Швецова-Водка Г.М. Вступ до бібліографознавства

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 2. Визначення бібліографії

7.0—84. Библиографическаядеятельность. Основньїетерминьї и

определения". Термін "бібліографія" у цьому стандарті вже не зга-

дувався, тому що укладачі стандарта дійшли висновку, що він за-

надто дискусійний, що не дає можливості офщійним шляхом, через

стандартизування термінології, усунути його полісемію.

Головним став термін " бібліографічнадіяльність", який виз-

начався так: "Галузь інформаційної діяльності, спрямована на

задоволення потреб у бібліографічній інформації". Але що таке

"інформаційнадіяльність"? У даному стандарті відповіді не було.

її можна було знайти в підручнику О. П.Коршунова, де інформа-

ційнадіяльність визначається як "діяльність, спрямована на все-

бічне забезпечення (виявлення, задоволення та формування)

інформаційних потреб, яка включає створення, обробку, збере-

гання, пошук і розповсюдження документально-фіксованої

інформації і здійснюється у будь-яких цілях (науково-допоміж-

них, професійно-виробничих, освітніх, виховних та ін.), усіма

суспільними інститутами в системі документальних комуні-

кацій

Після введення у дію державного стандарту 7.0—84 термін

"бібліографія" залишився нестандартизованим, тобто дозволя-

лося будь-яке його застосування. Щоправда, терміни "бібліо-

графічний посібник" і "бібліографічна продукція" вже набули

постійного, затвердженого у спеціальній літературі характеру, і

для бібліографів використання замість них терміна "бібліогра-

фія" стало неприпустимим. Щодо значення "практична діяльність

з підготовки та доведення до споживачів бібліографічної інфор-

мації", то тепер йому відповідав термін "бібліографічна

діяльність".

У 1994 р, в Україні був затверджений та опублікований дер-

жавний стандарт України — "ДСТУ 2392—94. Інформація тадо-

кументашя. Базові поняття". У ньому серед інших є і термін

"бібліографія" з такою дефініцією: "Засоби ідентифікації, опи-

сування та упорядкування документів". Без додаткових пояснень

важко зрозуміти, що це означає. Можливо, мається на увазі, що

бібліографія — це така галузь діяльності, яка відзначається свої-

ми особливими методами (засобами) пізнання документів, тобто

увагу привернуто до методів і об'єкта, а не до результату діяль

Коршунов О.П. Библиографоведение. Обший курс. М. 1990. С. 68.

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

ності (бібліографічної інформації). Визначення бібліографії як

певної "методичної" галузі діяльності застосовувалося деякими

вченими, і з ним можна було б погодитись, коли б це було чітко

сказано.

У 1999 р. прийнятий міждержавний стандарт 'ТОСТ 7.0—99.

Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Тер-

миньї и определения"

, який замінив попередній ГОСТ 7.0—84.

Визначення бібліографії тут таке: "Інформаційна інфраструкту-

ра, шо забезпечує підготовку, розповсюдження та використання

бібліографічної інформації". При цьому "інформаційна інфра-

структура" трактується так: "Сукупність інформаційних центрів,

банків даних та знань, систем зв'язку, що забезпечує доступ спо-

живачів до інформаційних ресурсів". "Інформаційний центр"

визначений як "організація, що виконує функції щодо збору,

аналатико-синтетичної переробки та розповсюдження інфор-

мації", а "інформаційні ресурси" — як "сукупністьданих, органі-

зованих для ефективного одержання достовірної інформації".

Бібліографічна інформація тут, як йшлося, визначається як

"інформація про документи, потрібна для іхньої ідентифікації та

використання". Єтутітермін "бібліографічна діяльність": "га-

лузь діяльності, спрямована на задоволення потреб у бібліог-

рафічній інформації". Співвідношення між поняттями "бібліо-

графія" та "бібліографічна діяльність" залишилося нез'ясованим.

Відомий бібліографознавець Ісаак Григорович Моргенштерн

пояснює, що поняття "інфраструктура" позначає допоміжну

щодо будь-якої галузі соціальної діяльності підсистему, що за-

безпечує функціонування даної галузі діяльності. Інформаційна

інфраструктура — це соціальна система, яка організує підготов-

ку та функціонування соціальної інформації, а бібліографія — її

підсистема, що забезпечує підготовку та функціонування бібліог-

рафічної інформації. "Бібліографічну діяльність" він трактує як

практичну частину бібліографії, крім якої до структури бібліо-

графії входять бібліографознавство та інфраструктура бібліографії

(допоміжні галузі діяльності, що забезпечують її функціонуван-

ГОСТ 7.0—99. Информационно-библиотечная деятельность, библиогра-

фия. Терминьї и определения: Изд. офиц. Минск: Межгос. совет по стан-

дартизации, метрологии и сертификации, 1999. 23 с. (Система стандартов

по информации, библ. и изд. делу: Межгос. стандарт).

Тема 2. Визначення бібліографії

ня: бібліографічна освіта, матеріально-технічна база бібліографіч-

ної діяльності, бібліографознавча література та інформаційно-

бібліографічне забезпечення бібліографії)

Ось так завершилося стандартизування бібліографічної тер-

мінології у XX столітті. Загалом воно було корисним для бібліо-

графічної науки, сприяло утвердженню певноїтерміносистеми

понять бібліографознавства. Проте, як свідчить досвід, ніякий

стандарт не може раз і назавжди вирішити ті чи інші питання

термінології, особливо такі, що потребують подальшого обгово-

рення.

Пошук визначення поняття "бібліографія" триває, пропону-

ються різні підходи та формулювання. Але, здається, що повер-

неннядотієї (чи подібної) полісемії гермі на "бібліографія", яка

існувала до початку стандартизації, вже неможливе.

2.4. Визначення бібліографії як галузі діяльності.

Принципова схема функціонування бібліографії

Розглянувши розвиток і наслідки термінологічної праці в га-

лузі бібліографознавства у 70—90-ті роки XX ст., доходимо до

висновку, що термін "бібліографія" для позначення окремого

бібліографічного посібника чи їх сукупності вживати не реко-

мендується.

Актуальними залишаються два значення терміна "бібліогра-

фія":

1. Те, що дорівнюється поняттю "бібліографічна практична

діяльність", тобто діяльність, спрямована на створення та поши-

рення бібліографічної інформації.

2. Те, що охоплює як практичну, так і інші види бібліографічної

діяльності (науково-дослідну, педагогічну, управлінську).

Перший підхід приваблює тим, що дає можливість чітко роз-

різняти діяльність, спрямовану на виробництво БІ та задоволен-

ня бібліографічних потреб, і всі інші види діяльності, пов'язані з

осмисленням першої чи підготовкою до неї. Але при такому

підході не знаходиться терміна, який би охоплював усі аспекти

Моргенштерн И.Г. Библиографоведение. Обший курс: Путеводитель по

курсу для студентов информ.-библ. фак. / Челябинск. гос. акад. культури и

искусств. 2-е изд., переработ. и доп. -Челябинск, 2001,— С. 4, 6.

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

бібліографічної діяльності, всі явища, шо можна назвати бібліо-

графічними (тобто не тільки бібліографічну практику, але й

бібліографічну науку, бібліографічну освіту тощо.).

Тому в останні роки все більше переважає другий підхід, коли

терміном "бібліографія" позначається сукупність усіх видів

діяльності, пов'язаних із створенням та функціонуванням

бібліографічної інформації у суспільстві. Такий підхід запропо-

нував О.П. Коршунов. Термін "бібліографія" при цьому охоп-

лює всі види діяльності, так чи інакше пов'язані з функціону-

ванням бібліографічної інформації у суспільстві. Крім практичної

Рис. 2.1. Структура та включеність бібліографії в різні

сфери людської діяльності

Гема 2. Визначення бібліографи

діяльності, спрямованої на підготовку бібліографічної інформації

таїїдоведеннядоспоживачів, сюди відносяться: науково-дослід-

на діяльність, спрямована на вдосконалення практичної бібліо-

графічної діяльності; навчально-виховна діяльність, яка забезпечує

підготовку кадрів, і управлінська діяльність (організаційно-мето-

дичне керівництво), що сприяє виконанню завдань практичної

бібліографічноїдіяльності. Обсягпоняття "бібліографія" утакому

тлумаченні показує рис. 2.1.

У схемі, запропонованій О.П. Коршуновим, термін "бібліо-

графічна діяльність" належить тільки до "практичної діяльності"

суспільства. Крім практичної бібліографічноїдіяльності у склад

бібліографії тут включено бібліографознавство, тобто наукову

діяльність, спрямовану на пізнання практичної бібліографічної

діяльності; підготовку кадрів і організаційно-методичне керів-

ництво. Такий поділ бібліографії відповідає поділу всієїлюдсь-

коїдіяльності на чотири сфери: практична діяльність, наука, ос-

віта та управління.

Загалом погоджуючись з охарактеризованою думкою О.П.

Коршунова, ми хотіли б все ж таки звернути увагу на те, що

термін "бібліографічнадіяльність" неправомірно дорівнювати

тільки бібліографічній практичній діяльності, тому що всі інші

види діяльності (у галузі бібліографії) — це теж "бібліографічна

діяльність". Саме сучасне розуміння поняття "бібліографія"

свідчить проте, що бібліографія — недіяльність, зокрема і прак-

тична (виробництво бібліографічної інформації та її поширен-

ня), і бібліографознавча, і педагогічна, і управлінська.

Інакше кажучи, терміни "бібліографія" та "бібліографічна

діяльність" слід розуміти як синонімічні, а при позначенні різних

видів діяльності, з яких складається бібліографія, додавати відпо-

відний терміноелемент: "практичнабібліографічнадіяльність",

"науково-досліднабібліографічнадіяльність", "педагогічна (або

навчальна) бібліографічнадіяльність", "управлінськабібліогра-

фічна діяльність". При цьому пам'ятати, що науково-дослідна

бібліографічнадіяльність має ще назву "бібліографознавство" і

означає дослідження проблем усіх видів бібліографічноїдіяль-

ності, передусім — практичної. А терміноелемент "практична"

лише умовно належить до діяльності виробництва та поширення

БІ.тому що "практичними" можна назвати і деякі елементи пе-

дагогічної чи управлінської бібліографічної діяльності.

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

Отже, пропонується таке визначення: бібліографія (чи бібліог-

рафічна діяльність) — це система різних видів діяльності (практич-

ної, науково-дослідної, педагогічної, управлінської), яка забезпе-

чує виробництво та функціонування бібліографічної інформації у

суспільстві.

Тут бібліографія якдіяльність визначається через поняття БІ,

шо виступає центром, "ядром" бібліографічної діяльнісноїсис-

теми. Ця залежність бібліографії від бібліографічної інформації

показується на "Принциповій схемі функціонування бібліографії",

розробленій О.П. Коршуновим (див. рис. 2.2), де бібліографія

представлена з позицій системного підходу як щось цілісне, що

виникає та існує навколо бібліографічної інформації. Про її внут-

рішню структуру тут нічого не повідомляється. Видно тільки

зовнішні зв'язки із світом документів (Д), з одного боку, та світом

споживачів інформації (С), з іншого.

БІБЛІОГРАФІЯ

вхід -й

зворотний зн'язок С

'И

вихід

вхід 2-й

Рис 2.2. Принципова схема функціонування бібліографії

Система бібліографії тут має два входи: перший — це відо-

мості про документи, що відбиваються у БІ; другий — це інфор-

маційні потреби споживачів, які викликають документальні та

бібліографічні потреби, для задоволення яких створюється БІ.

Тобто схема показує, що БІ відображає як відомості про доку-

менти, так і інформаційні потреби (чи запити) споживачів.

Система бібліографії має один (головний) вихід: подання

бібліографічної інформації споживачеві. Для ефективного фун-

кціонування системи дуже важливим є зворотний зв'язок від

споживача, в якому може бути надана оцінка бібліографічної

інформації та діяльності системи загалом. Такий зв'язокдопо-

може вдосконалювати діяльність системи та підвищувати якість

бібліографічної інформації.

Тема 2. Визначення бібліографії

Принципова схема функціонування бібліографії, безумовно,

відображає її діяльність на дуже високому рівні абстракції, тобто

відображає сутність цього явища, а не конкретні його^ияви. Тут

проявляється головна суттєва риса бібліографії, так само як і

бібліографічної інформації — це її подвійність: те, що вона зале-

жить від двох головних елементів — документа і споживача. Пе-

редусім, це стосується практичної бібліографічної діяльності. Але

й всі інші види бібліографічної діяльності — наукова, освітня,

управлінська — спрямовані на допомогу практичній бібліог-

рафічній діяльності, тобто, певна річ, вони теж забезпечують фун-

кціонування бібліографічної інформації.

Зазначене визначення бібліографії та принципова схема її

функціонування не зустріли скільки-небудь серйозних запере-

чень з боку науковців, але пошуки іншого визначення бібліог-

рафії тривають. У кожному новому визначенні звертають увагу

на такі аспекти, що залишилися невідображеними у попередніх.

Тому фахівцям доцільно постійно стежити за новими досліджен-

нями та теоретичними розробками, свідомо сприймати їх і обго-

ворювати.

* * *

Розглядаючи питання визначення бібліографії, ми познайо-

милися із виникненням бібліографічної діяльності та початко-

вим періодом її розвитку, з появою терміна "бібліографія" та його

значеннями у тлумаченні різних авторів. Полісемія терміна

"бібліографія" примусила вчених вдатися до стандартизування

бібліографічної термінології у 70—90-ті роки XX ст. Стандарти-

зація термінів у цілому мала позитивні наслідки, хоча головний

термін системи — "бібліографія" — залишився дискусійним.

Визначення бібліографії як системи різних видів діяльності, шо

забезпечують створення та функціонування бібліографічної

інформаціїу суспільстві, набуло широкого визнання. Але пошу-

ки найбільш точного визначення тривають.

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

Питання для самоконтролю

1.Коли та в зв'язку з чим виникає практична бібліографічна

діяльність? Назвіть найдавніші бібліографічні пам'ятки світової

культури.

2.Які пам'ятки свідчать про бібліографічну діяльність у Ста-

родавній Русі та в Україні у XIV—XVI століттях?

3.У яких напрямах розвивалася бібліографічна діяльність у

XV—XVIІ століттях?

4.Звідки походить термін "бібліографія"? Яким було його

перше значення?

5.Які значення набув термін "бібліографія" у XVII—XVIII

століттях? Назвіть перших бібліографів, які використовували

та впроваджували цей термін.

6.Коли і де вперше почалося викладання бібліографії в Ук-

раїні?

7.Які тлумачення "бібліографії" були поширені у XIX столітті?

8.Як визначалася бібліографія у теоретичних працях першої

половини XX століття?

9.Для чого запроваджувалися державні стандарти на бібліо-

графічну термінологію? Як змінилося у зв'язку з цим тлумачен-

ня терміна "бібліографія"? Яку назву одержала наука про бібліо-

графію?

10. Як визначалася "бібліографічна діяльність" у

державному стандарті ГОСТ 7.0—84? Чим пояснювалася

відсутність у цьому стандарті терміна "бібліографія"?

11. Як визначають терміни "бібліографія" та

"бібліографічна діяльність" у ГОСТі 7.0—99? Поясніть їх

співвідношення.

12. Поясніть найбільш широке значення "бібліографії" як

системи різних видів діяльності. Які види діяльності вона охоп-

лює? Що їх об'єднує?

13. Поясніть зміст "Принципової схеми функціонування

бібліографії". У якій зовнішній системі виникає бібліографія?

Що означає подвійність як одна з найсуттєвіших рис бібліографії?

14. Яке визначення бібліографії, на вашу думку, слід вважати

найточнішим у наш час?

ТЕМА 3. СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОЇ

БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ЗЛ. Компонентна структура практичної бібліографічної

діяльності: її процеси

Компонент — це частина, елемент чогось

. Компонентна

структура повинна показати, з яких елементів складається прак-

тична бібліографічна діяльність.

При характеристиці будь-якоїлюдськоїдіяльності виділяють

такі компоненти: мета діяльності, її суб'єкт, об'єкт, процеси, засо-

би, результати. Всі вони знаходяться одне з одним у певних відно-

синах. Центром діяльності є суб'єкт — людина, яка виконує

діяльність: ставить перед собою мету, шо передбачає майбутній

результат, звертається до об'єкта діяльності, застосовує певні

засоби діяльності, виконує процеси і одержує результати.

Важко сказати, який з цих елементів є головним, бо без жод-

ного з них діяльність неможлива. Тим елементом, шо передує в

часі майбутній діяльності, є мета. Вона існує спочатку у свідо-

мості суб'єкта діяльності як ідеальний образ її кінцевого резуль-

тату. Всі інші компоненти діяльності звіряються з цим образом,

спрямовуються на його досягнення. Тому можна сказати, що мета

діяльності — це не тільки перший, але також останній компонент

уланцюжку послідовних компонентів практичної бібліографіч-

ної діяльності (див. рис. 3.1).

Практична бібліографічна діяльність, або бібліографічна справа

це — сукупність процесів виробництва та поширення бібліогра-

фічної інформації (БІ). Уданому визначенні зафіксована безпо-

середня мета діяльності: виробництво та поширення БІ. А кінце-

ва мета пов'язана із сутністю БІ: задоволення бібліографічних,

документальних, інформаційних потреб споживача інформації.

Процеси виробництва та поширення БІ умовно поділяються

на бібліографування та бібліографічне обслуговування. Бібліо-

графування — це процес підготовки (створення, виробництва)

бібліографічної інформації, а бібліографічне обслуговування —

' Словник іншомовних слів. — К... 1985. —С. 432.

Г.М. Швецова-Водка Вени до бібліографознавства