Шпора регіональна економіка
Подождите немного. Документ загружается.
борошномельно-крупяна пр-сть. З-
поміж технічних к-р на першому місця
соняшник (30% його посівів у країні).
Тут вирощуть також цукрові буряки (у
північній частині), сою, льон-
кучерявець, рицину, тютюн, кунжут,
гірчицю, арахіс, рижій, ефіроолійні й
лікарські рослини. Переробна ланка
представлена п-вами олійної, олійно-
жирової, ефіроолійної, цукрової та
тютюново-ферментаційної пр-сті. У
Причорноморї багато садів,
виноградників, розвинуті городництво
та вирощування баштанних культур.
Переробляють цю пр-цію численні п-ва
плодоовочевої та виноробної пр-сті. У
тваринництві домінують молочно-
мясне скотарство, свинарство мясного
напрямку, птахівництво і вівчарство. На
їх основі розвиваються мясна,
молочка, ковбасна, шкіряна галузі. П-ва
харчової пр-сті є в кожному
адміністративному районі, багатьох
селах. П-ва легкої пр-сті району
зосереджуються здебільшого в
обласних центрах. Найбільшим з таких
п-в є Херсонський бавовняний комбінат.
Розвинуті швейна, трикотажна, шкіряна,
взуттєва і джутова пр-сть. Практично всі
галузі харчової пр-сті представлено в
Одесі: борошномельна, цукрова,
мясна, молочна, рибна, консервна,
олійно-жирова, виноробна,
кондитерська тощо. З-поміж найб п-в
харчової пр-сті цукрорафінадний завод,
рибопереробний, консервний,
шампанських вин, винно-коньячний, а
також фабрики – чаєрозважуавльна і
харчових концентратів. Легка пр-сть
представлена виробничим швейним
обєднанням і такими фабриками, як
хутрова, суконна, взуттєва та технічних
тканин. Провідною галуззю
Сімферопольського пром вузла є маш-
ня і металообробка (заводи
“Сільгоспдеталь”, “Сантехпром”,
електромашинобудівний, а також
виробничі обєднання “Кримпродмаш”,
“Пневматика”, “Фотон”).Серед п-в легкої
пр-сті – швейне, трикотажне та взуттєве
обєднання, шкіряно-галантерейна
фабрика та текстильно-художніх
виробів. Харчова пр-сть представляють
науково-виробниче обєднання
“Ефіролія”, два консервних заводи,
кондитерська і макаронна фабрики,
тютюново-ферментаційний комбінат
тощо. Є п-ва хім пр-сті (заводи побутвої
хімії і пластмас). Розвинута буд
індустрія (виробничі обєднаня
“Кримбудматеріали”, “Кримнерудпром”
та ін.Провідною галуззю
Севастопольського пром вузла є
харчова пр-сть, у т ч рибна і
рибоконсервна.
104. АПК Полісся: передумови
розвитку, галузева стр-ря і
формування спеціалізованих АПК.
Сільськогосподарське в-во
спеціалізується на скотарстві,
вирощуванні льону-довгунця, картоплі,
хмелю, зерна. Орні землі займають
майже 70% с/г угідь Значні площі під
сіножатями та пасовищами. Важливими
зерновими культурами району є озима
пшениця і жито. Озиму пшеницю
переважно сіють на півдні району, жито
–на півночі. Значні площі зайняті під
льоном-довгунцем, хмелем. Північний
Захід – один з головних районів країни з
вирощування картоплі. У південній
частині вирощують цукрові буряки.
Розвинуте садівництво та ягідництво.
Провідна галузь тваринництва –
скотарство. На Поліссі воно має
молочно-мясний напрям, у
лісостепових районах - мясо-
молочний. Розвинуте свинарство,
вівчарство, птахівництво. Допоміжними
галузями тваринництва є кролівництво,
рибництво, бджільництво. Харчова пр-
сть базується на власній сировині.
Цукрова і спиртова галузі розвинуті на
півдні району, плодоовочева – повсюди.
Набули розвитку мясна, маслоробно-
сироварна, борошномельно-крупяна і
хлібопекарська галузі. Основна
частинагалузей легкої пр-сті також
використовує місцеву сировину. Це
шкіряно-взуттєва і особливо лляна
галузі. Із сировинних регіонів льон
надходить на заводи первинної
обробки, льоноволокно – на
Рівненський льонокомбінат, де з нього
виготовляють тканини. В районі
працюють п-ва текстильної, швейної та
панчішно-карпеткової пр-сті. Меліорація
Полісся призвела до того, що на місці
колишніх боліт, осушених
меліораторами, часто трапляються
пересушені землі, які необхідно
поливати.
105. Господарський комплекс
Центрального регіону: галузева стр-
ра, особл розміщ осн галузей,
проблемм та перспективи розвитку.
У назві р-ну відображене його геогр
положення – у центрі країни. Тут зн-ся
(в Кіровоградській області)
географічний центр Укр. Площа р-ну –
45,5 тис кв км. Нас-ня – 2,8млн осіб.
Район охоплює територію Черкаської і
Кіровоградської областей. За площею,
нас-ням і промисловим потенціалом
район на восьмому місці серед ек р-нів
країни. Його прир умови сприятливі для
госп-го розвитку. Переважають родючі
чорноземи. Корисних копалин
порівняно мало. Є родовища бурого
вугілля і торфу. Великі і різноманітні
запаси будівельного і декоративного
каменю. На півночі р-ну розробляється
найбільше в Укр родовище
бентонітових глин. Каолінові глини
поширені у південних р-нах Черкаської
області. Є родовища нікелю (Побужжя),
графіту, уранових руд, бокситів тощо. У
більшій частині р-ну водні ресурси
обмежені. Густота нас-ня становить
близько 60 осіб на 1 кв км і набагато
менша, ніж у цілому по країні.
Кіровоградська обл нал до найменш
населених. Тут більше міського нас-ня.
Показники смертності вищі за показники
народжуваності. В р-ні поширене
приховане безробіття. Енергетичною
основою розвитку госп-ва р-ну є його
ПЕК. Він представлений добуванням
бурого вугілля у Ватутіному та
Олександрії, торфу – в Черкаській
області, невеликими тепловими
елекстростанціями. Виробляють
електроенергію Кременчуцька і
Канівська ГЕС. Провідними галузями
пр-сті є харчова пр-сть та маш-ня і
металообробка. Маш-ня і
металообробка представлені в-вом
машин і обл-ня для с/г та харчової і
легкої пр-сті, виготовленням
друкарських машинок, радіовиробів,
підйомно-транспортного устаткування,
телеграфної апаратури, телевізорів,
фотоприладів, баштових кранів,
бурових машин. П-ва хім пр-сті, що
зосереджені в Черкаській обл,
виробляють азотні добрива, хім
волокната реактиви. У Кіровоградській
обл працюють Завалівський графітовий
комбінат, а також заводи чисти металів
у Світловодську і Побузький нікелевий.
ДО галузей легкої пр-сті нал швейна,
трикотажна, шкіряна, взуттєва. Тут
випускають шовкові тканини,
гігроскопічну вату, художні вироби.
Незначного розвитку набули
деревообробна і меблева галузі.Є
численні п-ва будіндустрії. У районі
добре розвинутий АПК, який базується
на багатогалузевому с/г. Рослинництво
посідає перше місце в р-ні. Тут
вирощують озиму пшеницю, ярий
ячмінь, кукурудзу. Серед технічних
культур – цукрові буряки, соняшник,
ефіроолійні к-ри, коноплі, коріандр.
Розвинуті овочівництво і садівництво.
Провідними галузями т-ва є скотарство
і свинарство, допоміжними –
вівчарство, птахівництво, шовківництво,
кролівництво і ставкове рибництво.
Скотарство в Черкаській обл має
молочно-мясний напрям, а в
Кіровоградській - мясо-молочний. У р-ні
розвинуті майже всі галузі харчової пр-
сті. Домінуюча роль належить цукровій
пр-сті, особливо в Черкаській обл, де
працює 24 цукрових заводи. Є багато п-
в молочної, маслосироробної та мясної
галузей пр-сті. Розвиваються
борошномельно-крупяна, ефіроолійна,
спиртова, кондитерська та ін галузі.
Провідними видами транспорту є
залізничний та автобусний. Довжина
залізниць заг користування становить
1527км. Основними залізничними
вузлами є: імені Т.Г.Шевченка, Черкаси,
Христинівка, Цвіткове у Черкаській
області; Знамянка, Долинська, Помічна
– у кіровоградській. У р-ні понад 10 тис
км автошляхів з твердим покриттям.
Розвинутий водний транспорт. Основні
порти – Черкаси і Світловодськ.
Промислові вузли району – Черкаський,
Кіровоградський, Олександрійський та
Уманський. Найб пром вузол –
Черкаський. Він сформувався на основі
використання сприятливого
географічного положення. Основу цього
пром вузла становлять хімічна,
харчова, легка та машинобудівна
галузі. В Черкасах працюють потужні п-
ва хімії: виробничі обєднання “Азот”,
“Хімволокно”, завод хім реактивів та
побутової хімії “Аврора”. Серед п-в
харчової пр-сті – консервний, мясний,
хлібний комбінати, цукрорафінадний і
молочний заводи, тютюнова фабрика
тощо. Різноманітні за величиною і
спеціалізацією п-ва легкої пр-сті:
шовковий комбінат, фабрики художніх
виробів, трикотажна, гігроскопічної вати
та ін. Маш-ня і металообробка
представлені заводами “Фотоприлад”,
“Строммашини”, НВО “Ротор”,
спеціального технічного устаткування,
телеграфної апаратури тощо. ДО п-в
будіндустрії належать ВО
“Черкасизалізобетон”, заводи стінових
матеріалів, великопанельного
будинкобудування та ін. Меблеву пр-
сть представляє ВО “Черкасмеблі”.
Значним пром вузлом є Уманський.
Провідне місце в ньому нал маш-ню і
металообробці: ВО “Уманьферммаш”
(обл-ня для тваринницьких ферм), ВО
“Мегометр”, “Вега”, оптико-механічний
завод, п-во, що виготовляє театральне
обл-ня. В Умані є кілька комбінатів,
заводів і фабрик харчової і легкої
галузей пр-сті (птахокомбінат,
консервний, горілчаний заводи, швейна,
взуттєва фабрики, художніх виробів).
Будіндустрія випускає залізобетонні
вироби, толь, цеглу, різні будматеріали.
Тут працює відоме в Укр ВО “Вітаміни”.
Умань – значний туристичний центр
Укр. Гол обєктом туризму є всесвітньо
відомий дендропарк “Софіївка”.
Багатогалузевий пром центр Сміла
спеціалізується на маш-ні і
металообробці, харчовій і легкій галузях
пр-сті. Тільки Черкасам поступається в
Центр р-ні своїм господ-м потенціалом
Кіровоградський пром вузол. Його
провідна галузь – маш-ня і
металобробка. П-ва цієї галузі
випускають с/г-кі машини, друкарські
машинки “Ятрань”. У Кіровограді
працюють заводи “Гідросила”,
радіовиробів, ливарний тощо.
Розвинута харчова пр-сть (мясо-,
хлібо-, птахокомбінати, обєднання
хлібопекарської пр-сті,
олійноекстрактний завод). У місті
функціонують також п-ва легкої пр-сті
(швейна, взуттєва, панчішна та ін
фабрики). Центром буровугільної пр-сті
країни та Олександрійського пром вузла
є Олександрія. Тут зн-ся карєри
видобування бурого вугілля, брикетна
фабрика, ТЕЦ. Хім пр-сть в
Олександрійському вузлі представляє
в-во гірського воску. Маш-ня і
металообробка представлені заводами
підйомно-транспортного устаткування
(випускає електричні мостові крани) та
електромеханічним. Тут діють також
два авторемонтних п-ва. В Олександрії
є фабрика діаграмного паперу, п-ва
легкої, харчової галузей пр-сті,
будіндустрії. Багатогалузевим пром
центром Кіровоградської області з п-
вами кольорової металургії, заводами,
що випускають скло, пластик, кераміку
тощо, ГЕС є Світловодськ. З
Центрального ек р-ну до ін районів
країни надходять: с/г-кі машини, обл-ня
для легкої і харчової пр-сті, телевізори,
телеграфна апаратура, хімволокно,
азотні добрива, цукор, овочеві, фруктові
і мясні консерви, борошно, крупа тощо.
З ін районів Центральний одержує таку
пр-цію: вугілля, гірниче устаткування,
метал, добрива – з Донбасу; гірниче
обл-ня, метал, легкові автомобілі,
бурякозбиральні комбайни, прилади і
побутову техніку – з Придніпровя;
велосипеди, вантажні машини,
верстати, устаткування для харчової і
легкої галузей пр-сті, різноманітні
прилади і комплектуючі деталі, бензин –
з Північно-Східного р-ну; прилади та
обл-ня, екскаватори, с/г-кі машини,
верстати, хімічне і натуральне волокно,
трикотажні і швейні вироби – зі
Столичного р-ну; автобуси,
інструменти, прилади,
автонавантажувачі та автокрани,
калійні добрива, шкарпетки, хутрові
вироби – з Карпатського р-ну; з
Північно-Західного р-ну надходять
автомобілі, підшипники, торгове
обл0ня, високовольтна апаратура,
тканини з льону тощо; з Поділля –
електротехніка, бурякозбиральрі
комбайни, прилади, с/г машини,
технологічне устаткування для харч пр-
сті, добрива, миючі засоби тощо; з
Причорноморя – кукурудзозбираючі
комбайни, дощувальні установки,
машини і обл-ня для харч пр-сті,
тракторні причепи, бавовняні тканини,
кавуни, виноград, рибні консерви тощо.
Однією з проблем Центр р-ну є низький
рівень його промислового розвитку.
Окремі частини р-ну, зокрема
Черкаська область, виявилися
радіаційно забрудненими внаслідок
катастрофи на ЧАЕС. Проблему р-ну
складає також ерозія грунтів. Є і в р-ні
проблеми щодо раціонального викор
трудових ресурсів.
106. Господарський комплекс
Карпатського регіону: галузева стр-
ра, особливості розм, проблеми та
перспективи розвитку.
Район розташ на заході країни.
Межує з 5 державами Європи. Площа
р-ну 56,6 тис кв км. Нас-ня – 6,5млн
осіб. Карпатський р-н охоплює
територію Львівської, І-Франківської,
Закарпатської і Чернівецьої областей.
Прир умови ек р-ну дуже різноманітні,
що переважно повязано з
проходженням Карпат в усіх його
областях. Район має багаті і
різноманітні природні ресурси. Це один
з найбільш водозабезпечених районів
Укр. Грунти району теж різноманітні:
сірі, світло-сірі, дерново-підзолисті,
чорноземні, алювіальні, дернові, лучні –
на рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні –
в горах. Карпатський р-н має
найбагатші в країні лісові ресурси. Р-на
багатий на різноманітні корисні
копалини. З паливних ресурсів тут
залягають нафта, горючі гази, камяне і
буре вугілля, торф і ланці. Є в районі і
рудні корисні копалини: поліметалічні,
ртутні руди, алюмінієва сировина
(Закарпаття). Самородна сірка залягає
на тер Львівської та І-Франківської
областей. У цих же областях є
родовища калійних солей. Кухонну сіль
добувають у Закарпатській та І-
Франківській областях. У Передкарпатті
є родовища озокериту, а на Закарпатті
– баритових руд. У р-ні великі і
різноманітні поклади буд матеріалів:
глини, вапняків, опоки, гіпсу, кварцових
пісків, доломітів тощо. В Закарпатській
обл трапляються родовища білого,
сірого, рожевого, червоного та блідо-
зеленого мармуру. За к-стю джерел
мінер вод, їхньою якістю і
різноманітністю Карпатський р-н не має
собі рівних у країні. Карпат-й р-н має
високу середню густоту нас-ня,
показники якої перевищують середню
густоту в країні (115осіб на 1 кв км).
Нас-ня розміщене нерівномірно.
Найгустіше заселене Передкарпаття. В
гірських р-нах густота нас-ня різко
зменшується. К-сть міського нас-ня не
перевищує сільського. Міських жителів
більше тільки у Львівській області
(понад 60%). Природний приріст нас-ня
в р-ні вищий від середнього в країні. Не
знаходячи роботу в р-ні, значна частка
труд ресурсів вимушена шукати її за
його межами. Промисловість – провідна
галузь господарського комплексу р-ну.
Тут розвинуті маш-ня і металообробка,
хімічна, паливна, лісова і
деревообробна, легка, харчова галузі,
будіндустрія. Маш-ня і металообробка
має своєрідну спеціалізацію і
територіальну орг-цію. Переважає
неметаломістке трудомістке маш-ня, що
орієнтується на кваліфіковані кадри.
Провідними галузями є автомобільна
пр-сть, приладобудування,
конвеєробудування, електротехнічна,
радіотехнічна (телевізори) пр-сть,
інструментальна, в-во верстатів і с/г
машин. У р-ні добре розвинута хім пр-
сть, що орієнтується на поклади
самородної сірки, калійної і кухонної
солі, озокериту, нафти, прир газу, кам
вугілля. Основними п-вами хім пр-сті є
Калуське АТ “Оріана” і Стебниківський
калійний завод, Роздольське ВО “Сірка”
і Яворівський гірничохімічний завод, а
також Дрогобицький нафтопереробний
завод. Паливна пр-сть р-ну
представлена газовою, нафтовою,
вугільною і торфовою галузями.
Видобуток газу й нафти здійснюється у
Передкарпатті. У Львівській області
видобувають вугілля і торф.
Найбільшими електростанціями р-ну є
Бурштинська та Добротвірська ДРЕС.
До лісової і деревообробної пр-сті р-ну
входить понад 70 п-в. Вони
сформували потужний Карпатський
лісовир-чий комплекс, що включає
лісозаготівельну, деревообробну,
целюлозно-паперову та лісохімічну
галузі. Деревообробна пр-сть
найрозвинутіша в обласних центрах,
целюлозно-паперова – в малих і
середніх, лісохімія – в малих містах і
селищах міського типу на Закарпатті.
Легка пр-сть набула розвитку в усіх
обласних центрах, а також у Коломиї,
Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию.
Галузь випускає тканини, трикотаж,
швейні, панчішно-шкарпеткові та
хутрові вироби, взуття. В Карп р-ні
розвинуті народні промисли: ткацтво,
килимарство, вишивання, гончарство,
виготовлення виробів з дерева, лози.
Розвинута в р-ні також пр-сть буд мат-в.
Потужна місцева сировинна база, а
також потреби містобудування
зумовили в-во цементу, гіпсу,
покрівельних і стінових матеріалів,
залізобетонних виробів. Поширене тут і
виготовлення буд керамінки і фаянсу,
скла. Осн частина п-в будіндустрії
концентрується в обласних центрах.
Потужним є і АПК. Різноманітні
природні умови зумовлюють різну
спеціалізацію с/г-х і переробних п-в. У
лісостеповій зоні розвинуті молочно-
мясне скотарство і свинарство. Тут
вирощують цукрові буряки, льон, зерно.
У гірських р-нах переважають молочно-
мясне скотарство, вівчарство, а також
картоплярство і льонарство. Своєрідна
с/г-ка спеціалізація Закарпаття:
виноградарство, садівництво,
тютюнництво, молочно-мясне
скотарство і вівчарство. На базі цих
галузей с/г сформувалися мясна,
цукрова, молочна, маслоробно-
сирварна, борошномельно-крупяна,
хлібопекарська, кондитерська,
виноробна, плодоовочева та ін в-ва
харчової пр-сті. Карп р-н має густу
мережу залізничних і автомобільних
шляхів. Довжина залізничних
магістралей заг користування становить
2898км. Автомобільні шляхи з твердим
покриттям мають довжину 18,1тис км.
Найбільші транспортні вузли р-ну –
Львів, Чоп, Чернівці, Івано-Франківськ,
Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський
аеропорт має міжнародне значення.
Промисловими вузлами р-ну є
Львівський, Дрогобицький, Стрийський,
Червоноградсько-Сокальський,
Чернівецький, І-Франківський, Калусько-
Долинський, Ужгород-Мукачівський. З
Карп р-ну вивозять автобуси та
автонавантажувачі, автомобільні крани
й інструменти, телевізори і конвеєрні
лінії, с/г машини і обл-ня для нафтової
та газової пр-сті, технологічне
устаткування для легкої пр-сті і
різноманітні прилади, хутрові вироби,
вино, фруктові та овочеві консерви,
кондитерській вироби та мінер води,
калійні добрива і сірку, вугілля, ліс,
меблі тощо. П-ва Карпатського р-ну
працюють на металі з Донбасу і
Придніпровя, з різних р-нів країни
одержують комплектуючі деталі, мін
добрива, синтетичні волокна, шовкові,
бавовняні і лляні тканини, с/г машини,
автомобілі, технологічне обл-ня для
харчової пр-сті, олію. Однією з
найголовніших проблем Карпат р-ну є
низький рівень пром розвитку його
областей, крім Львівської. Незважаючи
на те, що р-н межу з пятьма країнами
Європи, у нього все ще недостатній
рівень транскордонного
співробітництва. Складна екологічна
ситуація обмежує можливості розвитку
рекреаційного господарства.
107. Продуктивні сили Донецького
ек р-ну: основні проблеми і
перспективи розвитку. Р-н розташ на
сході і південному сході країни. Площа
його – 53,2 тис кв км. Нас-ня – понад
8,2 млн осіб. Район охоплює Донецьку і
Луганську області. Е.г.п. в цілому
сприятливе. Донецький район має вихід
до Азовського моря і зн-ся на
перехресті доріг, що ведуть з країн
Балтії і Білорусі до країн Закавказзя, з
Азії в Європу. Для розвитку госп-ва р-н
має в цілому сприятливі прир умови,
значні прир ресурси (родючі грунти, кам
вугілля, кухонну сіль, кіновар – основну
ртутну руду, буд мат-ли та ін.). Не
вистачає власних водних ресурсів. Тут
зосереджені великі людські ресурси. За
к-стю та густосою нас-ня р-н посідає
перше місце в Укр. Обидві області дуже
урбанізовані (Донецька – 90, Луганська
0 87%). Переважна частина нас-ня
зайнята в пр-сті. Є гострі проблеми рац
викор труд ресурсів, особливо в
шахтарських селищах. Донецький р-н в
УК найбіль шекономічно розвинутий,
особливо такі галузі, як
електроенергетика, вугільна,
металургійна, хім пр-сть, важке маш-ня
та пр-сть буд мат-в. У с/г домінує
приміський тип господарювання. Район
має вихід до Азовського моря і
розгалужену транспортну мережу, якою
здійснюються інтенсивні міжрайонні і
міжнародні звязки. Провідна галузь
району – вугільна пр-сть. Тут
видобувають коксівне (Донецька обл) і
енергетичне (Луганська обл) вугілля. На
вугільній пр-сті базується потужна
електроенергетика. Вона представлена
тепловими електростанціями, які дають
до третини всієї електроенергії країни
(вуглегірська, Луганська, Курахівська,
Миронівська, Сіверськодонецька,
Словянська, Старобешівська,
Штерівська). Чм – це галузь, на якій
спеціалізується Донецький р-н. Тут
виробляють чавун, сталь, різноманітний
прокат. Найб п-ва Чм – “Азовсталь” у
Маріуполі, Донецький, Макіївський,
Алчевський заводи. Чм-ю обслуговує
потужна коксохімічна пр-сть. Найбільші
коксохімічні заводи – Авдіївський,
Горлівський, Алчевський, Ясинівський,
Макіївський. Видобувають у р-ні
флюсові вапняки та вогнетриви. Км
набагато поступає ться чорній. Основні
п-ва зн-ся в Костянтинівці (в-во цинку),
Микитівці (в-во ртуті), Артемівську
(завод з обробки кольорових металів).
Донецький р-н має також потужну хім
пр-сть.На базі місцевої коксохімії
виробляють азотні добрива в Горлівці і
Сіверськодонецьку, анілінофарбова пр-
сть розвинута в Рубіжному. В
Костантинівці випускають фосфорні
добрива. У комплексі з в-вом добрив
розвивається сірчаокислотна пр-сть. У
р-ні значно розвинута содова пр-сть
(Лисичанський содовий завод,
Словянське ВО “Хімпром”). Цьому
сприяють запаси кухонної солі, а також
карбонатної сировини. Набула розвитку
хімія орг синтезу. Сировиною для неї є
продукти нафтопереробки, природний і
коксовий газ. Нафтопереробна пр-сть
зосереджена в Лисичанську, смоли і
пластмаси виробляють у Донецьку і
Сіверськодонецьку, гумотехнічні вироби
– в Лисичанську. Сажа (технічний
вуглець) постачається із Стаханова. У
р-ні добре розвинулося важке маш-ня.
Найбільші його п-ва зн-ся в
Краматорську. Тут виробляють крокуючі
екскаватори, прокатні стани, шахтне і
транспортне устаткування, верстати
для обробки великих деталей
прокатних станів, залізничних вагонів.
Гірничошахтне устаткування
виробляється на машинобудівних
заводах Донецька, Луганська, Горлівки,
Дружківки, Ясинуватої, обл-ня для
металургійної пр-сті – у Макіївці,
Дебальцевому, Словянську. Прокатне
маш-ня забезпечується вагонобудівним
заводом у Стаханові. Залізничні
цистерни дає Маріуполь, тепловози –
Луганськ. У Луганську і Маріуполі
виробляють с/г машини, в
Первомайську Луганської області –
електродвигуни для врубових машин.
В-во різноманітного електротехнічного
обл-ня зосереджено у Донецьку,
Словянську і Торезі. Район має
потужну будіндустрію, п-ва якої
переважно розміщуються в малих і
середніх містах. Найб розвитку досягла
цементна (Амвросіївка, Макіївка,
Єнакієве і Караматорськ) та скляна
(Костянтинівка) пр-сть. Виробляють
також покрівельні матеріали (толь,
шифер), керамічні вироби,
залізобетонні конструкції. Прир умови і
потреби міського нас-ня сприяли
формуванню в р-ні потужного АПК.
Близько 80% с/г угідь припадає на орні
землі. Вони займають площу понад 3
млн га. З них близько 50% зн-ся під
зерновими культурами, 35% - під
кормовими. У с/г т-во домінує над
рослинництвом. Т-во має молочно-
мясний напрям. Розвинуто також
свинарство і птахівництво. В найбільш
індустріальній частині р-ну с/г має
приміський характер. Південь і північ
Донецького р-ну спеціалізуються на
вирощуванні зерна, насамперед озимої
пшениці та соняшнику. П-ва, що
переробляють с/г пр-цію, зосереджені
переважно у найб пром вузлах. Їхня пр-
ція – борошномельно-крупяна, мясна,
молочна, пивоварна, виноробна,
хлібопекарська та кондитерська.
Розвинута в р-ні соляна пр-сть. Тут
зосереджено 75% видобутку в країні
харчової солі. Легка пр-сть
використовує місцеву і довізну
сировину. В галузі здебільного
працюють жінки. Серед найб п-в р-ну –
Донецький бавовняний та Луганський
токосуконний комбінати, трикотажні п-
ва Луганська, Донецька, Маріуполья,
шкіряно-взуттєві – Донецька, Луганська,
Костянтинівська, Артемівська. В
багатьох містах р-ну є швейні цехи і
фабрики. Значно розвинутий
транспортний комплекс. За обсягами
перевезень р-н посідає перше місце в
країні. Провідна роль за цим
показником нал залізничному
транспорту. Щільність його магістралей
теж найбільша в нашій кр і становить 56
км на 1000 кв км території. Основними
електрифікованими залізницями є
Ясинувата – Чаплине –
Дніпропетровськ – Кривий Ріг, Іловайськ
- Словянськ – Лозова – Харків,
Словянськ – Донецьк – Маріуполь.
Друге місце за обсягами перевезень у
р-ні посідає автомобільний транспорт.
Основні його магістралі: Донецьк –
Дніпропетровськ, Донецьк – Артемівськ
– Харків, Луганськ – Дебальцеве –
Донецьк – Запоріжжя. Промисловими
вузлами р-ну є: Донецько-Макіївський,
Маріупольський, Горлівсько-
Єнакієвський, Луганський,
Краматорсько-Костянтинівський,
Стаханово-Алчевський, Лисичансько-
Рубіжанський. Серед проблем
Донецького ек р-ну – територіальна
нерівномірність розвитку. Передусім це
стосується Луганської області, на
півночі якої багато слаборозвинутих
малих міст. Ще одна проблема пов з
використанням труд ресурсів. Для
Донбасу нагальною є також проблема
розвитку малих і середніх міст, селищ
міського типу, господарство яких тісно
пов з вуглевидобутком. Закриття шахт
породжує гострі соціальні проблеми.
Дуже високий рівень спрацювання обл-
ня, що призводить до травматизму,
низької якості продукції, високої її
матеріало- і енергомісткості.
Надзвичайно гостра проблема
водопостачання. З-поміж екологічних
проблем – такі, як забруднення повітря,
грунтів, вод у річках та Азовському морі.
Донецький ек р-н, безперечно, має
перспективи дальшого соц-ек розвитку.
Нині вони залежать насамперед від
ринкових реформ, структурної
перебудови господарства, державної
підтримки вирішення соціальних
проблем тощо.
108.Продуктивні сили
Придніпровського ек р-ну: основні
проблеми і перспективи розвитку.
Район розташований у центральній і
південно-східній частинах країни, в
басейні Дніпра. Площа його становить
59,1тис кв км. На-ня – 6,0млн осіб.
Район охоплює Дніпропетровську та
Запорізьку області. За рівнем розвитку
Придніпровський р-ня поступається
тільки Донецькому. За вартістю
виробленої продукції пр-сть у ньому
домінує над с/г. Її частина досягає 80%.
Найрозвинутіші галузі р-ну – Чм, маш-
ня та металообробка, хім пр-сть та
електроенергетика. Р-н має сприятливі
прир умови, багаті прир ресурси
(родючі грунти, мякий клімат, запаси
залізної і марганцевої руд світового
значення, є родовища вугілля, бокситів,
титанових руд тощо). За к-стю нас-ня
Придніпровський р-н посідає шосте
місце в країні. Проте він досить густо
заселений (понад 103 особи на 1 кв км).
За рівнем урбанізації район
поступається лише Донбасу. Разом з
тим за кількістю міст, де проживає
понад 700 тис осіб, він не має собі
рівних у країні. Основна частина нас-ня
працює в пр-сті. В р-ні відбувається
перерозподіл зайнятих в окремих
галузях госп-ва. Чм одна з провідних
галузей пр-сті Придніпровя. За в-вом
чорних металів район посідає перше
місце в країні. Тут виник цикл
виробництв, що складається з
добування коксівного вугілля (Західний
Донбас), залізної і марганцевої руд,
нерудної сировини, в-ва коксу,
вогнетривів, чавуну, сталі, сплавів,
прокату. Осн центрами Чм і працюючої
з нею в комплексі коксохімії є
Дніпропетровськ, Кривий Ріг,
Дніпродзержинськ, Запоріжжя,
Новомосковськ, Нікополь. Км
представлена в-вом алюмінію, магнію і
титану (Запоріжжя). Маш-ня і
металообробка поступається тільки Чм.
Провідну роль відіграє важке
металомістке маш-ня. Металургійне і
гірничошахтне устаткуавння
виробляють у Дніпропетровську,
Кривому Розі, Марганці,
електротехнічне – в Запоріжжі і
Бердянську, будівельношляхове – в
Бердянську, Дніпропетровську,
Нікополі. Транспортне маш-ня
зосереджено в Дніпродзержинсьу і
Запоріжжі, в-во металоконструкцій – у
Кривому Розі і Дніпропетровську. Хім
пр-сть представлена в-вом шин для
автомобілів у Дніпропетровську, мін
добрив – у Дніпродзержинську, лаків і
фарб – у Кривому Розі і
Дніпропетровську, пластмас – у
Дніпропетровську. У Придніпровї дуже
розвинута будіндустрія. Основні п-ва
зн-ся у найб містах. У великих містах р-
ну діють також п-ва деревообробної пр-
сті. Велику роль у розвитку госп-ва
Придніпровя відіграє АПК. За валовою
продукцією с/г район посідає шосте
місце серед ек-х районів країни.
Головною галуззю с/г-го в-ва є
рослинництво. Під зерновими
культурами зайнято близько 50%
посівних площ. Більша частина посівів
зернових припадає на озиму пшеницю.
Провідні технічні культури – соняшник,
цукрові буряки, південні коноплі.
Поблизу великих міст створено
приміські господарства. Потреби нас-ня
індустріальних центрів визначають
спеціалізвацію т-ва. Провідну
рльвідіграє молочно-мясне скотарство.
Розвинуті також свинарство,
птахівництво, вівчарство. У
водосховищах Дніпра і в Азовському
морі виловлюють рибу. На місцевій, а
також частково довізній сировині
працюють п-ва легкої і харчової пр-сті,
основні потужності яких зосереджено у
великих містах. Найрозвинутіші галузі
легкої пр-сті – швейна, трикотажна і
взуттєва. П-ва харчової пр-сті р-ну
розміщено повсюдно. Основні її галузі -
мясна, молочна, олійно-жирова,
борошномельно-крупяна, цукрова,
консервна, крохмале-патокова,
хлібопекарська, кондитерська. У
Придніпровському р-ні добре розвинуті
всі види транспорту, але перше місце
належить залізничному. За густосою
залізниць, що становить 38км на 1000кв
км, район поступається тільки Донбасу.
Тут є кілька великих залізничних вузлів:
Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий
Ріг, Апостолове, Пологи, Пятихатки,
Синельникове. У внутрішньообласних
перевезеннях на невеликі відстані на
першому місці автомобільний
транспорт. Найб вузлами його є
Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий
Ріг, Нікополь, Мелітополь,
Новомосковськ. Велике зн-ня мають
річковий і морський види транспорту.
Найб порти на Дніпрі –
Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ,
Нікополь. У Запоріжжі працюють два
великих річкових порти. Найбільший
порт на Азовському морі – Бердянськ. У
різних напрямах район перетинають
трубопроводи, що йдуть переважно від
газових родовищ Шебелинки до
найбільших міст. Осн пром вузлами р-
ну є Дніпропетровсько-
Дніпродзержинський, Нікополь-
Марганецький, Павлоградсько-
Пертропавлівський, Запорізький.
Найпотужніший пром вузол
Придніпровя-Дніпропетросько-
Дніпродзержинський. До його складу
входять Дніпропетровськ,
Дніпродзержинськ, Новомосковськ,
Підгородне, Таромське, Придніпровськ
та ін.Маш-ня найрозвинутіше в
Дніпропетровську. Тут виробляють
металеві конструкції, металургійне
устаткування, машини і обл-ня для
шахт, рудників, збагачувальних фабрик,
тюбінги для шахт метрополітенів,
целюлозно-паперової пр-сті,
ковальсько-пресові машини і
штампувальні преси. Відомою
продукцією є також бурякозбиральні
комбайни, електровози, електротехнічні
вироби, інструменти тощо. Добре
розвинутий у місті і військово-пром
комплекс. Одним з рез-тів його
конверсії є випуск тролейбусів. У
Дніпродзержинську працює
вагонобудівний завод. Він виробляє
вантажні вагони. Хім пр-сть вузла тісно
пов з Чм.Чм представлена потужними
заводами “Запоріжсталь” та
електрометалургійним
“Дніпроспецсталь”, феросплавним
заводом і заводом вогнетривів. До Км
нал Дніпровський алюмінієвий завод і
Запорізький титано-магнієвий комбінат.
Маш-ня і металообробка представлені
такими великими п-вами, як
“Запоріжтрансформатор” (силові
трансформатори), ВО “АвтоЗАЗ”
(малолітражні автомобілі), Запорізький
абразивний комбінат (абразивні
інструменти), “Моторобудівник” та ін.
Серед галузей легкої пр-сті тут
розвинуті швейна і взуттєва, харчової -
мясна, молочна, борошномельна,
олійно-жирова. Запоріжжя –
залізничний вузол і великий річковий
порт. Великими пром центрами р-ну є
Мелітополь і Бердянськ. Мелітополь за
своїм індустріальним потенціалом
поступаєтся в області лише Запоріжжю.
Маш-ня в Мелітополі найбільш
розвинуте у порівнянні з ін галузями. В
місті працюють такі заводи, як
моторний, “Автокольормет”,
“Автогідроагрегат”, ВО
“Мелітопольпродмаш”, “Старт”. Харчова
пр-сть скл-ся з борошномельної,
молочної, олійної, плодоовочевої та ін
галузей. Легка – представлена
швейним, трикотажним і панчішно-
шкарпетковим в-вом. Провідною
галуззю Бердянська є маш-ня (заводи
“Азовкабель”, с/г машин та ін). У місті
працюють завод скловолокна і
дослідний нафтомаслозавод. Розвинуті
швейна, трикотажна та взуттєвігалузі
пр-сті. Розміщено кілька п-в мясної,
молочної, борошномельної,
плодоовочевої, виноробної, рибної пр-
сті. Бердянськ – другий за значенням
порт країни на Азовському морі, тут зн-
ся відомий кліматичний і
бальнеологічний курортний центр. З
Придніпровського району у Донбас
постачають залізну і марганцеву руди,
алюміній, титан, гірниче і металургійне
устаткування. В усі ек р-ни країни звідси
надходять легкові автомобілі, шини,
лаки і фарби, бурякозбиральні
комбайни тощо, продукція АПК (олія,
черешні тощо). З і н районів країни
Придніпровя одержує вугілля і кокс,
гірниче і металургійне
устаткування,різноманітні машини та
обл-ня, продукцію легкої пр-сті та АПК.
Проблеми Придніпровського р-ну
багато в чому подібні до проблем
Донецького. Так, їхня спільна проблема
пов із спеціалізацією. Донбас і
Придніпровя доцільно спеціалізувати
не тільки на в-ві чавуну, сталі і прокату
для металомістких галузей маш-ня.
Металургійні заводи мають
задовольняти потреби в асортименті
металу п-ва точного маш-ня, яке в
майбутньому розвиватиметься
прискореними темпами. Дуже гостро
постають екологічні проблеми в
Придніпровї, особливо в Кривому Розі,
Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через
викиди в атмосферу теплової
електростанції в Енергодарі і
випарування зі ставка-охолоджувача
розміщеної поряд АЕС утворився
найпотужніший у Європі “генератор”
кислотних дощів. Грунти втрачають
свою родючість. Рекультивовані землі
майже непридатні для використання.
Видобування залізної і марганцевої руд
відкритим способом призвело до
значних змін земної поверхні, різко
знизило рівень грунтових вод.
109. Продуктивні сили Східного ек
р-ну: суч стан, основні проблеми та
перспективи розвитку. Розташований
у пн-сх і частково центральній частині
країни. Площа його становить 84 тис кв
км. Нас-ня – 6,3 млн осіб. Район
охоплює Харківську, Полтавську та
Сумську області. За к-стю нас-ня та
валовою продукцією пр-сті Пн-Сх р-н
зн-ся на 5 місці, за валовою продукцією
с/г – на 3-му серед ек-х р-нів країни. У
госп-му комплексі району домінує пр-
сть (75% вартості валової продукції).
Пн-Сх район багатий на різноманітні
корисні копалини. Є поклади кам
вугілля (Харківська обл), бурого вугілля
і торфу, прир горючих газів (Шебелинка,
Єфремівка) і нафти. У Полтавській та
Харківській областях великі запаси
залізних руд, у Харківській і Сумській –
фосфоритів. У р-ні відкрито поклади
камяної солі, крейди, гіпсу, вапняків,
мергелю, каоліну. Велике зн-ня мають
мінеральні води Полтавщини
(“Миргородська”) і Харківщини
(“Березівська”). Одним з найбільших
природних багатств р-ну є чорноземні
грунти. К-сть нас-ня р-ну становить
12,4% від усього нас-ня Укр. За к-стю і
густосою нас-ня, частково міських
жителів різні області р-ну відрізняються
одна від одної. Середня густотанас-ня –
близько 77 осіб на 1 кв км, що нижче від
загальнодержавної. Показники
смертності нас-ня вищі від показників
народжуваності. Зростає к-сть зайнятих
у невиробничій сфері. Осн галузі пр-сті
Пн-Сх р-ну – маш-ня і металообробка,
хімічна, харчова та легка пр-сть.
Потреби госп-ва і нас-ня р-ну
забезпечуються його енергетично
базою. Майже вся електроенергія
виробляється тепловими станціями.
Найбільша з них – Зміївська ДРЕС
потужністю 2,4 млн кіловат. Осн
галузями маш-ня є енергетичне,
тракторне, с/г-ке, електротехнічне,
транспортне, верстато- і
приладобудування. Найб центри –
Харків, Полтава, Суми, Кременчук,
Лубни, Конотоп, Ромни. Хім пр-сть
забезпечує країну мін добривами,
дубильними речовинам, пластмасами,
хімреактивами. У р-ні зосереджено
практиіно все в-во кінофотоматеріалів у
країні. Розвивається нафтохімія.
Провідними центрами хім пр-сті є
Харків, Шебелинка, Кременчук, Суми,
Шостка. Потужна галузь р-ну –
будіндустрія. Цементна пр-сть
розвинута в Балаклії (Харківська обл).
Залізобетонні конструкції випускають у
Кременчуці, вироби із скла – у Полтаві і
Мерефі (Харківська обл), фарфоро-
фаянсові – в Полтаві і Будах (поблизу
Харкова). Деревообробна і меблева пр-
сть зосереджена, як правило, у великих
пром центрах. Її п-ва є також і в
середніх містах, напр у Лубнах. Пн-Сх
район має потужний АПК. Основу його
становить с/г. С/г угіддя становлять
78% усієї площі району. Рослинництво
розвинуте краще, ніж т-во. С/г-ва в
основному спеціалізуються на
вирощуванні зернових культур,
цукрових буряків, соняшнику. Поблизу
великих міст, особливо Харкова,
розташовані овоче-молочні госп-в
приміського типу. У рослинництві
домінує вирощування зернових культур,
особливо озимої пшениці. Найважлвіші
технічні к-ри – цукрові буряки і
соняшник. Картоплю й овочі вирощують
скрізь, найбільше – поблизу великих
міст. Це стосується також садівництва і
ягідництва. Т-во р-ну спеціалізується на
молочно-мясному в-ві. Тут
зберігаються традиційні для р-ну мясо-
сальний і сальнй напрями свинарства.
На південному сході розвинуте
бджільництво. Не втратило свого зн-ня
шовківництво. Маючи потужну
сировинну базу, харчова пр-сть р-ну за
обсягом в-ва поступається тільки маш-
ню. Найбільше зн-ся має цукрова пр-
сть. На 40 цукрових заводах
виробляють пяту частину цукру в
країні. Добре розвинуті маслообробна і
сироварна галузі пр-сті. Найб
молочноконсервні заводи – у
Купянську (Харківська обл) і Біликах
(Полтавська обл). У Хоролі Полтавської
обл на основі молока виробляють
дитяче харчування. За вартістю
продукції легка пр-сть посідає в р-ні
третє місце. Тут виробляють бавовняні і
вовняні тканини. Розвинута
конопледжутова, хутрова і взуттєва
галузі пр-сті. Основні центри легкої пр-
сті – Харків, Полтава, Суми. У р-ні
функціонують практиіно всі види
транспорту. Основна частка перевезень
вантажів припадає на залізничний
транспорт, пасажирів – на
автомобільний. Найгустіша мережа всіх
видів транспорту, крім річкового, в
Харківській області. Через район
проходять важливі залізничні і
автомобільні магістралі, що зєднують
найбільші міста р-ну з Києвом, містами
Донбасу, Придніпровя, Криму, а також
з Росією, країнами Закавказзя, Балтії,
Білоруссю, Польщею, Фінляндією.
Основні промислові вузли району –
Харківський, Кременчуцький,
Полтавський, Сумський. У Пн-Сх районі
ввіз продукції більший за вивіз (за
тоннажем). У р-ні домінує обробна пр-
сть, яка використовує вугілля і метал з
Донбасу і Придніпровя, ліс з
Карпатського і Пн-Сх районів,
різноманітні машини і обл-ня з усіх ек р-
нів країни. Звідусіль сюди надходить і
продукція легкої, харчової та хімічної
галузей пр-сті. За межі р-ну вивозяться
природний газ, кінофотоматеріали,
залізна руда, продукти
нафтопереробки, залізобетонні
конструкції, трактори, вантажні машини,
велосипеди, електровироби, верстати,
ін машини та устаткуваня. Серед
продукції АПК – масло і молочні
продукти. З р-ну вивозяться також
вироби скляної і фарфоро-фаянсової
пр-сті. Одна з проблем Пн-Сх р-ну –
територіальна нерівномірність розвитку.
Основне промислове в-во зосереджене
в Харкові, Полтаві, Сумах і Кременчуці,
а багато малих міст і селищ розвинуті
недостатньо, особливо в Полтавській і
Сумській областях. У р-ні недостатньо
електрифіковані залізниці, а в сільській
місцевості не вистачає доріг з твердим
покриттям.
110. Продуктивні сили
Карпатського ек р-ну: суч
стан,основні проблеми та
перспективи розвитку. Район розташ
на заході країни. Межує з 5 державами
Європи. Площа р-ну 56,6 тис кв км. Нас-
ня – 6,5млн осіб. Карпатський р-н
охоплює територію Львівської, І-
Франківської, Закарпатської і
Чернівецьої областей. Прир умови ек р-
ну дуже різноманітні, що переважно
повязано з проходженням Карпат в усіх
його областях. Район має багаті і
різноманітні природні ресурси. Це один
з найбільш водозабезпечених районів
Укр. Грунти району теж різноманітні:
сірі, світло-сірі, дерново-підзолисті,
чорноземні, алювіальні, дернові, лучні –
на рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні –
в горах. Карпатський р-н має
найбагатші в країні лісові ресурси. Р-на
багатий на різноманітні корисні
копалини. З паливних ресурсів тут
залягають нафта, горючі гази, камяне і
буре вугілля, торф і ланці. Є в районі і
рудні корисні копалини: поліметалічні,
ртутні руди, алюмінієва сировина
(Закарпаття). Самородна сірка залягає
на тер Львівської та І-Франківської
областей. У цих же областях є
родовища калійних солей. Кухонну сіль
добувають у Закарпатській та І-
Франківській областях. У Передкарпатті
є родовища озокериту, а на Закарпатті
– баритових руд. У р-ні великі і
різноманітні поклади буд матеріалів:
глини, вапняків, опоки, гіпсу, кварцових
пісків, доломітів тощо. В Закарпатській
обл трапляються родовища білого,
сірого, рожевого, червоного та блідо-
зеленого мармуру. За к-стю джерел
мінер вод, їхньою якістю і
різноманітністю Карпатський р-н не має
собі рівних у країні. Карпат-й р-н має
високу середню густоту нас-ня,
показники якої перевищують середню
густоту в країні (115осіб на 1 кв км).
Нас-ня розміщене нерівномірно.
Найгустіше заселене Передкарпаття. В
гірських р-нах густота нас-ня різко
зменшується. К-сть міського нас-ня не
перевищує сільського. Міських жителів
більше тільки у Львівській області
(понад 60%). Природний приріст нас-ня
в р-ні вищий від середнього в країні.
Переважає неметаломістке трудомістке
маш-ня, що орієнтується на
кваліфіковані кадри. Провідними
галузями є автомобільна пр-сть,
приладобудування, конвеєробудування,
електротехнічна, радіотехнічна
(телевізори) пр-сть, інструментальна, в-
во верстатів і с/г машин. У р-ні добре
розвинута хім пр-сть, що орієнтується
на поклади самородної сірки, калійної і
кухонної солі, озокериту, нафти, прир
газу, кам вугілля. Основними п-вами хім
пр-сті є Калуське АТ “Оріана” і
Стебниківський калійний завод,
Роздольське ВО “Сірка” і Яворівський
гірничохімічний завод, а також
Дрогобицький нафтопереробний завод.
Паливна пр-сть р-ну представлена
газовою, нафтовою, вугільною і
торфовою галузями. Видобуток газу й
нафти здійснюється у Передкарпатті. У
Львівській області видобувають вугілля
і торф. Найбільшими електростанціями
р-ну є Бурштинська та Добротвірська
ДРЕС. До лісової і деревообробної пр-
сті р-ну входить понад 70 п-в. Вони
сформували потужний Карпатський
лісовир-чий комплекс, що включає
лісозаготівельну, деревообробну,
целюлозно-паперову та лісохімічну
галузі. Деревообробна пр-сть
найрозвинутіша в обласних центрах,
целюлозно-паперова – в малих і
середніх, лісохімія – в малих містах і
селищах міського типу на Закарпатті.
Легка пр-сть набула розвитку в усіх
обласних центрах, а також у Коломиї,
Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию.
Галузь випускає тканини, трикотаж,
швейні, панчішно-шкарпеткові та
хутрові вироби, взуття. В Карп р-ні
розвинуті народні промисли: ткацтво,
килимарство, вишивання, гончарство,
виготовлення виробів з дерева, лози.
Розвинута в р-ні також пр-сть буд мат-в.
Потужна місцева сировинна база, а
також потреби містобудування
зумовили в-во цементу, гіпсу,
покрівельних і стінових матеріалів,
залізобетонних виробів. Поширене тут і
виготовлення буд керамінки і фаянсу,
скла. Осн частина п-в будіндустрії
концентрується в обласних центрах.
Потужним є і АПК. Різноманітні
природні умови зумовлюють різну
спеціалізацію с/г-х і переробних п-в. У
лісостеповій зоні розвинуті молочно-
мясне скотарство і свинарство. Тут
вирощують цукрові буряки, льон, зерно.
У гірських р-нах переважають молочно-
мясне скотарство, вівчарство, а також
картоплярство і льонарство. Своєрідна
с/г-ка спеціалізація Закарпаття:
виноградарство, садівництво,
тютюнництво, молочно-мясне
скотарство і вівчарство. На базі цих
галузей с/г сформувалися мясна,
цукрова, молочна, маслоробно-
сирварна, борошномельно-крупяна,
хлібопекарська, кондитерська,
виноробна, плодоовочева та ін в-ва
харчової пр-сті. Карп р-н має густу
мережу залізничних і автомобільних
шляхів. З Карп р-ну вивозять автобуси
та автонавантажувачі, автомобільні
крани й інструменти, телевізори і
конвеєрні лінії, с/г машини і обл-ня для
нафтової та газової пр-сті, технологічне
устаткування для легкої пр-сті і
різноманітні прилади, хутрові вироби,
вино, фруктові та овочеві консерви,
кондитерській вироби та мінер води,
калійні добрива і сірку, вугілля, ліс,
меблі тощо. П-ва Карпатського р-ну
працюють на металі з Донбасу і
Придніпровя, з різних р-нів країни
одержують комплектуючі деталі, мін
добрива, синтетичні волокна, шовкові,
бавовняні і лляні тканини, с/г машини,
автомобілі, технологічне обл-ня для
харчової пр-сті, олію. Однією з
найголовніших проблем Карпат р-ну є
низький рівень пром розвитку його
областей, крім Львівської. Незважаючи
на те, що р-н межу з пятьма країнами
Європи, у нього все ще недостатній
рівень транскордонного
співробітництва. Складна екологічна
ситуація обмежує можливості розвитку
рекреаційного господарства.
111. Продуктивні сили
Центрального ек р-ну: суч стан та
перспективи розвитку. У назві р-ну
відображене його геогр положення – у
центрі країни. Тут зн-ся (в
Кіровоградській області) географічний
центр Укр. Площа р-ну – 45,5 тис кв км.
Нас-ня – 2,8млн осіб. Район охоплює
територію Черкаської і Кіровоградської
областей. За площею, нас-ням і
промисловим потенціалом район на
восьмому місці серед ек р-нів країни.
Його прир умови сприятливі для госп-го
розвитку. Переважають родючі
чорноземи. Корисних копалин
порівняно мало. Є родовища бурого
вугілля і торфу. Великі і різноманітні
запаси будівельного і декоративного
каменю. На півночі р-ну розробляється
найбільше в Укр родовище
бентонітових глин. Каолінові глини
поширені у південних р-нах Черкаської
області. Є родовища нікелю (Побужжя),
графіту, уранових руд, бокситів тощо. У
більшій частині р-ну водні ресурси
обмежені. Густота нас-ня становить
близько 60 осіб на 1 кв км і набагато
менша, ніж у цілому по країні.
Кіровоградська обл нал до найменш
населених. Тут більше міського нас-ня.
Показники смертності вищі за показники
народжуваності. В р-ні поширене
приховане безробіття. Енергетичною
основою розвитку госп-ва р-ну є його
ПЕК. Він представлений добуванням
бурого вугілля у Ватутіному та
Олександрії, торфу – в Черкаській
області, невеликими тепловими
елекстростанціями. Виробляють
електроенергію Кременчуцька і
Канівська ГЕС. Провідними галузями
пр-сті є харчова пр-сть та маш-ня і
металообробка. Маш-ня і
металообробка представлені в-вом
машин і обл-ня для с/г та харчової і
легкої пр-сті, виготовленням
друкарських машинок, радіовиробів,
підйомно-транспортного устаткування,
телеграфної апаратури, телевізорів,
фотоприладів, баштових кранів,
бурових машин. П-ва хім пр-сті, що
зосереджені в Черкаській обл,
виробляють азотні добрива, хім
волокната реактиви. У Кіровоградській
обл працюють Завалівський графітовий
комбінат, а також заводи чисти металів
у Світловодську і Побузький нікелевий.
ДО галузей легкої пр-сті нал швейна,
трикотажна, шкіряна, взуттєва. Тут
випускають шовкові тканини,
гігроскопічну вату, художні вироби.
Незначного розвитку набули
деревообробна і меблева галузі.Є
численні п-ва будіндустрії. У районі
добре розвинутий АПК, який базується
на багатогалузевому с/г. Рослинництво
посідає перше місце в р-ні. Тут
вирощують озиму пшеницю, ярий
ячмінь, кукурудзу. Серед технічних
культур – цукрові буряки, соняшник,
ефіроолійні к-ри, коноплі, коріандр.
Розвинуті овочівництво і садівництво.
Провідними галузями т-ва є скотарство
і свинарство, допоміжними –
вівчарство, птахівництво, шовківництво,
кролівництво і ставкове рибництво.
Скотарство в Черкаській обл має
молочно-мясний напрям, а в
Кіровоградській - мясо-молочний. У р-ні
розвинуті майже всі галузі харчової пр-
сті. Домінуюча роль належить цукровій
пр-сті, особливо в Черкаській обл, де
працює 24 цукрових заводи. Є багато п-
в молочної, маслосироробної та мясної
галузей пр-сті. Розвиваються
борошномельно-крупяна, ефіроолійна,
спиртова, кондитерська та ін галузі.
Провідними видами транспорту є
залізничний та автобусний. Довжина
залізниць заг користування становить
1527км. Основними залізничними
вузлами є: імені Т.Г.Шевченка, Черкаси,
Христинівка, Цвіткове у Черкаській
області; Знамянка, Долинська, Помічна
– у кіровоградській. У р-ні понад 10 тис
км автошляхів з твердим покриттям.
Розвинутий водний транспорт. Основні
порти – Черкаси і Світловодськ.
Промислові вузли району – Черкаський,
Кіровоградський, Олександрійський та
Уманський. Найб пром вузол –
Черкаський. Він сформувався на основі
використання сприятливого
географічного положення. Основу цього
пром вузла становлять хімічна,
харчова, легка та машинобудівна
галузі. В Черкасах працюють потужні п-
ва хімії: виробничі обєднання “Азот”,
“Хімволокно”, завод хім реактивів та
побутової хімії “Аврора”. Серед п-в
харчової пр-сті – консервний, мясний,
хлібний комбінати, цукрорафінадний і
молочний заводи, тютюнова фабрика
тощо. Різноманітні за величиною і
спеціалізацією п-ва легкої пр-сті:
шовковий комбінат, фабрики художніх
виробів, трикотажна, гігроскопічної вати
та ін. Маш-ня і металообробка
представлені заводами “Фотоприлад”,
“Строммашини”, НВО “Ротор”,
спеціального технічного устаткування,
телеграфної апаратури тощо. ДО п-в
будіндустрії належать ВО
“Черкасизалізобетон”, заводи стінових
матеріалів, великопанельного
будинкобудування та ін. Меблеву пр-
сть представляє ВО “Черкасмеблі”.
Значним пром вузлом є Уманський.
Провідне місце в ньому нал маш-ню і
металообробці: ВО “Уманьферммаш”
(обл-ня для тваринницьких ферм), ВО
“Мегометр”, “Вега”, оптико-механічний
завод, п-во, що виготовляє театральне
обл-ня. В Умані є кілька комбінатів,
заводів і фабрик харчової і легкої
галузей пр-сті (птахокомбінат,
консервний, горілчаний заводи, швейна,
взуттєва фабрики, художніх виробів).
Будіндустрія випускає залізобетонні
вироби, толь, цеглу, різні будматеріали.
Тут працює відоме в Укр ВО “Вітаміни”.
Умань – значний туристичний центр
Укр. Гол обєктом туризму є всесвітньо
відомий дендропарк “Софіївка”.
Багатогалузевий пром центр Сміла
спеціалізується на маш-ні і
металообробці, харчовій і легкій галузях
пр-сті. Тільки Черкасам поступається в
Центр р-ні своїм господ-м потенціалом
Кіровоградський пром вузол. Його
провідна галузь – маш-ня і
металобробка. П-ва цієї галузі
випускають с/г-кі машини, друкарські
машинки “Ятрань”. У Кіровограді
працюють заводи “Гідросила”,
радіовиробів, ливарний тощо.
Розвинута харчова пр-сть (мясо-,
хлібо-, птахокомбінати, обєднання
хлібопекарської пр-сті,
олійноекстрактний завод). У місті
функціонують також п-ва легкої пр-сті
(швейна, взуттєва, панчішна та ін
фабрики). Центром буровугільної пр-сті
країни та Олександрійського пром вузла
є Олександрія. Тут зн-ся карєри
видобування бурого вугілля, брикетна
фабрика, ТЕЦ. Хім пр-сть в
Олександрійському вузлі представляє
в-во гірського воску. Маш-ня і
металообробка представлені заводами
підйомно-транспортного устаткування
(випускає електричні мостові крани) та
електромеханічним. Тут діють також
два авторемонтних п-ва. В Олександрії
є фабрика діаграмного паперу, п-ва
легкої, харчової галузей пр-сті,
будіндустрії. Багатогалузевим пром
центром Кіровоградської області з п-
вами кольорової металургії, заводами,
що випускають скло, пластик, кераміку
тощо, ГЕС є Світловодськ. З
Центрального ек р-ну до ін районів
країни надходять: с/г-кі машини, обл-ня
для легкої і харчової пр-сті, телевізори,
телеграфна апаратура, хімволокно,
азотні добрива, цукор, овочеві, фруктові
і мясні консерви, борошно, крупа тощо.
З ін районів Центральний одержує таку
пр-цію: вугілля, гірниче устаткування,
метал, добрива – з Донбасу; гірниче
обл-ня, метал, легкові автомобілі,
бурякозбиральні комбайни, прилади і
побутову техніку – з Придніпровя;
велосипеди, вантажні машини,
верстати, устаткування для харчової і
легкої галузей пр-сті, різноманітні
прилади і комплектуючі деталі, бензин –
з Північно-Східного р-ну; прилади та
обл-ня, екскаватори, с/г-кі машини,
верстати, хімічне і натуральне волокно,
трикотажні і швейні вироби – зі
Столичного р-ну; автобуси,
інструменти, прилади,
автонавантажувачі та автокрани,
калійні добрива, шкарпетки, хутрові
вироби – з Карпатського р-ну; з
Північно-Західного р-ну надходять
автомобілі, підшипники, торгове
обл0ня, високовольтна апаратура,
тканини з льону тощо; з Поділля –
електротехніка, бурякозбиральрі
комбайни, прилади, с/г машини,
технологічне устаткування для харч пр-
сті, добрива, миючі засоби тощо; з
Причорноморя – кукурудзозбираючі
комбайни, дощувальні установки,
машини і обл-ня для харч пр-сті,
тракторні причепи, бавовняні тканини,
кавуни, виноград, рибні консерви тощо.
Однією з проблем Центр р-ну є низький
рівень його промислового розвитку.
Окремі частини р-ну, зокрема
Черкаська область, виявилися
радіаційно забрудненими внаслідок
катастрофи на ЧАЕС. Проблему р-ну
складає також ерозія грунтів. Є і в р-ні
проблеми щодо раціонального викор
трудових ресурсів.
112. Рекреаційний комплекс
Причорноморя: природні
передумови, особливості
розміщення, проблеми та
перспективи розвитку.
Причорноморський р-н розташований у
південній та пд-зах частинах Укр, має
вихід до Чорного моря. Площа р-ну –
113,4 тис кв км. Нас-ня 7,9 млн чол. За
площею р-н посідає перше місце в
країні, за к-стю нас-ня – друге. До його
складу входять АР Крим, Одеська,
Миколаївська, Херсонська обл. Більшу
частину р-ну займає Причорноморська
низовина. На північному заході та
півночі зн-ся відроги Подільської і
Придніпровської висоіин. Крим за
особливостями рельєфу под-ся на три
частини: рівнінну, гірську і
південнобережну. У р-ні немає значних
корисних копалин. Невеликі поклади
бурого вугілля залягають в
Єланецькому р-ні Миколаївської області
та біля міст Рені і Болград на Одещині.
Торф трапляється в Херсонській і
Миколаївській областях. У Рівнинній
частині Криму відомі родовища газу
(Глібівське, Джанкойське та ін.) і нафти.
Перспективними щодо видобутку нафти
і природного газу є шельф Чорного
моря. В р-ні є лікувальні грязі та
мінеральні джерела. Велике зн-ня
мають залізні руди Керченського
півострова. Солоні озера і Сиваш
містять кухонну сіль, йдобромну і
магнієву сировину. Є сировина для в-ва
цементу (біля Бахчисарая),
черепашник, будівельні (Білокамянськ)
та флюсові вапняки (Балаклава, Старий
Крим). ДО цінного облицювального
матеріалу належать мармуровидні
вапняки. Клімат р-ну помірно
континентальний і досить посушливий.
Влітку бувають зливи, трапляються
суховії, посухи, чорні бурі. Зима
нестійка. Відлиги змінюються різкими
похолоданнями. Незважаючи на те, що
через територію р-ну протікають такі
великі річки Європи, як Дунай і Дніпрот,
водні ресурси його недостатні. Для
покращання водопостачання і
зрошення полів тут збудовано кілька
каналів. Чорне і Азовське моря багаті
на рибу, водорості й інші морепродукти.
Багатство Причорноморя – родючі
чорноземні і каштанові грунти.
Провідними галузями господарства
Причорноморського р-ну є маш-ня і
металообробка, харчова та легка пр-
сть, курортно-туристичне господарство.
Геогр положення р-ну накладає
відбиток на особливості спеціалізації
галузей господарства. У р-ні
випускають морські судна, с/г машини,
верстати, різне технологічне
устаткування та електротехнічні
прилади. Найб п-ва суднобудування –
це суднобудівні заводи в Миколаєві,
Херсоні і Керчі. Тут виробляють
теплоходи, суховантажні судна і
танкери, комфортабельні пасажирські
катери. В портах зн-ся судноремонтні п-
ва. До великих п-в с/г-го маш-ня
належать Херсоньський комбайновий
завод, Одеський завод с/г машин,
заводи в Первомайьку Миколаївської
області, в Сімферополі та Джанкої. У
Причорноморї багато садів,
виноградників, розвинуті городництво
та вирощування баштанних культур.
Переробляють цю продукцію численні
п-ва плодоовочевої та виноробної пр-
сті. Одеса – великий транспортний
вузол. Тут зн-ся Чорноморське морське
пароплавство, торговий морський порт,
міжнародний аеропорт. Одеса –
головний вузол Одеської залізниці,
вузол автомобільний доріг. На заході
Криму зн-ся Євпаторія (115 тис
чоловік). Це великий курортний центр з
санаторіями, будинками відпочинку,
пансіонатами тощо. Євпаторія – це
морський порт. Найбільш розвинута тут
харчова пр-сть: рибний, хлібний,
молочний, пивобезалкогольних напоїв
заводи, мясокомбінат, харчосмакова
фабрика. Саки (35 тис чоловік) –
грязьовий і кліматичний курорт
неподалік від Євпаторії. Природними
лікувальними чинниками міста є
мульова грязь і ропа Сакського озера. В
місті зн-ся хім завод та завод мінер вод,
п-ва харчової, легкої пр-сті та
будіндустрії. Найбільшим курортним
центром на Південному березі Криму є
Ялта (90 тис чоловік) – морський порт і
центр туризму. Основний природний
лікувальний чинник - субтропічний
клімат середземноморського типу. Тут
переважає харчова пр-сть:
рибокомбінат, тютюново-
ферментаційний, молочний,
безалкогольних напоїв заводи.
Виробляють також сувеніри, головні
убори тощо. Пром центром р-ну є
Феодосія (87 тис чоловік) – місто,
розташоване в південно-східній частині
Кримського півострова, на березі
Чорного моря. Це – морський порт і
залізнична станція. Тут переважає
харчова і легка пр-сть: мясо- і
хлібокомбінати, молочний і
пивобезалкогольних напоїв заводи,
тютюнова фабрика, радгосп-завод. До
легкої пр-сті нал панчішна та іграшок
фабрики. В місті також працюють
комбінат будматеріалів, завод
“Буддеталь”, меблевий комбінат і
офсетна фабрика. Місто відоме
картинною галереєю імені
І.К.Айвазовського. У Причорноморський
р-ні ввозиться продукції більше, ніж
вивозиться. На характер звязків Криму
з ін р-нами країни накладає відбиток
недостатня забезпеченість півострова
багатьма видами прир ресурсів,
особливо водою. Тому сюди з
материкової частини країни надходять
вода, електроенергія, вугілля, машини і
технологічне обл-ня, продукція легкої
пр-сті тощо. У свою чергу з Криу до ін
районів країни відправляють виноград,
вина, фрукти, агломерат, тракторні
причепи, трояндову і лавандову олію,
устаткування для харчової пр-сті, рибу і
рибні консерви, морські судна тощо.
Найважливішими для
Причорноморського р-ну є проблеми
екології, рац використання природних
умов і ресурсів, зокрема води. Вода в
посушливі області Причорноморя
надходить каналами. Але вони дуже
недосконалі, це призводить до великих
її втрат. Через погану дренажну
систему, надмірність використання
відбуваються засолення зрошувальних
земель, їх підтоплення та
заболочування, що знижує врожайність
і погіршує якість с/г-ї пр-ції. Крім того,
вода, що використовується для
зрошення ланів, часто дуже забруднена
промисловими та ін стоками. Є
проблеми з використанням території
району з рекреаційною метою. Тут
увійшли в суперечність розміщення і
розвиток важкої пр-сті та створення
великого портового господарства з
рекреаційною цінністю території.
Бездумна експлуатація природних
ресурсів р-ну уже призвела до
фактичної втрати знаменитої сакської
грязі, лікувальне зн-ня якої велике. Досі
не вирішено проблему видобування
гальки на пляжах і вапняків у карєрах
Криму, що також негативно
позначається на природі курортного р-
ну і не сприяє нормальних умовах
відпочинку. Розміщення великих
військово-повітряних і морських баз і
курортних містах, шумове забруднення,
що в десятки разів перевищує
допустимі норми, унеможливлюють
лікування в Криму нервових
захворювань, гіпертонії, хвороб шлунку
тощо.
113. Рекреаційний комплекс
Карпатського регіону: природні
передумови, особливості
розміщення, проблеми та
перспективи розвитку. Район розташ
на заході країни. Межує з 5 державами
Європи. Площа р-ну 56,6 тис кв км. Нас-
ня – 6,5млн осіб. Карпатський р-н
охоплює територію Львівської, І-
Франківської, Закарпатської і
Чернівецьої областей. Прир умови ек р-
ну дуже різноманітні, що переважно
повязано з проходженням Карпат в усіх
його областях. Район має багаті і
різноманітні природні ресурси. Це один
з найбільш водозабезпечених районів
Укр. Грунти району теж різноманітні:
сірі, світло-сірі, дерново-підзолисті,
чорноземні, алювіальні, дернові, лучні –
на рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні –
в горах. Карпатський р-н має
найбагатші в країні лісові ресурси. Р-на
багатий на різноманітні корисні
копалини. З паливних ресурсів тут
залягають нафта, горючі гази, камяне і
буре вугілля, торф і ланці. Є в районі і
рудні корисні копалини: поліметалічні,
ртутні руди, алюмінієва сировина
(Закарпаття). Самородна сірка залягає
на тер Львівської та І-Франківської
областей. У цих же областях є
родовища калійних солей. Кухонну сіль
добувають у Закарпатській та І-
Франківській областях. У Передкарпатті
є родовища озокериту, а на Закарпатті
– баритових руд. У р-ні великі і
різноманітні поклади буд матеріалів:
глини, вапняків, опоки, гіпсу, кварцових
пісків, доломітів тощо. В Закарпатській
обл трапляються родовища білого,
сірого, рожевого, червоного та блідо-
зеленого мармуру. За к-стю джерел
мінер вод, їхньою якістю і
різноманітністю Карпатський р-н не має
собі рівних у країні. Карпат-й р-н має
високу середню густоту нас-ня,
показники якої перевищують середню
густоту в країні (115осіб на 1 кв км).
Нас-ня розміщене нерівномірно.
Найгустіше заселене Передкарпаття. В
гірських р-нах густота нас-ня різко
зменшується. К-сть міського нас-ня не
перевищує сільського. Міських жителів
більше тільки у Львівській області
(понад 60%). Природний приріст нас-ня
в р-ні вищий від середнього в країні. Не
знаходячи роботу в р-ні, значна частка
труд ресурсів вимушена шукати її за
його межами. Промисловість – провідна
галузь господарського комплексу р-ну.
Тут розвинуті маш-ня і металообробка,
хімічна, паливна, лісова і
деревообробна, легка, харчова галузі,
будіндустрія. Маш-ня і металообробка
має своєрідну спеціалізацію і
територіальну орг-цію. Переважає
неметаломістке трудомістке маш-ня, що
орієнтується на кваліфіковані кадри.
Провідними галузями є автомобільна
пр-сть, приладобудування,
конвеєробудування, електротехнічна,
радіотехнічна (телевізори) пр-сть,
інструментальна, в-во верстатів і с/г
машин. У р-ні добре розвинута хім пр-
сть, що орієнтується на поклади
самородної сірки, калійної і кухонної
солі, озокериту, нафти, прир газу, кам
вугілля. Основними п-вами хім пр-сті є
Калуське АТ “Оріана” і Стебниківський
калійний завод, Роздольське ВО “Сірка”
і Яворівський гірничохімічний завод, а
також Дрогобицький нафтопереробний
завод. Паливна пр-сть р-ну
представлена газовою, нафтовою,
вугільною і торфовою галузями.
Видобуток газу й нафти здійснюється у
Передкарпатті. У Львівській області
видобувають вугілля і торф.
Найбільшими електростанціями р-ну є
Бурштинська та Добротвірська ДРЕС.
До лісової і деревообробної пр-сті р-ну
входить понад 70 п-в. Вони
сформували потужний Карпатський
лісовир-чий комплекс, що включає
лісозаготівельну, деревообробну,
целюлозно-паперову та лісохімічну
галузі. Деревообробна пр-сть
найрозвинутіша в обласних центрах,
целюлозно-паперова – в малих і
середніх, лісохімія – в малих містах і
селищах міського типу на Закарпатті.
Легка пр-сть набула розвитку в усіх
обласних центрах, а також у Коломиї,
Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию.
Галузь випускає тканини, трикотаж,
швейні, панчішно-шкарпеткові та
хутрові вироби, взуття. В Карп р-ні
розвинуті народні промисли: ткацтво,
килимарство, вишивання, гончарство,
виготовлення виробів з дерева, лози.
Розвинута в р-ні також пр-сть буд мат-в.
Потужна місцева сировинна база, а
також потреби містобудування
зумовили в-во цементу, гіпсу,
покрівельних і стінових матеріалів,
залізобетонних виробів. Поширене тут і
виготовлення буд керамінки і фаянсу,
скла. Осн частина п-в будіндустрії
концентрується в обласних центрах.
Потужним є і АПК. Різноманітні
природні умови зумовлюють різну
спеціалізацію с/г-х і переробних п-в. У
лісостеповій зоні розвинуті молочно-
мясне скотарство і свинарство. Тут
вирощують цукрові буряки, льон, зерно.
У гірських р-нах переважають молочно-
мясне скотарство, вівчарство, а також
картоплярство і льонарство. Своєрідна
с/г-ка спеціалізація Закарпаття:
виноградарство, садівництво,
тютюнництво, молочно-мясне
скотарство і вівчарство. На базі цих
галузей с/г сформувалися мясна,
цукрова, молочна, маслоробно-
сирварна, борошномельно-крупяна,
хлібопекарська, кондитерська,
виноробна, плодоовочева та ін в-ва
харчової пр-сті. Карп р-н має густу
мережу залізничних і автомобільних
шляхів. Довжина залізничних
магістралей заг користування становить
2898км. Автомобільні шляхи з твердим
покриттям мають довжину 18,1тис км.
Найбільші транспортні вузли р-ну –
Львів, Чоп, Чернівці, Івано-Франківськ,
Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський
аеропорт має міжнародне значення.
Промисловими вузлами р-ну є
Львівський, Дрогобицький, Стрийський,
Червоноградсько-Сокальський,
Чернівецький, І-Франківський, Калусько-
Долинський, Ужгород-Мукачівський. З
Карп р-ну вивозять автобуси та
автонавантажувачі, автомобільні крани
й інструменти, телевізори і конвеєрні
лінії, с/г машини і обл-ня для нафтової
та газової пр-сті, технологічне
устаткування для легкої пр-сті і
різноманітні прилади, хутрові вироби,
вино, фруктові та овочеві консерви,
кондитерській вироби та мінер води,
калійні добрива і сірку, вугілля, ліс,
меблі тощо. П-ва Карпатського р-ну
працюють на металі з Донбасу і
Придніпровя, з різних р-нів країни
одержують комплектуючі деталі, мін
добрива, синтетичні волокна, шовкові,
бавовняні і лляні тканини, с/г машини,
автомобілі, технологічне обл-ня для
харчової пр-сті, олію. Однією з
найголовніших проблем Карпат р-ну є
низький рівень пром розвитку його
областей, крім Львівської. Незважаючи
на те, що р-н межу з пятьма країнами
Європи, у нього все ще недостатній
рівень транскордонного
співробітництва. Складна екологічна
ситуація обмежує можливості розвитку
рекреаційного господарства.
Карпатський ек р-н має великі, не до
кінця реалізовані можливості щодо
розвитку курортного господарства.
Унікальні курорти Передкарпаття і
Закарпаття можуть давати прибуток,
зокрема і в іноземній валюті, більший,
ніж промислові п-ва. Але подальший
розвиток екологічно небезпечних
виробництв у цих р-нах часто
суперечить їх рекреаційному освоєнню.
Львів – визначний туристичний ценр, в
якому багато памяток історії та
архітектури.
114.Місце і спеціалізація ек-х
районів України в системі
територіального поділу праці. Різні
регіони нашої країни відрізняються один
від одного не тільки природними, ле й
економічними умовами, трудовими
ресурсами. Так, на одній території
виробляють металі машини, на іншій
вирощують цукрові буряки чи
видобувають вугілля. Спеціалізуючись
на виробництві певної продукції, кожний
регіон забезпечує нею інші регіони
країни, а одержує те, чого в нього
немає. Так відбувається обмін
результатами праці. Такий поділ праці
між окремими територіями чи країнами
називається географічним, або
територіальним. Спеціалізація окремої
території складається історично. З
розвитком господарства вона може
змінюватимся. Внаслідок географічного
поділу праці формуються економічні
райони – території, що відрізняються
одна від одної своєю спеціалізацією. Не
є винятком і Україна, адже вона
найбільша за площею держава Європи і
має певні внутрішні територіальні
відмінності. Природні, соціально-
економічні, історичні та інші чинники
спричинили до утворення в Україні
девятьох ек районів: Донецького,
Придніпровського, Північно-Східного,
Столичного, Центрального,
Подільського, Північно-Західного,
Карпатського та Причорноморського.
115. Соціально-економічні та
екологічні проблеми розвитку
Придніпровського ек-го р-ну.
Проблеми Придніпровського району
багато в чому подібні до проблем
Донецького. Так, їхня спільна проблема
повязана із спеціалізацією. Донбас і
Придніпровя доцільно спеціалізувати
не тільки на виробництві чавуну, сталі і
прокату для металомістких галузей
машинобудування. Металургійні заводи
мають задовольнити потреби в
асортименті металу п-ва точного
машинобудування, яке в майбутньому
розвиатиметься прискореними
темпами. Дуже гостро постають
екологічні проблеми в Придніпровї,
особливо в Кривому Розі,
Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через
викиди в атмосферу теплової
електростанції в Енергодарі і
випарування зі ставка-охолоджувача
розміщеної поряд АЕС утворився
найпотужніший у Європі “генератор”
кислотних дощів. Грунти втрачають
свою родючість. Рекультивовані землі
майже непридані для використання.
Видобування залізної і марганцевої руд
відкритим способом призвело до
значних змін земної поверхні, різко
знизхило рівень грунтових вод.
116. Соціально-економічні та
екологічні проблеми озвитку
Донецького ек р-ну. З Придніпровя в
Донбас надходять залізна і марганцева
руди, з Карпатського району – калійні
добрива, ліс, автобуси, телевізори, із
Столичного – різноманітні машини та
обладнання, продукція легкої
промисловості. Багато продуктів
харчової промисловості одержує цей
район з Причорноморського та
Подільського районів. Серед проблем
Донецького економічного району –
територіальна нерівномірність розвитку.
Передусім це стосується Луганської
області, на півночі якої багато
слаборозвинутих малих міст. Ще одна
проблема повязана з використанням
трудових ресурсів. Для Донбасу
нагальною є також проблема розвитку
малих і середніх міст, селищ міського
типу, господарство яких тісно повязане
з вуглевидобутком. Закриття шахт
породжує гострі соціальні проблеми.
Дуже високий рівень спрацювання
обладнання, що призводить до
травматизму, низької якості продукції,
високої її матеріало- і енергомісткості.
Надзвичайно гостра проблема
водопостачання. З-поміж екологічних
проблем – такі, як забруднення повітря,
грунтів, вод у річках та Азовському морі.
Донецький економічний район,
безперечно, має перспективи дальшого
соціально-економічного розвитку. Нині
вони залежать насамперед від
ринкових реформ, структурної
перебудови господарства, державної
підтримки вирішення соціальних
проблем тощо.
117. Соціально-економічні та
екологічні проблеми, проблеми
розвитку Східного ек р-ну. У Північно-
Східному районі ввіз продукції більший
за вивіз (за тоннажем). У районі домінує
обробна промисловість.ю яка
використовує вугілля і метал з Донбасу
і Придніпровя, ліс з Карпатського і
Північно-Східного районів, різноманітні
машини і обладнання з усіх економічних
районів країни. Звідусіль сюди
надходить і продукція легкої, харчової
та хімічної галузей промисловості. За
межі району вивозяться природний газ,
кінофооматеріали, залізна руда,
продукти нафтопереробки,
залзобетонні конструкції, трактори,
вантажні машини, велосипеди,
електровироби, верстати, інші машини
та устаткування. Серед продукції АПК –
масло і молочн продукти. З району
вивозяться також вироби скляної і
фарфорофаянсової промисловості.
Одна з проблем Північно-Східного
району – територіальна нерівномірність
розвитку. Основне промислове
виробництво зосереджене в Харкові,
Полтаві, Сумах і Кременчуці, а багато
малих міст і селищ розвинуті
недостатньо, особливо в Полтавській і
Сумській областях. У районі
недостатньо електрифіковані залізниці,
а в сільській місцевості не вистачає
доріг з твердим покриттям.
118. Соціально-економічні та
екологічні проблеми розвитку
Причорноморського району. У
Причорноморський район ввозиться
продукції більше, ніж вивозиться. На
характер звязків Причорноморського
району з іншими економічними
районами країни накладає відбиток
недостатня його забезпеченість
багатьми видами природних ресурсів.
Тому чюди надходять електроенергія,
вугілля, лісоматеріали, а також машини
і технологічне обладнання, продукція
легкої промисловості тощо. У свою
чергу з Причорноморського району до
інших районів країни відправляють
виноград, вина, фрукти, агломерат,
тракторні причепи, трояндову і
лавандову олію, устаткування для
харчової промисловості, рибу і рибні
консерви тощо. Найгостріше у
Причорноморському районі постають
проблеми екології, раціонального
використання природних умов і
ресурсів, зокрема води. У районі не
розробляються значні родовища
корисних копалин. У рівнинній частині
Криму відомі родовища газу (Глібівське,
Джанкойське та ін). Перспективним
щодо видобутку нафти і природного
газу є шельф Чорного моря. Середня
густота населення в районі становить
близько 70 осіб на 1 кв км, вона значно
нижча, ніж в середньому по країні.
Найвищий показник густоти населення
– в АР Крим (98 осіб на 1 кв км),
найнижчий – у Херсонській області (45
осіб на 1 кв км). Частка міського
населення майже однакова: 68% - в АР
Крим, 66 – Одеській і Миколаївській
областях і 62% в Херсонській області.
119. Природно-ресурсний
потенціал Придніпровського ек р-ну,
його ек оцінка та вплив на
спеціалізацію района. Район
розташований у центральній і південно-
східній частинах країни, в басейні
Дніпра. Площа його становить 59,1тис
кв км. На-ня – 6,0млн осіб. Район
охоплює Дніпропетровську та
Запорізьку області. За рівнем розвитку
Придніпровський р-ня поступається
тільки Донецькому. За вартістю
виробленої продукції пр-сть у ньому
домінує над с/г. Її частина досягає 80%.
Найрозвинутіші галузі р-ну – Чм, маш-
ня та металообробка, хім пр-сть та
електроенергетика. Р-н має сприятливі
прир умови, багаті прир ресурси
(родючі грунти, мякий клімат, запаси
залізної і марганцевої руд світового
значення, є родовища вугілля, бокситів,
титанових руд тощо). За к-стю нас-ня
Придніпровський р-н посідає шосте
місце в країні. Проте він досить густо
заселений (понад 103 особи на 1 кв км).
За рівнем урбанізації район
поступається лише Донбасу. Разом з
тим за кількістю міст, де проживає
понад 700 тис осіб, він не має собі
рівних у країні. Основна частина нас-ня
працює в пр-сті. В р-ні відбувається
перерозподіл зайнятих в окремих
галузях госп-ва. Чм одна з провідних
галузей пр-сті Придніпровя. За в-вом
чорних металів район посідає перше
місце в країні. Тут виник цикл
виробництв, що складається з
добування коксівного вугілля (Західний
Донбас), залізної і марганцевої руд,
нерудної сировини, в-ва коксу,
вогнетривів, чавуну, сталі, сплавів,
прокату. Осн центрами Чм і працюючої
з нею в комплексі коксохімії є
Дніпропетровськ, Кривий Ріг,
Дніпродзержинськ, Запоріжжя,
Новомосковськ, Нікополь. Км
представлена в-вом алюмінію, магнію і
титану (Запоріжжя). Маш-ня і
металообробка поступається тільки Чм.
Провідну роль відіграє важке
металомістке маш-ня. Металургійне і
гірничошахтне устаткуавння
виробляють у Дніпропетровську,
Кривому Розі, Марганці,
електротехнічне – в Запоріжжі і
Бердянську, будівельношляхове – в
Бердянську, Дніпропетровську,
Нікополі. Транспортне маш-ня
зосереджено в Дніпродзержинсьу і
Запоріжжі, в-во металоконструкцій – у
Кривому Розі і Дніпропетровську. Хім
пр-сть представлена в-вом шин для
автомобілів у Дніпропетровську, мін
добрив – у Дніпродзержинську, лаків і
фарб – у Кривому Розі і
Дніпропетровську, пластмас – у
Дніпропетровську. У Придніпровї дуже
розвинута будіндустрія. Основні п-ва
зн-ся у найб містах. У великих містах р-
ну діють також п-ва деревообробної пр-
сті. Велику роль у розвитку госп-ва
Придніпровя відіграє АПК. За валовою
продукцією с/г район посідає шосте
місце серед ек-х районів країни.
Головною галуззю с/г-го в-ва є
рослинництво. Під зерновими
культурами зайнято близько 50%
посівних площ. Більша частина посівів
зернових припадає на озиму пшеницю.
Провідні технічні культури – соняшник,
цукрові буряки, південні коноплі.
Поблизу великих міст створено
приміські господарства. Потреби нас-ня
індустріальних центрів визначають
спеціалізвацію т-ва. Провідну
рльвідіграє молочно-мясне скотарство.
Розвинуті також свинарство,
птахівництво, вівчарство. У
водосховищах Дніпра і в Азовському
морі виловлюють рибу. На місцевій, а
також частково довізній сировині
працюють п-ва легкої і харчової пр-сті,
основні потужності яких зосереджено у
великих містах. Найрозвинутіші галузі
легкої пр-сті – швейна, трикотажна і
взуттєва. П-ва харчової пр-сті р-ну
розміщено повсюдно. Основні її галузі -
мясна, молочна, олійно-жирова,
борошномельно-крупяна, цукрова,
консервна, крохмале-патокова,
хлібопекарська, кондитерська. У
Придніпровському р-ні добре розвинуті
всі види транспорту, але перше місце
належить залізничному. За густосою
залізниць, що становить 38км на 1000кв
км, район поступається тільки Донбасу.
Тут є кілька великих залізничних вузлів:
Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий
Ріг, Апостолове, Пологи, Пятихатки,
Синельникове. У внутрішньообласних
перевезеннях на невеликі відстані на
першому місці автомобільний
транспорт. Найб вузлами його є
Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий
Ріг, Нікополь, Мелітополь,
Новомосковськ. Велике зн-ня мають
річковий і морський види транспорту.
Найб порти на Дніпрі –
Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ,
Нікополь. У Запоріжжі працюють два
великих річкових порти. Найбільший
порт на Азовському морі – Бердянськ. У
різних напрямах район перетинають
трубопроводи, що йдуть переважно від
газових родовищ Шебелинки до
найбільших міст. Осн пром вузлами р-
ну є Дніпропетровсько-
Дніпродзержинський, Нікополь-
Марганецький, Павлоградсько-
Пертропавлівський, Запорізький.
Найпотужніший пром вузол
Придніпровя-Дніпропетросько-
Дніпродзержинський. До його складу
входять Дніпропетровськ,
Дніпродзержинськ, Новомосковськ,
Підгородне, Таромське, Придніпровськ
та ін.Маш-ня найрозвинутіше в
Дніпропетровську. Тут виробляють
металеві конструкції, металургійне
устаткування, машини і обл-ня для
шахт, рудників, збагачувальних фабрик,
тюбінги для шахт метрополітенів,
целюлозно-паперової пр-сті,
ковальсько-пресові машини і
штампувальні преси. Відомою
продукцією є також бурякозбиральні
комбайни, електровози, електротехнічні
вироби, інструменти тощо. Добре
розвинутий у місті і військово-пром
комплекс. Одним з рез-тів його
конверсії є випуск тролейбусів. У
Дніпродзержинську працює
вагонобудівний завод. Він виробляє
вантажні вагони. Хім пр-сть вузла тісно
пов з Чм.Чм представлена потужними
заводами “Запоріжсталь” та
електрометалургійним
“Дніпроспецсталь”, феросплавним
заводом і заводом вогнетривів. До Км
нал Дніпровський алюмінієвий завод і
Запорізький титано-магнієвий комбінат.
Маш-ня і металообробка представлені
такими великими п-вами, як
“Запоріжтрансформатор” (силові
трансформатори), ВО “АвтоЗАЗ”
(малолітражні автомобілі), Запорізький
абразивний комбінат (абразивні
інструменти), “Моторобудівник” та ін.
Серед
галузей легкої пр-сті тут розвинуті
швейна і взуттєва, харчової - мясна,
молочна, борошномельна, олійно-
жирова. Запоріжжя – залізничний вузол
і великий річковий порт. Великими пром
центрами р-ну є Мелітополь і
Бердянськ. Мелітополь за своїм
індустріальним потенціалом
поступаєтся в області лише Запоріжжю.
Маш-ня в Мелітополі найбільш
розвинуте у порівнянні з ін галузями. В
місті працюють такі заводи, як
моторний, “Автокольормет”,
“Автогідроагрегат”, ВО
“Мелітопольпродмаш”, “Старт”. Харчова
пр-сть скл-ся з борошномельної,
молочної, олійної, плодоовочевої та ін
галузей. Легка – представлена
швейним, трикотажним і панчішно-
шкарпетковим в-вом. Провідною
галуззю Бердянська є маш-ня (заводи
“Азовкабель”, с/г машин та ін). У місті
працюють завод скловолокна і
дослідний нафтомаслозавод. Розвинуті
швейна, трикотажна та взуттєвігалузі
пр-сті. Розміщено кілька п-в мясної,
молочної, борошномельної,
плодоовочевої, виноробної, рибної пр-
сті. Бердянськ – другий за значенням
порт країни на Азовському морі, тут зн-
ся відомий кліматичний і
бальнеологічний курортний центр. З
Придніпровського району у Донбас
постачають залізну і марганцеву руди,
алюміній, титан, гірниче і металургійне
устаткування. В усі ек р-ни країни звідси
надходять легкові автомобілі, шини,
лаки і фарби, бурякозбиральні
комбайни тощо, продукція АПК (олія,
черешні тощо). З і н районів країни
Придніпровя одержує вугілля і кокс,
гірниче і металургійне
устаткування,різноманітні машини та
обл-ня, продукцію легкої пр-сті та АПК.
Проблеми Придніпровського р-ну
багато в чому подібні до проблем
Донецького. Так, їхня спільна проблема
пов із спеціалізацією. Донбас і
Придніпровя доцільно спеціалізувати
не тільки на в-ві чавуну, сталі і прокату
для металомістких галузей маш-ня.
Металургійні заводи мають
задовольняти потреби в асортименті
металу п-ва точного маш-ня, яке в
майбутньому розвиватиметься
прискореними темпами. Дуже гостро
постають екологічні проблеми в
Придніпровї, особливо в Кривому Розі,
Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через
викиди в атмосферу теплової
електростанції в Енергодарі і
випарування зі ставка-охолоджувача
розміщеної поряд АЕС утворився
найпотужніший у Європі “генератор”
кислотних дощів. Грунти втрачають
свою родючість. Рекультивовані землі
майже непридатні для використання.
Видобування залізної і марганцевої руд
відкритим способом призвело до
значних змін земної поверхні, різко
знизило рівень грунтових вод.
120. Природно-ресурсний
потенціал Донецького ек р-ну, його
ек оцінка та вплив на спеціалізацію
району. Р-н розташ на сході і
південному сході країни. Площа його –
53,2 тис кв км. Нас-ня – понад 8,2 млн
осіб. Район охоплює Донецьку і
Луганську області. Е.г.п. в цілому
сприятливе. Донецький район має вихід
до Азовського моря і зн-ся на
перехресті доріг, що ведуть з країн
Балтії і Білорусі до країн Закавказзя, з
Азії в Європу. Для розвитку госп-ва р-н
має в цілому сприятливі прир умови,
значні прир ресурси (родючі грунти, кам
вугілля, кухонну сіль, кіновар – основну
ртутну руду, буд мат-ли та ін.). Не
вистачає власних водних ресурсів. Тут
зосереджені великі людські ресурси. За
к-стю та густосою нас-ня р-н посідає
перше місце в Укр. Обидві області дуже
урбанізовані (Донецька – 90, Луганська
0 87%). Переважна частина нас-ня
зайнята в пр-сті. Є гострі проблеми рац
викор труд ресурсів, особливо в
шахтарських селищах. Донецький р-н в
УК найбіль шекономічно розвинутий,
особливо такі галузі, як
електроенергетика, вугільна,
металургійна, хім пр-сть, важке маш-ня
та пр-сть буд мат-в. У с/г домінує
приміський тип господарювання. Район
має вихід до Азовського моря і
розгалужену транспортну мережу, якою
здійснюються інтенсивні міжрайонні і
міжнародні звязки. Провідна галузь
району – вугільна пр-сть. Тут
видобувають коксівне (Донецька обл) і
енергетичне (Луганська обл) вугілля. На
вугільній пр-сті базується потужна
електроенергетика. Вона представлена
тепловими електростанціями, які дають
до третини всієї електроенергії країни
(вуглегірська, Луганська, Курахівська,
Миронівська, Сіверськодонецька,
Словянська, Старобешівська,
Штерівська). Чм – це галузь, на якій
спеціалізується Донецький р-н. Тут
виробляють чавун, сталь, різноманітний
прокат. Найб п-ва Чм – “Азовсталь” у
Маріуполі, Донецький, Макіївський,
Алчевський заводи. Чм-ю обслуговує
потужна коксохімічна пр-сть. Найбільші
коксохімічні заводи – Авдіївський,
Горлівський, Алчевський, Ясинівський,
Макіївський. Видобувають у р-ні
флюсові вапняки та вогнетриви. Км
набагато поступає ться чорній. Основні
п-ва зн-ся в Костянтинівці (в-во цинку),
Микитівці (в-во ртуті), Артемівську
(завод з обробки кольорових металів).
Донецький р-н має також потужну хім
пр-сть.На базі місцевої коксохімії
виробляють азотні добрива в Горлівці і
Сіверськодонецьку, анілінофарбова пр-
сть розвинута в Рубіжному. В
Костантинівці випускають фосфорні
добрива. У комплексі з в-вом добрив
розвивається сірчаокислотна пр-сть. У
р-ні значно розвинута содова пр-сть
(Лисичанський содовий завод,
Словянське ВО “Хімпром”). Цьому
сприяють запаси кухонної солі, а також
карбонатної сировини. Набула розвитку
хімія орг синтезу. Сировиною для неї є
продукти нафтопереробки, природний і
коксовий газ. Нафтопереробна пр-сть
зосереджена в Лисичанську, смоли і
пластмаси виробляють у Донецьку і
Сіверськодонецьку, гумотехнічні вироби
– в Лисичанську. Сажа (технічний
вуглець) постачається із Стаханова. У
р-ні добре розвинулося важке маш-ня.
Найбільші його п-ва зн-ся в
Краматорську. Тут виробляють крокуючі
екскаватори, прокатні стани, шахтне і
транспортне устаткування, верстати
для обробки великих деталей
прокатних станів, залізничних вагонів.
Гірничошахтне устаткування
виробляється на машинобудівних
заводах Донецька, Луганська, Горлівки,
Дружківки, Ясинуватої, обл-ня для
металургійної пр-сті – у Макіївці,
Дебальцевому, Словянську. Прокатне
маш-ня забезпечується вагонобудівним
заводом у Стаханові. Залізничні
цистерни дає Маріуполь, тепловози –
Луганськ. У Луганську і Маріуполі
виробляють с/г машини, в
Первомайську Луганської області –
електродвигуни для врубових машин.
В-во різноманітного електротехнічного
обл-ня зосереджено у Донецьку,
Словянську і Торезі. Район має
потужну будіндустрію, п-ва якої
переважно розміщуються в малих і
середніх містах. Найб розвитку досягла
цементна (Амвросіївка, Макіївка,
Єнакієве і Караматорськ) та скляна
(Костянтинівка) пр-сть. Виробляють
також покрівельні матеріали (толь,
шифер), керамічні вироби,
залізобетонні конструкції. Прир умови і
потреби міського нас-ня сприяли
формуванню в р-ні потужного АПК.
Близько 80% с/г угідь припадає на орні
землі. Вони займають площу понад 3
млн га. З них близько 50% зн-ся під
зерновими культурами, 35% - під
кормовими. У с/г т-во домінує над
рослинництвом. Т-во має молочно-
мясний напрям. Розвинуто також
свинарство і птахівництво. В найбільш
індустріальній частині р-ну с/г має
приміський характер. Південь і північ
Донецького р-ну спеціалізуються на
вирощуванні зерна, насамперед озимої
пшениці та соняшнику. П-ва, що
переробляють с/г пр-цію, зосереджені
переважно у найб пром вузлах. Їхня пр-
ція – борошномельно-крупяна, мясна,
молочна, пивоварна, виноробна,
хлібопекарська та кондитерська.
Розвинута в р-ні соляна пр-сть. Тут
зосереджено 75% видобутку в країні
харчової солі. Легка пр-сть
використовує місцеву і довізну
сировину. В галузі здебільного
працюють жінки. Серед найб п-в р-ну –
Донецький бавовняний та Луганський
токосуконний комбінати, трикотажні п-
ва Луганська, Донецька, Маріуполья,
шкіряно-взуттєві – Донецька, Луганська,
Костянтинівська, Артемівська. В
багатьох містах р-ну є швейні цехи і
фабрики. Значно розвинутий
транспортний комплекс. За обсягами
перевезень р-н посідає перше місце в
країні. Провідна роль за цим
показником нал залізничному
транспорту. Щільність його магістралей
теж найбільша в нашій кр і становить 56
км на 1000 кв км території. Основними
електрифікованими залізницями є
Ясинувата – Чаплине –
Дніпропетровськ – Кривий Ріг, Іловайськ
- Словянськ – Лозова – Харків,
Словянськ – Донецьк – Маріуполь.
Друге місце за обсягами перевезень у
р-ні посідає автомобільний транспорт.
Основні його магістралі: Донецьк –
Дніпропетровськ, Донецьк – Артемівськ
– Харків, Луганськ – Дебальцеве –
Донецьк – Запоріжжя. Промисловими
вузлами р-ну є: Донецько-Макіївський,
Маріупольський, Горлівсько-
Єнакієвський, Луганський,
Краматорсько-Костянтинівський,
Стаханово-Алчевський, Лисичансько-
Рубіжанський. Серед проблем
Донецького ек р-ну – територіальна
нерівномірність розвитку. Передусім це
стосується Луганської області, на
півночі якої багато слаборозвинутих
малих міст. Ще одна проблема пов з
використанням труд ресурсів. Для
Донбасу нагальною є також проблема
розвитку малих і середніх міст, селищ
міського типу, господарство яких тісно
пов з вуглевидобутком. Закриття шахт
породжує гострі соціальні проблеми.
Дуже високий рівень спрацювання обл-
ня, що призводить до травматизму,
низької якості продукції, високої її
матеріало- і енергомісткості.
Надзвичайно гостра проблема
водопостачання. З-поміж екологічних
проблем – такі, як забруднення повітря,
грунтів, вод у річках та Азовському морі.
Донецький ек р-н, безперечно, має
перспективи дальшого соц-ек розвитку.
Нині вони залежать насамперед від
ринкових реформ, структурної
перебудови господарства, державної
підтримки вирішення соціальних
проблем тощо.
121. Природно-ресурсний
потенціал Східного ек р-ну, його ек
оцінка та вплив на спеціалізацію
района. Розташований у пн-сх і
частково центральній частині країни.
Площа його становить 84 тис кв км.
Нас-ня – 6,3 млн осіб. Район охоплює
Харківську, Полтавську та Сумську
області. За к-стю нас-ня та валовою
продукцією пр-сті Пн-Сх р-н зн-ся на 5
місці, за валовою продукцією с/г – на 3-
му серед ек-х р-нів країни. У госп-му
комплексі району домінує пр-сть (75%
вартості валової продукції). Пн-Сх
район багатий на різноманітні корисні
копалини. Є поклади кам вугілля
(Харківська обл), бурого вугілля і торфу,
прир горючих газів (Шебелинка,
Єфремівка) і нафти. У Полтавській та
Харківській областях великі запаси
залізних руд, у Харківській і Сумській –
фосфоритів. У р-ні відкрито поклади
камяної солі, крейди, гіпсу, вапняків,
мергелю, каоліну. Велике зн-ня мають
мінеральні води Полтавщини
(“Миргородська”) і Харківщини
(“Березівська”). Одним з найбільших
природних багатств р-ну є чорноземні
грунти. К-сть нас-ня р-ну становить
12,4% від усього нас-ня Укр. За к-стю і
густосою нас-ня, частково міських
жителів різні області р-ну відрізняються
одна від одної. Середня густотанас-ня –
близько 77 осіб на 1 кв км, що нижче від
загальнодержавної. Показники
смертності нас-ня вищі від показників
народжуваності. Зростає к-сть зайнятих
у невиробничій сфері. Осн галузі пр-сті
Пн-Сх р-ну – маш-ня і металообробка,
хімічна, харчова та легка пр-сть.
Потреби госп-ва і нас-ня р-ну
забезпечуються його енергетично
базою. Майже вся електроенергія
виробляється тепловими станціями.
Найбільша з них – Зміївська ДРЕС
потужністю 2,4 млн кіловат. Осн
галузями маш-ня є енергетичне,
тракторне, с/г-ке, електротехнічне,
транспортне, верстато- і
приладобудування. Найб центри –
Харків, Полтава, Суми, Кременчук,
Лубни, Конотоп, Ромни. Хім пр-сть
забезпечує країну мін добривами,
дубильними речовинам, пластмасами,
хімреактивами. У р-ні зосереджено
практиіно все в-во кінофотоматеріалів у
країні. Розвивається нафтохімія.
Провідними центрами хім пр-сті є
Харків, Шебелинка, Кременчук, Суми,
Шостка. Потужна галузь р-ну –
будіндустрія. Цементна пр-сть
розвинута в Балаклії (Харківська обл).
Залізобетонні конструкції випускають у
Кременчуці, вироби із скла – у Полтаві і
Мерефі (Харківська обл), фарфоро-
фаянсові – в Полтаві і Будах (поблизу
Харкова). Деревообробна і меблева пр-
сть зосереджена, як правило, у великих
пром центрах. Її п-ва є також і в
середніх містах, напр у Лубнах. Пн-Сх
район має потужний АПК. Основу його
становить с/г. С/г угіддя становлять
78% усієї площі району. Рослинництво
розвинуте краще, ніж т-во. С/г-ва в
основному спеціалізуються на
вирощуванні зернових культур,
цукрових буряків, соняшнику. Поблизу
великих міст, особливо Харкова,
розташовані овоче-молочні госп-в
приміського типу. У рослинництві
домінує вирощування зернових культур,
особливо озимої пшениці. Найважлвіші
технічні к-ри – цукрові буряки і
соняшник. Картоплю й овочі вирощують
скрізь, найбільше – поблизу великих
міст. Це стосується також садівництва і
ягідництва. Т-во р-ну спеціалізується на
молочно-мясному в-ві. Тут
зберігаються традиційні для р-ну мясо-
сальний і сальнй напрями свинарства.
На південному сході розвинуте
бджільництво. Не втратило свого зн-ня
шовківництво. Маючи потужну
сировинну базу, харчова пр-сть р-ну за
обсягом в-ва поступається тільки маш-
ню. Найбільше зн-ся має цукрова пр-
сть. На 40 цукрових заводах
виробляють пяту частину цукру в
країні. Добре розвинуті маслообробна і
сироварна галузі пр-сті. Найб
молочноконсервні заводи – у
Купянську (Харківська обл) і Біликах
(Полтавська обл). У Хоролі Полтавської
обл на основі молока виробляють
дитяче харчування. За вартістю
продукції легка пр-сть посідає в р-ні
третє місце. Тут виробляють бавовняні і
вовняні тканини. Розвинута
конопледжутова, хутрова і взуттєва
галузі пр-сті. Основні центри легкої пр-
сті – Харків, Полтава, Суми. У р-ні
функціонують практиіно всі види
транспорту. Основна частка перевезень
вантажів припадає на залізничний
транспорт, пасажирів – на
автомобільний. Найгустіша мережа всіх
видів транспорту, крім річкового, в
Харківській області. Через район
проходять важливі залізничні і
автомобільні магістралі, що зєднують
найбільші міста р-ну з Києвом, містами
Донбасу, Придніпровя, Криму, а також
з Росією, країнами Закавказзя, Балтії,
Білоруссю, Польщею, Фінляндією.
Основні промислові вузли району –
Харківський, Кременчуцький,
Полтавський, Сумський. У Пн-Сх районі
ввіз продукції більший за вивіз (за
тоннажем). У р-ні домінує обробна пр-
сть, яка використовує вугілля і метал з
Донбасу і Придніпровя, ліс з
Карпатського і Пн-Сх районів,
різноманітні машини і обл-ня з усіх ек р-
нів країни. Звідусіль сюди надходить і
продукція легкої, харчової та хімічної
галузей пр-сті. За межі р-ну вивозяться
природний газ, кінофотоматеріали,
залізна руда, продукти
нафтопереробки, залізобетонні
конструкції, трактори, вантажні машини,
велосипеди, електровироби, верстати,
ін машини та устаткуваня. Серед
продукції АПК – масло і молочні
продукти. З р-ну вивозяться також
вироби скляної і фарфоро-фаянсової
пр-сті. Одна з проблем Пн-Сх р-ну –
територіальна нерівномірність розвитку.
Основне промислове в-во зосереджене
в Харкові, Полтаві, Сумах і Кременчуці,
а багато малих міст і селищ розвинуті
недостатньо, особливо в Полтавській і
Сумській областях. У р-ні недостатньо
електрифіковані залізниці, а в сільській
місцевості не вистачає доріг з твердим
покриттям.
122. Природно-ресурсний
потенціал Карпатського ек р-ну, його
ек оцінка та вплив на спеціалізацію
району. Район розташ на заході країни.
Межує з 5 державами Європи. Площа
р-ну 56,6 тис кв км. Нас-ня – 6,5млн
осіб. Карпатський р-н охоплює
територію Львівської, І-Франківської,
Закарпатської і Чернівецьої областей.
Прир умови ек р-ну дуже різноманітні,
що переважно повязано з
проходженням Карпат в усіх його
областях. Район має багаті і
різноманітні природні ресурси. Це один
з найбільш водозабезпечених районів
Укр. Грунти району теж різноманітні:
сірі, світло-сірі, дерново-підзолисті,
чорноземні, алювіальні, дернові, лучні –
на рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні –
в горах. Карпатський р-н має
найбагатші в країні лісові ресурси. Р-на
багатий на різноманітні корисні
копалини. З паливних ресурсів тут
залягають нафта, горючі гази, камяне і
буре вугілля, торф і ланці. Є в районі і
рудні корисні копалини: поліметалічні,
ртутні руди, алюмінієва сировина
(Закарпаття). Самородна сірка залягає
на тер Львівської та І-Франківської
областей. У цих же областях є
родовища калійних солей. Кухонну сіль
добувають у Закарпатській та І-
Франківській областях. У Передкарпатті
є родовища озокериту, а на Закарпатті
– баритових руд. У р-ні великі і
різноманітні поклади буд матеріалів:
глини, вапняків, опоки, гіпсу, кварцових
пісків, доломітів тощо. В Закарпатській
обл трапляються родовища білого,
сірого, рожевого, червоного та блідо-
зеленого мармуру. Міських жителів
більше тільки у Львівській області
(понад 60%). Природний приріст нас-ня
в р-ні вищий від середнього в країні. Не
знаходячи роботу в р-ні, значна частка
труд ресурсів вимушена шукати її за
його межами. Промисловість – провідна
галузь господарського комплексу р-ну.
Тут розвинуті маш-ня і металообробка,
хімічна, паливна, лісова і
деревообробна, легка, харчова галузі,
будіндустрія. Маш-ня і металообробка
має своєрідну спеціалізацію і
територіальну орг-цію. Переважає
неметаломістке трудомістке маш-ня, що
орієнтується на кваліфіковані кадри.
Провідними галузями є автомобільна
пр-сть, приладобудування,
конвеєробудування, електротехнічна,
радіотехнічна (телевізори) пр-сть,
інструментальна, в-во верстатів і с/г
машин. У р-ні добре розвинута хім пр-
сть, що орієнтується на поклади
самородної сірки, калійної і кухонної
солі, озокериту, нафти, прир газу, кам
вугілля. Основними п-вами хім пр-сті є
Калуське АТ “Оріана” і Стебниківський
калійний завод, Роздольське ВО “Сірка”
і Яворівський гірничохімічний завод, а
також Дрогобицький нафтопереробний
завод. Паливна пр-сть р-ну
представлена газовою, нафтовою,
вугільною і торфовою галузями.
Видобуток газу й нафти здійснюється у
Передкарпатті. У Львівській області
видобувають вугілля і торф.
Найбільшими електростанціями р-ну є
Бурштинська та Добротвірська ДРЕС.
До лісової і деревообробної пр-сті р-ну
входить понад 70 п-в. Вони
сформували потужний Карпатський
лісовир-чий комплекс, що включає
лісозаготівельну, деревообробну,
целюлозно-паперову та лісохімічну
галузі. Деревообробна пр-сть
найрозвинутіша в обласних центрах,
целюлозно-паперова – в малих і
середніх, лісохімія – в малих містах і
селищах міського типу на Закарпатті.
Легка пр-сть набула розвитку в усіх
обласних центрах, а також у Коломиї,
Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию.
Галузь випускає тканини, трикотаж,
швейні, панчішно-шкарпеткові та
хутрові вироби, взуття. В Карп р-ні
розвинуті народні промисли: ткацтво,
килимарство, вишивання, гончарство,
виготовлення виробів з дерева, лози.
Розвинута в р-ні також пр-сть буд мат-в.
Потужна місцева сировинна база, а
також потреби містобудування
зумовили в-во цементу, гіпсу,
покрівельних і стінових матеріалів,
залізобетонних виробів. Поширене тут і
виготовлення буд керамінки і фаянсу,
скла. Осн частина п-в будіндустрії
концентрується в обласних центрах.
Потужним є і АПК. Різноманітні
природні умови зумовлюють різну
спеціалізацію с/г-х і переробних п-в. У
лісостеповій зоні розвинуті молочно-
мясне скотарство і свинарство. Тут
вирощують цукрові буряки, льон, зерно.
У гірських р-нах переважають молочно-
мясне скотарство, вівчарство, а також
картоплярство і льонарство. Своєрідна
с/г-ка спеціалізація Закарпаття:
виноградарство, садівництво,
тютюнництво, молочно-мясне
скотарство і вівчарство. На базі цих
галузей с/г сформувалися мясна,
цукрова, молочна, маслоробно-
сирварна, борошномельно-крупяна,
хлібопекарська, кондитерська,
виноробна, плодоовочева та ін в-ва
харчової пр-сті. Карп р-н має густу
мережу залізничних і автомобільних
шляхів. П-ва Карпатського р-ну
працюють на металі з Донбасу і
Придніпровя, з різних р-нів країни
одержують комплектуючі деталі, мін
добрива, синтетичні волокна, шовкові,
бавовняні і лляні тканини, с/г машини,
автомобілі, технологічне обл-ня для
харчової пр-сті, олію. Однією з
найголовніших проблем Карпат р-ну є
низький рівень пром розвитку його
областей, крім Львівської. Незважаючи
на те, що р-н межу з пятьма країнами
Європи, у нього все ще недостатній
рівень транскордонного
співробітництва. Складна екологічна
ситуація обмежує можливості розвитку
рекреаційного господарства.
123. Природно-ресурсний
потенціал Причорноморського ек-го
району, його ек-на оціна та вплив на
спеціалізацію району. Цей р-н
розташований у південній і північно-
західній частині України, має вихід до
Чорного моря. Площа району –
113,4тис кв км. Нас-ня 7,9млн осіб. За
площею він посідає перше місце в
країні; за кількістю населення – друге.
До його складу входять АР Крим,
Одеська, Миколаївська, Херсонська
області. Природні умови в основному
спрятливі для ведення господарства.
Несприятливі умови господарства.
Несприятливі умови господарювання
тут створюються такими явищами, як
град, суховій, посуха, чорні бурі тощо. У
р-ні не розробляються значні родовища
корисних копалин. У рівнінній частині
Криму відомі родовища газу (Глібівське.
Джанкойське та ін.) Перспективним
щодо видобутку нафти і природного
газу є шельф Чорного моря. В р-ні є
лікувальні грязі та мінеральні джерела.
Велике зн-ня мають залізні руди
Керченського півострова. Солоні озера і
Сиваш містять кухонну сіль,
йодобромну і магнієву сировину. Є
сировина для в-ва буд мат-в та
флюсові вапняки. Серед природних
багатств району морепродукти Чорного
та Азовського морів, родючі чорноземні
і каштанові грунти. Тут недостатні
ресурси прісної води. Чорна металургія
представлена Камиш-Бурунським
залізорудним комбінатом та
Керченським заводом імені
П.Л.Войкова. Питома вага
рослинництва в р-ні більша, ніж
тваринництва. Провідну роль у ньому
відіграє зернове виробництво. Основна
зернова культура – озима пшениця, за
нею ідуть кукурудза, ячмінь, просо, рис.
На основі зернового виробництва
працює потужна борошномельно-
крупяна промисловість. З-поміж
технічних культур на першому місці
соняшник (30% його посівів у країні).
Тут вирощують також цукрові буряки (у
північній частині), сою, льон-
кучерявець, рицину, тютюн, кунжут,
гірчицю, арахіс, рижій, ефіроолійні й
лікарські рослини. Переробна ланка
представлена п-вами олійної, олійно-
жирової, ефіроолійної, цукрової та
тютюново-ферментаційної пр-сті. У
Причорноморї багато садів,
виноградників, розвинуті городництво
та вирощування баштанних культур. У
р-ні сформувалися такі промислові
вузли: Одеській, Миколаївський,
Херсонський, Каховсько-
Бериславський, Сімферопольський,
Севастопольський, Керченський,
Саксько-Євпаторійський.
124. Особливості формування і
функціонування ТВК Донецького ек
р-ну. Промисловими вузлами р-ну є:
Донецько-Макіївський, Маріупольський,
Горлівсько-Єнакієвський, Луганський,
Краматорсько-Костянтинівський,
Стаханово-Алчевський, Лисичансько-
Рубіжанський. Провідні галузі
Донецько-Макіївського промислового
вузла – вугільна пр-сть і Чм. У межах
вузла розташовані п-ва чорної
металургії. Це Донецький і Макіївський
металургійні заводи, Харцизький
трубний завод. Машинобудівні п-ва є в
Донецьку, Макіївці, Ясинуватій тощо.
Розвинуті також легка та харчова галузі
пр-сті. Донецьк – важливий залізничний
вузол, що обєднує 6 станцій.
Маріупольський промисловий вузол
зосереджує два велиуих металургійних
комбінати, в-во залізничних цистерн і
металургійного устаткування, п-ва
коксохімії. Тут є п-ва легкої (швейна,
взуттєва, трикотажна) та харчової
(мясна, молочна, рибоконсервна,
борошномельна, хлібопекарська,
кондитерська) галузей пр-сті.
Маріупольський порт – найбільший на
Азовському морі. До Горлівсько-
Єнакієвського промислового вузла
належать Горлівка, Єнакієве,
Дебальцеве, Пантелеймонівка та
Ясинівка. У промисловому вузлі
зосереджені вугільна, хімічна,
коксохімічна, металургійна і
машинобудівна галузі пр-сті. На базі
Горлівського і Єнакієвського
коксохімічних заводів виробляют аміак і
гранульовані добрива (Горлівське ВО
“Стирол”). У Горлівці випускають
вугільні комбайни та інше шахтне
обладнання. Натериторії вузла
знаходиться Микитівськийртутний
комбінат. Єнакієве – великий центр
вугільної, коксохімічної ,металургійної
та цементної пр-сті. До складу
Краматорсько-Костянтинівського
промислового вузла входять
Краматорськ, Словянськ, Артемівськ,
Часів Яр та ін. Вузол спеціалізується на
важкому маш-ні, чорні й та кольоровій
металургії. Розвинуті тут також хімічна
пр-сть, пр-сть буд мат-в, видобуток
вогнетривких глин і камяної солі. Пр-
сть вузла працює на електроенергії
Словянської і Миронівської ДРЕС.До
Луганського промислового вузла
входять Луганськ і навколишні селища.
Виробничу спеціалізацію вузла
складають транспортне
(тепловозобудівний завод), а також
важке маш-ня, в-во інструментів,
верстатів, деталей до автомобілів і с/г
машин, санітарно-технічного
обладнання, труб. Легка пр-сть
представлена швейною, текстильною,
взуттєвою галузями. Розвинута
меблева і харчова пр-сть (молочна,
мясна і кондитерська). До
Лисичансько-Рубіжанського
промислового вузла входять
Лисичанськ, Сіверськодонецьк, Рубіжне
і Кремінна. У вузлі найбільшого
розвитку набула хімічна пр-сть.
Працюють п-ва вугільної, будіндустрії,
виробляється скло, продукція легкої і
харчової пр-сті. До Стаханово-
Алчевського промислового вузла
входять міста Стаханов, Алчевськ,
Брянка, Первомайськ та ін. Розвинута
вугільна і коксохімічна пр-сть, чорна
металургія, маш-ня, будіндустрія. Є п-
ва легкої і харчової пр-сті. З Донецького
ек р-ну відправляють до ін р-нів країни
вугілля, кокс, чорні метали,
електроенергію, різноманітні машини та
устаткування, добрива, продукцію АПК.
125. Особливості формування і
функціонування ТВК
Придніпровського ек р-ну. Осн пром
вузлами р-ну є Дніпропетровсько-
Дніпродзержинський, Нікополь-
Марганецький, Павлоградсько-
Петропавлівський, Запорізький.
Найпотужніший пром вузол
Придніпровя – Дніпропетровсько-
Дніпродзержинський. До його складу
входять Дніпропетровськ,
Дніпродзержинськ, Новомосковськ,
Підгородне, Таромське, Придніпровськ
та ін. Основу пром комплексу вузла
складають чорна металургія,
машинобудування і хімічна пр-сь. У
Дніпропетровську чотири металургійні
заводи виплавляють чавун, сталь,
виробляють сталевий лист, труби і
різноманітний прокат.
Дніпродзержинський металургійний
комбінат – один з провідних у країні.
Новомосковський трубний завод
виробляє труби для нафто- і
газопроводів, оцинкований і сталеви
лист, емальований і оцинкований
металевий посуд. Маш-ня
найрозвинутіше в Дніпропетровську.
Тут виробляють металеві конструкції,
металургійне устаткування, машини і
обл-ня для шахт, рудників,
збагачувальних фабрик, тюбінги для
шахт метрополітенів, целюлозно-
паперової пр-сті, ковальсько-пресові
машини і штампувальні преси. Відомою
продукцією є також бурякозбиральні
комбайни, електровози, електротехнічні
вироби, інструменти тощо. Добре
розвинутий у місті і військово-
промисловий комплекс. Одним з
результатів його конверсії є випуск
тролейбусів. Удніпродзержинську
працює вагонобудівний завод. Він
виробляє вантажні вагони. Хім пр-сть
вузла тісно пов з чорною металургією. В
Дніпропетровську виробляють
різноманітні продукти коксування,
пластмаси, смоли. Тут є також великий
лакофарбовий завод. ВО “Дніпрошина”
спеціалізується на в-ві шин для
великовантажних автомобілів,
культиваторів, сівалок тощо.
Коксохімічні п-ва Дніпродзержинська,
крім своєї основної продукції – коксу,
виробляють коксовий газ, фенол,
бензол, толуол, нафталін, смоли тощо.
ВО “Азот” спеціалізується на в-ві
азотних добрив, кислот (азотна,
сірчана, соляна), аміаку тощо. У вузлі
багато п-в будіндустрії, деревообробної
і меблевої, легкої і харчової пр-сті.
Великим пром центром р-ну і всієї
країни є Кривий Ріг. Це місто – найб у
країні центр залізорудної пр-сті з
карєрнами, шахтами, гірничо-
збагачувальними комбінатами.
Потужним п-вом Чм є комбінат
“Криворіжсталь”. Тісно пов з
металургійним в-вом коксохімія і
цементна пр-сть міста. Маш-ня
спеціалізується на випуску гірничого та
енергетичного устаткування.
Найбільший виробник сурикової фарби
в країні – Криворізький суриковий
завод. Серед галузей легкої пр-сті тут
розвинуті швейна, вовнопрядильна і
взуттєва, харчової - мясна, молочна,
олійна. Нікополь-Марганецький
промисловий вузол.До його складу
входять міста Нікополь, Марганець,
Орджонікідзе. Основу пром комплексу
вузла становить марганцеворудна пр-
сть світового зн-ня (шахти, карєри,
гірничо-збагачувальні п-ва). В Нікополі
працює Південнотрубний завод. Він
виробляє безшовні сталеві труби. Маш-
ня представлено заводом будівельних
машин. В усіх містах вузла є п-ва
будівельної індустрії, легкої і харчової
пр-сті. Ядром Павлоградсько-
Петропавлівського пром вузла, що
формується, є Павлоград – великий
багатогалузевий пром центр, “столиця”
Західного Донбасу. Поблизу міста
розміщені 11 вугільних шахт і
збагачувальна фабрика. Провідна
галузь у Павлограді – маш-ня і
металообробка (заводи з в-ва ливарних
машин та хімічного маш-ня). Тут є п-ва
будівельної індустрії, легкої і харчової
пр-сті. До Запорізького промислового
вузла входять Запоріжжя, Вільнянськ та
кільк селищ. Провідними галузями пр-
сті Запоріжжя є Чм і Км, маш-ня і
металообробка, електроенергетика. Чм
представлена потужними заводами
“Запоріжсталь” та
електрометалургійним
“Дніпроспецсталь”, феросплавним
заводом і заводом вогнетривів. До Км
належать Дніпровський алюмінієвий
завод і Запорізький титано-магнієвий
комбінат. Маш-ня і металообробка
представлені такими великими п-вами,
як “Запоріжтрансформатор” (силові
трансформатори), ВО “АвтоЗАЗ”
(малолітражні автомобілі), Запорізький
абразивний комбінат (абразивні
інструменти), “Моторобудівник” та ін.
Серед галузей легкої пр-сті тут
розвинуті швейна і взуттєва, харчова -
мясна, молочна, борошномельна,
олійно-жирова. Запоріжжя –
залізничний вузол і великий річковий
порт. Великими пром центрами р-ну є
Мелітополь і Бердянськ. Мелітополь
за своїм індустріальним потенціалом
поступається в області лише
Запоріжжю. Маш-ня в Мелітополі
найбільш розвинуте у порівняянні з
іншими галузями. В місті працюють такі
заводи, як моторний, “Автокольормет”,
“Автогідроагрегат”, ВО
“Мелітопольпродмаш”, “Старт”. Харчова
пр-сть складається з борошномельної,
молочної, олійної, плодоовочевої та ін
галузей. Легка – представлена
швейним, трикотажним і панчішно-
шкарпетковим в-вом. Провідною
галуззю Бердянська є маш-ня (заводи
“Азовкабель”, с/г машин та ін). Умісті
працюють завод скловолокна і
дослідний нафтомаслозавод. Розвинуті
швейна, трикотажна та взуттєві галузі
пр-сті. Розміщено кілька п-в мясної,
молочної, борошномельної,
плодоовочевої, виноробної, рибної пр-
сті. Бердянськ – другий за значенням
порт країни на Азовському морі, тут зн-
ся відомий кліматичнй і
бальнеологічний курортний центр.
126. Особливості формування і
функціонуванн ТВК Східного ек р-ну.
Осн промислові вузли р-ну –
Харківський, Кременчуцький,
Полтавський, Сумський. Найбільший з-
поміж них – Харківський. До його складу
входять містка Харків, Дергачі, Мерофа,
Люботин, Чугуїв, Пісочин та ін.
Найрозвинутішою галуззю у
промисловому комплексі вузла є маш-
ня. Основна його галузь – тракторне і с/
г-ке п-ва ВО “Харківський тракторний
завод”, завод тракторних самохідних
шасі, “Серп і молот”,
“Харківтракторзапчастини”.
Енергетичне та електротехнічне маш-ня
виробляє парові і гідротурбіни
(“Харківський турбінний завод”), потужні
турбогенератори, електродвигуни
(“Електроважмаш”). Крім того, в Харкові
працююь такі заводи, як
“Електромашина”, “Теплоавтомат”,
“Південкабель”, ВО “Завод імені
Малишева” та ін. Умісті випускають
різноманітні верстати, прилади та
інструменти, гірниче і металургійне
устаткування, мостові електрокрани і
будівельні баштові крани. Крім того,
машинобудівні заводи міста
виробляють шарикопідшипники, обл-ня
для легкої, харчової, поліграфічної
галузей пр-сті, будіндустрії,
комунального госп-ва, велосипеди,
електробритви тощо. Хім пр-сть
Харкова спеціалізується на в-ві лаків,
фарб, фармацевтичних препаратів,
хімреактивів, пластмас, товарів для
побуту. Однією з провідних є легка пр-
сть. Вона представлена текстильно,
швейною, трикотажною галузями.
Шкіряний завод забезпечує взуттєві
фабрики, шкіргалантерейне в-во
сировиною. В Харкові працюють
найбільше в країні хутрове обєднання
та канатний завод. У цьому місті
розвинуті мажй всі галузі харчової пр-сті
і насамперед хлібопекарська,
борошномельно-крупяна, молочна,
мясна, кондитерська, тютюнова. Є
великий завод шампанських вин. Харків
– центр поліграфічної пр-сті. Дві
харківські книжкові фабрики друкують
підручники для всієї країни, а також
іншу книжкові продукцію. Харків –
великий транспортний вузол. У ньому
сходяться вісім залізничних ліній,
багато автомагістралей. Аеропорт міста
має міжнародне зн-ня. До найб пром
центрів Харківської області належать
Лозова та Ізюм. Полтавський
промисловий вузол складають п-ва
Полтави і приміської зони. Його
провідна галузь – маш-ня, на яке
припадає понад 40% усієї валової
продукції вузла. Серед найбільших п-в
– заводи штучних алмазів та алмазного
інструменту, газорозрядних ламп,
“Електромотор”, тепловозоремонтний,
автоагрегатний, ливарно-механічний.
Виробничі обєднання “Укрхіммаш” та
“Продмаш” виготовляють вобл-ня
відповідно для хімічної і харчової
галузей пр-сті. Турбомеханічний завод
випускає деталі для парових турбін та
устаткування для електростанцій. Друге
місце за в-вом валової пр-ції у вузлі
належить харчовій пр-сті. У Полтаві
розміщені п-ва мясної, молочної,
борошномельно-крупяної,
плодоовочевої, хлібопекарської,
кондитерської та ін галузей.
Найвідоміше серед них – Полтавський
мясокомбінат. У Полтаві також багато
п-в легкої пр-сті. Тут впрацюють
бавовнопрядильна, експериметально-
взуттєва фабрики, виробничі швейне та
трикотажне обєдннання. До
Кременчуцького пром вузла належать
Кременчук, Комсомольськ та приміські
селища Кременчука. Основні галузі
вузла – маш-ня, нафтопереробка та
залізорудна пр-сть. У цьому вузлі
працює ВО “АвтоКРАЗ”. Це єдине п-во в
країні, що виробляє вантажні
автомобілі. Великим п-вом з в-ва
вагонів є Крюківський вагонобудівний
завод. Тут зн-ся також завод шляхових
машин. Біля міста Комсомольська
відкритим способом видобувають
залізну руду. Тут зн-ся Полтавський
гірничо-збагачувальний комбінат. У
Кременчуцькому пром вузлі працюють
також нафтопереробний завод і завод
технічного вуглецю. У цьому пром вузлі
багато п-в харчової і легкої пр-сті. До
харчової належать заводи і фабрики
мясної, молочної, борошномельної,
макаронної, кондитерської, тютюнової
галузей. До легкої пр-сті – взуттєва і
швейна фабрики, трикотажне
обєднання, шкіряно-шорний комбінат.
Розвинуті також деревообробна і
меблева галузі. Багатогалузевими пром
центрами Полтавської області є Лубни,
Миргород та ін. Суми і навколишні
селища – ядро Сумського
промислового вузла. Промисловий
комплекс міста сформувався
переважно такими галузями, як
машинобудівна, хімічна, нафтохімічна,
харчова та легка. Провідна галузь вузла
– маш-ня і металообробка. До
найбільших п-в належать виробничі
обєднання хімічного маш-ня
“Насосенергомаш”, “Електрон”. Тут
працюють такі машинобудівні заводи,
як “Сумсільмаш”, “Центролив”,
“Сумремверстат”. Серед п-в хімії та
нафтохімії Сумського промислового
вузла – виробничі обєднання “Хімпром”
(виробляє суперфосфат, сірчану к-ту,
лаки і фарби, отрутохімікати) та
“Гумотехніка”. В Сумах зосереджено
багато п-в харчової пр-сті: мясний і
рибної гастрономії комбінати,
молочний, овочеконсервний,
цукрорафінадний, лікеро-горілчаний
заводи тощо. Розвинута легка пр-сть:
швейна, суконна, вовнянопрядильна,
взуттєва фабрики. Крім того, в міста є
комбінат будіндустрії, фарфоровий
завод, біофабрика. Налагоджено в-во
меблів. Конотоп, Шостка, Ромни та
Охтирка – значні багатогалузеві
промислові центри Сумської області.
127. Особливості формування і
функціонування ТВК Центрального
ек р-ну. У назві р-ну відображене його
геогр положення – у центрі країни. Тут
зн-ся (в Кіровоградській області)
географічний центр Укр. Площа р-ну –
45,5 тис кв км. Нас-ня – 2,8млн осіб.
Район охоплює територію Черкаської і
Кіровоградської областей. За площею,
нас-ням і промисловим потенціалом
район на восьмому місці серед ек р-нів
країни. Його прир умови сприятливі для
госп-го розвитку. Переважають родючі
чорноземи. Корисних копалин
порівняно мало. Є родовища бурого
вугілля і торфу. Великі і різноманітні
запаси будівельного і декоративного
каменю. На півночі р-ну розробляється
найбільше в Укр родовище
бентонітових глин. Каолінові глини
поширені у південних р-нах Черкаської
області. Є родовища нікелю (Побужжя),
графіту, уранових руд, бокситів тощо. У
більшій частині р-ну водні ресурси
обмежені. Густота нас-ня становить
близько 60 осіб на 1 кв км і набагато
менша, ніж у цілому по країні.
Кіровоградська обл нал до найменш
населених. Тут більше міського нас-ня.
Показники смертності вищі за показники
народжуваності. В р-ні поширене
приховане безробіття. Енергетичною
основою розвитку госп-ва р-ну є його
ПЕК. Він представлений добуванням
бурого вугілля у Ватутіному та
Олександрії, торфу – в Черкаській
області, невеликими тепловими
елекстростанціями. Виробляють
електроенергію Кременчуцька і
Канівська ГЕС. Провідними галузями
пр-сті є харчова пр-сть та маш-ня і
металообробка. Маш-ня і
металообробка представлені в-вом
машин і обл-ня для с/г та харчової і
легкої пр-сті, виготовленням
друкарських машинок, радіовиробів,
підйомно-транспортного устаткування,
телеграфної апаратури, телевізорів,
фотоприладів, баштових кранів,
бурових машин. П-ва хім пр-сті, що
зосереджені в Черкаській обл,
виробляють азотні добрива, хім
волокната реактиви. У Кіровоградській
обл працюють Завалівський графітовий
комбінат, а також заводи чисти металів
у Світловодську і Побузький нікелевий.
ДО галузей легкої пр-сті нал швейна,
трикотажна, шкіряна, взуттєва. Тут
випускають шовкові тканини,
гігроскопічну вату, художні вироби.
Незначного розвитку набули
деревообробна і меблева галузі.Є
численні п-ва будіндустрії. У районі
добре розвинутий АПК, який базується
на багатогалузевому с/г. Рослинництво
посідає перше місце в р-ні. Тут
вирощують озиму пшеницю, ярий
ячмінь, кукурудзу. Серед технічних
культур – цукрові буряки, соняшник,
ефіроолійні к-ри, коноплі, коріандр.
Розвинуті овочівництво і садівництво.
Провідними галузями т-ва є скотарство
і свинарство, допоміжними –
вівчарство, птахівництво, шовківництво,
кролівництво і ставкове рибництво.
Скотарство в Черкаській обл має
молочно-мясний напрям, а в
Кіровоградській - мясо-молочний. У р-ні
розвинуті майже всі галузі харчової пр-
сті. Домінуюча роль належить цукровій
пр-сті, особливо в Черкаській обл, де
працює 24 цукрових заводи. Є багато п-
в молочної, маслосироробної та мясної
галузей пр-сті. Розвиваються
борошномельно-крупяна, ефіроолійна,
спиртова, кондитерська та ін галузі.
Провідними видами транспорту є
залізничний та автобусний. Довжина
залізниць заг користування становить
1527км. Основними залізничними
вузлами є: імені Т.Г.Шевченка, Черкаси,
Христинівка, Цвіткове у Черкаській
області; Знамянка, Долинська, Помічна
– у кіровоградській. У р-ні понад 10 тис
км автошляхів з твердим покриттям.
Розвинутий водний транспорт. Основні
порти – Черкаси і Світловодськ.
Промислові вузли району – Черкаський,
Кіровоградський, Олександрійський та
Уманський. Найб пром вузол –
Черкаський. Він сформувався на основі
використання сприятливого
географічного положення. Основу цього
пром вузла становлять хімічна,
харчова, легка та машинобудівна
галузі. В Черкасах працюють потужні п-
ва хімії: виробничі обєднання “Азот”,
“Хімволокно”, завод хім реактивів та
побутової хімії “Аврора”. Серед п-в
харчової пр-сті – консервний, мясний,
хлібний комбінати, цукрорафінадний і
молочний заводи, тютюнова фабрика
тощо. Різноманітні за величиною і
спеціалізацією п-ва легкої пр-сті:
шовковий комбінат, фабрики художніх
виробів, трикотажна, гігроскопічної вати
та ін. Маш-ня і металообробка