Сирохман І.В Товарознавство пакувальних матеріалів і тари

Подождите немного. Документ загружается.

551

16.3. Утилізація алюмінієвої тари

У розвинутих країнах збільшуються обсяги повторної перероб-

ки алюмінієвих банок. Тому споживачі прагнуть придбати харчо-

ві продукти, фасовані в таку тару, яку після використання вміс-

тимого можна здати за гроші.

У США майже 90 % населення надає перевагу продуктам, фасова-

ним в алюмінієву тару, а не в жерстяну. В даний час банки, повністю

виготовлені із алюмінію, широко застосовуються у США для упаку-

вання різних напоїв. Для іншої харчової продукції використовують

в основному жерстяні банки (95 % із білої жерсті і 5 % з алюмінію).

Переробка використаних алюмінієвих банок значно простіша за

утилізацію жерстяних (відпадає необхідність видалення повздовж-

нього шва), а розроблені технології дозволяють практично перероб-

ляти всю використану тару. У США 95 % тари для фасування напоїв

виготовляють із алюмінію, із них 80 % утилізують, унаслідок чого

одержують 950 тис. т вторинного алюмінію. У Франції 27 % усього

алюмінію, що випускається, одержують із вторинної сировини,

в Японії — 40 %, у Німеччині лише — 30 %, а в Швеції більше 90 %.

В Італії щорічно споживається 1 млрд алюмінієвих банок з

прохолоджуючими напоями. У країні функціонують фірми і

об’єднання, які займаються збутом і переробкою вторинної тари,

по всій території країни розміщено 36 тис. контейнерів для зби-

рання, і розроблено спеціальні заходи щодо стимулювання цього.

Розробка і пресування алюмінієвих банок у блоки проводиться у

ряді міст Італії, потім блоки направляються в центр переробки.

Досвід показав, що вторинний алюміній придатний для повтор-

ного виготовлення харчової тари за тією самою технологією, за

якою виготовляються нові банки із первинного алюмінію.

16.4. Екологічна безпека при утилізації

пакувальних матеріалів і тари

Шляхи і засоби стимулювання виробництва екологічно безпеч-

них видів упаковки потребують двох аспектів. Самі пакувальні

матеріали можуть різними потребують сприяти охороні довкілля.

Наприклад, на упаковці може міститися важлива інформація, не-

обхідна для безпеки споживача, присвячена охороні довкілля,

особливо в аварійних ситуаціях, повторного використання, для

здійснення тих чи інших видів регенерації, рециркуляції. З іншо-

552

го боку, пакувальні матеріали можуть значною мірою сприяти

виникненню проблем, пов’язаних з організацією процесу вида-

лення відходів. Адже пакувальні відходи становлять від 15 до 50

% загальної маси побутових відходів у різних країнах.

В окремих країнах передбачені відповідні розцінки і тарифи

на послуги із збирання використаної упаковки (табл. 16.1).

Таблиця 16.1

РОЗЦІНКИ І ТАРИФИ ІЗ ЗБИРАННЯ, СОРТУВАННЯ,

ТРАНСПОРТУВАННЯ, ПЕРЕРОБКИ ТА УТИЛІЗАЦІЇ

ВИКОРИСТАНОЇ УПАКОВКИ У РІЗНИХ КРАЇНАХ на 2004 р. (євро/кг)

Матеріал Португалія Греція Угорщина Франція Чехія Польща Україна

Скло 0,63 1,99 0,80 0,36 1,89 0,24 2,23

Полімери 12,11 6,17 5,40 17,79 8,21 0,72 12,63

Папір, картон 1,59 5,00 2,57 12,21 4,46 0,56 5,20

Дерево 0,39 0,90 2,06 11,10 0,75 0,25 2,97

Комбінований 12,64 6,17 6,60 11,10 8,21 1,48 18,57

Жерсть 3,09 4,59 1,00 2,27 2,45 0,34 5,94

Алюміній 5,27 0,84 1,40 4,45 3,27 0,82 16,44

Більшість розвинутих країн Європи тільки через 7—10 років досяг-

ли рівня 45—65 % утилізації відходів упаковки, що відповідає вимо-

гам Директиви Європейського парламенту 94/62/ЄС (табл. 16.2).

Таблиця 16.2

ЗМІНИ ДО ДИРЕКТИВИ ЄС 94/62/ЄС «ПРО УПАКОВКУ»

Директива 94/62/ЄС

Зміни 2004/12/ЄС

до Директиви

Кінцевий строк EU-12 30 червня 2001 р. 31 грудня 2008 р.

Кінцевий строк для Греції, Ір-

ландії та Португалії

31 грудня 2005 р. 31 грудня 2011 р.

Загальна норма утилізації 50—65 % мінімум 60 %

Загальна норма переробки 25—45 % 50—80 %

Норма переробки для скла мінімум 15 % мінімум 60 %

Норма переробки для паперу мінімум 15 % мінімум 60 %

Норма переробки для металів мінімум 15 % мінімум 50 %

Норма переробки для полімерів мінімум 15 % мінімум 22,5 %

Норма переробки для дерева - мінімум 15 %

553

Східноєвропейські країни — нові члени ЄС, відповідно до

Директиви ЄС досягли рівня 15—25 %, і тільки до 2012 р. повин-

ні досягти рівня 60 % використаної упаковки.

Раніше ПЕТ використовували тільки у вигляді орієнтованих

волокон і плівок, а зараз — при виготовленні споживчої тари для

упакування різних рідких продуктів: мінеральної води, безалко-

гольних напоїв, олії, оцту, пива тощо. Поширені три основних

методи переробки відходів ПЕТ-матеріалів у вироби тривалого

користування:

1. Хімічна переробка (гідроліз, гліколіз або метаноліз), отри-

мання вихідних речовин (диметил-фталату, терефталевої кисло-

ти, етиленгліколю) і використання їх як сировини для поліконден-

сації або як добавки до первинних матеріалів.

2. Переробка однорідних за складом відходів ПЕТ передбачає

збір, сортування і миття двовісноорієнтованих ПЕТ-плішок, які

після подрібнення, гранулювання, кристалізації і сушки можуть

використовуватися для повторної переробки.

3. Переробка з іншими полімерними матеріалами.

Найбільш перспективним визнано метод отримання гранульо-

ваного матеріалу з якісними показниками, які мало відрізняються

від звичайної сировини. Відходи, що переробляються, багатора-

зово перекристалізовують і екстрагують у глибокому вакуумі.

ПЕТ для пляшок відрізняється за властивостями від ПЕТ для во-

локон і плівок: він має більш високу молекулярну масу, в’язкість

і санітарно-гігієнічні показники (більш низький вміст ацетальде-

гіду).

Технологічні відходи за своїми властивостями мало відрізня-

ються від вихідної сировини, але містять більше вологи і пороху.

Пакувальні матеріали можуть бути придатними лише для ви-

значеного методу регенерації, рециркуляції і повторного викори-

стання. Наприклад, придатний для спалювання поліетилен біоло-

гічно не розкладається і тому не може бути використаний для

компостування.

Екологічна сумісність полімерних упаковок значною мірою

залежить від типу полімеру або від того, чи підлягає він повтор-

ному використанню. Якість повторно використаних матеріалів

погіршується із збільшенням у них частки домішок. Полімерні

компоненти, які підлягають переробці, мають певні обмеження

гігієнічних норм, оскільки їх очищення досить трудомістке.

Пластичні матеріали, як правило‚ не здатні до біохімічного

розкладання і тому непридатні до компостування. Деякі пластма-

си містять стабілізуючі речовини або забарвлені пігменти, які ча-

554

сто включають метали. Хімічний склад пластичних матеріалів

значною мірою визначає можливості їх спалювання, а також рі-

вень викидів токсичних речовин. Наприклад, у результаті повно-

го спалювання поліетилену і поліпропілену утворюється лише

вода і окис вуглецю без будь-яких інших залишків.

Полівініхлорид, який також є одним із видів термопластмас‚

більш ніж наполовину складається з хлору і тому при його спа-

люванні утворюється соляна кислота. Неповне спалювання приз-

водить до утворення різних видів токсичного диму, наприклад, із

вмістом хлорвуглеводню, при спалюванні полівініхлориду, а та-

кож до утворення ціанідів, якщо спалюється поліуретан.

Повторне використання тари для напоїв суттєво скорочує кіль-

кість відходів, а також сприяє збереженню сировини і енергії.

Наприклад, скляні пляшки можуть бути використані багато разів,

у той час як полімерна і металева тара дозволяє лише забезпечи-

ти регенерацію відповідного матеріалу.

Тому одним із критеріїв екологічної безпеки є більш широке ви-

користання багаторазових упаковок, які підлягають поверненню.

555

УПАКУВАННЯ ТОВАРІВ

Терміни і визначення

Адгезів — матеріал, речовина, що використовується для сполучення

(склеювання) поверхонь різних матеріалів (рідкі клеї, термоплів-

кові речовини, крохмаль тощо).

Адгезія — виникнення зв’язку між поверхневими шарами двох різно-

рідних тіл, приведених до стискання між собою.

Амбалаж — пакувальний матеріал, щільний папір, у який пакують па-

перові рулони.

Акліматизація паперу — приведення вологості паперу (картону) у

відповідність до відносної вологості повітря (середовища), забез-

печення рівноважної вологості.

Алігнін — целюлозна вата, пакувальний матеріал для крихких виробів.

Алюмінієва фольга — алюмінієвий лист або стрічка, виготовлені

шляхом прокатування. Використовується для виготовлення лот-

ків, кришок, багатошарових пакувальних матеріалів, а також для

оформлення та прикрашання пакувальних виробів.

Амортизатор картонного ящика (коробки) — допоміжний пакуваль-

ний засіб у вигляді листа чи листів картону з нанесеними лініями

перегину або без них з наступним складанням, склеюванням або

зшиванням, який застосовується для захисту упакованої продукції

від ударів та вібрацій.

Амортизаційний матеріал — матеріал, що використовується для ви-

готовлення амортизаторів і прокладок.

Ампула — разова споживча тара циліндричної форми з плоским або

випуклим дном і витягнутою горловиною, що герметично запаю-

ється після заповнення продукцією.

Антисептична — герметична, біостійка, волого-, паро-, газонепроник-

на упаковка із матеріалів, які містять антисептичні речовини або

продаж для їх введення разом з упакованим продуктом.

Антимік — антимікробний паперополімерний матеріал. Використову-

ється для упакування харчових продуктів (чай, кава, харчові кон-

центрати, борошняні кондитерські вироби).

Антисептичні пакувальні матеріали — матеріали, стійкі до дії мікро-

організмів, які мають у своїй товщі або на поверхні бактерицидні

чи фунгіцидні препарати, сприяють знищенню патогенних бакте-

рій, дріжджових та пліснявих грибів.

556

Армовані матеріали — матеріали, підсилені ниткою або тканиною для

підвищення їх механічної міцності, наприклад, армована поліети-

ленова плівка.

Армування — збирання деталей у щит (заготовка для ящика) за допо-

могою дротяних поясів, які прикріплюються дротяними скобами.

Ацетат целюлози — оцтовокислий ефір целюлози, синтетичний полі-

мерний матеріал, який використовується найчастіше для виготов-

лення клейких стрічок, прозорих плівок, лаків.

«Бажано використати до…» — маркування на упаковці, яке інформує

про те, що продукт зберігає свою якість протягом терміну, зазна-

ченого в маркуванні. Продукт не псується і після зазначеного тер-

міну, але його якість та зовнішній вигляд можуть змінитися, на-

приклад, печиво — зволожується, хліб — черствіє тощо.

Бак — крупногабаритна транспортна тара з верхнім завантажувальним

та нижнім зливним отворами.

Балон — транспортна тара краплеподібної, кулястої або циліндричної

форми, зі сферичним дном і вузькою горловиною.

Бандероль — транспортна упаковка, утворена методом групування

споживчої упаковки чи групи виробів у єдиний блок з наступним

скріпленням полімерною плівкою або папером.

Банка — споживча тара переважно з циліндричним корпусом, горло-

виною, діаметр якої дорівнює діаметру корпуса або трохи менший

за нього, з плоским чи увігнутим дном. Місткість — 0,025 —

10,0 дм

. Виготовляється, як правило, з металу, скла або полімер-

ного матеріалу.

Банка алюмінієва — банка, виготовлена з алюмінію або його сплавів.

Здебільшого застосовується для фасування рідких харчових про-

дуктів (пиво, безалкогольні напої тощо).

Банка жерстяна — банка, виготовлена з будь-якого виду жерсті (чор-

ної, хромованої, білої). Розрізняють два види: трикомпонентні

(дно, корпус і кришка) та двокомпонентні (глибокої витяжки). Го-

ловним чином використовуються для упакування консервованих

продуктів, фарб, автокосметики.

Банка збірна —виготовлена з трьох компонентів: корпуса, верхньої

частини і дна, які з’єднуються вальцюванням, зварюванням або

паянням.

Банка збірна металева — металева банка, стінки і дно якої виготовле-

ні з різних заготовок.

Банка комбінована — виготовлена з різних матеріалів, наприклад, ко-

рпус — із картону, а дно та кришка — з металу.

Банка кругла — банка з круглим поперечним перерізом.

Банка металева —повністю виготовлена з металу.

Банка овальна — банка з овальним поперечним перерізом. Найчасті-

ше застосовується в рибоконсервній промисловості.

557

Банка скляна — для розфасовки, консервування і довготривалого збе-

рігання харчових продуктів. Горловина банки має гладкий вінчик

для закатних і обжимних кришок та різьбовий — для накручу-

вання.

Банка суцільноштампована — металева банка, стінки і дно якої виго-

товлені з однієї заготовки методом штампування (на відміну від

методу глибокої витяжки).

Банка циліндрична — банка, діаметр якої не змінюється від верху до

днища; часткові відхилення, зумовлені наявністю специфічних

деталей, таких як загнуті кромки, шийки тощо, не беруться до

уваги.

Барабан — транспортна тара з гладким або гофрованим корпусом ци-

ліндричної форми, без обручів чи зигів кочення, з плоским дном.

Барабан з гофрованого картону — картонний барабан з корпусом із

гофрованого картону, із суцільно-крійними дном та кришкою;

складається за допомогою фігурних виробів.

Барабан картонний — упаковка у вигляді барабана, виготовлена з тар-

ного картону, паперу.

Барабан картоннонавивний — барабан, корпус якого навитий з ру-

лонного картону, дно і кришка — суцільнокрійні.

Бег-ін-бокс — транспортна тара, що складається з картонного ящика, в

який вкладається пакет із плівки або комбінованого матеріалу, мі-

сткість — від 3 до 200 дм

Безпека — стан, за яким ризик шкоди чи втрати обмежений допусти-

мим рівнем. Вона є одною з аспектів якості.

Блістер — споживча тара у вигляді жорсткого чи напівжорсткого про-

зорого полімерного футляра, закріпленого на картонному або ін-

шому жорсткому бланку.

Бонбон’єрка — вишукана коробка для цукерок.

Бобіна — (франц. bobine — котушка) — барабан або котушка, на які

навивають пряжу, нитки, канати, дріт, паперові та інші стрічки.

Вона є різновидом упакування.

Бочка — транспортна тара циліндричної форми з обручами або зигами

кочення, виготовлена з металу, дерева чи полімерних матеріалів.

Бочка алюмінієва — циліндричної форми, звареної конструкції із лис-

тового алюмінію з каркасом із стальних полос або параболітичної

форми штамполитої конструкції, місткістю від 50 до 150 л.

Бочка дерев’яна — параболітичної форми із стяжними обручами на

корпусі, з глухими (незйомними) днищами. Виготовляється двох

типів: сухотарні (негерметичні) — для сипучої або пастоподібної

продукції та для рідин за наявності полімерних вкладишів; залив-

ні (герметичні) — для будь-якої продукції. Місткість від 5 (суве-

нірні) до 250 л.

Бочка полімерна — параболічної форми з широкою горловиною і за-

кінчується кришкою, виготовляється із поліетилену низького тис-

ку з добавками, місткістю 30, 40, 50 і 60 л. Застосовується для

558

транспортування та зберігання рідких, пастоподібних і сипучих

продуктів.

Бочка стальна — циліндрічної форми із зигами або обручами ко-

чення на корпусі, виготовляється із листової сталі. Корпус зва-

рний, днище приварюється або привальцьовується до конуса і

може бути зйомним. Застосовується для транспортування та

зберігання.

Бочка фанерно-штампована — параболічної форми, складається із

окремих взаємозамінних клепок, склеєних із 5-ти або 6-ти шарів

шпону. Застосовується для транспортування та зберігання згуще-

ного молока, вершкового масла, маргарину, сухого молока і яєч-

ного порошку. Місткість — 50 л.

Брутто — маса товару разом з упаковкою.

Бутель — транспортна тара із скла, призначена для зберігання та

транспортування рідкої продукції.

Буфолен — пакувальний комбінований матеріал на основі фольги (па-

пір / фольга / поліетилен).

«Використати до...» — маркування, що проставляється на упаковці

продуктів, які швидко псуються.

Вакуумування — створення в тарі тиску, нижчого за атмосферний.

Вакуум-упаковка — герметична споживча упаковка, в якій за рахунок

видалення повітря створено тиск, нижче атмосферного.

Вакуум-формування — формування упаковки будь-якої конфігурації з

листового полімерного матеріалу товщиною 0,5—2,0 мм за раху-

нок його нагрівання, розм’якшення і створення між матеріалом та

формою тиску, нижчого за атмосферний. При цьому матеріал

щільно облягає об’єкт і набуває форми, яку зберігає після охоло-

дження.

Вантажна одиниця — одиниця вантажу, розміри і маса якої є зручни-

ми й доцільними для навантажувально-розвантажувальних робіт

як вручну, так і за допомогою засобів механізації.

Вид — класифікаційна одиниця, що визначає тару за формою, матеріа-

лом, з якого її виготовлено, призначенням, спеціальними власти-

востями та іншими ознаками.

Видувна полімерна тара — транспортна (бочки, барабани, каністри) і

споживча (банки, пляшки, туби), виготовлені методом роздування

розігрітої полімерної, трубчастої заготовки повітрям відповідної

форми.

Випробування упаковки — випробовування на відповідність механі-

чним, захисним, теплофізичним, оптичним, технологічним, сані-

тарно-гігєнічним та ін. характеристикам.

Випробування упаковки занурюванням у воду — випробування, в

процесі яких зразок занурюють у воду протягом заданого інтерва-

лу часу.

559

Випробування упаковки на випадковий удар — випробування, під

час яких зразок піддають дії випадкових ударних навантажень у

таровипробувальному барабані, що обертається.

Випробування упаковки на вплив туману морської води — випро-

бування упаковки, під час яких зразок піддають дії водного роз-

чину хлористого натрію.

Випробування упаковки на горизонтальний удар — випробування, у

процесі яких зразок піддають дії навантажень, що виникають від

його удару об стінку під час руху із заданою швидкістю в горизон-

тальному напрямку.

Випробування упаковки на зосереджений удар — випробування, під час

яких зразок піддають дії ударних навантажень на визначене місце зразка.

Випробування упаковки на періодичні удари — випробування, під

час яких зразок піддають дії ударних навантажень певної інтенсив-

ності й частоти.

Випробування упаковки на проникність — випробування, у процесі

яких зразок піддають дії різноманітних речовин, з метою визна-

чення ступеня їх проникнення крізь упаковку.

Випробування упаковки на стискання — механічні випробування,

під час яких зразок піддають дії стискувальних навантажень при

заданій швидкості деформації.

Випробування упаковки на стискання під час стропування — ви-

пробування упаковки на стискання за умови стискувальних на-

пружень, які виникають під час підіймання стропом.

Випробування упаковки на стійкість до впливу дощу — випробу-

вання, під час яких зразок піддають дії струменя води певної ін-

тенсивності протягом заданого інтервалу часу.

Випробування упаковки на удар під час перекидання — випробу-

вання, під час яких зразок піддають дії ударних навантажень, що

виникають від перекидання з однієї поверхні на іншу.

Випробування упаковки на удар під час вільного падіння — випро-

бування, у процесі яких зразок піддають дії ударних навантажень,

що виникають під час скидання зразка у потрібному положенні на

ударну площину із заданої висоти.

Випробування упаковки на штабелювання — випробування упаков-

ки на стискання, під час дії на неї вертикальних стискувальних

навантажень, постійних за умови всіх значень деформації.

Висічка — упаковка або деталь упаковки, що виготовляється за допо-

могою штампа, який вирізає потрібну форму під тиском. Викори-

стовується для виготовлення ящиків або коробок з картону і гоф-

рокартону, а також етикеток.

Відро — транспортна тара здебільшого циліндричної форми з кришкою

і відкидною ручкою місткістю 5—20 дм

Вікельне кільце — гумове (або з іншого матеріалу) кільце, що викори-

стовується для герметизації банок, які закриваються металевими

або пластмасовими кришками.

560

Вікно (у пакувальному виробі) — прозоре вікно в упаковці, що дає

змогу покупцеві побачити продукт. Наприклад, вирізаний отвір у

картонній коробці, закритий ацетатною плівкою.

Вітелло — споживча тара у вигляді стаканчика з кришкою, який роз-

міщено в картонній обичайці.

Вкладка картонного ящика — допоміжний пакувальний засіб, що

поміщається всередину ящика у вигляді листа картону з нанесе-

ними горизонтальними рилювальними лініями.

Вмістимість (повна) — розрахунковий внутрішній об’єм тари (упаков-

ки), який дорівнює об’єму рідини при повному її заповненні.

Вмістимість номінальна — нормативний об’єм (маса) продукції,

встановлена для конкретного типу й розміру тари (упаковки).

Гаряче тиснення — спосіб друку з використанням постійного перено-

су металевої фольги або фарб зі стрічкової плівки на підкладку за

допомогою нагрітих форм високого друку. Використовується для

нанесення на коробки (для парфумерної продукції) або для офор-

млення пляшок.

Гладкий пакет — пакет з одним або двома швами і прямим дном.

Глибока витяжка — спосіб виготовлення тари з полімерних мате-

ріалів.

Горизонтальний спосіб безперервного упакування — спосіб автома-

тизованого (машинного) упакування, коли термоформована упа-

ковка (основа) заповнюється продуктом (наприклад, йогуртом),

а потім закривається кришкою–плівкою, фольгою або комбінова-

ним матеріалом, що наклеюється гарячим способом.

Гофр А (крупний) — профіль хвилеподібного шару паперу, що скла-

дається приблизно з 36 хвиль або рифлів на 30,48 см довжини.

Висота гофру від 4,5 до 5,5 мм, крок — від 8,0 до 9,5 мм.

Гофр В (дрібний) — профіль хвилеподібного шару паперу, що склада-

ється приблизно з 50 хвиль або рифлів на 30,48 см довжини. Ви-

сота гофру від 2,5 до 3,4 мм, крок — від 4,5 до 6,4 мм.

Гофр Е (мікро) — профіль хвилеподібного шару паперу, що склада-

ється приблизно з 96 хвиль або рифлів на 30,48 см довжини. Ви-

сота гофру від 1,1 до 1,6 мм, крок — від 3,2 до 3,6 мм.

Гофр С (середній) — профіль хвилеподібного шару паперу, що склада-

ється приблизно з 42 хвиль або рифлів на 30,48 см довжини. Ви-

сота гофру від 3,2 до 4,5 мм, крок — від 6,5 до 8,0 мм.

Гофропласт — полімерний матеріал, що за конструкцією аналогічний

тришаровому гофрованому картону. Екструдується крізь плоску

щілинну головку, яка формує профіль у вигляді верхнього і ниж-

нього плоских листів, з’єднаних поперечними перегородками, що

виконують роль гофру.

Гофрування — процес надання паперу ряду паралельних хвилястих

складок.