Сергєєнкова О.П. Вікова психологія

Подождите немного. Документ загружается.

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

241

Опанувальна поведінка – тип конструктивного реагування

особистості на стресову ситуацію, що передбачає усвідом-

лення та позитивне розв’язання життєвих суперечностей

та труднощів

Спроможність особистості до даної поведінки формується

поступово і залежить від ряду факторів, як-от фізичного здоров’я,

матеріальних ресурсів, психологічної компетентності, соціальної

підтримки, особистісних якостей та обставин життя. Також тип

реагування на стресогенні події та використання опанувальної

поведінки залежить від внутрішніх настанов особистості, її

вікового годинника.

Віковий годинник – внутрішній часовий графік життя

особистості, за яким вона визначає відповідність своїх

життєвих подій ключовим соціальним подіям періоду

дорослості

Віковий годинник слугує дорослому свого роду розкладом жит-

тя, звірення з яким визначає, наскільки повільно чи швидко осо-

бистість рухається вперед співвідносно з соціальними подіями.

Так, народження дитини в 30 років

сприймається жінкою та її оточенням

зовсім по іншому, ніж аналогічна подія у

20-річної мами. Одні чоловіки після 40 років

вже задумуються про перспективи пенсії,

інші – починають здобувати другу освіту

та планувати кар’єру, відчуваючи при цьо-, відчуваючи при цьо-

му більшу напруженість. Відставання від

соціальної «норми» чи її випереджання

викликає ускладнену адаптацію особистості

до життєвих подій.

На оцінку дорослими ходу свого розвитку впливають очіку-

вання суспільства. Останнім часом ці очікування змінились,

стали більш лояльними щодо вікових норм тих чи інших тра-

диційних подій дорослого життя.

Позитивна життєва настанова, пов’язана з досягненням

фізичної зрілості, що започаткувалась у юності, в цьому

Зараз психоло-

ги приходять до

висновку, що від-

бувається розми-

вання меж тради-

ційних соціальних

подій, таких як

професійне навчан-

ня, одруження, на-

родження дітей

тощо

РОЗДІЛ 3

242

періоді підкріплюється почуттям впевненості в собі, великих

можливостей, енергійності, оптимізму, піку життя. Однак,

серйозні захворювання і травми викликають подвійну

вразливість дорослого через порівняння себе зі здоровими

ровесниками та своїм попереднім станом здоров’я.

Смертність в цьому періоді дорослості

є найнижчою, в основному через трагічні

випадки, а сексуальність найвищою. Відпо-

відно, найвищий рівень сексуальності

провокує сексуальну поведінку й інтенсивне

інтимне спілкування з протилежною статтю.

Даний вік є сприятливим для народження

жінками дітей.

Для людей цього віку характерна висока

адаптивність організму та психіки, що допо-, що допо-

магає у подоланні стресів, та хороші відновлювальні можли-

вості, які забезпечують високу працездатність людини. Однак

образ життя, який властивий людині раннього дорослого віку,

визначає стан її здоров’я та інтенсивність старіння в середній

та пізній дорослості.

Когнітивна сфера в ранній дорослості

Робота інтелекту не тільки не зупиняється в дорослості, а

й внаслідок постійної розумової активності люди до старості

набувають значний багаж знань. Однак, відкритим залишається

питання, чи розвивається при цьому інтелект чи всього лише

зростає компетентність особистості. Однозначним є той

факт, що зміни інтелекту в ранній дорослості визначаються

тим змістом особистості, який склався –

освітою, життєвим досвідом, настановами,

професійною діяльністю тощо.

За думкою ряду дослідників (С.Пако,

К.Ховланд та інш.), на початку раннього

дорослого періоду (близько 25 років) людина

досягає піку розумових функцій. Після 30-

ти років ймовірним є спад інтелектуального

потенціалу, якщо він не підтримується

Фізичний розви-

ток в ранній дорос-

лості веде за собою

більш зрілі форми

сексуальної пове-

дінки і сексуальних

стосунків, ніж у

юності.

Н.В. Співак

Впродовж ран-

ньої дорослості

когнітивні нави-

чки, якими корис-

туються частіше,

зберігаються кра-

ще, ніж ті, котрі

використовують

рідше.

Г.Крайг

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

243

систематичною розумовою працею. Для цього віку характерною

є компенсація розумових резервів набуттям соціально-

професійного досвіду.

До 25 років сенсорно-перцептивні характер-ристики

дорослого досягають максимального розвитку, зберігаючись

на цьому рівні у більшості людей до 40 років. Зокрема, зорова,

слухова та рухова чутливість найкраще виявляються на початку

періоду, а обсяг поля зору – у тридцятирічному віці. Особливо

добре сенсорно-перцептивні властивості функціонують за умови

їх систематичного оптимального навантаження.

Вивчення Г.Еббінгаузом динаміки мнемічних якостей людини

дозволило виокремити наступний онтогенез пам’яті:

до 25 років

• поступовий

прогрес мне-

мічних якос-

тей

від 25

до 60 років

від 60 років

і старше

• стабіліза-

ція функцій

пам’яті

• регресив-

ні тенденції

мнемічної ді-

яльності

Рис. 3.36. Фази розвитку пам’яті за Еббінгаузом

Дослідження короткочасної вербальної пам’яті дорослих

виявили високі показники її роботи в періоді з 18 до 30 років,

далі простежується тенденція зниження продуктивності. Дещо

ширший діапазон працездатності довготривалої вербальної

пам’яті – від 18 до 35 років, тоді як образна й асоціативна пам’ять

людини зменшують продуктивність після 20 років.

Впродовж раннього дорослого віку

мислення особистості набуває комплексного

характеру мислених операцій та високого

рівня інтеграції різних видів мислення. Так,

результати роботи теоретичного мислення

перевіряються практикою. В свою чергу,

…Мислення до-

рослої людини – це

сплав чуттєвого

(наочно-образного)

і теоретичного (ло-

гічного) видів.

А.Г. Маклаков

РОЗДІЛ 3

244

практичне мислення відштовхується від понять теоретичного,

і цим вони взаємно збагачуються. Наукові дослідження свідчать,

що впродовж всього періоду ранньої дорослості різні види

мислення розвиваються нерівномірно.

Мислення людини раннього дорослого віку характеризується

значною гнучкістю – здатністю використовувати попередній

життєвий досвід у нових незнайомих ситуаціях. Саме

критичність і гнучкість мислення дозволяє людині даного віку

будувати адекватні смислові системи, які містять прийнятні

життєві цінності.

Вважаючи розуміння та розв’язування суперечностей

рушійними силами когнітивного розвитку дорослої людини,

К.Рігель доповнює теорію Ж.Піаже п’ятою стадією –

діалектичною. За думкою психолога, сильною стороною мислен-

ня дорослого є вміння знайти компроміс при аналізі несхожих

чи й протилежних точок зору, синтезуючи та інтегруючи їх.

Важливим аспектом діалектичного мислення є інтеграція

ідеального та реального тобто узгодження:

практичного,

звичайного

світу

(реальне)

штучним,

абстрактним

формально-

логічним

мисленням

(ідеальне)

Якщо К.Рігель пропонує критерієм когнітивної зрілості

дорослої людини вважати діалектичне мислення, то

Г.Лейбоуві-Віф наполягає на поєднанні логіки, обов’язковості

та відповідальності. Саме розвиток навичок самостійного

прийняття рішень та відповідальності за них уможливлює

подолання суперечностей та непевностей життєвого шляху

дорослої людини. Тут мислення у поєднанні з волею виступає

засобом самореалізації особистості.

Очевидно, що динаміка мислення впродовж раннього

дорослого віку залежить від інтелектуальної активності

особистості. Професійно спрямоване навчання студентів

передбачає високий рівень задіяності їх мислення. Зміни

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

245

мислення, зафіксовані американським психологом У.Перрі щодо

студентів, мають стадіальний характер:

початковий

дуалізм

• інтерпрета-

ція світу ав-

торитарним

способом за

принципом

«істина-по-

милка»

концептуаль-

ний реляти-

візм

самостійно

обрана

концепція

• визнання,

сприймання

та аналіз аль-

тернативних

точок зору

• критичний

аналіз про-

блеми та від-

повідальний

вибір рішен-

ня

Рис. 3.37. Стадії розвитку мислення студентів за Перрі

Найбільш суттєві зміни розвитку мовлення людей, що

досягнули ранньої дорослості, полягають у вдосконаленні якісних

параметрів мовлення. Прогрес стосується зростання лексичного

запасу (поповнення загальнокультурними та професійними

термінами) і граматичних перетворень. Так, дорослі здійснюють

перехід від простих речень до складних, з декількома складовими.

Відтак, досягнення зрілості супроводжується зростанням мовно-

мислених можливостей людини.

За даними Д.Векслера, прогресування вербальних інтелекту-

альних функцій охоплює період до 30 років. Вершина лексичних

функцій досягає свого максимуму в 40 років. Після 30 років спо-

стерігається зниження інтелектуальних функцій, пов’язаних не

з мовою, а з моторикою.

Експериментальні дослідження діагносту-

вали нерівномірність проявів різних власти-

востей уваги в ранньому дорослому віці.

Зокрема, зростання продуктивності обсягу,

переключення та вибірковості уваги людини

досягає її 33-річного віку з орієнтовним піком

в 27-33 роки, надалі фіксується зниження

У педагогів якості

уваги зберігають

високу продуктив-

ність і по завер-

шенню ранньої до-

рослості

РОЗДІЛ 3

246

показників. Стійкість та концентрація уваги впродовж періоду

суттєво не змінюються. На функціонування уваги в ранньому

дорослому віці суттєво впливають ті види діяльності, якими

займається людина.

Отже, когнітивний розвиток людини впродовж раннього до-

рослого віку має індивідуально зумовлений характер і регулю-

ється її запитами, настановами, прагненнями та конкретними

діями.

Побудова родинних взаємин людиною

раннього дорослого віку

Започатковані у юності пошуки ідентич-

ності тривають і в ранній дорослості.

Завершення професійного навчання та початок

трудової діяльності визначають професійну

ідентичність, а налагодження близьких

взаємин з протилежною статтю викликає

активізацію родинної ідентичності особистості.

Якщо у молодої людини нема відчуття того, що

вона зайнята своє справою чи має благополучну

родину, то натомість приходить переживання

незавершеності, незбалансованості життя.

Формування ідентичності стає підґрунтям для вирішення

центрального завдання психіки людини раннього дорослого віку

– самореалізації.

Самореалізація – конструктивне виявлення та втілення

людиною свого особистісного потенціалу, його розвиток та

збагачення

За З.Фройдом, самореалізація – це вміння любити і трудитись.

Відповідно, успішність життєвого шляху людини раннього

дорослого віку здебільшого визначається самореалізацією в двох

важливих напрямках – професійному та родинному.

Еріксон тісно пов’язує досягнення ідентичності в дорослості з

розвитком близьких взаємин з друзями, дружиною чи чоловіком.

Хоча багато гра-

ней дорослої іден-

тичності може

сформуватися

уже на початку

дорослості, іншим

її граням ще тільки

належить оформ-

лятись.

Г.Крайг

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

247

Близькість – тип тісних позитивних емоційних стосунків

особистості з іншою людиною, що приносить взаємне задо-

волення, сприяє формуванню ідентичності та збереженню

індивідуальності

Психолог наголошує, що неспроможність до встановлен-

ня особистістю близькості впродовж раннього дорослого віку

викликає почуття самотності, пригніченості, підозрілості та

ускладнює соціальну адаптацію.

Найсприятливішим підґрунтям для встановлення близьких

взаємин з особами протилежної статі є почуття закоханості

й кохання. Американський психолог Р.Стернберг, автор відо-, автор відо-

мої трикомпонентної теорії кохання, вважає, що дане почуття

характеризується наявністю трьох складових:

інтимність (симпатія до лю-

дини як до особистості, близь-

кість у спілкуванні з нею, ем-

патія та підтримка)

рішення / зобов’язання (рі-

шення про довготривалість

почуттів та їх спрямованість

на одну людину)

пристрасть (фізичний потяг

та сексуальна поведінка)

Рис. 3.38. Компоненти кохання за Стернбергом

В залежності від наявності у людини цих складових

компонентів існують такі різновиди почуттів:

РОЗДІЛ 3

248

Таблиця 3.3

Різновиди кохання за теорією Р.Стернберга

Типи близьких

взаємин

Компоненти кохання

Інтим-

ність

При-

страсть

Зобов’я-

зання

Симпатія + – –

Пристрасне кохання – + –

Вигадане кохання – – +

Романтичне кохання + + –

Товаришування + – +

Сліпе кохання – + +

Досконале кохання + + +

У таблиці позначка « + » означає наявність компоненту,

« – » – його відсутність.

Дані різновиди є межовими випадками, що фігурують у теорії

Стернберга, а більшість реальних стосунків є проміжними між цими

різновидами. Показовим є існування значної кількості варіацій

почуттів та людських стосунків, що випливає з теорії Стернберга.

Кохання, тим паче взаємне, може стати потужним сти-, тим паче взаємне, може стати потужним сти-

мулом для формування пари. Однак вчені, що досліджували

розповсюджений під час ранньої дорослості процес зближення

чоловіка та жінки, виявляли зовсім різні його механізми.

Теорії тлумачення механізмів утворення пари

Перенесення по-

тягу до одного з

батьків на партне-

ра в дорослості

(Фройд)

Теорія комплемен-

тарних потреб

(Уінч)

Інструменталь-

на теорія підбору

партнера

(Сентерс)

Рис. 3.39. Підходи щодо тлумачення механізмів утворення пари

ПСИХОЛОГІЯ ДОРОСЛІШАННЯ І ДОРОСЛОСТІ

249

Так, засновник психоаналітичної теорії спирається на припу-

щення щодо перенесення дитячого потягу до одного з батьків

на партнера в дорослості. Отже, на основі складного несвідомо- дорослості. Отже, на основі складного несвідомо-дорослості. Отже, на основі складного несвідомо-. Отже, на основі складного несвідомо-

го переносу хлопець шукає собі дівчину, схожу на його матір, а

дівчина нареченого, що нагадує їй батька.

Згідно теорії Уінча процес зближення молодих людей

відбувається на основі добре відомого принципу про притягу-

вання протилежностей. Відповідно, владного чоловіка

привабить спокійна, поступлива жінка, а м’який чоловік шука-

тиме енергійну та рішучу жінку.

Альтернативу попередній теорії становлять дослідження

Сентерса, який, надаючи першочергової уваги потребам

потенційної пари, визначає механізмом зближення молодих

людей схожість чи доповнення потреб.

Формування пари є початком для подальшого розвитку взає-

мин. Те, наскільки успішно ці взаємини складуться, залежить від

результатів взаємної триетапної фільтрації переваг та недоліків

молодих людей:

• оцінка зо-

внішності,

розуму та

адекватності

поведінки

• аналіз інтере-

сів, цінностей

• з’ясування ро-

льової суміс-

ності

знайомство

рольова

стадія

залицяння

Рис. 3.40. Етапи фільтрації якостей партнера

Американський психолог Б.Мурштейн вважає, що підбір

шлюбного партнера вмотивований прагненням кожного з пари

зробити найкраще придбання з усіх можливих варіантів. Цим і

зумовлюється триетапна фільтрація переваг та недоліків моло-

РОЗДІЛ 3

250

дих людей в ході їх зближення. Якщо перше

враження під час знайомства є сприятливим,

пара переходить до подальшого вивчення

більш глибинних особистісних якостей один

одного під час залицяння. По мірі з’ясування

узгодженості інтересів, цінностей чоловіка та жінки, вони

продовжують зближення з метою виявлення рольової сумісності

в незареєстрованому чи офіційному шлюбі.

Внаслідок більш лояльного ставлення суспільства багато

сучасних молодих пар не поспішає офіційно реєструвати

стосунки, а обирає громадянський шлюб. Різниця між ним

та зареєстрованим шлюбом виявляється у ступені свободи,

відповідності, взаємодомовленості та юридичної захищеності.

Рішення пари одружитись може бути вмотивоване різними

чинниками. Найбільш типовими з них є:

кохання

практичні

розміркування

(економічна

вигода)

«узаконення» сек-

суальних стосун-

ків або дітонаро-

дження

спосіб відриву

від батьківської

родини

наслідування

соціальних

стереотипів

подолання

вакууму

самотності

поновлення

батьківського

комфорту

Рис. 3.41. Типові мотиви одруження

Так званий грома-

дянський шлюб