Швецова-Водка Г.М. Вступ до бібліографознавства

Подождите немного. Документ загружается.

Тема .4. Структура практичної бібліографічної діяльності

інформації здатний забезпечити себе бібліографічним самообслу-

говуванням, тобто стати суб'єктом практичної бібліографічноїдіяль-

ності для своїх потреб.

Якщо ж людина, яка була споживачем інформації, починає

переробляти БІ чи створювати нову БІ з метою передачі її іншим

споживачам — вона змінює свою роль у системі соціальних ко-

мунікацій, стає автором (комунікантом) або комунікаційним

посередником між документом та споживачем, суб'єктом непро-

фесійної бібліографічної діяльності.

3.3. Об'єкти бібліографічної діяльності

Об'єктом діяльності називають: " 1) Матеріальний предмет

пізнання і практичного впливу з бокулюдини (суб'єкта); 2) Річ,

явише, на які спрямовано будь-яку діяльність"

Об'єктом практичної бібліографічної діяльності завжди була

книга, у тій формі, яка була притаманна тій чи іншій епосі. Спо-

чатку це була рукописна книга ("манускрипти"), потім — друко-

вана, або "твори друку". Причому друкована книга в усій різно-

манітності її зовнішніх форм та внутрішнього змісту. Тобто

неперіодичні видання і періодичні; вербально-писемні і образо-

творчі, нотні, картографічні; окремі видання і частини видань.

За змістом: від офіційних документів держави до дитячої літера-

тури. Головною зовнішньою відмінною рисою об'єкта бібліог-

рафування поступово стало те, шо це були твори друку.

У XIX — XX ст. з'явилися нові засоби фіксування та пере-

дачі людського знання, тиражування творів: звукозапис, фо-

тографія, кінофільми. Об'єкт бібліографування розширився.

Стало зручніше називати його словом "документ" (у широко-

му значенні цього поняття, шо означає матеріальний носій, на

якому зафіксована інформація і який використовується у со-

ціальному комунікаційно-інформаційному процесі для її пе-

редачі в часі та просторі).

Від назви безпосереднього об'єкта бібліографування походять

назви теоретичних концепцій бібліографії: "книгознавча" та "до-

кументе графічна". Книгознавча концепція — найдавніша, вона

виникла разом із теоретичним усвідомленням бібліографії і прой-

' Словник іншомовних слів. -К.. 1985. -С. 591.

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

шла різні етапи свого розвитку. Документографічна концепція

виникла у XX ст., коли об'єкт бібліографії почали називати "до-

кументом". Витоки цієї концепції — у поглядах засновника

Міжнародного бібліографічного інституту в Брюселі Поля Отле.

Найповніше обгрунтування документографічна концепція

бібліографії одержала в працях О. П. Коршунова.

Наприкінці XX ст. була опублікована нова концепція бібліо-

графії щодо визначення її об'єкта: інформографічна або ідеодо-

кументографічна. її прихильники (Юрій Сергійович Зубов, На-

талія АндріановнаСляднєва

) вважають, що об'єктом бібліографії

є інформація, або "суверенний інформаційний об'єкт", або

"інфоквант". До таких інформаційних об'єктів відносять не

тільки документ і його зміст, але й ідеї та думки, не зафіксовані в

документах. Відповідно, бібліографія трактується як метод опе-

рування будь-якими інформаційними об'єктами, незалежно від

форми їх існування. Ця концепція зазнала справедливої крити-

ки з боку представників документографічної концепції, але за-

лишилася фактом бібліографічної науки і має своїх запальних

послідовників.

Нові нюанси щодо визначення об'єкта бібліографічної діяль-

ності виявили культурологічна та когнітографічна концепції

бібліографії. Авторка першої — Маргарита Георгійовна Вохри-

шева — підкреслила, що бібліографія є засобом формування, роз-

витку, збереження та успадкування культури, культурних цінно-

стей

. Але культурні цінності, що є, на її думку, об'єктом

бібліографії, являють собою "фіксоване в документі знання",

отже, культурологічна концепція не заперечує документографі-

чну.

У когнітографічній концепції, розробленій Валерієм Олек-

сандровичем Фокеєвим, наголос робиться на тому, що об'єктом

бібліографії є "знання, що рухається у формі різних текстів",

"квант знання", "фіксований текст і потреби в ньому", "світ

текстів — світ потреб"

. Важко уявити знання, фіксоване у формі

Сляднева Н.А. Библиография в системе Универсума человеческой дея-

тельностп: Опьіт системно-деятельностного анализа: (Моногр.) -М.: Изд-

во МГИК, 1993. -226 с.

- Вохрьішева М.Г. Библиография в системе культури. -Самара: Самар. гос.

ин-т культурні и искусств, 1993. -С. 10.

Фокеев В.А. Природа библиографического знання: Моногр. / Рос. гос.

б-ка. -М, 1995. -352 с.

Тема 3. Структура практичної бібліографічної діяльності

тексту, поза йогодокументальноюформою. '"Фіксованийтекст" —

це і є документ. Але, на думку В.О. Фокеєва. "носіями знання" є не

тільки документальні носії, але й "людська свідомість індивідуумів

таіхніхспівтовариств". Чиє інформація пронедокументований

текст, що існує в "живій пам'яті" людини, бібліографічною? Ця

теза залишилася недоведеною. Отже, з погляду об'єкта когнітогра-

фічна концепція не змогла скасувати документографічну.

Документографічна і книгознавча концепції бібліографії не

мають суттєвих суперечностей у питанні щодо визначення об'єкта

практичної бібліографічної діяльності. Без сумніву, книга — це

один із видів документа і всі властивості документа притаманні й

книзі. Дискусійним залишається лише питання: всі чи не всі до-

кументи можуть бути об'єктом бібліографування. На наш по-

гляд, переваги документографічної та книгознавчої концепцій

бібліографії можна зберегти в єдиній документографічно-кни-

гознавчій концепції, побудованій на вивченні структури соціаль-

ної інформаційної комунікації

Але книга (чи документ) не єдиний об'єкт практичної бібліо-

графічної діяльності. Бібліограф вивчає (описує, систематизує)

книги (документи) з метою створення БІ, яка призначена для

використання споживачем інформації. Споживач інформації є

частиною складного об'єкта практичної бібліографічної діяльності

— системи "документ — споживач".

Два головні елементи цієї системи — документ і споживач —

відіграють різні ролі в процесах бібліографування і бібліографічно-

го обслуговування. Документ є безпосереднім об'єктом бібліогра-

фування , споживач — безпосереднім об'єктом бібліографічного об-

слуговування. Але бібліоірафування здійснюється для того, щоб БІ

у кінцевому підсумку надійшла до споживача, а бібліографічне об-

слуговування, тобто надання БІ споживачеві, має на меті встанов-

лення інформаційного зв'язку споживача з документом.

Отже, об'єктом практичної бібліографічної діяльності є сис-

тема "документ—споживач" або, як її різновид, система "книга

— читач".

Об'єктом науково-дослідної діяльності в галузі бібліографії,

тобто — бібліографознавства, є власне практична бібліографічна

Швецова-Водка Г.М. Документ і книга в системі соціальних комунікацій /

Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. -Рівне. 200і. -437 с.

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

діяльність, а також інші види бібліографічноїдіяльності (науко-

во-дослідна, навчальна, управлінська). Лише опосередковано,

через завдання практичної бібліографічної діяльності, об'єктом

пізнання у бібліографознавстві може бути система "документ —

споживач" загалом чи її складові.

Об'єктом навчальної (або педагогічної) бібліографічноїдіяль-

ності є учні (студенти), майбутні фахівці бібліографічної справи

чи споживачі інформації, читачи, коли йдеться про бібліографічне

навчання читачів (споживачів інформації).

Об'єктом управлінської діяльності в галузі бібліографії є

бібліографічна справа в усіх її видах і частинах, а також інші види

бібліографічноїдіяльності, коли йдеться про управління їх роз-

витком, організаційне чи методичне керівництво.

3.4. Бібліографічний пошук як вихідна основа всіх

бібліографічних процесів

Для характеристики практичної бібліографічноїдіяльності

важливе значення мають поняття бібліографічного пошуку. Деякі

бібліографознавці вважають, шо вони належать тільки (чи пере-

важно) до процесів бібліографічного обслуговування, особливо

— до одного з цих процесів (довідково-бібліографічного обслу-

говування). Безумовно, поняття бібліографічного пошуку мають

безпосереднє відношення до довідково-бібліографічного обслу-

говування, але їх можна розглядати також як фундаментальні

поняття, що стосуються різних процесів практичної бібліограф-

ічної діяльності. Тому розглянемо ці поняття у даній темі, шо

знайомить із загальною характеристикою бібліографічної прак-

тичної діяльності.

Бібліографічний пошукє різновидом документального інфор-

маційного пошуку. Це співвідношення наведені на схемі

(див. рис. 3.3).

Пошук загалом — це діяльність, спрямована на знаходження

того чи іншого об'єкта, явища, речі серед інших та його порівнян-

ня із потребою, що спонукала до пошуку. Застосовуючи дихото-

мічну класифікацію (логічну процедуру поділу обсягу поняття

надва видові поняття, що суперечать одне одному), пошукподі-

ляють на інформаційний та неінформаційний пошук, залежно

від об'єкта пошуку.

-Тема 3. Структура практичної бібліографічної діяльності

ПОШУК

Інформаційний Неінформаційний

пошук пошук

Документальний Недокументальний

пошук пошук

Бібліографічний Небібліографічний

пошук

Рис.3.3. Дихотомічна класифікація пошуку

Інформаційний пошук — це пошук інформації, що має певний

тематичний зміст. Неінформаційний пошук до проблем бібліог-

рафії не має відношення.

Інформаційний пошук поділяється на документальний і не-

документальний. Документальний — це пошук документа, в яко-

му міститься потрібна інформація. Недокументальний інформа-

ційний пошук здійснюється без звертання до документа, за

іншими джерелами інформації (частіше за все — шляхом опиту-

вання інших людей).

Документальний пошук поділяється на бібліографічний і

небібліографічний. Бібліографічний пошук — це пошук доку-

мента, в якому міститься потрібна інформація за джерелами

бібліографічної інформації без безпосереднього звертання до

документа. Або, інакше кажучи, бібліографічний пошук — це

пошук бібліографічної інформації, тобто відомостей про до-

кумент, який відповідає інформаційній потребі, але без звер-

тання до самого документа. Небібліографічний документал ь-

ний пошук здійснюється у тому випадку, коли він ведеться

серед самих документів, наприклад, на книжковій полиці чи

на прилавку.

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

Схема дихотомічної класифікації інформаційного пошуку

показує, шо бібліографічний пошук за своєю природою завжди,

є пошукомдокументальним і інформаційним. Отже, всі вимоги

до документального та інформаційного пошуку та їхні власти-

вості притаманні також бібліографічному пошуку.

Для інформаційного пошуку дуже важливо розрізняти такі

поняття як, інформаційна потреба, інформаційний запит та

інформаційний інтерес. Всі ці поняття характеризують ставлен-

ня спожи вача до інформації.

Інформаційна потреба виникає та існує об'єктивно, вона обумов-

люється соціально-економічними та психологічними чинниками.

Інформаційний інтерес — це усвідомлена інформаційна потре-

ба, або форма її активного прояву. Інтерес має суб'єктивний, осо-

бистий характер.

Інформаційний запит — це суб'єктивне формулювання інфор-

маційного інтересу, або опосередкований прояв інформаційної

потреби, її умовне позначення. Інформаційний запит форму-

люється та викладається споживачем у термінах природної мови.

У запиту, безумовно, відображається інформаційна потреба, але

не завжди досить чітко і повно.

Співвідношення між інформаційними потребою, інтересом і

запитом можна проілюструвати на рис. 3.4.

Система, що створюється для виконання завдань інформацій-

ного пошуку, зветься інформаційно-пошуковою системою (ІПС).

Інформаційно-пошукова система, призначена для пошуку доку-

ментів, може включати самі документи чи 'їх "пошукові образи".

З цього погляду бібліографічний посібник — це теж ІПС, ство-

рюванадля пошуку БІ, тобто відомостей про документи.

У процесі інформаційного пошуку дуже важливе значення має

пошукова ознака чи набір пошукових ознак, за якими ведеться по-

шук інформації. Ознака — це властивість об'єкта, яка обумовлює

його відмінні або спільні риси з іншими об'єктами. Пошуковий об-

раз документа (ПОД) — це набір пошукових ознак, які характери-

зують документі є потрібними для пошуку та ідентифікації доку-

мента відповідно до запиту. Наприклад, пошуковим образом

документа можна вважати бібліографічний запис.

Набір пошукових ознак, що характеризують інформаційний

запит і є потрібними для пошуку інформації відповідно до запи-

ту — це пошуковий образ запиту (ПОЗ). Пошуковий образ запиту

активно проявляється суб'єктивно формулюється

/ умовно позначазться

потреба ►

запит

Рис. 3.4. Співвідношення між інформаційними потребою,

інтересом та запитом

може бути сформульований у термінах природної мови чи пере-

кладений на штучну інформаційно-пошукову мову (ІПМ).

Зразком інформаційно-пошукової мови можна вважати, на-

приклад, таблиці бібліотечно-бібліографічної класифікації, що

використовуються при складанні систематичного каталогу

бібліотеки. Пошуковий образ запиту, викладений інформацій-

но-пошуковою мовою, являтиме собою перелік класифікацій-

них індексів тих розділів, у яких можна знайти документи (точ-

ніше — пошукові образи документів), які відповідають запиту.

Переклад пошукового образу запиту на інформаційно-пошу-

кову мову — це пошуковий припис, згідно з яким ведеться пошук

у інформаційно-пошуковій системі.

Бібліографічний пошук, так само як інформаційний пошук,

має певні властивості чи, точніше сказати, вимоги до пошуку:

пертинентність і релевантність.

Пертинентність — це відповідність знайденої (чи наданої)

інформації потребі споживача. Пертинентність — це, безумовно,.

найвища мета інформаційного пошуку, але її досягнення ус-

кладнюється труднощами вивчення інформаційних потреб, не-

адекватністю їх відображення в інформаційних запитах, недо-

сконалістю інформаційно-пошукових систем.

Тема 3. Структура практичної бібліографічної діяльності

інтерес

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

Інша вимога — релевантність — означає відповідність шука-

ної інформації запитам споживача. Релевантність бібліографіч-

ного пошуку виявляється шляхом зіставлення пошукового об-

разу запиту з пошуковими образами документів, котрі виявлено

у результаті пошуку, але остаточно вона може виявитися лише

при порівнянні самого інформаційного запиту із змістом доку-

ментів.

Показниками ступеня виконання вимоги релевантності по-

шуку є поняття повноти і точності пошуку, а також " втрат інфор-

мації" та "інформаційного шуму".

Повнота бібліографічного пошуку — це співвідношення

кількості знайдених релевантних бібліографічних записів (БЗ)

до загальної кількості релевантних бібліографічних записів у да-

ному масиві БІ. Тобто:

„ Кількість знайдених релевантних БЗ

Повнота = —■--------------■---------------------------■--------------.

Загальна кількість релевантних БЗ у даному масиві БІ

Точність бібліографічного пошуку — це співвідношення

кількості знайдених релевантних бібліографічних записів до за-

гальної кількості знайдених у результаті пошуку записів. Тобто:

Кількістьзнайдених

релевантних БЗ

Загальна кількістьзнайдених БЗ

Показники повноти та точності пошуку можна виразити фор-

мулами за допомогою умовних позначень, які визначені на діаг-

рамі семантичної оцінки інформаційно-пошукової системи (див.

табл.3.1).

Показники повноти видачі інформації (або її втрат) та точ-

ності видачі (або інформаційного шуму) характеризують якість

роботи ІПС, яку можна виразити кількісно.

Ф =Н ^

Загальне ознайомлення із структурою практичної бібліогра-

фічної діяльності дає уявлення про її основні компоненти: мету

діяльності, основні процеси, засоби і результати; про їх взаємо-

зв'язок.

Суб'єкти та об'єкти практичної бібліографічної діяльності

охарактеризовані у порівнянні із суб'єктами та обьектами інших

видів бібліографічної діяльності: науково-дослідної, педагогіч-

ної, управлінської.

Точність = -

Тема 3. Структура практичної бібліографічної діяльності

За суб'єктною ознакою практична бібліографічна діяльність

поділяється на професійну та непрофесійну. Визначають психо-

логічні властивості, що потрібні бібліографу-професіоналу.

Таблиця 3.1.

Діаграма семантичної оцінки ІПС

Масив документів (або

бібліографічних записів)

релевантні нерелевантні

Масив

документів (або

бібліографічних

записів)

видані а б

не

видані

в г

Повнота видачі (ПВ) = 100 % • а/(а + в) Точність

видачі (ТВ) = 100 % • а / (а + б) Втрати

інформації (ВІ) = 100 % • в / (а + в)

Інформаційний шум (ІШ) = 100 % • б / (а + б)

Тобто ПВ = 100 % - ВІ; ТВ = 100 % - ІШ.

При визначенні об'єкта практичної бібліограіфічної діяльності

подана характеристика двох головних концепцій бібліографії —

книгознавчої та документографічноі. Об'єкт практичної бібліо-

графічної діяльності визначений як система "документ — спо-

живач", або її різновид: система "книга —читач".

Подана характеристика основних понять, що стосуються

бібліографічного пошуку як вихідної основи всіх бібліографіч-

них процесів: його взаємозв'язок з документальним та інформа-

ційним пошуком, співвідношення понять інформаційної потре-

би, запиту та інтересу; поняття інформаційно-пошукової

системи, пошукового образу документа, пошукового образу за-

питу тощо.

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

Питання для самоконтролю

1.3 яких компонентів складається практична бібліографічна

діяльність?

2.У якому співвідношенні знаходяться основні процеси прак-

тичної бібліографічної діяльності та бібліографічна продукція?

3.Як визначають суб'єкта бібліографічної діяльності? Які вла-

стивості, знання, вміння та навички потрібні бібліографу?

4.Що таке непрофесійна бібліографічна діяльність?

5.Дайте характеристку об'єкта практичної бібліографічної

діяльності. Яку роль відіграють у ньому документ і споживач

інформації?

6.Від чого походять назви основних теоретичних концепцій

бібліографії: книгознавчої та документе графічної?

7.Що таке "бібліографічний пошук"? Як це поняття пов'яза-

не із документальним та інформаційним пошуком?

8.Покажіть співвідношення між поняттями "інформаційна

потреба", "інформаційний інтерес" та "інформаційнийзапит".

9.Що означають поняття: інформаційно-пошукова система,

пошуковий образ документа, пошуковий образ запиту, пошуко-

вий припис?

10. Що означають такі властивості інформаційного

пошуку, як пертинентність і релевантність?

11. Як визначають повноту і точність бібліографічного

пошуку? Що таке втрати інформації та інформаційний шум?