.

586

Пляшка — споживча тара переважно циліндричної форми, що перехо-

дить у вузьку горловину, передбачену для закупорювання. Має

плоске або ввігнуте дно.

Пляшка для закупорювання нарізним ковпачком — скляна або по-

лімерна пляшка з нарізкою на горловині.

Пляшка керамічна — для розфасовки і зберігання специфічних видів

харчової продукції — бальзаму, лікерів тощо, як правило, декора-

тивно оформлена.

Пляшка полімерна — для розфасовки і недовготривалого зберігання

харчових та інших рідин. Може бути різних конструкцій і конфі-

гурацій.

Пляшка скляна — для розфасовки і довготривалого зберігання алко-

гольних, безалкогольних напоїв, молока, рідких молочних проду-

ктів. Горловини пляшок, призначені для закупорювання кроне-

пробкою або алімінієвим ковпачком, мають гладкий вінчик, а для

накручуючої пробки — різьбовий (гвинтовий).

Показники безпечності — характеризують захисні властивості матері-

алів або виробів, що забезпечують безпеку людини як у побуто-

вих умовах, так і при виникненні екстремальних ситуацій.

Показники довговічності — визначають термін служби матеріалу або

виробу без змін, які б робили неможливою або неефективною їх

подальшу експлуатацію.

Показники екологічності — характеризують рівень шкідливих впли-

вів на довкілля, що виникають під час виготовлення, експлуатації

та утилізації матеріалів або виробів.

Показники ергономічності — враховують комплекс властивостей, що

проявляються у системі «людина-виріб-довкілля» і характеризу-

ють відношення матеріалів або виробу до дії різних чинників до-

вкілля. До показників ергономічності належать такі показники: гі-

гієнічні, антропологічні, фізіологічні, психологічні.

Показники естетичності — характеризують естетичні властивості ма-

теріалів та виробів. Вони оцінюють художньо-колористичне офо-

рмлення матеріалів або виробу, а також відповідність напрямку

моди, інформаційну відповідність, раціональність форм, ціліс-

ність композиції та рівень технічного виконання.

Показники надійності — характеризують здатність матеріалу або ви-

робу виконувати задані функції, зберігаючи при цьому свої екс-

плуатаційні показники у певних межах протягом означеного про-

міжку часу. До цих показників відносять: зносостійкість,

довговічність, розміро- та формостійкість.

Показники призначення — обумовлюють галузь застосування продук-

ції та характеризують властивості матеріалів і виробів, які визна-

чають ступінь придатності для виконання призначених функцій.

Вони включають такі групові показники: функціональної та тех-

нічної ефективності, конструктивні, сировинного складу та струк-

тури.

587

Показники розміру та формостійкості — визначають здатність мате-

ріалу або виробу утримувати стабільні розміри та форму протя-

гом заданого терміну експлуатації.

Показники стандартизації та уніфікації — характеризують насиче-

ність матеріалів або виробів стандартними та уніфікованими

складовими частинами, а також рівень уніфікації з іншими виро-

бами.

Показники технологічності — характеризують властивості матеріалів

або виробів, які визначають оптимальний вибір матеріалів, засо-

бів праці, технологічних рішень та їх придатність до досягнення

мінімальних витрат під час виробництва і експлуатації продукції.

Покривний шар — шар у вигляді плівки, фольги, лаку або суміші з

мінеральних, пластифікованих і зв’язуючих речовин, що нано-

ситься на поверхню картону, паперу тощо.

Покриття адгезійне — покриття паперової або полімерної стрічки

(матеріалу) шаром сухого клею, що потребує зволоження для

приклеювання, або шаром термоплавкого клею.

Покриття полімерне — покриття з полімерної плівки у вигляді полот-

на або рукава.

Поліаміди — продукти поліконденсації амінокислот.

Полівінілацетат (ПВА) — синтетичний полімер, продукт полімериза-

ції вінілацетату. Це твердий безколірний прозорий полімер, має

високу світлостійкість, адгезію до різних поверхонь, застосову-

ється у виробництві емульсійних фарб, клеїв, ущільнювальних

прокладок. Речовина для одержання полівінілового спирту.

Полівініліденхлорид (ПВДХ) — плівка, відома під назвою Saran. Син-

тетичний продукт полімеризації вінілдехлориду. Тверда речовина

білого кольору. Термопластичний, статичний, негорючий, фізіо-

логічно інертний. Має низьку тепло- та світлостійкість. Стійка до

води, запахів і газів. Часто використовується як прозорий шар у

комбінованих плівкових матеріалах для поліпшення захисних

властивостей. Поширені співполімери з вінілхлоридом або акри-

лонітрилом.

Полівінілхлорид (ПВХ) — синтетичний полімер, прозора плівка або

лист. З метою пакування застосовують непластифікований ПВХ

— прозорий матеріал, який добре формується, характерний висо-

кою жиростійкістю і кисненепроникністю. Із ПВХ виготовляють,

головним чином, споживчу тару.

Поліетилен — продукт полімеризації безколірного газу етилену, білий

воскоподібний твердий продукт, міцний, еластичний, добрий ді-

електрик, стійкий до багатьох хімічних речовин. Залежно від спо-

собу отримання розрізняють поліетилен високої — ПЕВЩ

(НDРЕ) і низької — ПЕНЩ (LDРЕ) щільності. При цьому перший

є більш міцним матеріалом. Обидва використовують для виготов-

лення плівок і пляшок. Придатний для пакування заморожених

харчових продуктів.

588

Поліетилен високої щільності (ПЕВЩ) — має також назву «поліети-

лен високого тиску (ПЕВТ)», відрізняється підвищеною молеку-

лярною масою, має значну жорсткість, удароміцність, застосову-

ється, головним чином, для виготовлення транспортної тари

методом лиття під тиском.

Поліетилен низької щільності (ПЕНЩ) — має також назву «поліети-

лен низького тиску (ПЕНТ)», застосовується для виготовлення

плівок і споживчої тари, має високу еластичність, морозостій-

кість, хімічну стійкість, водо-паронепроникність, легко термозва-

рюється.

Поліетилен-папір-поліетилен — папір, який з обох боків ламінова-

ний поліетиленом, використовується для автоматичного пакуван-

ня рідких харчових продуктів.

Поліетилентерефталат (ПЕТФ або ПЕТ) — пластмаса, що широко

застосовується для формування пляшок методом роздування зі

спеціальних заготовок — «преформ». Використовується для ви-

робництва плівки, що має високу механічну міцність (у 10 разів

вищу, ніж механічна міцність поліетиленової плівки) і прозорість.

Кристалічний варіант ПЕТФ, що використовується в умовах ви-

сокої температури, є придатним для виготовлення лотків, які па-

куються у мікрохвильовому середовищі.

Полікапроамід або полікапролактам — синтетичний полімер, про-

дукт полімеризації капролактаму; тверда речовина білого кольо-

ру. Має велику механічну міцність, зносостійкість, хімічну стій-

кість. Використовують у виробництві поліамідних ниток, воло-

кон, плівки, деталей машин.

Поліконденсація — метод синтезу полімерів, при якому взаємодія мо-

номеру (або мономерів) супроводжується виділенням побічних

низькомолекулярних сполук, наприклад води або спирту.

Полімер — високомолекулярна сполука, молекули (мономери) якої

складаються з великої кількості груп атомів, що багаторазово по-

вторюються і з’єднані хімічними зв’язками. Полімери є основни-

ми компонентами пластмас.

Полімеризація — це метод синтезу полімерів, при якому взаємодія

молекул мономеру, або мономерів не супроводжується виділен-

ням побічних низькомолекулярних сполук.

Поліпропілен (ПП) — найбільш універсальний пластмасовий матеріал.

Застосовується для виробництва плівок, споживчої і транспортної

тари, є одним з найбільш легких і дешевих полімерів. Він ударо-

міцний, не деформується при згинанні, стійкий щодо зношення.

Зустрічається у вигляді волокон, плівок, або пінистої маси. Через

низьку світло- та морозостійкість поступається поліетиленові.

Полістирол (ПС) — жорсткий матеріал з невисокими захисними влас-

тивостями (крихкий). Використовується для виготовлення прозо-

рих або кольорових матеріалів методом інжекційного форму-

вання.

589

Полістирол удароміцний — продукт модифікування полістиролу.

Більш теплостійкий і менш крихкий.

Поліуретан — полімер. Для виготовлення упаковки відомо два основ-

них види поліуретану: пінистий і зв’язаний стружковопінистий.

Обидва види використовують як захисне пакування. Піні надаєть-

ся форма виробу у спеціальній формі або на самому виробі.

Стружкова піна використовується у вигляді листів, рулонів, пря-

мокутних блоків чи відливок. Застосовується також для виготов-

лення клею і лаків.

Поліфірм — антимікробна полімерна плівка для захисту поверхні хар-

чових продуктів.

Поліфталату карбонат — синтетична плівка, що використовується для

пакування спеціальних харчових продуктів і медикаментів.

Поліхлорвініл — продукт полімеризації хлористого вінілу.

Пробірка — споживча тара з циліндричним корпусом, плоским або

опуклим дном, з горловиною, діаметр якої дорівнює діаметру кор-

пуса. Закупорюється пробкою або кришкою. Місткість —

0,05 дм

Пробка — закупорювальний засіб циліндричної форми, який виготов-

ляється із скла, металу, деревини, пластмаси або кори пробкового

дерева (корок). Пробка може багаторазово вставлятися в отвір

упаковки, вийматися з нього і, відповідно, надіватися (нагвинчу-

ватись) або зніматися.

Пробка «Sports-Lok» — виготовляється діаметром 28 мм під горлови-

ни ПЕТ типу РСО та BPF. Складається з пробки, клапана та про-

зорого захисного ковпачка, має два ступені захисту: захисну смуж-

ку на пляшці і на прозорому ковпачку.

Пробка корончата з кільцем «Maxi-Crown» — виготовляється з тон-

колистової сталі товщиною 0,17 мм. Кільце може виготовлятися

разом з пробкою або окремо і потім приклепуватися до пробки.

Застосовується для закупорювання скляних і полімерних пляшок

з газованими напоями.

Прозорість — величина, що характеризує, яку частину світла пропус-

кає середовище без зміни напряму його розповсюдження. Вимі-

рюється відношенням світлового потоку, що пройшов у середо-

вищі без зміни напряму шлях, рівний одиниці довжини потоку,

що увійшов у це середовище у вигляді паралельного пучка.

Прокладка (картонного ящика, коробки) — допоміжний пакуваль-

ний засіб у вигляді листа паперу або картону, що застосовується

для зміцнення дна чи кришки ящика, коробки, і розділяє упакову-

вану продукцію.

Прокладка бугорчаста для яєць — об’ємна прокладка з паперового

литва або пластмаси з комірками для яєць, головним чином по 30

шт., а також на 10—12 шт. з кришками, що закриваються.

Пружність — властивість тіл відновлювати форму та об’єм або тільки

об’єм після дії зовнішньої сили. Кількісна характеристика пруж-

590

них властивостей матеріалів — модулі пружності. Пружність

зумовлена взаємодією між атомами і молекулами та їх тепловим

рухом.

Прямокутна жерстяна банка — банка з прямокутним або квадратним

перерізом.

Пюр-пак — споживча тара прямокутної форми з коробкового картону

з поліетиленовим покриттям, зі зварним поздовжнім швом і пря-

мокутним дном. Після заповнення продуктом верх заварюється

пелюсткоподібною складкою по ширині коробки. Застосовується

для молока, молочної продукції, соків, тихих вин тощо.

Рапорт — рисунок, що повторюється і є частиною орнаменту. Часто

використовується для виготовлення пакувального паперу спожив-

чої упаковки.

Рексим — групова упаковка з ручкою, використовується з демонстра-

ційною метою.

Рециркуляція — способи переробки вторинної сировини і повторного

використання продукції, починаючи з утилізації побутового сміт-

тя і закінчуючи регулярною переробкою з повторним викорис-

танням різного виду пакувальних виробів і матеріалів, включаючи

й переробку промислових відходів

Решітка (картонного ящика, коробки) — допоміжний пакуваль-

ний пристрій у вигляді листів картону з прорізами, що встав-

ляються один в один і поділяють внутрішній об’єм ящика або

коробки на комірки відповідно до зовнішніх розмірів упакова-

ного товару.

Рилювання — нанесення роликом заданого профілю лінії згину на

прямолінійній ділянці картону або гофропласту за рахунок їх

зминання (ущільнення), яка служить своєрідним шарніром для

клапанів кришки чи формування кутків корпуса ящика.

Рисайклінг (рициклінг) — вторинне використання утилізованих і се-

парованих пакувальних матеріалів або виробів.

Розгортка картонного ящика — заготовка ящика з поперечними і по-

здовжніми лініями рилівки, з висіченими клапанами.

Рулон — безперервна стрічка матеріалу, змотана в трубку.

Рулон паперу — пакувальна одиниця паперу (картону) циліндричної

форми, отримана в процесі намотування паперового полотна на

жорстку гільзу і пакована в 2-3 шари паперу або плівки.

САН — європейський уніфікований стандарт ідентифікації кодового

числа, що присвоюється виробу.

Саше — пакет типу «подушечка», який закривається лише з двох тор-

цевих боків, з вертикальним швом з тильного боку. Використову-

ється для зберігання легких закусок.