Шульженко Ф.П., Гайдулін О.О., Кундрик Р.С. Транспортне право (укр)

Подождите немного. Документ загружается.

Повноваження, права та обов’язки залізниць визначаються їх

статутами та Законом України «Про залізничний транспорт». За-

твердження статутів залізниць здійснюється Міністерством транс-

порту та зв’язку України за погодженням з Міністерством еконо-

міки та з питань європейської інтеграції України та Антимонопо-

льним комітетом України.

У складі залізниць можуть створюватися експедиторські та

транспортно-експедиційні організації.

Створення, реорганізація та ліквідація підприємств, установ і

організацій, які входять до складу залізниць, затвердження їх

статутів (положень), а також укладання контрактів (трудових до-

говорів) з їх керівниками здійснюються у порядку, встановлено-

му чинним законодавством України і статутами залізниць.

Управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнарод-

ному сполученнях, а також регулювання виробничо-господарсь-

кої діяльності у сфері організації і забезпечення цього процесу

залізницями, підприємствами, установами та організаціями про-

водяться централізовано і належать виключно до компетенції

Укрзалізниці, яка здійснює функції господарюючого суб’єкта.

Відносини залізниць із місцевими органами державної вико-

навчої влади, органами місцевого самоврядування та місцевими

представницькими органами базуються на податковій і договір-

ній основах відповідно до чинного законодавства України. До

компетенції цих органів належать контроль за роботою залізнич-

ного приміського пасажирського транспорту і вокзалів, пого-

дження тарифів у приміських сполученнях, погодження питання

щодо пунктів зупинок, закриття залізничних станцій для обслу-

говування пасажирів, автомобільних переїздів через залізничні

колії. На місцеві органи державної виконавчої влади і органи міс-

цевого самоврядування покладається організація виконання робіт

з благоустрою привокзальних площ, спорудження та впорядку-

вання під’їздів до залізничних станцій, забезпечення їх телефон-

ним зв’язком та транспортним сполученням із населеними пунк-

тами за місцем розташування станцій, запобігання правопору-

шенням на залізницях.

6.2. Правове регулювання залізничних перевезень

Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і

пошти залізничним транспортом загального користування орга-

нізується на договірних засадах. Для забезпечення виконання до-

говірних зобов’язань здійснюється перспективне та поточне пла-

нування перевезень.

Умови та порядок організації перевезень за участю залізниць

та інших видів транспорту, у тому числі в прямому змішаному

сполученні, нормативи якості вантажних перевезень (терміни до-

ставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслугову-

вання пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визнача-

ються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом

України, Статутом залізниць України, Правилами перевезень ван-

тажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобага-

жу та пошти залізничним транспортом України.

Так як Укрзалізниця є монополістом у сфері залізничних пе-

ревезень, встановлення тарифів на перевезення вантажів, паса-

жирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за ви-

нятком приміських пасажирських перевезень) у межах України

здійснюється на підставі державної бюджетної, цінової та тариф-

ної політики і встановлюється в порядку, що визначає Кабінет

Міністрів України. Тарифи на перевезення пасажирів і багажу в

приміському сполученні встановлюються відповідними залізни-

цями за погодженням з місцевими органами державної виконав-

чої влади. При рівні тарифів, що не забезпечують рентабельності

цих перевезень, збитки залізниць компенсуються з місцевих бю-

джетів. Тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, ван-

тажобагажу залізничним транспортом у міжнародному сполу-

ченні встановлюються відповідно до міжнародних договорів та

чинного законодавства України.

Розрахунки за роботи і послуги, пов’язані з перевезенням ван-

тажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не

здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за ві-

льними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у

порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству.

Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирсь-

ких перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачати-

ся пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального

користування від використання пільгових тарифів відшкодову-

ються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів

залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення

відповідних пільг.

Підприємства та організації залізничного транспорту загаль-

ного користування здійснюють свою діяльність на основі поєд-

нання принципів державного регулювання та ринкових відносин.

Економічні взаємовідносини між залізницями, включаючи роз-

поділ доходів (прибутку) від перевезень, розрахунки, пов’язані з

незабезпеченням схоронності вантажу та пошкодженням техніч-

них засобів, розрахунки із заводами за ремонт рухомого складу

та випуск запасних частин, іншими підприємствами, установами

та організаціями залізничного транспорту загального користу-

вання, пов’язаними з організацією та забезпеченням процесу пе-

ревезень, регулюються виходячи з єдиної технології роботи в по-

рядку, який визначає Укрзалізниця, а також на підставі угод між

цими підприємствами, установами та організаціями, що уклада-

ються відповідно до зазначеного порядку.

Доходи залізниць за перевезення вантажів і пасажирів у пря-

мому сполученні формуються з урахуванням їх конкретного вне-

ску в процес перевезень. Організація розрахунків за ці переве-

зення та використання рухомого складу здійснюються через

єдину систему розрахунків шляхом відкриття єдиного доходно-

розподільного рахунку Укрзалізниці.

Плани діяльності і перспективи розвитку підприємств, уста-

нов та організацій, що входять до складу залізниць, погоджують-

ся із залізницями, а плани діяльності та перспективи розвитку за-

лізниць, інших підприємств, установ та організацій — з Укрза-

лізницею.

Будівництво і реконструкція магістральних залізничних ліній,

об’єктів мобілізаційного призначення, придбання залізничного

рухомого складу для перевезень пасажирів у поїздах далекого

слідування та місцевого сполучення здійснюються у встановле-

ному порядку за рахунок коштів Державного бюджету України в

межах лімітів державних капітальних вкладень. Будівництво і ре-

конструкція (у тому числі електрифікація) залізничних ліній, вок-

залів, пішохідних мостів і тунелів, пасажирських платформ та

інших об’єктів залізничного транспорту, пов’язаних з обслугову-

ванням населення регіону, придбання електропоїздів та дизель-

поїздів для приміського сполучення здійснюються за рахунок

коштів залізниць із залученням коштів місцевих бюджетів, а та-

кож інших, не заборонених законодавством, коштів. Будівництво

і реконструкція залізничних станцій та інших об’єктів залізнич-

ного транспорту, пов’язаних з будівництвом або реконструкцією

промислових підприємств, здійснюються за рахунок коштів під-

приємств або відповідних міністерств та відомств. Для вирішення

загальногалузевих проблем розвитку залізничного транспорту при

Укрзалізниці створюється цільовий фонд інвестиційних ресурсів.

Розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажоба-

гажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загаль-

ного користування за перевезення, додаткові збори за вантажні

операції і користування рухомим складом, а також за штрафи,

пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Стату-

том залізниць України, іншими актами законодавства України та

міжнародними договорами. Підприємства залізничного транспор-

ту загального користування мають право на заставу майна пере-

даних їм для перевезень вантажів для забезпечення гарантії на-

лежної провізної оплати та інших платежів за перевезення в

порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Галузевий контроль фінансово-економічної діяльності заліз-

ниць, інших підприємств, установ та організацій залізничного транс-

порту загального користування здійснюється Укрзалізницею, яка

подає у відповідні органи зведену бухгалтерську звітність.

Кабінет Міністрів України щорічно встановлює державне за-

мовлення Укрзалізниці щодо перевезень пасажирів і вантажів,

введення нових потужностей, модернізації технічних засобів, по-

рядку і розмірів виділення необхідних для цих потреб коштів з

Державного бюджету України.

Планування перевезення вантажів здійснюється залізницями

на основі поточних або довгострокових договорів про організа-

цію перевезення вантажів та замовлень відправників, згідно з На-

казом Міністерства транспорту України № 873 від 9.12.02 року,

який вводить в дію «Правила планування перевезень вантажів».

Замовлення на перевезення за встановленою номенклатурою

вантажовласники або за їх дорученням експедиторські організації,

а також морські та річкові порти подають відповідним залізницям.

Замовлення складаються за встановленою формою у вагонах, а у

випадках, передбачених законодавством (правилами), — і в тон-

нах. У разі потреби одночасно з місячним замовленням надаються

плани перевезень вантажів маршрутами.

Виконання перевезень, у тому числі на пред’явлення, позап-

ланових, понадпланових та перевезень для надолуження недова-

нтаження протягом минулого місяця враховується в обліковій

картці встановленої Правилами форми.

Порядок та умови зарахування вагонів, контейнерів під заван-

таження встановлюються Правилами перевезень.

Для перевезень вантажів понад план та поза планом відправник

подає заявку залізниці у термін, передбачений Правилами. Оформ-

лення замовлень на перевезення вантажів поза планом та понад план

здійснюється у порядку, встановленому Правилами перевезень.

Основною юридичною підставою виникнення зобов’язань по пе-

ревезенню вантажів є договір залізничного перевезення вантажу.

За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зо-

бов’язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж

у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержу-

вачу, а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вста-

новлену плату.

Виконання залізницею додаткових операцій, пов’язаних з пе-

ревезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування,

експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих догово-

рів. Відправник може здійснювати у встановленому порядку доб-

ровільне страхування вантажів.

Обов’язки відправників:

 надати станції навантаження на кожне відправлення ван-

тажу заповнену накладну (комплект перевізних документів);

станція призначення видає накладну одержувачу разом з ван-

тажем;

 на вимогу залізниці пред’явити стандарт або технічні умо-

ви, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає

сертифікації), а також на її тару;

 виконати всі належні заходи, що гарантують безпеку пере-

везень, мати засоби і мобільні підрозділи для ліквідації аварій та

їх наслідків під час перевезення вибухових, легкозаймистих, ра-

діоактивних, отруйних та інших небезпечних вантажів;

 у будь-якому випадку визначати придатність вагонів (кон-

тейнерів, цистерн, бункерних напіввагонів) для перевезення ван-

тажу в комерційному відношенні, якщо завантаження здійсню-

ється засобами відправника;

 здійснювати підготовку під наливання спеціальних цистерн

та бункерних напіввагонів усіх форм власності;

 підготувати вантаж із урахуванням його схоронності під

час транспортування;

 заготовляти необхідні для навантаження і перевезення при-

стосування та матеріали (козли, стояки, прокладки, підкладки,

дріт, брезент, вірьовка, щитові загорожі тощо);

 зазначити у накладній про встановлення зазначених прис-

тосувань та матеріалів у вагоні (контейнері);

 під час здавання вантажів для перевезення зазначити у на-

кладній їх масу (тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначен-

ням у накладній маси і кількості вантажних місць);

 завантажити вантажі у вагони (контейнери).

Залізниця-перевізник зобов’язана:

 подавати під завантаження справні, придатні для переве-

зення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміт-

тя, реквізиту, а у необхідних випадках — продезінфіковані ваго-

ни та контейнери;

 брати на себе виконання вантажних робіт за договорами з

відправниками або одержувачами;

 здійснювати додаткову підготовку вагонів та контейнерів

під завантаження вантажів, що потребують особливих умов

перевезення і зберігання, на підставі договору за рахунок відп-

равника;

 визначати придатність вагонів для перевезення вантажу в

комерційному відношенні, якщо завантаження здійснюється за-

собами залізниці;

 видати пристосування та матеріали (дріт тощо...) на станції

призначення одержувачу;

 доставити вантажі за призначенням в установлені терміни;

 повідомити одержувача в день прибуття вантажу ;

 перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у випадках,

встановлених правилами та Статутом (пошкодженому вагоні (кон-

тейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломба-

ми відправника або пломбами попутних станцій тощо).

Одержувач зобов’язаний:

 повністю вивантажити (злити) вантаж із вагона (цистерни) і

контейнера;

 повністю прибрати з вагона (контейнера) скріплюючий дріт,

дротові закрутки з люків і штурвалів, стояки, бруски та інші еле-

менти кріплення вантажів, крім інвентарних засобів кріплення, які

підлягають поверненню, прибрати також папір, картон, фанеру, лис-

товий метал, дошки та інші засоби упаковки і збереження ванта-

жів. У разі неповного розвантаження вагони залишаються в одержу-

вача з внесенням ним платежів за період користування вагонами;

 очистити зовнішню поверхню кузова вагона (контейнера)

від залишків захисної плівки, наклейок, бірок і написів, а всере-

дині вагонів (контейнерів) — від залишків вантажу, емульсій,

профілактичних засобів проти замерзання;

 вносити залізниці встановлену плату за час знаходження

цистерн і бункерних напіввагонів на промивально-пропарюва-

льній станції залізниці під очищенням від залишків продуктів;

 відшкодовувати витрати залізниць, пов’язані з очищенням

порожніх вагонів у пунктах їх наступного навантаження;

 прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його

адресу;

 у разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка

якого не передбачена планом (договором, контрактом, замовлен-

ням, нарядом та ін.), прийняти такий вантаж від станції на відпо-

відальне зберігання.

Це основні обов’язки сторін по договору залізничного вантаж-

ного перевезення.

Для того, щоб отримати повне уявлення про вантажне переве-

зення, треба звернутися до Статуту залізниць України та окремих

правил здійснення перевезень (Про затвердження окремих розді-

лів Правил перевезення вантажів, Правила перевезення вантажів

навалом і насипом (ст. 37 Статуту), Правила перевезення ванта-

жів у супроводі провідників відправників (одержувачів) (ст. 40

Статуту) та інші). Зупинимося на основних моментах щодо до-

кументообігу і процедур. Так, для посвідчення прийняття ванта-

жу до перевезення станція видає відправнику квитанцію; форма

накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції за-

тверджуються Міністерством транспорту та зв’язку України.

Вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки не-

правильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених

ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність

цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу

вантажу, що зазначаються у накладній. Вантажі приймаються до

перевезення вантажною швидкістю, а також великою швидкістю.

Швидкість перевезення зазначається у накладній вантажовідправ-

ником. Залізниці можуть приймати до перевезення вантажі з ого-

лошеною вартістю. Оголошена вартість не повинна перевищува-

ти дійсної вартості вантажу. У разі розходження між

відправником та станцією відправлення вартість вантажу визна-

чається незалежною експертизою, про що складається відповід-

ний акт. Під час прийняття вантажу з оголошеною вартістю стя-

гується додатковий збір у розмірі, встановленому тарифом.

Для транспортного обслуговування відправників і одержува-

чів у місцях загального користування у складі залізниць у вста-

новленому порядку можуть утворюватись підприємства механі-

зованих вантажних робіт, а на під’їзних коліях — об’єднання

підприємств залізничного транспорту.

У разі виникнення на станції ускладнень у зв’язку з несвоєчас-

ним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці

має право збільшувати розмір збору за збереження вантажу до

двократного розміру.

Завантажені контейнери, а також криті вагони (у тому числі

ізотермічні) і цистерни пломбуються тим підприємством або ор-

ганізацією, засобами яких провадиться навантаження. Домашні

речі можуть перевозитися за пломбами залізниці або експедитора.

Перевезення окремих вантажів, перелік яких затверджено Пра-

вилами, здійснюється у супроводі провідника відправника (одер-

жувача). Перевезення інших вантажів у супроводі провідника

може здійснюватися за домовленістю з залізницею.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати

прийняття вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставле-

ним вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засо-

бами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон

(контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одер-

жувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Вантажовідправник має право змінити зазначеного у наклад-

ній вантажоодержувача без зміни станції призначення. Заява про

зміну вантажоодержувача подається начальнику станції відправ-

лення з доданням вантажної квитанції. У разі неможливості по-

дання вантажної квитанції відправник подає копію письмового

або телеграфного повідомлення на адресу першого вантажоодер-

жувача про таку зміну. Залізниця виконує розпорядження відправ-

ника лише у тому випадку, якщо вантаж не видано одержувачу.

Залізниця за заявою відправника або одержувача може змінити

станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення, тобто

переадресувати вантаж, з оплатою витрат за договірним тарифом.

За час затримки вагонів (контейнерів) в очікуванні переадресуван-

ня стягується плата, встановлена згідно зі статтею 119 Статуту За-

лізниць України. Час затримки обчислюється з моменту, коли ми-

нуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу.

Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлю-

ються правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції

безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої го-

дини дати вивантаження вагона (контейнера) засобами залізниці

або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами

одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений

термін стягується плата, встановлена тарифом.

Одержувач може відмовитись від прийняття вантажу лише у

випадку, коли якість вантажу через псування або пошкодження

змінилася настільки, що виключається можливість повного або

часткового його використання. Відповідальність за псування і

пошкодження вантажу, що сталися через його несвоєчасне виван-

таження і вивезення одержувачем, а також через затримку ваго-

нів на залізничних під’їзних коліях і станціях з вини одержувача,

несе сам одержувач.

Вантажі видаються на станції призначення одержувачу, зазначе-

ному у накладній, після внесення усіх належних залізниці платежів.

Одержувач розписується в дорожній відомості про одержання

вантажу.

Конкретизація і роз’яснення вказаних положень Статуту заліз-

ниць України здійснюється спеціальними правилами перевезень,

зокрема затвердженими Мінтрансом України «Правилами видачі

вантажів», «Правилами зберігання вантажів», «Правилами обчис-

лення термінів доставки вантажів», «Правилами оформлення пере-

візних документів», «Правилами переадресування вантажів» тощо.

Важливою умовою ефективного вантажного обслуговування є

використання під’їзних колій. Взаємовідносини залізниці з підп-

риємством стосовно порядку і умов експлуатації залізничних

під’їзних колій визначаються договором. Подача і забирання ва-

гонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що нале-

жать підприємствам, здійснюються їх локомотивами також на пі-

дставі договорів.

Статут залізниць України (Постанова Кабінету Міністрів Ук-

раїни від 6 квітня 1998 р. № 457) та Правила перевезень пасажи-

рів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом

України, введені в дію Наказом Міністерства транспорту України

№ 297 від 28 липня 1998 року, визначають відносини у сфері пе-

ревезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти.

Організація перевезень пасажирів, багажу та вантажобагажу

встановлюється Порядком обслуговування громадян залізничним

транспортом (Постанова Кабінету Міністрів України № 252 від

19.03.97 р.), а умови перевезень — Правилами перевезень паса-

жирів.

Ціни за послуги, пов’язані з перевезенням пасажирів, багажу

та вантажобагажу, на які не поширюється державне регулювання,

встановлюють надавачі послуг.

За договором перевезення пасажира останній має широке

коло прав, основними з яких є права на:

 безпечне і своєчасне доставлення до місця призначення,

вказаного у проїзному документі, обслуговування під час переве-

зення згідно зі встановленими нормами;

 безплатне перевезення із собою однієї дитини віком до

п’яти років;

 безплатне перевезення із собою 36 кг ручної поклажі;

 перевідправлення багажу, повернення багажу на залізничну

станцію відправлення; оголошення цінності багажу (вантажоба-

гажу) під час здавання його до перевезення в багажні вагони;

 переоформлення проїзного документа на поїзд, який відхо-

дить раніше;

100

 користування за окрему плату постільною білизною, мат-

рацем, подушкою та ковдрою належної якості у всіх вагонах па-

сажирських та швидких поїздів (крім загальних вагонів);

 поновлення проїзних документів — у разі прибуття поїз-

да до пункту пересадки пасажира із запізненням, що унемож-

ливлює посадку пасажира на поїзд, вказаний у проїзному до-

кументі;

 перевезення багажу від станції відправлення до станції

видачі багажу, розташованої за маршрутом прямування паса-

жира;

 вимагання від перевізника відшкодування за втрачений чи

пошкоджений багаж або вантажобагаж згідно з порядком, вста-

новленим Статутом залізниць України, Порядком обслуговуван-

ня громадян залізничним транспортом та Правилами перевезення

пасажирів;

 одержання на вокзалі чи у поїзді своєчасної та точної інфор-

мації про перелік послуг, які надаються, їхню вартість, інформа-

ції про розклад руху поїздів та ін.;

 перевезення з собою дрібних домашніх тварин, зокрема со-

бак, з дотриманням вимог, встановлених Правилами перевезення

пасажирів;

 поновлення чинності квитка (крім плацкарти) у випадках,

передбачених Правилами перевезення пасажирів;

 переривання поїздки на шляху прямування поїзда з продов-

женням терміну квитка;

 повернення проїзного документа у будь-якому пункті про-

дажу квитків у разі відмови від поїздки.

Пасажир зобов’язаний:

 сплатити перевізнику встановлену плату за замовлювану

поїздку чи перевезення багажу (вантажобагажу);

 здійснювати посадку в поїзд тільки за наявності проїзного

документа, який необхідно пред’явити перед посадкою в поїзд

провіднику вагона та особам, які контролюють вхід до вагонів

поїзда;

 дотримуватись на території залізниці та під час поїздки

громадського порядку, Правил перевезення пасажирів, Правил

поведінки громадян на залізничному транспорті, протипожежних

та санітарно-епідеміологічних правил;

 займати місце у вагоні згідно з придбаним проїзним доку-

ментом;

 пред’являти документи, що підтверджують право на піль-

говий чи безплатний проїзд.