Сейко Н.А. Соціальна педагогіка

Подождите немного. Документ загружается.

період, забезпечити правову основу діяльності соціальних педагогів і

працівників у всіх галузях соціальної роботи.

Одна з основних проблем соціальної педагогіки та соціальної ро-

боти в Україні - кадрова, вирішувати ж її можна у двох аспектах:

а) реєстрація, сертифікація тих, хто вже працює як соціальний

педагог, не маючи для цього відповідної освіти;

б) формування системи підготовки професійних соціальних педа-

гогів.

Щоб запобігти девальвації нових професій, необхідно створити

експертно-кваліфікаційну комісію, яка б зорганізувала і провела облік

осіб, які вважають себе соціальними педагогами, працівниками, визна-

чила б порядок і здійснила видачу їм реєстраційних сертифікатів.

Як показують перші аналізи досвіду підготовки кадрів соціаль-

них педагогів, на практиці здійснюється послідовна реалізація за та-

кими напрямками: допрофесійне навчання, професійне навчання, пе-

репідготовка, підвищення кваліфікації кадрів.

Статистика свідчить про розгортання сітки закладів з підготовки

професіоналів - соціальних педагогів з вищою освітою. Одночасно

відбувається становлення ланки професійного удосконалення соціа-

льних педагогів і соціальних працівників на базі інститутів післядип-

ломної освіти.

Соціальні педагоги у нашій країні проклали шлях професії "соці-

альний працівник", і цілком закономірно, що підґрунтя професійної

компетентності будь-якого соціального працівника становлять пси-

холого-педагогічні, етичні та моральні знання. Це започатковано про-

гресивними вітчизняними традиціями педагогіки середовища. Саме у

педагогічній сфері різновідомчих структур ще у 60-70 роках були

здійснені перші спроби залучити фахівців до роботи у соціумі: орга-

нізатори позакласної позашкільної роботи у школах, заступники з

виховної роботи на підприємствах, педагоги-організатори у житлово-

комунальних конторах, вихователі в інтернатах, дитячих домах, гур-

тожитках, клубах та ін. За останню чверть століття вони накопичили

чималий досвід практичної різнопланової роботи в соціумі.

Слід зазначити, що соціальний педагог — це не шкільний соціа-

льний працівник і не соціальний працівник в сфері освіти, як деякі

його уявляють. І зовсім неправильно було б розглядати його як соціа-

льного працівника, орієнтованого лише на дітей. Не випадково у ба-

гатьох країнах (особливо у Німеччині) законодавством затверджена

назва єдиної професії "дипломований соціальний педагог і соціаль-

ний працівник", а зміст підготовки соціального працівника прирівню-

ється до підготовки соціального педагога. У багатьох землях Німеч-

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

чини соціальний педагог — це єдина та загальна назва професії для

всіх, хто закінчив соціальні відділення вищих навчальних закладів.

Нині розподіл сфери діяльності соціальних служб на соціально-

педагогічну та соціальну роботу вважається застарілим та неправомі-

рним. Між цими дефініціями зовсім інша залежність: загально-

визнаною є визначальна роль педагогічної забезпеченості соціальної

роботи як професії у цілому і конкретного соціального працівника,

зокрема (незалежно від того, хто його клієнт — дитина або дорослий,

пенсіонер чи інвалід, будь-яка незахищена група).

У багатьох країнах акцентується на значенні соціально-

педагогічних ідей у соціальній роботі (Німеччина, Норвегія, Україна

та інші); у зв'язку з цим соціальний педагог розглядається як педаго-

гічно орієнтований соціальний працівник, професійно підготовлений

у сфері педагогіки до спілкування у соціумі. У сім'ї, сімейно-

сусідських та сільських спільнотах, на вулиці та підприємстві, у зага-

льноосвітній та професійній школі, у лікарні, притулку, дитячому

будинку або інтернаті для літніх людей, у тюрмі — соціальний педа-

гог впливає на формування гуманних, моральних та психологічно

комфортних міжособистісних відносин у соціумі. Головний предмет

діяльності соціального педагога та соціального працівника — активі-

зація соціально-культурних та соціально-педагогічних функцій сус-

пільства, сім'ї, кожної конкретної особистості.

Роль вчителя, який працює у навчальному закладі, суттєво відрі-

зняється від ролі соціального педагога, у якого на першому місці не

навчальна, не освітня, а виховна роль, функції соціальної допомоги та

захисту. Соціальні педагоги та працівники мають сприяти розвитку, а

точніше саморозвитку особистості, створенню умов найбільшого

психологічного комфорту. Вони допомагають людям жити, забез-

печують консолідацію усіх сил та можливостей суспільства стосовно

конкретного клієнта, розвиваючи активність самого клієнта, особис-

тості як суб'єкта цього процесу. Вся енергія соціальних педагогів

спрямована на те, щоб надихнути людину, допомогти спільній діяль-

ності, встановити гуманні, доброзичливі стосунки, виявити доброту

та милосердя під час спілкування.

Соціальний працівник та соціальний педагог завжди репрезенту-

ють інтереси свого клієнта, розгортають назустріч цим інтересам та

потребам сукупний потенціал соціуму, різних інститутів суспільства,

інтегрують різні можливості та забезпечують їх доцільність на конк-

ретному особистісному рівні.

Оскільки соціальна робота має інтегральний характер, її предста-

вники мають володіти якостями педагога, психолога, медичного пра-

цівника, юриста, соціолога, державного службовця. Соціальні про-

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

блеми освіти стосуються, по суті, всіх людей, а не лише учнів і педа-

гогів. До них відносяться проблеми, пов’язані зі створенням умов для

отримання освіти. У соціального педагога, що займається проблема-

ми освіти, обов’язки достатньо різноманітні – від організації соціаль-

но значущої діяльності серед населення до надання допомоги сім’ям

у розвитку їхніх виховних можливостей. Здійснюючи посередницьку

функцію, соціальні педагоги координують діяльність різноманітних

установ і організацій, що займаються проблемами виховання, на-

вчання і освіти.

Соціально-педагогічна діяльність відноситься до розряду гуман-

них професій. Гуманність – це моральна якість, що характеризує вза-

ємини соціальних працівників та клієнтів. Гуманність витікає із сут-

ності соціальної роботи, тобто є однією з її характеристик. Гуман-

ність соціальної роботи виявляється у різноманітних формах, най-

більш загальною з яких є альтруїзм.

Альтруїзм – це моральна якість, що характеризує готовність лю-

дини пожертвувати своїми інтересами заради блага інших людей. Він

являє собою найбільш загальну форму вияву гуманності, оскільки

його зміст зводиться до визнання пріоритету інтересів інших людей.

Існують різноманітні форми вияву гуманності, які характеризу-

ються більшою конкретністю, аніж альтруїзм. Однією з таких форм є

співчуття. Під співчуттям ми розуміємо взаємини людини з іншими

людьми, які ґрунтуються на визнанні законності їхніх інтересів і ви-

ражаються у розумінні їх почуттів, наданні їм моральної підтримки, а

також готовності сприяти здійсненню їх намірів. Співчуття обмежує

дію егоїзму, що має природну основу. Співчуття є необхідною умо-

вою соціальної роботи.

Взаємини соціального працівника і клієнта, що базуються на

співчутті і довірі, більше нагадують дружні стосунки. Дійсно, ці вза-

ємини передбачають допомогу клієнтові з боку соціального праців-

ника, а не навпаки. Впевненість клієнта у тому, що така допомога

буде йому надана, є головним соціальним фактором, що впливає на

ефективність соціальної роботи.

Особливість процесу становлення професії соціального педагога

в Україні було те, що вони відіграли домінуючу роль у становленні

всієї системи соціальної роботи.

Соціальна педагогіка - це складний, універсальний вид діяльнос-

ті. Вона потребує від фахівця знань з різних галузей науки і вміння

застосовувати їх на практиці.

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

Посадові обов’язки та напрямки діяльності соці-

ального педагога

Соціальний педагог має широкий перелік посадових обов'язків.

Він повинен:

Ø виявляти: сім'ї та окремих дітей та підлітків, які потребують

соціального захисту; дітей, підлітків та дорослих, які потребують

опіки та допомоги у влаштуванні в лікувальні та навчально-виховні

заклади, отриманні матеріальної, соціально-побутової та іншої до-

помоги;

Ø встановлювати: причини утруднень, конфліктів, що виникають

у навчальній та поза навчальній сфері, у сім'ї та ін.

Ø сприяти: розв'язанню цих труднощів та конфліктів і гарантувати

соціальний захист; спільній діяльності різних громадських та держа-

вних організацій і установ по наданню необхідної допомоги групам

ризику.

Ø надавати допомогу в сімейному вихованні, діяльності педагогі-

чних колективів.

Ø проводити психолого-педагогічні та соціально-педагогічні

консультації, виховну роботу з неповнолітніми важковиховуваними

дітьми

Ø брати участь у створенні центрів соціальної допомоги (всинов-

лення, піклування й опіка; соціальна реабілітація; притулки; молоді-

жні, підліткові, дитячі, сімейні центри; клуби, асоціації, об'єднання за

інтересами та ін.).

Напрямки професійної діяльності соціального педагога можуть

бути представлені у вигляді таблиці (табл.2):

Рівні здійснення професійної діяльності соціального педагога:

§ Виконання (копіювання чужих зразків виконання діяльності);

§ Планування (здійснення діяльності за власним уявленням без

врахування обставин);

§ Проектування (здійснення діяльності, виходячи з її системного

розуміння).

Функції соціального педагога

Конкретизація діяльності соціального педагога виходить із його

функцій:

1. Дослідницька

ð функція передбачає вивчення соціальним педагогом особли-

востей групи, прошарку, особи, а також ступінь і направленість впли-

ву на них макросередовища з тим, щоб визначити «соціальну ситуа-

цію».

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

2. Прогностична

ð функцію реалізують шляхом передбачення розвитку подій,

процесів, що відбуваються у сім'ї, групі людей, суспільстві та вироб-

лення певних моделей соціальної поведінки.

Табл.2. Напрямки соціально-педагогічної діяльності

1. Вивчення соціально-психологічних

цінностей особистості, соціально-

педагогічного впливу мікросередовища на

зростаючу особистість

2. Організація освітньо-виховних взаємо-

дій з проблемною особистістю, яка потребує

допомоги

спостереження

бесіда

опитування експертів

інтерв’ювання

невербальний діагноз

вивчення документів

контент-аналіз

анкетування

відношення участі

підтримка дітей з сімей ризику

сприяння у вирішенні проблеми

співробітництво з сім’єю, школою

і громадою

посередництво у особистісній реа-

лізації

спонукання особистості до само-

організації і самостійності

3. Соціально-психологічна допомога і

підтримка особистості у кризових ситуаціях

4. Корекція відносин, способів соціальної

дії, посередництво у творчому розвитку осо-

бистості і групи

вияснення проблеми

відреагування проблеми

вибір програми і плану дій

обговорення шляхів вирішення проблеми

допомога в організації виходу з проблеми

координація зусиль найближчого оточення особи-

стості

створення групи підтримки

моделювання ситуацій для нового досвіду

моделювання сфер успішної діяльності

організація діалогу і співробітництва

організація мікросередовища зі зміненими стосун-

ками

допомога у розблокуванні позитивних емоцій

зміна представлень особистості про своє "Я"

підтримка ініціатив

створення умов для творчості

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

3. Запобіжно-профілактична

ð /або соціально-терапевтична/ функція дозволяє передбачити і

привести у дію соціально-правові, юридичні, психологічні, соціаль-

но-медичні, педагогічні заходи, попередження та подолання негатив-

них явищ, організацію відповідної допомоги особам, які її потребу-

ють, забезпечити захист прав сім'ї, жінок, підлітків, дітей, молоді або

підтримку груп ризику.

4. Правозахисна

ð функція полягає в знанні та вмінні використовувати закони і

правові акти, які спрямовані на надання допомоги і підтримки дітей

та підлітків, їх захист.

5. Власне педагогічна

ð функція передбачає виявлення інтересів та потреб дітей у різ-

них видах діяльності /культурної, спортивно-оздоровчої, технічної та

художньої творчості тощо/ і залучення до роботи з ними різних уста-

нов, організацій, громадських, творчих та інших спілок, спеціалістів.

6. Психологічна

ð функція передбачає консультування та корекцію міжособисті-

сних стосунків, допомогу у соціальній реабілітації всім, хто її потре-

бує, сприяння соціальній адаптації особистості.

7. Соціально-медична

ð функція спрямована на організацію роботи з профілактики

здоров'я, на оволодіння першою медичною допомогою, культурою

харчування, санітарно-гігієнічними нормами, основами трудотера-

пії, сприяння формуванню здорового способу життя.

8. Соціально-побутова

ð функцію реалізують шляхом надання необхідної допомоги і

підтримки різним категоріям дитячого населення /особливо дітям-

інвалідам, різним типам сімей та ін./ .

9. Комунікативна

ð функція передбачає встановлення контактів з особами, які потре-

бують тієї чи іншої допомоги, підтримки, організації обміну інформаці-

єю, сприяння включенню різних інститутів суспільства в діяльність соці-

альних служб, допомоги у сприйнятті й розумінні іншої людини.

10. Посередницька

ð функція передбачає встановлення взаємозв‘язку та спільної ді-

яльності багатьох громадських, соціальних, державних структур для

вирішення проблем дітей та підлітків, а таж соціальних груп ризику.

11. Морально-гуманістична

ð функція соціальної роботи /як своєрідна концентрація всіх ін-

ших функцій/ надає соціальній роботі високий гуманістичний сенс,

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

гуманістичну спрямованість, створює умови для гідного існування

людини, групи, прошарку.

Етичні вимоги до професійної діяльності соціа-

льного педагога

Специфіка функцій соціального працівника та соціального педа-

гога вимагає органічного єднання особистісних та професійних якос-

тей, широкої освіченості, а тому підготовка такого фахівця має ґрун-

туватися на тлі практичного людинознавства. Професійні стандарти,

вимоги до таких фахівців базуються на кодексі етики та професійних

умінь, які слугують своєрідною "клятвою Гіппократа", ґрунтуються

на фундаментальних загальнолюдських цінностях, враховують гід-

ність та унікальність кожної особистості, її права та можливості.

Прикладами можуть слугувати кодекси етики соціального пра-

цівника США та Канади, в яких наголос робиться на клінічній соціа-

льній роботі чи на соціальному розвитку. Створений і кодекс етики

соціального працівника та соціального педагога Росії та України,

офіційно схвалений Асоціацією соціальних працівників та соціальних

педагогів, усіма регіональними підрозділами.

Навіть порівняно невеликий досвід розвитку соціальної роботи в

Україні свідчить, що співпраця соціальних педагогів та соціальних

працівників спрямована на об'єднання людей безпосередньо там, де

вони живуть. Вона відкриває великі перспективи та має конкретний

результат: перемагають загальнолюдські цінності, милосердя, посла-

блюється соціальне напруження. Соціальні педагоги та соціальні

працівники створюють реально діючий механізм соціального захисту,

підтримки, що допомагає державним та суспільним структурам на-

близитися до кожної конкретної сім'ї, до кожної людини, яка є най-

більшою цінністю оновленого суспільства.

Професії соціального працівника та соціального педагога схожі

та переслідують одні й ті самі цілі. Результат діяльності цих фахівців

— підвищення життєвого рівня усіх людей незалежно від національ-

ності та віросповідання. Кожна людина право на належне повноцінне

існування. Важливо зазначити, що такі професії, як соціальний пра-

цівник та соціальний педагог є необхідними для нашого суспільства у

сучасний складний період розбудови української держави, коли ви-

никає багато проблем і люди потребують підтримки та допомоги,

іноді навіть і захисту. Задоволення саме і потреб і забезпечується ро-

ботою соціального педагога та соціального працівника у співдружно-

сті іншими професіоналами: психологами, педагогами, юристами,

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

лікарями. Саме така співдружність може бути найбільш ефективною

та корисною та забезпечить психологічне та фізичне здоров'я нації.

Зважаючи на той факт, що Україна ратифікувала Європейську

Конвенцію про права людини, в якій утверджується віра в основні

права людини, в гідність і цінність людської особистості, соціальні

педагоги і працівники дотримуються вимог Міжнародних етичних

стандартів соціальних працівників (1994 р.). Професійно-етичний

кодекс соціальних працівників України дозволяє здійснювати соціа-

льну і соціально-педагогічну роботу з різними особами, групами і

спільнотами на їхнє благо.

Кодекс базується на міжнародних етичних принципах соціальної

роботи і пропонує моральні норми і моральні правила поведінки со-

ціального працівника, який при цьому має відповідні професійно-

особистісні якості, що у своїй сукупності представляють етичний

стандарт соціального працівника.

Моральна норма - усталена вимога до поведінки й діяльності со-

ціальних працівників стосовно суб'єктів та об'єктів соціальної роботи.

Моральна норма соціального працівника характеризується сукупніс-

тю таких компонентів:

Гуманізм - сукупність поглядів, які визнають людину вищою

цінністю, та соціальні механізми, що захищають гідність і права лю-

дини, свободу і всебічний розвиток особистості.

Справедливість - неупереджена оцінка та дія спеціаліста, що відпо-

відають істині й моральним та правовим нормам людських стосунків.

Толерантність - ставлення до інших людей, яке характеризуєть-

ся коректністю і терпимістю щодо їхньої поведінки, ціннісних орієн-

тацій та особливостей особистості.

Конфіденційність - нерозголошення спеціалістом інформації, до-

віреної йому клієнтом про себе особисто чи про іншу людину.

Об'єктивність - усунення від суб'єктивізму і власних емоцій у

процесі оцінювання особистості клієнта та його проблем, визначення

доцільності надання йому допомоги і прийняття рішення, що не су-

перечить інтересам інших людей.

Альтруїзм - система ціннісних орієнтацій особистості, в якій до-

мінуючим мотивом і критерієм моральної оцінки є інтереси іншої

людини чи соціальної спільноти.

Моральні правила - конкретні вимоги до поведінки і діяльності

соціального працівника у процесі виконання його професійних обо-

в'язків:

1. Соціальний працівник має здійснювати свій внесок у розробку

соціальної політики, технології, методики і практики надання соціа-

льних послуг з метою досягнення найвищих результатів у діяльності

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

різних соціальних інститутів, державного, регіонального і місцевого

рівня.

2. Соціальний працівник повинен підтримувати участь громадсь-

кості у формуванні соціальної політики та сприяти розвитку активної

діяльності всіх соціальних інститутів.

3. Соціальний працівник повинен створювати умови для підтри-

мки поваги до різних культур.

4. Соціальний працівник повинен сприяти створенню відповід-

них соціальних інститутів в міру їхньої необхідності для суспільства.

5. Соціальний працівник не повинен використовувати стосунки з

клієнтами у власних інтересах.

6. Соціальний працівник повинен уникати зв'язків і стосунків, які

ганьблять чи обмежують громадянські або юридичні права клієнта.

7. Соціальний працівник повинен забезпечити активну суб'єктив-

ну позицію самого клієнта у ході вирішення його власних проблем,

спонукаючи при цьому індивіда, групу, спільноту до відповідальності

за особисті дії.

8. Соціальний працівник може поділитися конфіденційною

інформацією, отриманою від клієнта, без його на те дозволу, лише за

особливо професійних обставин.

9. Діючи в інтересах клієнта, соціальний працівник встановлює

професійні стосунки з третіми особами лише у випадку згоди клієнта,

інформуючи його про можливі межі конфіденційності в даній ситуа-

ції.

10. Соціальний працівник повинен отримати згоду клієнта, перш

ніж друкувати, робити аудіо- і відеозаписи у ході вирішення його

проблем.

11. Соціальний працівник може виконувати свої посадові обов'я-

зки разом з іншими спеціалістами. При цьому він визнає професіона-

лізм, цінність участі таких спеціалістів у соціальному обслуговуванні

клієнта.

12. Соціальний працівник у випадку тимчасової відсутності колег

чи непередбачених обставин, обслуговує їхніх клієнтів з такою ж ува-

гою і відповідальністю, як і своїх "власних".

13. Соціальний працівник повинен протистояти проявам неетич-

ної поведінки своїх колег, запобігати некваліфікованій і невиправда-

ній практиці надання населенню соціальних послуг, які не відповіда-

ють усталеним нормам.

14. У випадку порушення спеціалістом моральних норм "Профе-

сійно-етичного кодексу соціального працівника України" Асоціація

соціальних працівників України має право використати вплив гро-

мадськості чи поставити перед адміністрацією відповідних соціаль-

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

них інститутів питання про дисциплінарні покарання такого праців-

ника згідно з чинним трудовим законодавством України.

Етичні принципи соціальної роботи

Соціальний працівник виконує свої обов'язки на засадах таких

принципів:

1. Кожна людина цінна для суспільства своєю унікальністю, яку

необхідно враховувати і поважати.

2. Кожна людина має право на самореалізацію, яка не призво-

дить до порушення подібних прав інших людей.

3. Соціальний працівник зобов'язаний всі свої знання і навички

спрямовувати на надання допомоги окремим людям, групам, спільно-

там у їхньому розвитку, а також на розв'язання конфліктів між осо-

бою і суспільством.

4. Соціальний працівник надає допомогу кожному, хто звертаєть-

ся до нього за допомогою і порадою без будь-якої дискримінації на

підставі статі, віку, фізичних і розумових недоліків, кольору шкіри,

соціальної і расової належності, віросповідання, мови, політичних

поглядів, сексуальної орієнтації.

5. Соціальний працівник дотримується принципу особистої

недоторканості, конфіденційності та відповідального використання

інформації у своїй роботі.

6. Діяльність соціального працівника базується на засадах взає-

модії, партнерського співробітництва і передбачає двосторонню від-

повідальність за вирішення проблеми клієнта.

7. Соціальна робота несумісна з прямим чи опосередкованим

примусом клієнтів до будь-яких дій, навіть на користь клієнта.

8. Соціальний працівник не повинен підтримувати у будь-якій

формі окремих осіб, групи, політичні сили чи владні структури, які

завдають шкоди своїм громадянам, використовуючи тероризм, на-

силля, жорстокість.

9. Соціальний працівник здійснює етично виправдані дії, до-

тримуючись міжнародних етичних стандартів соціальних працівни-

ків, Декларації прав людини ООН та Професійно-етичного кодексу

соціального працівника України.

Сфери соціально-професійної діяльності

Принципи діяльності соціального працівника реалізуються у

комплексі в різних сферах соціально-педагогічної роботи:

Сфера освіти: загальноосвітні і спеціалізовані школи різного ти-

пу, школи-інтернати, дитячі будинки, будинки і центри дитячої осві-

ти та виховання, центри технічної та екологічної освіти, школи сана-

торного типу, культурологічні центри.

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com