Шпора регіональна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

представлені заводами “Фотоприлад”,

“Строммашини”, НВО “Ротор”,

спеціального технічного устаткування,

телеграфної апаратури тощо. ДО п-в

будіндустрії належать ВО

“Черкасизалізобетон”, заводи стінових

матеріалів, великопанельного

будинкобудування та ін. Меблеву пр-

сть представляє ВО “Черкасмеблі”.

Значним пром вузлом є Уманський.

Провідне місце в ньому нал маш-ню і

металообробці: ВО “Уманьферммаш”

(обл-ня для тваринницьких ферм), ВО

“Мегометр”, “Вега”, оптико-механічний

завод, п-во, що виготовляє театральне

обл-ня. В Умані є кілька комбінатів,

заводів і фабрик харчової і легкої

галузей пр-сті (птахокомбінат,

консервний, горілчаний заводи, швейна,

взуттєва фабрики, художніх виробів).

Будіндустрія випускає залізобетонні

вироби, толь, цеглу, різні будматеріали.

Тут працює відоме в Укр ВО “Вітаміни”.

Умань – значний туристичний центр

Укр. Гол обєктом туризму є всесвітньо

відомий дендропарк “Софіївка”.

Багатогалузевий пром центр Сміла

спеціалізується на маш-ні і

металообробці, харчовій і легкій галузях

пр-сті. Тільки Черкасам поступається в

Центр р-ні своїм господ-м потенціалом

Кіровоградський пром вузол. Його

провідна галузь – маш-ня і

металобробка. П-ва цієї галузі

випускають с/г-кі машини, друкарські

машинки “Ятрань”. У Кіровограді

працюють заводи “Гідросила”,

радіовиробів, ливарний тощо.

Розвинута харчова пр-сть (мясо-,

хлібо-, птахокомбінати, обєднання

хлібопекарської пр-сті,

олійноекстрактний завод). У місті

функціонують також п-ва легкої пр-сті

(швейна, взуттєва, панчішна та ін

фабрики). Центром буровугільної пр-сті

країни та Олександрійського пром вузла

є Олександрія. Тут зн-ся карєри

видобування бурого вугілля, брикетна

фабрика, ТЕЦ. Хім пр-сть в

Олександрійському вузлі представляє

в-во гірського воску. Маш-ня і

металообробка представлені заводами

підйомно-транспортного устаткування

(випускає електричні мостові крани) та

електромеханічним. Тут діють також

два авторемонтних п-ва. В Олександрії

є фабрика діаграмного паперу, п-ва

легкої, харчової галузей пр-сті,

будіндустрії. Багатогалузевим пром

центром Кіровоградської області з п-

вами кольорової металургії, заводами,

що випускають скло, пластик, кераміку

тощо, ГЕС є Світловодськ. З

Центрального ек р-ну до ін районів

країни надходять: с/г-кі машини, обл-ня

для легкої і харчової пр-сті, телевізори,

телеграфна апаратура, хімволокно,

азотні добрива, цукор, овочеві, фруктові

і мясні консерви, борошно, крупа тощо.

З ін районів Центральний одержує таку

пр-цію: вугілля, гірниче устаткування,

метал, добрива – з Донбасу; гірниче

обл-ня, метал, легкові автомобілі,

бурякозбиральні комбайни, прилади і

побутову техніку – з Придніпровя;

велосипеди, вантажні машини,

верстати, устаткування для харчової і

легкої галузей пр-сті, різноманітні

прилади і комплектуючі деталі, бензин –

з Північно-Східного р-ну; прилади та

обл-ня, екскаватори, с/г-кі машини,

верстати, хімічне і натуральне волокно,

трикотажні і швейні вироби – зі

Столичного р-ну; автобуси,

інструменти, прилади,

автонавантажувачі та автокрани,

калійні добрива, шкарпетки, хутрові

вироби – з Карпатського р-ну; з

Північно-Західного р-ну надходять

автомобілі, підшипники, торгове

обл0ня, високовольтна апаратура,

тканини з льону тощо; з Поділля –

електротехніка, бурякозбиральрі

комбайни, прилади, с/г машини,

технологічне устаткування для харч пр-

сті, добрива, миючі засоби тощо; з

Причорноморя – кукурудзозбираючі

комбайни, дощувальні установки,

машини і обл-ня для харч пр-сті,

тракторні причепи, бавовняні тканини,

кавуни, виноград, рибні консерви тощо.

Однією з проблем Центр р-ну є низький

рівень його промислового розвитку.

Окремі частини р-ну, зокрема

Черкаська область, виявилися

радіаційно забрудненими внаслідок

катастрофи на ЧАЕС. Проблему р-ну

складає також ерозія грунтів. Є і в р-ні

проблеми щодо раціонального викор

трудових ресурсів.

128. Особливості формування і

функціонування ТВК Поліського ек р-

ну. Енергетичною базою Поліського р-

ну є вугільна і торфова пр-сть. У

Волинській обл зн-ся 9

камяновугільних шахт. У північних

районах Північного Заходу

видобувають торф. Електроенергією

район забезпечується переважно від

Рівненської АЕС та Добротвірської

ДРЕС. Транспортне забезпечення

Полісся недостатнє. Довжина залізниць

становить 1109 км, автошляхів з

твердим покриттям – понд 8,5 тис км.

Найбільшими залізничними вузлами в

р-ні є Ковель, Сарни, Рівне, Здолбунів;

судноплавними річками - Припять,

Горинь, Стир. Промисловий вузлів у

Поліському ек р-ні три: Рівненський,

Луцький, Ковельський. Найбільший з

них – Рівненський. До його складу

входять Рівне, Дубно, Здобунів.

Провідними галузями вузла є маш-ня і

металообробка, харчова, легка пр-сть,

будіндустрія. У Рівному зн-ся такі великі

п-ва, як ВО “Газотрон”, “Азот”,

“Рівненський завод тракторних

агрегатів”, заводи високовольтної

апаратури, торгового обл-ня. Харчова

пр-сть представлена мясокомбінатом,

овочеплодопереробним і молочним

заводами, кондитерською фабрикою.

До п-в легкої пр-сті належать

льонокомбінат, швейна-фабрика і

нетканих матеріалів. У місті розвинута

будіндустрія (комбінати домобудівнй,

великопанельного домобудування, ВО

“Рівнезалізобетон”) та деревообробна

пр-сть (ВО “Рівнедерев”). Провідною

галуззю Дубно є харчова пр-сть,

Здолбунова – будіндустрія. Ядром

Луцького пром вузла є Луцьк. До вузла

входять також Ківерці, Підгайці та інші

менші населені пункти. Провідна галузь

тут –маш-ня і металообробка (заводи

автомобільний, підшипниковий,

електроапаратний, комунального

машинобудування і комунального обл-

ня, виробничо-наукове обєднання

“Електротермометрія”). П-ва хім пр-сті

представлені заводами “Спектр”,

виробів з пластмас. У місті є п-ва

будіндустрії (ВО “Волиньзалізобетон”,

заводи великопанельного

домобудування, картонно-

руберойдовий і силікатний), легкої пр-

сті (виробничо-торгове шовкове

обєднання та виробниче обєднання

“Волинь”, взуттєва фабрика, завод

синтетичних шкір). Багато п-в харчової

пр-сті (консервний, “Харчопродукт”,

продтоварів, хлібо-, молоко-,

маслозаводи). До деревообробної пр-

сті належать меблевий і тарно-

бондарний комбінати. Головим центром

Ковельського промислового вузла є

Ковель – значний залізничний вузол

нашої країни. Пром комплекс скл-ся з

різних галузей. Умісті є п-ва, що

обслуговують залізничний транспорт.

Тут також працюють заводи: с/г-х

машин, льонообробний, крохмальний,

комбікормовий, сироробний, буд мат-в.

Є мясо-, хлібокомбінати, швейна

фабрика та культтоварів, ветсанзавод,

деревообробний комбінат. Одним з

пром центрів Львівсько-Волинського

камяно-вугільного басейну є

Нововолинськ. Він розташований на

південному заході Волинської області. З

Поліського р-ну вивозять буд мат-ли і

коштовне каміння (бурштин), с/г-кі

машини, прилади, підшипники,

автомобілі, устаткування для

залізничного транспорту, хім добрива,

лісоматеріали, фанеру, меблі, паркет,

тару, стандартні житлові будинки з

дерева, лляні тканини тощо.

129. Особливості формування і

функціонування ТВК Карпатського

ек-го р-ну. Найб транспортні вузли р-ну

– Львів, ЧОП, Чернівці, Івано-

Франківськ, Дрогобич, Самбір, Стрий.

Львівський аеропорт має міжнародне

значення. Пром вузлами р-ну є

Львівський, Дрогобицько-Стрийський,

Червоноградсько-Сокальський,

Чернівецький, І-Франківський, Калусько-

Долинський, Ужгород-Мукачівський.

Найбільший промисловий вузол –

Львівський. Тут переважає маш-ня і

металообробка.У Львові виробляють

автобуси і автонавантажувачі,

телевізори і кінескопи, конвеєрні лінії і

верстати, інструменти і прилади,

медичне обл-ня і електротехнічні

вироби, с/г машини тощо. Тут також

виготовляють штучні алмази та

алмазний інструмент. У Львові зн-ся

численні п-ва легкої пр-сті: виробичі

обєднання “Весна”, “Маяк”, “Юність”

(швейна пр-сть), “Промінь”

(трикотажна), “Світанок” (шкіряна),

“Прогрес” (взуттєва). До харчової нал

виробничі обєднання “Світоч”, “Колос”,

молочний, мясний і жирвий

комбінати.Серед п-в хімічної і

нафтохіміної пр-сті у Львові працюють

лакофарбовий і нафтопереробнй

заводи. У місті сформувалася значна

будіндустрія. Є п-ва, що виускають

косметику, картон, меблі, скло,

керамічні вироби, музичні інструменти,

а також ВО медичної пр-сті

“Львівфарм”. Львів – визначний

туристичний центр, в якому багато

памяток історії та архітектури. До

складу Дрогобицько-Стрийського

пром вузла входять Дрогобич, Стрий,

Борислав, Стебник і Трускавець. Тут

розвинуті хімічна, машинобудівна,

деревообробна, легка і харчова галузі

пр-сті, курортне госп-во. Значним пром

центром вузла є Дрогобич. У місті зн-ся

п-ва хімічної, гірничо-хімічної та

нафтопереробної пр-сті, прцюють

заводи автомобільних кранів, дослідний

спеціалізованого обл-ня,

експериментально-механічний та ін. Є

п-ва деревообробної, легкої та харчової

пр-сті, будіндустрії. Провідна галузь

міста Стрий – машинобудування і

металообробка. Як старий

нафтовидобувний центр відоме місто

Борислав. Тут розвинута хім пр-сть,

маш-ня, в-во штучних алмазів і

алмазного інструменту, легка, харчова,

меблева пр-сть. Провідним п-вом міста

Стебник є калійний завод. До складу

Червоноградсько-Сокальського пром

вузла, що розміщений на півночі

Львівської області, входять

Червоноград, Сокаль, Жвирка,

Соснівка, Гірник. Основою

територіального осереддя цих

населених пунктів є паливна пр-сть.

Провідним центром Львівсько-

Волинського вугільного басейну є

Червоноград. Поблизу міста розміщені

12 шахт і центральна збагачувальна

фабрика. В Червонограді працюють

заводи металоконструкцій,

залізобетонних виробів, хлібний і

молочний, дають продукцію

деревообробний комбінат, виробниче

панчішне обєднання, швейна фабрика.

У місті Сокаль розміщені заводи

хімічного волокна і залізобетонних

виробів тощо. До складу І-

Франківського пром вузла входять І-

Франківськ та населені пункти

Тисмениця, Лисець та ін. В І-

Франківську основним галузями є маш-

ня і металообробка, легка і харчова пр-

сть. До п-в маш-ня належать виробничі

обєднання “Геофізприлад”,

“Карпатпресмаш”, арматурний та ін. До

легкої – швейне і шкіряне обєднання,

фабрики трикотажних, швейно-

галантерейна і художніх виробів. До

харчової пр-сті – молочний завод,

харчосмакова і кондитерська фабрики,

хлібний, птахо- і мясокомбінати. У місті

виробляють будівельні матеріали,

працюють меблевий комбінат та завод

тонкого органічного синтезу. У

Тисмениці зн-ся виробниче хурове

обєднання, харчовий комбінат,

меблева фабрика. До складу Калусько-

Долинського пром вузла входять

Калуш, Долина, Вигода, Брошків-Осада

та ін. Вузол зн-ся на заході І-

Франківської області. Провідними

галузями є хімічна – АТ “Оріана”

(Калуш), газопереробний завод

(Долина) – та маш-ня – ВО

“Карпатнафтомаш”, заводи

комунального устаткування “Будмаш”,

“Нафтобурмашремонт” та ін. (Калуш).

Тут багато п-в легкої, харчової пр-сті та

будіндустрії. До складу Чернівецького

пром вузла входять Чернівці, Лужани,

Новоселиця та ін. Провідними галузями

є легка пр-сть, маш-ня і металообробка.

Легка пр-сть представлена такими

виробничими обєднаннями: швейним

“Трембіта”, панчішним, рукавично-

трикотажним, бавовняним. Розвинуті

народні художні промисли. Є кілька

машинобудівних п-в: виробничі

обєднання “Чернівцілегмаш” та

“Електронмаш”, машинобудівний та

приладобудівний заводи. Хім пр-сть

випускає гумове взуття, лаки, фарби,

товари побутової хімії. Тут багато вп-в

харчової, деревообробної і і меблевої

пр-сті. До складу Ужгород-

Мукачівського проми вузла входять

Ужгород, Мукачеве, Чоп, Середнє та ін.

Основна спеціалізація вузла – в-во

машин і об-ня, продукція легкої та

деревообробної пр-сті. Маш-ня

представлене заводами

“Електродвигун”, “Ужгородприлад”,

нестандартного обл-ня ,

експериментальним газотранспортних

турбоустановок (Ужгород),

“Мукачівприлад” та комплексних

лабораторій (Мукачеве). Тут розвинута

деревообробна, меблева, легка,

харчова пр-сть, будіндустрія.

130. Особливості формуваня і

функціонування ТВК

Причорноморського ек р-ну. У р-ні

сформувалися такі пром вузли:

Одеський, Миколаївський, Херсонський,

Каховсько-Бериславський,

Сімферопольський, Севастопольський,

Керченський, Саксько-Євпаторійський.

Найбільший пром вузол

Причорноморського ек р-ну – Одеський.

Його провідна галузь – маш-ня і

металообробка. Найбільші п-ва галузі –

в-чі обєднання “Продмаш”,

верстатобудівне, важкого

кранобудування, “Одесахолодмаш”,

“Одесагрунтомаш” та науково-

виробничі обєднання “Кисеньмаш” і

“Харчопромавтоматика”. Крім того, тут

працюють заводи “Епсилон”, “Кінап”,

“Нептун”, судноремонтний. Практично

всі галузі харчової пр-сті представлено

в Одесі: борошномельна, цукрова,

мясна, молочна, рибна, консервна,

олійно-жирова, виноробна,

кондитерська тощо. З-поміж найбільших

п-в харчової пр-сті цукрорафінадний

завод, рибопереробний, консервний,

шампанських вин, винно-коньячний, а

також фабрики –чаєрозважувальна і

харчових концентратів. Легка пр-сть

представлена виробничим швейним

обєднанням і такими фабриками, як

хутрова, сукунна, взуттєва та технічних

тканин. Розвинуті також хімічна і

нафтохімічна галузі: припортовий

хімічний, нафтопереробний і

суперфосфатний заводи. Працюють

лінолеумний завод і виробниче хіміко-

фармацевтичне обєднання. До

будіндустрії належатьВО

“Одесабудматеріали”, цементний завод

тощо. Є п-ва деревообробної,

целюлозно-паперовий, скляної,

ювелірної галузі. Одеса – великий

транспортний вузол і курортний центр.

Серед значних пром центрів Одеської

області Ізмаїл, Білогорд-Дністровський,

Іллічівськ, Котовськ. У Миколаївському

пром вузлі домінує машиноубудування.

Серед машинобудівних заводів на

першому місці п-ва суднобудування: ВО

“Чорноморський суднобудівний завод”,

заводи “Океан”, Миколаївський

судноремонтний та ін. Є також заводи

“Гідрореммаш”, “Дормашина”,

“Млинмаш”, “Поліграфмаш”, дослідний

технологічної оснастки, дослідний

мастильних систем. Легка пр-сть

представлена виробничим трикотажним

і швейним обєднанням, шкіряним

заводом, взуттєвою і швейно-

галантерейною фабриками, харчова -

мясним та хлібним комбінатами, соків

“Нектар”, лікеро-горілчаним заводами,

кондитерською і макаронною

фабриками. Тут працюють відомий

парфюмерно-косметичний комбінат

“Червоні вітрила”, а також кілька п-в

будіндустрії (ВО будмат-в та

“Миколаївзалізобетон”, завод

силікатних стінових виробів).

Багатогалузевими промисловими

центрами Миколаївської області є

Первомайськ і Вознесенськ. Ядром

Херсонського пром вузла є Херсон. Тут

добре розвинуті маш-ня (заводи

суднобудування і судноремонтний,

комбайнобудування, карданних валів,

“Прибій”, електромашинобудівний),

хімічна пр-сть (заводи нафтоперербний,

“Дельта”, гумотехнічних виробів). Серед

п-в легкої пр-сті діють обєднання

бавовняне, обласне виробничо-торгове,

взуттєве; фабрики швейна,

спортвиробів. Діють також багато п-в

харчової пр-сті (консервний, рибний і

мясний комбінати, кондитерська,

харчова та макаронні фабрики),

працюють п-ва будіндустрії, скляної і

кераміної пр-сті. До Каховсько-

Бериславського пром вузла входять

Каховка, Нова Каховка, Берислав,

Дніпряни, Казацьке та ін. Провідні галузі

– маш-ня, харчова пр-сть та в-во

будматеріалів. Найб пром центр вузла

– Нова Каховка. У місті зн-ся Каховська

ГЕС. У Каховці є п-ва, що виробляють

спортивні товари та меблі. Провідною

галуззю Сімферопольського пром

вузла є маш-ня і металообробка

(заводи “Сільгоспдеталь”,

“Сантехпром”, електромашинобудівний,

а також виробничі обєднання

“Кримпродмаш”, “Пневматика”,

“Фотон”). Серед п-в легкої пр-сті –

швейне, трикотажне та взуттєве

обєднання, шкіряно-галантерейна

фабрика та текстильно-художніх

виробів. Харчова пр-сть представляють

науково-виробниче обєднання

“Ефіролія”, два консервних заводи,

кондитерська і макаронна фабрики,

тютюново-ферментаційний комбінат

тощо. Є п-ва хім пр-сті (заводи

побутової хімії і пластмас). Розвинута

будіндустрія (виробничі обєднання

“Кримбудматеріали”, “Кримнерудпром”

та ін). Провідною галуззю

Севастопольського промислового

вузла є харчова пр-сть, у т ч рибна і

рибоконсервна. Найбільші п-ва цієї

галузі – ВО “Атлантика”, мясо- і

хлібокомбінати, молочний завод,

безалкогольних напоїв тощо. З

машинобудівних п-в відомі ВО

“Севастопольський морський завод”,

приладобудівний завод та ін. Легка пр-

сть представлена такими фабриками,

як трикотажна, швейна, спортивних

виробів. Розвинуті деревообробна і

будівельна пр-сть. Центром

Керченського пром вузла і портом на

сході Криму є Керч. Провідні п-ва міста

– залізорудний комбінат(гірничорудна

пр-сть), завод “Затока”

(суднобудування), завод імені

П.Л.Войкова (чорна металургія) і ВО

“керчрибпром”. Значного розвитку

досягла пр-сть буд мат-в (заводи

азовський, Кіровський і Приморський

буд мат-в, залізобетонних виробів;

склоробний комбінат “Кварц”). Працює

кілька п-в легкої і харчової пр-сті. До

Саксько-Євпаторійського пром вузла

входять Євпаторія і Саки. Домінуючими

галузями є курортне госп-во з

санаторіями, будинками відпочинку,

пансіонатами тощо та харчова пр-сть. У

Саках зн-ся хім завод. У вузлі

фукнціонують також п-ва легкої пр-сті

та будіндустрії. Значними

багатогалузевими пром центрами

Криму є Ялта і Феодосія.

131. Експортний потенціал

Донецького ек р-ну, його стр-ра та

особливості розвитку. З Донецького

ек р-ну відправляють до інших районів

країни вугілля, кокс, чорні метали,

електроенергію, різноманітні машини та

устаткування, добрива, продукцію АПК.

З Придніпровя в Донбас надходять

залізна і марганцева руди, з

Карпатського р-ну – калійні добрива,

ліс, автобуси, телевізори, із Столичного

– різноманітні машини та обладнання,

продукція легкої промисловості. Багато

продуктів харчової промисловості

одержує цей район з

Причорноморського та Подільського

районів. Серед проблем Донецького ек

р-ну – територіальна нерівномірність

розвитку. Передусім цестосується

Луганської області, на півночі якої

багато слаборозвинутих малих міст. Ще

одна проблема повязана з

використанням трудових ресурсів. Для

Донбасу нагальною є такою проблема

розвитку малих і середніх міст, селиш

міського типу, господарство яких тісно

повязане з вуглевидобутком. Закриття

шахт породжує гострі соціальні

проблеми. Дуже високий рівень

спрацювання обл-ня, що призводить до

травматизму, низької якості продукції,

високої її матеріало- і енергомісткості.

Надзвичайно гостра проблема

водопостачання. З-поміж екологічних

проблем – такі, як забруднення повітря,

грунтів, вод у річках та Азовському

морі. Донецький ек район, безперечно,

має перспективи дальшого соціально-ек

розвитку. Нині вони залежать

насамперед від ринкових реформ,

структурної перебудови господарства,

державної підтримки вирішення

соціальних проблем тощо.

132. Експортний потенціал

Придніпровського ек р-ну, його стр-

ра та особливості розвитку. З

Придніпровського району у Донбас

постачають залізну і марганцеву руду,

алюміній, титан, гірниче і металургійне

устаткування. В усі економічні райони

країни звідси надходять легкові

автомобілі, шини, лаки і фарби,

бурякозбиральні комбайни тощо,

продукція АПК (олія, черешні тощо). З

інших районів країни Придніпровя

одержує вугілля і кокс, гірниче і

металургійне устаткування, різноманітні

машини та обладнання, продукцію

легкої промисловості та АПК. Проблеми

Придніпровського району багато в чому

подібні до проблем Донецького. Так,

їхня спільна проблема повязана із

спеціалізацією. Донбас і Придніпровя

доцільно спеціалізувати не тільки на

виробництві чавуну, сталі і прокату для

металомістких галузей

машинобудування. Металургійні заводи

мають задовольнити потреби в

асортименті металу п-ва точного маш-

ня, яке в майбутньому розвиватиметься

прискореними темпами. Дуже гостро

постають екологічні проблеми в

Придніпровї, особливо в Кривому Розі,

Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через

викиди в атмосферу теплової

електростанції в Енергодарі і

випарування зі ставка-охолоджувача

розміщеної поряд АЕС утворився

найпотужніший у Європі “генератор”

кислотних дощів. Грунти втрачають

свою родючість. Рекультивовані землі

майже непридатні для використання.

Видобування залізної і марганцевої руд

відкритим способом призвело до

значних змін земної поверхні, різко

знизило рівень грунтових вод.

133. Експортний потенціал

Східного ек р-ну, його стр-ра та

особлвості розвитку. За межі району

вивозяться природний газ,

кінофотоматеріали, залізна руда,

продукти нафтопереробки,

залізобетонні конструкції, трактори,

вантажні машини, велосипеди,

електровироби, верстати, інші машини

та устаткування. Серед продукції АПК –

масло і маолочні продукти. З району

вивозяться також вироби скляної і

фарфоро-фаянсової промисловості.

Одна з проблем Північно-Східного р-ну

– територіальна нерівномірність

розвитку. Основне промислове

виробництво зосереджене в Харкові,

Полтаві, Сумах і Кременчуці, а багато

малих міст і селищ розвинуті

недостатньо, особливо в Полтавській і

Сумській областях. У районі

недостатньо електрифіковані залізниці,

а в сільсській місцевості не вистачає

доріг з твердим покриттям.

134. Експортний потенціал

Центрального ек р-ну, його стр-ра та

особливості розвитку. З

Центрального ек р-ну до ін районів

країни надходять: сільськогосподарські

машини, обладнання для легкої і

харчової промисловості, телевізори,

телеграфна апаратура, хімволокно,

азотні добрива, цукор, овочеві, фруктові

і мясні консерви, борошно, крупа тощо.

Однією з проблем Центрального р-ну є

низький рівень його промислового

розвитку. Окремі частини району,

зокрема Черкаська область, виявилися

радіаційно забрудненими внаслідок

катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Проблему району складає також ерозія

грунтів. З ін р-нів Центральний одержує

таку продукцію: вугілля, гірниче

устаткування, метал, добрива – з

Донбасу; гірниче обладнаня, метал,

легкові автомобілі, бурякозбиральні

комбайни, прилади і побутову техніку –

з Придніпровя; велосипеди, вантажні

машини, верстати, устаткування для

харчової і легкої галузей промисловості,

різноманітні приладі і комплекстуючі

деталі, бензин – з Північно-Східного

району; прилади та обладнання,

екскаватори, с/г машини, верстати,

хімічне і натуральне волокно,

трикотажні і швейні вироби – зі

Столичного р-ну; автобуси,

інструменти, прилади,

автонавантажувачі та автокрани,

калійні добрива, шкарпетки, хутрові

вироби – з Карпатського р-у; з Північно-

Хахідного р-ну надходять автомобілі,

підшипники, торгове обл-ня,

високовольтна апаратура, тканини з

льону тощо; з Поділля – електротехніка,

бурякозбиральні комбайни, прилади, с/г

машини, технологічне устаткування для

харчової пр-сті, добрива, миючі засоби

тощо; з Причорномор я –

кукурудзозбираючі комбайни,

дощувальні устновки, машини і обл-ня

для харчової пр-сті, тракторні причепи,

бавовняні тканини, кавуни, виноград,

рибні косерви тощо.

135. Експортний потенціал

Причорноморського ек р-ну, його

стр-ра та особливості розвитку. На

характер звязків Причорноморського р-

ну з іншими ек –р-нами країни накладає

відбиток недостатня його

забезпеченість багатьма видами

природних ресурсів. Тому сюди

надходять електроенергія, вугілля,

лісоматеріали, а також машини і

технологічне обл-ня, продукція легкої

пр-сті тощо. У свою чергу з

Причорноморського ек р-ну до інших

районів країни відправляють виноград,

вина, фрукти, агломерат, тракторні

причепи, трояндову і лавандову олію,

устаткування для харчової пр-сті, рибу і

рибні консерви тощо. Найгостріше у

Причорноморському р-ні постають

проблеми екології, раціонального

використання природних умов і

ресурсів, зокрема води.

136. Місце України в

регіональному та міжнародному

поділі праці. Серед комплексу

невідкладних завдань щодо

забезпечення ефективного включення

Укр у світове госп-во і міжнародне

співробітництво першочергове

значення має формування механізму

зовнішньоекономічних звязків, його

теоретична розробка та практичне

втілення в життя. При цьому йдеться

про створення фактично нового

механізму, який має регулювати

взаємовідносини Укр з навколишнім

світом на принципово нових засадах. В

суч умовах ек розвитку Укр зовнішноек

відносини – одна з найважливіших

сфер її діяльності. Створення і розвиток

цих відносин з усіма кр світу, і особливо

з найбільш розвинутими, сприятиме

інтернаціоналізації в-ва, підвищенню

рівня його технології та якості пр-ції.

Тільки цим шляхом Укр зможе

інтегруватися в Європейський і світовий

ринок. В той же час стр-ра та обсяги

експорту не відповідають стану Укр у

світогосподарських звязках. Укр, нас-

ня якої становить майже 1,5% нас-ня

світу, країна, має невідповідно низьку

частку у світовому експорті – 0,2%.

Якщо у Канаді на душу нас-ня

експортується продукції на суму 5,6тис

дол., Німеччині- 5,1, Франції – 4,1, Італії

– 3,3, Японії – 3,2, Великобританії – 3,1,

США – 2,0, Росії – 0,4, то в Укр – 0,2-0,3

тис дол. Жодна кр світу, на якому б

рівні ек розвитку вона не зн-нсь, не

може нормально розвиватися поза

світовим госп-вом, без тісних ек звязків

з іншими країнами світу. Міжнародні ек

звязки – це система госп-х звязків між

нац-ми економіками країн на основі

міжнародного поділу праці. Саме

зовнішні ек відносини сприяють

зростання нац доходу, прискореному

розвитку НТП, підвищенню рівня життя

нас-ня. Крім того, зовнішні ек звязки

впливають на заг атмосферу довіри між

країнами, на зміцнення їх партнерських

відносин та взаєморозуміння і

добросусідства. Для Укр на суч

перехідному етапі розвитку її ек-ки

особливо важливим є повне і

ефективне використання зовнішніх ек

звязків для вирішення нагальних

науково-технічних і госп-х проблем.

Розвиток ефективних зовнішньоек-х

звязків дасть змогу Укр швидше

подолати глибоку ек кризу, сприятиме

стабільному і швидкому розвитку пс і

зростанню на цій основі життєвого рівня

нас-ня. Відомо, що країна, яка не

розвиває зовнішню торгівлю, не має

господ-х звязків з ін кр світу, змушена

збільшити витрати в-ва приблизно з

півтора – два рази. Укр як молода

суверенна держава не має достатнього

досвіду налагодження ек звязків з ін

країнами світу. Тому вона робить перші

кроки на шляху до входжуння у світове

госп-во. Цьому сприяє створення

відповідної правової бази і прийняття

законів: Закону про зовнішньоек

діяльність Укр, Закону про створення

експортно-імпортного банку, Закону про

іноземні інвестиції, а також Декретів

Кабінету міністрів України.

Обєктивними причинами, що

перешкоджають нині входженню Укр як

повноправного партнера у світове госп-

во, є низька кокурентоспроможність її

пр-ції на світових ринках. З вітчизняних

пром товарів на ринках далекого

зарубіжжя може конкурувати не більше

1%.Крім того, навіть ті товари, на які є

попит на зовнішніх ринках, не

відповідають міжнародним стандартам.

Так, майже весь чавун не має світових

сертифікатів, йому властивий низький

обсяг номенклатури відливок, що

спричиняє велику металомісткість

продукції, а відходи металу зростають

до 25%. Крім того, в Укр недосконалою

є сис-ма упр-ня зовнішньоек діяльністю.

До основних причин, що зумовили суч

рівень розвитку зовнішньоек-х звязків

Укр, слід віднести такі. По-перше, після

розпаду колишнього РадС стався

значний розрив госп-х звязків Укр з ін

країнами, і насамперед з Росією. Через

це Укр втратила частину своїх

традиційних ринків збуту, зупинилося

чимало п-в через відсутність

комплектуючих виробів тощо. Більше

того, Росія значною мірою втратила

інтерес до виготовлених у нашій країні

виробів, приладів, машин, а також

виплавленого металу тощо внаслідок

зростання їх енергомісткості та ціни.

Тому навіть ті вироби, в яких вона

зацікавлена, не можуть бути

реалізовані на її ринку, оск вони

дорожчі за зарубіжні аналоги на 30-

50%. По-друге, переважання в експорті

Укр паливно-сировиннної групи товарів.

Їх частка нині перевищує 70%, а разом

з товарами народного споживання

становить понад 90%. По-третє, в стр-рі

експорту низькою є частка машин, обл-

ня, обєктів інтелектуальної власності.

Згідно з даними Держкомстату Укр

тільки 0,5% від загальної к-сті

вироблених новидх видів машин і обл-

ня за своїми технічними

характеристиками були

конкурентоспроможними на світовому

ринку. По-четверте, в експорті

незначною є частка товарів, які

виготовляються відповідно до договорів

про міжнародну спеціалізацію та

кооперування в-ва. По-пяте,

відмічається значне зростання частки

бартерних операцій у зовнішньоек-ій та

господарській діяльності всередині

країни. Нині ця частка становить майже

80%. Слід відзначити пріоритетні

напрями розвитку експортної

спеціалізації, переорієнтуватися на в-во

наукомісткої продукції і

ресурсозберігаючих технологій у сфері

верстатобудування, літакобудування, в

ракетно-космічній техніці та створенні

надтвердих матеріалів. В Укр необхідно

налагодити в-во імпортозамінної пр-ції,

зокрема такої, як зернові, кормо- і

картоплезбиральні комбайни,

тролейбуси, автобуси, холодильники,

автомобілі та ін.По-шосте, слід

заохочувати іноземних інвесторів.

Найважливішою умовою цього є

стабільність чинного законодавства у

зовнішньоек діяльності. Нині Укр, згідно

з оцінкою міжнародних експертів, за

створенням надійного інвестиційного

клімату посідає лише 130-те місце в

світі. По-сьоме, важливо налагодити

надійний державний контроль. Так, у

розвинутих кр світу держава бере на

себе облік і всебічний контроль за

експортом і імпортом товарів.

137. Н/г-ке зн-ня зовнішньоек-х

звязків України.

Найтісніші звязки в галузі науки,

техніки та освіти Україна має з Росіїю, а

також з деякими ін кр колинього РадС.

Слід підкреслити, що, на жаль, в

результаті розриву раніше існуючих

державних, політичних та

господарських звязків між колишніми

союзними республіками помітно

ослабло співробітництво українських

вузів і наукових закладів з відповідними

науковими центрами цих країн.

Взаємовигідна міжнародна торгівля

товарами та послугами, як і раніше,

посідає провідне місце в складній

системі міжнародних ек звязків, оск

вона по суті відтворює всі види

міжнародного поділу праці і обєднує всі

країни в єдину господарську цілісність

на сучасному світовому ринку товарів.

На суч етапі соціально-економічного

розвитку Укр має тісні

зовнішньоекономічні звязки з більш ніж

100 країнами світу. Провідну роль у

розвитку зовнішніх ек звязків Укр

відіграють країни близького зарубіжжя.

Найважливішими торговельними

партнерами Укр є Росія, Туркменія,

Білорусь, Азербайджан, Литва,

Казахстан та інші країни. Стр-ра

зовнішньої торгівлі Укр зумовлена

спеціалізацією її економіки. В 1997р у

стр-рі експорту переважали чорні

метали та вироби з них (38% всього

експорту Укр у 1997р), продовольчі

товари (білше ніж 9%),руди і

мінеральне паливо (8,0%), продукція

хім пр-сті (більше ніж 10%) та продукція

машинобудування (майже 13%). В

імпорті переважали мінеральне паливо

(майже 46% усього імпорту), реактори

ядерні, котли і устаткування для

електроенергетики (більше ніж 11%),

продукція інших галузей

машинобудування (майже 9%),

продукція хім пр-сті (більше ніж 8%) та

ін. Внаслідок впровадження режиму

вільної торгівлі з кр СНД і Балтії

зовнішньоторговельний баланс з цими

кр істотно покращується. Нині питома

вага зовнішньоторговельного обороту з

цими кр перевищує 63% від загального

товарообігу, в т ч по експорту цей

показник сягає 60%, а по імпорту –

більше ніж 65%. Основним тоговельним

партнеромУкр залишається Російська

Федерація, на яку припадає майже

половина загальних обсягів торгівлі

Укр. Росія задовольняє майже 100%

потреби Укр в годинниках, швейних

машинах; поставляє значну частину

легкових і вантажних автомобілів,

радіоприймальних пристроїв,

програвачів, відеомагнітофонів,

персональних компютерів, одягу,

взуття, тканин, целюлози, синтетичного

каучуку, продукції кольорової метаургії,

риби і рибопродуктів, задовольняє

майже 4/5 потреби в лісоматеріалах,

майже 90% потреби в нафті і

нафтопродуктах, понад 70% потреби в

природному газі; частково поставляє

електроенергію і деякі сорти чорного

прокату. В експорті з Укр до Росії

переважають чорні метали, які

задовольняють майже половину

потреби в них з боку Росії, а також

труби, марганцева руда, трактори,

сільськогосподарська техніка, прокатне

устаткування (в т ч доменне і

сталеплавильне), металорізальні і

деревообробні верстати, екскаватори,

автомобільні крани, аміак, цемент,

автобуси, скло, телевізори, касетні

магнітофони, холодильники, вироби із

золота, платини та срібла, цукор, олія,

мясо і мясопродукти, молочні

продукти та ін. В останні роки зростає

експорт Укр до ін республік колишнього

РадС, в т ч за останні два-три роки

експорт до Білорусі зріс майже на

третину, до Молдови – в 1,6 раза, до

Грузії – більше ніж у 10 разів, в

Узбекистан – в 1,6 раза і т.д. У цілому

Укр має позитивне

зовнішньоторговельне сальдо з

Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією,

Грузією, Молдовою, Таджикистаном,

Узбекистаном, Естонією. Разом з тим

Укр має велике відємне торговельне

сальдо з Росією, Туркменією,

Казахстаном. Крім країн СНД і Балтії,

Укр розширює зовнішньоек звязки з

багатьма розвинутими кр світу. В

останні роки найбільші експортні

поставки Укр здійснювала до Китаю

(майже 1,5млрд дол, або 10%

загального обсягу експорту), Туреччини

(майже 700млн дол, або близько 5%),

Німеччини (майже 600 млн дол, або

4%), Італії (близько 3%), Польщі (майже

3%), Угорщини і США (більше ніж по

2%), Словаччини (майже 2%).

Найбільші імортні поставки в Укр

надходять з Німеччини (більше ніж 1,3

млрд дол, або майже 8% загального

імпорту), США (майже 700 млн дол, або

4%), Польщі (більше ніж 3%), Італії

(більше ніж 2%), Франції (майже 2%),

Великобританії (1,5%), Чехії,

Словаччини, Угорщини, Куби та ін.

Сучасна зовнішньоек політика Укр

спрямована на формування нового

торговельного режиу з подільшою

інтеграцією до світового ек простору

шляхом поступового і зваженого

збільшення ступеня відкритості нац ек-

ки. Перш за все передбачається: -

підтримка національних

товаровиробників шляхом

використання можливостей

міжнародно-правового механізму

захисту їх інтересів на світовому ринку;

- прискорення ек реформ шляхом

гармонізації ек законодавства

відповідно до світової системи торгівлі

(ГАТТ/СОТ); - зняття технічних барєрів

у торгівлі з провідними країнами –

членами СОТ(США, ЄС), розшмрення

торгівлі з якими забезпечує

надходження валюти, стимулює

розвиток і технічне оновлення пр-сті,

сприяє поглибленню виробничої

кооперації, забезпечує істотне

збальшення іноземних інвестицій.

Одним з головних завдань щодо

розвитку зовнішніх ек звязків Укр є

забезпечення просування товарів укр в-

ва на нові зарубіжні ринки. Одночасно

робитиметься все можливе для

збереження традиційних ринків Укр з

державами, які утворилися на терених

колишнього РадС. Саме ці країни в

найближчій перспективі повинні бути

найбільш привабливими для укр

експорту. Розвиток гідного торговельно-

ек співробітництва з ними є одним з

пріоритетів Укр в зовнішньоек звязках.

Аналіз стр-ри і обсягів зовнішньої

торгівлі Укр за останні роки свідчить

про те, що саме з кр СНД і Балтії

найбільше зріс товарообіг при

випереджаючому збільшенні обсягів

експорту. Важливим для розвитку

взаємовигідних торговельно-ек-х

звязків з кра СНД та ін кр світу є

зміщення акщенту з співробітництвва

на державному рівні до співробітництва

на рівні господарюючих субєктів

шляхом створення спільних п-в,

транснаціональних промислово-

фінансових груп, виробничих

корпорацій та ін госп-х структур.

138. Експорт України та його стр-

ря. основні В експорті з Укр до Росії

переважають чорні метали, які

задовольняють майже половину

потреби в них з боку Росії, а також

труби, марганцева руда, трактори,

сільськогосподарська техніка, прокатне

устаткування (в т ч доменне і

сталеплавильне), металорізальні і

деревообробні верстати, екскаватори,

автомобільні крани, аміак, цемент,

автобуси, скло, телевізори, касетні

магнітофони, холодильники, вироби із

золота, платини та срібла, цукор, олія,

мясо і мясопродукти, молочні

продукти та ін. В останні роки зростає

експорт Укр до ін республік колишнього

РадС, в т ч за останні два-три роки

експорт до Білорусі зріс майже на

третину, до Молдови – в 1,6 раза, до

Грузії – більше ніж у 10 разів, в

Узбекистан – в 1,6 раза і т.д. У цілому

Укр має позитивне

зовнішньоторговельне сальдо з

Білоруссю, Азербайджаном, Вірменією,

Грузією, Молдовою, Таджикистаном,

Узбекистаном, Естонією. Разом з тим

Укр має велике відємне торговельне

сальдо з Росією, Туркменією,

Казахстаном. Крім країн СНД і Балтії,

Укр розширює зовнішньоек звязки з

багатьма розвинутими кр світу. В

останні роки найбільші експортні

поставки Укр здійснювала до Китаю

(майже 1,5млрд дол, або 10%

загального обсягу експорту), Туреччини

(майже 700млн дол, або близько 5%),

Німеччини (майже 600 млн дол, або

4%), Італії (близько 3%), Польщі (майже

3%), Угорщини і США (більше ніж по

2%), Словаччини (майже 2%). Укр

традиційно протягоб багатьох років

займала провідне місце серед ін

республік у складі СРСР у розвитку

експортного в-ва. Для цього були

вагомц обєктивні умови, насамперед

природні ресурси, виробничі

потужності, науково-технічний

потенціла, кваліфіковані трудові

ресурси, географічне положення,

транспортне забезпеченнята ін. Про це

свідчать такі даня: частка Укр в останні

роки існування СРСР становила 20%

загальносоюзних експортних поставок.

За окремими видами експортних

поставок питома вага Укр становила: по

залізній руді – 98%, марганцевій руді –

100, чавуну і трубах – 75, ковальсько-

пресовому обладнанню і с/г машин –

більше ніж 70, екскаваторах і сортового

прокату – більше ніж 60% і т.д. Сучасні

можливості експортного потенціалу Укр

повною мірою залежать від рівня

розвитку окремих ек районів і областей.

Аналіз зовнішньоторговельних відносин

Укр з зарубіжними кр показує, що

більшеніж за 5 останніх років баланс

зовнішньої торгівлі Укр не мав

позитивного значення. Тільки в 1997р.

Укр імпортувала товарів мажйже на 3

млрд дол. США більше, ніж

експортувала, у тому числі в республіки

колишнього Радянського Союзу – майєе

на 4,5млрд дол. Ця різниця між

імпортом і експортом обумовлена

передусім відємним сальдо по імпорту

природного газу, нафти, дизельного

паливва, автомобільного безнизу,

вугілля, тобто за рахунок енергоносіїв.

139. Імпорт України та його стр-ра.

Основні країни-експортери товарів в

Україну. Найбільші імортні поставки в

Укр надходять з Німеччини (більше ніж

1,3 млрд дол, або майже 8% загального

імпорту), США (майже 700 млн дол, або

4%), Польщі (більше ніж 3%), Італії

(більше ніж 2%), Франції (майже 2%),

Великобританії (1,5%), Чехії,

Словаччини, Угорщини, Куби та ін.

Сучасна зовнішньоек політика Укр

спрямована на формування нового

торговельного режиу з подільшою

інтеграцією до світового ек простору

шляхом поступового і зваженого

збільшення ступеня відкритості нац ек-

ки. Перш за все передбачається: -

підтримка національних

товаровиробників шляхом

використання можливостей

міжнародно-правового механізму

захисту їх інтересів на світовому ринку;

- прискорення ек реформ шляхом

гармонізації ек законодавства

відповідно до світової системи торгівлі

(ГАТТ/СОТ); - зняття технічних барєрів

у торгівлі з провідними країнами –

членами СОТ(США, ЄС), розшмрення

торгівлі з якими забезпечує

надходження валюти, стимулює

розвиток і технічне оновлення пр-сті,

сприяє поглибленню виробничої

кооперації, забезпечує істотне

збальшення іноземних інвестицій.

Одним з головних завдань щодо

розвитку зовнішніх ек звязків Укр є

забезпечення просування товарів укр в-

ва на нові зарубіжні ринки. Одночасно

робитиметься все можливе для

збереження традиційних ринків Укр з

державами, які утворилися на терених

колишнього РадС. Саме ці країни в

найближчій перспективі повинні бути

найбільш привабливими для укр

експорту. Розвиток гідного торговельно-

ек співробітництва з ними є одним з

пріоритетів Укр в зовнішньоек звязках.

Аналіз стр-ри і обсягів зовнішньої

торгівлі Укр за останні роки свідчить

про те, що саме з кр СНД і Балтії

найбільше зріс товарообіг при

випереджаючому збільшенні обсягів

експорту. Важливим для розвитку

взаємовигідних торговельно-ек-х

звязків з кра СНД та ін кр світу є

зміщення акщенту з співробітництвва

на державному рівні до співробітництва

на рівні господарюючих субєктів

шляхом створення спільних п-в,

транснаціональних промислово-

фінансових груп, виробничих

корпорацій та ін госп-х структур.

140. Ек звязки України з Росією:

сучасний стан, основні проблеми та

перспективи розвитку. Основним

тоговельним партнеромУкр

залишається Російська Федерація, на

яку припадає майже половина

загальних обсягів торгівлі Укр. Росія

задовольняє майже 100% потреби Укр

в годинниках, швейних машинах;

поставляє значну частину легкових і

вантажних автомобілів,

радіоприймальних пристроїв,

програвачів, відеомагнітофонів,

персональних компютерів, одягу,

взуття, тканин, целюлози, синтетичного

каучуку, продукції кольорової метаургії,

риби і рибопродуктів, задовольняє

майже 4/5 потреби в лісоматеріалах,

майже 90% потреби в нафті і

нафтопродуктах, понад 70% потреби в

природному газі; частково поставляє

електроенергію і деякі сорти чорного

прокату. В експорті з Укр до Росії

переважають чорні метали, які

задовольняють майже половину

потреби в них з боку Росії, а також

труби, марганцева руда, трактори,

сільськогосподарська техніка, прокатне

устаткування (в т ч доменне і

сталеплавильне), металорізальні і

деревообробні верстати, екскаватори,

автомобільні крани, аміак, цемент,

автобуси, скло, телевізори, касетні

магнітофони, холодильники, вироби із

золота, платини та срібла, цукор, олія,

мясо і мясопродукти, молочні

продукти та ін.

141. Економічні зв’язки з

Білоруссю.

По експорту і імпорту Білорусь була

на 2-му місці. Експорт і імпорт мають

тенденцію до скорочення. Експорт: олія,

важке машинобудування, прокат сталі.

Імпорт: ліс, машини, м’ясо-молочна

продукція, льон, верстати, хімічна

продукція, добрива.

142. Ек звязки України з країнами

Балтії: суч стан та перспективи

розвитку. Пріоритетним завданням для

Укр є забезпечення взаємовигідних і

стабільних ек звязків з країнами СНД,

які утворили Економічний союз, та з

країнами Балтії. Через створеня умов

для ефективних торговельних відносин

з цими країнами можна прискорити

досягнення стабілізації у вітчизняному

в-ві. Проте актуальність розвзитку цих

відносин не зменшуватиме значення

розвитку економічних звязків з ін

країнами світу. Зовнішньоекономічні

звязки з цією групою країн будуть

розвиватися переважно на

двосторонній основі з одночасним

вдосконаленням торговельних режимів

на засадах взаємної рівності і

спрямовуватимуться на: - поліпшення

торговельного режиму з Російською

Федерацією; - продовження і

вдосконалення різних форм

торговельно-економічних,

коопераційних, інвестиційних

двосторонніх стосунків з іншими

країнами – члнами Митного союзу

(Казахстан, Коиргистан, Білорусь); -

поглиблення торговельних та ін форм

ек відносин з країнами, які не є членами

Митного союзу (Узбекистан,

Туркменистан, Грузія, Вірменія);

створення за участю цих країн товарно-

транспортних ліній з мінімальним

використанням транзитних територій

третьої країни (через море – залізниця

– автотранспортні шляхи); - розвиток і

поглиблення різнобічного торговельно-

економічного співробітництва з

Молдовою шляхом обопільної

реалізації усіх переваг угоди про вільну

торгівлю двостороннього Митного

союзу; - забезпечення стабільних

поставок в Укр на взаємовигідних

умовах паливно-сировинних товарів

відповідно до потреб н/г. З цією метою

вживатимуються заходи для

збільшення експорту українського

капіталу, насамперед у формі прямого

інвестування відповідних п-в

нафтогазодобувної та гірничодобувної

пр-сті країн СНД, освоєння

розташованих на їхніх територіях

окремих родовищ на основі концесій; -

створення спільних п-в,

транснаціональних компаній,

спеціалізованих і кооперативних в-в на

базі угод про спільну діяльність; -

відновлення і зміцнення виробничих

звязків по кооперації на базі

традиційної внутрішньо та

міжгалузеевої спеціалізації;

формування і розвиток нових звязків

на основі спільного використання

прогресивних технологій; - розвиток

прямих договірних ек звязків з

окремими субєктами (регіонами)

Російської Федерації, насамперед з

такими, як Тюмень, Комі, Карелія,

Якутія, Башкортостан, Татарстан,

Далекий Схід, де зосереджено паливно-

енергетичні ресурси, які становлять

інтерес для традиційного експорту

України; - забезпечення

конкурентоспроможності традиційних

вітчизняних товарів (продукції

агропромислового комплексу і чорної

металургії, машин, устаткування) на

ринках країн СНД і Балтії; збільшення

ступеня інтеграції з країнами Балтії

шляхом створення умов для

ефективної реалізації режиму вільної

торгівлі та посилення через ці звязки

торговельно-ек відносин з країнами

Центральної і Північної Європи.

143. Ек звязки України з країнами

Середньої Азії: суч стан та

перспективи розвитку.

Активізація економічних стосунків з

Ліваном, Кувейтом, Туреччиною,

Єгиптом, Сирією, Саудівською Аравією,

Об'єднаними Арабськими Еміратами та

іншими країнами регіону має велике

значення з точки зору забезпечення

економіки України альтернативними

джерелами енергоносіїв та

фінансовими «портфельними»

інвестиціями. Регіон може стати також

великим споживачем інженерно-

технічних послуг України по

спорудженню промислових та

цивільних об'єктів, транспортної і

комунальної структури. За певних умов

доцільно буде співробітничати у

розвитку трансконтинентальної системи

транспорту та зв'язку. Виважена

політика дозволить українським

підприємствам військово-промислового

комплексу одержати необхідні для

конверсії кошти від торгівлі військовою

технікою, озброєнням та ремонтними

послугами.

147. Економічні зв’язки України з

Німетчиною, Францією,

Італією,Великобретанією, Польшею,

та іншими країнами Європи:

сучасний стан, основні проблеми та

перспективи розвитку.

Україна бере участь в

економічному співробітництві з

промислово розвиненими країнами Єв-

ропи. Серед розвинутих країн цього

регіону чільне місце займає Німеччина

(зовнішньоторгівельний оборот-1,9

млрд). значний товарообіг має Уураїна

також з Італією, Великобританією,

Нідерландами, Францією

(зовнішньоторгівельний оборот

відповідно 958 , 312 , 279 та 419 млн

дол). Вони отримують з України про-

мислову продукцію і промислову

сировину: залізну і рганцеву руди, кокс,

чавун, прокат чорних металів, графіт,

скло, металургійне та гірничо-шахтове

устаткування, штучні

алмази,велосипеди, металообробні

верстати, прилади автонавантажувачі,

а такожцукор, льоноволокно, олію тощо.

До Великобританії з України надходять

прокат чорних металів, чавун,

феросплави, металообробні верстати,

бензол, цукор, льноволокно, хміль, а

УкраїніВеликобританія постачає різні

машини, промислове устаткування,

хімічні продукти, вовняні тканини. До

ФРН Україна експортує феросплави,

чорні метали, автонавантажувачі,

віконне скло, олію тощо. З ФРН Україна

імпортує різні машини й промислове

устаткування, прокат чорних металів,

хімічну продукцію. До Франції з України

вивозять антрацит, помпи, металооб-

робні верстати, фотоапарати,

льоноволокно, олію. Франція поставляє

Україні потоково-механізовані й

автоматизовані лінії зварювання і

складання кузовів кабін трактора Т-150.

На французьких суднобудівних

підприємствах виконують замовлення

Чорноморського пароплавства.