Шевченко Л.С. Основи економічної теорії

Подождите немного. Документ загружается.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ОСНОВИ

ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Підручник

За загальною редакцією доктора економічних наук,

професора Л. С. Шевченко

Затверджено Міністерством освіти і науки України

як підручник для студентів вищих навчальних закладів,

які навчаються за освітньо-професійною програмою

бакалавра з галузі знань «Економіка та підприємництво»

Харків

«Право»

2008

ББК 65я 73

О-75

Затверджено Міністерством освіти і науки України

(Лист № 1.4/18-Г-2083 від 28.11.2007 р.)

Рецензенти:

Г. В. Задорожний, професор, доктор економічних наук

(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна);

С. В. Тютюннікова, професор, доктор економічних наук

(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна);

В. О. Лозовой, професор, доктор філософських наук

(Національна юридична академія України імені Ярослава

Мудрого)

Основи економічної теорії: Підручник / За заг. ред. д-ра екон.

наук, проф. Л. С. Шевченко. – Х.: Право, 2008. – 448 с.

ISBN 978-966-458-017-2

У підручнику викладено системні положення та закономірності, які

відображають досягнення сучасної економічної науки та результати практики

господарювання. Особливу увагу приділено розкриттю взаємозв’язків економічної

теорії і права, економіки і політики, що знайшло відображення у структурі праці

та її змісті. Матеріал адаптовано до нових навчальних програм юридичних та

економічних вищих навчальних закладів.

Для студентів юридичних спеціальностей, аспірантів, викладачів, науковців

і тих, хто самостійно вивчає економічну теорію.

ББК 65я 73

Макуха С. М. та ін., 2008

ISBN 978-966-458-017-2

О-75

Передмова

В умовах трансформації економіки України, появи нових форм

господарювання, поширення глобальних тенденцій на національні

господарства виникає потреба в постійному оновленні економічних

знань, науковому обґрунтуванні моделей, тенденцій і закономірно-

стей економічного розвитку. Без глибокого вивчення та розуміння

основ економічної теорії досягти такої мети неможливо.

Автори підручника пропонують студентам опанувати системні по-

ложення сучасної економічної науки на рівні мікро- та макроекономіки, а

також світового господарства. Особливо важливим є наукове осмислення

виробничих можливостей суспільства, поняття інститутів та їх ролі в

економічному житті, економічного та юридичного змісту власності, ево-

люції економічних систем і сучасного стану перехідних економік.

Виняткова увага в підручнику приділена соціально-економічним

функціям домогосподарства і фірми як основних суб’єктів ринкової

економіки. Розкриті принципи функціонування та механізми сучасних

факторних ринків праці, капіталу й землі, а також фінансових ринків —

грошового, страхового, ринку цінних паперів.

Сподіваємося, що студенти замисляться над необхідністю соціалізації

економіки, проблемами економічного зростання в Україні. Економіка, яка

зростає без поліпшення добробуту населення, збільшення тривалості його

життя, не має майбутнього в умовах конкуренції та економічної глобалі-

зації. Новою у зв’язку з цим має бути й роль держави в ринковій економі-

ці. Підвищується значення її соціальної політики, спрямованої на форму-

вання соціальної бази ринкових реформ.

Самостійним аспектом вивчення є економічна безпека держави.

Зазначимо також, що чільне місце в підручнику відведено питанням

правового регулювання нових економічних явищ і процесів в умовах

формування ринкових відносин.

При написанні підручника автори використали наукові досягнення

представників різних економічних напрямів, досвід викладання еко-

номічної теорії як навчальної дисципліни в Національній юридичній

академії України імені Ярослава Мудрого. Матеріал адаптовано до

нових навчальних програм юридичних та економічних вищих навчаль-

них закладів.

Авторський колектив

Л. С. Шевченко, доктор економічних наук (керівник авторського колекти-

ву) — передмова, глава 5, § 1–3; глава 10, § 6, 7; глава 12;

глава 18; глава 19;

О. А. Гриценко, доктор економічних наук — глава 1, § 1, 2; глава 2, § 3

(у спів авторстві з О. В. Роздайбідою); глава 4; глава 8; глава 11,

§ 4; глава 14, § 4;

Т. М. Камінська, доктор економічних наук — глава 16, § 5; глава 24, § 3 (у спів-

авторстві з В. В. Броницькою);

С. М. Макуха, доктор економічних наук — глава 13, § 1, 2, 4; глава 25;

глава 26;

В. В. Броницька, кандидат економічних наук — глава 24, § 3 (у співавторстві

з Т. М. Камінською);

Г. Ю. Дарнопих, кандидат економічних наук — глава 22, § 1–4, 5 (у співавторстві

з В. В. Короленко); глава 23;

О. О. Іваницький, кандидат економічних наук — глава 7, § 1;

О. М. Левковець, кандидат економічних наук — глава 13, § 3; глава 20;

Т. І. Лучко, кандидат економічних наук — глава 24, § 2 (у співавторстві

з О. С. Марченко), § 4;

О. О. Мамалуй, кандидат економічних наук — глава 1, § 3, 4; глава 6 (у спів-

авторстві з В. А. Лизогубом); глава 7, § 2, 3; глава 15 (у спів-

авторстві з В. А. Лизогубом); глава 16, § 1–3; глава 17;

О. С. Марченко, кандидат економічних наук — глава 5, § 4; глава 10, § 1–5;

глава 11, § 1–3; глава 16, § 4; глава 24, § 1, 2 (у співавторстві

з Т. І. Лучко);

Л. В. Нечипорук, кандидат економічних наук — глава 21;

О. В. Овсієнко, кандидат економічних наук — глава 3; глава 9, § 3, 4;

О. В. Роздайбіда, кандидат економічних наук — глава 2, § 1, 2, 3 (у співавторстві

з О. А. Гриценко), § 4; глава 14, § 1–3;

О. О. Тумакова, кандидат економічних наук — глава 9, § 1, 2;

В. В. Короленко — глава 22, § 5 (у співавторстві з Г. Ю. Дарнопихом);

В. А. Лизогуб — глава 6 (у співавторстві з О. О. Мамалуєм); глава 15 (у спів-

авторстві з О. О. Мамалуєм).

Розділ І

Вступ

до економічної теорії

Глава 1

Економічна теорія як наука

§ 1. Економіка як об’єкт дослідження

економічних наук

Економіка є найважливішою сферою життєдіяльності суспільства

і кожного окремого індивіда. Без економіки існування людського су-

спільства було б неможливе. Кожна людина, починаючи з дитин ства,

щодня стикається з різними економічними явищами. Це купівля това-

рів, отримання зарплати чи стипендії, користування грошима, одер-

жання кредиту тощо. Такі економічні явища, як інфляція, податки,

кризи, безробіття, впливають на умови існування кожної людини. Крім

того, існування багатьох видів злочинності теж безпосередньо пов’язане

з економікою. І тому, хоч би чим займалася людина, їй не може бути

байдужим стан економіки.

Що ж таке економіка? У перекладі з грецької «економіка» (а цей

термін започаткував філософ Ксенофонт) означає ведення господарства

(«ойкос») згідно з визначеним порядком або законом («номос»).

У сучасному розумінні термін «економіка» має різні трактування.

Перший аспект розглядає економіку як об’єктивну сферу госпо-

дарської діяльності, де створюються необхідні для людей блага (про-

дукти, послуги). У такому розумінні економіка — це господарська

система, в якій людина як розумна істота здійснює усвідомлену діяль-

ність з метою добування життєво необхідних для неї благ. Економіка

з’являється тоді, коли інстинктивні дії людей щодо споживання готових

дарів природи доповнюються доцільною трудовою діяльністю. Люди-

на як істота біологічна споживає природні блага. Цим вона практично

не відрізняється від тварин. Але людина здатна споживати природу

шляхом її зміни чи переробки. Цей процес збігається з появою соці-

альних зв’язків між людьми. Тим самим людина стає не тільки біо-

логічним, але й соціальним індивідом. Такий вид діяльності вже має

економічний характер.

Розділ І. Вступ до економічної теорії

Економіка як об’єктивна реальність передбачає взаємозв’язки лю-

дини, природи та матеріально-речових благ.

Людина — це мета економіки і одночасно її головна дійова особа.

Вона виконує різні ролі. Людина-виробник безпосередньо бере участь

у створенні, виробництві товарів і послуг. Людина-споживач викорис-

товує те, що вироблено. Людина-організатор (керівник) упорядковує

та узгоджує взаємодії між людьми та способи їх впливу на виробничі

фактори.

Другий елемент економіки — природа (земля, корисні копалини,

флора, фауна, тепло, світло та ін.) являє собою незалежне від людей

зовнішнє фізичне середовище, з якого вони видобувають необхідні їм

ресурси. Крім того, природа — це частина життєзабезпечення людей,

в якій вони розміщують всі свої умови існування.

До економіки входять також ті частини природи, які оброблені

людьми. Усе, що зроблено людиною і виникло внаслідок людської

праці, може бути названо антропогенною природою, тобто такою, що

створена людиною. До неї належать матеріально-речові блага — за-

соби виробництва та предмети споживання.

Економіку можна розглядати як організацію господарювання, що

має певну структуру і характеризує стан господарського життя. У цьо му

аспекті економіка включає:

1) сукупність галузей людської діяльності. Галузь — це виокрем-

лений вид господарської діяльності з особливим характером ресурсів,

технологій, робочої сили та продукту, що випускається.

Серед галузей економіки України вирізняють: промисловість; сіль-

ське господарство; транспорт; зв’язок; будівництво; торгівлю і громад-

ське харчування; матеріально-технічне забезпечення і збут; житлово-

комунальне господарство; побутове обслуговування населення; освіту,

науку і наукове обслуговування та ін.;

2) сукупність сфер господарської діяльності, а саме:

сферу виробництва — створення матеріально-речових благ, що

задовольняють людські потреби;

сферу послуг — діяльність людей, результати якої не набувають

речової форми (банківські, освітні, транспортні, інформаційні послуги,

консультування тощо);

сферу створення нематеріальних благ — розробку продуктів інте-

лектуальної власності (винаходи, товарні марки, фірмові найменуван-

ня); набуття прав користування окремими ресурсами; завоювання ре-

путації, ділового іміджу фірми;

3) сукупність двох секторів — державного і недержавного (при-

ватного);

Глава 1. Економічна теорія як наука

4) сукупність регіональних господарств (економік). У зв’язку з тим,

що господарства розміщені на певних територіях, існує національна,

регіональна та світова економіка.

Якщо перший аспект дає змогу розглянути економіку як об’єктивну

дійсність, то в другому — економіка постає як наука, що має складну

структуру. Основу економічної науки становлять загальні теорії, що

вивчають фундаментальні економічні явища (економічна теорія, соці-

альна економіка, інституціональна економіка), історичні закономірнос-

ті розвитку об’єктивних процесів (історія господарства та економічна

історія) та наукової думки (історія економічних вчень), особливості

функціонування економічних явищ на різних рівнях (економіка та управ-

ління підприємствами; регіональна економіка; економіка та управління

світовим господарством; міжнародні економічні відносини). Функціо-

нальні економічні науки (фінанси; грошовий обіг; кредит; економічна

статистика, демографія, економіка праці, економічна кібернетика) до-

сліджують ті конкретні процеси, що пронизують усі сфери економічно-

го життя. Галузеві економічні науки вивчають специфічні умови функці-

онування окремих галузей. Це, наприклад, — економіка промисловості;

економіка транспорту і зв’язку; економіка сільського господарства; еко-

номіка будівництва; економіка послуг; економіка ЖКГ та ін.

Крім того, в суспільній науці активно здійснюється інтегрування

різних сфер знання, що приводить до появи нових наукових напрямів

дослідження, таких як економічна соціологія, економічна психологія,

філософія господарювання, правова економіка і т. ін.

Отже, економіка є об’єктом пізнання багатьох наук, кожна з яких

обирає свій предмет для аналізу та дослідження, тобто коло тих явищ,

процесів і законів, що характеризуються специфічними рисами і

оформ люються в певну систему знань. Економічна теорія в системі

економічних наук посідає центральне місце.

§ 2. Предмет економічної теорії

Економічна теорія є суспільною теоретичною наукою. Вона охоплює

систему знань, пов’язаних із вивченням відносин між людьми в про-

цесі їх господарського життя. Часто висловлюється думка, що економіч-

ну теорію важко вивчати. Якось лауреат Нобелівської премії Макс Планк

(засновник квантової фізики) соромливо зауважив, що він починав свою

діяльність як економіст, але потім покинув цю професію, бо вона здала-

ся йому занадто складною. Коли про це розповіли Бертрану Расселу,

який започаткував сучасну математичну логіку, то він здивовано відпо-

вів, що він відійшов від економіки з тієї причини, що та здалася йому

Розділ І. Вступ до економічної теорії

занадто простою. Це свідчить, що характер пізнання науки залежить від

інтересу, який вона викликає у тієї чи іншої людини.

Може здаватися, що немає ніякого сенсу вивчати те, з чим доводить-

ся мати справу кожного дня. Але навіть коли ми користуємося тими чи

іншими економічними явищами, це не означає, що ми знаємо, що таке

гроші, товар, власність, і можемо приймати правильні економічні рішен-

ня (особливо на рівні країни в цілому). Якщо це не так, то ми нагадува-

тимемо тих людей, про яких М. Салтиков-Щедрін писав: «Людина, що

бачила в шафі збірник законів, вважає себе юристом, людина, що ви-

вчила форму кредитних білетів, називає себе фінанси стом». До того ж

у сучасному економічному житті весь час виникають нові явища, такі

як олігополія, капіталізація, доларизація, трансакційні витрати, зміст

яких далеко не завжди зрозумілий більшості людей. І навіть якщо ми

знаємо щось про економічне явище, ми далеко не завжди можемо пра-

вильно оцінити його дію. Наприклад, більшість людей сприймає інфля-

цію як негативне явище, в подоланні якого слід негайно вжити заходів.

Однак сучасна грошова економіка взагалі не зможе функціонувати без

інфляції. Як це все поєднати? Тільки шляхом пізнання внутрішніх гли-

бинних економічних законів та суперечностей.

Економічно освічена людина із розумінням ставиться до політич-

них програм різних партій, що дає їй змогу не потрапити на гачок їх

хитрощів та обманів, через те відчуває себе «озброєною» й захищеною.

Особливого значення вивчення економічної теорії набуває для юристів,

які за своєю природою є закрійниками правового одягу для людей,

об’єднаних у суспільство. Розробляючи правові норми, вони повинні

знати сутність економічних явищ, що регулюються правом, врахову-

вати дію об’єктивних економічних законів.

За час розвитку економічної науки уявлення про її предмет постій-

но змінювалися і трансформувалися. Його визначали як:

види діяльності, пов’язані з обміном і грошовими операціями між

людьми;

повсякденна ділова життєдіяльність людей, отримання ними коштів

для існування та їх використання;

поведінка людей і груп людей у виробництві, розподілі, обміні і

споживанні матеріальних благ;

закони, що управляють виробництвом і обміном матеріальних благ

на різних етапах розвитку суспільства;

умови формування багатства, стимулів до дії людини і мотивів

протидії;

суспільні відносини людей з приводу суспільного устрою вироб-

ництва і т. д.

Глава 1. Економічна теорія як наука

Яким же чином сьогодні визначається предмет економічної теорії?

Для цього нам необхідно виявити ті похідні умови, з яких починає іс-

нувати суспільство. Як відомо, основою людського життя є потреби,

що визначають стан невдоволення, з якого людина намагається вийти,

або, навпаки, стан задоволення, який людина намагається зберегти і

продовжити. Потреби тісно пов’язані з економічним інтересом. Якщо

потреба не усвідомлюється або задовольняється без зусиль (наприклад,

потреба в повітрі), то немає й економічного інтересу, як немає й жодних

активних дій людини. Якщо задоволення потреби вимагає активних

дій, то вона відразу відчувається як інтерес, стає внутрішнім мотивом,

спонукає до економічної діяльності. Економічні інтереси виявляються

у цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб.

Потреби можна класифікувати:

за суб’єктом — індивідуальні, групові, колективні, суспільні;

за об’єктом — матеріальні, духовні, соціальні, культурні тощо;

за сферою діяльності — у праці, відпочинку та ін.;

за ступенем реалізації — абсолютні (зумовлені сучасним рівнем

розвитку світової економіки), дійсні (які відповідають рівню розвитку

економіки певної країни), платоспроможні (які людина може задоволь-

нити відповідно до власних доходів та рівня цін);

за значущістю — первинні (фізіологічні, потреби в безпеці та за-

хищеності) і вторинні (інтелектуальні, соціальні).

Система потреб має історичний характер і змінюється залежно від

етапу розвитку як суспільства, так і самої людини. Наприклад, із зро-

станням матеріального добробуту громадян питома вага витрат на

харчування в сімейному бюджеті зменшується, поступаючись витратам

на задоволення інших потреб.

Потреби людей мають необмежений характер — як за кількісними,

так і за якісними характеристиками. Їх неможливо повністю задоволь-

нити як на рівні окремої людини, так і суспільства в цілому. Навіть якщо

кількість споживаних благ зменшується (скажімо, потреби в деяких

продуктах харчування), це ще не означає, що не будуть зростати потре-

би в якості цих продуктів чи в нових їх видах. Необмеженість економіч-

них потреб є першим фундаментальним фактом економічної теорії.

Потреби суб’єктів економіки задовольняються за допомогою благ,

тобто бажаних речей, що дають змогу людям мати від них зиск. Вони

включають дарові (природні) блага, які дістаються людям без зусилля

(земля, вода, повітря, клімат), та економічні блага, що потребують трудових

витрат. У свою чергу економічні блага поділяються на продукти кінцево-

го використання (предмети споживання) та виробничі (інструментальні

чи проміжні), що задіюються людьми для виготовлення інших продуктів.

Розділ І. Вступ до економічної теорії

Такі економічні блага стають ресурсами, які завжди мають обмежений

характер. Обмеженість може бути: а) абсолютною, що пов’язано із вичер-

паністю та невідтворюваністю благ, скажімо природних копалин; б) від-

носною, коли ресурси відтворюються, але їх неможливо виробляти в

достатній кількості порівняно з існуючими потребами. Це пов’язано з тим,

що потреби випереджають можливості виробництва. Обмеженість еконо-

мічних ресурсів є другим фундаментальним фактом економічної теорії.

Отже, існує суперечність між необмеженими потребами людей і

обмеженими економічними благами та ресурсами. Яким чином можна

поєднати (або розв’язати) цю суперечність? Суспільство розв’язує її

щоденно в процесі трудової діяльності, тобто усвідомленому процесі

перетворення природи для задоволення людських потреб.

Трудова діяльність може здійснюватися тільки шляхом об’єднання

(кооперації) людей, таким чином між ними можуть виникати певні еко-

номічні відносини. Вони складаються не тільки в самому процесі ви-

робництва, де відбувається об’єднання ресурсів (знарядь праці, сиро-

вини тощо) із робочою силою людини і створюються необхідні продук-

ти, але й в інших сферах економічного життя. Так, у процесі виробництва

відбувається продуктивне споживання, або використання певних ресур-

сів. Але за межами самого виробництва відбувається індивідуальне спо-

живання, тобто процес використання вироблених благ окремими людь-

ми чи їх певними групами. Приміром, особисті речі люди споживають

окремо, а такі блага, як дороги, — спільно. Крім виробництва і спожи-

вання економічне життя включає розподіл, який, з одного боку, є вну-

трішнім моментом самого виробництва, коли відбувається розподіл за-

собів виробництва і людей за видами діяльності, а з другого — означає

розподіл виготовленого продукту чи доходу згідно з об’єктивними за-

кономірностями. Скажімо, робітник отримує в результаті трудової ді-

яльності зарплату, а підпри ємець — прибуток. Окремою сферою су-

спільних відносин стає обмін, який, так само як і розподіл, є моментом

і самого виробництва і водночас особливою фазою руху готового про-

дукту. Всередині виробни цтва відбувається обмін діяльністю чи певни-

ми частинами продукту. А за межами виробництва обмін продукту

здійснюється в різноманітних формах (наприклад, бартеру, купівлі-

продажу). Таким чином, у процесі створення економічних благ склада-

ється система економічних відносин, що включає виробництво, розподіл,

обмін та споживання. Можна сказати, що ми вийшли на перший рівень

предмета економічної теорії. Яким чином з’являються ці відносини? На

перший погляд здається, що їх свідомо формують люди. Але це не так.

Основою формування та функціонування економічних відносин є

об’єктивні економічні закони. Слід розрізняти природні, юридичні та