Швецова-Водка Г.М. Вступ до бібліографознавства

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 4. Бібліографування як процес виробництва бібліографічної інформації

ментів, і посилань до бібліографічних записів, що знаходяться в

основному тексті посібника. Посилання подають у вигляді номерів

бібліографічних записів, якщо вони пронумеровані, або номерів

сторінок бібліографічного посібника, де знаходиться відповідний

запис. Перший варіант, безумовно, точніший і зручніший для

споживача, але він потребує від укладача (бібліографа) проведення

суцільної нумерації всіх бібліографічних записів у

бібліографічному посібнику.

Допоміжні покажчики до бібліографічного посібника складають

тоді, коли кількість бібліографічних записів у посібнику доволі ве-

лика, а бібліографічне групування не може забезпечити пошук доку-

ментів за іншими ознаками, ніж ті, що застосовані при групуванні.

Наприклад, коли бібліографічне групування здійснене за

змістовими ознаками (систематичне, тематичне тощо.), доцільно

скласти допоміжний покажчик за формальною ознакою (прізви-

щами авторів) або навпаки.

Складання допоміжних покажчиків до бібліографічного по-

сібника — це створення нових рубрик, рубрик допоміжного по-

кажчика, які містять відомості про документи лише зодного яко-

гось аспекту та відсилають до повного бібліографічного запису.

який знаходиться всередині бібліографічного посібника. Рубрики

допоміжного покажчика розташовують у послідовності, яка

визначається видом допоміжного покажчика.

Існують такі види допоміжних покажчиків, що використовують

ознаки змісту документів:

1) Систематичний (рубрики визначають за певною схемою

класифікації знань або документів і розташовують згідно з цією

схемою).

2) Предметний (рубрики визначають за предметом, який вик-

ладено в документі, а розташовують за алфавітом перших слів

предметних рубрик).

3) Тематичний (рубрики визначають за темою, якій присвячено

документ, а розташовують у логічній послідовності тем).

4) Географічний — це різновид предметного допоміжного по-

кажчика, в якому рубрики визначають географічні об'єкти, про які

йдеться у змісті документів.

5) Персональний, або покажчик персоналій (рубриками є

Прізвища осіб, яким присвячено зміст документів; розташовують їх

за алфавітом прізвищ).

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

Види допоміжних покажчиків за формальними ознаками до-

кументів:

1) Авторський (рубрики — прізвища авторів, а також редак-

торів та всіх осіб, що брали участь у створенні документа; розта-

шовуються вони в алфавітній послідовності).

2) Покажчик назв (рубрики — тільки назви видань або творів,

згадуваних у бібліографічному посібнику; розташовуються вони

в шіфавітній послідовності).

3) Покажчик авторів та назв (рубрики включають прізвища

авторів із назвами творів; розташовують їх за алфавітом авторів

та назв).

4) Покажчик колективів, або організацій та установ, що вида-

ли твори.

5) Хронологічний (рубрики — роки видання документів; роз-

ташовуються вони у хронологічній послідовності).

6) Топографічний (рубрики — географічні об'єкти, що визна-

чають місце видання документів; розташовуються за алфавітом

або за адміністративно-територіальним поділом).

7) Мовний (рубрики — назви мов, якими здійснене видання).

8) Покажчик видавництв або друкарень.

9) Покажчик серій, до яких входять видання.

Можуть бути також інші допоміжні покажчики як за змістом,

так і за формально-видавничими ознаками, якшо це потрібно

для розкриття змісту або складу відображених у БП документів.

Види допоміжних покажчиків комплексного характеру, тобто з

рубриками, які відображають як зміст, так і формальні ознаки

документів, такі:

1) Іменний (рубрики — прізвища авторів та персоналій, роз-

мішені в єдиному алфавіті).

2) Пермутаційний (від англ. регггштаїіоп — переставлення).

Рубрики цього покажчика визначають автоматично, при вико-

ристанні електронно-обчислювальної машини, шляхом перестав-

лення на перше місце послідовно всіх слів з елементів бібліогра-

фічного опису документа (насамперед, прізвищ авторів та слів з

назви документа).

Тема 4. Бібліографування як процес виробництва біб. йографічної інформації

***

Сподіваємося, що знайомство з методами бібліографування

зробило більш зрозумілими загальні поняття практичної бібліо-

графічної діяльності, що розглядалися у попередній темі.

Зараз, коли Ви знаєте, "як це робиться", ми можемо перейти

до характеристики бібліографічної продукції як безпосередньо-

го результату бібліографування.

Наостанку ще раз нагадаємо, що в даній темі містяться лише

загальні відомості про методи бібліографування, тут не ставить-

ся мета навчити використовувати ці методи, тому що їх практич-

не застосування залежить від багатьох чинників, які треба вив-

чати окремо і враховувати у практичній діяльності.

На підтвердження сказаного наведемо вислів відомого украї-

нського бібліографа 20-х років Михайла Ясинського, який до-

водив „доцільність спеціально студіювати питання бібліографі-

чної методики в пристосуванні до різних ділянок бібліографічної

роботи" та залежно від її певного призначення

. Але для того щоб

можна було це робити, треба володіти загальним знанням про

існуючі методи бібліографування.

Питання для самоконтролю

1. Дайте загальну характеристику методів бібліографування:

для чого вони використовуються, які операції називають мето-

дами бібліографування, у чому сенс поділу методів бібліографу-

вання на аналітичні і синтетичні.

2. Поясніть поняття "бібліографічне виявлення". Як співвідно-

ситься поняття "бібліографічне виявлення" та "бібліографічний

пошук"?

1. Дайте загальну характеристику бібліографічного відбору.

2. Поясніть змістові критерії бібліографічного відбору.

3. Які ознаки документів враховують при бібліографічному

відборі за видами видань? Як розрізняють види видань?

4. Які ознаки документів враховують при бібліографічному

відборі за типами літератури? Охарактеризуйте типи літератури

За

різними ознаками.

Рейнський М. Індивідуальна бібліографія // Бібліолог. вісті. -1930. —№ 1 <22). -С.

24.

['..¥. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

7. Охарактеризуйте такі формальні критерії бібліографічного

відбору, як хронологічний, територіальний, мовний.

8. Що таке "'бібліографічна характеристика"? Поясніть способи

бібліографічної характеристики.

9. Що таке "бібліографічне групування"? У чому полягає його

результат?

10. Охарактеризуйте способи бібліографічного групування за

змістом документів.

11. Охарактеризуйте способи бібліографічного групування за

формально-видавничими ознаками документів.

12. У чому особливості персонального групування? Що таке

"персональна рубрика"?

13. Як визначається "найдрібніша рубрика" бібліографічного

посібника? Для чого потрібне розташування бібліографічних

записів усередині найдрібнішої рубрики бібліографічного по-

сібника?

14. Охарактеризуйте змістові способи розташування бібліо-

графічних записів усередині найдрібнішої рубрики.

15. Охарактеризуйте формальні та змішані способи розташу-

вання бібліографічних записів усередині найдрібнішої рубрики.

16. Що являє собою допоміжний покажчик до бібліографічного

посібника? З чого він складається? Від чого залежить вибір того чи

іншого виду допоміжного покажчика для певного бібліографічного

посібника?

17. Охарактеризуйте види допоміжних покажчиків, які ви-

користовують ознаки змісту документів.

18. Назвіть види допоміжних покажчиків за формальними

ознаками документів.

19. Які допоміжні покажчики відображають як зміст, так і

формальні ознаки документів?

20. Візьміть бібліографічний посібник і проаналізуйте, як засто-

совуватися при його складанні методи бібліографічного виявлення,

бібліографічного відбору, бібліографічної характеристики,

бібліографічного групування, розташування бібліографічних за-

писів усередині найдрібнішої рубрики, складання допоміжних по-

кажчиків до бібліографічного посібника.

ТЕМА 5. КЛАСИФІКАЦІЯ БІБЛІОГРАФІЧНИХ

ПОСІБНИКІВ

5Л. Загальні поняття та завдання класифікування

бібліографічних посібників

Якуаголошувалося (див. тему 3), сукупність бібліографічних

посібників являє собою документальний результат практичної

бібліографічної діяльності, а також її засіб у тій частині, що відно-

ситься до бібліографічного обслуговування. Вміння аналізувати

бібліографічні посібники, розумітися у їхніх відмінностях та особ-

ливостях є дуже важливим як для теоретичного пізнання бібліо-

графії, так і для оволодіння вміннями та навичками практичної

бібліографічної діяльності.

Одним із наукових методів пізнання бібліографічної продукції

є класифікування бібліографічних посібників. Класифікування

— це метод пізнання, у результаті якого створюється класифіка-

ція. Класифікація — це система класів, тобто певна наукова побу-

дова, яка визначає місце того чи іншого об'єкта у системі, вказує

на його властивості та відмінності від інших об'єктів, встанов-

лює зв'язки між класами об'єктів. " Клас" тут розуміємо як по-

няття, що означає сукупність (множину) об'єктів, які мають пев-

ну спільну ознаку, чим і відрізняються від інших об'єктів.

Класифікування — це розподіл будь-яких об'єктів за спільними

ознаками з утворенням певної системи класів.

Поняття "класифікування" та "класифікація" розрізняють-

ся як метод пізнання та його результат, але частіше за все викори-

стовують лише останнє поняття, трактуючи його і як метод, і як

результат.

Класифікування повинне відповідати певним правилам, що

відомі як правила поділу обсягу поняття. Практична мета поділу

обсягу поняття — системний огляд видів об'єктів, узагальнених

у понятті.

Поділ обсягу поняття робиться за певною ознакою (або сукуп-

ністюознак). яка називається підставою поділу. Вибір підстави за-

лежить від мети, заради якої робиться поділ. Види об'єкі ів розпод-

іляються за видозміною ознаки, взятої як піде ґава поділ).

Класифікування підпорядковується таким правилам поділу

обсягу поняття:

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

1) Єдність підстави поділу, тобто в одній класифікації всі види

об'єктів повинні виділятися за видозміною однієї і тієї самої

підстави поділу.

2) Розмірність поділу, тобто треба класифікувати весь обсяг

поняття, не залишати чогось неназваного; сукупність усіх видів,

які виділяють за однією ознакою, повинна дорівнюватися в ціло-

му обсягу поняття, що класифікується.

3) Взаємовиключення (непересічення) видів, тобто відсутність

пересічення обсягів понять, що позначають види об'єктів.

4) Безперервність класифікування, відсутність "стрибків", тоб-

то в одному класифікаційному ряду повинні називатися види

одного рівня класифікації.

Результат класифікування — наукова класифікація — може

бути поданий у вигляді таблиці, де позначають ознаку класифі-

кації— підставу поділу та види, що розрізняють за цією підста-

вою.

Класифікація бібліографічних посібників здійснюється за

різними ознаками поділу, що відповідають певним аспектам ана-

лізу бібліографічних посібників. Кожний аспект аналізу дає мож-

ливість визначити певний фасет класифікації (від франц. ГасеПе

— грань), тобто перелік видів бібліографічних посібників за пев-

ною ознакою. Таких фасетів може бути багато, тому класифіка-

ція бібліографічних посібників зветься багатоаспектною фасет-

ною.

Всі фасети класифікації бібліографічних посібників можна

поділити на п'ять груп, або блоків, що складаються з кількох фа-

сетів, які мають споріднені підстави поділу. І група охоплює поділ

за ознакою внутрішньої форми бібліографічних посібників; II —

поділ за суспільним призначенням бібліографічних посібників;

III — поділ за особливостями об'єкта обліку в бібліографічних

посібниках (тобто за особливостями документів, що відображені

у бібліографічних посібниках), IV — поділ за особливостями ме-

тодів бібліографування, що застосовувалися при укладанні

бібліографічних посібників; V — поділ за ознаками зовнішньої

форми бібліографічних посібників. Послідовність перелічених

груп (блоків класифікації бібліографічних посібників) не є уста-

леною, її можна змінювати.

Таку класифікацію бібліографічних посібників називають ще

видовою, тому що при цьому родове поняття — "бібліографічний

Тема 5. Кііасифікація бібліографічних посібників

посібник" — поділяється на видові поняття, тобто на види

бібліографічних посібників. Кожну ланку цієї видової класифі-

кації можна назвати видом бібліографічного посібника за тією

чи іншою ознакою. Тобто можна сказати, шо види бібліографіч-

них посібників виділяють за різними ознаками: внутрішньоїфор-

ми бібліографічних посібників, їх суспільного призначення,

особливостей об'єкта обліку, особливостей методів бібліографу-

вання, за зовнішньою формою бібліографічних посібників.

Традиційно склалося так, що види бібліографічних посібників

за ознакою зовнішньої форми називають "формами бібліографі-

чних посібників", або "зовнішніми формами".

Види бібліографічних посібників за ознаками внутрішньої

форми пропонуємо називати "жанрами бібліографічних по-

сібників", тому шо поняття "жанр" найбільш відповідає поділу

за ознаками внутрішньої форми (до яких належать: масштаб

охоплення об'єкта відображення, особливості внутрішньої струк-

тури бібліографічного посібника, особливості викладення мате-

ріалу в бібліографічному посібнику тощо.). Поняття "жанр" вза-

галі не має точного визначення, його тлумачення може бути

різним. Пропонується взяти за головний такий підхід до жанрів,

який використовують, наприклад, у поділі художньої літерату-

ри нажанри: роман, повість, оповідання, поема, вірш тощо.

У деяких навчальних посібниках з бібліографознавства поділ

за ознаками внутрішньої форми бібліографічних посібників на-

зивають поділом на типи бібліографічних посібників. Але понят-

тя "тип" єдуженевизначеним, нечітким. Одні автори називають

типами види бібліографічних посібників за ознаками внутріш-

ньої форми, але не всі види, а тільки вибрані; інші називають

типами види бібліографічних посібників за їх суспільним при-

значенням; ще — певні зразки бібліографічних посібників, які

мають визначені особливості

Уданому навчальному посібнику пропонується вважати ти-

пами бібліографічних посібників не підрозділи класифікації

бібліографічних посібників, а підрозділи певних систем бібліо-

Зразок визначення "типів бібліографічних посібників" за різними ознаками

(цільового призначення, читацької адреси, характера БІ. структури) див.:

Буран В.Я., Довгопола О.П., Пупченко В.В. Бібліографія. Загальний курс. -

К., 1984. -С. 22-25.

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

графічних посібників, які визначають не за однією ознакою, а

на пересіченні декількох напрямів класифікування, причому

найбільш важливих. Система бібліографічних посібників — це

цілісна сукупність бібліографічних посібників, що поєднуються

якоюсь суттєвою соціально значущою ознакою (цільовим та чи-

тацьким призначенням, змістом, територією, видом бібліогра-

фованих документів тощо). За основу можна взяти поділ бібліог-

рафічних посібників на системи за суспільним призначенням, а

всередині цих систем визначати типи бібліографічних посібників,

які мають декілька спільних рис. Наприклад, окремо визначати

типи поточних державних, науково-допоміжних, рекомендац-

ійних бібліографічних посібників та інших. Утакомуразі класи-

фікація бібліографічних посібників розглядається як перший

ступінь до майбутнього визначення типів бібліографічних по-

сібників.

Класифікація бібліографічних посібників допомагає встано-

вити ті вимоги, яким повинен відповідати кожний вид бібліог-

рафічних посібників. З іншого боку, віднесення окремого

бібліографічного посібника до певного виду вказує на відповідні

характерні риси даного бібліографічного посібника. Одним сло-

вом — назвою виду — мбжна позначити ці характерні риси. Тому

дуже важливо навчитися визначати вид того чи іншого бібліо-

графічного посібника за різними ознаками. Для цього треба вміти

аналізувати бібліографічний посібникза його змістом, внутріш-

ньою та зовнішньою формами, знати методи бібліографування

та ознаки документів, що використовуються при бібліографіч-

ному відборі. Результати цього аналізу треба зіставити з табли-

цею класифікації бібліографічних посібників і визначити, до

якого виду за тією чи іншою ознакою класифікації належить

даний конкретний бібліографічний посібник.

Сучасна класифікація бібліографічних посібників є резуль-

татом багаторічної науково-дослідної роботи багатьох вчених-

бібліографознавців, а також теоретичного осмислення своєї праці

з боку практичних діячів —бібліографів. У багатьох класифіка-

ціях бібліографічних посібників використовувалися різні підхо-

ди, різні ознаки класифікації, по-різному позначалися окремі

види бібліографічних посібників.

Позитивний вплив на утвердження єдності у назвах видів

бібліографічних посібників здійснила стандартизація бібпіогра-

Тема 5. Класифікація бібліографічних посібників

фічної термінології у 70—90-ті роки XX ст. Але деякі терміни

щодо визначення видів бібліографічних посібників у стандартах

відсутні.

Крім того, визначення того чи іншого терміна ще не дає мож-

ливості судити про його співвідношення з іншими термінами.

Подання класифікації бібліографічних посібників у вигляді таб-

лиці допомогає чітко уявити, за якою ознакою виділяють Ті чи

інші види бібліографічних посібників.

Кожний фасет класифікації бібліографічних посібників є не-

залежним від інших фасетів. Така класифікація зветься пара-

лельною. Водночас всередині деяких фасетів класифікація може

проводитися за декількома ознаками, що використовуються на

різних рівнях. Окремі види, що визначаються на нижчих рівнях,

підпорядковуються тим, шо визначаються на вищому рівні. Така

класифікація зветься ієрархічною.

Послідовність фасетів у баг атоаспектній класифікації бібліог-

рафічних посібників не має принципового значення, тому що

кожний фасет являє собою класифікацію за окремою, незалеж-

ною від інших, ознакою.

Пропонуємо ознайомитися з таблицею класифікації бібліог-

рафічних посібників, де дається перелік назв видів бібліографіч-

них посібників за різними ознаками. Визначення окремих видів

та необхідні пояснення містяться у наступних параграфах.

Таблиця 5.1.

Класифікація бібліографічних посібників

Ознака

класифікування

Вид бібліографічного посібника

І. ЖАНРИ БІБ

ЛІОГРАФІЧНИХ ПОСІБНИКІВ

За внутрішньою 1. Окреме бібліографічне

формою

повідомлення

бібліографічних

2. Бібліографічний список

посібників

3. Бібліографічний покажчик

4. Бібліографічний огляд

5. Бібліографічна бесіда

6. Бібліографічний бюлетень

7. Бібліографічний журнал

8. Бібліографічний відділ у

періодичному виданні

Г.М. Швецова-Вадка Вступ до бібліографознавства

9. Допоміжний покажчик до

видання

10. Бібліографічний каталог

11. Бібліографічна картотека

II. ВИДИ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСІБНИКІВ ЗА

СУСПІЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ

За суспільним 1. Державний (обліковий)

(цільовим та

бібліографічний посібник (БП)

читацьким)

2. Науково-допоміжний БП

призначенням

3. Рекомендаційний БП

бібліографічних

4. Професійно-виробничий БП

посібників

5. Видавничо-книготорговельний

БП

5.1. Видавничий БП

5.2. Книготорговельний БП

6. Кібліотечно-каталожний БП

III. ВИДИ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСІБНИКІВ ЗА

ОСОБЛИВОСТЯМИ*

ЗБ'ЄКТА ОБЛІКУ

(ДОКУМЕНТІВ, ЩО

ВІДОБРАЖЕНІ)

А. За видами 1. Покажчик літератури (текстових

відображених

документів)

документів

2. Покажчик нетекстових

документів

2.1. Покажчик нот

2.2. Покажчик картографічних

документів

2.3. Покажчик образотворчих

документів

3. Покажчик інших видів

документів

4. Покажчик документів різних

видів

Б. Затематико-

1. Універсальний БП

галузевим змістом

2. Багатогалузевий БП

відображених

2.1. Комплексно-тематичний БП

документів

2.2 Бібібліографічний посібник

2.3 Персональний БП

3. Галузевий БП

100