Шульженко Ф.П., Гайдулін О.О., Кундрик Р.С. Транспортне право (укр)

Подождите немного. Документ загружается.

190

2) За яких умов морський перевізник звільняється від відпові-

дальності за нестачу вантажу?

190

Правове регулювання

трубопровідного транспорту

10.1. Особливості правового регулювання трубопровід-

ного транспорту.

10.2. Правовідносини у галузі трубопровідного транс-

порту.

10.1. Особливості правового регулювання

трубопровідного транспорту

Трубопровідний транспорт є найбільш динамічною підгалуз-

зю транспорту України, яка стабільно нарощує свою частку в за-

гальному обсязі транспортування (на сьогодні більше 23 %). За

вантажообігом він у 1997 р. вийшов на перше місце (47 % від за-

гального обсягу), випередивши постійного лідера — залізничний

транспорт.

Характерним є те, що уся мережа трубопровідного транспор-

ту в Україні орієнтована на постачання нафти і газу з однієї кра-

їни — Росії (лише 5 % загальної потреби газу — з Туркменіста-

ну).

Вибір нових пріоритетів щодо джерел постачання енергоносі-

їв визначає майбутнє цієї підгалузі. Це диктує необхідність буді-

вництва на території України нових ділянок нафтопроводів, най-

більш істотний з яких — сполучний нафтопровід від порту

Південний біля Одеси до м. Броди в Західній Україні проектною

вартістю близько 0,5 млрд дол. та його продовження до міста По-

лоцьк (Польща). Доцільне відродження будівництва нафтопрово-

ду Одеса — Снігирівка — Кременчук, що дозволило б заванта-

жити потужності Херсонського, Кременчуцького і Лисичансько-

го нафтопереробних заводів.

Транспортні відносини визначаються певними спільними

ознаками, які відособлюють їх від інших, зокрема, наявність тра-

нспортної організації, виконання транспортування перевізником,

наявність відправників і одержувачів.

Особливе місце cеред транспортних правовідносин займають

відносини на трубопровідному транспорті.

191

Головна особливість відносин на трубопровідному транспор-

ті — це відсутність класичного елемента — рухомого складу, що

переміщується, і, виходячи із технічної особливості трубопрово-

ду — збіг відправника з перевізником та постачальником.

Трубопровідний транспорт займає особливе місце в транспорт-

ній системі України. Згідно із Законом України «Про транспорт»

трубопровідний транспорт є стратегічним енергозабезпечуючим

об’єктом, що і визначає його місце в системі.

Трубопровідний транспорт в народному господарстві виконує

функцію транспортування спеціальних вантажів особливих влас-

тивостей (газ, рідина тощо) і забезпечує найбільш ефективне

переміщення, виходячи із природи вантажу. Вантаж, який пере-

міщується трубопроводами, може також транспортуватись бага-

тьма іншими видами транспорту, але трубопровід в даній ситуа-

ції — найбільш економічно вигідний та надійний спосіб транс-

портування. Сфера його застосування обмежується тільки приро-

дою об’єктів транспортування та високою капіталоємністю осво-

єння нових напрямків постачання продукції. Трубопровідний транс-

порт переживає час розвитку і інтернаціоналізації, виходячи з ін-

теграційних тенденцій у міжнародному співтоваристві та особ-

ливої потреби України в диверсифікації енергопостачання.

Законодавство України не дає окремого визначення трубопро-

відного транспорту, розмежування з іншими галузями транспор-

ту здійснюється за ознакою використання трубопроводів і відпо-

відно, виходячи з окремих законодавчих визначень специфіки

транспортування трубопроводами, можна зробити загальне ви-

значення трубопровідного транспорту.

Трубопровідний транспорт — це сукупність правовідносин,

що виникають із приводу транспортування трубопроводами вуг-

леводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин

із місць їх знаходження, видобутку (промислів), виготовлення

або зберігання до місць їх переробки чи споживання, переванта-

ження та подальшого транспортування.

Система трубопровідного транспорту України складається з

таких елементів (ст. 2 Закону України «Про трубопровідний тра-

нспорт»):

— магістральний трубопровідний транспорт;

— промисловий трубопровідний транспорт.

Магістральний трубопровідний транспорт, який буде голов-

ним об’єктом нашої уваги, — це технологічний комплекс, що

функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубоп-

ровід з усіма об’єктами і спорудами, зв’язаними з ним єдиним

192

технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійс-

нюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки про-

дуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи,

спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними ви-

могами щодо магістральних трубопроводів (ст. 1 Закону України

«Про трубопровідний транспорт»).

Щодо промислового трубопровідного транспорту, то він є час-

тиною, елементом, складовою магістрального трубопровідного

транспорту і являє собою трубопроводи в межах окремих вироб-

ництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо-

і продуктопроводи, міські газопровідні, водопровідні, теплопро-

відні, каналізаційні мережі, розподільні трубопроводи водопос-

тачання, меліоративні системи тощо, які обслуговують окремі

регіони, райони. Також законодавець виділяє як підвид промисло-

вого трубопровідного транспорту розподільний трубопровід (ви-

сокого, середнього та низького тиску), який забезпечує транспор-

тування газу від газорозподільних станцій, джерел газопостачання

до промислових підприємств, котелень та інших споживачів.

Завданням законодавства у відношенні трубопровідного транс-

порту є регулювання відносин на всіх етапах створення та функ-

ціонування (проектування, будівництво, експлуатація, капіталь-

ний ремонт, реконструкція тощо) трубопровідного транспорту,

встановлення гарантій безпеки життя та здоров’я населення, за-

безпечення охорони навколишнього природного середовища і на-

ціонального багатства України від можливого негативного впли-

ву під час експлуатації об’єктів цього виду транспорту.

Джерелами трубопровідного права є загальний Закон України

«Про транспорт», Закон України «Про трубопровідний транс-

порт», де визначені засади функціонування трубопроводів, пра-

вовий статус підприємств і споживачів продуктів, що транспор-

туються трубопроводами, основи державного управління цим

транспортом. Особливості застосування Закону України «Про

трубопровідний транспорт» щодо функціонування промислового

трубопровідного транспорту визначаються Кабінетом Міністрів

України.

Значне місце в регулюванні займають підзаконні акти законо-

давства України, які визначають правила проектування, будівницт-

ва, експлуатації, капітального ремонту та реконструкції об’єктів

трубопровідного транспорту, організацію пожежної та екологіч-

ної безпеки, санітарних норм та охорони праці під час їх будів-

ництва та експлуатації. Інструкції Держпідприємництва та Наці-

ональної комісії з регулювання електроенергетики України вста-

193

новлюють ліцензійні умови діяльності на трубопроводах та типо-

ві договори про постачання та транспортування.

Сфера транспортної галузі включає в себе адміністративну та

цивільну складову: адміністративна складова виражається в ор-

ганізації державного управління галуззю, а цивільна складова ви-

ражає майнові та зобов’язальні відносини на транспорті.

Державне управління у сфері трубопровідного транспорту здійс-

нюють центральні та місцеві органи державної виконавчої влади,

представницькі органи та органи місцевого самоврядування в ме-

жах їх компетенції.

Серед центральних органів державної виконавчої влади основ-

не місце в державному управлінні трубопровідним транспортом

належить Кабінету Міністрів України, який здійснює державну

політику на транспорті взагалі і на трубопровідному транспорті

зокрема, вирішуючи питання про правові засади забезпечення

потреб народного господарства в трубопровідному транспорту-

ванні стратегічної продукції та забезпечення безпеки цієї діяль-

ності для суспільства і навколишнього середовища.

Галузевим органом є Міністерство транспорту України, яке

здійснює державне управління усією транспортною системою.

Спеціальне управління цією галуззю транспорту має свої особ-

ливості, зокрема згідно з Указом Президента України № 335/98

від 21 квітня 1998 року до компетенції Національної комісії регу-

лювання електроенергетики України (НКРЕ) віднесено участь у

формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики

щодо розвитку і функціонування оптового ринку електроенергії,

ринків газу, нафти та нафтопродуктів.

Також управління трубопровідним транспортом здійснюється

об’єднаннями та підприємствами, у власності яких перебувають від-

повідні трубопроводи (ДАТ «Придніпровські магістральні нафтоп-

роводи», НАК «Нафтогаз України», ВАТ «Укртранснафта» тощо).

Для вирішення окремих завдань державне управління здійс-

нюється спеціальними органами. Створено Міжвідомчий коорди-

наційний центр із питань диверсифікації джерел постачання газу

та нафти в Україну, до компетенції якого входить координація

діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, пі-

дприємств, установ та організацій; підготовка та розгляд проектів

міжнародних угод про створення інфраструктури постачання і

транзиту газу та нафти.

На особливий період безпосереднє керівництво підприємст-

вами трубопровідного транспорту та контроль за їх діяльністю

забезпечуються органами Міністерства оборони України.

194

Місцеві органи державної виконавчої влади (місцеві державні

адміністрації), представницькі органи та органи місцевого самов-

рядування у межах своїх повноважень:

 погоджують розміщення споруд та інших об’єктів трубоп-

ровідного транспорту на землях, наданих у користування підпри-

ємствам трубопровідного транспорту згідно із Земельним кодек-

сом України;

 вживають заходів щодо безпеки експлуатації підприємст-

вами, установами та організаціями об’єктів трубопровідного транс-

порту;

 беруть участь у складанні та узгодженні планів захисту пер-

соналу і населення, спільних заходів щодо виконання робіт в

умовах надзвичайного стану;

 забезпечують оповіщення та інформування населення про

заходи захисту і правила поведінки в умовах надзвичайного ста-

ну, а також під час експлуатації об’єктів трубопровідного транс-

порту із залученням до цієї роботи спеціалістів підприємств тру-

бопровідного транспорту;

 приймають від підприємств, установ та організацій трубоп-

ровідного транспорту матеріали виконавчої зйомки і надають їх

іншим підприємствам, установам та організаціям.

Роботи, пов’язані з ліквідацією і попередженням аварійних

ситуацій на діючих трубопроводах, виконуються негайно, з

повідомленням про це відповідних органів державної вико-

навчої влади, представницьких органів та органів місцевого

самоврядування, територіальних штабів Цивільної оборони

України.

Місцеві органи державної виконавчої влади, представницькі

органи та органи місцевого самоврядування, власники землі і зем-

лекористувачі, що сприяють відведенню земель під об’єкти тру-

бопровідного транспорту, рішення про будівництво яких було

прийнято у встановленому чинним законодавством України по-

рядку, мають пріоритетне право на забезпечення продуктами

транспортування.

Взаємовідносини суб’єктів, яким передано в управління об’єк-

ти трубопровідного транспорту, лінії електропередач, зв’язку, за-

лізниці, автомобільні дороги та інші комунікації, що проходять в

одному технічному коридорі або перетинаються, здійснюються

на основі договорів, якими передбачаються права і обов’язки

сторін щодо проведення спільних заходів, спрямованих на під-

вищення надійності експлуатації споруд та об’єктів трубопровід-

ного транспорту.

195

Підприємства, установи та організації, що експлуатують тру-

бопроводи, які підпорядковані різним відомствам, але розташо-

вані в одному технічному коридорі, повинні узгодити умови їх

експлуатації, а також мати погоджений з Міністерством оборони

України та Штабом Цивільної оборони України план взаємодії і

взаємодопомоги під час виконання робіт в особливий період.

Контроль у сфері трубопровідного транспорту спрямовується

на забезпечення дотримання вимог законодавства про трубопро-

відний транспорт органами державної виконавчої влади, пред-

ставницькими органами та органами місцевого самоврядування, а

також підприємствами, установами та організаціями незалежно

від форм власності та видів діяльності і громадянами.

Державний контроль у сфері трубопровідного транспорту здійс-

нюється відповідними міністерствами та відомствами, органами

державного нагляду і контролю та іншими спеціально уповнова-

женими на те державними органами, а також представницькими

органами та органами місцевого самоврядування відповідно до

законодавства України.

Іншими важливими учасниками — суб’єктами правового ре-

гулювання відносин у галузі трубопровідного транспорту є юри-

дичні і фізичні особи, діяльність яких безпосередньо стосується:

 оборони держави;

 науково-дослідних, пошукових, проектно-конструкторських,

експертних та інших інженерних робіт і послуг у цій галузі;

 будівельних, будівельно-монтажних, спеціалізованих мон-

тажних, ремонтних, налагоджувальних, пускових та інших робіт і

послуг у цій галузі;

 експлуатації трубопроводів;

 виробництва і поставок будівельних та конструкційних ма-

теріалів, обладнання, машин, механізмів;

 контрольно-вимірювальних приладів та іншого обладнання

для підприємств, їх об’єднань і організацій, діяльність яких

пов’язана з проектуванням, будівництвом, комплектацією та експ-

луатацією об’єктів трубопровідного транспорту;

 забезпечення захисту персоналу і населення, а також нав-

колишнього природного середовища під час будівництва, експ-

луатації, капітального ремонту та реконструкції об’єктів трубоп-

ровідного транспорту;

 забезпечення безпеки на трубопровідному транспорті, зов-

нішньоекономічних відносин у сфері трубопровідного транспорту;

 державного нагляду і контролю за будівництвом і експлуа-

тацією об’єктів трубопровідного транспорту.

196

Особливості цивільно-правового статусу підприємств трубоп-

ровідного транспорту визначаються Законом України «Про тран-

спорт» з урахуванням положень трубопровідного законодавства.

Діяльність підприємств в Україні, власниками яких є інші держа-

ви, регулюється трубопровідним законодавством у частині, яка

не суперечить міждержавним договорам України.

Підприємства, установи та організації трубопровідного транс-

порту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транс-

портування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуг-

леводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин

на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та

пропускної спроможності магістральних трубопроводів.

Важливою умовою діяльності на трубопровідному транспорті є

ліцензування та сертифікація робіт. Закон визначає, що діяльність,

пов’язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуата-

цією об’єктів трубопровідного транспорту, здійснюється на підс-

таві спеціального дозволу (ліцензії) і підлягає обов’язковій серти-

фікації. Ліцензії видаються НКРЕ у порядку, встановленому Ка-

бінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України

від 29 квітня 1999 р. № 753 «Положення про порядок видачі ліцен-

зій Національною комісією регулювання електроенергетики на

здійснення окремих видів підприємницької діяльності»).

Також встановлено особливі вимоги щодо організаційної струк-

тури підприємств, установ та організацій трубопровідного транс-

порту, яка залежить від покладених на організацію завдань, ви-

значається самими підприємствами, установами та організаціями

і затверджується органами, що здійснюють управління майном

цих підприємств.

Підприємства, установи та організації трубопровідного транс-

порту мають право:

 контролювати виконання робіт, визначених Правилами охо-

рони магістральних трубопроводів (Постанова Кабінету Міністрів

України від 16 листопада 2002 р. № 1747 «Про затвердження Пра-

вил охорони магістральних трубопроводів»);

 порушувати питання про притягнення проектних організа-

цій до відповідальності за помилкові проектні рішення в порядку,

встановленому законодавством України;

 на пріоритетне забезпечення на їх вимогу матеріально-

технічними ресурсами в необхідних обсягах і асортименті та на-

лежної номенклатури через систему державного замовлення;

 та інші права, передбачені ст. 16 Закону України «Про тру-

бопровідний транспорт».

197

Підприємства, установи та організації трубопровідного транс-

порту зобов’язані забезпечувати:

 постачання споживачам вуглеводнів, хімічних продуктів,

води та інших продуктів і речовин відповідно до умов договорів;

 дотримання діючих норм і правил безпеки та технічної експ-

луатації трубопроводів, правил пожежної охорони та охорони нав-

колишнього природного середовища;

 діагностичний контроль за станом трубопроводів та інші

обов’язки, передбачені ст. 16 Закону України «Про трубопровід-

ний транспорт».

Підприємства трубопровідного транспорту зобов’язані здійс-

нювати моніторинг поставок трубопроводами токсичних хіміч-

них продуктів, зріджених вуглеводневих газів та широкої фракції

легких вуглеводнів. Збір, обробка, збереження та аналіз інформа-

ції про стан транспортування трубопроводами здійснюються від-

повідними органами державної виконавчої влади в межах єдиної

системи державного моніторингу відповідно до чинного законо-

давства України.

В умовах надзвичайного стану трубопровідний транспорт на-

буває особливого значення, зокрема, до робіт, що проводяться

обов’язково, включаються роботи, пов’язані з ліквідацією нас-

лідків стихійного лиха (повені, пожежі, замети тощо), аварій та

катастроф, які призвели до порушення роботи трубопровідного

транспорту. Підприємства, установи та організації, а також гро-

мадяни, які виявили пошкодження трубопроводу чи вихід (виті-

кання) продукту, що транспортується, зобов’язані терміново по-

відомити про це підприємство, яке експлуатує трубопровід, або

місцеві органи державної виконавчої влади чи представницькі

органи та органи місцевого самоврядування.

Підприємства, установи та організації трубопровідного транс-

порту разом з місцевими органами державної виконавчої влади,

представницькими органами та органами місцевого самовряду-

вання, на підпорядкованій території яких прокладено трубопро-

води, з уповноваженими Міністерством оборони України орга-

нами, іншими заінтересованими підприємствами та організаціями

розробляють плани спільних заходів щодо забезпечення умов

безаварійної експлуатації об’єктів трубопровідного транспорту і

виконання робіт в умовах надзвичайного стану, які погоджують-

ся з територіальними штабами Цивільної оборони України. Інфор-

мування населення щодо виникнення умов надзвичайного стану

здійснюють місцеві органи державної виконавчої влади. Плани

спільних заходів щодо взаємодії в умовах надзвичайного стану

198

затверджуються відповідними органами державного нагляду і

контролю, а також місцевими органами державної виконавчої

влади, представницькими органами та органами місцевого само-

врядування.

Підприємства трубопровідного транспорту розробляють і за-

тверджують плани ліквідації можливих аварій, які переглядають-

ся щорічно в разі заміни технологічного обладнання.

З метою зміцнення обороноздатності України та забезпечення

взаємодії підприємств трубопровідного транспорту із спеціалізо-

ваними частинами Міністерства оборони України в ході вико-

нання робіт в умовах надзвичайного стану при органах, що здійс-

нюють управління майном цих підприємств, створюється предс-

тавництво Міністерства оборони України.

На особливий період представництво Міністерства оборони

України створюється також при відповідному центральному ор-

гані державної виконавчої влади, яке виконує функції органу

державного управління магістральних нафтопродуктопроводів.

Охорона об’єктів магістрального трубопровідного транспорту

здійснюється спеціальними відомчими підрозділами цих підпри-

ємств, порядок роботи яких визначається Правилами охорони ма-

гістральних трубопроводів (Постанова Кабінету Міністрів Украї-

ни від 16 листопада 2002 р. № 1747).

Охорона (у тому числі пожежна) найбільш важливих об’єктів

трубопровідного транспорту, включаючи лінійну частину (пере-

лік таких об’єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України),

здійснюється також органами Міністерства внутрішніх справ

України на договірних засадах.

Для визначення екологічної безпеки під час розміщення, будів-

ництва нових і реконструкції діючих об’єктів трубопровідного

транспорту, а також під час їх експлуатації проводиться обов’яз-

кова державна екологічна експертиза у порядку, встановленому

законодавством України.

10.2. Правовідносини у галузі

трубопровідного транспорту

Характер договірних трубопровідних зобов’язань залежить від

способу транспортування (типу трубопроводу) та об’єкта транс-

портування.

У залежності від способу транспортування трубопровідні зо-

бов’язання поділяються на транспортування магістральним тру-