Швецова-Водка Г.М. Вступ до бібліографознавства

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 3. Структура практичної бібліографічної діяльності

запитів або інтересів споживачів, включає не тільки викорис-

тання вже готової Б1, але й її одночасну підготовку.

Процеси практичної бібліографічної діяльності відбуваються

завдяки використанню певних засобів. Передусім, до засобів на-

лежать методи бібліографування та бібліографічного обслугову-

вання. Метод — це "спосіб, прийом або система прийомів для

досягнення якої-небудь мети, для виконання певної операції"

У широкому розумінні до засобів практичної бібліографічної

діяльності належать, крім методів, канали виробництва та дове-

дення БІ до споживачів, технічні засоби і бібліографічна продук-

ція як засіб доведення Бідо споживачів.

Каналами виробництва та доведення БІ до споживачів є:

бібліотеки, видавництва, книготорговельні фірми, засоби масо-

вої інформації, науково-інформаційні органи та інші суспільні

інститути, шо виконують посередницькі функції у системі со-

ціальних комунікацій.

Технічними засобами, котрі використовують у практичній

бібліографічній діяльності, можна вважати всі технічні пристрої

та обладнання, потрібні для запису БІ. її передачі споживачеві та

використання. Довгий час практична бібліографічна діяльність

була і багато в чому залишається ручною, не механізованою пра-

цею. Поступово вироблялися певні стандарти на обладнання:

розмір каталожних карток, габарити ящиків для каталогів і кар-

тотек, каталожних шаф і тощо. В останні роки серед технічних

засобів практичної бібліографічної діяльності чільне місце по-

сідає електронно-обчислювальна техніка, комп'ютери. Новітні

електронні засоби запису, зберігання, пошуку та поширення

інформації надають багато можливостей для вдосконалення прак-

тичної бібліографічної діяльності.

Бібліографічна продукція, тобто сукупність бібліографічних

посібників, або документально зафіксована БІ, є одночасно ре-

зультатом і засобом практичної бібліографічної діяльності. Вона

— безпосереднії результат бібліографування, бо саме у бібліогра-

фічних посібниках зберігається створювана БІ. Водночас, пя

бібліографічна продукція є засобом бібліографічного обслугову-

вання, тобто доведення БІ до споживачів. Процес бібліографіч-

ного обслуговування теждоволі часто завершується створенням

Словник іншомовних сліп. — К... 19X5. -С. 536.

Г.М. Шнецова-Вадка Вступ до бібліографознавства

бібліографічної продукції у вигляді окремих бібліографічних

повідомлень, списків, картотек і навіть покажчпківлітератури.

Практичн.. бібліографічна діяльність

Бібліографування

Бібліографічне обслуговування

Переробка БІ відповідно до потреб чи

запитів споживачів

Первинна

бібліографічна

обробка документів

Доведення БІ до

споживачів

результат результат

Бібліографічна продукція

Рис. 3.2. Основні процеси практичної бібліографічної діяльності

Результати практичної бібліографічної діяльності виявляються

удвох напрямах:

1) у с творенні бібліографічної продукції як безпосереднього

результату бібліографування;

Тема 3. Структура практичної бібліографічної діяльності

2) у задоволенні документально-бібліографічних потреб спо-

живачів інформації; у передаванні бібліографічної інформації

споживачам.

Взаємини між основними процесами бібліографічної діяль-

ності і бібліографічною продукцією як її результатом і засобом

наведені нарис. 3.2. Ця схема показує, що практична бібліографічна

діяльність поділяється на бібліографування та бібліографічне об-

слуговування. Бібліографування має такі різновиди: первинна

бібліографічна обробка документів і переробка БІ відповідно до

потреб чи запитів споживачів. Результатом цих процесів є бібліо-

графічна продукція. Вона є також засобом процесів, пов'язаних

із бібліографічним обслуговуванням. Бібліографічне обслугову-

вання, крім безпосереднього доведення Бідо споживачів, вклю-

чає і переробку БІ відповідно до потреб чи запитів споживачів,

тобто процес, характерний для бібліографування. Для останньо-

го процесу бібліографічна продукція є як засобом, так і результа-

том діяльності.

Отже, ми розглянули співвідношення кількох компонентів

практичної бібліографічної діяльності, пов'язаних з основними

процесами.

3.2. Суб'єкти бібліографічної діяльності

Суб'єкт —це людина, "носій предметно-практичної діяль-

ності й пізнання; джерело активності, спрямованої на об'єкт"'.

Людина, яка виконує практичну бібліографічну діяльність

зветься бібліографом. Як ми вже знаємо (див. тему 2), це слово

з'явилося у Стародавній Греції, де позначало "переписувача книг"

і у XVIІ ст. у Франції воно використовувалося вже майже у нашо-

му сучасному розумінні.

З перших визначень "бібліографа" бачимо, як шанувалася

його праця ("наука бібліографа"), якими різнобічними знання-

ми мав володіти бібліограф.

Практична бібліографічна діяльність часто виконувалася по-

ряд з іншими видами діяльності. Бібліографами ставали бібліо-

текарі, видавці, книготорговці. Бібліографічною діяльністю зай-

малися також окремі шанувальники книги, літератури, науки;

вчені, що уславилися в інших галузях знання.

Словник іншомовних слів. —К., 1985. -С. 797.

Т.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

Професійною практична бібліографічна діяльність стає лише

в другій половині XIX століття з розвитком капіталістичних відно-

син у суспільстві. Ми називаємо професійною таку практичну

бібліографічну діяльність, яка здійснюється людиною постійно,

згідно зі службовими обов'язками, коли бібліограф одержує за-

робітну плату за свою працю, і ця плата є основним джерелом

його фінансування.

Поряд з професійною практичною бібліографічною діяльні-

стю залишається дуже поширеною непрофесійна бібліографічна

діяльність, коли створенням та поширенням БІ займаються ав-

тори наукових праць, публіцисти, будь-які шанувальники кни-

ги. Слово "непрофесійна" тут не має ніякого якісного відтінку.

Якість БІ частіше за все залежить від ставлення бібліографа —

професіонала чи непрофесіонала — до своєї праці.

Але назва "бібліограф" закріпилася переважно за відповідни-

ми фахівцями, для яких практична бібліографічна діяльність —

це сталий рід трудової діяльності, що вимагає певних знань і тру-

дових навичок.

Існують докладні дослідження про те, які знання і навички

потрібні бібліографу

. Цідослідження спрямовані, головним чи-

ном, на те, щоб визначити зміст навчання майбутнього спеціаліста.

Час від часу ці уявлення змінюються, викликаючи відповідні

зміни у навчальних планах і програмах, у змісті та формах підго-

товки бібліографів.

Водночас, у суспільстві сформувався певний психологічний

образ бібліографа: це людина, "яка знає все", "ходяча енцикло-

педія". Такий погляд має певні підстави, але пояснюється цей

образ (імідж) не тим, що бібліограф має вивчити всі науки, а тим,

що він повинен вміти орієнтуватися в існуючій у суспільстві си-

стемі знань, адекватно сприймати інформаційні запити спожи-

вачів інформації, швидко знаходити потрібну документальну

інформацію або допомагати споживачу в його інформаційно-спо-

живчій діяльності.

Головна професійна риса бібліографа, на наш погляд, це —

готовність і здатність служити комунікаційним посередником

між документами (книгами) і споживачами (читачами). Глибока

Наприклад: Чачко А.С. Бібліотечний спеииалист: особенности труда и

професионализации. К.: Наук, думка, 1986. 192 с.

Тема 3. Структура практичної бібліографічної діяльності

шана до книги, вміння цінувати будь-який документ, що може

бути потрібний будь-якому споживачеві; готовність створювати

БІ для її майбутнього використання споживачами; готовність

допомогти читачеві знайти те, Що йому потрібне в " книжковому

морі" — такі психологічні риси властиві бібліографу-професіо-

налу. Недаремно бібліографа називають ще "лоцманом книжко-

вих морів", тобто людиною, не просто добре знайомою з " книж-

ковим морем", але й здатною обрати найкращий шлях і провести

цим шляхом того, кому потрібні знання, що містяться у книгах,

або того, хто буде досліджувати книжкові скарби.

Професійна бібліографічна діяльність теж може диференці-

юватися за різними процесами чи напрямами діяльності. Лю-

дині, яка займається, головним чином, підготовкою (створен-

ням) БІ, потрібні такі властивості як, посидючість, охайність,

здатність до логічного мислення, аналізу і синтезу знань. Тому,

хто займається бібліографічним обслуговуванням, знадобиться

доброзичливість, вміння спілкуватися, швидко переключатися з

однієї теми на іншу, здатність до ассоціативного мислення.

Від особистих властивостей суб'єкта практичної бібліографіч-

ної діяльності, безумовно, значною мірою залежить її результат.

Але бібліографічна діяльність має стільки різних напрямів, шо

людина з будь-якими психологічними якостями може знайти в

Цій діяльності своє місце, де вона принесе найбільшу користь і

сама отримає задоволення.

Терміном "бібліограф" у наш час називають, передусім,

суб'єкта практичної бібліографічної діяльності. Суб'єктом нау-

ково-дослідної діяльності, яка спрямована на вивчення питань

бібліографії, тобто суб'єктом бібліографознавства, є бібліогра-

фознавець. Але традиційно назва суб'єкта "бібліограф" охоплю-

вала всі види бібліографічної діяльності (як практичну, так і на-

уково-дослідну, педагогічну, управлінську). Це було пов'язане,

насамперед, з недостатньою диференціацією вказаних видів

діяльності. Бібліограф-практик не тільки використовував одер-

жані раніше професійні знання, але й сам розробляв певні питан-

ня методики бібліографування, замислювався над теоретичним

пізнанням бібліографії. Наукові дослідження у галузі бібліографії

часто супроводжували підготовку бібліографічних посібників, а їх

результати викладалися у вигляді передмов або статей про досвід

роботи.

Г.М. Швецова-Водка Вступ до бібліографознавства

Крім того, сама підготовка БІ, особливо нових типів бібліог-

рафічних посібників, має характер науково-дослідної роботи,

результати якої відображаються у структурі бібліографічного

посібника, методиці відбору документів, характері анотацій,

складі науково-довідкового апарату і тощо. "Чистих" бібліогра-

фознавців завжди було менше, ніж бібліографів, які поєднували

практичну бібліографічну діяльність з її науковим усвідомлен-

ням і вдосконаленням.

Суб'єктом педагогічної бібліографічної діяльності є викладач

спеціальних бібліографічних дисциплін, якого теж традиційно

називають бібліографом, хоча практичною бібліографічною

діяльністю він, частіше за все, не займається. Педагогічною

бібліографічною діяльністю займається також бібліограф-прак-

тик або бібліотекар, який виконує бібліографічне навчання чи-

тачів (споживачів інформації), що є необхідною умовою висо-

коякісного бібліографічного обслуговування.

Суб'єкт управлінської бібліографічної діяльності — це орга-

нізатор, керівник бібліографічної справи, чи, як це мовиться ан-

глійською мовою — менеджер. Організаційно-управлінську

діяльністьу галузі бібліографії виконують, наприклад, директор

бібліотеки, завідувачі відділами, особливо — спеціальними фун-

кціональними відділами, що займаються бібліографуванням та

бібліографічним обслуговуванням.

Отже, всі особи, що беруть участь у тому чи іншому виді

бібліографічної діяльності, є суб'єктами бібліографії (у широко-

му значенні цього поняття).

Постає питання: чи може бути суб'єктом бібліографічної

діяльності споживач інформації? З погляду бібліографа, спожи-

вач є частиною складного багатокомпонентного об'єкта бібліог-

рафічної діяльності — системи "документ — споживач". Спожи-

вач завжди "присутній" у професійній практичній бібліографічній

діяльності бібліографа як безпосередній об'єкт бібліографічного об-

слуговування чи якпотенційний об'єкт, якому призначається ство-

рювана БІ.

Але споживач інформації, навіть залишаючись об'єктом про-

фесійної практичної бібліографічної діяльності, може і сам про-

явити активність, переробляючи БІ для своїх потреб або навчаю-

чись бібліографічним методам записучи пошуку документальної

інформації. Оволодівши бібліографічною грамотністю, споживач