Сейко Н.А. Соціальна педагогіка

Подождите немного. Документ загружается.

Патерналізм – ідеологія і соціальна

практика у сфері трудових відносин,

яка виявляється у доброчинності

підприємця про своїх працівників;

політика індустріально розвинених

країн щодо надання допомоги слабко

розвиненим

туєю галуззю, яка покликана забезпечити захист населення від чин-

ників соціального ризику, зміст та рівень яких є часто загрозливими

для прийнятного функціонування соціальної системи.

Основними державними документами, які регулюють перспек-

тиви соціального розвитку України, стали “Концепція соціального

забезпечення населення

України” (грудень 1993р.) та

“Концепція соціальної

політики” (липень 1994р.).

Світовий досвід соціального

розвитку може бути

представлений у двох

напрямках – ліберальному та

патерналістському, які, відповідно, впливають на формування відпо-

відної освітньої політики (рис.2).

Типи життєвих стратегій у соціально нестабільний час, які мо-

жуть бути використані різними соціальними групами, окреслюються

двома групами:

І група:

Ø ефективна, успішна зовнішня адаптація, що спирається на

нову, жорстко організовану систему ціннісних орієнтацій;

Ø підвищена сприйнятливість до зовнішніх впливів (еконо-

мічних, інформаційних, статусних);

Ø соціальна ідентифікація спрямована на первинні (сім‘я) та

професійні спільноти;

Ø орієнтація у часі - на теперішній та найближчий майбут-

ній.

ІІ група:

Ø ефективна внутрішня адаптація, заснована на стійкості фунда-

ментальних ціннісних орієнтацій;

Ø несприйнятливість до зовнішніх впливів;

Ø соціальна ідентифікація спрямована на великі спільноти: як

реальні, так і нереальні (країна, народ, однодумці);

Ø спрямованість у часі - минуле та віддалене майбутнє.

ІІІ група:

Ø це стратегія виживання;

Ø невеликий життєвий та соціальний ресурс;

Ø невисокий статус та становище, що погіршується;

Ø м‘які ціннісні системи;

Ø ідентифікація з собі подібними;

Ø сприйнятливість до впливу висока, але результати його

неглибокі.

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

Рис. 2. Залежність соціокультурних типів від соціальної політики

держави.

Предмет та цілі соціально-педагогічної діяльнос-

ті

Об`єктом соціально-педагогічної науки є людина як члена соціу-

му у єдності її індивідуальних та суспільних характеристик.

Предметом соціально-педагогічної теорії і практики є педагогічні

аспекти соціального становлення та розвитку особистості, набуття

нею соціального статусу, соціального функціонування, а також під-

НАПРЯМИ

СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

ЛІБЕРАЛЬНИЙ

ПАТЕРНАЛІСТСЬКИЙ

(СОЦІАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНИЙ)

ТИПИ ОСВІТИ

Культурно-

освітній лібе-

ралізм

Культурно-

освітній індивідуа-

лізм

Культурно-

освітній демокра-

тизм

Культурно-

освітній консер-

ватизм

Надання можливостей для

розв`язання проблем соціалізації

самому громадянинові; забезпе-

чення рівних шансів для всіх у

досягненні певного соціального

статусу

Досягнення соціальної справедливос-

ті у певному її розумінні, скасування

нерівності; гарантований визначений

рівень життя; зняття з людини клопо-

тів щодо розв`язання її основних

соціальних проблем

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

тримка досягнутих та відновлення втрачених соціальних характерис-

тик.

Соціально-педагогічну теорію і практику прийнято розрізняти на

соціетальному, соціально-середовищному та індивідуальному соціа-

льному рівні (рис.3).

Рис.3. Структура соціально-педагогічної теорії і практики на різних

рівнях функціонування.

Індивідуальний

рівень

Соціально-

середовищний рі-

вень

Соціетальний р

і-

вень

Об`єктом соціальної

педагогіки є окрема

людина на різних

рівнях соціалізації,

щодо якої застосо-

вуються різні соціа-

льно-педагогічні

засоби та прийоми

відповідно до стабі-

льно-рівневого ста-

ну людини

Об`єктом соціа-

льної педагогіки

на цьому рівні є

соціальна сфера

суспільства,

мікро середови-

ще, колективи

людей. Типові

засоби реаліза-

ції: культурно-

освітня, фізку-

льтурно-

оздоровча, соці-

ально-виховна

тощо.

Об`єктом соціа-

льно-педагогічної

науки і практики

на цьому рівні є

суспільство як

відносно стійка

спільнота. Типо-

вим засобом і

способом здійс-

нення соціально-

го виховання при

цьому виступає

ідеологія як сис-

тема ціннісних

орієнтацій

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

Можна розглядати об’єкт соціальної діяльності як на функціона-

льному, так і на персоніфікованому рівні (рис.4. та рис.5).

Рис.4. Об`єкт соціальної роботи (персоніфікований підхід)

Рис.5. Об`єкт соціальної роботи (функціональний підхід)

ОБ`ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

РІЗНІ КАТЕГОРІЇ ДІТЕЙ

ЛЮДИ ПОХИЛОГО ВІКУ

РІЗНІ КАТЕГОРІЇ МОЛОДІ

ІНВАЛІДИ ТА ХВОРІ

ОБ`ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

стан здоров’я

служба і праця в екстремальних умовах

похилий та пенсійний вік людини

девіантна поведінка у різних її формах

складне, неблагополучне становище різних

категорій сімей

особливе становище дітей

бродяжництво, бездомність, бездогляд-

ність

передродовий та післяродовий стан

правовий статус осіб, які підпадали під

репресії і були реабілітовані

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

Концептуальні підходи до предмета соціально-педагогічної ді-

яльності можуть бути представлені, як у табл.1.

Табл.1. Предмет соціально-педагогічної діяльності (концепту-

альні підходи).

Концептуальні підходи

Предмет соціальної роботи

Біхевіористичний підхід

Зміна поведінки клієнта (-ів)

Втручання в кризових си-

туаціях

Пом'якшення впливу на клієнта стресової

події шляхом надання йому безпосередньої

емоційної допомоги, мобілізації всіх його зу-

силь і можливостей для переборювання кризи,

повернення клієнта на попередній чи підняття

на вищий рівень життєдіяльності.

Когнітивна терапія

Допомогти клієнту змінити свої когнітивні

(пізнавальні) процеси і тим сам

им впоратися з

емоційними та поведінковими проблемами.

Проблемно орієнтований

підхід.

Вирішення проблем, що усвідомлюються

клієнтами, з акцентуванням на стимулювання і

підтримку їхніх власних здатностей та ресурсів

Психосоціальний підхід

Підтримання

рівноваги між внутрішнім

психологічним життям клієнта та міжсистем-

ними (зовнішніми) стосунками, що впливають

на його життєдіяльність

Системний підхід

Надання допомоги людям у їхній взаємодії

з оточуючим середовищем за допомогою виді-

лення, підтримки

або зміни відповідних систем

та їх зв'язків, реалізація дій щодо визна

чення та

підключення існуючих суміжних систем.

Соціальне навчання

Навчання клієнтів соціальних умінь і нави-

чок, необхідних їм як для вирішення наявних

проблем, так і для попередження їх появи

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

Трансактний аналіз

Вирішення життєвих проблем клієнта (не-

впевненості, залежності, життєвих невдач)

шляхом зміни його Его-станів: Батька, Дорос-

лого, Дитини, досягнення їх оптимально

го

представництва в емоційній, когнітивній та

поведінковій системах клієнта.

Ексзистенціальний підхід

Допомога великій кількості найрізномант-

ніших людей, котрі переживають які-небудь ут-

руднення, хронічним невдахам, тим, хто "загу-

бився" в житті, засудженим. Її мета — позбави-

ти цих людей жахів, вдихнути в них н

адію,

змінити стиль життя, навчитися от

римувати від

нього задоволення.

Екологічний підхід

Посилення адаптивних здатно

стей людей.

При цьому адаптація (біологічна, пізнавальна,

емоційна, соціальна) визначається як активне

зусилля, спрямоване або на досягнення особис-

тісних змін з метою приведення особистості у

відповідність із вимогами оточуючого середо-

вища та отримання можливих переваг, або змі-

ну впливу навколиш

нього середовища, щоб

його соціальна та фізична частини більше від-

повідали потребам, правам та цілям людей

Соціально-педагогічна діяльність переслідує наступні цілі:

Ø забезпечення, збереження та зміцнення фізичного, психоло-

гічного, соціального, морального здоров’я особистості;

Ø формування моральної свідомості, моральних якостей, соціа-

льно значущих орієнтацій і установок у життєвому самовизна-

ченні, моральної поведінки;

Ø створення сприятливих умов мікросоціуму для розвитку зді-

бностей та реалізації можливостей людини, її позитивного поте-

нціалу у соціально корисних сферах життєдіяльності, попере-

дження тупикових ситуацій в особистісному розвитку;

Ø формування потреби у саморозвитку, надання допомоги у

самопізнанні, самоствердженні, само реабілітації, самореалізації;

Ø надання комплексної соціально-педагогічної допомоги і під-

тримки;

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

Ø створення комфортного гуманізованого виховного простору

у мікросоціумі.

Головними напрямками соціально-педагогічної діяльності є та-

кі:

Ø створення соціальних умов, що компенсують несприятливий

досвід соціалізації і несприятливі умови життя дітей;

Ø надання комплексної допомоги, спрямованої на створення

сприятливих соціально-педагогічних умов в освітніх та інших за-

кладах соціальної освіти й виховання;

Ø забезпечення соціально-педагогічної діагностики, корекції,

консультування для дітей та сімей груп ризику;

Ø соціально-педагогічна превентизацію і реабілітація дезадап-

тованих та соціально депривованих дітей та підлітків;

Ø робота з дітьми-інвалідами;

Ø робота з обдарованими дітьми;

Ø організація спортивно-оздоровчої, дозвіллєвої та інших видів

соціально активної діяльності дітей та підлітків;

Ø консультування та спеціалізована допомога;

Ø культурно-просвітницька діяльність щодо пропаганди та

тлумачення здорового способу життя;

Ø здійснення системи превентивних заходів, попередження

асоціальності;

Ø соціально-педагогічні дослідження з метою виявлення соціа-

льних та особистісних проблем дітей різних вікових груп.

Адекватно організована соціально-педагогічна діяльність перед-

бачає орієнтацію на особистість, індивідуальність, розкриття сутніс-

них сил дитини, надання їй комплексної соціально-психологічно-

педагогічної допомоги у розв’язанні особистісних проблем, в усвідо-

мленні себе суб’єктом власного життя.

Категорійно-понятійний апарат соціальної педа-

гогіки та соціальної роботи

Головними категоріями і поняттями соціальної педагогіки визна-

чені: соціальна педагогіка, соціальна робота, соціалізація, соціальне

середовище, соціальна політика, соціальний педагог, соціальний пра-

цівник, інститути соціалізації, людина, особа, особистість, індивідуа-

льність, індивід, соціальне виховання, інститути виховання.

Введення у науковий обіг головних категорій і понять соціальної

педагогіки відбувалося протягом всього періоду її становлення у єв-

ропейській науці.

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

Так, термін “соціальна педагогіка” був запропонований

А.Дістервегом, хоча, на думку деяких вчених, першим цей термін

використав К.Магер, німецький просвітник, який спеціально дослі-

джував соціальні аспекти освіти й виховання. На його думку, соціа-

льна педагогіка – це наука, яка займається вивченням умов форму-

вання суспільства в цілому.

У сучасному науковому обігу соціальна педагогіка – це наука про

соціально-педагогічні механізми формування особистості у соціумі,

гармонізацію її взаємин у мікро- мезо- та макрорівнях.

Ще одне означення: соціальна педагогіка – це наука (галузь зага-

льної педагогіки) про гармонізацію та гуманізацію взаємин особисто-

сті і середовища, тобто про соціалізацію особистості.

Соціалізація – процес і результат передачі узагальненого досвіду

певної культури (ролей, цінностей, умінь, знань, норм) індивідуаль-

ним членам соціуму.

Система знань кожної науки відображається у її поняттях і кате-

горіях. Поняття – одна з форм відображення світу у його пізнанні.

У процесі розвитку будь-якої науки поняття об’єднуються, закрі-

плюються у категорії науки, які являють собою найбільш загальні,

фундаментальні, так звані “родові” поняття, що є похідними від ін-

ших понять, що використовуються у цій науці.

Таким чином, у кожної науки формується своя категорійно-

понятійна система, що відображає взаємозв’язок і взаємозумовле-

ність понять, що входять до цієї науки. В той же час система понять

будь-якої науки завжди знаходиться у взаємозв’язку з понятійними

системами інших наук, які вивчають той самий об’єкт. Не є виклю-

ченням у цьому стосунку й соціальна педагогіка, понятійна система

якої знаходиться у тісному взаємозв’язку із системами понять, перед-

усім, педагогіки і соціології, а також інших наук, що вивчають люди-

ну.

В Україні соціальна педагогіка була введена імперативно “звер-

ху” і з самого початку стала розвиватися як відгалуження педагогіч-

ної науки. Добре відомо, що педагогіка, яка має свою обмежену сфе-

ру дослідження і є самостійною і достатньо розробленою наукою,

розвивається у тісному взаємозв’язку з іншими гуманітарними нау-

ками, що вивчають людину. Серед них особливо виділяються такі, які

пов’язуються з педагогікою родинними зв’язками. До них відносять-

ся, перш за все, ті гуманітарні науки, категорії яких входять до поня-

тійної системи педагогіки і активно використовуються нею як в тео-

ретичних дослідженнях, так і у безпосередній практичній діяльності

педагогів. Взаємозв’язок педагогіки з іншими науками можна пред-

ставити схематично (рис.6.).

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

Рис.6. Соціальна педагогіка у системі соціально-гуманітарних наук

У верхній частині схеми показані зв’язки педагогіки з тими нау-

ками, категоріями яких вона користується, порожні прямокутники

позначають її численні зв’язки з іншими науками, що не мають по-

стійного характеру. У останні роки процес диференціацій педагогіч-

ної науки значно посилився. Виникли і знаходяться у стадії станов-

лення численні наукові галузі, до яких відноситься й соціальна педа-

гогіка.

У нижній частині схеми показані зв’язки педагогіки з її “дочірні-

ми” науковими галузями. Порожні прямокутники вказують на галузі

педагогічної науки, що мають відносну самостійність і з часом мо-

жуть стати незалежними науковими галузями.

ПЕДАГОГІКА

ФІЛОСОФІЯ ПСИХОЛОГІЯ СОЦІОЛОГІЯ ІСТОРІЯ

Дошкільна

педагогіка

Педагогіка

школи

Професійна

педагогіка

Соціальна

педагогіка

Історія

педагогіки

етнопедагогіка

Спеціальна

педагогіка

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com

Для того, щоб виділити категорії власне соціальної педагогіки,

треба скористатися формально-логічним прийомом. Спочатку виді-

ляємо категорії педагогіки, потім проектуємо педагогічні категорії на

соціальну педагогіку й намагаємося розібратися, що вона запозичила

у інших наук, а які поняття є її власними.

ПЕДАГОГІКА СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА

Запозичені власні Запозичені Власні

освіта Освіта

навчання навчання Соціальне на-

вчання

виховання виховання Соціальне вихо-

вання

Діти (дитина) Діти (дитина)

особистість Особистість

розвиток Розвиток

діяльність Педагогічна дія-

льність

діяльність Соціально-

педагогічна дія-

льність

суспільство Суспільство

Соціум

Соціальний ін-

ститут

соціалізація Соціалізація

Соціальна адап-

тація

Соціальна реабі-

літація

Категорійно-понятійний апарат соціальної педагогіки може бути

представлений на кількох рівнях узагальнення: прикладному (соціалі-

зація, соціальний інститут, методи, форми), теоретичному (особис-

тість, індивід, виховання, середовище), методологічному (соціально-

педагогічний закон, соціально-педагогічне явище, соціально-

педагогічні принципи).

Категорії та поняття соціальної педагогіки під час вивчення кур-

су соціальної педагогіки являють собою пропедевтичний етап засво-

єння категорійно-понятійної структури соціально-педагогічних дис-

циплін

Социальная педагогика: Курс лекций /Под общ.ред. М.А.Галагузовой. – М,

2000.

PDF створений версією pdfFactory Pro для ознайомлення www.pdffactory.com